Журнал №3 (39) vol. 2 / 2021|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

НАУКОВІ ПІДХОДИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІЧЕНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Пань Шен

аспірант кафедри музичного мистецтва і хореографії
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7774-3713

Anotation. У статті актуалізується компетентнісна парадигма підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва на етапі навчання на бакалавраті за програмами педагогічних університетів. Однією з важливих якостей майбутніх фахівців є художня компетентність, що формується на основі художньої освіченості. Методологія дослідження й формування художньої освіченості ґрунтується на засадах мистецької педагогіки, наукових підходах та розроблених відповідно до них принципів, ураховує поліфункціональність професійної діяльності вчителів музичного мистецтва. Вибір підходів і принципів відповідає розробленим компонентам художньої освіченості. Мета статті полягає в обґрунтуванні наукових підходів і принципів з урахуванням особливостей фортепіанної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва-бакалаврів. Такими підходами в дослідженні є історико-культурологічний, мистецько-інтеграційний, функціонально-праксеологічний, комунікативно-творчий. Вони співвідносяться з такими компонентами, як художньо-культурологічна поінформованість, художньо-мовна зорієнтованість, методико-педагогічна умотивованість, інтерпретаційна спрямованість творчого діалогу/полілогу. У статті застосовуються методи теоретичного моделювання, аналізу наукових концепцій та досвіду, теоретич- ні узагальнення, проєктивні стратегії на поєднання теорії, методології, практики та творчості.
Keywords: У статті актуалізується компетентнісна парадигма підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва на етапі навчання на бакалавраті за програмами педагогічних університетів. Однією з важливих якостей майбутніх фахівців є художня компетентність, що формується на основі художньої освіченості. Методологія дослідження й формування художньої освіченості ґрунтується на засадах мистецької педагогіки, наукових підходах та розроблених відповідно до них принципів, ураховує поліфункціональність професійної діяльності вчителів музичного мистецтва. Вибір підходів і принципів відповідає розробленим компонентам художньої освіченості. Мета статті полягає в обґрунтуванні наукових підходів і принципів з урахуванням особливостей фортепіанної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва-бакалаврів. Такими підходами в дослідженні є історико-культурологічний, мистецько-інтеграційний, функціонально-праксеологічний, комунікативно-творчий. Вони співвідносяться з такими компонентами, як художньо-культурологічна поінформованість, художньо-мовна зорієнтованість, методико-педагогічна умотивованість, інтерпретаційна спрямованість творчого діалогу/полілогу. У статті застосовуються методи теоретичного моделювання, аналізу наукових концепцій та досвіду, теоретич- ні узагальнення, проєктивні стратегії на поєднання теорії, методології, практики та творчості.

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВОКАЛУ В ПРОЦЕСІ ПІЗНАВАЛЬНО-ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Пен Юй

Аспірант факультету музичної та хореографічної освіти
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2703-1109

Anotation. У статті розглядається проблема формування творчих умінь викладачів вокалу вищого освітнього закладу в процесі підготовки до професійної діяльності. Уточнено сутність понять «творчі вміння», «пізнаваль- но-інтерпретаційна діяльність» та специфіку їх вияву в процесі вокально-виконавської та вокально-педагогічної форм активності майбутніх фахівців. Обґрунтовано значущість пізнавально-інтерпретаційної активності викла- дачів вокалу для адекватного сприйнятті й особистісного трактування художньо-образного змісту вокальних тво- рів, набуття вокально-виконавської та педагогічної майстерності. Визначено головні різновиди творчих умінь, опанування яких потребує успішна діяльність сучасного викладача вокалу.
Keywords: У статті розглядається проблема формування творчих умінь викладачів вокалу вищого освітнього закладу в процесі підготовки до професійної діяльності. Уточнено сутність понять «творчі вміння», «пізнаваль- но-інтерпретаційна діяльність» та специфіку їх вияву в процесі вокально-виконавської та вокально-педагогічної форм активності майбутніх фахівців. Обґрунтовано значущість пізнавально-інтерпретаційної активності викла- дачів вокалу для адекватного сприйнятті й особистісного трактування художньо-образного змісту вокальних тво- рів, набуття вокально-виконавської та педагогічної майстерності. Визначено головні різновиди творчих умінь, опанування яких потребує успішна діяльність сучасного викладача вокалу.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ З ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

Інна Середіна

аспірантка Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України, завідувач навчальної лабораторії кафедри філософії та педагогіки
Національного транспортного університету (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4220-0006

Anotation. Стаття присвячена одній з актуальних проблем підготовки майбутніх бакалаврів з економіки підприємства – формуванню їхньої підприємницької компетентності. Метою статті є визначення та обґрунтування педагогічних умов формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі опанування здобувачами освітньо-професійної програми. Результатом дослідження визначено і обґрунтовано, що основними педагогічними умовами цілеспрямованого формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства є: цілеспрямований розвиток мотивації підприємницької діяльності у студентів; перманентне включення студентів у різновиди форм організації освітнього процесу та навчальних занять, у яких пояснювально-ілюстративні, репродуктивні методи навчання системно-послідовно замінюються продуктивними, творчими способами опанування економіко-підприємницької діяльності; впровадження в освітній процес факультативу «Підприємницька компетентність сучасного економіста»; застосування інноваційних педагогічних технологій у професійно-підприємницькій підготовці майбутніх бакалаврів з економіки підприємства.
Keywords: Стаття присвячена одній з актуальних проблем підготовки майбутніх бакалаврів з економіки підприємства – формуванню їхньої підприємницької компетентності. Метою статті є визначення та обґрунтування педагогічних умов формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі опанування здобувачами освітньо-професійної програми. Результатом дослідження визначено і обґрунтовано, що основними педагогічними умовами цілеспрямованого формування підприємницької компетентності майбутніх бакалаврів з економіки підприємства є: цілеспрямований розвиток мотивації підприємницької діяльності у студентів; перманентне включення студентів у різновиди форм організації освітнього процесу та навчальних занять, у яких пояснювально-ілюстративні, репродуктивні методи навчання системно-послідовно замінюються продуктивними, творчими способами опанування економіко-підприємницької діяльності; впровадження в освітній процес факультативу «Підприємницька компетентність сучасного економіста»; застосування інноваційних педагогічних технологій у професійно-підприємницькій підготовці майбутніх бакалаврів з економіки підприємства.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ВИКОНАВСЬКОЇ ВОЛІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ХОРМЕЙСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

Сє Ліфен

аспірантка кафедри музичного мистецтва і хореографії
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9757-9471

Anotation. У положеннях наукової статті автор висвітлює методичні засади розвитку виконавської волі май- бутніх учителів музичного мистецтва. Метою роботи є визначення педагогічних умов розвитку виконавської волі майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі хормейстерської підготовки. Мета реалізується за допомогою методів теоретичного дослідження: аналізу, синтезу, узагальнення, екстраполяції та концептуалізації. У роботі зосереджується увага на змісті поняття «виконавська воля хормейстера» і на специфічних особливостях розвитку цієї інтегральної особистісно-професійної якості. Надається авторське визначення поняття «виконавська воля майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі хормейстерської підготовки» й обґрунтовується спеціальний комплекс педагогічних умов, упровадження яких в освітній процес забезпечуватиме ефективний розвиток вико- навської волі як важливого аспекту професійного становлення диригента-хормейстера. Розкрито зміст педагогіч- них умов, які імплементуються у хормейстерську підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва.
Keywords: У положеннях наукової статті автор висвітлює методичні засади розвитку виконавської волі май- бутніх учителів музичного мистецтва. Метою роботи є визначення педагогічних умов розвитку виконавської волі майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі хормейстерської підготовки. Мета реалізується за допомогою методів теоретичного дослідження: аналізу, синтезу, узагальнення, екстраполяції та концептуалізації. У роботі зосереджується увага на змісті поняття «виконавська воля хормейстера» і на специфічних особливостях розвитку цієї інтегральної особистісно-професійної якості. Надається авторське визначення поняття «виконавська воля майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі хормейстерської підготовки» й обґрунтовується спеціальний комплекс педагогічних умов, упровадження яких в освітній процес забезпечуватиме ефективний розвиток вико- навської волі як важливого аспекту професійного становлення диригента-хормейстера. Розкрито зміст педагогіч- них умов, які імплементуються у хормейстерську підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва.

УПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ІНТЕРАКТИВНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ У ФОРМУВАННІ ПАРТНЕРСЬКИХ ВЗАЄМИН ПІДЛІТКІВ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Інна Сімсіт

аспірант кафедри теорії та історії педагогіки
Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7503-6196

Anotation. Встановлено, що з огляду на те, що сучасний педагогічний процес відбувається за змінюваних умов (періодичне використання дистанційної форми освіти), важливим є впровадження гнучких інтерактивних педагогічних інструментів, які би забезпечували цілеспрямовану діяльність педагога та підлітків (учнів) щодо організації взаємин між собою з метою подальшого розвитку. Вивчення проблеми впровадження інтерактивного педагогічного інструментарію розвитку компонентів партнерських взаємин підлітків за умов шкільного серед- овища є актуальним на нинішньому етапі формування наукової думки. Серед основних методів, із використанням яких написана стаття, є: метод систематизації, що дав змогу узагальнити наукові підходи щодо досліджуваної проблематики; порівняльний метод, який застосовано для зіставлення позицій авторів. Вивчення наукових під- ходів дозволило сформулювати комплекс інтерактивних педагогічних інструментів розвитку компонентів форму- вання партнерських взаємин підлітків за умов шкільного середовища.
Keywords: Встановлено, що з огляду на те, що сучасний педагогічний процес відбувається за змінюваних умов (періодичне використання дистанційної форми освіти), важливим є впровадження гнучких інтерактивних педагогічних інструментів, які би забезпечували цілеспрямовану діяльність педагога та підлітків (учнів) щодо організації взаємин між собою з метою подальшого розвитку. Вивчення проблеми впровадження інтерактивного педагогічного інструментарію розвитку компонентів партнерських взаємин підлітків за умов шкільного серед- овища є актуальним на нинішньому етапі формування наукової думки. Серед основних методів, із використанням яких написана стаття, є: метод систематизації, що дав змогу узагальнити наукові підходи щодо досліджуваної проблематики; порівняльний метод, який застосовано для зіставлення позицій авторів. Вивчення наукових під- ходів дозволило сформулювати комплекс інтерактивних педагогічних інструментів розвитку компонентів форму- вання партнерських взаємин підлітків за умов шкільного середовища.

УМОВИ ТА МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСІ МУЗИЧНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Чжан Сіньюань

аспірантка кафедри музично-інструментальної підготовки
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6785-7699

Anotation. У статті розкрито сутність прогностичних умінь у контексті педагогічної та виконавсько-презента- ційної діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Розглянуто та проаналізовано два сучасних наукових напрями, які покладені в основу формування прогностичних умінь. Розроблено критерії та показники оцінювання рівня сформованості у студентів-майбутніх учителів музичного мистецтва прогностичних умінь, залежно від ступеня прояву критеріїв і показників виділено три рівні сформованості прогностичних умінь. Подано комплекс організаційних форм і методів, спрямованих на формування прогностичних умінь студентів педагогічних універ- ситетів у межах дисциплін «Основний музичний інструмент» і «Концертмейстерський клас». Виділено методичні механізми реалізації трьох умов формування прогностичних умінь у майбутніх учителів музичного мистецтва.
Keywords: У статті розкрито сутність прогностичних умінь у контексті педагогічної та виконавсько-презента- ційної діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Розглянуто та проаналізовано два сучасних наукових напрями, які покладені в основу формування прогностичних умінь. Розроблено критерії та показники оцінювання рівня сформованості у студентів-майбутніх учителів музичного мистецтва прогностичних умінь, залежно від ступеня прояву критеріїв і показників виділено три рівні сформованості прогностичних умінь. Подано комплекс організаційних форм і методів, спрямованих на формування прогностичних умінь студентів педагогічних універ- ситетів у межах дисциплін «Основний музичний інструмент» і «Концертмейстерський клас». Виділено методичні механізми реалізації трьох умов формування прогностичних умінь у майбутніх учителів музичного мистецтва.

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ВНУТРІШНІХ КОМУНІКАЦІЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНОГО РІВНЯ

Віктор Шидлюх

доцент кафедри стратегічних комунікацій навчально-наукового центру стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки та оборони
Національного університету оборони України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3792-3592

Anotation. У статті проаналізовано сутність моделювання як одного з основних підходів до пізнання явищ об’єктивної реальності в науці, а також педагогічного моделювання як наукового підходу до дослідження процесів у педагогічній практиці. Здійснено аналіз філософських визначень понять «культура», «внутрішня комунікація», а також подано авторське визначення понять «культура внутрішніх комунікацій» і «модель формування культури внутрішніх комунікацій офіцерів оперативно-тактичного рівня в процесі професійної підготовки» в контексті професійної підготовки офіцерів Збройних сил України. Досліджено наукові публікації щодо аналогічних моделей побудови процесу професійної підготовки та визначено основні фактори, які потрібно врахувати. На підставі власного досвіду автора, а також досвіду побудови таких моделей, специфіки професійної підготовки офіцерів запропоновано педагогічну модель формування культури внутрішніх комунікацій у процесі професійної підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня. Зроблено висновок, що запропонована модель може бути використана в процесі розроблення методики та навчально-методичного комплексу формування культури внутрішніх комунікацій в офіцерів оперативно-тактичного рівня.

ЗАСТОСУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ГАЛУЗІ ВОКАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Юйань Шаоцян

аспірант факультету музичної та хореографічної освіти
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7482-549X

Anotation. У статті розглянуто питання досягнення оздоровчого ефекту занять у вокальній підготовці майбутніх викладачів музичного мистецтва та формування в них здатності застосовувати набуті вміння й знання в процесі навчання співу школярів. Розглянуто сутність понять «арт-терапія», «музикотерапія», «вокалотерапія». Обґрунтовано значущість вокалотерапії як ефективного напряму мистецького впливу на оздоровлення й розвиток особистісних властивостей співака. У застосуванні здоров’язбережувальних технологій вокалотерапії виокремлено два напрями. Перший із них полягає в реалізації загальнооздоровчого ефекту занять вокалом, використанні потенційних можливостей впливу вокально-освітнього процесу на анатомо-фізіологічний стан співака, його особистісно-психологічні та соціокультурні властивості. Другий напрям стосується вдосконалення змісту навчання співу із застосуванням методик і технік формування в майбутніх фахівців вокальних навичок із дотриманням вимог гігієни, збереження й розвитку співацького голосу та оволодіння здатністю упередження типових помилок у процесі власної вокальної діяльності та навчання співу школярів.
Keywords: У статті розглянуто питання досягнення оздоровчого ефекту занять у вокальній підготовці майбутніх викладачів музичного мистецтва та формування в них здатності застосовувати набуті вміння й знання в процесі навчання співу школярів. Розглянуто сутність понять «арт-терапія», «музикотерапія», «вокалотерапія». Обґрунтовано значущість вокалотерапії як ефективного напряму мистецького впливу на оздоровлення й розвиток особистісних властивостей співака. У застосуванні здоров’язбережувальних технологій вокалотерапії виокремлено два напрями. Перший із них полягає в реалізації загальнооздоровчого ефекту занять вокалом, використанні потенційних можливостей впливу вокально-освітнього процесу на анатомо-фізіологічний стан співака, його особистісно-психологічні та соціокультурні властивості. Другий напрям стосується вдосконалення змісту навчання співу із застосуванням методик і технік формування в майбутніх фахівців вокальних навичок із дотриманням вимог гігієни, збереження й розвитку співацького голосу та оволодіння здатністю упередження типових помилок у процесі власної вокальної діяльності та навчання співу школярів.

МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРОЦЕССА ФОРМИРОВАНИЯ ХУДОЖЕСТВЕННО-ТВОРЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ИЗОБРАЗИТЕЛЬНОГО ИСКУССТВА

Ян Бинь

аспирант кафедры педагогики
Института педагогики и психологии Сумского государственного педагогического университета имени А.С. Макаренко (Сумы, Украина)

ORCID ID: 0000-0002-8872-2985

Anotation. В условиях качественного преобразования современного общества исследование проблемы формирования творческой активности личности будущего художника-педагога выступает одним из приоритетных направлений научных исследований, что обусловливает необходимость его социально-философского и психолого-педагогического осмысления. Определение педагогических принципов, разработка путей и выявления способов совершенствования творческой активности личности будущего учителя изобразительного искусства становится особенно актуальной проблемой для системы высшего педагогического образования как важнейшей социальной структуры. Целью статьи является определение и обоснование комплекса педагогических принципов формирования художественно-творческой активности будущих учителей изобразительного искусства в процессе профессиональной подготовки. Среди них: принципы природосообразности, культуросообразности, научности, креативности, поддержки творческих инициатив субъектов учебно-воспитательной среды, формирования эмоционально-ценностного отношения к миру.
Keywords: В условиях качественного преобразования современного общества исследование проблемы формирования творческой активности личности будущего художника-педагога выступает одним из приоритетных направлений научных исследований, что обусловливает необходимость его социально-философского и психолого-педагогического осмысления. Определение педагогических принципов, разработка путей и выявления способов совершенствования творческой активности личности будущего учителя изобразительного искусства становится особенно актуальной проблемой для системы высшего педагогического образования как важнейшей социальной структуры. Целью статьи является определение и обоснование комплекса педагогических принципов формирования художественно-творческой активности будущих учителей изобразительного искусства в процессе профессиональной подготовки. Среди них: принципы природосообразности, культуросообразности, научности, креативности, поддержки творческих инициатив субъектов учебно-воспитательной среды, формирования эмоционально-ценностного отношения к миру.

ТВОРЕЦЬ НАРОДНОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА ВІННИЧЧИНИ АНАТОЛІЙ КОНДЮК

Євгенія Філімонова-Златогурська

аспірантка кафедри режисури та хореографії̈ факультету культури і мистецтв
Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7588-8209

Anotation. У статті проаналізовано творчий шлях відомого майстра народної хореографії міста Вінниці (Україна), заслуженого артиста України Анатолія Кондюка. Визначено його внесок у розвиток хореографічного мистецтва Вінниччини, проаналізовано його постановчо-балетмейстерську діяльність в Академічному ансамблі пісні та танцю «Поділля» Вінницької обласної філармонії ім. Миколи Леонтовича та поза ним. З’ясовано внесок Анатолія Кондюка у розвиток найстаршого професійного ансамблю області, охарактеризовано діяльність Академічного ансамблю пісні та танцю «Поділля» під його керівництвом. Розкрито значення педагогічної діяльності митця, його роль у формуванні мистецької освіти Вінниччини у галузі підготовки виконавців народного танцю.
Keywords: У статті проаналізовано творчий шлях відомого майстра народної хореографії міста Вінниці (Україна), заслуженого артиста України Анатолія Кондюка. Визначено його внесок у розвиток хореографічного мистецтва Вінниччини, проаналізовано його постановчо-балетмейстерську діяльність в Академічному ансамблі пісні та танцю «Поділля» Вінницької обласної філармонії ім. Миколи Леонтовича та поза ним. З’ясовано внесок Анатолія Кондюка у розвиток найстаршого професійного ансамблю області, охарактеризовано діяльність Академічного ансамблю пісні та танцю «Поділля» під його керівництвом. Розкрито значення педагогічної діяльності митця, його роль у формуванні мистецької освіти Вінниччини у галузі підготовки виконавців народного танцю.

ДИАЛОГ А. ПЕТРОВОЙ С СЕРЕБРЯНЫМ ВЕКОМ: РЕМИНИСЦЕНТНАЯ СПЕЦИФИКА ВАРИАЦИИ «РИМСКОГО ТЕКСТА»

Светлана Фокина

кандидат филологических наук, докторант, доцент кафедры общего и славянского литературоведения
Одесского национального университета имени И.И. Мечникова (Одесса, Украина)

ORCID ID: 0000-0002-2406-0978

Anotation. В статье осуществлен анализ стихотворения современного поэта-эмигранта Александры Петро- вой «С карминовых холмов ощеренного Рима…». Данный поэтический текст ранее не получал развернутой исследовательской интерпретации, и введение его в научно-исследовательский поиск обусловливает несомнен- ную новизну. Цель статьи – выявить диалог А. Петровой с яркими представителями женской гендерной линии Серебряного века на материале избранного для анализа стихотворения. Методология исследования представляет комплексное взаимодействие подходов и стратегий анализа, включая осмысление различных аспектов феноменов эмиграционного сознания, современного русского «римского текста», семиосферы взгляда, культурно-географи- ческого контекста, остийского хронотопа, юнгианских интерпретаций женской ипостаси, эротических кодов. Глу- бинный диалог с наследием Серебряного века, в частности с лирикой А. Ахматовой и М. Цветаевой, значим для автора книги стихов «Только деревья» как современного поэта-эмигранта не только в плане ностальгии и иденти- фикации. Включение чужих голосов в дискурсивные контексты современного стихотворения А. Петровой созда- ет питательную среду для личных творческих поисков и самобытного взгляда на мир.
Keywords: В статье осуществлен анализ стихотворения современного поэта-эмигранта Александры Петро- вой «С карминовых холмов ощеренного Рима…». Данный поэтический текст ранее не получал развернутой исследовательской интерпретации, и введение его в научно-исследовательский поиск обусловливает несомнен- ную новизну. Цель статьи – выявить диалог А. Петровой с яркими представителями женской гендерной линии Серебряного века на материале избранного для анализа стихотворения. Методология исследования представляет комплексное взаимодействие подходов и стратегий анализа, включая осмысление различных аспектов феноменов эмиграционного сознания, современного русского «римского текста», семиосферы взгляда, культурно-географи- ческого контекста, остийского хронотопа, юнгианских интерпретаций женской ипостаси, эротических кодов. Глу- бинный диалог с наследием Серебряного века, в частности с лирикой А. Ахматовой и М. Цветаевой, значим для автора книги стихов «Только деревья» как современного поэта-эмигранта не только в плане ностальгии и иденти- фикации. Включение чужих голосов в дискурсивные контексты современного стихотворения А. Петровой созда- ет питательную среду для личных творческих поисков и самобытного взгляда на мир.

ОСОБЛИВОСТІ ЖИВОПИСНОЇ МАНЕРИ І. ЇЖАКЕВИЧА В ПЕРІОД ТВОРЧОСТІ 1940–1950-х РОКІВ

Агнета Шашкова

аспірантка кафедри теорії та історії мистецтва
Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8518-2621

Anotation. У статті вперше висвітлюються особливості живописної манери та почерку І. Їжакевича, сфор- мульованих на основі дослідження його сакральних творів пізнього періоду творчості. У результаті вивчення понад двох десятків ікон, що приписувались пензлю І. Їжакевича, нами було виділено еталонні твори іконо- писця, що знаходяться в діючих храмах Києва: Свято-Макаріївському на Татарці та Покрова Богородиці на Пріорці. За допомогою неруйнівного реставраційного дослідження, що включає в себе натурне обстеження ікон та їх фотофіксацію в різних зонах спектра, було виявлено низку яскравих індивідуальних рис, зокрема тих, які стосуються особливостей вибору основи та кольору ґрунту, характеру підготовчого малюнку, при- йомів створення живописного зображення. З’ясовано, що основні риси манери виконання сакральних творів І. Їжакевича (живописність, виразність контуру, розмаїття технічних засобів) сформувались ще на поч. ХХ ст. Як свідчать ікони, створені майстром в останній період творчості (1940–1950-ті роки), авторська манера пройшла шлях розвитку в бік більшої живописності та майстерності виконання, а також ширшої палітри кольорів. Виявлені особливості авторської манери можуть стати основою для дослідження інших творів мистця, уточнення їх атрибуції та визначення оптимальних методів реставрації.
Keywords: У статті вперше висвітлюються особливості живописної манери та почерку І. Їжакевича, сфор- мульованих на основі дослідження його сакральних творів пізнього періоду творчості. У результаті вивчення понад двох десятків ікон, що приписувались пензлю І. Їжакевича, нами було виділено еталонні твори іконо- писця, що знаходяться в діючих храмах Києва: Свято-Макаріївському на Татарці та Покрова Богородиці на Пріорці. За допомогою неруйнівного реставраційного дослідження, що включає в себе натурне обстеження ікон та їх фотофіксацію в різних зонах спектра, було виявлено низку яскравих індивідуальних рис, зокрема тих, які стосуються особливостей вибору основи та кольору ґрунту, характеру підготовчого малюнку, при- йомів створення живописного зображення. З’ясовано, що основні риси манери виконання сакральних творів І. Їжакевича (живописність, виразність контуру, розмаїття технічних засобів) сформувались ще на поч. ХХ ст. Як свідчать ікони, створені майстром в останній період творчості (1940–1950-ті роки), авторська манера пройшла шлях розвитку в бік більшої живописності та майстерності виконання, а також ширшої палітри кольорів. Виявлені особливості авторської манери можуть стати основою для дослідження інших творів мистця, уточнення їх атрибуції та визначення оптимальних методів реставрації.

ТИПОЛОГІЯ АНГЛОМОВНОГО ДІЛОВОГО ДИСКУРСУ

Лю Юй

аспірантка кафедри англійської філології факультету іноземної філології
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4119-5209

Anotation. У статті висвітлено типологічне осмислення англомовного ділового дискурсу. Англомовний бізнес- дискурс описується у зв’язку з широким застосуванням англійської мови в сучасному діловому світі. Є думка вчених, що бізнес-дискурс є підрозділом ділового дискурсу. Англомовний бізнес-дискурс зараз є найбільш популярним напрямом досліджень. Наприкінці XX ст. дискурсивна теорія стала широко використовуватися в гуманітарних науках. Це призвело до лінгвістичного повороту, в результаті якого мова стала розглядатися як головний чинник соціальних процесів і змін, йому стала відводитися ключова роль у дослідженнях, він перестав сприйматися (як раніше в лінгвістиці) як ізольована система, позбавлена соціального аспекту. Стали досліджуватися реальний і актуальний усний і письмовий дискурс, його соціальний і прагматичний аспекти. Стаття покликана дослідити підвиди ділового дискурсу та розглянути їх подібності та відмінності.
Keywords: У статті висвітлено типологічне осмислення англомовного ділового дискурсу. Англомовний бізнес- дискурс описується у зв’язку з широким застосуванням англійської мови в сучасному діловому світі. Є думка вчених, що бізнес-дискурс є підрозділом ділового дискурсу. Англомовний бізнес-дискурс зараз є найбільш популярним напрямом досліджень. Наприкінці XX ст. дискурсивна теорія стала широко використовуватися в гуманітарних науках. Це призвело до лінгвістичного повороту, в результаті якого мова стала розглядатися як головний чинник соціальних процесів і змін, йому стала відводитися ключова роль у дослідженнях, він перестав сприйматися (як раніше в лінгвістиці) як ізольована система, позбавлена соціального аспекту. Стали досліджуватися реальний і актуальний усний і письмовий дискурс, його соціальний і прагматичний аспекти. Стаття покликана дослідити підвиди ділового дискурсу та розглянути їх подібності та відмінності.

ТЕОРІЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ ЯК ФЕНОМЕН ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ: СОФІЙНИЙ АСПЕКТ

Ігор Спаський

директор Загальноосвітнього навчального закладу «На перехресті» (Одеса, Україна), аспірант кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0480-9264

Anotation. У статті здійснюється розкриття софійного аспекту теорії основного капіталу. Це дає змогу підсилити методологічні позиції дослідження теорії основного капіталу як феномена історії економічної думки. На підставі використання софійного аспекту в економічних дослідженнях надаються рекомендації щодо практи- зації теорії основного капіталу. Дослідження теорії основного капіталу на рівні «загального» дало змогу розкрити її пізнавальний потенціал, а також визначити дослідницькі лакуни, що визначають певні пізнавальні обмеження. Це створило умови для роз- криття можливостей практизації теорії основного капіталу і шляхів заповнення наявних дослідницьких обмежень і форм пізнавального відчуження. Теоретичне відчуження, характерне для теорії основного капіталу, має низку характерних аспектів і проявляється як в обмеженні евристичного потенціалу теорії, так і в процесі її практизації.
Keywords: У статті здійснюється розкриття софійного аспекту теорії основного капіталу. Це дає змогу підсилити методологічні позиції дослідження теорії основного капіталу як феномена історії економічної думки. На підставі використання софійного аспекту в економічних дослідженнях надаються рекомендації щодо практи- зації теорії основного капіталу. Дослідження теорії основного капіталу на рівні «загального» дало змогу розкрити її пізнавальний потенціал, а також визначити дослідницькі лакуни, що визначають певні пізнавальні обмеження. Це створило умови для роз- криття можливостей практизації теорії основного капіталу і шляхів заповнення наявних дослідницьких обмежень і форм пізнавального відчуження. Теоретичне відчуження, характерне для теорії основного капіталу, має низку характерних аспектів і проявляється як в обмеженні евристичного потенціалу теорії, так і в процесі її практизації.

РЕЦЕПЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XIX СТ. В САТИРИЧНІЙ ТА ГУМОРИСТИЧНІЙ ПОЕЗІЇ ВОЛОДИМИРА САМІЙЛЕНКА

Олександр Староста

аспірант кафедри української літератури
Ужгородського національного університету (Ужгород, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4710-2982

Anotation. У статті досліджено рецепцію російської літератури в сатирично-гумористичних творах українсько- го поета кінця XIX – початку XX століття В.І. Самійленка. Визначено роль культурних та суспільно-історичних факторів, що зумовили близьке ознайомлення письменника з цим джерелом, підкреслено значущість національно- культурної самоідентифікації митця, яка мала визначальний вплив на рецепцію та художню інтерпретацію цього матеріалу. Досліджено особливості пародіювання та травестування російської поезії «золотої доби» як інстру- менту посилення комічного ефекту. Проаналізовано російськомовні тексти В.І. Самійленка, виокремлено силь- ні та слабкі сторони цих текстів, встановлено їхнє місце в сатирично-гумористичному доробку письменника. Визначено коло російських сатириків і гумористів, які мали безпосередній вплив на формування ідіостилю укра- їнського поета або ж виявляли у своїй творчості споріднені естетичні концепції (О.К. Толстой, В.С. Курочкін, Д.Д. Минаєв, А.П. Чехов). Проаналізовано особливості прояву цього впливу в текстах В.І. Самійленка, встанов- лено, що здійснювані ним запозичення були наслідком усвідомленого наміру увиразнити суспільно-політичну проблематику своїх текстів, а також збагатити традиції українських віршованих сатири й гумору.
Keywords: У статті досліджено рецепцію російської літератури в сатирично-гумористичних творах українсько- го поета кінця XIX – початку XX століття В.І. Самійленка. Визначено роль культурних та суспільно-історичних факторів, що зумовили близьке ознайомлення письменника з цим джерелом, підкреслено значущість національно- культурної самоідентифікації митця, яка мала визначальний вплив на рецепцію та художню інтерпретацію цього матеріалу. Досліджено особливості пародіювання та травестування російської поезії «золотої доби» як інстру- менту посилення комічного ефекту. Проаналізовано російськомовні тексти В.І. Самійленка, виокремлено силь- ні та слабкі сторони цих текстів, встановлено їхнє місце в сатирично-гумористичному доробку письменника. Визначено коло російських сатириків і гумористів, які мали безпосередній вплив на формування ідіостилю укра- їнського поета або ж виявляли у своїй творчості споріднені естетичні концепції (О.К. Толстой, В.С. Курочкін, Д.Д. Минаєв, А.П. Чехов). Проаналізовано особливості прояву цього впливу в текстах В.І. Самійленка, встанов- лено, що здійснювані ним запозичення були наслідком усвідомленого наміру увиразнити суспільно-політичну проблематику своїх текстів, а також збагатити традиції українських віршованих сатири й гумору.

ПОЛІТИКА МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД І СУЧАСНА ПРАКТИКА КАНАДИ

Тетяна Стоян, Катерина Богатирчук

Тетяна Стоян, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних та регіональних студій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)
Катерина Богатирчук, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри міжнародних та регіональних студій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6047166X, ORCID ID: 0000-0003-0297-5381

Anotation. У статті розглядається специфіка канадського варіанту мультикультуралізму та його втілення у сус- пільно-політичне життя держави. Висвітлюються об’єктивні та суб’єктивні засади становлення й етапи еволюції політики мультикультуралізму в Канаді у контексті сучасних реалій з урахуванням концепції мультикультураліз- му як ідеологічного підґрунтя. Аналізується неоднозначна імміграційна політика Канади. Досліджуються основні законодавчі акти канадського парламенту стосовно імміграції, расизму, релігійних груп тощо. Зокрема, проана- лізовано окремі положення «Закону про зміцнення канадського громадянства». Така характеристика особливос- тей впровадження засад мультикультуралізму урядами провінцій Канади. Обґрунтовується особливе, авангардне місце Канади в регіональних і світових мультикультурних процесах. Особливу увагу приділено дослідженню на прикладі Канади впливу глобалізації на внутрішні проблеми мультикультурних суспільств, на виникнення всере- дині них різних конфліктних ситуацій. Висвітлюються позиції як критиків, так і прихильників політики мульти- культуралізму, які дискутують із питань перспектив і ризиків мультикультурного вектору суспільного розвитку.
Keywords: У статті розглядається специфіка канадського варіанту мультикультуралізму та його втілення у сус- пільно-політичне життя держави. Висвітлюються об’єктивні та суб’єктивні засади становлення й етапи еволюції політики мультикультуралізму в Канаді у контексті сучасних реалій з урахуванням концепції мультикультураліз- му як ідеологічного підґрунтя. Аналізується неоднозначна імміграційна політика Канади. Досліджуються основні законодавчі акти канадського парламенту стосовно імміграції, расизму, релігійних груп тощо. Зокрема, проана- лізовано окремі положення «Закону про зміцнення канадського громадянства». Така характеристика особливос- тей впровадження засад мультикультуралізму урядами провінцій Канади. Обґрунтовується особливе, авангардне місце Канади в регіональних і світових мультикультурних процесах. Особливу увагу приділено дослідженню на прикладі Канади впливу глобалізації на внутрішні проблеми мультикультурних суспільств, на виникнення всере- дині них різних конфліктних ситуацій. Висвітлюються позиції як критиків, так і прихильників політики мульти- культуралізму, які дискутують із питань перспектив і ризиків мультикультурного вектору суспільного розвитку.

ПОЕТИКА ЛЮДИНОЛЮБСТВА У ТВОРЧОСТІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Ірина Цюп’як

кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри філології та мовної комунікації
Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9547-3390

Anotation. У положеннях наукової статті автор проводить аналіз поетики людинолюбства у творах видатного письменника, класика української літератури, Героя України Олеся Гончара в контексті сучасних літературознавчих досліджень. З’ясовується поняття «поетика» , «людське», «людинолюбство», «автобіографічний синерген», визначаються концептуальні складники поетики людинолюбства, проводиться спостереження над системою уні- версалій буття в національно-ментальному вимірі художньої образної системи митця, виокреслюються характер- ні соціотипи доби, представлені в художніх творах Олеся Гончара «Тронка», «Твоя зоря», «Щоденники» (частко- во інших) та книзі-спогаді про нього «Я повен любові…» Валентини Гончар. Автор досліджує психо-емотивні чинники морально-етичної та духовної величі художніх героїв, які є вираз- никами ідей самого письменника, доводиться його глибинний внутрішній взаємозв’язок з проголошуваними іде- ями. Акцентується увага на структурних моделях онтологічного осмислення дійсності, виділяються націєтворчі символи на домінантне ядро поетики людинолюбства. Наголошується на художніх особливостях жанрово-сти- льової палітри автора, визначаються засадничі категорії творчості майстра слова, розкривається своєрідність його тропотворчої системи творення художності.
Keywords: У положеннях наукової статті автор проводить аналіз поетики людинолюбства у творах видатного письменника, класика української літератури, Героя України Олеся Гончара в контексті сучасних літературознавчих досліджень. З’ясовується поняття «поетика» , «людське», «людинолюбство», «автобіографічний синерген», визначаються концептуальні складники поетики людинолюбства, проводиться спостереження над системою уні- версалій буття в національно-ментальному вимірі художньої образної системи митця, виокреслюються характер- ні соціотипи доби, представлені в художніх творах Олеся Гончара «Тронка», «Твоя зоря», «Щоденники» (частко- во інших) та книзі-спогаді про нього «Я повен любові…» Валентини Гончар. Автор досліджує психо-емотивні чинники морально-етичної та духовної величі художніх героїв, які є вираз- никами ідей самого письменника, доводиться його глибинний внутрішній взаємозв’язок з проголошуваними іде- ями. Акцентується увага на структурних моделях онтологічного осмислення дійсності, виділяються націєтворчі символи на домінантне ядро поетики людинолюбства. Наголошується на художніх особливостях жанрово-сти- льової палітри автора, визначаються засадничі категорії творчості майстра слова, розкривається своєрідність його тропотворчої системи творення художності.

КОНЦЕПТ ГРОШІ У ТВОРЕННІ КОМІЧНОГО В УКРАЇНСЬКІЙ РАДЯНСЬКІЙ ПРЕСІ 80-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Олександра Чорноморець

аспірантка кафедри української мови філологічного факультету
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7777-9345

Anotation. Стаття присвячена концепту ГРОШІ в мові української радянської преси 80-х років ХХ сторіч- чя та його ролі у творенні комічного. За допомогою методів інтерпретаційного та логіко-семантичного аналізу на матеріалі газет «Молодь України», «Радянська Україна», «Вечірній Харків» і журналу «Жовтень» визначе- но основні мовні засоби реалізації комічного із залученням лексики з поля аналізованого концепту. Ставлення до ГРОШЕЙ в СРСР зумовлювалось ідеологічно, часто в опозиції «своє – чуже», де чуже – це капіталістичне, в основі його ціннісної картини лежать гроші. Засоби масової інформації вибудовують образ правильної радян- ської людини, байдужої до грошей, якщо ж людина зацікавлена в грошах, то вона ставала об’єктом сатиричної критики в пресі. За нашими спостереженнями, автори щодо описуваного явища займають іронічно-викривальну позицію, яка не залежить від особистості автора, тематики статті, часу та місця публікації. У пропонованій статті проаналізовано також модель творення комічного із залученням когнітивної метафори ГРОШІ – ЦЕ РЕЛІГІЯ і ГРОШІ – ЦЕ ВІЙНА. Звернення до цих двох концептів, які мають негативну конотацію, покликане інтенсифіку- вати позицію автора (а отже, і СРСР загалом, і кожного читача зокрема) щодо цих питань.
Keywords: Стаття присвячена концепту ГРОШІ в мові української радянської преси 80-х років ХХ сторіч- чя та його ролі у творенні комічного. За допомогою методів інтерпретаційного та логіко-семантичного аналізу на матеріалі газет «Молодь України», «Радянська Україна», «Вечірній Харків» і журналу «Жовтень» визначе- но основні мовні засоби реалізації комічного із залученням лексики з поля аналізованого концепту. Ставлення до ГРОШЕЙ в СРСР зумовлювалось ідеологічно, часто в опозиції «своє – чуже», де чуже – це капіталістичне, в основі його ціннісної картини лежать гроші. Засоби масової інформації вибудовують образ правильної радян- ської людини, байдужої до грошей, якщо ж людина зацікавлена в грошах, то вона ставала об’єктом сатиричної критики в пресі. За нашими спостереженнями, автори щодо описуваного явища займають іронічно-викривальну позицію, яка не залежить від особистості автора, тематики статті, часу та місця публікації. У пропонованій статті проаналізовано також модель творення комічного із залученням когнітивної метафори ГРОШІ – ЦЕ РЕЛІГІЯ і ГРОШІ – ЦЕ ВІЙНА. Звернення до цих двох концептів, які мають негативну конотацію, покликане інтенсифіку- вати позицію автора (а отже, і СРСР загалом, і кожного читача зокрема) щодо цих питань.

ТОКСИЧНЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ КОНТЕНТЫ В ПОЛИТИЧЕСКОЙ КОММУНИКАЦИИ США, ВЕЛИКОБРИТАНИИ И УКРАИНЫ

Наталия Шкворченко

кандидат филологических наук, доцент, доцент кафедры романо-германской филологии и методики преподавания иностранных языков
Международного гуманитарного университета (Одесса, Украина)

ORCID ID: 0000-0002-7146-7244

Anotation. Исследование посвящено определению контрастных черт токсичных информационных контен- тов в политической коммуникации США, Великобритании и Украины. Под токсичным информационным контен- том понимается содержание выступления любого публичного лица, в том числе политика, эксплицирующее нена- вистные, агрессивные или оскорбительные выражения, задевающие расу, национальность или гендер адресата. К вербальным маркерам токсичности в речи политиков относятся наличие двойных стандартов, обман, словесная агрессия (буллинг, обзывание, угроза, разжигание страха, расовые оскорбления «слово на Н», «кунг-флю»), невы- полненные обещания и ложные надежды с использованием тактик газлайтинга и несвязанной речи, поддельная эмоциональность с помощью голоса и жестов/языка тела с целью запутать слушателя, а также то, что не говорит- ся, но подразумевается или опускается (имплицитная токсичность). Контрастными токсичными информацион- ными контентами в выступлениях политиков являются дискриминация по признаку расы (BlackLivesMatter) или гендера (MeToo) (США), миграция и евроскептицизм (Brexit), английский национализм (Scotxit, NI-xit), отказ принца Гарри и его жены Меган Маркл от выполнения королевских обязанностей (Megxit) (Великобритания), территориальный и политический суверенитет («незалежність»), языковой вопрос («двомовність»), националь- ная идея («Армія. Мова. Віра») (Украина).
Keywords: Исследование посвящено определению контрастных черт токсичных информационных контен- тов в политической коммуникации США, Великобритании и Украины. Под токсичным информационным контен- том понимается содержание выступления любого публичного лица, в том числе политика, эксплицирующее нена- вистные, агрессивные или оскорбительные выражения, задевающие расу, национальность или гендер адресата. К вербальным маркерам токсичности в речи политиков относятся наличие двойных стандартов, обман, словесная агрессия (буллинг, обзывание, угроза, разжигание страха, расовые оскорбления «слово на Н», «кунг-флю»), невы- полненные обещания и ложные надежды с использованием тактик газлайтинга и несвязанной речи, поддельная эмоциональность с помощью голоса и жестов/языка тела с целью запутать слушателя, а также то, что не говорит- ся, но подразумевается или опускается (имплицитная токсичность). Контрастными токсичными информацион- ными контентами в выступлениях политиков являются дискриминация по признаку расы (BlackLivesMatter) или гендера (MeToo) (США), миграция и евроскептицизм (Brexit), английский национализм (Scotxit, NI-xit), отказ принца Гарри и его жены Меган Маркл от выполнения королевских обязанностей (Megxit) (Великобритания), территориальный и политический суверенитет («незалежність»), языковой вопрос («двомовність»), националь- ная идея («Армія. Мова. Віра») (Украина).

АНАЛІЗ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЕФЛІМПІЙСЬКОЇ ЧЕМПІОНКИ З КАРАТЕ

Карина Янчук, Олександр Тихорський

Карина Янчук, аспірантка кафедри атлетизму та силових видів спорту Харківської державної академії фізичної культури (Харків, Україна)
Олександр Тихорський, кандидат наук із фізичного виховання та спорту, доцент кафедри атлетизму та силових видів спорту Харківської державної академії фізичної культури (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3481-346X, 0000-0003-1779-0849

Anotation. Стаття присвячена вивченню антропометричних даних елітної каратистки – чемпіонки Дефлімпій- ських ігор. Метою нашого дослідження було порівняння соматотипу елітної спортсменки з карате із середніми зна- ченнями, представленими в науковій літературі. У дослідженні брала участь дворазова дефлімпійська чемпіонка (вік 32 роки, маса тіла – 61 кг, довжина тіла – 170 см). Виявлено, що спортсменка має етоморфний соматотип, нети- повий для карате (0,5 – 2,1 – 4,0). Отримані дані доповнюють ті, що вже є в наукових джерелах, і виявляють раніше не вивчені характеристики. Оскільки елітні спортсмени часто знаходяться в хвостах нормального розподілу Гауса, дані про них надзвичайно цінні для спортивного відбору, моделювання та побудови тренувального процесу.
Keywords: Стаття присвячена вивченню антропометричних даних елітної каратистки – чемпіонки Дефлімпій- ських ігор. Метою нашого дослідження було порівняння соматотипу елітної спортсменки з карате із середніми зна- ченнями, представленими в науковій літературі. У дослідженні брала участь дворазова дефлімпійська чемпіонка (вік 32 роки, маса тіла – 61 кг, довжина тіла – 170 см). Виявлено, що спортсменка має етоморфний соматотип, нети- повий для карате (0,5 – 2,1 – 4,0). Отримані дані доповнюють ті, що вже є в наукових джерелах, і виявляють раніше не вивчені характеристики. Оскільки елітні спортсмени часто знаходяться в хвостах нормального розподілу Гауса, дані про них надзвичайно цінні для спортивного відбору, моделювання та побудови тренувального процесу.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СТЕРЕОТИПІВ ВИХОВАТЕЛІВ У ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Анастасія Прядко

аспірантка кафедри психології особистості та соціальних практик
Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8120-0092

Anotation. У статті представлені дослідження професійних стереотипів вихователів у закладах дошкільної освіти. Теоретично обґрунтовано поняття «професійний стереотип» та його компоненти. Автором висвітлено проблему наявності професійних стереотипів у вихователів та їх вплив на стиль виховання дітей дошкільно- го віку. Проведено емпіричне дослідження з використанням модифікованої методики «Незакінчені речення» І. Бучилової. Виявлено закономірність між педагогічним стажем та посиленням стереотипізації професійної діяльності вихователів у закладах дошкільної освіти. На підставі отриманих даних зроблено висновки щодо акту- альності розробки психологічної моделі подолання негативних, трансформації застарілих і закріплення позитив- них професійних стереотипів вихователів.
Keywords: У статті представлені дослідження професійних стереотипів вихователів у закладах дошкільної освіти. Теоретично обґрунтовано поняття «професійний стереотип» та його компоненти. Автором висвітлено проблему наявності професійних стереотипів у вихователів та їх вплив на стиль виховання дітей дошкільно- го віку. Проведено емпіричне дослідження з використанням модифікованої методики «Незакінчені речення» І. Бучилової. Виявлено закономірність між педагогічним стажем та посиленням стереотипізації професійної діяльності вихователів у закладах дошкільної освіти. На підставі отриманих даних зроблено висновки щодо акту- альності розробки психологічної моделі подолання негативних, трансформації застарілих і закріплення позитив- них професійних стереотипів вихователів.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Вікторія Шевченко

аспірантка кафедри соціології та психології
Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-3066-4361

Anotation. У статті розглядаються зміст та структура професійно-психологічної компетентності військовослуж- бовців Національної гвардії України. З’ясовано, що професійно-психологічна компетентність є основною складовою частиною професійного становлення офіцера Національної гвардії України з військового управління. Охарактеризо- вано та розкрито сутність кожного компонента: мотиваційного, комунікативного, емоційно-вольового, когнітивного та операційного. Вказано, що головним показником розвиненої професійно-психологічної компетентності є готов- ність і здатність осмислювати і розв’язувати проблемно-конфліктні ситуації, працювати в умовах невизначеності.
Keywords: У статті розглядаються зміст та структура професійно-психологічної компетентності військовослуж- бовців Національної гвардії України. З’ясовано, що професійно-психологічна компетентність є основною складовою частиною професійного становлення офіцера Національної гвардії України з військового управління. Охарактеризо- вано та розкрито сутність кожного компонента: мотиваційного, комунікативного, емоційно-вольового, когнітивного та операційного. Вказано, що головним показником розвиненої професійно-психологічної компетентності є готов- ність і здатність осмислювати і розв’язувати проблемно-конфліктні ситуації, працювати в умовах невизначеності.

ПРОЄКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У СТРУКТУРІ МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Христина Плецан

доцент, кандидат наук з державного управління, доцент
Навчально-наукового інституту Київського національного університету культури і мистецтв (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8179-7896

Anotation. На сучасному етапі проєктний менеджмент відіграє важливу роль у розробці та просуванні культур- ного продукту креативних індустрій і має значний вплив на культурний розвиток суспільства. Виконуючи роль меха- нізму розвитку та популяризації креативних індустрій, проєктний менеджмент став популярною формою культур- ного споживання, впливаючи на людські ресурси та формуючи відповідний спосіб життя і світосприйняття людини. У дослідженні проаналізовано історико-культурний аспект впровадження проєктного менеджменту у креа- тивних індустріях України. Виокремлено та проаналізовано тематичні дослідження у культурно-креативному середовищі. Запропоновано й обґрунтовано алгоритм реалізації культурного проєкту. На основі дослідження теоретичної та практичної літератури виокремлено основні показники та критерії успішності реалізації проєкту в середовищі креативних індустрій. Систематизація проаналізованого матеріалу дала можливість сформувати й обґрунтувати дорожню карту успішної реалізації культурного проєкту в середовищі креативних індустрій Укра- їни. Доведено важливість реалізації проєктного менеджменту як можливості створення умов для творчої актив- ності та конкурентного культурно-креативного простору. Актуальність дослідження проєктної діяльності у середовищі креативних індустрій крізь призму історично- культурологічного аспекту визначається універсальністю та кроссекторальністю, забезпечуючи популяризацію і збереження культурних надбань нації.
Keywords: На сучасному етапі проєктний менеджмент відіграє важливу роль у розробці та просуванні культур- ного продукту креативних індустрій і має значний вплив на культурний розвиток суспільства. Виконуючи роль меха- нізму розвитку та популяризації креативних індустрій, проєктний менеджмент став популярною формою культур- ного споживання, впливаючи на людські ресурси та формуючи відповідний спосіб життя і світосприйняття людини. У дослідженні проаналізовано історико-культурний аспект впровадження проєктного менеджменту у креа- тивних індустріях України. Виокремлено та проаналізовано тематичні дослідження у культурно-креативному середовищі. Запропоновано й обґрунтовано алгоритм реалізації культурного проєкту. На основі дослідження теоретичної та практичної літератури виокремлено основні показники та критерії успішності реалізації проєкту в середовищі креативних індустрій. Систематизація проаналізованого матеріалу дала можливість сформувати й обґрунтувати дорожню карту успішної реалізації культурного проєкту в середовищі креативних індустрій Укра- їни. Доведено важливість реалізації проєктного менеджменту як можливості створення умов для творчої актив- ності та конкурентного культурно-креативного простору. Актуальність дослідження проєктної діяльності у середовищі креативних індустрій крізь призму історично- культурологічного аспекту визначається універсальністю та кроссекторальністю, забезпечуючи популяризацію і збереження культурних надбань нації.

СУДОВА ПРАВОТВОРЧІСТЬ: ПОЗИТИВНИЙ ТА НЕГАТИВНИЙ АСПЕКТИ

Тетяна Боброва

аспірантка 3 курсу кафедри загальнотеоретичної юриспруденції
Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6803-0300

Anotation. У статті автором розглянуто судову правотворчість у позитивному та негативному аспектах. Вияв- лено, що здійснення «негативної правотворчості» є однією із складників формування судової системи України як самостійної гілки влади. У положеннях наукової статті проведено аналіз взаємозв’язку позитивної судової право- творчості з негативною. Зауважено, що саме за результатом відміни нормативно-правового акту або його частини можна сказати, що відбулася саме «негативна правотворчість». Досліджено ознаки правотворчого характеру рішень органу конституційної юрисдикції. Проаналізовано інтерпретаційну діяльність, результатом якої є право- ві позиції. У межах цієї діяльності привнесено новий елемент у розуміння конституційних норм, за допомогою чого рішення можуть вважатися правотворчими. Пояснено, що такий вид правотворчості, як судова, базується на принципі практичної спрямованості правотворчої діяльності. Розкрито такі питання, як: чи існують унаслідок здійснення судової правотворчості, особливо негативної, очевидні факти виходу судді за межі формалізованого правозастосування, чи відбувається привнесення новизни в процес правового регулювання за допомогою здій- снення «негативної» судової правотворчості.
Keywords: У статті автором розглянуто судову правотворчість у позитивному та негативному аспектах. Вияв- лено, що здійснення «негативної правотворчості» є однією із складників формування судової системи України як самостійної гілки влади. У положеннях наукової статті проведено аналіз взаємозв’язку позитивної судової право- творчості з негативною. Зауважено, що саме за результатом відміни нормативно-правового акту або його частини можна сказати, що відбулася саме «негативна правотворчість». Досліджено ознаки правотворчого характеру рішень органу конституційної юрисдикції. Проаналізовано інтерпретаційну діяльність, результатом якої є право- ві позиції. У межах цієї діяльності привнесено новий елемент у розуміння конституційних норм, за допомогою чого рішення можуть вважатися правотворчими. Пояснено, що такий вид правотворчості, як судова, базується на принципі практичної спрямованості правотворчої діяльності. Розкрито такі питання, як: чи існують унаслідок здійснення судової правотворчості, особливо негативної, очевидні факти виходу судді за межі формалізованого правозастосування, чи відбувається привнесення новизни в процес правового регулювання за допомогою здій- снення «негативної» судової правотворчості.

ТРАНСПАРЕНТНИЙ МОНІТОРИНГ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОЦЕДУР У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Андрій Ліжевський

здобувач кафедри адміністративного та господарського права
Запорізький національний університет (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-5976-5305

Anotation. У статті на основі аналізу нормативно-правової бази та наукових доробок вітчизняних учених охарак- теризовано зміст, ознаки та види адміністративних процедур у сфері соціального захисту. За результатами характерис- тики системи законодавства, що регулює здійснення адміністративних процедур у сфері соціального захисту та ознак, притаманних їм, обґрунтовано, що адміністративні процедури у сфері соціального захисту є спеціальними адміністра- тивними процедурами з повним (комплексним) правовим регулюванням. Установлено, що втручальні адміністративні процедури у сфері соціального захисту населення (аналогічно до інших сфер) є наслідком реалізації суб’єктами публічної адміністрації, що здійснюють публічне адміністрування цією сферою, контрольно-наглядових повноважень. При цьому здійснення втручальних адміністративних проце- дур не завжди призводить до обмеження прав приватної особи, але за їх результатом (як-от процедури верифікації та моніторингу державних виплат, за результатами яких приймається рішення про призначення (перерахунку) державної виплати; припинення нарахування та/або здійснення державної виплати; поновлення нарахування та/ або здійснення державної виплати).
Keywords: У статті на основі аналізу нормативно-правової бази та наукових доробок вітчизняних учених охарак- теризовано зміст, ознаки та види адміністративних процедур у сфері соціального захисту. За результатами характерис- тики системи законодавства, що регулює здійснення адміністративних процедур у сфері соціального захисту та ознак, притаманних їм, обґрунтовано, що адміністративні процедури у сфері соціального захисту є спеціальними адміністра- тивними процедурами з повним (комплексним) правовим регулюванням. Установлено, що втручальні адміністративні процедури у сфері соціального захисту населення (аналогічно до інших сфер) є наслідком реалізації суб’єктами публічної адміністрації, що здійснюють публічне адміністрування цією сферою, контрольно-наглядових повноважень. При цьому здійснення втручальних адміністративних проце- дур не завжди призводить до обмеження прав приватної особи, але за їх результатом (як-от процедури верифікації та моніторингу державних виплат, за результатами яких приймається рішення про призначення (перерахунку) державної виплати; припинення нарахування та/або здійснення державної виплати; поновлення нарахування та/ або здійснення державної виплати).

КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО ЗА ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ У ПРАЦЯХ І. МАЛИНОВСЬКОГО

Марія Матвійчук

аспірантка, викладачка кафедри кримінально-правових дисциплін
Національного університету «Острозька академія» (Острог, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2867-2832

Anotation. У статті в історичному аспекті розглядаються погляди І. Малиновського на зародження та станов- лення кримінально-виконавчого права українського народу за часів Київської Русі. У вказаному періоді вітчиз- няної історії вчений виділяв три етапи розвитку кримінально-виконавчого права: самосуд як тваринний інстинкт людини-дикуна, спрямований на своє самозбереження; самосуд як право та священний обов’язок члена певної людської спільноти, що здійснювався в інтересах членів цієї спільноти, об’єднаної кровною спорідненістю; витіс- нення самосуду та заміну його покаранням за вироком державного суду та виконанням вироку приватними вико- навцями, а по суті етап співіснування у різних комбінаціях самосуду і державного суду. На таке витіснення впли- нули на Київській Русі три об’єктивні фактори: заміна самосуду грошовими викупами, запровадження на Русі християнського віросповідання, а також становлення писаного державного законодавства.
Keywords: У статті в історичному аспекті розглядаються погляди І. Малиновського на зародження та станов- лення кримінально-виконавчого права українського народу за часів Київської Русі. У вказаному періоді вітчиз- няної історії вчений виділяв три етапи розвитку кримінально-виконавчого права: самосуд як тваринний інстинкт людини-дикуна, спрямований на своє самозбереження; самосуд як право та священний обов’язок члена певної людської спільноти, що здійснювався в інтересах членів цієї спільноти, об’єднаної кровною спорідненістю; витіс- нення самосуду та заміну його покаранням за вироком державного суду та виконанням вироку приватними вико- навцями, а по суті етап співіснування у різних комбінаціях самосуду і державного суду. На таке витіснення впли- нули на Київській Русі три об’єктивні фактори: заміна самосуду грошовими викупами, запровадження на Русі християнського віросповідання, а також становлення писаного державного законодавства.

ПРАВОВА ПРИРОДА АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА ЯК ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ

Дмитро Махаринець

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1447-9562

Anotation. Метою статті є вивчення науково-теоретичних поглядів теорії адміністративного права та процесу на питання сутності форми судочинства для подальшого визначення правової природи адміністративного судо- чинства як форми реалізації судової влади. Стаття містить аналіз сучасних наукових підходів та поглядів щодо визначення сутності та правової природи адміністративного судочинства як правової категорії. Проведений ана- ліз засвідчив, що адміністративне судочинство як форма реалізації судової влади в Україні є самостійним різно- видом правосуддя, яка шляхом вирішення адміністративними судами публічно-правових спорів, зарахованих до юрисдикції адміністративних судів, забезпечує відновлення порушених суб’єктивних публічних прав фізичних і юридичних осіб рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень у процесі реалізації ним своїх функцій і повноважень. Виокремлено ознаки, що характеризують адміністративне судочинство як процесу- альну діяльність адміністративних судів, націлену на врегулювання публічно-правових спорів.
Keywords: Метою статті є вивчення науково-теоретичних поглядів теорії адміністративного права та процесу на питання сутності форми судочинства для подальшого визначення правової природи адміністративного судо- чинства як форми реалізації судової влади. Стаття містить аналіз сучасних наукових підходів та поглядів щодо визначення сутності та правової природи адміністративного судочинства як правової категорії. Проведений ана- ліз засвідчив, що адміністративне судочинство як форма реалізації судової влади в Україні є самостійним різно- видом правосуддя, яка шляхом вирішення адміністративними судами публічно-правових спорів, зарахованих до юрисдикції адміністративних судів, забезпечує відновлення порушених суб’єктивних публічних прав фізичних і юридичних осіб рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень у процесі реалізації ним своїх функцій і повноважень. Виокремлено ознаки, що характеризують адміністративне судочинство як процесу- альну діяльність адміністративних судів, націлену на врегулювання публічно-правових спорів.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ У НАУКОВІЙ ДУМЦІ ВІТЧИЗНЯНИХ І ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДНИКІВ

Назар Ногас

аспірант кафедри конституційного адміністративного та фінансового права
Західноукраїнський національний університет (Тернопіль, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5171-0913

Anotation. У статті досліджено позиції українських і зарубіжних учених щодо концептуальних засад якості вищої освіти. Представлено критерії диференціації наукових напрямів дослідження якості вищої освіти. Такі кри- терії було визначено шляхом характеристики теоретико-методологічних підходів науковців до інституту якості вищої освіти. Показано, що якість освіти як об’єкт наукового дослідження у теоретико-методологічному аспекті широко представлена науковими дослідженнями вітчизняних і зарубіжних дослідників, які доцільно диференці- ювати на основі галузевих і методологічних критеріїв. Критерій, в основі якого виділено підходи щодо різнома- нітних галузей наукових знань, об’єднує наукові дослідження у галузі права, національного управління, педагогі- ки, філософії, соціології та інших наукових галузей. У статті доведено, що особливістю цих напрямів досліджень є об’єктивна тенденція до формування міждисциплінарного тлумачення поняття «якість вищої освіти» з ураху- ванням наявності впливу різногалузевих термінологічних підходів. У цьому контексті методологічний критерій розмежовує функціональний зміст якості вищої освіти (регуляторні функції норм права, які встановлюють поря- док регулювання суспільних відносин у сфері стандартів надання й отримання вищої освіти), соціально-освіт- ня професіоналізація та якість (сукупність стандартів для оцінки ефективності системи освіти щодо соціальної затребуваності та конкурентоздатності на ринку праці) й особливості філософсько-педагогічного ґатунку якості освіти (світоглядно-інтелектуальні показники засвоєних знань і навичок).
Keywords: У статті досліджено позиції українських і зарубіжних учених щодо концептуальних засад якості вищої освіти. Представлено критерії диференціації наукових напрямів дослідження якості вищої освіти. Такі кри- терії було визначено шляхом характеристики теоретико-методологічних підходів науковців до інституту якості вищої освіти. Показано, що якість освіти як об’єкт наукового дослідження у теоретико-методологічному аспекті широко представлена науковими дослідженнями вітчизняних і зарубіжних дослідників, які доцільно диференці- ювати на основі галузевих і методологічних критеріїв. Критерій, в основі якого виділено підходи щодо різнома- нітних галузей наукових знань, об’єднує наукові дослідження у галузі права, національного управління, педагогі- ки, філософії, соціології та інших наукових галузей. У статті доведено, що особливістю цих напрямів досліджень є об’єктивна тенденція до формування міждисциплінарного тлумачення поняття «якість вищої освіти» з ураху- ванням наявності впливу різногалузевих термінологічних підходів. У цьому контексті методологічний критерій розмежовує функціональний зміст якості вищої освіти (регуляторні функції норм права, які встановлюють поря- док регулювання суспільних відносин у сфері стандартів надання й отримання вищої освіти), соціально-освіт- ня професіоналізація та якість (сукупність стандартів для оцінки ефективності системи освіти щодо соціальної затребуваності та конкурентоздатності на ринку праці) й особливості філософсько-педагогічного ґатунку якості освіти (світоглядно-інтелектуальні показники засвоєних знань і навичок).

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СФЕРІ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО АУДИТУ

Наталія Репеха

аспірантка
Університету державної фіскальної служби України (Ірпінь, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5901-7259

Anotation. У статті узагальнено наукові позиції, теорії та погляди вітчизняних науковців на методологію як загальнонаукову категорію та із врахуванням особливостей правового забезпечення інформатизації податкових та митних відносин, інформатизації проведення контрольно-перевірочних заходів, електронного аудиту як пра- вової категорії, розгляуто із врахуванням методології науки інформаційного права. Було досліджено декілька спеціально визначених об’єктів: питання методології наукових досліджень як категорії філософської, питання дослідження методології права як особливої категорії людських відносин; та зосереджено увагу на питаннях методології інформаційного права, питаннях економічної суті методології дослідження понять «аудит», «електро- нний аудит», «комп’ютерний аудит». Доведено, що застосування як загальнонаукових, так і спеціально наукових у сфері інформаційного права дають можливість всебічного та глибокого дослідження феномена електронний аудит як категорії юриспруден- ції та визначають напрями подальшого правозастосування. Водночас складна внутрішня система цього понят- тя визначає необхідність проведення узагальнення досліджень у сфері інформатизації діяльності аудиторів, комп’ютеризації аудиторської діяльності та інших досліджень у сфері економічних наук, що дасть узагальнене розуміння предмета дослідження та сфери дослідження.
Keywords: У статті узагальнено наукові позиції, теорії та погляди вітчизняних науковців на методологію як загальнонаукову категорію та із врахуванням особливостей правового забезпечення інформатизації податкових та митних відносин, інформатизації проведення контрольно-перевірочних заходів, електронного аудиту як пра- вової категорії, розгляуто із врахуванням методології науки інформаційного права. Було досліджено декілька спеціально визначених об’єктів: питання методології наукових досліджень як категорії філософської, питання дослідження методології права як особливої категорії людських відносин; та зосереджено увагу на питаннях методології інформаційного права, питаннях економічної суті методології дослідження понять «аудит», «електро- нний аудит», «комп’ютерний аудит». Доведено, що застосування як загальнонаукових, так і спеціально наукових у сфері інформаційного права дають можливість всебічного та глибокого дослідження феномена електронний аудит як категорії юриспруден- ції та визначають напрями подальшого правозастосування. Водночас складна внутрішня система цього понят- тя визначає необхідність проведення узагальнення досліджень у сфері інформатизації діяльності аудиторів, комп’ютеризації аудиторської діяльності та інших досліджень у сфері економічних наук, що дасть узагальнене розуміння предмета дослідження та сфери дослідження.

НАЛЕЖНІСТЬ І ДОПУСТИМІСТЬ ДОКАЗІВ-ДОКУМЕНТІВ ЯК ОДНА ІЗ ГАРАНТІЙ ОХОРОНИ ПРАВ, СВОБОД І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ УЧАСНИКІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Єгор Сігарьов

аспірант науково-організаційного центру
Національної академії Служби безпеки України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9969-4417

Anotation. Стаття присвячена дослідженню належності та допустимості доказів-документів як однієї з гаран- тій охорони прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження. Використання під час її підготовки діалектичного та спеціальних методів, що є засобами наукового пошуку в арсеналі юридичних наук, у їх взаємозв’язку і взаємозалежності, забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність отриманих наукових результатів. Завдяки проведеному дослідженню доведено, що визначення у вітчизняному кримінальному про- цесуальному законодавстві правових ознак належності та допустимості доказів взагалі та доказів-документів зокрема є однією з гарантій, спрямованих на запровадження європейських стандартів у сфері охорони прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження. Звернена увага на важливість критеріїв, за якими оцінюються докази-документи, у контексті їх впливу на результати розгляду кримінального провадження та забезпечення охорони згаданих прав, свобод і законних інтересів особи у сфері кримінального судочинства.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню належності та допустимості доказів-документів як однієї з гаран- тій охорони прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження. Використання під час її підготовки діалектичного та спеціальних методів, що є засобами наукового пошуку в арсеналі юридичних наук, у їх взаємозв’язку і взаємозалежності, забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність отриманих наукових результатів. Завдяки проведеному дослідженню доведено, що визначення у вітчизняному кримінальному про- цесуальному законодавстві правових ознак належності та допустимості доказів взагалі та доказів-документів зокрема є однією з гарантій, спрямованих на запровадження європейських стандартів у сфері охорони прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження. Звернена увага на важливість критеріїв, за якими оцінюються докази-документи, у контексті їх впливу на результати розгляду кримінального провадження та забезпечення охорони згаданих прав, свобод і законних інтересів особи у сфері кримінального судочинства.

СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО: ПИТАННЯ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ

Ольга Сікан

аспірантка кафедри кримінального права
Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1343-6121

Anotation. У статті досліджено питання криміналізації сурогатного материнства, здійснено аналіз чинного національного законодавства та вивчено міжнародний досвід правового регулювання відповідних суспільних відносин. Незважаючи на наявність науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення правового регулю- вання сурогатного материнства, це питання тривалий час лишається відкритим, а проблема сурогатного мате- ринства однією з найбільш дискусійних та найменш врегульованих у правовому аспекті. Відповідні прогали- ни та відсутність законодавчого інструментарію сприяють поширенню практики зловживань при застосуванні програм та методів репродукції людини. З метою уникнення перетворення на товар сурогатних матерів і дітей пропонується акцептувати думку щодо зміни режиму правового регулювання сурогатного материнства в Україні з дозвільного на альтруїстичний, та здійснити криміналізацію сурогатного материнства на комерційній основі. Окрему увагу у дослідженні приділено проблемним питанням посмертного батьківства. Запропоновано карати винних осіб за зловживання при застосуванні методу репродукції людини з використанням біоматеріалу помер- лого заради наживи тощо. За ознаками родового об’єкта зазначені злочини пропонується розмістити в окремому розділі Кримінального кодексу України «Злочини та проступки проти сім’ї».
Keywords: У статті досліджено питання криміналізації сурогатного материнства, здійснено аналіз чинного національного законодавства та вивчено міжнародний досвід правового регулювання відповідних суспільних відносин. Незважаючи на наявність науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення правового регулю- вання сурогатного материнства, це питання тривалий час лишається відкритим, а проблема сурогатного мате- ринства однією з найбільш дискусійних та найменш врегульованих у правовому аспекті. Відповідні прогали- ни та відсутність законодавчого інструментарію сприяють поширенню практики зловживань при застосуванні програм та методів репродукції людини. З метою уникнення перетворення на товар сурогатних матерів і дітей пропонується акцептувати думку щодо зміни режиму правового регулювання сурогатного материнства в Україні з дозвільного на альтруїстичний, та здійснити криміналізацію сурогатного материнства на комерційній основі. Окрему увагу у дослідженні приділено проблемним питанням посмертного батьківства. Запропоновано карати винних осіб за зловживання при застосуванні методу репродукції людини з використанням біоматеріалу помер- лого заради наживи тощо. За ознаками родового об’єкта зазначені злочини пропонується розмістити в окремому розділі Кримінального кодексу України «Злочини та проступки проти сім’ї».

ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОМП’ЮТЕРНОГО ВТРУЧАННЯ

Олег Тарасенко

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри оперативно-розшукової діяльності
Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3179-0143

Anotation. У статті зазначається, що злочинність в інформаційному просторі поширюється та набуває дедалі більш організованих форм, проте вітчизняне законодавство не мітить належних положень, які дозволяють ефек- тивно здійснювати запобігання, припинення та розслідування вказаних кримінальних правопорушень. Обґрун- товується необхідність закріплення у чинному законодавстві нового оперативно-розшукового заходу та негласної слідчої (розшукової) дій – комп’ютерного втручання. Надаються пропозиції до Закону України «Про оператив- но-розшукову діяльність» і КПК України щодо нормативного врегулювання запропонованого нового оператив- но-розшукового заходу та процесуальної дії. Підкреслюється, що залежно від способу вчинення комп’ютерне втручання має здійснюватися без ухвали слідчого судді на підставі рішення керівника оперативного підрозділу, а в окремих випадках, пов’язаних із втручанням у діяльність комп’ютерних та інформаційних систем, облікових записів осіб без відома їхніх власників і користувачів – на підставі ухвали слідчого судді.
Keywords: У статті зазначається, що злочинність в інформаційному просторі поширюється та набуває дедалі більш організованих форм, проте вітчизняне законодавство не мітить належних положень, які дозволяють ефек- тивно здійснювати запобігання, припинення та розслідування вказаних кримінальних правопорушень. Обґрун- товується необхідність закріплення у чинному законодавстві нового оперативно-розшукового заходу та негласної слідчої (розшукової) дій – комп’ютерного втручання. Надаються пропозиції до Закону України «Про оператив- но-розшукову діяльність» і КПК України щодо нормативного врегулювання запропонованого нового оператив- но-розшукового заходу та процесуальної дії. Підкреслюється, що залежно від способу вчинення комп’ютерне втручання має здійснюватися без ухвали слідчого судді на підставі рішення керівника оперативного підрозділу, а в окремих випадках, пов’язаних із втручанням у діяльність комп’ютерних та інформаційних систем, облікових записів осіб без відома їхніх власників і користувачів – на підставі ухвали слідчого судді.

ДЖЕРЕЛА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ

Анастасія Хижняк

аспірантка кафедри цивільного права
Національного університету «Одеська юридична академія»

ORCID ID: 0000-0002-6294-2349

Anotation. Питання галузевої приналежності інституту банківської таємниці викликають спори в науковому дискурсі вже довгий період часу. Натепер очевидна зміна підходу до розуміння банківської таємниці від конку- рентної переваги, яку отримували клієнти окремих банків з огляду на інформаційну політику такого банку та його незалежний статус, до невід’ємного засадницького регулятивного положення у відносинах між банком та клієн- том. Статтю присвячено питанню визначення актуальних джерел правового регулювання відносин збережен- ня банківської таємниці. Визначено, що на українських землях про зародження інституту банківської таємниці коректно говорити з кінця XVII – початку XVIII століття, в період, коли був створений Державний асигнаційний банк та Державний комерційний банку на базі Облікових контор і у разі реорганізації Державного позикового банку, в статутах яких знаходимо норми про утаємнення банківської інформації.
Keywords: Питання галузевої приналежності інституту банківської таємниці викликають спори в науковому дискурсі вже довгий період часу. Натепер очевидна зміна підходу до розуміння банківської таємниці від конку- рентної переваги, яку отримували клієнти окремих банків з огляду на інформаційну політику такого банку та його незалежний статус, до невід’ємного засадницького регулятивного положення у відносинах між банком та клієн- том. Статтю присвячено питанню визначення актуальних джерел правового регулювання відносин збережен- ня банківської таємниці. Визначено, що на українських землях про зародження інституту банківської таємниці коректно говорити з кінця XVII – початку XVIII століття, в період, коли був створений Державний асигнаційний банк та Державний комерційний банку на базі Облікових контор і у разі реорганізації Державного позикового банку, в статутах яких знаходимо норми про утаємнення банківської інформації.

ДО ПИТАННЯ ПРО ПРАВОНАСТУПНИЦТВО ПОСТІЙНИХ ЧЛЕНІВ РАДИ БЕЗПЕКИ ООН

Інга Хостюк

аспірантка кафедри міжнародного права
Львівського національного університету імені Івана Франка

ORCID ID: 0000-0003-3298-9370

Anotation. У рамках цієї науково-практичної статті автор розглянув ключові проблеми щодо правонаступ- ництва статусу постійних членів Ради Безпеки ООН, зокрема на прикладі Китаю та СРСР. Автор особливо зосередився саме на правонаступництві Росії щодо постійного членства СРСР, оскільки це є складним випадком у практиці міжнародного права та викликає значні сумніви у своїй легітимності. У статті проаналізовано ключові норми міжнародного права щодо правонаступництва членства у міжнарод- них організаціях. Констатовано, що статус постійного члена Ради Безпеки ООН як особливий вид інституту член- ства в міжнародних організаціях не має окремої регламентації щодо правонаступництва і це створює проблеми у разі виникнення особливих випадків. Досліджено ключові аргументи з цього приводу, які приводяться в українській та зарубіжній науці міжна- родного права. Констатовано факт порушення норм та принципів міжнародного права щодо правонаступництва членства в міжнародних організаціях у разі набуття Російською Федерацією статусу постійного члена РБ ООН, наведено аргументи на користь цього.
Keywords: У рамках цієї науково-практичної статті автор розглянув ключові проблеми щодо правонаступ- ництва статусу постійних членів Ради Безпеки ООН, зокрема на прикладі Китаю та СРСР. Автор особливо зосередився саме на правонаступництві Росії щодо постійного членства СРСР, оскільки це є складним випадком у практиці міжнародного права та викликає значні сумніви у своїй легітимності. У статті проаналізовано ключові норми міжнародного права щодо правонаступництва членства у міжнарод- них організаціях. Констатовано, що статус постійного члена Ради Безпеки ООН як особливий вид інституту член- ства в міжнародних організаціях не має окремої регламентації щодо правонаступництва і це створює проблеми у разі виникнення особливих випадків. Досліджено ключові аргументи з цього приводу, які приводяться в українській та зарубіжній науці міжна- родного права. Констатовано факт порушення норм та принципів міжнародного права щодо правонаступництва членства в міжнародних організаціях у разі набуття Російською Федерацією статусу постійного члена РБ ООН, наведено аргументи на користь цього.

ЗЛОВЖИВАННЯ СВОБОДОЮ ДОГОВОРУ ПІД ЧАС УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Олександра Шагака

аспірантка кафедри цивільного права
Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9522-4100

Anotation. У положеннях наукової статті автором проаналізовано чинне законодавство, юридичну практи- ку та наукові погляди на проблему зловживання свободою договору під час укладання угод у мережі Інтернет. Визначено, що проблематика зловживання суб’єктивними правами під час укладання договорів у мережі Інтер- нет актуалізується у сучасних умовах розвитку суспільства та є нагальною для вирішення у сучасних реаліях розвитку цифрових технологій. З’ясовано, що в інтернет-середовищі зловживання суб’єктивним правом може бути приховане технологічними методами шляхом перенесення причини порушення індивідуальних інтересів на програмний збій тощо. Доведено, що дії осіб у мережі Інтернет можуть мати ознаки зловживання суб’єктивними правами, пов’язаними зі зловживанням свободою договору, за умов наявності у сторін тестаментоздатності; наяв- ності факту вчинення конкретних дій чи бездіяльності, спрямованих на реалізацію свободи договору; перевищен- ня меж, реалізації свободи договору; наявності умислу з метою досягнення певної цілі.
Keywords: У положеннях наукової статті автором проаналізовано чинне законодавство, юридичну практи- ку та наукові погляди на проблему зловживання свободою договору під час укладання угод у мережі Інтернет. Визначено, що проблематика зловживання суб’єктивними правами під час укладання договорів у мережі Інтер- нет актуалізується у сучасних умовах розвитку суспільства та є нагальною для вирішення у сучасних реаліях розвитку цифрових технологій. З’ясовано, що в інтернет-середовищі зловживання суб’єктивним правом може бути приховане технологічними методами шляхом перенесення причини порушення індивідуальних інтересів на програмний збій тощо. Доведено, що дії осіб у мережі Інтернет можуть мати ознаки зловживання суб’єктивними правами, пов’язаними зі зловживанням свободою договору, за умов наявності у сторін тестаментоздатності; наяв- ності факту вчинення конкретних дій чи бездіяльності, спрямованих на реалізацію свободи договору; перевищен- ня меж, реалізації свободи договору; наявності умислу з метою досягнення певної цілі.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ РЕАЛИЗАЦИИ ПРАВ И ЗАКОННЫХ ИНТЕРЕСОВ В СФЕРЕ БРАЧНО-СЕМЕЙНЫХ ПРАВООТНОШЕНИЙ (НА МАТЕРИАЛАХ УКРАИНСКИХ ГУБЕРНИЙ В СОСТАВЕ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ)

Дмитрий Шевченко

кандидат юридических наук, докторант
Харьковского национального университета внутренних дел (Харьков, Украина)

ORCID ID: 0000-0002-7891-3331

Anotation. С учетом доктринального исследования констатировано, что актуальность проблем регулиро- вания брачно-семейных отношений и острота вопросов, связанных с ними, особенно заметны в нашей стране в условиях значительных показателей в депопуляции населения, а также роста количества бракоразводных про- цессов, увеличение числа внебрачных детей, детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки. Ситуация, сло- жившаяся в современной Украине, сопровождается усилением нигилистических тенденций, которые получают свое выражение в криминализации общественных отношений, дифференциации социальной структуры обще- ства, усилении конфликтности отношений между представителями различных социальных групп. Противодей- ствовать подобным тенденциям можно с помощью достаточно широкого спектра форм и методов воздействия, в том числе посредством укрепления и стабилизации семейных отношений.
Keywords: С учетом доктринального исследования констатировано, что актуальность проблем регулиро- вания брачно-семейных отношений и острота вопросов, связанных с ними, особенно заметны в нашей стране в условиях значительных показателей в депопуляции населения, а также роста количества бракоразводных про- цессов, увеличение числа внебрачных детей, детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки. Ситуация, сло- жившаяся в современной Украине, сопровождается усилением нигилистических тенденций, которые получают свое выражение в криминализации общественных отношений, дифференциации социальной структуры обще- ства, усилении конфликтности отношений между представителями различных социальных групп. Противодей- ствовать подобным тенденциям можно с помощью достаточно широкого спектра форм и методов воздействия, в том числе посредством укрепления и стабилизации семейных отношений.

ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Букіна Лілія

аспірант
Університет митної справи та фінансів (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0066-4603

Anotation. У статті висвітлено окремі властивості судової практики з розгляду справ щодо оскарження нормативно-правових актів. Звернуто увагу на особливості правотворчої діяльності публічної адміністрації. Теоретично обґрунтовано, що підзаконна правотворча діяльність різних органів державної влади та місцевого самоврядування складається з прийняття нормативно-правових, індивідуальних, організаційно-розпорядчих та регуляторних актів. Зроблено висновок, що проблемні питання щодо оскарження нормативно-правових актів суб’єктів владних повноважень можна поділити на декілька частини. Перша пов’язана з розпорошеністю та відсутністю єдиного законодавства, яке регулює адміністративну процедуру прийняття нормативно-правових актів органами публічної адміністрації. Друга зі складністю судової практики, пов’язаною з розглядом та вирішенням відповідної категорії адміністративних справ. І дуже часто сааме ці складнощі і пов’язані з недоліками правового регулювання як нормотворчої, так і законодавчої діяльності. Визначено, що відсутність законодавства, яке надає визначення змісту цих понять, критеріїв їх розмежування, ієрархію нормативно-правових актів, створює труднощі у правозастосовній практиці, тому для розрізнення відповідних правових та нормативно-правових актів варто використовувати існуючу юридичну доктрину та судову практику Конституційного Суду України та Верховного Суду. Звернуто увагу, що розмежовуючи між собою нормативні акти, регуляторні та індивідуальні Верховний Суд у своїх рішеннях вказує такі критерії за якими ці акти відрізняються від індивідуальних, а саме: регуляторний акт змінює норми права, розрахований на багаторазове застосування; стосується невизначеного кола осіб, приймається регуляторним органом.
Keywords: У статті висвітлено окремі властивості судової практики з розгляду справ щодо оскарження нормативно-правових актів. Звернуто увагу на особливості правотворчої діяльності публічної адміністрації. Теоретично обґрунтовано, що підзаконна правотворча діяльність різних органів державної влади та місцевого самоврядування складається з прийняття нормативно-правових, індивідуальних, організаційно-розпорядчих та регуляторних актів. Зроблено висновок, що проблемні питання щодо оскарження нормативно-правових актів суб’єктів владних повноважень можна поділити на декілька частини. Перша пов’язана з розпорошеністю та відсутністю єдиного законодавства, яке регулює адміністративну процедуру прийняття нормативно-правових актів органами публічної адміністрації. Друга зі складністю судової практики, пов’язаною з розглядом та вирішенням відповідної категорії адміністративних справ. І дуже часто сааме ці складнощі і пов’язані з недоліками правового регулювання як нормотворчої, так і законодавчої діяльності. Визначено, що відсутність законодавства, яке надає визначення змісту цих понять, критеріїв їх розмежування, ієрархію нормативно-правових актів, створює труднощі у правозастосовній практиці, тому для розрізнення відповідних правових та нормативно-правових актів варто використовувати існуючу юридичну доктрину та судову практику Конституційного Суду України та Верховного Суду. Звернуто увагу, що розмежовуючи між собою нормативні акти, регуляторні та індивідуальні Верховний Суд у своїх рішеннях вказує такі критерії за якими ці акти відрізняються від індивідуальних, а саме: регуляторний акт змінює норми права, розрахований на багаторазове застосування; стосується невизначеного кола осіб, приймається регуляторним органом.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІСКАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

Тетяна Татарова

доцент кафедри публічного управління та адміністрування Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9575-7940

Anotation. У статті, на підставі доктринальних висновків та положень про сутність, класифікацію та види функцій держави, дано характеристику однієї з останніх, а саме фіскальної функції держави. У результаті автором були сформульовані такі основні характерні ознаки фіскальної функції держави: вона входить у підсистему фінансової функції, яка в свою чергу є складовою однієї з основних функцій держави – економічної; її сутність зводиться до акумулювання коштів до Державного та місцевих бюджетів та їх подальшого асигнування, тобто розпорядження фінансовими ресурсами держави; здійснюється з метою фінансового забезпечення функціонування соціально важливих сфер держави, надання їм якісних громадських послуг і, як наслідок, забезпечення та гарантування широкого спектру прав і свобод громадян; крім економічної та фінансової функцій, ця функція тісно пов'язана з функціями оподаткування та фінансового контролю, адже вони фактично є складовою процесу реалізації фіскальної функції держави; є частиною адміністративної діяльності держави в аспекті управління державними ресурсами; втілюється на підставі змістовної нормативно-правової бази, основу якої насамперед складають Конституція України, Податковий кодекс України, Закон України «Про державний бюджет України» на поточний рік тощо; реалізується за допомогою спеціальних інструментів – методів та засобів, у тому числі правового характеру; має власні форми висловлювання, які можна подати як передбачені чинним законодавством процедури щодо акумулювання бюджетних коштів та подальшого розпорядження ними.
Keywords: У статті, на підставі доктринальних висновків та положень про сутність, класифікацію та види функцій держави, дано характеристику однієї з останніх, а саме фіскальної функції держави. У результаті автором були сформульовані такі основні характерні ознаки фіскальної функції держави: вона входить у підсистему фінансової функції, яка в свою чергу є складовою однієї з основних функцій держави – економічної; її сутність зводиться до акумулювання коштів до Державного та місцевих бюджетів та їх подальшого асигнування, тобто розпорядження фінансовими ресурсами держави; здійснюється з метою фінансового забезпечення функціонування соціально важливих сфер держави, надання їм якісних громадських послуг і, як наслідок, забезпечення та гарантування широкого спектру прав і свобод громадян; крім економічної та фінансової функцій, ця функція тісно пов'язана з функціями оподаткування та фінансового контролю, адже вони фактично є складовою процесу реалізації фіскальної функції держави; є частиною адміністративної діяльності держави в аспекті управління державними ресурсами; втілюється на підставі змістовної нормативно-правової бази, основу якої насамперед складають Конституція України, Податковий кодекс України, Закон України «Про державний бюджет України» на поточний рік тощо; реалізується за допомогою спеціальних інструментів – методів та засобів, у тому числі правового характеру; має власні форми висловлювання, які можна подати як передбачені чинним законодавством процедури щодо акумулювання бюджетних коштів та подальшого розпорядження ними.