Журнал №4 (40) / 2021|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНЯТ: ЗДІЙСНЮЄМО СУПРОВІД ПОМІРКОВАНО

Олена Коваленко

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту
Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5957-7256

Anotation. У статті розглянуто феномен критичного мислення, за допомогою словників, довідників, енциклопедій тощо розкрита дефінітивна характеристика таких основних понять дослідження, як мислення, критичне мислення, супровід. Проаналізовані нормативно-правові документи, у яких знайшли відображення питання інтелектуального розвитку дітей загалом і критичного мислення, зокрема. За допомогою методу ретроспективно- го аналізу продемонстровано, як питання інтелектуального виховання дітей висвітлювали класики вітчизняної педагогіки С. Русова та В. Сухомлинський. Завдяки опрацюванням дисертаційних досліджень, низки посібників, підручників, окремих публікацій здійснено теоретичний аналіз досліджуваного питання. Виокремлені найбільш ефективні підходи організації освітнього процесу з метою розвитку критичного мислення у дітей дошкільного віку. Окреслені рекомендації для педагогів закладів дошкільної освіти та перераховані найбільш ефективні форми організації освітнього процесу з метою розвитку основ критичного мислення у дітей дошкільного віку.
Keywords: У статті розглянуто феномен критичного мислення, за допомогою словників, довідників, енциклопедій тощо розкрита дефінітивна характеристика таких основних понять дослідження, як мислення, критичне мислення, супровід. Проаналізовані нормативно-правові документи, у яких знайшли відображення питання інтелектуального розвитку дітей загалом і критичного мислення, зокрема. За допомогою методу ретроспективно- го аналізу продемонстровано, як питання інтелектуального виховання дітей висвітлювали класики вітчизняної педагогіки С. Русова та В. Сухомлинський. Завдяки опрацюванням дисертаційних досліджень, низки посібників, підручників, окремих публікацій здійснено теоретичний аналіз досліджуваного питання. Виокремлені найбільш ефективні підходи організації освітнього процесу з метою розвитку критичного мислення у дітей дошкільного віку. Окреслені рекомендації для педагогів закладів дошкільної освіти та перераховані найбільш ефективні форми організації освітнього процесу з метою розвитку основ критичного мислення у дітей дошкільного віку.

ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ТА РОЛІ ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА З ГЕОГРАФІЇ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ

Святослав Юрченко

аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6922-4462

Anotation. У статті в ретроспективному аспекті розглядається проблема становлення та розвитку шкільного підручника, зокрема з географії. Здійснено критичний аналіз педагогічних і дидактичних досліджень у цій галузі. Розроблено та охарактеризовано основні етапи розвитку підручникотворення з географії на основі систематизації та узагальнення досліджень вітчизняних та зарубіжних учених-педагогів. Виявлено велику кількість дефініцій поняття, концепції, змісту та істотних ознак шкільного підручника. На основі аналізу педагогічної літератури подано розуміння сутності та ролі шкільного підручника в педагогічній діяльності, дидактичні можливості і практика його застосування в навчальному процесі. Систематизовано історико-педагогічні підходи до особливостей конструювання та роботи зі шкільним підручником з географії. Представлені методичні можливості, принципи та форми застосування шкільного підручника з географії для більш глибокого, а головне раціонального засвоєння географічних знань. Проаналізовано місце підручника з географії як провідного засобу навчання в освітньому середовищі та окреслено його сучасні перспективи розвитку.
Keywords: У статті в ретроспективному аспекті розглядається проблема становлення та розвитку шкільного підручника, зокрема з географії. Здійснено критичний аналіз педагогічних і дидактичних досліджень у цій галузі. Розроблено та охарактеризовано основні етапи розвитку підручникотворення з географії на основі систематизації та узагальнення досліджень вітчизняних та зарубіжних учених-педагогів. Виявлено велику кількість дефініцій поняття, концепції, змісту та істотних ознак шкільного підручника. На основі аналізу педагогічної літератури подано розуміння сутності та ролі шкільного підручника в педагогічній діяльності, дидактичні можливості і практика його застосування в навчальному процесі. Систематизовано історико-педагогічні підходи до особливостей конструювання та роботи зі шкільним підручником з географії. Представлені методичні можливості, принципи та форми застосування шкільного підручника з географії для більш глибокого, а головне раціонального засвоєння географічних знань. Проаналізовано місце підручника з географії як провідного засобу навчання в освітньому середовищі та окреслено його сучасні перспективи розвитку.

ДІЯЛЬНІСТЬ ХУДОЖНИКА В. ПОЛТАВЦЯ У ВИДАВНИЦТВІ «ВЕСЕЛКА» (1958–1975): ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСНОВНА ПРОБЛЕМАТИКА

Оксана Полтавець-Гуйда

доцент кафедри живопису
Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2828-0801

Anotation. У положеннях наукової статті на прикладі фактів творчої біографії В. Полтавця, відомого худож- ника-баталіста і графіка, досліджено його діяльність як головного художника у видавництві «Веселка» протя- гом 1958–1975 рр. Автором на основі архівних документів висвітлена головна проблематика та тенденції культурно-мистецького процесу, які були характерні для другої половини ХХ ст., що виражалося у запровадженні для художньої культури методу соціалістичного реалізму, орієнтованого на ідеологічно вивірений естетичний канон та визначене коло рекомендованих тем для образного втілення у мистецтві. У статті доведено, що В. Пол- тавець, працюючи у видавництві «Веселка», професійно утверджується як графік-ілюстратор, присвячуючи багато часу книжковій ілюстрації, ілюструючи твори української і зарубіжної класики. Його роботи позначені характерними стилістичними рисами, притаманними українській графіці того часу. У 50–60-х рр. художник звернувся до низки творів радянських і українських письменників історичної тематики, які становили фонд класичної літератури того часу.
Keywords: У положеннях наукової статті на прикладі фактів творчої біографії В. Полтавця, відомого худож- ника-баталіста і графіка, досліджено його діяльність як головного художника у видавництві «Веселка» протя- гом 1958–1975 рр. Автором на основі архівних документів висвітлена головна проблематика та тенденції культурно-мистецького процесу, які були характерні для другої половини ХХ ст., що виражалося у запровадженні для художньої культури методу соціалістичного реалізму, орієнтованого на ідеологічно вивірений естетичний канон та визначене коло рекомендованих тем для образного втілення у мистецтві. У статті доведено, що В. Пол- тавець, працюючи у видавництві «Веселка», професійно утверджується як графік-ілюстратор, присвячуючи багато часу книжковій ілюстрації, ілюструючи твори української і зарубіжної класики. Його роботи позначені характерними стилістичними рисами, притаманними українській графіці того часу. У 50–60-х рр. художник звернувся до низки творів радянських і українських письменників історичної тематики, які становили фонд класичної літератури того часу.

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАСОБІВ КОМІЧНОГО НА СТИЛІСТИЧНОМУ РІВНІ

Ірина Блинова

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов за професійним спрямуванням
Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2788-5403

Anotation. Стаття присвячена вивченню презентації комічних засобів на стилістичному рівні. Сучасна англійська проза характеризується специфічною комічною модальністю, яка є характерною рисою індивідуального стилю автора. Матеріалом дослідження слугують англомовні прозові твори малих форм найвидатніших письменників: К. Баррі, М. Спарк, Р. Карвера та Р. Даля. Проаналізовано провідні засоби стилістичного рівня, що сприяють реалізації комічного ефекту в художніх текстах. Зосереджено увагу на трьох основних групах розмовних слів, які використовуються авторами для досягнення комічного ефекту. Вищезгадані письменники послуговуються нелітературними словами, які утворюються завдяки усіченню/ущільненню слова, контамінації словосполучень та граматичних форм, зміні граматичної форми слова засобом транспозиції різних частин мови, зміні слова ней- трального чи високого стилістичного тону через використання різних словотворчих моделей: афіксації, словоскладання, конверсії, телескопії, їх поєднання. Описано продуктивні морфологічні засоби створення розмовного шару лексики та словотворчі моделі.
Keywords: Стаття присвячена вивченню презентації комічних засобів на стилістичному рівні. Сучасна англійська проза характеризується специфічною комічною модальністю, яка є характерною рисою індивідуального стилю автора. Матеріалом дослідження слугують англомовні прозові твори малих форм найвидатніших письменників: К. Баррі, М. Спарк, Р. Карвера та Р. Даля. Проаналізовано провідні засоби стилістичного рівня, що сприяють реалізації комічного ефекту в художніх текстах. Зосереджено увагу на трьох основних групах розмовних слів, які використовуються авторами для досягнення комічного ефекту. Вищезгадані письменники послуговуються нелітературними словами, які утворюються завдяки усіченню/ущільненню слова, контамінації словосполучень та граматичних форм, зміні граматичної форми слова засобом транспозиції різних частин мови, зміні слова ней- трального чи високого стилістичного тону через використання різних словотворчих моделей: афіксації, словоскладання, конверсії, телескопії, їх поєднання. Описано продуктивні морфологічні засоби створення розмовного шару лексики та словотворчі моделі.

ДЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Олександр Глотов

доктор філологічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов та методик їх вивчення
Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка (Кременець, Тернопільська область, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1394-2817

Anotation. Аналіз науково-методичного підходу до формування корпусу текстів зарубіжної літератури в навчальній програмі для старших класів середньої школи України засвідчив переважання традиційних методів відбору літературних творів. Більша частина текстів належить до європоцентричної культури: французької, німецької, англійської, російської. Водночас є автори, яких важко віднести до якоїсь національної літератури, якщо виходити із загальноприйнятих критеріїв, як-от: мова, національність, держава. Оскільки історія культури України сплетена з історією багатьох інших європейських народів, пропоную для таких авторів створити окрему історико-літературну категорію – «Література народів України».
Keywords: Аналіз науково-методичного підходу до формування корпусу текстів зарубіжної літератури в навчальній програмі для старших класів середньої школи України засвідчив переважання традиційних методів відбору літературних творів. Більша частина текстів належить до європоцентричної культури: французької, німецької, англійської, російської. Водночас є автори, яких важко віднести до якоїсь національної літератури, якщо виходити із загальноприйнятих критеріїв, як-от: мова, національність, держава. Оскільки історія культури України сплетена з історією багатьох інших європейських народів, пропоную для таких авторів створити окрему історико-літературну категорію – «Література народів України».

К 100-ЛЕТНЕМУ ЮБИЛЕЮ «РОБОТА»: ОТ ЧАПЕКА ДО МАСКА

Поль Донец

преподаватель кафедры романо-германской филологии и методики преподавания иностранных языков
Международного гуманитарного университета (Одесса, Украина)

ORCID ID: 0000-0001-6759-0920

Anotation. В представленном исследовании автор проводит стилистический анализ новаторской научно- фантастической пьесы чешского писателя и драматурга Карела Чапека «R.U.R.», отмечающей в этом году столетний юбилей. Поводом для обращения к ней стал анонсированный Илоном Маском человекоподобный робот Tesla Bot, который может выйти на рынок уже в следующем году. Несомненная значимость произведения Чапека заключается в том, что оно подарило нам не только общеупотребимый термин «робот», но и ставший сегодня классическим сюжет о восстании искусственного интеллекта, который выходит из-под контроля и уничтожает человечество. Мы постараемся выяснить, каким был первый робот с точки зрения стилистики, и как он изменился за последние сто лет. Как покажет анализ, задействованный писателем арсенал тропов и стилистических фигур, как правило, содержит элемент оценки, в данном случае преимущественно негативной. Отличительной чертой его идиостиля является повышенная экспрессивность, высокопарный стиль, параллельные синтаксические конструкции, контрастность и яркость образов. Опираясь на классические дихотомии «естественный / искусственный», «душа / тело», «человек / нечеловек», он на долгие годы стал трендсеттером научной фантастики.
Keywords: В представленном исследовании автор проводит стилистический анализ новаторской научно- фантастической пьесы чешского писателя и драматурга Карела Чапека «R.U.R.», отмечающей в этом году столетний юбилей. Поводом для обращения к ней стал анонсированный Илоном Маском человекоподобный робот Tesla Bot, который может выйти на рынок уже в следующем году. Несомненная значимость произведения Чапека заключается в том, что оно подарило нам не только общеупотребимый термин «робот», но и ставший сегодня классическим сюжет о восстании искусственного интеллекта, который выходит из-под контроля и уничтожает человечество. Мы постараемся выяснить, каким был первый робот с точки зрения стилистики, и как он изменился за последние сто лет. Как покажет анализ, задействованный писателем арсенал тропов и стилистических фигур, как правило, содержит элемент оценки, в данном случае преимущественно негативной. Отличительной чертой его идиостиля является повышенная экспрессивность, высокопарный стиль, параллельные синтаксические конструкции, контрастность и яркость образов. Опираясь на классические дихотомии «естественный / искусственный», «душа / тело», «человек / нечеловек», он на долгие годы стал трендсеттером научной фантастики.

КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ В ДЕВІАНТНІЙ КОМУНІКАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКОМОВНИХ МЕДІА)

Наталія Єльнікова

старша викладачка кафедри українознавства факультету № 2
Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5061-8226

Anotation. У статті здійснено спробу дослідити ситуацію мовного протистояння з точки зору використання провідних комунікативних стратегій. Запропоновано дефініції термінів «девіантна комунікація» й «стратегія», що є найбільш прийнятними в контексті агресивного спілкування в інтернет-просторі. Визначено провідні стра- тегії, до яких звертаються мовні агресори: провокація, дискредитація, образа. У межах стратегії дискредитації визначено тактики дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації – «мовчазного спостерігача» – є однією з основних умов втілення девіантної комунікації. Важливим є висновкове положення про те, що оцінний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення, що змушує звертатися до аксіологічного компонента в імпліцитній чи неприхованій формі. Повноцінне покваліфікування мовної стратегії залежить від того, яку відповідь у ситуації спілкування дає дискримінована особистість.
Keywords: У статті здійснено спробу дослідити ситуацію мовного протистояння з точки зору використання провідних комунікативних стратегій. Запропоновано дефініції термінів «девіантна комунікація» й «стратегія», що є найбільш прийнятними в контексті агресивного спілкування в інтернет-просторі. Визначено провідні стра- тегії, до яких звертаються мовні агресори: провокація, дискредитація, образа. У межах стратегії дискредитації визначено тактики дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації – «мовчазного спостерігача» – є однією з основних умов втілення девіантної комунікації. Важливим є висновкове положення про те, що оцінний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення, що змушує звертатися до аксіологічного компонента в імпліцитній чи неприхованій формі. Повноцінне покваліфікування мовної стратегії залежить від того, яку відповідь у ситуації спілкування дає дискримінована особистість.

ДУХОВНА СКЛАДОВА ПОВСЯКДЕННЯ БІЙЦІВ НЕРЕГУЛЯРНИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ КАТЕРИНОСЛАВЩИНИ У 1917 – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1920‑Х РР.

Сергій Зайцев

аспірант кафедри історичного краєзнавства
Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2277-9345

Anotation. Стаття присвячена дослідженню духовних повсякденних практик учасників нерегулярних зброй- них формувань Катеринославщини доби Української революції 1917–1921 рр. та перших післяреволюційних років: дозвіллю, відзначенню свят, взаєминам у колективі, інтимному життю. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності, історизму та системності. Використано історико-порівняльний, історико-типо- логічний, компаративіський та логічний методи. Зазначено, що повсякденне життя бійців місцевих іррегулярних збройних формувань значно відрізнялося від повсякдення вояків регулярних армій. Показано шляхи вирішення повстанцями і партизанами базових духовних потреб повсякдення: проведення дозвілля, побудови взаємовідно- син у колективі, організації інтимного життя. Подальше вивчення розглянутої у статті проблематики дозволить всебічно дослідити особливості життя учасників повстансько-партизанського руху на теренах Катеринослащини доби революційних потрясінь, зрозуміти коло їхніх духовних потреб, використати їх досвід у сьогоденні.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню духовних повсякденних практик учасників нерегулярних зброй- них формувань Катеринославщини доби Української революції 1917–1921 рр. та перших післяреволюційних років: дозвіллю, відзначенню свят, взаєминам у колективі, інтимному життю. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності, історизму та системності. Використано історико-порівняльний, історико-типо- логічний, компаративіський та логічний методи. Зазначено, що повсякденне життя бійців місцевих іррегулярних збройних формувань значно відрізнялося від повсякдення вояків регулярних армій. Показано шляхи вирішення повстанцями і партизанами базових духовних потреб повсякдення: проведення дозвілля, побудови взаємовідно- син у колективі, організації інтимного життя. Подальше вивчення розглянутої у статті проблематики дозволить всебічно дослідити особливості життя учасників повстансько-партизанського руху на теренах Катеринослащини доби революційних потрясінь, зрозуміти коло їхніх духовних потреб, використати їх досвід у сьогоденні.

ПРОБЛЕМА СМЕРТІ ТА БЕЗСМЕРТЯ ОСОБИСТОСТІ В ДЕСТРУКТИВНИХ НЕОРЕЛІГІЯХ

Павло Нестеренко

аспірант кафедри культурології та філософської антропології факультету філософії та суспільствознавства
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8252-6879

Anotation. У статті вперше розглянуто уявлення про смерть та безсмертя особистості у сатанинських неорелігіях і неокультах. У дослідженні використовується метод герменевтики, а також аналіз і синтез релігійних першоджерел. Автор приходить до висновку, що ритуальні вбивства та деструктивна діяльність деяких із сатанинських культів обумовлені релігійним світоглядом їх адептів та ототожненням себе із силами зла. На основі дослідження можна зазначити, що ритуальні вбивства практикують деякі з неокультів «традиційних дияволопоклонників», а «люциферіанці» та «реформовані дияволопоклонники» забороняють у своєму релігійному вченні ритуальні жертвоприношення людей та пропагують здоровий образ життя і законослухняність свої послідовників.
Keywords: У статті вперше розглянуто уявлення про смерть та безсмертя особистості у сатанинських неорелігіях і неокультах. У дослідженні використовується метод герменевтики, а також аналіз і синтез релігійних першоджерел. Автор приходить до висновку, що ритуальні вбивства та деструктивна діяльність деяких із сатанинських культів обумовлені релігійним світоглядом їх адептів та ототожненням себе із силами зла. На основі дослідження можна зазначити, що ритуальні вбивства практикують деякі з неокультів «традиційних дияволопоклонників», а «люциферіанці» та «реформовані дияволопоклонники» забороняють у своєму релігійному вченні ритуальні жертвоприношення людей та пропагують здоровий образ життя і законослухняність свої послідовників.

ТОРГІВЕЛЬНЕ НОРМУВАННЯ ЦУКРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Валентина Олянич, Лариса Олянич

Валентина Олянич, доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії та суспільно-економічних дисциплін КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (Харків, Україна)
Лариса Олянич, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії та суспільно-економічних дисциплін КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7880-6579; ORCID ID 0000-0002-4924-145X

Anotation. Стаття присвячена дослідженню торгівлі цукром та її нормуванню з боку держави з метою підвищення виробництва цукру на Лівобережній Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., також розглядаються питання оптової, ярмаркової торгівлі. Цукрова промисловість є важливою ланкою в економічному житті країни, тому авторка вважає за потрібне дослідити процеси цукроваріння, а як наслідок торгівельні процеси, що від- бувалися у досліджуваний період. У зв’язку з виданням закону про нормування виробництва цукру (1895 р.) у цукровій промисловості відбуваються суттєві зміни, що посилили приплив акціонерного капіталу. Уряд встановлював щороку граничні ціни і регулював його надходження на внутрішній ринок. Встановлені цим законом межі урегулювали різні коливання цін в середині країни і тим створили сприятливі умови для розвитку цукрової промисловості. Впевненість у великих прибутках залучили у цю галузь нові капіталовкладення і, як результат, побудову нових заводів. Урядове урегулювання ціни на цукор мало позитивне значення і у його збуті: різке коливання ціни на цукор було зупинено, ціни впродовж 1895–1914 рр. неухильно зменшувалися, а споживання цього цінного харчового продукту збільшувалося.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню торгівлі цукром та її нормуванню з боку держави з метою підвищення виробництва цукру на Лівобережній Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., також розглядаються питання оптової, ярмаркової торгівлі. Цукрова промисловість є важливою ланкою в економічному житті країни, тому авторка вважає за потрібне дослідити процеси цукроваріння, а як наслідок торгівельні процеси, що від- бувалися у досліджуваний період. У зв’язку з виданням закону про нормування виробництва цукру (1895 р.) у цукровій промисловості відбуваються суттєві зміни, що посилили приплив акціонерного капіталу. Уряд встановлював щороку граничні ціни і регулював його надходження на внутрішній ринок. Встановлені цим законом межі урегулювали різні коливання цін в середині країни і тим створили сприятливі умови для розвитку цукрової промисловості. Впевненість у великих прибутках залучили у цю галузь нові капіталовкладення і, як результат, побудову нових заводів. Урядове урегулювання ціни на цукор мало позитивне значення і у його збуті: різке коливання ціни на цукор було зупинено, ціни впродовж 1895–1914 рр. неухильно зменшувалися, а споживання цього цінного харчового продукту збільшувалося.

РУЙНУВАННЯ/ЗАКРИТТЯ ХРАМІВ РАДЯНСЬКОЮ ВЛАДОЮ У ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УРСР НА ЗЛАМІ 1970-Х–1980-Х РР.: МАСШТАБИ, РЕАКЦІЯ ВІРУЮЧИХ

Роман Пуйда, Олег Муравський

Роман Пуйда, кандидат історичних наук, доцент, директор науково-технічної бібліотеки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (Івано-Франківськ, Україна)
Олег Муравський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, вчений секретар Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Національної академії наук України (Львів, Україна), молодший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії (військово-історичних досліджень) Наукового центру сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0438-9415; ORCID ID 0000-0002-2776-5156

Anotation. У період розвинутого соціалізму значні зусилля державно-партійні органи радянської влади докладали до пропаганди атеїзму та боротьби із релігійністю населення. У цьому контексті західноукраїнські області відігравали особливу роль, адже у краї зосереджувалася значна кількість культових споруд, а релігійність населення була значно вищою за офіційні загальнореспубліканські показники. У статті розглянуто масштаби руйнування храмів у західноукраїнському регіоні у контексті політики атеїзації місцевого населення державно-партійними органами влади. Визначено кількість культових споруд, які зазнали руйнувань або ж були закриті, перепрофільовані на господарські будівлі, розглянуто методи боротьби віруючих за відновлення їхньої діяльності у другій половині 1960-х – першій половині 1980-х рр.
Keywords: У період розвинутого соціалізму значні зусилля державно-партійні органи радянської влади докладали до пропаганди атеїзму та боротьби із релігійністю населення. У цьому контексті західноукраїнські області відігравали особливу роль, адже у краї зосереджувалася значна кількість культових споруд, а релігійність населення була значно вищою за офіційні загальнореспубліканські показники. У статті розглянуто масштаби руйнування храмів у західноукраїнському регіоні у контексті політики атеїзації місцевого населення державно-партійними органами влади. Визначено кількість культових споруд, які зазнали руйнувань або ж були закриті, перепрофільовані на господарські будівлі, розглянуто методи боротьби віруючих за відновлення їхньої діяльності у другій половині 1960-х – першій половині 1980-х рр.

МЕДІЙНІ ЖАНРИ, ЯКІ ВИСВІТЛЮЮТЬ ПОДІЇ, ПОВ’ЯЗАНІ З COVID-19, ТА ЇХ ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Алла Сивак

викладач англійської мови кафедри латинської та іноземних мов
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9930-2521

Anotation. Визначні вітчизняні та закордонні науковці присвятили свої наукові дослідження мовленнєвим жанрам та їх класифікації. Однак зростаюча популярність радіо, телебачення, засобів масової інформації та соціальних мереж вимагає знання медійних жанрів, які існують на периферії лінгвістики та журналістики. Отже, слід застосовувати як лінгвістичні, так і журналістські методи досліджень, щоб визначити та дослідити характерні риси медійних жанрів. Тоді як лінгвістика ставить наголос на лексичних характеристиках медійних жанрів, журналістика підкреслює діалогічність як найважливіший критерій. Лінгвістика дозволяє вивчати унікальні шляхи збагачення мови, а журналістика допомагає класифікувати медійні жанри, беручи до уваги вплив автора на адресата. Хоча було проаналізовано багато джерел, але необхідність досліджувати нові дані, наприклад, нові статті, сайти, блоги чи влоги, все ще існує.
Keywords: Визначні вітчизняні та закордонні науковці присвятили свої наукові дослідження мовленнєвим жанрам та їх класифікації. Однак зростаюча популярність радіо, телебачення, засобів масової інформації та соціальних мереж вимагає знання медійних жанрів, які існують на периферії лінгвістики та журналістики. Отже, слід застосовувати як лінгвістичні, так і журналістські методи досліджень, щоб визначити та дослідити характерні риси медійних жанрів. Тоді як лінгвістика ставить наголос на лексичних характеристиках медійних жанрів, журналістика підкреслює діалогічність як найважливіший критерій. Лінгвістика дозволяє вивчати унікальні шляхи збагачення мови, а журналістика допомагає класифікувати медійні жанри, беручи до уваги вплив автора на адресата. Хоча було проаналізовано багато джерел, але необхідність досліджувати нові дані, наприклад, нові статті, сайти, блоги чи влоги, все ще існує.

ТІЛО ЯК ЦЕНТР ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ПОВСЯКДЕННОСТІ ПЕРСОНАЖІВ ПРОЗИ І. РОЗДОБУДЬКО ТА М. ҐРЕТКОВСЬКОЇ

Ірина Смаровоз

аспірантка кафедри української та зарубіжної літератур і порівняльного літературознавства
Бердянського державного педагогічного університету (Бердянськ, Запорізька область, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8686-6195

Anotation. У статті проаналізовано художню репрезентацію тіла та його вплив на організацію повсякденності персонажа романів «Фаріде» І. Роздобудько та «Фаворити» М. Ґретковської. Дослідження здійснено за принципами тілесно-міметичного методу Ф. Штейнбука, який дав можливість поглянути на тіло крізь призму художньо представлених категорій тілесності (краса, пам’ять, біль, страждання, кохання, смерть) у вибраних нами романах. Компаративне зіставлення вибраних текстів продемонструвало, що, незважаючи на контрастні манери письма авторок, різну тематику романів, між ними є досить багато точок дотику. Зроблено висновки, що хоча тіло в обох романах є головним чинником у конструюванні повсякденності персонажа, кожна з авторок вибудовує свою концепцію тілесності, зумовлену власною манерою письма. Помічено, що в концепціях тілесності авторок контрастують такі поняття, як: «духовне-фізичне» (фізіологічне), «краса-привабливість-сексуальність», «пам’ять-забуття» тощо.
Keywords: У статті проаналізовано художню репрезентацію тіла та його вплив на організацію повсякденності персонажа романів «Фаріде» І. Роздобудько та «Фаворити» М. Ґретковської. Дослідження здійснено за принципами тілесно-міметичного методу Ф. Штейнбука, який дав можливість поглянути на тіло крізь призму художньо представлених категорій тілесності (краса, пам’ять, біль, страждання, кохання, смерть) у вибраних нами романах. Компаративне зіставлення вибраних текстів продемонструвало, що, незважаючи на контрастні манери письма авторок, різну тематику романів, між ними є досить багато точок дотику. Зроблено висновки, що хоча тіло в обох романах є головним чинником у конструюванні повсякденності персонажа, кожна з авторок вибудовує свою концепцію тілесності, зумовлену власною манерою письма. Помічено, що в концепціях тілесності авторок контрастують такі поняття, як: «духовне-фізичне» (фізіологічне), «краса-привабливість-сексуальність», «пам’ять-забуття» тощо.

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ТЕКТОНІКА ПУБЛІЦИСТИЧНОГО КІНОДИСКУРСУ: РІВНІ ВПЛИВУ

Олена Щербак

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри прикладної лінгвістики
Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (Миколаїв, Україна)

ORCID ID: 0000–0003–3097–7878

Anotation. У пропонованій розвідці здійснено огляд лексико-семантичної тектоніки публіцистичного кінодискурсу з урахуванням рівнів впливовості наявних у ньому відповідних конструктів. Акцентовано на доцільності оперування терміном «публіцистичний кінодискурс» з огляду на наявність зв’язків із публіцистичним стилем мови та здійснено короткий огляд його наукової рефлексії. З опертям на нейролінгвістичну модель «Три позиції сприйняття» виокремлено три інформаційні блоки в тектоніці публіцистичного кінодискурсу – «Документ», «Герой», «Автор» та в межах кожного представлено найпоширеніші лексико-семантичні репрезентанти, розподілені за стилістичним критерієм. Також пояснено впливовий потенціал зафіксованих лексико-семантичних маркерів і визначено тип нейролінгвістичного процесу, що ними генерується. Відповідні дії реалізовано за допомогою низки загальнонаукових і спеціальних методів, з-поміж яких провідними стали метод Мілтон-модельної ідентифікації та контекстуально-інтерпретаційний метод. Результати: 1) в межах інформаційного блоку «Документ» більшою мірою активується процес упущення, 2) в межах інформаційного блоку «Герой» – процес викривлення; 3) інформаційний блок «Автор» кваліфіковано як такий, що має «тіньову презентацію».
Keywords: У пропонованій розвідці здійснено огляд лексико-семантичної тектоніки публіцистичного кінодискурсу з урахуванням рівнів впливовості наявних у ньому відповідних конструктів. Акцентовано на доцільності оперування терміном «публіцистичний кінодискурс» з огляду на наявність зв’язків із публіцистичним стилем мови та здійснено короткий огляд його наукової рефлексії. З опертям на нейролінгвістичну модель «Три позиції сприйняття» виокремлено три інформаційні блоки в тектоніці публіцистичного кінодискурсу – «Документ», «Герой», «Автор» та в межах кожного представлено найпоширеніші лексико-семантичні репрезентанти, розподілені за стилістичним критерієм. Також пояснено впливовий потенціал зафіксованих лексико-семантичних маркерів і визначено тип нейролінгвістичного процесу, що ними генерується. Відповідні дії реалізовано за допомогою низки загальнонаукових і спеціальних методів, з-поміж яких провідними стали метод Мілтон-модельної ідентифікації та контекстуально-інтерпретаційний метод. Результати: 1) в межах інформаційного блоку «Документ» більшою мірою активується процес упущення, 2) в межах інформаційного блоку «Герой» – процес викривлення; 3) інформаційний блок «Автор» кваліфіковано як такий, що має «тіньову презентацію».

САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ ОСІБ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ САМОРОЗВИТКУ

Олена Бабчук, Катерина Іовіцина

Олена Бабчук, кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри сімейної та спеціальної педагогіки і психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)
Катерина Іовіцина, аспірантка кафедри сімейної та спеціальної педагогіки і психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-5712-909X; ORCID ID 0000-0001-7936-5034

Anotation. Розглянуто феномени самоактуалізації і саморозвитку особистості та їх співвідношення в зарубіжній гуманістичній та вітчизняній психології. У статті представлено результати теоретико-емпіричного досліджен- ня особливостей взаємозв’язків між показниками самоактуалізації особистості і диспозиційними характеристи- ками саморозвитку особистості та дослідження самоактуалізації осіб із різним рівнем саморозвитку. Встановлено наявність численних переважно додатних зв’язків між досліджуваними параметрами, що вказують на значущість для саморозвитку таких психологічних якостей, як ціннісні орієнтації та самоповага. Емпірично виділені групи осіб із високим та низьким рівнем саморозвитку особистості. Встановлено, що особи, які мають низький рівень саморозвитку, відрізняються від представників, що мають високий рівень саморозвитку. Доведено, що особистість, яка самоактуалізується, має високий рівень саморозвитку.
Keywords: Розглянуто феномени самоактуалізації і саморозвитку особистості та їх співвідношення в зарубіжній гуманістичній та вітчизняній психології. У статті представлено результати теоретико-емпіричного досліджен- ня особливостей взаємозв’язків між показниками самоактуалізації особистості і диспозиційними характеристи- ками саморозвитку особистості та дослідження самоактуалізації осіб із різним рівнем саморозвитку. Встановлено наявність численних переважно додатних зв’язків між досліджуваними параметрами, що вказують на значущість для саморозвитку таких психологічних якостей, як ціннісні орієнтації та самоповага. Емпірично виділені групи осіб із високим та низьким рівнем саморозвитку особистості. Встановлено, що особи, які мають низький рівень саморозвитку, відрізняються від представників, що мають високий рівень саморозвитку. Доведено, що особистість, яка самоактуалізується, має високий рівень саморозвитку.

СТАВЛЕННЄВА ПСИХОМАТРИЦЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Катерина Муліка

аспірант лабораторії політико-правових відносин
Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4959-3789

Anotation. Представлений аналіз моделей конфліктологічної компетентності особистості, відповідно до яких відбувається підготовка спеціалістів до роботи у конфліктогенному середовищі. Встановлено, що вітчизняні моделі включають знаннєвий, уміннєво-навичковий та мотиваційно-вольовий компоненти. Презентовано результати емпіричного дослідження (2020) щодо реалізації конфліктологічних компетентностей спеціалістами, які пройшли навчання з конфліктології. Використана спеціально розроблена анкета «Конфліктологічна компетентність педагога: потенціал та бар’єри». Вибірку дослідження становили 64 педагоги дев’яти регіонів Полтавської області, які у різні роки (2010–2019) навчалися за програмами підготовки посередників в конфлікті. Встановлено, що 46,9% навчених спеціалістів не використовують посередництво у конфлікті; 37,5% зазначають неготовність освітньої системи до відкритого обговорення протиріч. Труднощі запровадження отриманих знань, умінь та навичок з конфліктології полягають у особливих суб’єктивних ставленнях педагогів та соціально-психологічних умовах організації. Запропонована «Ставленнєва психоматриця конфліктологічної компетентності вчителя», розроблена у рамках концепції «психології ставлень особистості» В. Мясіщева. Обґрунтовано необхідність розвитку ставленнєвого складника конфліктологічної компетентності вчителя, врахування соціально-психологічних умов закладу освіти, які можуть блокувати конфліктологічну компетентність практикуючого вчителя.
Keywords: Представлений аналіз моделей конфліктологічної компетентності особистості, відповідно до яких відбувається підготовка спеціалістів до роботи у конфліктогенному середовищі. Встановлено, що вітчизняні моделі включають знаннєвий, уміннєво-навичковий та мотиваційно-вольовий компоненти. Презентовано результати емпіричного дослідження (2020) щодо реалізації конфліктологічних компетентностей спеціалістами, які пройшли навчання з конфліктології. Використана спеціально розроблена анкета «Конфліктологічна компетентність педагога: потенціал та бар’єри». Вибірку дослідження становили 64 педагоги дев’яти регіонів Полтавської області, які у різні роки (2010–2019) навчалися за програмами підготовки посередників в конфлікті. Встановлено, що 46,9% навчених спеціалістів не використовують посередництво у конфлікті; 37,5% зазначають неготовність освітньої системи до відкритого обговорення протиріч. Труднощі запровадження отриманих знань, умінь та навичок з конфліктології полягають у особливих суб’єктивних ставленнях педагогів та соціально-психологічних умовах організації. Запропонована «Ставленнєва психоматриця конфліктологічної компетентності вчителя», розроблена у рамках концепції «психології ставлень особистості» В. Мясіщева. Обґрунтовано необхідність розвитку ставленнєвого складника конфліктологічної компетентності вчителя, врахування соціально-психологічних умов закладу освіти, які можуть блокувати конфліктологічну компетентність практикуючого вчителя.

ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ СПОЖИВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ ТА СТАТІ

Анна Нікольська

аспірант кафедри практичної психології
Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6465-9558

Anotation. У статті теоретично та емпірично досліджено особливості структури споживчої діяльності залежно від віку та статі. Визначено загальний рівень здатності до постановки мети, вибору засобів її досягнення та здатності оцінювати результат. Проведено порівняння показників за шкалами для підгруп жінок та чоловіків. Досліджено особливості прояву характеристик залежно від вікової категорії. Визначено, який вік споживачів може бути найбільш чутливим до отримання порад збоку. Для досягнення мети дослідження було застосовано методику «Мета-Засіб-Результат» А.А. Карманової, оскільки вона дозволяє детально розглянути процес діяльності особистості, починаючи від планування мети і закінчуючи реакцією на отриманий результат та стилем його осмислення. Результати застосування методики оброблено кількісно та якісно, розподілено за шкалами та представлено графічно. Також у статті проаналізовано, як впливає стать на здатність планувати, виконувати та оцінювати діяльність. На основі отриманих даних визначено, у якому віці споживачі здатні самостійно ставити мету та приймати рішення, а у якому – користуватися сторонньою допомогою.
Keywords: У статті теоретично та емпірично досліджено особливості структури споживчої діяльності залежно від віку та статі. Визначено загальний рівень здатності до постановки мети, вибору засобів її досягнення та здатності оцінювати результат. Проведено порівняння показників за шкалами для підгруп жінок та чоловіків. Досліджено особливості прояву характеристик залежно від вікової категорії. Визначено, який вік споживачів може бути найбільш чутливим до отримання порад збоку. Для досягнення мети дослідження було застосовано методику «Мета-Засіб-Результат» А.А. Карманової, оскільки вона дозволяє детально розглянути процес діяльності особистості, починаючи від планування мети і закінчуючи реакцією на отриманий результат та стилем його осмислення. Результати застосування методики оброблено кількісно та якісно, розподілено за шкалами та представлено графічно. Також у статті проаналізовано, як впливає стать на здатність планувати, виконувати та оцінювати діяльність. На основі отриманих даних визначено, у якому віці споживачі здатні самостійно ставити мету та приймати рішення, а у якому – користуватися сторонньою допомогою.

ПРОФЕСІЙНІ ТА ОСОБИСТІСНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Лариса Петрасюк

аспірантка кафедри диференціальної і спеціальної психології
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4084-8500

Anotation. У статті розглядаються професійні та особистісні фактори впливу на суб’єктивне благополуччя та психологічне здоров’я соціальних працівників. Аналізуються фактори і джерела суб’єктивного благополуччя працівника. Викладаються теоретичні основи дослідження – роботи вчених, які досліджували проблеми психологічного благополуччя соціальних працівників, розглядаючи позитивні сторони професії, які можуть вплинути на соціальних працівників як на окремих індивідуумів. Дослідження базуються на інтерв’ю із соціальними пра- цівниками та волонтерами, рівень суб’єктивного благополуччя яких є найвищий з групи опитаних нами фахівців. Дослідження аналізує фактори, які впливають на високий рівень суб’єктивного благополуччя індивідуума, зокрема особистісні фактори: звички та особливості поведінки, міжособистісні взаємини, прояви індивідуальності поза робочим місцем, особливості відокремлення ідентифікації фахівця на робочому місті та поза ним. Розгля- даються найбільш дієві серед опитаних працівників способи уникнення великої кількості негативного досвіду, зокрема шляхи боротьби, поліпшення або попередження певних стресових ситуацій. Розглядаються особливості взаємозв’язку особистого життя соціальних працівників та їхньої професійної діяльності, що має на меті всебічне відображення стану загального добробуту.
Keywords: У статті розглядаються професійні та особистісні фактори впливу на суб’єктивне благополуччя та психологічне здоров’я соціальних працівників. Аналізуються фактори і джерела суб’єктивного благополуччя працівника. Викладаються теоретичні основи дослідження – роботи вчених, які досліджували проблеми психологічного благополуччя соціальних працівників, розглядаючи позитивні сторони професії, які можуть вплинути на соціальних працівників як на окремих індивідуумів. Дослідження базуються на інтерв’ю із соціальними пра- цівниками та волонтерами, рівень суб’єктивного благополуччя яких є найвищий з групи опитаних нами фахівців. Дослідження аналізує фактори, які впливають на високий рівень суб’єктивного благополуччя індивідуума, зокрема особистісні фактори: звички та особливості поведінки, міжособистісні взаємини, прояви індивідуальності поза робочим місцем, особливості відокремлення ідентифікації фахівця на робочому місті та поза ним. Розгля- даються найбільш дієві серед опитаних працівників способи уникнення великої кількості негативного досвіду, зокрема шляхи боротьби, поліпшення або попередження певних стресових ситуацій. Розглядаються особливості взаємозв’язку особистого життя соціальних працівників та їхньої професійної діяльності, що має на меті всебічне відображення стану загального добробуту.

ЖІНОЧНІСТЬ ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМИН У СУЧАСНОМУ ВИМІРІ

Катерина Сотнікова

аспірантка кафедри практичної психології та соціальної роботи
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Сєвєродонецьк, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9553-4897

Anotation. У статті розглянуто особливості розвитку жіночої ідентичності в нинішніх суспільних реаліях. Описано сучасне розуміння феномена жіночності. Обговорені концептуальні підходи до поняття «жіночність». Визначено аспекти формування жіночності в умовах ґендерної рівності сучасного світу. Уявлення про жіночність і у жінок, і у чоловіків – суперечливі й «розмиті». Жіночність є ідеалом для більшості жінок. Відзначено розбіжність і навіть протилежність образів жіночної та успішної жінки в уявленні жінок. Жіночність більше асоціюється з такими сферами жіночого життя, як сім’я та материнство. Проаналізовано характерні проблеми формування взаємин і значення жіночності для їх гармонізації. Самооцінка жіночності пов’язана з усвідомленим або неусві- домленим прагненням відповідати ідеалу жіночності. Констатовано, що, бажаючи бути жіночними, жінки прагнуть прийти до внутрішньої рівноваги і гармонії, а не виробленню у себе певного набору якостей.
Keywords: У статті розглянуто особливості розвитку жіночої ідентичності в нинішніх суспільних реаліях. Описано сучасне розуміння феномена жіночності. Обговорені концептуальні підходи до поняття «жіночність». Визначено аспекти формування жіночності в умовах ґендерної рівності сучасного світу. Уявлення про жіночність і у жінок, і у чоловіків – суперечливі й «розмиті». Жіночність є ідеалом для більшості жінок. Відзначено розбіжність і навіть протилежність образів жіночної та успішної жінки в уявленні жінок. Жіночність більше асоціюється з такими сферами жіночого життя, як сім’я та материнство. Проаналізовано характерні проблеми формування взаємин і значення жіночності для їх гармонізації. Самооцінка жіночності пов’язана з усвідомленим або неусві- домленим прагненням відповідати ідеалу жіночності. Констатовано, що, бажаючи бути жіночними, жінки прагнуть прийти до внутрішньої рівноваги і гармонії, а не виробленню у себе певного набору якостей.

ТРЕНДИ МІЖІНСТИТУЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕСІ В УКРАЇНІ

Лілія Яковлева

кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри регіональної політики та публічного адміністрування
Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0942-485X

Anotation. У статті проаналізовано вплив конфліктної міжінституційної взаємодії на легітимність публічної влади в Україні. Доведено, що конфліктна міжінституційна взаємодія стає на заваді інституціоналізації електоральної демократії в Україні. Визначено причини конфліктної міжінституційної взаємодії в Україні. Виокремлено два тренди виборчих кампаній в Україні. Перший тренд – вплив політичних скандалів, другий – зміни у виборчому законодавстві напередодні виборів. Доведено їх вплив на делегітимацію публічної влади.
Keywords: У статті проаналізовано вплив конфліктної міжінституційної взаємодії на легітимність публічної влади в Україні. Доведено, що конфліктна міжінституційна взаємодія стає на заваді інституціоналізації електоральної демократії в Україні. Визначено причини конфліктної міжінституційної взаємодії в Україні. Виокремлено два тренди виборчих кампаній в Україні. Перший тренд – вплив політичних скандалів, другий – зміни у виборчому законодавстві напередодні виборів. Доведено їх вплив на делегітимацію публічної влади.

НАУКОВО-ПОПУЛЯРНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЗАМОВЛЕННЯ ТА ОСВІТНЯ МОДЕЛЬ: ДОСВІД УКРАЇНИ

Олесь Гоян, Роксолана Кравченко

Олесь Гоян, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
Роксолана Кравченко, аспірант кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4264-2613; ORCID ID: 0000-0001-9063-4282

Anotation. Науково-популярні телепрограми у світі мають досить високі рейтинги переглядів і посідають важливе місце для позиціювання їхніх країн-виробників як технологічно розвинених і таких, які залучають своїх громадян до розвитку освіти та науки. За допомогою методів опитування та контент-аналізу було проведено дослідження, яке засвідчило, що науково-популярне телебачення в Україні, хоча й має вдячну аудиторію, не можна вважати достатньо рейтинговим на медіаринку. Єдиний телеканал, а саме суспільний мовник UA:Перший, який за своїм статусом і статутом мав би активно розвивати науково-популярне телебачення Україні, постійно зменшує виробництво такого контенту. Чому при помітному соціальному замовленні в суспільстві науково-популярні телепрограми, виготовлені в Україні, поступово йдуть з українського медіаринку? Про це і йдеться у статті, зважаючи зокрема й на те, що науково-популярне телебачення – це також частина освітньої моделі суспільства, яка здатна при певному фінансуванні та виробничій концепції помітно модернізувати навчальні плани в середній та вищій освіті.
Keywords: Науково-популярні телепрограми у світі мають досить високі рейтинги переглядів і посідають важливе місце для позиціювання їхніх країн-виробників як технологічно розвинених і таких, які залучають своїх громадян до розвитку освіти та науки. За допомогою методів опитування та контент-аналізу було проведено дослідження, яке засвідчило, що науково-популярне телебачення в Україні, хоча й має вдячну аудиторію, не можна вважати достатньо рейтинговим на медіаринку. Єдиний телеканал, а саме суспільний мовник UA:Перший, який за своїм статусом і статутом мав би активно розвивати науково-популярне телебачення Україні, постійно зменшує виробництво такого контенту. Чому при помітному соціальному замовленні в суспільстві науково-популярні телепрограми, виготовлені в Україні, поступово йдуть з українського медіаринку? Про це і йдеться у статті, зважаючи зокрема й на те, що науково-популярне телебачення – це також частина освітньої моделі суспільства, яка здатна при певному фінансуванні та виробничій концепції помітно модернізувати навчальні плани в середній та вищій освіті.

ЦИФРОВА ДЕМЕНЦІЯ У КАРАНТИННИХ РЕАЛІЯХ МЕДІЙНОГО ПРОСТОРУ

Тетяна Рогова

кандидат наук із соціальних комунікацій, старший викладач кафедри журналістики
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3615-2861

Anotation. Мета полягала в описі причин, латентних та видимих проявів цифрової деменції, важливості підвищеної уваги до власного цифрового самопочуття. У статті вказані прояви цифрової деменції, слабоумства як хвороби, що офіційно визнана ВООЗ. Було з’ясовано: цифрове слабоумство розглядається дослідниками як один із проявів інтернет-залежності. Встановлено, що до хворобливих станів більш схильні чоловіки, люди із високим рівнем інтелектуальних можливостей, критичним мисленням. Продемонстровано досвід країн у методиках лікування, описана актуальна ситуація в Україні із можливістю отримати професійну допомогу. Окреслено фактори розповсюдження цифрової деменції ЗМІ у період пандемії. На основі описово-порівняльного методу категоріально зібрані причини, латентні прояви цифрової деменції. Використовуючи бібліосемантичний метод, проаналізовано вітчизняний та світовий досвід проблеми. Метод синтезу та аналогії дозволив сформувати зразок питальника для анкетування контрольної групи. У статті є опис додатків від Google, дія яких направлена на боротьбу з залежністю. Опубліковано зразок питальника для визначення проявів цифрової деменції та її рівня на основі методики Кімберлі Янг.
Keywords: Мета полягала в описі причин, латентних та видимих проявів цифрової деменції, важливості підвищеної уваги до власного цифрового самопочуття. У статті вказані прояви цифрової деменції, слабоумства як хвороби, що офіційно визнана ВООЗ. Було з’ясовано: цифрове слабоумство розглядається дослідниками як один із проявів інтернет-залежності. Встановлено, що до хворобливих станів більш схильні чоловіки, люди із високим рівнем інтелектуальних можливостей, критичним мисленням. Продемонстровано досвід країн у методиках лікування, описана актуальна ситуація в Україні із можливістю отримати професійну допомогу. Окреслено фактори розповсюдження цифрової деменції ЗМІ у період пандемії. На основі описово-порівняльного методу категоріально зібрані причини, латентні прояви цифрової деменції. Використовуючи бібліосемантичний метод, проаналізовано вітчизняний та світовий досвід проблеми. Метод синтезу та аналогії дозволив сформувати зразок питальника для анкетування контрольної групи. У статті є опис додатків від Google, дія яких направлена на боротьбу з залежністю. Опубліковано зразок питальника для визначення проявів цифрової деменції та її рівня на основі методики Кімберлі Янг.

МОДЕЛЬ ПЕРЕТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В СИСТЕМІ ОРГАНІВ СУДОВОЇ ВЛАДИ – ШЛЯХ ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

Олена Гладунова

аспірантка кафедри державознавства і права
Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-3489-4746

Anotation. У положеннях наукової статті проведено аналіз думок науковців щодо розуміння дефініцій «стандарт», «європейський стандарт», «міжнародний стандарт у систем правосуддя». Окреслено актуальні проблемні питання державної служби в системі органів судової влади з огляду на перспективу їх розвитку. Наведено одні з кращих практик зарубіжних країн в розрізі вирішення питання оплати праці державних службовців. Визначено основні моделі організації державної служби та розроблено нову модель перетворення державної служби судових інституцій в контексті назрілої кризової ситуації. Задля прискорення входження України до Європейського Союзу наголошено на необхідності посилення законодавчого фундаменту та вчинення відпо- відних кроків для поглиблення та розширення взаємовигідних відносин та виконання довгострокових прагнень до європейської інтеграції.
Keywords: У положеннях наукової статті проведено аналіз думок науковців щодо розуміння дефініцій «стандарт», «європейський стандарт», «міжнародний стандарт у систем правосуддя». Окреслено актуальні проблемні питання державної служби в системі органів судової влади з огляду на перспективу їх розвитку. Наведено одні з кращих практик зарубіжних країн в розрізі вирішення питання оплати праці державних службовців. Визначено основні моделі організації державної служби та розроблено нову модель перетворення державної служби судових інституцій в контексті назрілої кризової ситуації. Задля прискорення входження України до Європейського Союзу наголошено на необхідності посилення законодавчого фундаменту та вчинення відпо- відних кроків для поглиблення та розширення взаємовигідних відносин та виконання довгострокових прагнень до європейської інтеграції.

СОНЯШНИК ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Катерина Гончарова, Ксенія Кіріченко

Катерина Гончарова, аспірант кафедри економіки підприємства та організації бізнесу Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (Харків, Україна)
Ксенія Кіріченко, аспірант кафедри економіки підприємства та організації бізнесу Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8366-7577; ORCID ID 0000-0002-8366-7577

Anotation. Підкреслено зростаючу важливість соняшнику для сільського господарства України та економіки підприємств. В останні роки виробництво соняшнику суттєво зросло як за рахунок розширення посівних площ, так і підвищення рівня врожайності. Суттєво збільшився також експорт олії і насіння соняшнику. Мета нашого дослідження – оцінка впливу соняшнику на рівень ефективності використання сільськогосподарських земель та можливостей підприємств формувати конкурентоспроможну позицію щодо орендної плати за паї. Дослідження проведено на прикладі сільськогосподарських підприємств Харківської області за показниками 2019 року. Здійснено порівняння ефективності виробництва соняшнику та пшениці, а також кукурудзи на зерно. Підкреслено, що за показниками ефективності виробництва соняшник суттєво випереджає зазначені вище культури. Зроблено висновок, що держава повинна створити економічний механізм регулювання структури землекористування, який сприятиме їх сталому використанню.
Keywords: Підкреслено зростаючу важливість соняшнику для сільського господарства України та економіки підприємств. В останні роки виробництво соняшнику суттєво зросло як за рахунок розширення посівних площ, так і підвищення рівня врожайності. Суттєво збільшився також експорт олії і насіння соняшнику. Мета нашого дослідження – оцінка впливу соняшнику на рівень ефективності використання сільськогосподарських земель та можливостей підприємств формувати конкурентоспроможну позицію щодо орендної плати за паї. Дослідження проведено на прикладі сільськогосподарських підприємств Харківської області за показниками 2019 року. Здійснено порівняння ефективності виробництва соняшнику та пшениці, а також кукурудзи на зерно. Підкреслено, що за показниками ефективності виробництва соняшник суттєво випереджає зазначені вище культури. Зроблено висновок, що держава повинна створити економічний механізм регулювання структури землекористування, який сприятиме їх сталому використанню.

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ УЗГОДЖЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ В УКРАЇНІ

Сергій Гришко

аспірант кафедри публічної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6643-4181

Anotation. Статтю присвячено характеристиці стану та перспективам удосконалення механізмів узгодження інтересів держави та територіальних громад на місцевому рівні в Україні. Зважаючи на наукові підходи до поняття та класифікації механізмів державного управління загалом, виокремлено та охарактеризовано сучасний стан таких механізмів узгодження інтересів держави та територіальних громад в Україні, як правовий, організаційний та економічний. Встановлено, що характерні особливості цих механізмів зумовлені сукупністю структурних елементів, засобів та інструментів, що їх утворюють. Зокрема, для правового механізму такими виступають акти законодавства як сукупність форм та методів правового регулювання та правореалізаційні акти, для організаційного – відповідні організаційні елементи, серед яких організаційні утворення та організаційні і процесуальні дії, для економічного – матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування. Обґрунтовано перспективи удосконалення механізмів узгодження інтересів держави та територіальних громад в Україні, зважаючи на внутрішні (процеси децентралізації влади й потреби жителів територіальних громад) та зовнішні (виконання Україною положень актів Ради Європи, розвиток місцевої демократії у європейських країнах) фактори.
Keywords: Статтю присвячено характеристиці стану та перспективам удосконалення механізмів узгодження інтересів держави та територіальних громад на місцевому рівні в Україні. Зважаючи на наукові підходи до поняття та класифікації механізмів державного управління загалом, виокремлено та охарактеризовано сучасний стан таких механізмів узгодження інтересів держави та територіальних громад в Україні, як правовий, організаційний та економічний. Встановлено, що характерні особливості цих механізмів зумовлені сукупністю структурних елементів, засобів та інструментів, що їх утворюють. Зокрема, для правового механізму такими виступають акти законодавства як сукупність форм та методів правового регулювання та правореалізаційні акти, для організаційного – відповідні організаційні елементи, серед яких організаційні утворення та організаційні і процесуальні дії, для економічного – матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування. Обґрунтовано перспективи удосконалення механізмів узгодження інтересів держави та територіальних громад в Україні, зважаючи на внутрішні (процеси децентралізації влади й потреби жителів територіальних громад) та зовнішні (виконання Україною положень актів Ради Європи, розвиток місцевої демократії у європейських країнах) фактори.

НАЛЕЖНІ ПІДХОДИ ДЛЯ УСПІШНОГО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ: УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ, AGILE & EXTREME ПРОЕКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Тетяна Дробахіна, Тетяна Маматова

Тетяна Дробахіна, аспірантка кафедри державного управління і місцевого самоврядування Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Дніпро, Україна)
Тетяна Маматова, доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри державного управління і місцевого самоврядування Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2443-6357; ORCID ID 0000-0003-1844-5377

Anotation. У статті наведено результати дослідження кращих апробованих практик управління проектами креативних індустрій, які продемонстрували корисність застосування у сфері місцевого розвитку: управління знаннями, зокрема інструмент «спільноти практик», підходи Agile і Scrum. Розкрито сучасні тенденції креативної економіки та управління проектами у цій сфері. Вивчено взаємозв’язок між управлінням знаннями, креативністю та здатністю керувати проектами розвитку місцевої креативної економіки. Визначено ключові особливості підходів до управління проектами, що використовуються у креативному секторі економіки: традиційне управління проектами, Agile-, Extreme-, Emertxe управління проектами. Проведене дослідження дозволило зробити висновок щодо особливостей та нових аспектів аналізу, які мають бути враховані під час імплементації апробованих методологій до проектів креативної індустрії.
Keywords: У статті наведено результати дослідження кращих апробованих практик управління проектами креативних індустрій, які продемонстрували корисність застосування у сфері місцевого розвитку: управління знаннями, зокрема інструмент «спільноти практик», підходи Agile і Scrum. Розкрито сучасні тенденції креативної економіки та управління проектами у цій сфері. Вивчено взаємозв’язок між управлінням знаннями, креативністю та здатністю керувати проектами розвитку місцевої креативної економіки. Визначено ключові особливості підходів до управління проектами, що використовуються у креативному секторі економіки: традиційне управління проектами, Agile-, Extreme-, Emertxe управління проектами. Проведене дослідження дозволило зробити висновок щодо особливостей та нових аспектів аналізу, які мають бути враховані під час імплементації апробованих методологій до проектів креативної індустрії.

ПАРТИСИПАТИВНИЙ СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА ЯК ІНДИКАТОР РОЗВИТКУ ЛІДЕРСТВА

Роман Сторожев

кандидат наук з державного управління, докторант кафедри парламентаризму
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-5103-7274

Anotation. Стиль лідерства як характерна манера поведінки керівника є прерогативою в публічно-управлінській діяльності. За її допомогою лідер стимулює співробітників на досягнення цілей публічної установи. Автор статті зауважує, що стиль перш за все є елементом системи керівництва, для якого характерними є індивідуальні особливості, що зумовлюються безпосередньо особистістю лідера. У статті аналізуються перші дослідження, які проведено щодо ефективності стилю лідерства, здійснені під керівництвом К. Левіна, що сприяли виокремленню авторитарного, демократичного та ліберального стилів управління. У дослідженні автор акцентує увагу на особливих аспектах дослідження стилів лідерства, зокрема «прихованого», що сформувався у період розквіту американського бізнесу. Автор звертає увагу також на такі стилі лідерства, як виконавчий, ініціативний та непослідовний за характеристиками авторитарності й колегіальності. Однак у публічно-управлінській діяльності такий стиль лідерства, як партисипативний (демократичний), є малодослідженим. На думку автора статті, він дозволяє досягти високого ступеня співпраці у виробленні загальної позиції щодо розв’язання численних завдань.
Keywords: Стиль лідерства як характерна манера поведінки керівника є прерогативою в публічно-управлінській діяльності. За її допомогою лідер стимулює співробітників на досягнення цілей публічної установи. Автор статті зауважує, що стиль перш за все є елементом системи керівництва, для якого характерними є індивідуальні особливості, що зумовлюються безпосередньо особистістю лідера. У статті аналізуються перші дослідження, які проведено щодо ефективності стилю лідерства, здійснені під керівництвом К. Левіна, що сприяли виокремленню авторитарного, демократичного та ліберального стилів управління. У дослідженні автор акцентує увагу на особливих аспектах дослідження стилів лідерства, зокрема «прихованого», що сформувався у період розквіту американського бізнесу. Автор звертає увагу також на такі стилі лідерства, як виконавчий, ініціативний та непослідовний за характеристиками авторитарності й колегіальності. Однак у публічно-управлінській діяльності такий стиль лідерства, як партисипативний (демократичний), є малодослідженим. На думку автора статті, він дозволяє досягти високого ступеня співпраці у виробленні загальної позиції щодо розв’язання численних завдань.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІДУ У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ КЕРІВНИКА ПІДПРИЄМСТВА, УСТАНОВИ ЧИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Олександр Андрєєнков

аспірант кафедри трудового права та права соціального забезпечення
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1287-8625

Anotation. У статті автором досліджено особливості застосування зарубіжного досвіду у правовому регулювання статусу керівника підприємства, установи чи організації. Проведено порівняльну характеристику законодавства західних країн у зазначеній царині. Зроблено висновок, що у світі існують основні підходи до правового регулювання трудової діяльності керівника організації. Зазначено, що нині в Україні склалася необхідність законодавчого закріплення можливості укладення угод (застережень) про уникнення конкуренції. У зв’язку з вищесказаним рекомендується закріпити відповідні механізми, що дозволяють укласти угоду (застереження) про неконкуренцію в майбутньому Трудовому кодексі України. Аналіз досвіду Великобританії показав наявність у трудовому праві цієї країни дієвих механізмів впливу на керівника організації з метою захисту від недобросрвісної конкуренції тощо. Натомість в Україні ні судова, ні правозастосовна практика таких механізмів не виробила.
Keywords: У статті автором досліджено особливості застосування зарубіжного досвіду у правовому регулювання статусу керівника підприємства, установи чи організації. Проведено порівняльну характеристику законодавства західних країн у зазначеній царині. Зроблено висновок, що у світі існують основні підходи до правового регулювання трудової діяльності керівника організації. Зазначено, що нині в Україні склалася необхідність законодавчого закріплення можливості укладення угод (застережень) про уникнення конкуренції. У зв’язку з вищесказаним рекомендується закріпити відповідні механізми, що дозволяють укласти угоду (застереження) про неконкуренцію в майбутньому Трудовому кодексі України. Аналіз досвіду Великобританії показав наявність у трудовому праві цієї країни дієвих механізмів впливу на керівника організації з метою захисту від недобросрвісної конкуренції тощо. Натомість в Україні ні судова, ні правозастосовна практика таких механізмів не виробила.

ІНФОРМАЦІЯ У ПРАВІ ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВІТНЬОГО СУСПІЛЬНОГО ДИСКУРСУ

Ольга Балинська, Ірина Сковронська, Тетяна Головач

Ольга Балинська, доктор юридичних наук, професор, проректор Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів, Україна)
Тетяна Головач, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов і культури фахового мовлення Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів, Україна)
Ірина Сковронська, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов і культури фахового мовлення Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0168-143X; ORCID ID 0000-0002-6261-3393; ORCID ID 0000-0002-6665-4416

Anotation. На основі дослідження категоріального значення інформації як специфічної властивості права, як його різноаспектної (семантична, аксіологічна, семіотична, комунікативна, гносеологічна, казуальна тощо) філософської характеристики окреслено і проаналізовано нове для філософії права поняття – «інформація у праві». Аналіз її сутності, змісту, властивостей, методології та функціональності дає підстави розрізняти правову інформацію й інформацію у праві, що співвідносяться як нормативне закріплення і філософське обґрунтування функціональності права. У цьому разі право виступає символічним ретранслятором суспільно значущої інформації. Джерелами інформації у праві є власне правова інформація, а також уся соціальна інформація як імовірний об’єкт соціально-філософського пізнання. Тобто «правова інформація» – поняття спеціально-правове, «інформація у праві» – філософсько-правове; причому перше є предметом і підґрунтям вивчення другого.
Keywords: На основі дослідження категоріального значення інформації як специфічної властивості права, як його різноаспектної (семантична, аксіологічна, семіотична, комунікативна, гносеологічна, казуальна тощо) філософської характеристики окреслено і проаналізовано нове для філософії права поняття – «інформація у праві». Аналіз її сутності, змісту, властивостей, методології та функціональності дає підстави розрізняти правову інформацію й інформацію у праві, що співвідносяться як нормативне закріплення і філософське обґрунтування функціональності права. У цьому разі право виступає символічним ретранслятором суспільно значущої інформації. Джерелами інформації у праві є власне правова інформація, а також уся соціальна інформація як імовірний об’єкт соціально-філософського пізнання. Тобто «правова інформація» – поняття спеціально-правове, «інформація у праві» – філософсько-правове; причому перше є предметом і підґрунтям вивчення другого.

ДО ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВОГО АНАЛІЗУ ЗАКОНОДАВЧИХ МЕХАНІЗМІВ КРАЇН ЄС ТА УКРАЇНИ, СПРЯМОВАНИХ НА ВИКОНАННЯ ВИМОГ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУР ЦИВІЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ НЕОБҐРУНТОВАНИХ АКТИВІВ

Андрій Біцюк

аспірант кафедри цивільного права
Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7443-0420

Anotation. Конфіскація необґрунтованих активів в рамках цивільного провадження сьогодні не є внутрішньою справою кожної держави, оскільки в умовах глобальної економіки правопорушники можуть переміщувати цінності з однієї країни в іншу за лічені секунди всього лише натисканням кнопки. Отже, міждержавні кордони перестали бути гарантією безпеки корумпованих політиків в тих випадках, коли країни, де здійснено правопорушення і де знаходяться активи, отримані за рахунок доходів від корупції, прийняли закони про співпрацю в питаннях відстеження і конфіскації незаконно отриманих активів як в кримінальному порядку, так і поза кримінального провадження. У світі спостерігається тенденція все більш широкого застосування інституту конфіскації необґрунтованих активів набутих за рахунок корупційних доходів, згідно з якою конфіскації повинні підлягати не тільки доходи від конкретного корупційного злочину, за яке особу було засуджено, а й та частина майна, зокрема активів, законність джерел походження яких особа не зможе в змагальному процесі довести.
Keywords: Конфіскація необґрунтованих активів в рамках цивільного провадження сьогодні не є внутрішньою справою кожної держави, оскільки в умовах глобальної економіки правопорушники можуть переміщувати цінності з однієї країни в іншу за лічені секунди всього лише натисканням кнопки. Отже, міждержавні кордони перестали бути гарантією безпеки корумпованих політиків в тих випадках, коли країни, де здійснено правопорушення і де знаходяться активи, отримані за рахунок доходів від корупції, прийняли закони про співпрацю в питаннях відстеження і конфіскації незаконно отриманих активів як в кримінальному порядку, так і поза кримінального провадження. У світі спостерігається тенденція все більш широкого застосування інституту конфіскації необґрунтованих активів набутих за рахунок корупційних доходів, згідно з якою конфіскації повинні підлягати не тільки доходи від конкретного корупційного злочину, за яке особу було засуджено, а й та частина майна, зокрема активів, законність джерел походження яких особа не зможе в змагальному процесі довести.

ГЕНЕЗА УЯВЛЕНЬ ПРО ФОРМУВАННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗСЛІДУВАННЯ САМОВІЛЬНОГО ЗАЙНЯТТЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА САМОВІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА

Ірина Гришко

аспірантка кафедри криміналістики
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-5277-0777

Anotation. Статтю присвячено дослідженню сучасного стану наукової розробленості проблеми розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, її суттєвих властивостей, характеристик, послідовних етапів формування. Аргументовано доведено важливість і своєчасність теоретичного обґрунтування проблеми розслідування зазначеного кримінального правопорушення. Встановлено, що ефективна боротьба із самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом значною мірою залежить від того, наскільки глибоко розроблені криміналістичною наукою проблеми його розслідування. Зазначено, що сучасне розуміння проблеми розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва зароджується в перші роки набуття Україною незалежності. Запропоновано нові наукові підходи та пропозиції до вирішення дискусійних проблем, визначено перспективні напрями подальших досліджень.
Keywords: Статтю присвячено дослідженню сучасного стану наукової розробленості проблеми розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, її суттєвих властивостей, характеристик, послідовних етапів формування. Аргументовано доведено важливість і своєчасність теоретичного обґрунтування проблеми розслідування зазначеного кримінального правопорушення. Встановлено, що ефективна боротьба із самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом значною мірою залежить від того, наскільки глибоко розроблені криміналістичною наукою проблеми його розслідування. Зазначено, що сучасне розуміння проблеми розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва зароджується в перші роки набуття Україною незалежності. Запропоновано нові наукові підходи та пропозиції до вирішення дискусійних проблем, визначено перспективні напрями подальших досліджень.

ОСОБА ЯК ОСОБЛИВИЙ СУБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Артем Дерев’янко

аспірант кафедри трудового права та права соціального забезпечення
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4131-0155

Anotation. У статті проведено теоретико-методологічний аналіз особи як особливого суб’єкта соціальної безпеки, обґрунтовано шляхи її оптимізації, а також визначено основні складники соціальної безпеки. Встановлено, що дослідження соціальної безпеки людини передбачає застосування системного підходу, оскільки соціальна структура суспільства є системою. Елементами такої системи виступають індивіди, які об’єднуються у громадські організації, спільноти, політичні партії тощо. Зроблено висновок, що саме індивід стоїть у центрі соціальної безпеки, його добробут – основна мета її здійснення. Обґрунтовано шляхи забезпечення особи як особливого субє’кта соціальної безпеки в аспекті таких важливих складників суспільних відносин, як економічні, соціально- класові, соціально-трудові відносини, соціальний захист і пенсійне забезпечення. Сформовано ефективний механізм забезпечення особи як особливого суб’єкта соціальної безпеки, що потребує розроблення і вдосконалення концептуальних та правових основ її забезпечення.
Keywords: У статті проведено теоретико-методологічний аналіз особи як особливого суб’єкта соціальної безпеки, обґрунтовано шляхи її оптимізації, а також визначено основні складники соціальної безпеки. Встановлено, що дослідження соціальної безпеки людини передбачає застосування системного підходу, оскільки соціальна структура суспільства є системою. Елементами такої системи виступають індивіди, які об’єднуються у громадські організації, спільноти, політичні партії тощо. Зроблено висновок, що саме індивід стоїть у центрі соціальної безпеки, його добробут – основна мета її здійснення. Обґрунтовано шляхи забезпечення особи як особливого субє’кта соціальної безпеки в аспекті таких важливих складників суспільних відносин, як економічні, соціально- класові, соціально-трудові відносини, соціальний захист і пенсійне забезпечення. Сформовано ефективний механізм забезпечення особи як особливого суб’єкта соціальної безпеки, що потребує розроблення і вдосконалення концептуальних та правових основ її забезпечення.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПАРАДИГМИ ВІДНОВНОГО ПРАВОСУДДЯ У КРИМІНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Олена Євдокімова

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права № 1
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2584-9321

Anotation. Протягом тривалого часу традиційне кримінальне правосуддя ґрунтується на ідеї відплати та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, внаслідок чого у санкціях статей кримінального законодавства покаранню у вигляді позбавлення волі відводяться домінуючи позиції. Такий підхід до протидії злочинності призводить до збільшення кількості засуджених до цього виду покарання, проте не дозволяє знизити рівень рецидивної злочинності. Нещодавно розроблена парадигма відновного правосуддя, в основі якої перебуває ідея примирення підозрюваного/обвинуваченого та потерпілого, може стати ефективним способом вирішення кримінально-правового конфлікту. У статті досліджуються можливі шляхи розширення сфери застосування ідей відновного правосуддя у кримінальному законодавстві України. Пропонуються зміни до ст. 46 Кримінального кодексу України у вигляді виключення заборони щодо застосовування даної норми до осіб, які вчинили кримі- нальні правопорушення не вперше.
Keywords: Протягом тривалого часу традиційне кримінальне правосуддя ґрунтується на ідеї відплати та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, внаслідок чого у санкціях статей кримінального законодавства покаранню у вигляді позбавлення волі відводяться домінуючи позиції. Такий підхід до протидії злочинності призводить до збільшення кількості засуджених до цього виду покарання, проте не дозволяє знизити рівень рецидивної злочинності. Нещодавно розроблена парадигма відновного правосуддя, в основі якої перебуває ідея примирення підозрюваного/обвинуваченого та потерпілого, може стати ефективним способом вирішення кримінально-правового конфлікту. У статті досліджуються можливі шляхи розширення сфери застосування ідей відновного правосуддя у кримінальному законодавстві України. Пропонуються зміни до ст. 46 Кримінального кодексу України у вигляді виключення заборони щодо застосовування даної норми до осіб, які вчинили кримі- нальні правопорушення не вперше.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТАРИФНОЇ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Сергій Козаченко

аспірант кафедри трудового права та права соціального забезпечення
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2847-0595

Anotation. У статті автором висвітлені основні методичні підходи до розроблення ефективних форм і систем оплати праці на збиранні зернових культур урожаю. Системно та послідовно викладено порядок організації праці на жнивах, встановлення відрядних розцінок та формування ефективної структури заробітної плати. Розроблена тарифна сітка для окремих категорій робітників сільськогосподарських підприємств, наведений приклад розрахунку відрядних розцінок та додаткової оплати праці на збиранні урожаю зернових культур. Зазначається, що в даний час в Україні на підприємствах ринкового сільськогосподарського сектора економіки діють свої, прийняті для даного підприємства тарифні умови оплати, які визначаються (в частині їх абсолютних розмірів) економічними можливостями відповідних підприємств і ступенем стабільності результатів їхньої господарської діяльності.
Keywords: У статті автором висвітлені основні методичні підходи до розроблення ефективних форм і систем оплати праці на збиранні зернових культур урожаю. Системно та послідовно викладено порядок організації праці на жнивах, встановлення відрядних розцінок та формування ефективної структури заробітної плати. Розроблена тарифна сітка для окремих категорій робітників сільськогосподарських підприємств, наведений приклад розрахунку відрядних розцінок та додаткової оплати праці на збиранні урожаю зернових культур. Зазначається, що в даний час в Україні на підприємствах ринкового сільськогосподарського сектора економіки діють свої, прийняті для даного підприємства тарифні умови оплати, які визначаються (в частині їх абсолютних розмірів) економічними можливостями відповідних підприємств і ступенем стабільності результатів їхньої господарської діяльності.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я В МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

Юлія Левицька

аспірантка кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2297-3124

Anotation. У статті подано загальну характеристику міжнародних стандартів, що стосуються забезпечення права засуджених на охорону здоров’я та медичну допомогу. Проаналізовано доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за останні 5 років та виявлено суттєві недоліки у сфері медицини установ виконання покарань. Отримані результати свідчать про те, що міжнародні стандарти всебічно захищають право засуджених на охорону здоров’я. Норми міжнародного права розвиваються швидше за національне законодавство, тим самим виступають взірцем для права інших країн. Встановлено, що ув’язнені страждають від неналежного поводження та не мають можливості отримувати адекватну медичну допомогу. Україна за роки своєї незалежності поступово йде до гармонізації національного кримінально-виконавчого законодавства з міжнародно-правовими нормами, проте залишається ряд невирішених питань у сфері медичного забезпечення засуджених.
Keywords: У статті подано загальну характеристику міжнародних стандартів, що стосуються забезпечення права засуджених на охорону здоров’я та медичну допомогу. Проаналізовано доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за останні 5 років та виявлено суттєві недоліки у сфері медицини установ виконання покарань. Отримані результати свідчать про те, що міжнародні стандарти всебічно захищають право засуджених на охорону здоров’я. Норми міжнародного права розвиваються швидше за національне законодавство, тим самим виступають взірцем для права інших країн. Встановлено, що ув’язнені страждають від неналежного поводження та не мають можливості отримувати адекватну медичну допомогу. Україна за роки своєї незалежності поступово йде до гармонізації національного кримінально-виконавчого законодавства з міжнародно-правовими нормами, проте залишається ряд невирішених питань у сфері медичного забезпечення засуджених.

ПРАВО НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ЯК ОСНОВА ДЕМОКРАТИЧНОЇ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ

Володимир Сіверін

кандидат юридичних наук (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0491-7196

Anotation. Стаття присвячена дослідженню особливостей реалізації права на доступ до інформації в Україні, виробленню рекомендацій щодо усунення факторів та причин порушення останнього, формування пропозицій з удосконалення нормативного регулювання зазначеного права та інституційного механізму його забезпечення. Проведений доктринальний аналіз наявних наукових досліджень засвідчив відсутність єдиного комплексного підходу до розуміння правової природи, змісту, специфіки реалізації, ролі та значення права на доступ до інформації у процесах побудови демократичної конституційно-правової моделі організації влади. Встановлено, що ситуацію у сфері реалізації права на доступ до інформації можна покращити не лише за рахунок законодавчої трансформації тексту Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також шляхом забезпечення під- вищення індивідуальної відповідальності посадових та службових осіб органів державної влади, місцевого само- врядування, керівників правоохоронних органів, працівників юридичних служб за прийняття рішень і правових актів, які порушують або обмежують право на доступ до інформації.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню особливостей реалізації права на доступ до інформації в Україні, виробленню рекомендацій щодо усунення факторів та причин порушення останнього, формування пропозицій з удосконалення нормативного регулювання зазначеного права та інституційного механізму його забезпечення. Проведений доктринальний аналіз наявних наукових досліджень засвідчив відсутність єдиного комплексного підходу до розуміння правової природи, змісту, специфіки реалізації, ролі та значення права на доступ до інформації у процесах побудови демократичної конституційно-правової моделі організації влади. Встановлено, що ситуацію у сфері реалізації права на доступ до інформації можна покращити не лише за рахунок законодавчої трансформації тексту Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також шляхом забезпечення під- вищення індивідуальної відповідальності посадових та службових осіб органів державної влади, місцевого само- врядування, керівників правоохоронних органів, працівників юридичних служб за прийняття рішень і правових актів, які порушують або обмежують право на доступ до інформації.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ У ФОРМУВАННІ ТА ЗДІЙСНЕННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ

Діана Фелонюк

здобувач кафедри цивільно-правових дисциплін
Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-5556-9200

Anotation. Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових аспектів участі громадськості у формуванні та здійсненні екологічної політики України. Проаналізовано окремі наукові підходи до розуміння сутності та змісту екологічної політики держави й ролі громадськості як одного із суб’єктів її формування та здійснення, акцентовано увагу на сучасному національному й міжнародному регулюванні такої участі. Наголошено на неефективності практичного втілення окремих правових норм у цій сфері та недостатній активності представників громадськості у вирішенні питань охорони й захисту довкілля, раціонального природокористування. Обґрунтовано, що ефективність взаємодії держави та громадськості, досягнення високих результатів у питаннях збереження і захисту довкілля, раціонального природокористування напряму залежить не тільки від наявної нормативно- правової бази, але й від дієвості механізмів їх втілення на практиці. Вказано на необхідність активізації зусиль держави у напрямі реальної співпраці з громадськістю та якнайповнішого залучення її представників до участі у формуванні та здійсненні національної екологічної політики.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових аспектів участі громадськості у формуванні та здійсненні екологічної політики України. Проаналізовано окремі наукові підходи до розуміння сутності та змісту екологічної політики держави й ролі громадськості як одного із суб’єктів її формування та здійснення, акцентовано увагу на сучасному національному й міжнародному регулюванні такої участі. Наголошено на неефективності практичного втілення окремих правових норм у цій сфері та недостатній активності представників громадськості у вирішенні питань охорони й захисту довкілля, раціонального природокористування. Обґрунтовано, що ефективність взаємодії держави та громадськості, досягнення високих результатів у питаннях збереження і захисту довкілля, раціонального природокористування напряму залежить не тільки від наявної нормативно- правової бази, але й від дієвості механізмів їх втілення на практиці. Вказано на необхідність активізації зусиль держави у напрямі реальної співпраці з громадськістю та якнайповнішого залучення її представників до участі у формуванні та здійсненні національної екологічної політики.

ПРОЦЕНТИ РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНІ ВТРАТИ ЯК ОСОБЛИВІ ФОРМИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ГРОШОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Сергій Черкашин

аспірант кафедри цивільного права № 1
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3549-4405

Anotation. Стаття присвячена дослідженню проблеми визначення правової природи процентів річних та інфляційних втрат як форм цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Ключові особливості процентів річних та інфляційних витрат випливають із особливого статусу грошей та грошових зобов’язань у цивільному праві. Саме тому аналіз та дослідження грошей є обов’язковим елементом цього дослідження. Увагу приділено як класичним працям учених, так і сучасним поглядам на проблему статті. У процесі аналізу та зіставлення усіх форм цивільно-правової відповідальності було виведено ключові особливості процентів річних та інфляційних втрат, які дозволяють говорити про окремий, самостійний характер цих санкцій. На підставі визначених особливостей можливе розмежування всіх форм цивільно-правової відповідальності.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню проблеми визначення правової природи процентів річних та інфляційних втрат як форм цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Ключові особливості процентів річних та інфляційних витрат випливають із особливого статусу грошей та грошових зобов’язань у цивільному праві. Саме тому аналіз та дослідження грошей є обов’язковим елементом цього дослідження. Увагу приділено як класичним працям учених, так і сучасним поглядам на проблему статті. У процесі аналізу та зіставлення усіх форм цивільно-правової відповідальності було виведено ключові особливості процентів річних та інфляційних втрат, які дозволяють говорити про окремий, самостійний характер цих санкцій. На підставі визначених особливостей можливе розмежування всіх форм цивільно-правової відповідальності.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ЗАКЛЮЧЕНИЯ БРАКА НА УКРАИНСКИХ ЗЕМЛЯХ В СОСТАВЕ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ: ИСТОРИКО-ПРАВОВОЙ АНАЛИЗ

Дмитрий Шевченко

кандидат юридических наук, докторант
Харьковского национального университета внутренних дел (Харьков, Украина)

ORCID ID: 0000-0002-7891-3331

Anotation. Научная статья посвящена исследованию и комплексному анализу нормативно-правовых аспектов заключения брака на украинских землях в составе Российской империи с точки зрения историко-правового анализа. С учетом доктринального исследования констатировано, что брачное законодательство до ХХ века фактически не было светским. Законодатели упорно отказывались от проведения реформ, признанных необходимыми всеми ведущими специалистами в области гражданского права. Негативным было отношение законодателей к введению гражданского брака – такой брак не только не допускался, но и никогда даже формально не признавался, если был заключен в странах, где он существовал. Интересно, что даже в 1902 году Российская империя отказалась подписать Гаагскую конвенцию, которая предусматривала взаимное признание браков, заключенных в иностранных государствах по их законам.
Keywords: Научная статья посвящена исследованию и комплексному анализу нормативно-правовых аспектов заключения брака на украинских землях в составе Российской империи с точки зрения историко-правового анализа. С учетом доктринального исследования констатировано, что брачное законодательство до ХХ века фактически не было светским. Законодатели упорно отказывались от проведения реформ, признанных необходимыми всеми ведущими специалистами в области гражданского права. Негативным было отношение законодателей к введению гражданского брака – такой брак не только не допускался, но и никогда даже формально не признавался, если был заключен в странах, где он существовал. Интересно, что даже в 1902 году Российская империя отказалась подписать Гаагскую конвенцию, которая предусматривала взаимное признание браков, заключенных в иностранных государствах по их законам.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КООРДИНАЦІЙНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ: ДИНАМІКА ЗМІН У ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Галина Лук’янова

кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти
Національного університету «Львівська політехніка» (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1109-9299

Anotation. У статті досліджено розвиток адміністративно-правового регулювання координаційної функції держави у ХХ–ХХІ століттях. Проаналізовано події, які відбувалися впродовж цього часу, та акти адміністративно-правового регулювання координаційної функції держави, що були чинними в різні роки. Виділено етапи розвитку адміністративно-правового регулювання координаційної функції держави та особливості кожного з них. Встановлено, що впродовж усього часу існування української держави та її попередників можна знайти лише поверхневі ознаки існування цієї функції. Сам термін «координація» до радянського періоду взагалі не застосовувався на законодавчому рівні. З проголошенням Україною незалежності координаційна функція почала дедалі частіше замінювати субординаційну.
Keywords: У статті досліджено розвиток адміністративно-правового регулювання координаційної функції держави у ХХ–ХХІ століттях. Проаналізовано події, які відбувалися впродовж цього часу, та акти адміністративно-правового регулювання координаційної функції держави, що були чинними в різні роки. Виділено етапи розвитку адміністративно-правового регулювання координаційної функції держави та особливості кожного з них. Встановлено, що впродовж усього часу існування української держави та її попередників можна знайти лише поверхневі ознаки існування цієї функції. Сам термін «координація» до радянського періоду взагалі не застосовувався на законодавчому рівні. З проголошенням Україною незалежності координаційна функція почала дедалі частіше замінювати субординаційну.

ФІСКАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ: ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ВЛАСТИВОСТІ

Тетяна Татарова

доцент кафедри публічного управління та адміністрування Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9575-7940

Anotation. Предметом цього наукового дослідження обрано фіскальний контроль. Метою дослідження є визначення особливостей фіскального контролю, розкриття його сутності та вивчення властивостей. У статті наголошується, що належне визначення та застосування понять контролю, має досить велике значення, адже саме від їх змісту залежать суб'єкти, об'єкти та предмет контролю, визначення відповідних органів, структур, які мають здійснювати контроль, обсяг їх повноважень. В результаті дослідження сформульовано авторське визначення поняття «фіскальний контроль», розкрито його сутність та властивості. Під фіскальним контролем запропоновано розуміти складову частину державного контролю, що здійснюється спеціально створеними контролюючими органами, відповідно до норм чинного законодавства, щодо адміністрування податків та зборів, з метою реалізації державної фіскальної політики, та спрямований на своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів , платежів до бюджету, а також забезпечення інтересів держави та суб'єктів господарювання у сфері формування фондів публічних фінансів.
Keywords: Предметом цього наукового дослідження обрано фіскальний контроль. Метою дослідження є визначення особливостей фіскального контролю, розкриття його сутності та вивчення властивостей. У статті наголошується, що належне визначення та застосування понять контролю, має досить велике значення, адже саме від їх змісту залежать суб'єкти, об'єкти та предмет контролю, визначення відповідних органів, структур, які мають здійснювати контроль, обсяг їх повноважень. В результаті дослідження сформульовано авторське визначення поняття «фіскальний контроль», розкрито його сутність та властивості. Під фіскальним контролем запропоновано розуміти складову частину державного контролю, що здійснюється спеціально створеними контролюючими органами, відповідно до норм чинного законодавства, щодо адміністрування податків та зборів, з метою реалізації державної фіскальної політики, та спрямований на своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів , платежів до бюджету, а також забезпечення інтересів держави та суб'єктів господарювання у сфері формування фондів публічних фінансів.

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕПОВНОЛІТНЬОГО НАСИЛЬНИЦЬКОГО ЗЛОЧИНЦЯ

Наталія Бинюк

здобувач
Університету сучасних знань (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6588-7325

Anotation. У статті автором досліджено та охарактеризовано за різними критеріями особу неповнолітнього насильницького злочинця. Вказано, що моральне неблагополуччя суспільства підсилюється залежно від кількості та ступеня небезпеки кримінальних правопорушень, які вчиняють неповнолітні злочинці, які, втім, становлять лише частину загального числа злочинців. Головною особливістю особистості неповнолітніх злочинців є їх соціальна та психологічна незрілість, загальна недостатня готовність до життя, а також несформованість ідеалів та цілей, які вони можуть поставити для себе. Зроблено висновок, що завдяки конструктивній моделі «кримінологічна характеристика особистості злочинця» можна детально та системно дослідити соціальні та психологічні особливості особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, включаючи насильницьку спрямованість, аналізувати мотивацію злочинної поведінки, виявляти зв’язки між морально-психологічними характеристиками та характером протиправної діяльності тощо. Враховуючи різноманіття існуючих підходів у кримінології до структури особистості злочинця, пропонується вивчати таку особистість за допомогою такої схеми змістовних блоків кримінологічної характеристики правопорушника: а) соціально-демографічні характеристики; б) кримінально-правові аспекти; в) морально-психологічні риси та г) психічні особливості.
Keywords: У статті автором досліджено та охарактеризовано за різними критеріями особу неповнолітнього насильницького злочинця. Вказано, що моральне неблагополуччя суспільства підсилюється залежно від кількості та ступеня небезпеки кримінальних правопорушень, які вчиняють неповнолітні злочинці, які, втім, становлять лише частину загального числа злочинців. Головною особливістю особистості неповнолітніх злочинців є їх соціальна та психологічна незрілість, загальна недостатня готовність до життя, а також несформованість ідеалів та цілей, які вони можуть поставити для себе. Зроблено висновок, що завдяки конструктивній моделі «кримінологічна характеристика особистості злочинця» можна детально та системно дослідити соціальні та психологічні особливості особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, включаючи насильницьку спрямованість, аналізувати мотивацію злочинної поведінки, виявляти зв’язки між морально-психологічними характеристиками та характером протиправної діяльності тощо. Враховуючи різноманіття існуючих підходів у кримінології до структури особистості злочинця, пропонується вивчати таку особистість за допомогою такої схеми змістовних блоків кримінологічної характеристики правопорушника: а) соціально-демографічні характеристики; б) кримінально-правові аспекти; в) морально-психологічні риси та г) психічні особливості.