Журнал №3 (39) vol. 1 / 2021|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

ІННОВАЦІЇ В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

Уляна Басюк, Олена Коваленко

Уляна Басюк, студентка магістратури Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)
Олена Коваленко, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8232-8760, ORCID ID: 0000-0002-5957-7256

Anotation. Розкрита дефінітивна характеристика таких основних понять дослідження, як новації, інновації та інноваційні технології. Проаналізовані вітчизняні нормативно-правові документи, в яких знайшли відображен- ня питання впровадження інновацій в освітньому процесі. На основі опрацювання психолого-педагогічних дослі- джень розмежовані поняття новації та інновації. Представлені опрацювання питання антиінноваційних бар’єрів та подана їхня класифікація: зовнішні (соціальні, організаційні, методичні, матеріально-технічні) та внутрішні (психологічні). Опрацьовані поняття та генезис технології SWOT-аналізу, на її основі створено SWOT-матрицю використання інноваційних технологій в освітньому процесі дошкільного закладу, в якій виокремлені сильні, слабкі сторони, можливості та загрози використання інновацій у дошкіллі. Перелічені та проаналізовані пробле- ми використання інноваційних технологій у дошкільному закладі, а також окреслені перспективи їхнього вико- ристання в дошкільній освіті.
Keywords: Розкрита дефінітивна характеристика таких основних понять дослідження, як новації, інновації та інноваційні технології. Проаналізовані вітчизняні нормативно-правові документи, в яких знайшли відображен- ня питання впровадження інновацій в освітньому процесі. На основі опрацювання психолого-педагогічних дослі- джень розмежовані поняття новації та інновації. Представлені опрацювання питання антиінноваційних бар’єрів та подана їхня класифікація: зовнішні (соціальні, організаційні, методичні, матеріально-технічні) та внутрішні (психологічні). Опрацьовані поняття та генезис технології SWOT-аналізу, на її основі створено SWOT-матрицю використання інноваційних технологій в освітньому процесі дошкільного закладу, в якій виокремлені сильні, слабкі сторони, можливості та загрози використання інновацій у дошкіллі. Перелічені та проаналізовані пробле- ми використання інноваційних технологій у дошкільному закладі, а також окреслені перспективи їхнього вико- ристання в дошкільній освіті.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТРАНСКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

Ван Біньбінь

аспірант кафедри музичного мистецтва і хореографії
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1886-4993

Anotation. У положеннях наукової статті автор висвітлює результати проблемного аналізу актуальних дослі- джень українських та китайських науковців щодо феномену полікультурної / міжкультурної / транскультурної компетентності здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано методичні засади формування транскультурної компе- тентності майбутніх магістрів музичного мистецтва у процесі їхньої інструментальної підготовки. Охарактери- зовано низку загальнонаукових підходів до формування означеної компетентності, зокрема міждисциплінарного, аксіологічного, культурологічного й компетентнісного, які конкретизуються у відповідних методичних прин- ципах. Репрезентовано методичні принципи формування транскультурної компетентності майбутніх магістрів музичного мистецтва, зокрема: принцип єдності етнічних і загальнолюдських цінностей; принципи плюралізму і толерантності, що реалізуються у ставленні до музичних культур різних регіонів планети й їхніх представників та у виборі й інтерпретації інструментальної музики, у розумінні її цінності та своєрідності; принцип актуалізації транскультурних засобів виразності у процесі обробки та аранжування інструментальних музичних творів.
Keywords: У положеннях наукової статті автор висвітлює результати проблемного аналізу актуальних дослі- джень українських та китайських науковців щодо феномену полікультурної / міжкультурної / транскультурної компетентності здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано методичні засади формування транскультурної компе- тентності майбутніх магістрів музичного мистецтва у процесі їхньої інструментальної підготовки. Охарактери- зовано низку загальнонаукових підходів до формування означеної компетентності, зокрема міждисциплінарного, аксіологічного, культурологічного й компетентнісного, які конкретизуються у відповідних методичних прин- ципах. Репрезентовано методичні принципи формування транскультурної компетентності майбутніх магістрів музичного мистецтва, зокрема: принцип єдності етнічних і загальнолюдських цінностей; принципи плюралізму і толерантності, що реалізуються у ставленні до музичних культур різних регіонів планети й їхніх представників та у виборі й інтерпретації інструментальної музики, у розумінні її цінності та своєрідності; принцип актуалізації транскультурних засобів виразності у процесі обробки та аранжування інструментальних музичних творів.

СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ВЖИВАННЯ МУЗИЧНО-ШУМОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ В ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ

Ван Чуньцзе

аспірант кафедри музичного мистецтва і хореографії
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5620-8957

Anotation. Базуючись на положеннях сучасної мистецької педагогіки, теорії музики та психології музичної діяльності, автор визначає структуру готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до вживання музично- шумових інструментів в освітньому процесі. Ця готовність трактується як особливий комплекс особистісних якостей учителя. Встановлено, що до складу такої готовності входять п’ять компонентів, а саме: а) музично-вико- навські уміння; б) опанування знань про музично-шумові інструменти та їх вживання в музично-виконавській, композиторській і педагогічній практиці різних культур; в) володіння різними музичними мовами; г) здатність до художньо-творчих дій, зокрема до аранжування, імпровізації, інтерпретації; ґ) психолого-педагогічна компетент- ність організатора і керівника ансамблевого музикування. На основі побудованої структурної моделі окреслю- ються деякі педагогічні методи формування готовності майбутніх учителів музики до реалізації високого дидак- тичного і виховного потенціалу музично-шумових інструментів у практиці мистецької освіти.
Keywords: Базуючись на положеннях сучасної мистецької педагогіки, теорії музики та психології музичної діяльності, автор визначає структуру готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до вживання музично- шумових інструментів в освітньому процесі. Ця готовність трактується як особливий комплекс особистісних якостей учителя. Встановлено, що до складу такої готовності входять п’ять компонентів, а саме: а) музично-вико- навські уміння; б) опанування знань про музично-шумові інструменти та їх вживання в музично-виконавській, композиторській і педагогічній практиці різних культур; в) володіння різними музичними мовами; г) здатність до художньо-творчих дій, зокрема до аранжування, імпровізації, інтерпретації; ґ) психолого-педагогічна компетент- ність організатора і керівника ансамблевого музикування. На основі побудованої структурної моделі окреслю- ються деякі педагогічні методи формування готовності майбутніх учителів музики до реалізації високого дидак- тичного і виховного потенціалу музично-шумових інструментів у практиці мистецької освіти.

ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНОЇ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ МОЛОДІЖНОГО ТУРИЗМУ

Ярина Геращенко

старша викладачка кафедри підприємництва, менеджменту та туризму
Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1327-2497

Anotation. У статті висвітлені результати анонімного опитування серед внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів освітнього процесу в туристичній галузі щодо доцільності підготовки в закладах вищої освіти фахівців з організації молодіжного туризму. За результатами дослідження створена структурна модель з підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі до організації молодіжного туризму. Структурна педагогічна модель складається з чотирьох бло- ків: цільовий блок визначає мету і завдання; організаційний блок характеризує методологічні підходи, компонен- ти, принципи та організаційно-педагогічні умови; змістовно-технологічний блок висвітлює навчально-методичне забезпечення освітнього процесу; аналітично-результативний блок має сформовані критерії та рівні знань, умінь і навичок майбутніх організаторів молодіжного туризму. Зазначено, що створена нами структурна модель дає змогу якісно організовувати професійну підготовку фахівців з молодіжного туризму за допомогою підвищення мотива- ції студентів до майбутньої професійної діяльності, впровадження інтегрованого навчання, урізноманітнення форм практично-орієнтованої діяльності й закріплення професійного досвіду в особистісно-дозвіллєвій діяльності.
Keywords: У статті висвітлені результати анонімного опитування серед внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів освітнього процесу в туристичній галузі щодо доцільності підготовки в закладах вищої освіти фахівців з організації молодіжного туризму. За результатами дослідження створена структурна модель з підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі до організації молодіжного туризму. Структурна педагогічна модель складається з чотирьох бло- ків: цільовий блок визначає мету і завдання; організаційний блок характеризує методологічні підходи, компонен- ти, принципи та організаційно-педагогічні умови; змістовно-технологічний блок висвітлює навчально-методичне забезпечення освітнього процесу; аналітично-результативний блок має сформовані критерії та рівні знань, умінь і навичок майбутніх організаторів молодіжного туризму. Зазначено, що створена нами структурна модель дає змогу якісно організовувати професійну підготовку фахівців з молодіжного туризму за допомогою підвищення мотива- ції студентів до майбутньої професійної діяльності, впровадження інтегрованого навчання, урізноманітнення форм практично-орієнтованої діяльності й закріплення професійного досвіду в особистісно-дозвіллєвій діяльності.

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ МЕХАНІКІВ В АВТОТРАНСПОРТНИХ КОЛЕДЖАХ

Володимир Годун

аспірант
Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1629-1143

Anotation. Цілеспрямований розвиток творчого потенціалу майбутніх механіків з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів, моделювання цього процесу для більш детального вивчення структурно-функціональних особливостей феномену визначається завданнями підвищення якості професійної підготовки фахівців в автотранспортних коледжах. Модель розвитку творчого потенціалу складається з елементів узагальненого харак- теру, які самостійно можуть розглядатись як підсистеми, що інтегруються з окремих складників. Взаємозв’язок компонентів системи і цілісності процесу розвитку творчого потенціалу майбутніх механіків з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів спирається на закономірності, ідеї та тенденції, спрямовані на забезпечення єдності узагальнених компонентів. Модель включає методологічно-цільовий, суб’єктний, змістовно-технологічний та діагностичний блоки. Реалізація мети і завдань розвитку творчого потенціалу майбутніх автомеханіків здійсню- ється на трьох послідовних етапах: організаційно-діагностичному, технологічному та результативно-корекційному.
Keywords: Цілеспрямований розвиток творчого потенціалу майбутніх механіків з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів, моделювання цього процесу для більш детального вивчення структурно-функціональних особливостей феномену визначається завданнями підвищення якості професійної підготовки фахівців в автотранспортних коледжах. Модель розвитку творчого потенціалу складається з елементів узагальненого харак- теру, які самостійно можуть розглядатись як підсистеми, що інтегруються з окремих складників. Взаємозв’язок компонентів системи і цілісності процесу розвитку творчого потенціалу майбутніх механіків з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів спирається на закономірності, ідеї та тенденції, спрямовані на забезпечення єдності узагальнених компонентів. Модель включає методологічно-цільовий, суб’єктний, змістовно-технологічний та діагностичний блоки. Реалізація мети і завдань розвитку творчого потенціалу майбутніх автомеханіків здійсню- ється на трьох послідовних етапах: організаційно-діагностичному, технологічному та результативно-корекційному.

СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОЗДОРОВЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Любов Данило

аспірантка кафедри теорії та історії педагогіки
Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7083-8237

Anotation. Автор зосередив увагу на авторському підході до визначення структурних компонентів готовності майбутнього вчителя фізичної культури до застосування інноваційних технологій в оздоровчій діяльності. Зазна- чено, що автором були використані такі методи: аналіз, синтез, систематизація наукових напрацювань інших вчених у контексті визначеної проблематики. Окреслено мотиваційно-аксіологічний, операційно-когнітивний, праксеологічний компоненти. Надано характеристику змістовного наповнення кожного з визначених компонентів готовності. Акцентовано різноплановість компонентів, яка спостерігається в суб’єкт-суб’єктній взаємодії педагога та здобувачів освітніх послуг. Наголошено на доцільності в подальших наукових напрацюваннях представити розроблену модель діагностичного дослідження компонентів готовності з метою формування повноцінного уяв- лення про готовність майбутнього вчителя фізичної культури до застосування інноваційних технологій в оздо- ровчій діяльності.
Keywords: Автор зосередив увагу на авторському підході до визначення структурних компонентів готовності майбутнього вчителя фізичної культури до застосування інноваційних технологій в оздоровчій діяльності. Зазна- чено, що автором були використані такі методи: аналіз, синтез, систематизація наукових напрацювань інших вчених у контексті визначеної проблематики. Окреслено мотиваційно-аксіологічний, операційно-когнітивний, праксеологічний компоненти. Надано характеристику змістовного наповнення кожного з визначених компонентів готовності. Акцентовано різноплановість компонентів, яка спостерігається в суб’єкт-суб’єктній взаємодії педагога та здобувачів освітніх послуг. Наголошено на доцільності в подальших наукових напрацюваннях представити розроблену модель діагностичного дослідження компонентів готовності з метою формування повноцінного уяв- лення про готовність майбутнього вчителя фізичної культури до застосування інноваційних технологій в оздо- ровчій діяльності.

СУЧАСНА ДИЗАЙН-ОСВІТА: ДОСВІД КРАЇН АЗІЇ

Алла Дяченко

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри промислового дизайну і комп’ютерних технологій
Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (Київ, Україна )

ORCID ID: 0000-0003-4496-5931

Anotation. Статтю присвячено розгляду та виокремленню особливостей сучасної дизайн-освіти в країнах Азії на прикладі Сінгапуру. Наголошено, що Сінгапур є однією із найбільш розвинутих країн світу в галузі освіти, що під- тверджується оцінкою міжнародного центру якості освіти PISA: за результатами оцінок у 2018 році Сінгапур посів 2-ге місце серед 180 країн за трьома показниками (математика, природничі науки, читання). Охарактеризовано сучасну систему освіти Сінгапуру. Розглянуто стратегію розвитку Сінгапуру до 2025 року, яка містить рекомендації щодо поширення дизайнерської освіти. Систематизовано визначальні навички студентів-дизайнерів у таких напрямах: інно- ваційна бізнес-модель, розробка контенту і стратегія, творче підприємництво, сталий розвиток дизайну та управлін- ня етикою, «чуйний» дизайн, практика проєктування взаємодії, системне мислення, дизайн інтерфейсу користувача. Представлено перелік навчальних закладів, які проводять підготовку дизайнерів для різних галузей економіки.
Keywords: Статтю присвячено розгляду та виокремленню особливостей сучасної дизайн-освіти в країнах Азії на прикладі Сінгапуру. Наголошено, що Сінгапур є однією із найбільш розвинутих країн світу в галузі освіти, що під- тверджується оцінкою міжнародного центру якості освіти PISA: за результатами оцінок у 2018 році Сінгапур посів 2-ге місце серед 180 країн за трьома показниками (математика, природничі науки, читання). Охарактеризовано сучасну систему освіти Сінгапуру. Розглянуто стратегію розвитку Сінгапуру до 2025 року, яка містить рекомендації щодо поширення дизайнерської освіти. Систематизовано визначальні навички студентів-дизайнерів у таких напрямах: інно- ваційна бізнес-модель, розробка контенту і стратегія, творче підприємництво, сталий розвиток дизайну та управлін- ня етикою, «чуйний» дизайн, практика проєктування взаємодії, системне мислення, дизайн інтерфейсу користувача. Представлено перелік навчальних закладів, які проводять підготовку дизайнерів для різних галузей економіки.

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА СЛУХОМОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ ІЗ КОХЛЕАРНИМИ ІМПЛАНТАМИ

Валентина Жук

старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями слуху
Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8183-5250

Anotation. У статті розглянуто кохлеарну імплантацію як комплексний метод впливу на слухомовленнєвий розвиток з медико-технічних, соціальних, економічних, педагогічних позицій. Кохлеарна імплантація визнача- ється як система заходів, спрямована на відновлення слухової функції, створення сприятливих умов для мов- леннєвого, пізнавального та соціального розвитку на слуховій основі, до якої входить обстеження, оперативне втручання та комплексний до- й післяопераційний супровід. На основі аналізу стану та особливостей корекцій- но-розвивального впливу на слухомовленнєвий розвиток дітей з кохлеарними імплантами в Україні та зарубіжжі визначено провідні позиції педагогічної складової супроводу дітей з кохлеарними імплантами та умови ефектив- ності її застосування. Використано теоретичні та емпіричні методи: аналіз літературних джерел, спостереження, вивчення та узагальнення практичного досвіду, опитування та анкетування.
Keywords: У статті розглянуто кохлеарну імплантацію як комплексний метод впливу на слухомовленнєвий розвиток з медико-технічних, соціальних, економічних, педагогічних позицій. Кохлеарна імплантація визнача- ється як система заходів, спрямована на відновлення слухової функції, створення сприятливих умов для мов- леннєвого, пізнавального та соціального розвитку на слуховій основі, до якої входить обстеження, оперативне втручання та комплексний до- й післяопераційний супровід. На основі аналізу стану та особливостей корекцій- но-розвивального впливу на слухомовленнєвий розвиток дітей з кохлеарними імплантами в Україні та зарубіжжі визначено провідні позиції педагогічної складової супроводу дітей з кохлеарними імплантами та умови ефектив- ності її застосування. Використано теоретичні та емпіричні методи: аналіз літературних джерел, спостереження, вивчення та узагальнення практичного досвіду, опитування та анкетування.

СТИМУЛЮВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧНІВ ЯК СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО УСПІШНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Валентина Кириченко, Валерія Нечерда

Валентина Кириченко, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії фізичного розвитку та здорового способу життя Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)
Валерія Нечерда, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії фізичного розвитку та здорового способу життя Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1248-1588, ORCID ID: 0000-0003-2571-5785

Anotation. Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної психолого-педагогічної теорії і виховної практики – формуванню соціально успішної особистості учня закладу загальної середньої освіти засобами стратегічного пла- нування і стимулювання просоціальної поведінки. Авторками уточнено сутність понять «просоціальна поведінка», «стратегія формування соціально успішної особистості учня» та акцентовано увагу на сутнісних характеристиках просоціальної поведінки та соціальної успішності, їхній взаємообумовленості. Обґрунтовано також розуміння стра- тегії формування соціально успішної особистості учня як довгострокового послідовного плану здійснення узгодже- них виховних впливів на особистість, який гарантовано забезпечує досягнення очікуваних результатів. Наголошено, що стратегії формування соціально успішної особистості учня в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти реалізуються під час упровадження інноваційних методів і технологій, які дозволяють створювати у закладі освіти середовище успіху, спонукають учнів шукати шляхи до власного успіху в невідривному зв’язку із суспільним благополуччям та набувати індивідуального досвіду соціальної успішності. У дослідженні презентовано результати застосування комплексу різних психолого-педагогічних методів, а саме: теоретичних (контент-аналіз, порівняння, узагальнення, ре інтерпретація) та емпіричного (включене спостереження).
Keywords: Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної психолого-педагогічної теорії і виховної практики – формуванню соціально успішної особистості учня закладу загальної середньої освіти засобами стратегічного пла- нування і стимулювання просоціальної поведінки. Авторками уточнено сутність понять «просоціальна поведінка», «стратегія формування соціально успішної особистості учня» та акцентовано увагу на сутнісних характеристиках просоціальної поведінки та соціальної успішності, їхній взаємообумовленості. Обґрунтовано також розуміння стра- тегії формування соціально успішної особистості учня як довгострокового послідовного плану здійснення узгодже- них виховних впливів на особистість, який гарантовано забезпечує досягнення очікуваних результатів. Наголошено, що стратегії формування соціально успішної особистості учня в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти реалізуються під час упровадження інноваційних методів і технологій, які дозволяють створювати у закладі освіти середовище успіху, спонукають учнів шукати шляхи до власного успіху в невідривному зв’язку із суспільним благополуччям та набувати індивідуального досвіду соціальної успішності. У дослідженні презентовано результати застосування комплексу різних психолого-педагогічних методів, а саме: теоретичних (контент-аналіз, порівняння, узагальнення, ре інтерпретація) та емпіричного (включене спостереження).

РЕАЛІЗАЦІЯ ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНОЇ ДИДАКТИКИ У ФОРМУВАННІ МЕТОДИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Тетяна Койчева, Лі Чжухуа

Тетяна Койчева, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)
Лі Чжухуа, аспірантка кафедри педагогіки Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5518-4260, ORCID ID: 0000-0002-1590-4155

Anotation. У статті доведено значущість формування в майбутніх учителів музичного мистецтва методич- ної культури та перспективність застосування у цьому процесі потенціалу особистісно орієнтованої дидактики. Визначено та проаналізовано відмітні особливості особистісно орієнтованої дидактики, схарактеризовано сут- ність феноменів спілкування, педагогічного спілкування, взаємодії, педагогічної взаємодії, що зумовлюють її цін- нісну сутність та є стрижневими для всіх її складників. Розкрито і схарактеризовано методичний інструментарій особистісно орієнтованої дидактики (метод проєктів, емоційне стимулювання навчання, «Case-stady», дебати, метод «перевернуте навчання», синектика, дискусії, метод генеративного навчання, евристичні бесіди, метод автореферентності, педагогічний консиліум тощо) у площині провідної ідеї – спрямувати фахову підготовку здо- бувачів освіти (майбутніх учителів музичного мистецтва) на формування методичної культури.
Keywords: У статті доведено значущість формування в майбутніх учителів музичного мистецтва методич- ної культури та перспективність застосування у цьому процесі потенціалу особистісно орієнтованої дидактики. Визначено та проаналізовано відмітні особливості особистісно орієнтованої дидактики, схарактеризовано сут- ність феноменів спілкування, педагогічного спілкування, взаємодії, педагогічної взаємодії, що зумовлюють її цін- нісну сутність та є стрижневими для всіх її складників. Розкрито і схарактеризовано методичний інструментарій особистісно орієнтованої дидактики (метод проєктів, емоційне стимулювання навчання, «Case-stady», дебати, метод «перевернуте навчання», синектика, дискусії, метод генеративного навчання, евристичні бесіди, метод автореферентності, педагогічний консиліум тощо) у площині провідної ідеї – спрямувати фахову підготовку здо- бувачів освіти (майбутніх учителів музичного мистецтва) на формування методичної культури.

ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ІЗ МАРКЕТИНГУ В НАУКОВОМУ ДОРОБКУ Д. БЕРДА

Тетяна Кравченко

аспірантка кафедри педагогіки дошкільної, початкової освіти та освітнього менеджменту
Мукачівського державного університету (Мукачево, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4963-4667

Anotation. У статті здійснено аналіз наукової праці «Прямий і цифровий маркетинг, який спирається на здо- ровий глузд» («Commonsense direct and digital marketing» Drayton Bird) Дрейтона Берда. Виявлено, що автор вио- кремив компетенції, що сприяють формуванню конкурентоспроможності фахівця з маркетингу: діагностичні, аналітичні та прогностичні компетенції, компетенція соціальної комунікації, компетенції моделювання, проекту- вання, прогнозування, комунікативна і перцептивна компетентність. Підкреслено, що продуктивними засобами формування вмінь можуть виступати проектна діяльність, рішення завдань, розбір проблемних ситуацій, реалі- зація різних професійно-орієнтованих елементів освітньої діяльності, а також моделювання проблемних еконо- мічних, ринково орієнтованих ситуацій. Зроблено висновок, що компетентнісний підхід має значний потенціал і є платформою, яка може об’єднати і комплексно реалізувати різні напрацювання у сфері активного, розвиваю- чого, діяльнісного навчання.
Keywords: У статті здійснено аналіз наукової праці «Прямий і цифровий маркетинг, який спирається на здо- ровий глузд» («Commonsense direct and digital marketing» Drayton Bird) Дрейтона Берда. Виявлено, що автор вио- кремив компетенції, що сприяють формуванню конкурентоспроможності фахівця з маркетингу: діагностичні, аналітичні та прогностичні компетенції, компетенція соціальної комунікації, компетенції моделювання, проекту- вання, прогнозування, комунікативна і перцептивна компетентність. Підкреслено, що продуктивними засобами формування вмінь можуть виступати проектна діяльність, рішення завдань, розбір проблемних ситуацій, реалі- зація різних професійно-орієнтованих елементів освітньої діяльності, а також моделювання проблемних еконо- мічних, ринково орієнтованих ситуацій. Зроблено висновок, що компетентнісний підхід має значний потенціал і є платформою, яка може об’єднати і комплексно реалізувати різні напрацювання у сфері активного, розвиваю- чого, діяльнісного навчання.

ОБРАЗ ПРОФЕСІЇ СТУДЕНТІВ ІНСТИТУТУ ЯК ПРОФЕСІЙНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ УГОРСЬКІЙ ВИЩІЙ ОСВІТІ

Вікторія Ланці

викладач психології, практичний психолог
Фахового коледжу Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (Берегово, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-3278-9176

Anotation. Заплановане дослідження починається з аналізу дослідницького досвіду того, як відбувається подальше навчання студентів інститутів та університетів залежно від того, якою є мотивація студентів до подаль- шого навчання, яка інтеграція в студентське суспільство, який процес професійної соціалізації в закладі, який професійний образ формується під час навчання, професійної практики. Процес кар’єрної орієнтації також дуже важливий на Закарпатті з точки зору того, яку професію обирають молоді люди, які проживають у меншині, чи поінформовані вони належним чином у середній школі та чи обирають вони адекватну спеціальність, професію з погляду компетентностей і здібностей. Протягом періоду навчання у вищих навчальних закладах професійна соціалізація студентів залежить від пережитого досвіду в навчальному закладі, від методів та атитюду викладачів, від студентської атмосфери, від обстановки в інституті, університеті, від системи взаємин, престижу обраної про- фесії та рівня інтеграції вищої освіти. Перераховане вище впливає на розвиток професійного образу студентів, на можливий відсів (залишення студентом вищого навчального закладу, завершення навчання без отримання дипло- му) та на практикування майбутньої професії. Актуалізує дослідження той факт, що як в Угорщині, так і за її меж- ами, з’явилося багато наукових праць. Цією темою займалися численні дослідники, як-от М. Фонай, М. Краппан, Г. Пустай, Ш. Фараго, А. Енглер, В. Бочі, за кордоном – В. Тінто, А. Ецціоні, Й.С. Коулман, К.М. Макдональд, М.Р. Хауг, Б. Мартін, Хубер, Тірні, Відман, Штейн, в Україні – О.М. Галус, Н.В. Гребінь, І.М. Грицюк тощо.
Keywords: Заплановане дослідження починається з аналізу дослідницького досвіду того, як відбувається подальше навчання студентів інститутів та університетів залежно від того, якою є мотивація студентів до подаль- шого навчання, яка інтеграція в студентське суспільство, який процес професійної соціалізації в закладі, який професійний образ формується під час навчання, професійної практики. Процес кар’єрної орієнтації також дуже важливий на Закарпатті з точки зору того, яку професію обирають молоді люди, які проживають у меншині, чи поінформовані вони належним чином у середній школі та чи обирають вони адекватну спеціальність, професію з погляду компетентностей і здібностей. Протягом періоду навчання у вищих навчальних закладах професійна соціалізація студентів залежить від пережитого досвіду в навчальному закладі, від методів та атитюду викладачів, від студентської атмосфери, від обстановки в інституті, університеті, від системи взаємин, престижу обраної про- фесії та рівня інтеграції вищої освіти. Перераховане вище впливає на розвиток професійного образу студентів, на можливий відсів (залишення студентом вищого навчального закладу, завершення навчання без отримання дипло- му) та на практикування майбутньої професії. Актуалізує дослідження той факт, що як в Угорщині, так і за її меж- ами, з’явилося багато наукових праць. Цією темою займалися численні дослідники, як-от М. Фонай, М. Краппан, Г. Пустай, Ш. Фараго, А. Енглер, В. Бочі, за кордоном – В. Тінто, А. Ецціоні, Й.С. Коулман, К.М. Макдональд, М.Р. Хауг, Б. Мартін, Хубер, Тірні, Відман, Штейн, в Україні – О.М. Галус, Н.В. Гребінь, І.М. Грицюк тощо.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ПРОБЛЕМИ, РИЗИКИ, МОЖЛИВОСТІ

Надія Левицька

кандидат юридичних наук, доцент кафедри основ права України юридичного факультету
Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2865-5194

Anotation. У статті розглядаються проблеми та перспективи, що виникають у процесі впровадження дистанцій- ної освіти та електронного навчання у вищій школі в сучасних умовах. Уточнено дефініцію поняття дистанційного навчання та забезпечення цього навчання відповідними навчальними матеріалами, форми взаємодії та організацію пізнавальної активності учасників дистанційного освітнього процесу. Визначено основні переваги та недоліки під час застосування дистанційного навчання. Показано відмінності дистанційного навчання від класичної освіти. Зро- блено висновок, що дистанційне навчання може бути ефективним доповненням до класичних традиційних форм сучасної вищої освіти, але не має замінити їх повністю. Виявлено та проаналізовано низку труднощів, характерних для реалізації дистанційного навчання, а також запропоновано шляхи вирішення проблеми.
Keywords: У статті розглядаються проблеми та перспективи, що виникають у процесі впровадження дистанцій- ної освіти та електронного навчання у вищій школі в сучасних умовах. Уточнено дефініцію поняття дистанційного навчання та забезпечення цього навчання відповідними навчальними матеріалами, форми взаємодії та організацію пізнавальної активності учасників дистанційного освітнього процесу. Визначено основні переваги та недоліки під час застосування дистанційного навчання. Показано відмінності дистанційного навчання від класичної освіти. Зро- блено висновок, що дистанційне навчання може бути ефективним доповненням до класичних традиційних форм сучасної вищої освіти, але не має замінити їх повністю. Виявлено та проаналізовано низку труднощів, характерних для реалізації дистанційного навчання, а також запропоновано шляхи вирішення проблеми.

ПОНЯТИЙНЫЕ ОСНОВЫ МУЗЫКАЛЬНОЙ ТЕКСТОЛОГИИ: К ПРОБЛЕМЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КАТЕГОРИЙ ТЕКСТ, ИНТЕРТЕКСТ И ГИПЕРТЕКСТ

Юлия Грибиненко

кандидат искусствоведения, доцент кафедры истории музыки и музыкальной этнографии
Одесской национальной музыкальной академии имени А.В. Неждановой (Одесса, Украина)

ORCID ID: 0000-0003-4891-5157

Anotation. Актуализация в последней четверти ХХ – в начале ХХI столетий семиологического подхода в изуче- нии музыки привела к смещению исследовательского акцента с таких традиционных для музыковедения вопросов, как форма и содержание музыкального произведения, жанр и стиль, в сторону проблем текста и текстообразования. В статье предлагается обзор некоторых основополагающих теоретических срезов музыкальной текстологии, кото- рая на современном этапе становится одной из актуальных музыковедческих дисциплин. Основная часть этих про- блем обусловлена невыстроенностью и размытостью ее понятийной системы. В статье рассматриваются причины сложившейся ситуации; характеризуются ведущие подходы; предлагаются варианты решений; подаются смежные литературоведческие и музыковедческие характеристики понятий текста, интертекста и гипертекста. Особое внима- ние фокусируется на взаимодействии этих ключевых для музыкальной текстологии категорий.
Keywords: Актуализация в последней четверти ХХ – в начале ХХI столетий семиологического подхода в изуче- нии музыки привела к смещению исследовательского акцента с таких традиционных для музыковедения вопросов, как форма и содержание музыкального произведения, жанр и стиль, в сторону проблем текста и текстообразования. В статье предлагается обзор некоторых основополагающих теоретических срезов музыкальной текстологии, кото- рая на современном этапе становится одной из актуальных музыковедческих дисциплин. Основная часть этих про- блем обусловлена невыстроенностью и размытостью ее понятийной системы. В статье рассматриваются причины сложившейся ситуации; характеризуются ведущие подходы; предлагаются варианты решений; подаются смежные литературоведческие и музыковедческие характеристики понятий текста, интертекста и гипертекста. Особое внима- ние фокусируется на взаимодействии этих ключевых для музыкальной текстологии категорий.

ІНТЕРПРЕТАЦІЙНО-ВИКОНАВСЬКІ ВИМІРИ ТВОРЧОСТІ КОЛЕКТИВУ «CLASSIC GUITAR»

Світлана Гриненко

аспірант кафедри академічного і естрадного вокалу та звукорежисури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ, Україна), старший викладач циклової комісії «Народне інструментальне мистецтво» Миколаївського коледжу культури і мистецтв (Миколаїв, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2591-0054

Anotation. В статті розглядаються інтерпретаційно-виконавські виміри творчості миколаївського колективу «Classic Guitar». Представлено основні етапи становлення ансамблю. Акцентовано увагу на унікальності гітарних колективів у мистецькому просторі України. Учасники миколаївського ансамблю «Classic Guitar» обирають широкий спектр творів. Програми його концертів, як правило, спрямовані на відтворення музичної стилістики певної епохи та мають тематичну єдність. Зокрема, репертуар колективу включає скрипкові та лютневі опуси доби бароко. Серед них можна згадати низку творів, написаних для лютні чи віуели. Учасники «Classic Guitar» у своїй діяльності поєднують різні типи інтерпретації, не лише суто виконавську, а й здійснюють виконавське перекладення, результатом якого стають зроблені гітаристами аранжування. Виконуючи цей репертуар, учасники ансамблю мають більшу свободу в питанні творчої інтерпретації музичного матеріалу. Внаслідок цього нерідко вони застосовують такі колористичні, специфічні гітарні прийоми гри, як теппінг (удар по струнах), гольпе (удар по деці), скретч на струні (звук, що імітує затирання діджеєм платівки) та низку інших.
Keywords: В статті розглядаються інтерпретаційно-виконавські виміри творчості миколаївського колективу «Classic Guitar». Представлено основні етапи становлення ансамблю. Акцентовано увагу на унікальності гітарних колективів у мистецькому просторі України. Учасники миколаївського ансамблю «Classic Guitar» обирають широкий спектр творів. Програми його концертів, як правило, спрямовані на відтворення музичної стилістики певної епохи та мають тематичну єдність. Зокрема, репертуар колективу включає скрипкові та лютневі опуси доби бароко. Серед них можна згадати низку творів, написаних для лютні чи віуели. Учасники «Classic Guitar» у своїй діяльності поєднують різні типи інтерпретації, не лише суто виконавську, а й здійснюють виконавське перекладення, результатом якого стають зроблені гітаристами аранжування. Виконуючи цей репертуар, учасники ансамблю мають більшу свободу в питанні творчої інтерпретації музичного матеріалу. Внаслідок цього нерідко вони застосовують такі колористичні, специфічні гітарні прийоми гри, як теппінг (удар по струнах), гольпе (удар по деці), скретч на струні (звук, що імітує затирання діджеєм платівки) та низку інших.

ИССЛЕДОВАНИЕ ХУДОЖЕСТВЕННО-КОМПОЗИЦИОННЫХ ХАРАКТЕРИСТИК В ДИЗАЙНЕ АЗЕРБАЙДЖАНСКИХ ТРАДИЦИОННЫХ ПЛАТКОВ «КЕЛАГАИ»

Эльнара Искендерова, Татьяна Николаева

Эльнара Искендерова, аспирант кафедры художественного моделирования костюма Киевского национального университета технологий и дизайна (Киев, Украина)
Татьяна Николаева, кандидат технических наук, профессор кафедры художественного моделирования костюма Киевского национального университета технологий и дизайна (Киев, Украина)

ORCID ID: 0000-0001-8273-6289, ORCID ID: 0000-0003-2236-3681

Anotation. В работе определены типологические художественно-композиционные характеристики дизай- на национальных азербайджанских платков «Келагаи», а также выявлены возможности их роли в проектирова- нии современной одежды. В проведении научно-исследовательской работы использованы современные научные методы: литературно-аналитический, историко-графический, системно-структурный анализ и методы класси- фикации композиционных элементов. В ходе исследований определены особенности построения национальных головных платков «Келагаи», проведена классификация колористической гаммы и орнаментальных элементов. На основе научного исследования определены художественные средства, которыми пользовались при создании художественно-композиционных характеристик национальных головных платков «Келагаи», использование их в формообразовании современного костюма. Разработаны предложения по проектированию современной одеж- ды с национальными и этно-художественными элементами. Для молодых дизайнеров, интересующихся наци- ональным искусством, дизайн платков Келагаи может быть полезным. Приведенная тема исследования может обогатить дизайнеров новой информацией и привести к новым идеям.
Keywords: В работе определены типологические художественно-композиционные характеристики дизай- на национальных азербайджанских платков «Келагаи», а также выявлены возможности их роли в проектирова- нии современной одежды. В проведении научно-исследовательской работы использованы современные научные методы: литературно-аналитический, историко-графический, системно-структурный анализ и методы класси- фикации композиционных элементов. В ходе исследований определены особенности построения национальных головных платков «Келагаи», проведена классификация колористической гаммы и орнаментальных элементов. На основе научного исследования определены художественные средства, которыми пользовались при создании художественно-композиционных характеристик национальных головных платков «Келагаи», использование их в формообразовании современного костюма. Разработаны предложения по проектированию современной одеж- ды с национальными и этно-художественными элементами. Для молодых дизайнеров, интересующихся наци- ональным искусством, дизайн платков Келагаи может быть полезным. Приведенная тема исследования может обогатить дизайнеров новой информацией и привести к новым идеям.

СПЕЦИФІКА МИКОЛАЇВСЬКОЇ ДОМРОВОЇ ШКОЛИ

Ілга Кольц

викладач
Миколаївського коледжу культури і мистецтв (Миколаїв, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7775-8408

Anotation. У статті проаналізовано специфіку розвитку домрової школи Миколаєва. Висвітлено основні етапи її формування, як імпліцитні, так і експліцитні. Підкреслено значення роботи Миколаївських закладів: Микола- ївського музичного училища, Відокремленого підрозділу Миколаївської філії Київського національного універ- ситету культури і мистецтв та Миколаївського коледжу культури і мистецтв, в яких здійснювалося становлення домрового виконавства регіону. Формування домрового виконавства стало результатом інтенсивної культурно- освітньої взаємодії із різними регіональними школами й мистецькими осередками України. Досліджено вплив провідних домрових регіональних шкіл (Харківської, Київської, Одеської, Донецької) на Миколаївську, що про- явився в таких аспектах, як обмін методичними напрацюваннями, творча взаємодія митців, опанування ново- створеного репертуару та в інших. Провідною ознакою Миколаївської домрової школи є прагнення до створення звукообразів, які відсилають до традицій барокового музикування. Також спостерігається тенденція до впрова- дження оновленого музичного тезаурусу, який формується під впливом авангардних технік композиції, творів сучасних композиторів.
Keywords: У статті проаналізовано специфіку розвитку домрової школи Миколаєва. Висвітлено основні етапи її формування, як імпліцитні, так і експліцитні. Підкреслено значення роботи Миколаївських закладів: Микола- ївського музичного училища, Відокремленого підрозділу Миколаївської філії Київського національного універ- ситету культури і мистецтв та Миколаївського коледжу культури і мистецтв, в яких здійснювалося становлення домрового виконавства регіону. Формування домрового виконавства стало результатом інтенсивної культурно- освітньої взаємодії із різними регіональними школами й мистецькими осередками України. Досліджено вплив провідних домрових регіональних шкіл (Харківської, Київської, Одеської, Донецької) на Миколаївську, що про- явився в таких аспектах, як обмін методичними напрацюваннями, творча взаємодія митців, опанування ново- створеного репертуару та в інших. Провідною ознакою Миколаївської домрової школи є прагнення до створення звукообразів, які відсилають до традицій барокового музикування. Також спостерігається тенденція до впрова- дження оновленого музичного тезаурусу, який формується під впливом авангардних технік композиції, творів сучасних композиторів.

ЕВОЛЮЦІЯ ОДЯГУ ВОДІЇВ СПОРТИВНИХ МОТОРИЗОВАНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Катерина Крічлоу, Олена Колосніченко

Катерина Крічлоу, аспірант кафедри ергономіки та дизайну факультету дизайну Київського національного університету технологій та дизайну (Київ, Україна)
Олена Колосніченко, доктор мистецтвознавства, професор кафедри художнього моделювання костюма Київського національного університету технологій та дизайну (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0796-2483, ORCID ID: 0000-0001-5665-0131

Anotation. У роботі розглянуто еволюцію одягу водіїв спортивних моторизованих транспортних засобів (МТЗ). Спираючись на попередні дослідження, визначено чинники впливу на процес формування одягу водіїв та його вдо- сконалення як дизайн-об’єкту. Розглянуто передумови виникнення спортивного стилю одягу водіїв МТЗ та дослі- джено розвиток його формоутворення. Завдяки історіографічному та візуально-аналітичному методам, на основі ілюстративних матеріалів проаналізовано прояви засобів композиційної виразності. Це висвітлило урізноманітнен- ня та збагачення одягу водіїв різними конструктивними функціональними елементами, які не лише забезпечували захисну функцію, а й формували композиційні зв’язки всередині і назовні форми впродовж 1900-2020 років. Ана- ліз трансформації силуетної форми одягу водіїв спортивних МТЗ довів, що його зміна пов’язана з удосконален- ням аеродинамічних та захисних властивостей одягу. Аналіз процесу формування і вдосконалення одягу водіїв як дизайн-об’єкту довів залежність факторів технологічного прогресу від особливостей мотоспортивних дисциплін. З усього зазначеного вище випливає, що одяг водіїв спортивних МТЗ є багатогранним явищем проектної культури, яке знаходиться у процесі постійного вдосконалення та потребує глибокого дослідження.
Keywords: У роботі розглянуто еволюцію одягу водіїв спортивних моторизованих транспортних засобів (МТЗ). Спираючись на попередні дослідження, визначено чинники впливу на процес формування одягу водіїв та його вдо- сконалення як дизайн-об’єкту. Розглянуто передумови виникнення спортивного стилю одягу водіїв МТЗ та дослі- джено розвиток його формоутворення. Завдяки історіографічному та візуально-аналітичному методам, на основі ілюстративних матеріалів проаналізовано прояви засобів композиційної виразності. Це висвітлило урізноманітнен- ня та збагачення одягу водіїв різними конструктивними функціональними елементами, які не лише забезпечували захисну функцію, а й формували композиційні зв’язки всередині і назовні форми впродовж 1900-2020 років. Ана- ліз трансформації силуетної форми одягу водіїв спортивних МТЗ довів, що його зміна пов’язана з удосконален- ням аеродинамічних та захисних властивостей одягу. Аналіз процесу формування і вдосконалення одягу водіїв як дизайн-об’єкту довів залежність факторів технологічного прогресу від особливостей мотоспортивних дисциплін. З усього зазначеного вище випливає, що одяг водіїв спортивних МТЗ є багатогранним явищем проектної культури, яке знаходиться у процесі постійного вдосконалення та потребує глибокого дослідження.

СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИХ ТВОРІВ ІВАНА КАРАБИЦЯ

Вікторія Кущ

аспірантка кафедри академічного і естрадного вокалу та звукорежисури
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8862-7953

Anotation. У статті охарактеризовано сучасні інтерпретації камерно-вокальних творів видатного українсько- го композитора Івана Карабиця. Визначено стильові особливості камерно-вокальної лірики композитора, в яких сполучаються елементи українського фольклору, класичного солоспіву та сучасних естрадних пісень. Багатоком- понентність стилю камерно-вокальних творів І. Карабиця є наслідком амбівертності, яка уможливлює їх вико- нання як на академічний сцені, так і на естраді. За допомогою музично-аналітичних методів, методів синтезу та абстрагування здійснено компаративний аналіз класичних та сучасних виконавських версій вокальних творів «За рікою тільки вишні», «Моя земля – моя любов», «Мати наша – сивая горлиця». Аналіз пісень І. Карабиця показав, що виконавська інтерпретація амбівертних творів є варіативною і може орієнтуватися як на академічну (композиторськоцентричну) практику, так і естрадну (виконавськоцентричну). Серед сучасних естрадних інтер- претацій камерно-вокальних та пісенних творів І. Карабиця найбільш оригінальними є виконавські версії відомої співачки Джамали, яка завдяки використанню джазового компонента створила унікальні інтерпретації його відо- мих вокальних композицій.
Keywords: У статті охарактеризовано сучасні інтерпретації камерно-вокальних творів видатного українсько- го композитора Івана Карабиця. Визначено стильові особливості камерно-вокальної лірики композитора, в яких сполучаються елементи українського фольклору, класичного солоспіву та сучасних естрадних пісень. Багатоком- понентність стилю камерно-вокальних творів І. Карабиця є наслідком амбівертності, яка уможливлює їх вико- нання як на академічний сцені, так і на естраді. За допомогою музично-аналітичних методів, методів синтезу та абстрагування здійснено компаративний аналіз класичних та сучасних виконавських версій вокальних творів «За рікою тільки вишні», «Моя земля – моя любов», «Мати наша – сивая горлиця». Аналіз пісень І. Карабиця показав, що виконавська інтерпретація амбівертних творів є варіативною і може орієнтуватися як на академічну (композиторськоцентричну) практику, так і естрадну (виконавськоцентричну). Серед сучасних естрадних інтер- претацій камерно-вокальних та пісенних творів І. Карабиця найбільш оригінальними є виконавські версії відомої співачки Джамали, яка завдяки використанню джазового компонента створила унікальні інтерпретації його відо- мих вокальних композицій.

МОДА І КРАСА ЯК НОВІТНІ ВІРТУАЛЬНО-ЦИФРОВІ КОНГЛОМЕРАТИ СУЧАСНОГО ПУБЛІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

Людмила Васильєва

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та суспільних наук
Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1183-6471

Anotation. У статті осмислюються поняття моди та краси як затребуваних знаково-символічних детермінант сучасного життєвого простору людини публічної, що формують нові техніки і технології візуально-публічного спілкування в сьогоденному інформаційному середовищі. В роботі доводиться, що сучасні модні презентації здат- ні створити певну віртуально-цифрову матрицю, яка пов’язана зі значною трансформацією морально-ціннісної системи «мода – краса – публічна людина». Включені до повсякденного ужитку в новому інформаційному про- сторі привабливі тілесні форми та модні речі стають універсальними символами перебільшеного канону сучасної краси та репрезентативними ознаками успіху, престижу, що повсякчас виходять за межі приватності та інтимності людини в публічному спілкуванні. Підкреслюється, що детермінована представленість затребуваної відкритої тілесності через інтимність та потворну красу не може бути абсолютною, оскільки так чи інакше існують потреби екзистенціального, морального, духовного в людині, що здатні впливати на прояви нарцисизму, самовихваляння в квазіпублічному середовищі та утворювати нові культурні форми комунікативної репрезентативності.
Keywords: У статті осмислюються поняття моди та краси як затребуваних знаково-символічних детермінант сучасного життєвого простору людини публічної, що формують нові техніки і технології візуально-публічного спілкування в сьогоденному інформаційному середовищі. В роботі доводиться, що сучасні модні презентації здат- ні створити певну віртуально-цифрову матрицю, яка пов’язана зі значною трансформацією морально-ціннісної системи «мода – краса – публічна людина». Включені до повсякденного ужитку в новому інформаційному про- сторі привабливі тілесні форми та модні речі стають універсальними символами перебільшеного канону сучасної краси та репрезентативними ознаками успіху, престижу, що повсякчас виходять за межі приватності та інтимності людини в публічному спілкуванні. Підкреслюється, що детермінована представленість затребуваної відкритої тілесності через інтимність та потворну красу не може бути абсолютною, оскільки так чи інакше існують потреби екзистенціального, морального, духовного в людині, що здатні впливати на прояви нарцисизму, самовихваляння в квазіпублічному середовищі та утворювати нові культурні форми комунікативної репрезентативності.

ТЕОРІЇ ЧИТАЦЬКОГО ВІДГУКУ, СОЦІАЛЬНІ ТЕОРІЇ ЧИТАЧА

Галина Драпак

кандидат філологічних наук, викладачка кафедри іноземних мов
Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4033-5804

Anotation. Іманентна риса будь-якого художнього твору – його адресованість та звернення до читача. Діалогіч- на природа процесу читання реалізується в контексті співпраці читача та автора через посередництво тексту. Хід та параметри цього комунікативного процесу значним чином залежать від реципієнта як активного учасника діало- гу. Дослідження про сприйняття літературного твору лягли в основу теорії читацького відгуку та теорії рецептивної естетики, що набули особливої популярності у західному літературознавстві в середині минулого століття. Наша стаття присвячена соціальному підходу до інтерпретацій процесу читання, який охоплює багатоманітні аспекти соціально сконструйованих ідентичнісних категорій, зокрема раси, класу та ґендеру. Визначальним для соціаль- но-конструктивістських теорій читача є врахування конкретного соціального контексту при вивченні особливостей сприйняття художнього твору. Окрему царину в соціальних теоріях читача становить феміністична критика, пред- ставники якої вербалізували визначальне значення ґендеру для процесу сприйняття художнього твору.
Keywords: Іманентна риса будь-якого художнього твору – його адресованість та звернення до читача. Діалогіч- на природа процесу читання реалізується в контексті співпраці читача та автора через посередництво тексту. Хід та параметри цього комунікативного процесу значним чином залежать від реципієнта як активного учасника діало- гу. Дослідження про сприйняття літературного твору лягли в основу теорії читацького відгуку та теорії рецептивної естетики, що набули особливої популярності у західному літературознавстві в середині минулого століття. Наша стаття присвячена соціальному підходу до інтерпретацій процесу читання, який охоплює багатоманітні аспекти соціально сконструйованих ідентичнісних категорій, зокрема раси, класу та ґендеру. Визначальним для соціаль- но-конструктивістських теорій читача є врахування конкретного соціального контексту при вивченні особливостей сприйняття художнього твору. Окрему царину в соціальних теоріях читача становить феміністична критика, пред- ставники якої вербалізували визначальне значення ґендеру для процесу сприйняття художнього твору.

ПОНЯТТЯ «МАНІПУЛЯЦІЯ» В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Дун Ці

аспірантка кафедри англійської філології факультету іноземної філології
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-3985-7207

Anotation. Стаття присвячена осмисленню поняття «маніпуляція» у політичному дискурсі. Маніпуляція роз- глядається досить традиційно – як вид психологічного впливу, що характеризується установкою на приховане впровадження в психіку об’єкта цілей, бажань, намірів, що не збігаються з тими, які адресат міг би сформулювати самостійно. Маніпулятивний вплив у дискурсі зумовлений його когнітивною природою, проєктується на базову опозицію «свої» – «чужі» і реалізується через специфічне функціонування мовних засобів лексичного, морфологічного і синтаксичного рівнів. Мовний вплив може розглядатися з динамічної (здійснення впливу) та зі статич- ної (перлокутивний ефект) позицій. У широкому сенсі можна говорити про мовні впливи у різноманітних типах дискурсу (рекламі, науці, політиці), а також з точки зору досягнення різноманітних операційних цілей – введення в оману, спростування супротивника, самопрезентації. Існує вплив в умовах усвідомлення цього реципієнтом, але з протидією йому (спілкування ритора з опонентами, де роздуми над змістом дискурсу з боку останніх природні та стосуються як пропозиційного змісту повідомлення, так і використання маніпулятивних прийомів).
Keywords: Стаття присвячена осмисленню поняття «маніпуляція» у політичному дискурсі. Маніпуляція роз- глядається досить традиційно – як вид психологічного впливу, що характеризується установкою на приховане впровадження в психіку об’єкта цілей, бажань, намірів, що не збігаються з тими, які адресат міг би сформулювати самостійно. Маніпулятивний вплив у дискурсі зумовлений його когнітивною природою, проєктується на базову опозицію «свої» – «чужі» і реалізується через специфічне функціонування мовних засобів лексичного, морфологічного і синтаксичного рівнів. Мовний вплив може розглядатися з динамічної (здійснення впливу) та зі статич- ної (перлокутивний ефект) позицій. У широкому сенсі можна говорити про мовні впливи у різноманітних типах дискурсу (рекламі, науці, політиці), а також з точки зору досягнення різноманітних операційних цілей – введення в оману, спростування супротивника, самопрезентації. Існує вплив в умовах усвідомлення цього реципієнтом, але з протидією йому (спілкування ритора з опонентами, де роздуми над змістом дискурсу з боку останніх природні та стосуються як пропозиційного змісту повідомлення, так і використання маніпулятивних прийомів).

ТАКТИКА ІНТИМІЗАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ У МОВЛЕННІ ДОНАЛЬДА ТРАМПА ТА ДЖО БАЙДЕНА

Дамір Єнікєєв

аспірант кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4008-4045

Anotation. У цій статті досліджується таке мовне явище, як інтимізація спілкування та використання її Дональ- дом Трампом і Джо Байденом у спілкуванні з людьми. Ця тактика покликана зменшити напругу між оратором та аудиторією, що допоможе їм встановити дружні стосунки між ними. Важливим фактором є вибір аудиторії з тими переконаннями, які близькі до оратора. Наступний крок – переконати людей у своїй правоті та підштовхну- ти до відповідних дій, викликати необхідні емоції та почуття. Для цього вони використовують різні стилістичні фігури мовлення (антитеза, риторичні питання, метафори тощо). На основі дослідження ми наводимо приклади і доводимо, що їхні виступи не завжди об’єктивні та підкріплені фактами. Це головна риса політичного дискурсу.
Keywords: У цій статті досліджується таке мовне явище, як інтимізація спілкування та використання її Дональ- дом Трампом і Джо Байденом у спілкуванні з людьми. Ця тактика покликана зменшити напругу між оратором та аудиторією, що допоможе їм встановити дружні стосунки між ними. Важливим фактором є вибір аудиторії з тими переконаннями, які близькі до оратора. Наступний крок – переконати людей у своїй правоті та підштовхну- ти до відповідних дій, викликати необхідні емоції та почуття. Для цього вони використовують різні стилістичні фігури мовлення (антитеза, риторичні питання, метафори тощо). На основі дослідження ми наводимо приклади і доводимо, що їхні виступи не завжди об’єктивні та підкріплені фактами. Це головна риса політичного дискурсу.

МОТИВ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАРАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ПРОЗИ ПАНАЇТА ІСТРАТІ ТА ВОЛОДИМИРА КОРОЛЕНКА

Вікторія Йовдій

старший викладач кафедри французької мови та зарубіжної літератури
Ужгородського національного університету (Ужгород, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8871-4627

Anotation. У статті розглядається категорія мотиву як елемент наративної стратегії прози російського та румун- ського письменників В. Короленка та П. Істраті у компаративному аспекті. Наративний аналіз застосовується як метод дослідження оповідної стратегії, спосіб впорядкування оповіді в послідовності низки подій. Порівняль- но-типологічний (зіставний) підхід – для дослідження наративу у співставленні мотивів оповідної творчості, оскільки комунікативне ціле сюжету складається із сюжетних висловлювань, побудованих на основі фабульних подій, що визначаються мотивами. Типологічні паралелі у мотивному аналізі прози письменників простежуються на рівні типових для їхньої творчості взаємозалежних мотивів: дороги, зустрічі, свободи, бродяжництва. Вони виконують структуротворчу та сюжетотворчу функції, визначають жанровий зміст творів. Проведений мотивний аналіз дозволив дослідити типологію художньої прози письменників за формальними та змістовними ознаками, виявив їх роль у наративній системі прози. Проблема дослідження наративних стратегій у літературній науці набула якісно нового характеру, потребує додаткового теоретичного та історико-літературного осмислення, вимагає подальших досліджень.
Keywords: У статті розглядається категорія мотиву як елемент наративної стратегії прози російського та румун- ського письменників В. Короленка та П. Істраті у компаративному аспекті. Наративний аналіз застосовується як метод дослідження оповідної стратегії, спосіб впорядкування оповіді в послідовності низки подій. Порівняль- но-типологічний (зіставний) підхід – для дослідження наративу у співставленні мотивів оповідної творчості, оскільки комунікативне ціле сюжету складається із сюжетних висловлювань, побудованих на основі фабульних подій, що визначаються мотивами. Типологічні паралелі у мотивному аналізі прози письменників простежуються на рівні типових для їхньої творчості взаємозалежних мотивів: дороги, зустрічі, свободи, бродяжництва. Вони виконують структуротворчу та сюжетотворчу функції, визначають жанровий зміст творів. Проведений мотивний аналіз дозволив дослідити типологію художньої прози письменників за формальними та змістовними ознаками, виявив їх роль у наративній системі прози. Проблема дослідження наративних стратегій у літературній науці набула якісно нового характеру, потребує додаткового теоретичного та історико-літературного осмислення, вимагає подальших досліджень.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА В УКРАЇНІ: ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, ЗАГРОЗИ ТА ВИКЛИКИ НА ШЛЯХУ ДО ВИКОНАННЯ СВІТОВИХ ВИМОГ

Олеся Антохів-Сколоздра

кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби факультету міжнародних відносин
Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4374-2541

Anotation. У статті приділено увагу дослідженню системи інформаційної безпеки сучасного українського сус- пільства на шляху від становлення до виконання світових вимог. У межах теоретичного аналізу визначено підходи щодо мети, завдань і ключових елементів забезпечення належної безпеки. Встановлено, що поняття «міжнародна безпека» та «національна безпека» є нероздільними. Простежено намагання держави дотримуватися стандартів світової системи безпеки та досягти рівня країн-лідерів від здобуття незалежності до сучасного періоду. Проаналізовано критерії приєднання суспільства до глобальної інформаційної спільноти на законодавчому та виконавчому рівнях. Доведено, що метою системи безпеки є захист у різних сферах людської діяльності: від політичної та міжнародної до приватного споживача інформаційної продукції. У статті наведено результати аналізу потенційних загроз та їхніх наслідків для суспільства. Особливу увагу приділено критеріям співпраці українських відповідних установ з Європейським Союзом і НАТО. Наголошено, що членство в Європейському Союзі та НАТО є пріоритетним для України.
Keywords: У статті приділено увагу дослідженню системи інформаційної безпеки сучасного українського сус- пільства на шляху від становлення до виконання світових вимог. У межах теоретичного аналізу визначено підходи щодо мети, завдань і ключових елементів забезпечення належної безпеки. Встановлено, що поняття «міжнародна безпека» та «національна безпека» є нероздільними. Простежено намагання держави дотримуватися стандартів світової системи безпеки та досягти рівня країн-лідерів від здобуття незалежності до сучасного періоду. Проаналізовано критерії приєднання суспільства до глобальної інформаційної спільноти на законодавчому та виконавчому рівнях. Доведено, що метою системи безпеки є захист у різних сферах людської діяльності: від політичної та міжнародної до приватного споживача інформаційної продукції. У статті наведено результати аналізу потенційних загроз та їхніх наслідків для суспільства. Особливу увагу приділено критеріям співпраці українських відповідних установ з Європейським Союзом і НАТО. Наголошено, що членство в Європейському Союзі та НАТО є пріоритетним для України.

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З УРАХУВАННЯМ ЗНАНЬ ЗАГАЛЬНОЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Вікторія Вронська

здобувач, старший викладач кафедри педагогіки, психології та корекційної освіти
Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Рівне, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8603-9405

Anotation. У статті проаналізовано специфіку професійної діяльності медичних сестер дошкільних навчаль- них закладів. У дошкільних навчальних закладах найбільше уваги збереженню і зміцненню здоров’я приділяють медичні сестри. Однак саме до роботи в дитячих садочках їх не готували. А робота з дітьми дошкільного віку вимагає врахування психологічних особливостей не лише вихованців. Під час навчання в медичних коледжах вивчають курс «Основи загальної та медичної психології», який і було проаналізовано в нашому дослідженні. Прогалини в знаннях та відсутність навичок розв’язання психологічних питань (щодо комунікації, щодо пошуку шляхів виходу з конфліктних ситуацій і налагодження взаємодії з вихованцями та їхніми батьками) стали при- чиною вибору теми. У статті застосовано теоретичні й емпіричні методи дослідження визначення рівнів розвитку психічних якостей медичних сестер дошкільних навчальних закладів за Психограмою медичної сестри І.С. Вітен- ко. Представлено результати завдяки методу прогнозування Дельфі. Пояснено, що діяльність медичних сестер дошкільних навчальних закладів відрізняється від діяльності медичних сестер лікувальних установ і потребує сформованості інших фахових якостей.
Keywords: У статті проаналізовано специфіку професійної діяльності медичних сестер дошкільних навчаль- них закладів. У дошкільних навчальних закладах найбільше уваги збереженню і зміцненню здоров’я приділяють медичні сестри. Однак саме до роботи в дитячих садочках їх не готували. А робота з дітьми дошкільного віку вимагає врахування психологічних особливостей не лише вихованців. Під час навчання в медичних коледжах вивчають курс «Основи загальної та медичної психології», який і було проаналізовано в нашому дослідженні. Прогалини в знаннях та відсутність навичок розв’язання психологічних питань (щодо комунікації, щодо пошуку шляхів виходу з конфліктних ситуацій і налагодження взаємодії з вихованцями та їхніми батьками) стали при- чиною вибору теми. У статті застосовано теоретичні й емпіричні методи дослідження визначення рівнів розвитку психічних якостей медичних сестер дошкільних навчальних закладів за Психограмою медичної сестри І.С. Вітен- ко. Представлено результати завдяки методу прогнозування Дельфі. Пояснено, що діяльність медичних сестер дошкільних навчальних закладів відрізняється від діяльності медичних сестер лікувальних установ і потребує сформованості інших фахових якостей.

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РОЗМЕЖУВАННЯ НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ

Олександр Зубченко

кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії та соціології
Маріупольського державного університету (Маріуполь, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6748-3981

Anotation. Стаття присвячена чинникам диференціації електоральних преференцій громадян на місцевих виборах. Аналізуючи результати опитувань та виборчу статистику, автор доходить висновку про існування чоти- рьох типів соціально-політичних розмежувань – соціально-професійного, соціально-класового, поселенського та просторового. Дані розколи визначаються загальнонаціональними політичними процесами та окреслюють межі цільових аудиторій різних електоральних суб’єктів. У статті визначені емпіричні індикатори для верифіка- ції соціологічного підходу – соціально-професійна категорія («білі» та «сині» комірці) або група за зайнятістю (працюючі та непрацюючі), тип населеного пункту (великі, малі міста, селища та села), локалізація у регіональ- ному політичному просторі (центр, напівпериферія та периферія). Автором доведено, що електоральна поведінка представників різних соціальних груп трансформується від виборів до виборів, зокрема, найбільші відмінності помітні між працюючим та непрацюючим населенням. Поселенський та просторовий розколи пов’язані з різно- рідністю регіонального політикуму, можливостями для вільної електоральної комунікації та присутністю потуж- них локальних фінансово-промислових угруповань. Класичні «кліважі» яскраво проявились восени 2020 р. – най- бідніша частина населення активно підтримувала «Опозиційну платформу “За життя”», а самоідентифікований середній клас голосував за «Слуг народу».
Keywords: Стаття присвячена чинникам диференціації електоральних преференцій громадян на місцевих виборах. Аналізуючи результати опитувань та виборчу статистику, автор доходить висновку про існування чоти- рьох типів соціально-політичних розмежувань – соціально-професійного, соціально-класового, поселенського та просторового. Дані розколи визначаються загальнонаціональними політичними процесами та окреслюють межі цільових аудиторій різних електоральних суб’єктів. У статті визначені емпіричні індикатори для верифіка- ції соціологічного підходу – соціально-професійна категорія («білі» та «сині» комірці) або група за зайнятістю (працюючі та непрацюючі), тип населеного пункту (великі, малі міста, селища та села), локалізація у регіональ- ному політичному просторі (центр, напівпериферія та периферія). Автором доведено, що електоральна поведінка представників різних соціальних груп трансформується від виборів до виборів, зокрема, найбільші відмінності помітні між працюючим та непрацюючим населенням. Поселенський та просторовий розколи пов’язані з різно- рідністю регіонального політикуму, можливостями для вільної електоральної комунікації та присутністю потуж- них локальних фінансово-промислових угруповань. Класичні «кліважі» яскраво проявились восени 2020 р. – най- бідніша частина населення активно підтримувала «Опозиційну платформу “За життя”», а самоідентифікований середній клас голосував за «Слуг народу».

ПРОГРАМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ З ГЕНДЕРНО-РОЛЬОВИМИ КОНФЛІКТАМИ В ЖІНОК

Анжела Касьян

магістр психології, викладач
Південно-Західного інституту психоаналізу (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2805-8610

Anotation. Статтю присвячено аналізу та обґрунтуванню програми психологічної роботи з гендерно-рольо- вими конфліктами в жінок репродуктивного віку. У статті розглянуто теоретичне підґрунтя і методичні вказівки щодо розробки та впровадження тренінгових програм. Розроблений тренінг розраховано на 30 годин. Він спря- мований на розширення знань про гендерну ідентичність та образ «Я» в житті сучасної жінки, підвищення реф- лексії до власного гендерного Я-образу; формування навичок визначення гендерних ролей і пов’язаних із ними стереотипів, на рефлексію щодо власних ролей і стереотипів, рольового навантаження та балансу ролей; розвине- ння вмінь до розпізнавання гендерно-рольових дисгармоній і конфліктів, навичок їх профілактики та подолання. Стаття містить зміст програми тренінгу та результати апробації, які засвідчили ефективність її використання.
Keywords: Статтю присвячено аналізу та обґрунтуванню програми психологічної роботи з гендерно-рольо- вими конфліктами в жінок репродуктивного віку. У статті розглянуто теоретичне підґрунтя і методичні вказівки щодо розробки та впровадження тренінгових програм. Розроблений тренінг розраховано на 30 годин. Він спря- мований на розширення знань про гендерну ідентичність та образ «Я» в житті сучасної жінки, підвищення реф- лексії до власного гендерного Я-образу; формування навичок визначення гендерних ролей і пов’язаних із ними стереотипів, на рефлексію щодо власних ролей і стереотипів, рольового навантаження та балансу ролей; розвине- ння вмінь до розпізнавання гендерно-рольових дисгармоній і конфліктів, навичок їх профілактики та подолання. Стаття містить зміст програми тренінгу та результати апробації, які засвідчили ефективність її використання.

ІНТЕРАКТИВНА СИСТЕМА ОЦІНКИ СТАНУ ДОРІГ

Олег Алексієв, Михайло Маций

Олег Алексієв, доктор технічних наук, професор, професор кафедри комп’ютерних технологій і мехатроніки Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (Харків, Україна)
Михайло Маций, аспірант кафедри комп’ютерних технологій і мехатроніки Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9503-825, ORCID ID: 0000-0001-7143-4269

Anotation. Розглянуто проблематику інтерактивного моніторингу та діагностики стану автомобільних доріг. Методика оцінки і діагностування їхнього експлуатаційного стану є складником загального та спеціального інформаційного забезпечення, яке входить до інформаційної інфраструктури транспортного комплексу. Підви- щення безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, мостів, забезпечення пла- номірного розвитку мережі автомобільних доріг залежить від достатньої інформованості учасників дорожнього руху. Тому покращення технічних показників, підвищення конкурентоспроможності автомобільних доріг, спри- яння соціально-економічному та екологічно збалансованому розвитку транспортного комплексу пов’язане з ефек- тивним моніторингом автомобільних доріг, що повинен бути основним джерелом достовірних відомостей про стан шляхів сполучення на місцевому, регіональному та державному рівнях.
Keywords: Розглянуто проблематику інтерактивного моніторингу та діагностики стану автомобільних доріг. Методика оцінки і діагностування їхнього експлуатаційного стану є складником загального та спеціального інформаційного забезпечення, яке входить до інформаційної інфраструктури транспортного комплексу. Підви- щення безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, мостів, забезпечення пла- номірного розвитку мережі автомобільних доріг залежить від достатньої інформованості учасників дорожнього руху. Тому покращення технічних показників, підвищення конкурентоспроможності автомобільних доріг, спри- яння соціально-економічному та екологічно збалансованому розвитку транспортного комплексу пов’язане з ефек- тивним моніторингом автомобільних доріг, що повинен бути основним джерелом достовірних відомостей про стан шляхів сполучення на місцевому, регіональному та державному рівнях.

ПРОЦЕДУРИ ВИРІШЕННЯ МИТНИХ СПОРІВ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПОРЯДКУ

Каріне Абдукадирова

аспірантка кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права
Академії праці, соціальних відносин і туризму (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3980-6357

Anotation. Стаття присвячена з’ясуванню сутності та особливостей процедур вирішення митних спорів в адмі- ністративному порядку. Встановлено, що вирішення митних спорів в адміністративному порядку регламентуєть- ся Митним кодексом України, Законом України «Про звернення громадян», Податковим кодексом України та від- повідними наказами Міністерства фінансів України. Охарактеризовано особливості процедур вирішення митних спорів в адміністративному порядку. Наголошено, що процедури вирішення митних спорів в адміністративному порядку регулюються нормами митного, адміністративного та податкового законодавства. Виділено такі про- цедури вирішення митних спорів в адміністративному порядку: процедура оскарження рішень митних органів, порядок оскарження яких визначено Митним кодексом України; процедура оскарження рішень митних органів у сфері оподаткування; процедура оскарження дій або бездіяльності митних органів; процедура опрацювання звернень, що надходять до митних органів з державної установи «Урядовий контактний центр». Виокремлено особливі ознаки процедур вирішення митних спорів в адміністративному порядку.
Keywords: Стаття присвячена з’ясуванню сутності та особливостей процедур вирішення митних спорів в адмі- ністративному порядку. Встановлено, що вирішення митних спорів в адміністративному порядку регламентуєть- ся Митним кодексом України, Законом України «Про звернення громадян», Податковим кодексом України та від- повідними наказами Міністерства фінансів України. Охарактеризовано особливості процедур вирішення митних спорів в адміністративному порядку. Наголошено, що процедури вирішення митних спорів в адміністративному порядку регулюються нормами митного, адміністративного та податкового законодавства. Виділено такі про- цедури вирішення митних спорів в адміністративному порядку: процедура оскарження рішень митних органів, порядок оскарження яких визначено Митним кодексом України; процедура оскарження рішень митних органів у сфері оподаткування; процедура оскарження дій або бездіяльності митних органів; процедура опрацювання звернень, що надходять до митних органів з державної установи «Урядовий контактний центр». Виокремлено особливі ознаки процедур вирішення митних спорів в адміністративному порядку.

СИСТЕМА НОРМАТИВНИХ ПРАВОВИХ АКТІВ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ СПІВРОБІТНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Василь Альошин

аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О.І. Процевського
Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1925-8337

Anotation. У статті розглянуто питання щодо нормативно-правових актів, серед яких розрізняють Конститу- цію України, конституційні закони, укази Президента України, постанови, нормативні акти органів виконавчої вла- ди. Крім того, закони й інші нормативні правові акти, які приймають органи державної влади. Також розглянуті такі джерела права, як міжнародні акти, міжнародні договори України. Досліджені і проаналізовані роботи вчених з означеного питання. Розглянуто і питання соціального захисту співробітників правоохоронних органів, який здій- снюється згідно з нормами тих же джерел права, що регулюють соціальний захист населення та соціальний захист державних службовців. Автор при аналізі матеріалу «Система нормативних правових актів щодо соціального захис- ту співробітників правоохоронних органів» дійшов висновку, що правовими джерелами соціального захисту співро- бітників правоохоронних органів є також міжнародні договори і угоди України з іноземними державами.
Keywords: У статті розглянуто питання щодо нормативно-правових актів, серед яких розрізняють Конститу- цію України, конституційні закони, укази Президента України, постанови, нормативні акти органів виконавчої вла- ди. Крім того, закони й інші нормативні правові акти, які приймають органи державної влади. Також розглянуті такі джерела права, як міжнародні акти, міжнародні договори України. Досліджені і проаналізовані роботи вчених з означеного питання. Розглянуто і питання соціального захисту співробітників правоохоронних органів, який здій- снюється згідно з нормами тих же джерел права, що регулюють соціальний захист населення та соціальний захист державних службовців. Автор при аналізі матеріалу «Система нормативних правових актів щодо соціального захис- ту співробітників правоохоронних органів» дійшов висновку, що правовими джерелами соціального захисту співро- бітників правоохоронних органів є також міжнародні договори і угоди України з іноземними державами.

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІКТИМІЗАЦІЇ

Аліна Байдалінова

аспірантка відділу кримінологічних досліджень Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса
Національної академії правових наук України (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7745-5239

Anotation. У статті розглядаються головні елементи кримінологічної характеристики особи жертви, щодо якої зло- чин було вчинено через її професійну належність. Вказується, що діяльність, якою особа займається професійно, може сприяти виникненню ризиків віктимізації, оскільки саме професійна приналежність жертви стає головною причи- ною для вчинення низки кримінально караних посягань щодо неї. На основі результатів емпіричного дослідження проаналізовано соціально-демографічні, кримінально-правові ознаки, соціально-рольову та морально-психологічну характеристики. Запропоновано узагальнений портрет суб’єкта професійної віктимізації, якого можна описати як чоловіка віком від 20 до 40 років, з вищою освітою, одруженого, як правило, співробітника силових відомств, котрий вирізняється нейтральним ставленням до злочинця, з яким попередньо перед вчиненням щодо нього злочинного пося- гання мав контакт у зв’язку із виконанням своїх професійних обов’язків. Розглянуто можливості класифікації суб’єктів професійної віктимізації (за критеріями публічності професії та наявності професійного ризику).
Keywords: У статті розглядаються головні елементи кримінологічної характеристики особи жертви, щодо якої зло- чин було вчинено через її професійну належність. Вказується, що діяльність, якою особа займається професійно, може сприяти виникненню ризиків віктимізації, оскільки саме професійна приналежність жертви стає головною причи- ною для вчинення низки кримінально караних посягань щодо неї. На основі результатів емпіричного дослідження проаналізовано соціально-демографічні, кримінально-правові ознаки, соціально-рольову та морально-психологічну характеристики. Запропоновано узагальнений портрет суб’єкта професійної віктимізації, якого можна описати як чоловіка віком від 20 до 40 років, з вищою освітою, одруженого, як правило, співробітника силових відомств, котрий вирізняється нейтральним ставленням до злочинця, з яким попередньо перед вчиненням щодо нього злочинного пося- гання мав контакт у зв’язку із виконанням своїх професійних обов’язків. Розглянуто можливості класифікації суб’єктів професійної віктимізації (за критеріями публічності професії та наявності професійного ризику).

НАБЛИЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

Каріна Білоус

аспірант Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса
Національної академії правових наук України (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9612-5841

Anotation. Стаття присвячена питанням невідповідності національної практики працевлаштування засудже- них міжнародним стандартам. Стверджується, що сьогодні кримінально-виконавча політика України не повною мірою спрямована на підтримку професійних навичок засуджених і тим паче на їх розвиток. Через це перспек- тиви працевлаштування засуджених після звільнення досить невтішні. Тому необхідне якісне реформування цієї сфери. На підставі проаналізованого матеріалу автор дійшов висновку, що для вирішення проблеми зайнятості засуджених необхідний комплексний підхід. Запропоновано потрійну модель: зміна механізмів сприяння у пра- цевлаштуванні засудженим – зміна ставлення суспільства до засуджених – поліпшення координації і співпраці між органами та установами, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення.
Keywords: Стаття присвячена питанням невідповідності національної практики працевлаштування засудже- них міжнародним стандартам. Стверджується, що сьогодні кримінально-виконавча політика України не повною мірою спрямована на підтримку професійних навичок засуджених і тим паче на їх розвиток. Через це перспек- тиви працевлаштування засуджених після звільнення досить невтішні. Тому необхідне якісне реформування цієї сфери. На підставі проаналізованого матеріалу автор дійшов висновку, що для вирішення проблеми зайнятості засуджених необхідний комплексний підхід. Запропоновано потрійну модель: зміна механізмів сприяння у пра- цевлаштуванні засудженим – зміна ставлення суспільства до засуджених – поліпшення координації і співпраці між органами та установами, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення.

РОЗУМНІСТЬ СТРОКІВ РОЗГЛЯДУ МАЛОЗНАЧНИХ СПРАВ

Костянтин Білоус

аспірант кафедри цивільного процесу
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1663-6682

Anotation. Стаття присвячена дослідженню особливостей реалізації конвенційної гарантії розумності строків під час судового розгляду малозначних справ. Надається детальна характеристика виробленим практикою Євро- пейського суду з прав людини критеріям, відповідно до яких конкретні процесуальні строки можуть бути оцінені як розумні. Здійснюється розподіл критеріїв темпоральної розумності за функціонально-цільовою ознакою, де перша група охоплює параметри оцінки поведінкових реакцій учасників судового розгляду, тоді як друга група критеріїв стосується правової кваліфікації спору та його значущості для сторін (заявника). Концепт судового керування часом визначається як організаційна активність суду щодо регулювання темпоральної динаміки роз- витку процесу через застосування новітніх методик планування його перебігу. Встановлено, що ефективність судового управління часом об’єктивується крізь призму темпорального раціоналізму, котрий проявляється у про- порційному співвідношенні між допустимо-очікуваною та фактичною тривалістю розгляду справи судом. Сту- пінь раціональності визначається за допомогою оцінки граничних показників тривалості провадження у справі на предмет їх релевантності параметрам певного змісту, а саме оптимальності та передбачуваності строків судо- вого розгляду. З метою темпоральної оптимізації процедури судового розгляду малозначних справ пропонуються нововведення відповідного змісту і спрямування.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню особливостей реалізації конвенційної гарантії розумності строків під час судового розгляду малозначних справ. Надається детальна характеристика виробленим практикою Євро- пейського суду з прав людини критеріям, відповідно до яких конкретні процесуальні строки можуть бути оцінені як розумні. Здійснюється розподіл критеріїв темпоральної розумності за функціонально-цільовою ознакою, де перша група охоплює параметри оцінки поведінкових реакцій учасників судового розгляду, тоді як друга група критеріїв стосується правової кваліфікації спору та його значущості для сторін (заявника). Концепт судового керування часом визначається як організаційна активність суду щодо регулювання темпоральної динаміки роз- витку процесу через застосування новітніх методик планування його перебігу. Встановлено, що ефективність судового управління часом об’єктивується крізь призму темпорального раціоналізму, котрий проявляється у про- порційному співвідношенні між допустимо-очікуваною та фактичною тривалістю розгляду справи судом. Сту- пінь раціональності визначається за допомогою оцінки граничних показників тривалості провадження у справі на предмет їх релевантності параметрам певного змісту, а саме оптимальності та передбачуваності строків судо- вого розгляду. З метою темпоральної оптимізації процедури судового розгляду малозначних справ пропонуються нововведення відповідного змісту і спрямування.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ІДЕЇ РІВНОСТІ: МОРАЛЬНА ЦІННІСТЬ ЧИ ПРАВО ЛЮДИНИ

Наталія Заяць

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри конституційного та адміністративного права
Державного університету інфраструктури та технологій (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1530-4141

Anotation. У статті проаналізована та описана основна ідея егалітарної концепції – рівне ставлення в сенсі рів- ного розподілу загальних ресурсів (соціальних благ). Для кращого розуміння природи фундаментальної етичної рівності необхідно обрати ідею формальної рівності, яка є ключовою у соціально-політичних егалітарних кон- цепціях. Ми повинні усвідомити, що рівність не є загальним благом, на яке можна мати право, не можна сказати, що всі люди мають право на рівність. Це швидше соціальний ідеал, бачення того, як суспільство загалом повинно бути організовано на основі права жити в суспільстві, в якому існує справедлива конкуренція за ресурси. Цей ідеал детально аналізує Рональд Дворкін, наголошуючи на тому, що рівність повинна бути цінністю як для права, так і для політичній теорії. У морально-етичному відношенні рівність – це нормативна вимога еквіва- лентного взаємного обміну різноманітними цінностями, натомість правова рівність передбачає єдиний для всіх простір соціальної свободи. Соціальний ідеал рівності набуває вираження у праві двома способами: у принципі рівного ставлення, з тим, щоб зробити конкуренцію за ресурси справедливою і в принципі недискримінації. Сьо- годні право на рівність передбачає не тільки право на рівний захист перед законом, але й рівність має трактувати- ся як ідея чесної рівності можливостей через справедливий розподіл ресурсів.
Keywords: У статті проаналізована та описана основна ідея егалітарної концепції – рівне ставлення в сенсі рів- ного розподілу загальних ресурсів (соціальних благ). Для кращого розуміння природи фундаментальної етичної рівності необхідно обрати ідею формальної рівності, яка є ключовою у соціально-політичних егалітарних кон- цепціях. Ми повинні усвідомити, що рівність не є загальним благом, на яке можна мати право, не можна сказати, що всі люди мають право на рівність. Це швидше соціальний ідеал, бачення того, як суспільство загалом повинно бути організовано на основі права жити в суспільстві, в якому існує справедлива конкуренція за ресурси. Цей ідеал детально аналізує Рональд Дворкін, наголошуючи на тому, що рівність повинна бути цінністю як для права, так і для політичній теорії. У морально-етичному відношенні рівність – це нормативна вимога еквіва- лентного взаємного обміну різноманітними цінностями, натомість правова рівність передбачає єдиний для всіх простір соціальної свободи. Соціальний ідеал рівності набуває вираження у праві двома способами: у принципі рівного ставлення, з тим, щоб зробити конкуренцію за ресурси справедливою і в принципі недискримінації. Сьо- годні право на рівність передбачає не тільки право на рівний захист перед законом, але й рівність має трактувати- ся як ідея чесної рівності можливостей через справедливий розподіл ресурсів.

ПЕРЕВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ В ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Вікторія Китайгородська

аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права імені професора О. І. Процевського
Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1759-7056

Anotation. У статті автором проаналізовано наукові праці дослідників, а також нормативна база з регулюван- ня стабільності трудових правовідносин як одного з основних принципів трудового права. Досліджено питання правового регулювання переведення на іншу роботу як у загальному плані, так і переведення державного служ- бовця на посаду в органи місцевого самоврядування. Автором проаналізовано також трудову функцію, оскільки юристи часто не виділяють її правові особливості, визначаючи як роботу за певною професією, спеціальністю або посадою та вказуючи на її зв'язок з виробництвом, науково-технічним прогресом, а також відмежовуючи трудову функцію від відповідних юридичних обов'язків працівника. В сучасних умовах господарювання виключення із правового визначення трудової функції указівки на професію, спеціальність, кваліфікацію або посаду викликано новими ринковими реаліями використання робочої сили.
Keywords: У статті автором проаналізовано наукові праці дослідників, а також нормативна база з регулюван- ня стабільності трудових правовідносин як одного з основних принципів трудового права. Досліджено питання правового регулювання переведення на іншу роботу як у загальному плані, так і переведення державного служ- бовця на посаду в органи місцевого самоврядування. Автором проаналізовано також трудову функцію, оскільки юристи часто не виділяють її правові особливості, визначаючи як роботу за певною професією, спеціальністю або посадою та вказуючи на її зв'язок з виробництвом, науково-технічним прогресом, а також відмежовуючи трудову функцію від відповідних юридичних обов'язків працівника. В сучасних умовах господарювання виключення із правового визначення трудової функції указівки на професію, спеціальність, кваліфікацію або посаду викликано новими ринковими реаліями використання робочої сили.

ЛЕГІТИМНІСТЬ ПРЕЗИДЕНТСТВА: ПРАВОВІ РЕАЛІЇ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Юлія-Михайлина Козак

здобувач кафедри теорії держави і права
Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4214-9383

Anotation. На основі теоретико-правового аналізу досягнення легітимності інституту президентства розгля- даються основні етапи становлення, розбудови та функціонування цього інституту як важливого складника дер- жавного механізму. З’ясовується роль кожного з українських президентів у забезпеченні ефективних результатів державотворення, обґрунтовується необхідність реформаторських трансформацій із залученням міжнародного досвіду задля зміцнення правового статусу цього інституту у вирішенні стратегічних проблем зміцнення суве- ренітету України. Обґрунтовано прагматичну доцільність і необхідність поглибленого та ґрунтовного вивчення міжнародного досвіду легітимності президенства США.
Keywords: На основі теоретико-правового аналізу досягнення легітимності інституту президентства розгля- даються основні етапи становлення, розбудови та функціонування цього інституту як важливого складника дер- жавного механізму. З’ясовується роль кожного з українських президентів у забезпеченні ефективних результатів державотворення, обґрунтовується необхідність реформаторських трансформацій із залученням міжнародного досвіду задля зміцнення правового статусу цього інституту у вирішенні стратегічних проблем зміцнення суве- ренітету України. Обґрунтовано прагматичну доцільність і необхідність поглибленого та ґрунтовного вивчення міжнародного досвіду легітимності президенства США.

ОЦІНКА ЗЛОВЖИВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ПРАВАМИ В РОЗСЛІДУВАННІ ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ У КОНТЕКСТІ ЗАСАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Аліна Лазаренко

аспірант кафедри кримінального процесу та криміналістики
Університету державної фіскальної служби України (Ірпінь, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9320-9521

Anotation. У статті автор розкриває сутність змагальності сторін як засади кримінального провадження та її застосування в процесі реалізації процесуальних прав стороною обвинувачення та стороною захисту під час роз- слідування податкових злочинів. Також автором проаналізовано підходи до оцінки розумності строків досудо- вого розслідування, що було зроблено з урахуванням останніх змін законодавства. Запропоновано внести змі- ни до Кримінального процесуального кодексу України, які усуватимуть зловживання процесуальними правами та забезпечать баланс інтересів сторін кримінального провадження.
Keywords: У статті автор розкриває сутність змагальності сторін як засади кримінального провадження та її застосування в процесі реалізації процесуальних прав стороною обвинувачення та стороною захисту під час роз- слідування податкових злочинів. Також автором проаналізовано підходи до оцінки розумності строків досудо- вого розслідування, що було зроблено з урахуванням останніх змін законодавства. Запропоновано внести змі- ни до Кримінального процесуального кодексу України, які усуватимуть зловживання процесуальними правами та забезпечать баланс інтересів сторін кримінального провадження.

СВОБОДА ВІРОСПОВІДАННЯ ЯК БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ОБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ

Сергій Лук’янченко

аспірант кафедри кримінального права
Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6983-3260

Anotation. Стаття присвячена дослідженню кримінальних правопорушень, вчинених із мотивів релігій- ної ненависті, об’єктом яких є свобода віросповідання. Констатується, що у праві є два терміни, котрі можуть виступати як суспільні відносини, що становлять об’єкт кримінально-правової охорони у кримінальних право- порушеннях, пов’язаних із реалізацією релігійних потреб особи (релігійно мотивованих) – це «свобода совісті (світогляду)» та «свобода віросповідання». Робиться висновок про те, що свобода віросповідання у кримінально- правовому розумінні – це законодавче гарантоване право особистості вільно, без зовнішнього примусу обирати, сповідувати будь-яку релігію, вільно змінювати свої релігійні уподобання, задовольняти свої релігійні потреби, здійснювати інші культові дії відповідно до своєї релігійної орієнтації. Свобода віросповідання дає право не лише обирати будь-яку релігію, але й не обирати жодної. Тобто право вибору передбачає і право відмови від вибору. Перешкоджання реалізації наведених вище потреб, у т. ч. релігійно мотивованих, і становлять сутність суспільної небезпеки такого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 161 КК України.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню кримінальних правопорушень, вчинених із мотивів релігій- ної ненависті, об’єктом яких є свобода віросповідання. Констатується, що у праві є два терміни, котрі можуть виступати як суспільні відносини, що становлять об’єкт кримінально-правової охорони у кримінальних право- порушеннях, пов’язаних із реалізацією релігійних потреб особи (релігійно мотивованих) – це «свобода совісті (світогляду)» та «свобода віросповідання». Робиться висновок про те, що свобода віросповідання у кримінально- правовому розумінні – це законодавче гарантоване право особистості вільно, без зовнішнього примусу обирати, сповідувати будь-яку релігію, вільно змінювати свої релігійні уподобання, задовольняти свої релігійні потреби, здійснювати інші культові дії відповідно до своєї релігійної орієнтації. Свобода віросповідання дає право не лише обирати будь-яку релігію, але й не обирати жодної. Тобто право вибору передбачає і право відмови від вибору. Перешкоджання реалізації наведених вище потреб, у т. ч. релігійно мотивованих, і становлять сутність суспільної небезпеки такого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 161 КК України.

ПРАВА ТА СВОБОДИ ЛЮДИНИ В ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВІЙ І КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ (ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ)

Яна Луценко

аспірантка кафедри національної безпеки
Національної академії Служби безпеки України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9780-4387

Anotation. Статтю присвячено дослідженню теоретичних проблем правових гарантій дотримання прав і сво- бод людини в оперативно-розшуковій і контррозвідувальній діяльності на основі принципу взаємної відповідальності держави й особи. З’ясовано, що сучасний стан гарантування прав і свобод людини в оперативно-розшуковій і контррозвідувальній діяльності загалом відповідає міжнародним стандартам, вимогам Конституції та інших галузевих законів України. Систему таких гарантій становить сукупність законодавчих положень, спрямованих на: створення умов, необхідних для дотримання прав і свобод людини, залученої до сфери оперативно-розшу- кової або контррозвідувальної діяльності; можливість тимчасового обмеження окремих прав і свобод людини виключно уповноваженими суб’єктами, за наявності відповідних підстав і належної правової процедури, перед- бачених законом; поновлення порушених прав і відшкодування шкоди, завданої особі внаслідок порушення її прав і свобод. Виокремлено окремі недоліки у сфері гарантування прав і свобод людини в оперативно-розшуковій і контррозвідувальній діяльності та висловлено пропозиції щодо шляхів їх усунення.
Keywords: Статтю присвячено дослідженню теоретичних проблем правових гарантій дотримання прав і сво- бод людини в оперативно-розшуковій і контррозвідувальній діяльності на основі принципу взаємної відповідальності держави й особи. З’ясовано, що сучасний стан гарантування прав і свобод людини в оперативно-розшуковій і контррозвідувальній діяльності загалом відповідає міжнародним стандартам, вимогам Конституції та інших галузевих законів України. Систему таких гарантій становить сукупність законодавчих положень, спрямованих на: створення умов, необхідних для дотримання прав і свобод людини, залученої до сфери оперативно-розшу- кової або контррозвідувальної діяльності; можливість тимчасового обмеження окремих прав і свобод людини виключно уповноваженими суб’єктами, за наявності відповідних підстав і належної правової процедури, перед- бачених законом; поновлення порушених прав і відшкодування шкоди, завданої особі внаслідок порушення її прав і свобод. Виокремлено окремі недоліки у сфері гарантування прав і свобод людини в оперативно-розшуковій і контррозвідувальній діяльності та висловлено пропозиції щодо шляхів їх усунення.