Журнал №4 (32) vol. 3 / 2020|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

ВЕКТОРИ УПРАВЛІННЯ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Світлана Маркова

доцент кафедри бізнес-адміністрування і менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Запорізький національний університет (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0675-0235

Anotation. Метою дослідження є визначення векторів управління життєзабезпечення підприємства, як основу існування і ведення бізнесу в умовах загроз і слабких сторін, внутрішнього і зовнішнього середовища організації. У дослідженні надано визначення економічної категорії «життєзабезпечення підприємства», а також розроблено концептуальну модель формування та забезпечення системи управління життєзабез- печення підприємства. Наголошено на важливості існування впливу та контролю факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на діяльність компанії. Автор визначає, роль факторів виробництва у створен- ні засад для життєзабезпечення підприємства. У дослідженні проведений розгорнутий SNW-аналіз діяль- ності підприємства харчової промисловості. Аналіз визначив існування векторів, які погіршують або покра- щують становище компанії (вектори посилення або послаблення життєзабезпечення) та дає можливість топ-менеджменту розробити стратегію з урахуванням векторів послаблення життєзабезпечення. У роботі наведена карта цілей, дотримання та реалізація яких надасть змогу підприємству покращити рівень його життєзабезпечення.
Keywords: Метою дослідження є визначення векторів управління життєзабезпечення підприємства, як основу існування і ведення бізнесу в умовах загроз і слабких сторін, внутрішнього і зовнішнього середовища організації. У дослідженні надано визначення економічної категорії «життєзабезпечення підприємства», а також розроблено концептуальну модель формування та забезпечення системи управління життєзабез- печення підприємства. Наголошено на важливості існування впливу та контролю факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на діяльність компанії. Автор визначає, роль факторів виробництва у створен- ні засад для життєзабезпечення підприємства. У дослідженні проведений розгорнутий SNW-аналіз діяль- ності підприємства харчової промисловості. Аналіз визначив існування векторів, які погіршують або покра- щують становище компанії (вектори посилення або послаблення життєзабезпечення) та дає можливість топ-менеджменту розробити стратегію з урахуванням векторів послаблення життєзабезпечення. У роботі наведена карта цілей, дотримання та реалізація яких надасть змогу підприємству покращити рівень його життєзабезпечення.

ФІНАНСОВА СКЛАДОВА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ В УКРАЇНІ

Антоніна Мурашко

аспірат
Національний університет «Чернігівська політехніка» (Чернігів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6991-2003

Anotation. У статті визначено ключові риси фінансової складової державної політики у сферах національної безпеки та оборони України на сучасному етапі. Проаналізовано перспективи витрат на оборону в Україні та за кордоном. Визначено шляхи більш раціонального використання наявних фінансових ресурсів та зроблено акцент на збільшенні обсягів фінансування національної безпеки та оборони для забезпечення їх довгострокового розви- тку та зміцнення обороноздатності нашої держави. Процеси економічного забезпечення національної безпеки в Україні останніми роками характеризу- ються різноманітністю та складністю. Основним їх змістом можна вважати зміни в системі управління військовою економікою загалом та створення продукції військового призначення, зокрема зброї, а також суттєві зміни у військовій бюджетній політиці та трансформації військової та соціальної політики України.
Keywords: У статті визначено ключові риси фінансової складової державної політики у сферах національної безпеки та оборони України на сучасному етапі. Проаналізовано перспективи витрат на оборону в Україні та за кордоном. Визначено шляхи більш раціонального використання наявних фінансових ресурсів та зроблено акцент на збільшенні обсягів фінансування національної безпеки та оборони для забезпечення їх довгострокового розви- тку та зміцнення обороноздатності нашої держави. Процеси економічного забезпечення національної безпеки в Україні останніми роками характеризу- ються різноманітністю та складністю. Основним їх змістом можна вважати зміни в системі управління військовою економікою загалом та створення продукції військового призначення, зокрема зброї, а також суттєві зміни у військовій бюджетній політиці та трансформації військової та соціальної політики України.

ВІДНОВНЕ ПРАВОСУДДЯ ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ

Інна Борисюк

аспірант кафедри загальнотеоретичної юриспруденції
Національний університет «Одеська юридична академія»

ORCID ID: 0000-0002-5085-0711

Anotation. У статті автор досліджує ідеї відновного правосуддя як альтернативу каральному підходу у кримі- нальному судочинстві. Відновне правосуддя розглядається як напрям побудови в Україні системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх. Висвітлюється законодавча основа для впровадження в Україні відновного правосуд- дя. Проаналізована практика реалізації Програми відновлення для неповнолітніх, які вчинили кримінальні право- порушення. Охарактеризовано умови та порядок застосування Програми. Одним із етапів є процедура медіації як ефективний спосіб добровільного примирення потерпілого та неповнолітнього правопорушника. Виявлено, що успішне застосування Програми відновлення значною мірою залежить, по-перше, від волевиявлення сторін, по-друге, від інституцій, які діють у сфері захисту дітей, по-третє, від готовності самого суспільства сприйняти відновне правосуддя. Підтверджено необхідність популяризації ідеї відновного правосуддя як серед фахівців, так і в суспільстві загалом.
Keywords: У статті автор досліджує ідеї відновного правосуддя як альтернативу каральному підходу у кримі- нальному судочинстві. Відновне правосуддя розглядається як напрям побудови в Україні системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх. Висвітлюється законодавча основа для впровадження в Україні відновного правосуд- дя. Проаналізована практика реалізації Програми відновлення для неповнолітніх, які вчинили кримінальні право- порушення. Охарактеризовано умови та порядок застосування Програми. Одним із етапів є процедура медіації як ефективний спосіб добровільного примирення потерпілого та неповнолітнього правопорушника. Виявлено, що успішне застосування Програми відновлення значною мірою залежить, по-перше, від волевиявлення сторін, по-друге, від інституцій, які діють у сфері захисту дітей, по-третє, від готовності самого суспільства сприйняти відновне правосуддя. Підтверджено необхідність популяризації ідеї відновного правосуддя як серед фахівців, так і в суспільстві загалом.

СУБ’ЄКТИ ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ У СПРАВІ ПРО БАНКРТУТСТВО

Віталій Дутка

суддя
Господарського суду Чернівецької області (Чернівці, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2858-5624

Anotation. Стаття присвячена дослідженню суб’єктів зловживання правом у справі про банкрутство. Про- аналізовано таких основних суб’єктів зловживання правом у справі про банкрутство, як боржник, кредитори та арбітражний керуючий. Наголошено, що сам Кодекс України з процедур банкрутства використовує поняття «зловживання правами» тільки щодо арбітражного керуючого. За результатами проведеного дослідження автор доходить висновку, що складність законодавства про бан- крутство, а також наявність у ньому суперечностей та прогалин, часто стають можливістю для недобросовісних суб’єктів використовувати процедури банкрутства на свою користь, всупереч інтересам інших фізичних та юри- дичних осіб, суспільства і держави. Крім основних учасників справи про банкрутство – боржника, кредиторів та арбітражного керуючого, зловживати правами у справі про банкрутство можуть і інші, ситуативні учасники справи – організатор аукціону, засновники (учасники) боржника, тощо.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню суб’єктів зловживання правом у справі про банкрутство. Про- аналізовано таких основних суб’єктів зловживання правом у справі про банкрутство, як боржник, кредитори та арбітражний керуючий. Наголошено, що сам Кодекс України з процедур банкрутства використовує поняття «зловживання правами» тільки щодо арбітражного керуючого. За результатами проведеного дослідження автор доходить висновку, що складність законодавства про бан- крутство, а також наявність у ньому суперечностей та прогалин, часто стають можливістю для недобросовісних суб’єктів використовувати процедури банкрутства на свою користь, всупереч інтересам інших фізичних та юри- дичних осіб, суспільства і держави. Крім основних учасників справи про банкрутство – боржника, кредиторів та арбітражного керуючого, зловживати правами у справі про банкрутство можуть і інші, ситуативні учасники справи – організатор аукціону, засновники (учасники) боржника, тощо.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ В СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Олександр Єрмак

кандидат економічних наук

ORCID ID: 0000-0003-3854-2051

Anotation. Статтю присвячено висвітленню питань, пов’язаних із встановленням особливостей правового регулювання адміністративно-правового статусу державного службовця в системі правоохоронних органів шля- хом визначення специфіки нормативного закріплення адміністративно-правового статусу державного службов- ця в Німеччині, Франції, Польщі, Сполучених Штатах Америки. Акцентовано увагу на тому, що в обраних для дослідження державах є наявна спеціальна правова регламентація адміністративно-правового статусу державних службовців. При цьому, спеціального виокремлення статусу державних службовців в системі правоохоронних органів не відбувається. З метою підвищення ефективності діяльності державних службовців в системі правоохоронних органів, доцільним для Української держави є: впровадження німецької практики звільнення державних службовців від сплати внесків соціального забезпечення; запозичення досвіду Франції щодо спеціального унормування етичних норм та правил, яких повинні дотримуватись державні службовці; запозичення польської практики введення під- готовчої служби як елементу службової кар’єри державного службовця; запозичення досвіду Сполучених Шта- тів Америки щодо визнання підвищеної значимості програм підвищення кваліфікації, створених Управлінням у справах державної служби як умови для подальшого просування по державній службі.
Keywords: Статтю присвячено висвітленню питань, пов’язаних із встановленням особливостей правового регулювання адміністративно-правового статусу державного службовця в системі правоохоронних органів шля- хом визначення специфіки нормативного закріплення адміністративно-правового статусу державного службов- ця в Німеччині, Франції, Польщі, Сполучених Штатах Америки. Акцентовано увагу на тому, що в обраних для дослідження державах є наявна спеціальна правова регламентація адміністративно-правового статусу державних службовців. При цьому, спеціального виокремлення статусу державних службовців в системі правоохоронних органів не відбувається. З метою підвищення ефективності діяльності державних службовців в системі правоохоронних органів, доцільним для Української держави є: впровадження німецької практики звільнення державних службовців від сплати внесків соціального забезпечення; запозичення досвіду Франції щодо спеціального унормування етичних норм та правил, яких повинні дотримуватись державні службовці; запозичення польської практики введення під- готовчої служби як елементу службової кар’єри державного службовця; запозичення досвіду Сполучених Шта- тів Америки щодо визнання підвищеної значимості програм підвищення кваліфікації, створених Управлінням у справах державної служби як умови для подальшого просування по державній службі.

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ СТАРОСТИ У СИСТЕМІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА БАЗОВОМУ РІВНІ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Юлія Ковальчук

аспірант
Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кропивницький, Україна)

ORCID ID: 0000-0022-7817-4436

Anotation. З часу здобуття незалежності для України триває процес вдосконалення системи місцевого само- врядування в нашій державі. На сьогодні ми спостерігаємо черговий етап у реформуванні системи місцевого самоврядування, що включає в себе трансформацію не тільки самої системи органів, але й наділення громад фінансовою спроможністю, виконання значного спектру функцій. Одним із аспектів нинішньої реформи є запровадження інституту старости. Саме поняття не є новим для України в історичній площині, втім для історії сучасної України воно набуває нового значення та потребує додат- кової уваги з боку законодавця та наукової спільноти. Проаналізувати стан ефективності та дієвості інституту старости на базовому рівні, сформулювати пропозиції щодо їх вдосконалення – є одним із ключових аспектів публікації.
Keywords: З часу здобуття незалежності для України триває процес вдосконалення системи місцевого само- врядування в нашій державі. На сьогодні ми спостерігаємо черговий етап у реформуванні системи місцевого самоврядування, що включає в себе трансформацію не тільки самої системи органів, але й наділення громад фінансовою спроможністю, виконання значного спектру функцій. Одним із аспектів нинішньої реформи є запровадження інституту старости. Саме поняття не є новим для України в історичній площині, втім для історії сучасної України воно набуває нового значення та потребує додат- кової уваги з боку законодавця та наукової спільноти. Проаналізувати стан ефективності та дієвості інституту старости на базовому рівні, сформулювати пропозиції щодо їх вдосконалення – є одним із ключових аспектів публікації.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВИХ ФОРМ РЕАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

Світлана Кошарновська

викладач кафедри державно-правових дисциплін, міжнародного права і права Європейського Союзу
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2351-4288

Anotation. Мета наукової статті полягає в окресленні окремих проблем у визначенні поняття правових форм реалізації соціальної функції держави, оскільки таку діяльність виконують окремі уповноважені на те державою органи та посадові особи та виключно у спосіб, встановлений законом. Зміст державної влади розкривається в її функціях, компетенції суб’єктів, формах і методах реалізації їх повноважень. В статті запропоновано визначення правових форм здійснення функцій державної влади, крім того проаналізовано інші форми реалізації соціальної функції, серед яких вагоме місце займає контрольно-наглядова форма, яка передбачає здійснення контролю за діяльністю державних органів у соціальній сфері не тільки парламентом, урядом та іншими органами, що входять до вертикалі державної виконавчої влади, а й органами, що чинять правосуддя.
Keywords: Мета наукової статті полягає в окресленні окремих проблем у визначенні поняття правових форм реалізації соціальної функції держави, оскільки таку діяльність виконують окремі уповноважені на те державою органи та посадові особи та виключно у спосіб, встановлений законом. Зміст державної влади розкривається в її функціях, компетенції суб’єктів, формах і методах реалізації їх повноважень. В статті запропоновано визначення правових форм здійснення функцій державної влади, крім того проаналізовано інші форми реалізації соціальної функції, серед яких вагоме місце займає контрольно-наглядова форма, яка передбачає здійснення контролю за діяльністю державних органів у соціальній сфері не тільки парламентом, урядом та іншими органами, що входять до вертикалі державної виконавчої влади, а й органами, що чинять правосуддя.

СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИДАТКАМИ НА ВИЩУ ОСВІТУ

Жанна Литвиненко

аспірантка
Класичного приватного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6652-0250

Anotation. У статті автор досліджує фінансовий контроль за видатками закладів вищої освіти, види та методи фінансового контролю діяльності закладів вищої освіти, виокремлює громадський фінансовий контроль діяль- ності закладів вищої освіти, пропонує здійснювати громадський фінансовий контроль діяльності закладів вищої освіти за допомогою створення двох основних суб’єктів: Громадської палати України і Українського студентсько- го союзу, запропонував такий різновид методів фінансового контролю як ендаумент-моніторинг, який представ- ляє собою спостереження за рухом грошових коштів закладів вищої освіти.
Keywords: У статті автор досліджує фінансовий контроль за видатками закладів вищої освіти, види та методи фінансового контролю діяльності закладів вищої освіти, виокремлює громадський фінансовий контроль діяль- ності закладів вищої освіти, пропонує здійснювати громадський фінансовий контроль діяльності закладів вищої освіти за допомогою створення двох основних суб’єктів: Громадської палати України і Українського студентсько- го союзу, запропонував такий різновид методів фінансового контролю як ендаумент-моніторинг, який представ- ляє собою спостереження за рухом грошових коштів закладів вищої освіти.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ОСНОВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

В’ячеслав Медяник

кандидат політичних наук

ORCID ID: 0000-0003-3456-4472

Anotation. У статті за допомогою формально-логічного, порівняльного та логіко-семантичного методів про- аналізовано основні періоди становлення та розвитку державної соціальної політики, узагальнено основні напря- ми та особливості соціальної діяльності на різних історичних етапах. З’ясовано, що державна соціальна політика в Україні бере початок свого формування з часу набуття Україною незалежності. З часу незалежності у різні пері- оди історичного розвитку державної соціальної політики сформовано відповідну нормативно-правову базу, яка визначає її зміст, напрями та пріоритети, суб’єктів цієї політики, повноваження органів публічної влади з питань її формування та реалізації. Обгрунтовано думку щодо виокремлення в історії становлення та розвитку законо- давства про державну соціальну політику шести основних періодів: (кризовий) – 1991-1996 рр.; (антикризовий) – 1996-2000 рр.; (стабілізаційний) – 2000-2004 рр.; (перманентний) – 2004-2008 рр.; (дореформаторський) – 2008- 2014 рр.; (євроінтеграційний) – з 2014р. і донині. Теоретично обгрунтовано, що проведені протягом перших років незалежності реформи були неефективними, що вплинуло на зниження рівня життя і поглибило соціальну кризу.
Keywords: У статті за допомогою формально-логічного, порівняльного та логіко-семантичного методів про- аналізовано основні періоди становлення та розвитку державної соціальної політики, узагальнено основні напря- ми та особливості соціальної діяльності на різних історичних етапах. З’ясовано, що державна соціальна політика в Україні бере початок свого формування з часу набуття Україною незалежності. З часу незалежності у різні пері- оди історичного розвитку державної соціальної політики сформовано відповідну нормативно-правову базу, яка визначає її зміст, напрями та пріоритети, суб’єктів цієї політики, повноваження органів публічної влади з питань її формування та реалізації. Обгрунтовано думку щодо виокремлення в історії становлення та розвитку законо- давства про державну соціальну політику шести основних періодів: (кризовий) – 1991-1996 рр.; (антикризовий) – 1996-2000 рр.; (стабілізаційний) – 2000-2004 рр.; (перманентний) – 2004-2008 рр.; (дореформаторський) – 2008- 2014 рр.; (євроінтеграційний) – з 2014р. і донині. Теоретично обгрунтовано, що проведені протягом перших років незалежності реформи були неефективними, що вплинуло на зниження рівня життя і поглибило соціальну кризу.

ВИСУНЕННЯ ВЕРСІЙ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ РОЗБОЮ, ВЧИНЕНОГО ОРГАНІЗОВАНОЮ ГРУПОЮ

Олександр Мірковець

здобувач
Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України (Маріуполь, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4671-4415

Anotation. У статті сформовано рекомендації щодо побудови та перевірки версій у кримінальних провадженнях про розбій, вчинений організованою групою. Встановлено, що при наявності ознак, що вказують на організований характер дій учасників нападу необхідно здійснювати побудову версій від загального до приватного, тобто від організованої групи до конкретного злочинця, що дозволить органу досудового розслідування (слідчому, опера- тивному працівникові) ефективніше вирішувати стратегічні завдання розслідування. За іншим напрямом побудови версій (ексцентрична схема) – від окремої особи до організованої групи (від часткового до загального) – пов’язаний з втратою часу і не забезпечує своєчасної постановки завдань стратегічного рівня, є менш ефективним і недостат- ньо використовуються евристичні можливості типових версій. Констатовано, що планування розслідування розбо- їв, вчинених організованою групою забезпечує швидке та ефективне проведення процесуальних дій з метою вста- новлення підозрюваного. На початковому етапі розслідування розбійних нападів, вчинених організованою групою, широко використовуються типові, тобто найбільш характерні для конкретної слідчої ситуації, плани.
Keywords: У статті сформовано рекомендації щодо побудови та перевірки версій у кримінальних провадженнях про розбій, вчинений організованою групою. Встановлено, що при наявності ознак, що вказують на організований характер дій учасників нападу необхідно здійснювати побудову версій від загального до приватного, тобто від організованої групи до конкретного злочинця, що дозволить органу досудового розслідування (слідчому, опера- тивному працівникові) ефективніше вирішувати стратегічні завдання розслідування. За іншим напрямом побудови версій (ексцентрична схема) – від окремої особи до організованої групи (від часткового до загального) – пов’язаний з втратою часу і не забезпечує своєчасної постановки завдань стратегічного рівня, є менш ефективним і недостат- ньо використовуються евристичні можливості типових версій. Констатовано, що планування розслідування розбо- їв, вчинених організованою групою забезпечує швидке та ефективне проведення процесуальних дій з метою вста- новлення підозрюваного. На початковому етапі розслідування розбійних нападів, вчинених організованою групою, широко використовуються типові, тобто найбільш характерні для конкретної слідчої ситуації, плани.

ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВИХ ОСНОВ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ КРЕДИТОМ

Вікторія Стецюк

аспірант
Класичного приватного університету (м. Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2432-9970

Anotation. У статті розглядаються питання нормативно-правового регулювання суспільних відносин, що виникають і розвиваються в одній зі сфер фінансової діяльності держави, його суб'єктів, як: правове регулю- вання державного кредиту та державного боргу; ключові правові питання емісії та обігу державних цінних паперів на ринку цінних паперів. Виділено особливості правового регулювання ринку державних цінних папе- рів, проблеми названого ринку, напрямки правового регулювання ринку державних цінних паперів, серед яких можна виділити: визначення порядку емісії (розміщення) цінних паперів, в тому числі регламентація умов емісії (суб'єктів емісії, їх повноважень, обсягів емісії , реєстрації умови емісії тощо); регулювання діяльності професійних учасників ринку цінних паперів, в тому числі ліцензування їх діяльності (брокерів, депозитарі- їв, бірж тощо); визначення порядку здійснення операцій на вторинному ринку цінних паперів; захист прав власників і контроль за дотриманням їх прав емітентами та професійними учасниками ринку цінних паперів (в тому числі, шляхом розкриття інформації про цінні папери та регулювання реклами на ринку цінних папе- рів); реалізацію публічно-правових функцій України.
Keywords: У статті розглядаються питання нормативно-правового регулювання суспільних відносин, що виникають і розвиваються в одній зі сфер фінансової діяльності держави, його суб'єктів, як: правове регулю- вання державного кредиту та державного боргу; ключові правові питання емісії та обігу державних цінних паперів на ринку цінних паперів. Виділено особливості правового регулювання ринку державних цінних папе- рів, проблеми названого ринку, напрямки правового регулювання ринку державних цінних паперів, серед яких можна виділити: визначення порядку емісії (розміщення) цінних паперів, в тому числі регламентація умов емісії (суб'єктів емісії, їх повноважень, обсягів емісії , реєстрації умови емісії тощо); регулювання діяльності професійних учасників ринку цінних паперів, в тому числі ліцензування їх діяльності (брокерів, депозитарі- їв, бірж тощо); визначення порядку здійснення операцій на вторинному ринку цінних паперів; захист прав власників і контроль за дотриманням їх прав емітентами та професійними учасниками ринку цінних паперів (в тому числі, шляхом розкриття інформації про цінні папери та регулювання реклами на ринку цінних папе- рів); реалізацію публічно-правових функцій України.

КРИМІНОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

Юрій Тарасевич

аспірант кафедри адміністративного та кримінального права
Дніпропетровського Національного університета імені Олеся Гончара

ORCID ID: 0000-0003-4414-958X

Anotation. Показано, що одним з найбільш ефективних засобів контролю у сфері управління протидією зло- чинності в науці прийнято вважати кримінологічний моніторинг. Провадження кримінологічного моніторингу правового регулювання відкриває широкі можливості інформаційного забезпечення модераторів системи протидії злочинності щодо дійсного стану, а також динаміки змін та прогнозованих параметрів в об’єкті кримінально-пре- вентивного впливу з урахуванням положень про нормативно-правову детермінацію злочинності. Кримінологіч- ний моніторинг ефективності правового регулювання спрямований на спрямований на забезпечення своєчасного й всебічного інформування управлінської ланки суб’єктів протидії злочинності щодо дійсного й потенційно мож- ливого стану відтворення несприятливих факторів впливу елементів позитивного права на криміногенну ситуа- цію, формувати інформаційну модель нормативно-правової детермінації злочинності в цілому з метою організа- ції постійного корегуючого впливу в межах подальших дослідницьких (кримінологічна експертиза) й практичних (правотворча діяльність) процедур.
Keywords: Показано, що одним з найбільш ефективних засобів контролю у сфері управління протидією зло- чинності в науці прийнято вважати кримінологічний моніторинг. Провадження кримінологічного моніторингу правового регулювання відкриває широкі можливості інформаційного забезпечення модераторів системи протидії злочинності щодо дійсного стану, а також динаміки змін та прогнозованих параметрів в об’єкті кримінально-пре- вентивного впливу з урахуванням положень про нормативно-правову детермінацію злочинності. Кримінологіч- ний моніторинг ефективності правового регулювання спрямований на спрямований на забезпечення своєчасного й всебічного інформування управлінської ланки суб’єктів протидії злочинності щодо дійсного й потенційно мож- ливого стану відтворення несприятливих факторів впливу елементів позитивного права на криміногенну ситуа- цію, формувати інформаційну модель нормативно-правової детермінації злочинності в цілому з метою організа- ції постійного корегуючого впливу в межах подальших дослідницьких (кримінологічна експертиза) й практичних (правотворча діяльність) процедур.

ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ Й МІСЦЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ОХОРОНИ ТА БЕЗПЕКИ ПРАВОСУДДЯ

Світлана Хомініч

суддя
Саксаганського районного суду (Кривий Ріг, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7393-4539

Anotation. У статті визначено роль і місце Національної гвардії України в забезпеченні охорони та безпеки правосуддя. Охарактеризований адміністративно-правовий статус Національної гвардії України, який представ- ляє собою організаційне становище Національної гвардії України в системі органів, уповноважених на забезпе- чення охорони і безпеки в судах, а також сукупність прав та обов'язків військовослужбовців Національної гвардії України, їх повноважень, спеціальних обов'язків; додаткових прав; гарантій особистої безпеки і безпеки членів їх сімей. Встановлено, що Національна гвардія України тимчасово, на період до початку виконання в повному обсязі повноважень Служби судової охорони, наділена повноваженнями щодо підтримання громадського порядку в суді.
Keywords: У статті визначено роль і місце Національної гвардії України в забезпеченні охорони та безпеки правосуддя. Охарактеризований адміністративно-правовий статус Національної гвардії України, який представ- ляє собою організаційне становище Національної гвардії України в системі органів, уповноважених на забезпе- чення охорони і безпеки в судах, а також сукупність прав та обов'язків військовослужбовців Національної гвардії України, їх повноважень, спеціальних обов'язків; додаткових прав; гарантій особистої безпеки і безпеки членів їх сімей. Встановлено, що Національна гвардія України тимчасово, на період до початку виконання в повному обсязі повноважень Служби судової охорони, наділена повноваженнями щодо підтримання громадського порядку в суді.

ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ЯК НОРМАТИВНА ТА ДОКТРИНАЛЬНА КАТЕГОРІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Оксана Чернявська

здобувач кафедри морського та митного права
Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса,Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3263-5006

Anotation. Стаття присвячена питанням поняття та предмету доказування у справах про порушення митних правил, як нормативної та доктринальної категорії адміністративного права. Наголошено, що доказування відіграє провідне значення в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, оскільки є засобом досягнення об'єктивної істини у справі. Визначено «доказування у справах про порушення митних правил», як нормативно врегульований вид пізнавальної діяльності адміністративного процесуального характеру посадових осіб митних органів, декларантів, експертів, правовласників, суддів та окремих учасників провадження, що спрямована на досягнення об'єктивної істини у справах про адміністративні правопорушення, віднесених до компетенції митних органів. Підкреслено, що предмет доказування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення в галузі митної справи є специфічним правовим відображенням предмета пізнання, здійснюваного в особливій процесуальній формі, в зміст якого входять обставини і факти, які в сукупності мають правове і доказове значен- ня і характеризують протиправне діяння, як шкідливе і адміністративно каране, з метою доведення вини особи яка притягається до адміністративної відповідальності (подія адміністративного правопорушення в галузі митної справи (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення); форма вини, мотив і мета вчинення митного правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої митним правопорушенням, а також розмір понесених процесуальних витрат).
Keywords: Стаття присвячена питанням поняття та предмету доказування у справах про порушення митних правил, як нормативної та доктринальної категорії адміністративного права. Наголошено, що доказування відіграє провідне значення в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, оскільки є засобом досягнення об'єктивної істини у справі. Визначено «доказування у справах про порушення митних правил», як нормативно врегульований вид пізнавальної діяльності адміністративного процесуального характеру посадових осіб митних органів, декларантів, експертів, правовласників, суддів та окремих учасників провадження, що спрямована на досягнення об'єктивної істини у справах про адміністративні правопорушення, віднесених до компетенції митних органів. Підкреслено, що предмет доказування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення в галузі митної справи є специфічним правовим відображенням предмета пізнання, здійснюваного в особливій процесуальній формі, в зміст якого входять обставини і факти, які в сукупності мають правове і доказове значен- ня і характеризують протиправне діяння, як шкідливе і адміністративно каране, з метою доведення вини особи яка притягається до адміністративної відповідальності (подія адміністративного правопорушення в галузі митної справи (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення); форма вини, мотив і мета вчинення митного правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої митним правопорушенням, а також розмір понесених процесуальних витрат).

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ)

Дмитро Шевченко

кандидат юридичних наук, докторант
Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7891-3331

Anotation. З урахуванням доктринального дослідження в науковій статті зроблено висновок, що згідно зако- нодавства другої половини XIX – початку XX століть опіка закріплювалася по одному з двох типів: або як режим сімейно-родинний, що знаходиться під наглядом урядової влади, або як урядовий аспект, наприклад у деяких кодексах, очевидно було прагнення певною мірою об'єднати обидва ці типи. В той же час, у всіх законодавствах при законній опіці переважне право на заняття опікунської посади належало родичам малолітнього, але за винят- ком вітчизняного законодавства, в якому було зрівняно у правах і родичів, і зовсім посторонніх людей. Сутність і функції опікунства та піклування змінювалися в залежності від особливостей історичного розвитку суспільства і еволюціонували в рамках концепції необхідності збереження майна неповнолітніх і виховання підданого.
Keywords: З урахуванням доктринального дослідження в науковій статті зроблено висновок, що згідно зако- нодавства другої половини XIX – початку XX століть опіка закріплювалася по одному з двох типів: або як режим сімейно-родинний, що знаходиться під наглядом урядової влади, або як урядовий аспект, наприклад у деяких кодексах, очевидно було прагнення певною мірою об'єднати обидва ці типи. В той же час, у всіх законодавствах при законній опіці переважне право на заняття опікунської посади належало родичам малолітнього, але за винят- ком вітчизняного законодавства, в якому було зрівняно у правах і родичів, і зовсім посторонніх людей. Сутність і функції опікунства та піклування змінювалися в залежності від особливостей історичного розвитку суспільства і еволюціонували в рамках концепції необхідності збереження майна неповнолітніх і виховання підданого.