СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анна Вознюк

старший викладач кафедри дошкільної освіти
Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» (Слов’янськ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-1461-149X
Anotation. Ефективність процесу громадянського виховання залежить від системності й послідовності здійснення єдиної політики всіма суспільними інституціями, їхньої функціональної готовності та узгодженості їхніх дій. Для прогресивних наукових підходів до організації процесу громадянського виховання дітей дошкільного віку притаманна практична спрямованість та погляд на дитину-дошкільника як уже теперішнього, а не майбутнього громадянина (відповідно до підходів «критичної громадянської освіти» та «визнання втіленої громадянської дії»). Водночас критики зазнають анахроністичні традиціоналістські підходи, за якими дитина дошкільного віку розглядається як громадянин лише в перспективі. Також неповноцінними на сьогодні для реалізації всього потрібного спектру громадянського виховання є підходи, націлені суто на інформаційний, а не діяльнісно-практичний бік участі дитини в громадському житті.
Keywords: Ефективність процесу громадянського виховання залежить від системності й послідовності здійснення єдиної політики всіма суспільними інституціями, їхньої функціональної готовності та узгодженості їхніх дій. Для прогресивних наукових підходів до організації процесу громадянського виховання дітей дошкільного віку притаманна практична спрямованість та погляд на дитину-дошкільника як уже теперішнього, а не майбутнього громадянина (відповідно до підходів «критичної громадянської освіти» та «визнання втіленої громадянської дії»). Водночас критики зазнають анахроністичні традиціоналістські підходи, за якими дитина дошкільного віку розглядається як громадянин лише в перспективі. Також неповноцінними на сьогодні для реалізації всього потрібного спектру громадянського виховання є підходи, націлені суто на інформаційний, а не діяльнісно-практичний бік участі дитини в громадському житті.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ Е-ВОЛОНТЕРІВ ДЛЯ РОБОТИ В ЛІКАРНІ

Ольга Кос

аспірант кафедри соціальної педагогіки
Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-1437-8090
Anotation. У статті описано питання онлайн волонтерства в Україні, висвітлено законопроекти, що регулюють діяльність волонтерів. Визначено поняття «волонтерство» та «е-волонтерство». Висвітлюється важливість роботи студентів під час бойових дій. Наводяться актуальні дані про волонтерський рух під час пандемії в Україні згідно з дослідженням U-Report, глобальної ініціативи ЮНІСЕФ. Проаналізовано результати бліц-опитування студентів педагогічного факультету щодо готовності бути онлайн волонтером. Основна увага приділяється рекомендаціям для батьків пацієнтів, що перебувають на станціонарному лікуванні. Перелік доступних онлайн-ресурсів для потенційних волонтерів, які виникли через карантинні обмеження через пандемію COVID-19.
Keywords: У статті описано питання онлайн волонтерства в Україні, висвітлено законопроекти, що регулюють діяльність волонтерів. Визначено поняття «волонтерство» та «е-волонтерство». Висвітлюється важливість роботи студентів під час бойових дій. Наводяться актуальні дані про волонтерський рух під час пандемії в Україні згідно з дослідженням U-Report, глобальної ініціативи ЮНІСЕФ. Проаналізовано результати бліц-опитування студентів педагогічного факультету щодо готовності бути онлайн волонтером. Основна увага приділяється рекомендаціям для батьків пацієнтів, що перебувають на станціонарному лікуванні. Перелік доступних онлайн-ресурсів для потенційних волонтерів, які виникли через карантинні обмеження через пандемію COVID-19.

МЕТОДИ ТА КРИТЕРІЇ ВИХОВАННЯ РІШУЧОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

Валерія Масол

аспірант Інституту проблем виховання
Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-5214-073X
Anotation. У положеннях наукової статті автор розглядає критерії та методи виховання рішучості старшокласників у процесі занять фізичною культурою. Когнітивний критерій проявляється у відповідних показниках (знання, розуміння та усвідомлення старшокласниками сутності і змісту виховання рішучості у процесі занять фізичною культурою). Емоційно-ціннісний критерій визначається за інтересом, бажанням, приємним переживанням та прагненням старшокласників досягати мети. Критерій довільного імпульсу передбачає прояв старшокласниками волі, готовності до рішучості, зосередженості на єдиній меті та способів її досягнення. Діяльнісно-практичний критерій характеризується умінням учнів 10–11-х класів проявляти рішучість у діяльності. Самоціннісний критерій проявляється у самозадоволенні, самосхваленні та самоповазі від реалізації поставленої мети. Автором встановлено, що для об’єктивного визначення рівнів вихованості рішучості старшокласників у процесі занять фізичною культурою, за уточненими критеріями, слід використовувати такі методи: анкетування, метод незавершених речень, бесіди, опитування та онлайн-опитування, диспути, метод педагогічного спостереження, психологічні тестування, метод проблемних ситуацій, узагальнення незалежних характеристик, змагання та інші.
Keywords: У положеннях наукової статті автор розглядає критерії та методи виховання рішучості старшокласників у процесі занять фізичною культурою. Когнітивний критерій проявляється у відповідних показниках (знання, розуміння та усвідомлення старшокласниками сутності і змісту виховання рішучості у процесі занять фізичною культурою). Емоційно-ціннісний критерій визначається за інтересом, бажанням, приємним переживанням та прагненням старшокласників досягати мети. Критерій довільного імпульсу передбачає прояв старшокласниками волі, готовності до рішучості, зосередженості на єдиній меті та способів її досягнення. Діяльнісно-практичний критерій характеризується умінням учнів 10–11-х класів проявляти рішучість у діяльності. Самоціннісний критерій проявляється у самозадоволенні, самосхваленні та самоповазі від реалізації поставленої мети. Автором встановлено, що для об’єктивного визначення рівнів вихованості рішучості старшокласників у процесі занять фізичною культурою, за уточненими критеріями, слід використовувати такі методи: анкетування, метод незавершених речень, бесіди, опитування та онлайн-опитування, диспути, метод педагогічного спостереження, психологічні тестування, метод проблемних ситуацій, узагальнення незалежних характеристик, змагання та інші.

МІЖМОВНІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ПАРАЛЕЛІ З КУЛЬТУРНО-МАРКОВАНИМИ КОМПОНЕНТАМИ В АСПЕКТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Вікторія Місеньова, Ірина Липко

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов та професійних комунікацій, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)
кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри іноземних мов та професійних комунікацій, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-0625-6034; ORCID ID: 0000-0002-5021-8126
Anotation. У статті наголошується на доцільному використанні співставлення мови навчання та рідної мови іноземних студентів з метою встановлення подібності або відмінності одиниць, що порівнюються, а також ступінь виявлених відмінностей або подібностей. Він є основою для структурування змісту навчання, в якому здійснюється національно-орієнтований підхід до навчання іноземної мови в певній національній аудиторії. Зіставлення фразеологічних одиниць української та рідної мови студента дозволило авторам виділити кілька груп фразеологізмів, що розрізняються різним ступенем подібності: від повного збігу семантики, стилістичного забарвлення і вихідного образу (внутрішньої форми) до абсолютної безеквівалентності фразеологічних паралелей.
Keywords: У статті наголошується на доцільному використанні співставлення мови навчання та рідної мови іноземних студентів з метою встановлення подібності або відмінності одиниць, що порівнюються, а також ступінь виявлених відмінностей або подібностей. Він є основою для структурування змісту навчання, в якому здійснюється національно-орієнтований підхід до навчання іноземної мови в певній національній аудиторії. Зіставлення фразеологічних одиниць української та рідної мови студента дозволило авторам виділити кілька груп фразеологізмів, що розрізняються різним ступенем подібності: від повного збігу семантики, стилістичного забарвлення і вихідного образу (внутрішньої форми) до абсолютної безеквівалентності фразеологічних паралелей.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ТЬЮТОРІНГУ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ

Наталія Обручнікова, Світлана Авдєєва

аспірант кафедри філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, викладач кафедри зарубіжної філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (Київ, Україна)
старший викладач кафедри зарубіжної філології Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-5347-4574; ORCID ID: 0000-0001-6177-4753
Anotation. Стаття досліджує можливості та виклики, пов'язані з використанням новітніх технологій, таких як штучний інтелект та віртуальна реальність, у тьюторінгу. Автори аналізують попередні дослідження та наводять приклади використання новітніх технологій, таких як системи індивідуального навчання та інтерактивні платформи, у тьюторінгу. Дослідження також обговорює ризики, пов'язані з використанням цих технологій, зокрема вплив на розуміння та самооцінку учнів, а також проблеми з безпекою даних. Автори закликають до подальшого дослідження та розробки відповідних стратегій та методологій для забезпечення успішного впровадження новітніх технологій у тьюторінг. Використання штучного інтелекту в тьюторінгу може покращити персоналізацію навчання для кожного учня та знизити витрати на тьюторінг. Однак, важливо враховувати етичні та правові питання, пов'язані з використанням новітніх технологій, зокрема приватність даних та розуміння учнями того, як їх дані використовуються. Автори закликають до відповідності з усіма законодавчими та етичними вимогами для забезпечення успішного впровадження новітніх технологій у тьюторінгу.
Keywords: Стаття досліджує можливості та виклики, пов'язані з використанням новітніх технологій, таких як штучний інтелект та віртуальна реальність, у тьюторінгу. Автори аналізують попередні дослідження та наводять приклади використання новітніх технологій, таких як системи індивідуального навчання та інтерактивні платформи, у тьюторінгу. Дослідження також обговорює ризики, пов'язані з використанням цих технологій, зокрема вплив на розуміння та самооцінку учнів, а також проблеми з безпекою даних. Автори закликають до подальшого дослідження та розробки відповідних стратегій та методологій для забезпечення успішного впровадження новітніх технологій у тьюторінг. Використання штучного інтелекту в тьюторінгу може покращити персоналізацію навчання для кожного учня та знизити витрати на тьюторінг. Однак, важливо враховувати етичні та правові питання, пов'язані з використанням новітніх технологій, зокрема приватність даних та розуміння учнями того, як їх дані використовуються. Автори закликають до відповідності з усіма законодавчими та етичними вимогами для забезпечення успішного впровадження новітніх технологій у тьюторінгу.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ АСИСТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ІНКЛЮЗИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Ольга Фунтікова, Юлія Демидова

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету (Київ, Україна)
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-4183-3263; ORCID ID: 0000-0001-6587-0152
Anotation. У статті відображений взаємозв’язок нормативної бази з розвитком технологій, які спрямовані на вирішення особливих освітніх проблем дітей, яким надані державні гарантії щодо досягнення соціальної справедливості в суспільстві. Проаналізовані міжнародні освітні практики, клінічні дослідження використання асистивних технологій, які допомагають дитині впевнено відчувати себе в інклюзивному середовищі закладу дошкільної освіти. Доведено, що звернення до асистивних технологій дає змогу суттєво збільшити, підтримати або покращити функціонал дитини з ООП, якщо педагоги своєчасно опанують рівні технологічної допомоги особам різних інклюзивних категорій. Отримані результати є складником педагогічних знань майбутніх вихователів про асистивні пристрої, прилади, системи їх використання в закладах дошкільної освіти. Зроблено висновок про ефективні методики навчання дітей з вадами з урахуванням розгалуженої класифікації асистивних технологій.
Keywords: У статті відображений взаємозв’язок нормативної бази з розвитком технологій, які спрямовані на вирішення особливих освітніх проблем дітей, яким надані державні гарантії щодо досягнення соціальної справедливості в суспільстві. Проаналізовані міжнародні освітні практики, клінічні дослідження використання асистивних технологій, які допомагають дитині впевнено відчувати себе в інклюзивному середовищі закладу дошкільної освіти. Доведено, що звернення до асистивних технологій дає змогу суттєво збільшити, підтримати або покращити функціонал дитини з ООП, якщо педагоги своєчасно опанують рівні технологічної допомоги особам різних інклюзивних категорій. Отримані результати є складником педагогічних знань майбутніх вихователів про асистивні пристрої, прилади, системи їх використання в закладах дошкільної освіти. Зроблено висновок про ефективні методики навчання дітей з вадами з урахуванням розгалуженої класифікації асистивних технологій.

ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ У ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ФІЗКУЛЬТУРИ: ЗМІНИ ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

Цуй Лун

аспірант кафедри педагогіки іноземної філології та перекладу
Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (Харків, Україна), Педагогічний університет Нецзян (Нецзян, Китай)
ORCID ID: 0000-0001-5789-0858
Anotation. У статті узагальнено результати дослідження, що відображають динаміку розвитку професійно- особистісних якостей майбутніх вчителів фізичної культури у процесі навчання у ВНЗ; представлено модель формування професійно-особистісної компетентності майбутніх учителів фізичної культури; описано умови та методи розвитку професійно-особистісних якостей студентів. Встановлено, що у студентів на молодших курсах переважає мотивація уникнення невдач, а до старших курсів формується мотивація досягнень. Показано динаміку формування професійно-значущих якостей, загальнопрофесійних та професійних компетенцій студентів від першого до четвертого курсу. Виявлено педагогічні умови становлення професійно-особової компетентності майбутніх вчителів фізичної культури: організація навчального процесу на основі міждисциплінарності та інтеграції робочих програм навчальних дисциплін; облік у навчальному процесі об'єктивних та суб'єктивних факторів становлення суб'єкта професійної діяльності; варіативність використання інноваційних освітніх технологій та ін.
Keywords: У статті узагальнено результати дослідження, що відображають динаміку розвитку професійно- особистісних якостей майбутніх вчителів фізичної культури у процесі навчання у ВНЗ; представлено модель формування професійно-особистісної компетентності майбутніх учителів фізичної культури; описано умови та методи розвитку професійно-особистісних якостей студентів. Встановлено, що у студентів на молодших курсах переважає мотивація уникнення невдач, а до старших курсів формується мотивація досягнень. Показано динаміку формування професійно-значущих якостей, загальнопрофесійних та професійних компетенцій студентів від першого до четвертого курсу. Виявлено педагогічні умови становлення професійно-особової компетентності майбутніх вчителів фізичної культури: організація навчального процесу на основі міждисциплінарності та інтеграції робочих програм навчальних дисциплін; облік у навчальному процесі об'єктивних та суб'єктивних факторів становлення суб'єкта професійної діяльності; варіативність використання інноваційних освітніх технологій та ін.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ПОБУДОВИ МОДЕЛІ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Чжан Кай

aспірант кафедри педагогіки,іноземної філології та перекладу
Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (Харків, Україна), професор в Управлінні з академічних питань Нейдзянського нормального університету (Нейдзян, Китай)
ORCID ID: 0000-0001-8820-518X
Anotation. На основі аналізу систем оцінювання цифрової компетентності, оприлюднених американськими та європейськими дослідницькими установами, та з урахуванням особливостей викладання у вищій школі, спочатку була побудована модель цифрової компетентності для студентів університетів. За допомогою методу Дельфі було проведено три раунди анонімних консультацій з 13 експертами, за результатами яких було переглянуто та валідизовано рамку для визначення індикаторів та описів моделі цифрової компетентності для студентів університетів. Остаточна модель цифрової компетентності для студентів університетів включає шість первинних індикаторів і 26 вторинних індикаторів, серед яких цифрові знання та технологічна компетентність, компетентність у застосуванні та оцінюванні цифрових технологій, цифрова компетентність у навчанні та розвитку, цифрова компетентність в організації та управлінні, цифрова компетентність у співпраці та комунікації, а також цифрова компетентність в інтеграції та об'єднанні знань. Модель може слугувати орієнтиром для розробки цифрових стандартів для студентів університетів, а також основою для розвитку та вдосконалення цифрових компетентностей студентів університетів.
Keywords: На основі аналізу систем оцінювання цифрової компетентності, оприлюднених американськими та європейськими дослідницькими установами, та з урахуванням особливостей викладання у вищій школі, спочатку була побудована модель цифрової компетентності для студентів університетів. За допомогою методу Дельфі було проведено три раунди анонімних консультацій з 13 експертами, за результатами яких було переглянуто та валідизовано рамку для визначення індикаторів та описів моделі цифрової компетентності для студентів університетів. Остаточна модель цифрової компетентності для студентів університетів включає шість первинних індикаторів і 26 вторинних індикаторів, серед яких цифрові знання та технологічна компетентність, компетентність у застосуванні та оцінюванні цифрових технологій, цифрова компетентність у навчанні та розвитку, цифрова компетентність в організації та управлінні, цифрова компетентність у співпраці та комунікації, а також цифрова компетентність в інтеграції та об'єднанні знань. Модель може слугувати орієнтиром для розробки цифрових стандартів для студентів університетів, а також основою для розвитку та вдосконалення цифрових компетентностей студентів університетів.

ГРАМАТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ МІЖМОВНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ ЗАСОБОМ ОПОРИ НА РІДНУ МОВУ (УКРАЇНСЬКА)

Олена Яременко-Гасюк, Олена Холоденко

кандидат педагогічних наук, доцент, викладач кафедри іноземних мов Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (Київ, Україна)
кандидат педагогічних наук, доцент, викладач кафедри іноземних мов Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-9544-4733; ORCID ID: 0000-0001-5839-969X
Anotation. Стаття присвячена впливу рідної мови на процес вивчення іноземної – а саме, розгляду явища позитивного граматичного переносу. Це явище пов’язане з поняттям інтерференції, що може впливати на процес вивчення іноземної мови як негативно, «в процесі неправильного використання правил цільової мови», так й позитивно засобом опори на «правила з L1, які позитивно впливають на навчання L2 через подібність між двома мовами». У цій роботі ми розглядаємо міжмовну граматичну інтерференцію як позитивний фактор, що впливає на успішне засвоєння граматичних явищ іншої мови, і показуємо, як на практиці можливе використання україномовної основи студентів в процесі навчання граматики англійської мови.
Keywords: Стаття присвячена впливу рідної мови на процес вивчення іноземної – а саме, розгляду явища позитивного граматичного переносу. Це явище пов’язане з поняттям інтерференції, що може впливати на процес вивчення іноземної мови як негативно, «в процесі неправильного використання правил цільової мови», так й позитивно засобом опори на «правила з L1, які позитивно впливають на навчання L2 через подібність між двома мовами». У цій роботі ми розглядаємо міжмовну граматичну інтерференцію як позитивний фактор, що впливає на успішне засвоєння граматичних явищ іншої мови, і показуємо, як на практиці можливе використання україномовної основи студентів в процесі навчання граматики англійської мови.

ТЕНДЕНЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ

Валентина Яремченко

кандитат історичних наук, доцент, завідувач кафедри суспільно-гуманітарних наук
Луганської державної академії культури і мистецтв (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-1143-416
Anotation. У статті проаналізовано процес функціонування європейсько-українських інтелектуальних і духовних цінностей, що є загальнолюдськими та національними надбаннями сучасної гуманістичної спадщини. Методологія евристики стала синергією філософсько-педагогічної історіографії теорії та практики впровадження виховних методологій спільних проектів європейських традицій. Систематизовано трансформацію античного гуманітарно-природничого світогляду у високий гуманістичний зразок культурної програми Нового Відродження. Стрижнем програми ремінісцентного навчання і виховання залишається греко-римська система морально- етичних, духовних особливостей людства. Комплекс навчальних дисциплін «вільних мистецтв» був спрямований на гармонійно розвинену особистість, змістовно наповнену розумовими, моральними, естетичними компонентами, історико-теоретичними вченнями античності.
Keywords: У статті проаналізовано процес функціонування європейсько-українських інтелектуальних і духовних цінностей, що є загальнолюдськими та національними надбаннями сучасної гуманістичної спадщини. Методологія евристики стала синергією філософсько-педагогічної історіографії теорії та практики впровадження виховних методологій спільних проектів європейських традицій. Систематизовано трансформацію античного гуманітарно-природничого світогляду у високий гуманістичний зразок культурної програми Нового Відродження. Стрижнем програми ремінісцентного навчання і виховання залишається греко-римська система морально- етичних, духовних особливостей людства. Комплекс навчальних дисциплін «вільних мистецтв» був спрямований на гармонійно розвинену особистість, змістовно наповнену розумовими, моральними, естетичними компонентами, історико-теоретичними вченнями античності.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРШИХ ПЕРІОДІВ ЕСТЕТИЧНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ ДИЗАЙНУ ВЕБ- САЙТІВ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНІВ

Олександр Васильєв

аспірант факультету дизайну
Київського національного університету технологій та дизайну (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-1255-3756
Anotation. У статті висвітлено особливості появи та розвитку дизайну веб-сайтів з 1991 (поява першого веб- сайту) по 2003 рік, коли сайти стали подібними до сучасних. Проведено аналіз інформації з наукових і періодичних джерел стосовно розвитку інтернет-торгівлі, дизайну веб-сайтів, технологічних можливостей щодо його розробки і матеріалів інтернет-архівів стосовно вигляду інтерфейсів відомих інтернет-магазинів з багаторічною історією таких як Amazon, Apple, еВау тощо. На основі аналізу зміни візуальних елементів інтерфейсів інтернет-магазинів та особливостей дизайну їх веб-сайтів було виокремлено три періоди розвитку естетики сайтів. За результатами дослідження визначено особливості дизайну та основні технологічні можливості проектування кожного періоду, надано їх характеристики, які проілюстровано відповідними зображеннями домашніх сторінок інтернет-магазинів та маркетплейсів.
Keywords: У статті висвітлено особливості появи та розвитку дизайну веб-сайтів з 1991 (поява першого веб- сайту) по 2003 рік, коли сайти стали подібними до сучасних. Проведено аналіз інформації з наукових і періодичних джерел стосовно розвитку інтернет-торгівлі, дизайну веб-сайтів, технологічних можливостей щодо його розробки і матеріалів інтернет-архівів стосовно вигляду інтерфейсів відомих інтернет-магазинів з багаторічною історією таких як Amazon, Apple, еВау тощо. На основі аналізу зміни візуальних елементів інтерфейсів інтернет-магазинів та особливостей дизайну їх веб-сайтів було виокремлено три періоди розвитку естетики сайтів. За результатами дослідження визначено особливості дизайну та основні технологічні можливості проектування кожного періоду, надано їх характеристики, які проілюстровано відповідними зображеннями домашніх сторінок інтернет-магазинів та маркетплейсів.

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ В ДИЗАЙНІ ОДЯГУ: ВІД ВИТОКІВ ДО СУЧАСНОСТІ

Аміна Гасем

викладач кафедри дизайн тканин та одягу, аспірант
Харківської державної академії дизайну і мистецтв (Харків, Україна)
ORCID ID: 0009-0002-4947-1957
Anotation. У статті розглянуто деконструктивізм як постмодерністський перебіг другої половини ХХ століття, його втілення у дизайні костюма, суспільні причини появи концепції деконструкції в моді, її основі характеристики та ознаки. Проаналізовано і систематизовано основні етапи становлення концепції деконструкції. Виявлено особливості трансформації форми впродовж зазначеного періоду. Визначено ключові концепції і підходи дизайнерів деконструктивістів. Підкреслено важливість переосмислення традиційного бачення моди і системність змін, які впливають на сучасний дизайн одягу.
Keywords: У статті розглянуто деконструктивізм як постмодерністський перебіг другої половини ХХ століття, його втілення у дизайні костюма, суспільні причини появи концепції деконструкції в моді, її основі характеристики та ознаки. Проаналізовано і систематизовано основні етапи становлення концепції деконструкції. Виявлено особливості трансформації форми впродовж зазначеного періоду. Визначено ключові концепції і підходи дизайнерів деконструктивістів. Підкреслено важливість переосмислення традиційного бачення моди і системність змін, які впливають на сучасний дизайн одягу.

СТИЛЬОВІ РИСИ ФОРТЕПІАННОЇ МУЗИКИ ЛЮДМИЛИ ШУКАЙЛО

Олена Якимчук

кандидатка мистецтвознавства, доцентка, доцентка кафедри музикознавства, інструментальної підготовки та хореографії
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-2276-6061
Anotation. У представленій статті охарактеризовані стильові риси фортепіанної творчості Людмили Шукайло. Методологію складають теоретичний, історико-типологічний, інтерпретологічний, компаративний, комплексний, а також метод узагальнення, поєднання яких дає змогу розкрити мету статті. Наукова новизна полягає у виявленні особливостей стильових рис фортепіанної творчості Л. Шукайло. У фортепіанних творах авторка демонструє широкі можливості інструменту. Чудова піаністка, Л. Шукайло знає й відчуває усі ресурси фортепіано. У її фортепіанній творчості поєднуються принципи харківської композиторської школи й стильові ознаки власного творчого методу. А саме, звернення до класичних форм і жанрів музичних творів, наявність історично сформованих жанрів, традиційних для фортепіанного репертуару, наявність рельєфної мелодичної лінії, виразність музичної мови, динамізація музичної форми, тембральний колорит. Подальші перспективи можуть відбуватись у дослідженнях інших жанрів композиторської творчості Л. Шукайло.
Keywords: У представленій статті охарактеризовані стильові риси фортепіанної творчості Людмили Шукайло. Методологію складають теоретичний, історико-типологічний, інтерпретологічний, компаративний, комплексний, а також метод узагальнення, поєднання яких дає змогу розкрити мету статті. Наукова новизна полягає у виявленні особливостей стильових рис фортепіанної творчості Л. Шукайло. У фортепіанних творах авторка демонструє широкі можливості інструменту. Чудова піаністка, Л. Шукайло знає й відчуває усі ресурси фортепіано. У її фортепіанній творчості поєднуються принципи харківської композиторської школи й стильові ознаки власного творчого методу. А саме, звернення до класичних форм і жанрів музичних творів, наявність історично сформованих жанрів, традиційних для фортепіанного репертуару, наявність рельєфної мелодичної лінії, виразність музичної мови, динамізація музичної форми, тембральний колорит. Подальші перспективи можуть відбуватись у дослідженнях інших жанрів композиторської творчості Л. Шукайло.

СОНЕТ «АНТЕРОС» ЖЕРАРА ДЕ НЕРВАЛЯ ЯК ЕМБЛЕМА ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОМЕТЕЇЗМУ

Володимир Баняс, Наталія Баняс

кандидат філологічних наук, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, філологічний факультут (Берегове, Україна)
кандидат філологічних наук, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, філологічний факультут (Берегове, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6880-8805; ORCID ID: 0000-0002-6974-0790
Anotation. У статті аналізується сонет «Антерос» Жерара де Нерваля через призму літературного прометеїзму (бунту, богоборства). Мотиви прометеїзму пронизують усю пізню творчість цього автора. Для розкриття теми використано тематичну інтерпретацію, засновану на принципах літературної герменевтики, наратології та психоаналізу. Акцентується увага на схильності поета до релігійного синкретизму, що часто призводить до парадоксальних поєднань різних міфологій і церковних доктрин. Аналізується тема антибаптизму в «Антеросі», що робить сонет найрадикальнішим твором літератури ХІХ ст.
Keywords: У статті аналізується сонет «Антерос» Жерара де Нерваля через призму літературного прометеїзму (бунту, богоборства). Мотиви прометеїзму пронизують усю пізню творчість цього автора. Для розкриття теми використано тематичну інтерпретацію, засновану на принципах літературної герменевтики, наратології та психоаналізу. Акцентується увага на схильності поета до релігійного синкретизму, що часто призводить до парадоксальних поєднань різних міфологій і церковних доктрин. Аналізується тема антибаптизму в «Антеросі», що робить сонет найрадикальнішим твором літератури ХІХ ст.

ПРИЧИНИ СМЕРТІ МОВ

Кароліна Білоус

студентка кафедри англійської філології
Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-3690-5608
Anotation. У статті було розглянуто таке велике і сучасне питання, як смерть мови та її причини. Описано та проаналізовано фактори, що спричиняють смерть мови з наведенням прикладів, типи та стадії вмирання мов, що можуть сказати про це дослідники, а також деякі прогнози щодо переліку сучасних та майбутніх мов, що зникають. На щастя, у нашому світі технологій, діджиталізації, можна запобігти мовних загибель завдяки записам та написаним книгам, промовам, урокам в Інтернеті, щоб кожен міг ознайомитися з такою інформацією, яка набуватиме все більшої популярності серед учнів усіх мов. У статті також йтиметься про те, які країни роблять щось для того, щоб зберегти свою «рідну мову», за якими правилами і принципами. Сумна статистика свідчить, що величезна кількість мов буде підпорядкована іншим або взагалі втрачена назавжди. Щоб цього не сталося, потрібно розуміти, чому деякі мови можуть бути більш загрозливими та мати вразливий статус, які типи мов є «зникаючими», що також є важливим.
Keywords: У статті було розглянуто таке велике і сучасне питання, як смерть мови та її причини. Описано та проаналізовано фактори, що спричиняють смерть мови з наведенням прикладів, типи та стадії вмирання мов, що можуть сказати про це дослідники, а також деякі прогнози щодо переліку сучасних та майбутніх мов, що зникають. На щастя, у нашому світі технологій, діджиталізації, можна запобігти мовних загибель завдяки записам та написаним книгам, промовам, урокам в Інтернеті, щоб кожен міг ознайомитися з такою інформацією, яка набуватиме все більшої популярності серед учнів усіх мов. У статті також йтиметься про те, які країни роблять щось для того, щоб зберегти свою «рідну мову», за якими правилами і принципами. Сумна статистика свідчить, що величезна кількість мов буде підпорядкована іншим або взагалі втрачена назавжди. Щоб цього не сталося, потрібно розуміти, чому деякі мови можуть бути більш загрозливими та мати вразливий статус, які типи мов є «зникаючими», що також є важливим.

ВІДОБРАЖЕННЯ РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКОЇ ВІЙНИ 1877–1878 РР. У ПОЕТИЧНИХ І ПІСЕННИХ ТВОРАХ

Анжела Демʼянюк, Хуршид Байрам оглу Ісаєв

кандидат філологічних наук, доцент, доцент відділення словʼянських мов та літератур Кавказького університету (Карс, Туреччина)
доктор філологічних наук, професор, професор відділення словʼянських мов та літератур Кавказького університету (Карс, Туреччина)
ORCID ID: 0000-0001-7704-4157; ORCID ID: 0000-0002-4578-3833
Anotation. У статті розглянуто вірші та пісні про Російсько-турецьку війну 1877‒1878 рр., в яких відображено військові події, що відбувалися у Карсі та Карській області. Цей регіон на сході Туреччини був одним із центрів воєнних дій того часу. Основна ідея турецьких воєнних пісень ‒ захист рідних земель і хвала солдатам, котрі віддали життя за Батьківщину. Відзначено, що турецькі пісні та вірші в основному створювалися ашиками – народними поетами-співцями, які були безпосередніми спостерігачами війни. У статті ашикські дестани, присвячені війні, умовно поділено на чотири групи. До першої групи відносимо дестани, що відображають події перед наступом російських військ, до другої групи дестанів можна віднести ті, в яких описана оборона Карса та регіону, третю групу становлять дестани про падіння Карса та області і четверта група – дестани, в яких зображено життя населення за довгі роки окупації. Звичайно, дестани цих груп за змістом, ідеєю та мотивами відрізняються один від одного.
Keywords: У статті розглянуто вірші та пісні про Російсько-турецьку війну 1877‒1878 рр., в яких відображено військові події, що відбувалися у Карсі та Карській області. Цей регіон на сході Туреччини був одним із центрів воєнних дій того часу. Основна ідея турецьких воєнних пісень ‒ захист рідних земель і хвала солдатам, котрі віддали життя за Батьківщину. Відзначено, що турецькі пісні та вірші в основному створювалися ашиками – народними поетами-співцями, які були безпосередніми спостерігачами війни. У статті ашикські дестани, присвячені війні, умовно поділено на чотири групи. До першої групи відносимо дестани, що відображають події перед наступом російських військ, до другої групи дестанів можна віднести ті, в яких описана оборона Карса та регіону, третю групу становлять дестани про падіння Карса та області і четверта група – дестани, в яких зображено життя населення за довгі роки окупації. Звичайно, дестани цих груп за змістом, ідеєю та мотивами відрізняються один від одного.

ВПЛИВ НЕЗАКОННОЇ РОСІЙСЬКОЇ АНЕКСІЇ КРИМУ НА ПРАВА І СВОБОДИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

Людмила Мазука

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса Національної академії наук України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-2996-0318
Anotation. На основі звітів та моніторингу міжнародних та українських правозахисних організацій у статті аналізується поточна ситуація, яка склалася навколо проблеми порушення прав кримських татар у незаконно анексованому Криму, що виявляється у руйнуванні колективних форм їхньої самоорганізації, придушенні політичної ідентичності, політичних переслідуваннях, випадках насильства і жорстокого поводження, спрямованих проти корінного народу, обмеженні права на свободу віросповідання, переслідуваннях ЗМІ та журналістів, обмеженні права на освіту рідною мовою. Зроблено висновок, що реакцією на ситуацію, що склалася на незаконно анексованій території Криму, має бути комплексна державна політика, спрямована на повернення окупованої території та захист прав тих мешканців півострова, які визнають себе громадянами України, в тому числі кримських татар. Запропоновано кроки, які зможуть суттєво посилити протидію злочинам, які здійснює РФ, що загрожують життю і здоров’ю кримських татар у тимчасово окупованому Криму.
Keywords: На основі звітів та моніторингу міжнародних та українських правозахисних організацій у статті аналізується поточна ситуація, яка склалася навколо проблеми порушення прав кримських татар у незаконно анексованому Криму, що виявляється у руйнуванні колективних форм їхньої самоорганізації, придушенні політичної ідентичності, політичних переслідуваннях, випадках насильства і жорстокого поводження, спрямованих проти корінного народу, обмеженні права на свободу віросповідання, переслідуваннях ЗМІ та журналістів, обмеженні права на освіту рідною мовою. Зроблено висновок, що реакцією на ситуацію, що склалася на незаконно анексованій території Криму, має бути комплексна державна політика, спрямована на повернення окупованої території та захист прав тих мешканців півострова, які визнають себе громадянами України, в тому числі кримських татар. Запропоновано кроки, які зможуть суттєво посилити протидію злочинам, які здійснює РФ, що загрожують життю і здоров’ю кримських татар у тимчасово окупованому Криму.

ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА У ТВОРАХ Ф. ПОТУШНЯКА

Ганна Сньозик

аспірантка кафедри української мови
Ужгородського національного університету (Ужгород, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-1572-7064
Anotation. У науковій статті проводиться аналіз думок науковців щодо сучасного стану вивчення діалектної лексики. Особлива увага звернена на взаємодію діалектних і літературних елементів у художньому тексті. Авторка доводить, що сучасна лінгвістика виявляє підвищений інтерес саме до таких аспектів дослідження мови. Незважаючи на активне вивчення діалектної лексики в різних її аспектах, актуальним і досі залишається розкриття особливостей її структури та семантики, з’ясування шляхів і способів творення, здійснення порівняльного аналізу тощо. У статті досліджено діалектну лексику, виявлену в поезіях Ф. Потушняка. Здійснено її тлумачення та фіксацію у словниках, а також класифіковано діалектизми за частиномовною приналежністю. Проаналізовано виявлену діалектну лексику за такими словниками: Й. Дзензелівського (Дзензелівський, 1958), П. Пиртея (СЛГ, 2008), І. Сабадоша (Сабадош, 2008), Словника українських говірок Карпатського регіону (СУГ, 2012), Словника української мови: в 11 т. (СУМ-11), а також частково за іншими словниками.
Keywords: У науковій статті проводиться аналіз думок науковців щодо сучасного стану вивчення діалектної лексики. Особлива увага звернена на взаємодію діалектних і літературних елементів у художньому тексті. Авторка доводить, що сучасна лінгвістика виявляє підвищений інтерес саме до таких аспектів дослідження мови. Незважаючи на активне вивчення діалектної лексики в різних її аспектах, актуальним і досі залишається розкриття особливостей її структури та семантики, з’ясування шляхів і способів творення, здійснення порівняльного аналізу тощо. У статті досліджено діалектну лексику, виявлену в поезіях Ф. Потушняка. Здійснено її тлумачення та фіксацію у словниках, а також класифіковано діалектизми за частиномовною приналежністю. Проаналізовано виявлену діалектну лексику за такими словниками: Й. Дзензелівського (Дзензелівський, 1958), П. Пиртея (СЛГ, 2008), І. Сабадоша (Сабадош, 2008), Словника українських говірок Карпатського регіону (СУГ, 2012), Словника української мови: в 11 т. (СУМ-11), а також частково за іншими словниками.

МЕДІАЛІНГВІСТИЧНИЙ РЕСУРС ЗАСОБІВ ОЦІННОСТІ В САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ МОВНОЇ МЕДІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Лариса Шулінова

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри стилістики та мовної комунікації Навчально-наукового інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-1902-9191
Anotation. У статті запропоновано авторське визначення поняття «мовна медійна особистість», розроблено підходи до аналізу оцінності та засобів її реалізації в персоніфікованих медійних текстах на матеріалі публічної відкритої комунікації 5 відомих медійних особистостей України (Сергій Притула, Леся Нікітюк, Ігор Лаченков, Євген Клопотенко, Катерина Осадча) із застосуванням загальнонаукових та спеціальних для окремих галузей гуманітаристики методів досліджень, зокрема порівняльного, інтерпретативного, семантико-стилістичного, контент-аналізу і моніторингу для аналітичного опрацювання інформації. Проведене дослідження дало змогу зробити висновки, що мовну медійну особистість вирізняє з-поміж інших вплив на розвиток мови, на колективну та індивідуальну свідомість за допомогою усвідомлено, вдало дібраних та поєднаних в одному контексті мовних засобів, різножанровість і системність представлення в медійних ресурсах різних типів. Основними підходами до аналізу оцінності в текстах мовних медійних особистостей визначено: за обʼєктом / субʼєктом оцінювання, за метою, яку ставить перед собою автор, за мовними засобами оцінності в їх поєднанні для реалізації мовних, стильових та комунікативних функцій у медійних текстах акцентованою авторською ідентифікацією.
Keywords: У статті запропоновано авторське визначення поняття «мовна медійна особистість», розроблено підходи до аналізу оцінності та засобів її реалізації в персоніфікованих медійних текстах на матеріалі публічної відкритої комунікації 5 відомих медійних особистостей України (Сергій Притула, Леся Нікітюк, Ігор Лаченков, Євген Клопотенко, Катерина Осадча) із застосуванням загальнонаукових та спеціальних для окремих галузей гуманітаристики методів досліджень, зокрема порівняльного, інтерпретативного, семантико-стилістичного, контент-аналізу і моніторингу для аналітичного опрацювання інформації. Проведене дослідження дало змогу зробити висновки, що мовну медійну особистість вирізняє з-поміж інших вплив на розвиток мови, на колективну та індивідуальну свідомість за допомогою усвідомлено, вдало дібраних та поєднаних в одному контексті мовних засобів, різножанровість і системність представлення в медійних ресурсах різних типів. Основними підходами до аналізу оцінності в текстах мовних медійних особистостей визначено: за обʼєктом / субʼєктом оцінювання, за метою, яку ставить перед собою автор, за мовними засобами оцінності в їх поєднанні для реалізації мовних, стильових та комунікативних функцій у медійних текстах акцентованою авторською ідентифікацією.

ПОЛІТИЧНІ РІШЕННЯ ЩОДО КІБЕРБЕЗПЕКИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

Юлія Завгородня

кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри політичних теорій
Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-3500-8638
Anotation. Європейські країни демонструють еволюцію сприйняття кібербезпеки, потреби щодо захисту інфраструктури органів управління та політичну волю для прийняття відповідних нормативів у суспільному житті. Уже в світі де відбувається глобальна кібервійна та локальна війна в Україні досвід системи кіберзахисту у Європі є важливою складовою для подальшої післявоєнної діяльності країн. Багато процесів щодо модернізації управлінської діяльності відкладаються, а темою першого плану є закінчення локального протистояння на території України. Оскільки, закінчення цієї війни буде означати зменшення рівня кібератак та потреба у повоєнній відбудові та стабілізація усіх політико-управлінських процесів. Проте, процес кібербезпеки не можливо відкласти на післявоєнну поличку, саме ефективна комунікація, яка доступна через інформаційний простір, дозволить швидко та ефективно стабілізувати світовий порядок після війни в Україні.
Keywords: Європейські країни демонструють еволюцію сприйняття кібербезпеки, потреби щодо захисту інфраструктури органів управління та політичну волю для прийняття відповідних нормативів у суспільному житті. Уже в світі де відбувається глобальна кібервійна та локальна війна в Україні досвід системи кіберзахисту у Європі є важливою складовою для подальшої післявоєнної діяльності країн. Багато процесів щодо модернізації управлінської діяльності відкладаються, а темою першого плану є закінчення локального протистояння на території України. Оскільки, закінчення цієї війни буде означати зменшення рівня кібератак та потреба у повоєнній відбудові та стабілізація усіх політико-управлінських процесів. Проте, процес кібербезпеки не можливо відкласти на післявоєнну поличку, саме ефективна комунікація, яка доступна через інформаційний простір, дозволить швидко та ефективно стабілізувати світовий порядок після війни в Україні.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ ЯК ПРЕДМЕТ ПОРІВНЯЛЬНО-ПОЛІТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Василь Кобильник

кандидат політичних наук, доцент кафедри політології та філософії
Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Кам'янець-Подільський, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6927-4219
Anotation. Порядність, ефективність та муніципально-правова відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування є запорукою успішного розвитку територіальної громади. Запорукою успішної реформи децентралізації влади є те, що вона створена на основі порівняльного дослідження передового досвіду інших країн. У статті теоретично обґрунтовано визначення шляхів удосконалення окремих аспектів реформи децентралізації влади в Україні на основі впровадження кращих світових практик у цій сфері. Для цього потрібне комплексне порівняльне дослідження, яке допоможе визначити актуальні варіанти практик, які мають потенціал і будуть ефективними в українських реаліях. Виявлено, що найбільш перспективними напрямками порівняльного дослідження децентралізації є: – особливості впровадження інструментів демократії участі; – кадрове забезпечення новостворених громад; – регламентація форм публічної звітності та відповідальності місцевих органів влади; – Інститут префектів та його аналоги.
Keywords: Порядність, ефективність та муніципально-правова відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування є запорукою успішного розвитку територіальної громади. Запорукою успішної реформи децентралізації влади є те, що вона створена на основі порівняльного дослідження передового досвіду інших країн. У статті теоретично обґрунтовано визначення шляхів удосконалення окремих аспектів реформи децентралізації влади в Україні на основі впровадження кращих світових практик у цій сфері. Для цього потрібне комплексне порівняльне дослідження, яке допоможе визначити актуальні варіанти практик, які мають потенціал і будуть ефективними в українських реаліях. Виявлено, що найбільш перспективними напрямками порівняльного дослідження децентралізації є: – особливості впровадження інструментів демократії участі; – кадрове забезпечення новостворених громад; – регламентація форм публічної звітності та відповідальності місцевих органів влади; – Інститут префектів та його аналоги.

ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ФАХІВЦІВ (КОНСУЛЬТАНТІВ) ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Жанна Кондратюк

директор Комунального закладу «Інклюзивно-ресурсний центр» Вишгородської міської ради Київської області, аспірантка
Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-6943-9105
Anotation. У статті представлено розроблену модель формування професійної ідентичності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів. Здійснено огляд наукових публікацій за обраною темою, з’ясовані підходи до побудови моделей формування професійної ідентичності фахівців (консультантів) ІРЦ. Визначено, що професійна ідентичність фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів – це сукупність спеціальних психолого-педагогічних знань та вмінь, обсяг навичок виконання спеціальних психолого-педагогічних завдань. У статті досліджено та розроблено структурно-функціональну модель дослідження професійної ідентичності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів. Виділено основні компоненти структурно-функціональної моделі професійної ідентичності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів до якої відносять такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, міжособистісний, адаптивний, технічний, контекстуальний, інтегративний, аутопсихологічний, акмеологічний, творчий.
Keywords: У статті представлено розроблену модель формування професійної ідентичності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів. Здійснено огляд наукових публікацій за обраною темою, з’ясовані підходи до побудови моделей формування професійної ідентичності фахівців (консультантів) ІРЦ. Визначено, що професійна ідентичність фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів – це сукупність спеціальних психолого-педагогічних знань та вмінь, обсяг навичок виконання спеціальних психолого-педагогічних завдань. У статті досліджено та розроблено структурно-функціональну модель дослідження професійної ідентичності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів. Виділено основні компоненти структурно-функціональної моделі професійної ідентичності фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів до якої відносять такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, міжособистісний, адаптивний, технічний, контекстуальний, інтегративний, аутопсихологічний, акмеологічний, творчий.

ІНТЕГРАЦІЯ ПРЕКАРНИХ ГРУП В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ДЕМОКРАТІЙ

Артем Синюченко

аспірант кафедри політології філософського факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-9850-2823
Anotation. Розкрито зміст та фокус пошуків науковців та політиків щодо інтеграції прекарних груп в суспільно-політичні процеси. Визначено, що феномен прекаризації та втрата класової ідентичності в умовах першої чверті ХХІ століття є об’єктивним наслідком цивілізаційного розвитку та зміни технологічних укладів. На основі узагальнень доведено, що активізація процесів політичної прекаризації як довгостроковий тренд формує запит у суспільстві на трансформацію інституційної матриці індустріальної епохи та формування системи нових суспільних відносин постіндустріального суспільства. Зазначено, що ураховуючи перспективи збільшення чисельності прекарних політичних груп, пошук ефективних механізмів їх інтеграції в суспільно-політичні процеси наразі здійснюється як через інструментарій сучасних демократій, так і їх політичні альтернативи. Перспективи подальших досліджень вбачаються в розкритті успішних кейсів держав із сталими демократія- ми у знаходженні релевантної політичної відповіді на проблему подальшої інтенсифікації процесів прекаризації та запиту на соціальне убезпечення все більшої частки населення із нестабільною професійною діяльністю.
Keywords: Розкрито зміст та фокус пошуків науковців та політиків щодо інтеграції прекарних груп в суспільно-політичні процеси. Визначено, що феномен прекаризації та втрата класової ідентичності в умовах першої чверті ХХІ століття є об’єктивним наслідком цивілізаційного розвитку та зміни технологічних укладів. На основі узагальнень доведено, що активізація процесів політичної прекаризації як довгостроковий тренд формує запит у суспільстві на трансформацію інституційної матриці індустріальної епохи та формування системи нових суспільних відносин постіндустріального суспільства. Зазначено, що ураховуючи перспективи збільшення чисельності прекарних політичних груп, пошук ефективних механізмів їх інтеграції в суспільно-політичні процеси наразі здійснюється як через інструментарій сучасних демократій, так і їх політичні альтернативи. Перспективи подальших досліджень вбачаються в розкритті успішних кейсів держав із сталими демократія- ми у знаходженні релевантної політичної відповіді на проблему подальшої інтенсифікації процесів прекаризації та запиту на соціальне убезпечення все більшої частки населення із нестабільною професійною діяльністю.

ФЕНОМЕН ФІКТИВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Ілля Хоменко, Володимир Фоменко

доктор наук із соціальних комунікацій, кандидат філологічних наук, доцент кафедри телебачення і радіомовлення Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
кінодокументаліст, журналіст (Київ-Чернігів, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-8591-4431; ORCID ID: 0000-0003-3427-861X
Anotation. Статтю присвячено проблемі суб’єктивного сприйняття та інтерпретації реалій російсько-українського збройного конфлікту. Розглянуто гіпотезу штучного формування у росіян негативної ідентичності російською спеціальною пропагандою, у світлі якої сучасні дослідники тлумачать соціально-психологічну феноменологію війни. Розглянуто також гіпотезу індукованих девіацій суспільної свідомості внаслідок впливу масмедіа. Доведено, що ці гіпотези не можуть вичерпно пояснити стан речей. Виявлено неточність аналогій між міфологізацією свідомості німців доби Третього райху та специфікою пропагандистського впливу на мешканців сучасної Російської Федерації. Обґрунтовано думку, що, на відміну від расової міфології нацистської Німеччини, доктрина «російського світу» є не хибною ідеологією, а маніпулятивною стратегією, системою фікцій, які гнучко адаптуються під інтереси плутократичної влади. Реальні цілі і причини експансії не вбудовані у расовий міф, як це було у нацистській Німеччині, а взагалі не представлені у комунікаційному просторі. Пересічні росіяни, таким чином, сприймають себе як частину політичної фікції, гуртуються навколо того, чого нема проти сил зла, яких не існує в реальності.
Keywords: Статтю присвячено проблемі суб’єктивного сприйняття та інтерпретації реалій російсько-українського збройного конфлікту. Розглянуто гіпотезу штучного формування у росіян негативної ідентичності російською спеціальною пропагандою, у світлі якої сучасні дослідники тлумачать соціально-психологічну феноменологію війни. Розглянуто також гіпотезу індукованих девіацій суспільної свідомості внаслідок впливу масмедіа. Доведено, що ці гіпотези не можуть вичерпно пояснити стан речей. Виявлено неточність аналогій між міфологізацією свідомості німців доби Третього райху та специфікою пропагандистського впливу на мешканців сучасної Російської Федерації. Обґрунтовано думку, що, на відміну від расової міфології нацистської Німеччини, доктрина «російського світу» є не хибною ідеологією, а маніпулятивною стратегією, системою фікцій, які гнучко адаптуються під інтереси плутократичної влади. Реальні цілі і причини експансії не вбудовані у расовий міф, як це було у нацистській Німеччині, а взагалі не представлені у комунікаційному просторі. Пересічні росіяни, таким чином, сприймають себе як частину політичної фікції, гуртуються навколо того, чого нема проти сил зла, яких не існує в реальності.

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РАЦІОНАЛЬНИМ ВИКОРИСТАННЯМ ПРИРОДНИХ ЛІКУВАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Тетяна Безверхнюк, Христина Коєва

доктор наук з державного управління, професор, заступник директора з наукової роботи Державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров'я України» (Одеса, Україна)
завідувач Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів Державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров'я України» (Одеса, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-2567-8729; ORCID ID: 0000-0001-7157-4317
Anotation. У положеннях наукової статті авторами на основі комплексного аналізу теоретичних та організаційно-правових засад публічного управління курортно-рекреаційною сферою, практичних підходів до раціонального використання і охорони природних лікувальних ресурсів та територій курортів науково обґрунтовано напрями удосконалення організаційно-правового механізму публічного управління суспільними відносинами у сфері ресурсокористування. Доведено, що ресурсний режим, як регламент дій суб’єктів власності в процесі перерозподілу ресурсів, є одним із ефективних державних механізмів використання та перерозподілу природних лікувальних ресурсів. Основними складовими ресурсного режиму раціонального використання природних лікувальних ресурсів визначено права власності, правила та процедури. Проаналізовано особливості реалізації права власності на природні лікувальні ресурси та обґрунтовано доцільність розроблення окремого ресурсного закону «Про природні лікувальні ресурси» для спеціального правового регулювання засад їх використання, збереження та охорони.
Keywords: У положеннях наукової статті авторами на основі комплексного аналізу теоретичних та організаційно-правових засад публічного управління курортно-рекреаційною сферою, практичних підходів до раціонального використання і охорони природних лікувальних ресурсів та територій курортів науково обґрунтовано напрями удосконалення організаційно-правового механізму публічного управління суспільними відносинами у сфері ресурсокористування. Доведено, що ресурсний режим, як регламент дій суб’єктів власності в процесі перерозподілу ресурсів, є одним із ефективних державних механізмів використання та перерозподілу природних лікувальних ресурсів. Основними складовими ресурсного режиму раціонального використання природних лікувальних ресурсів визначено права власності, правила та процедури. Проаналізовано особливості реалізації права власності на природні лікувальні ресурси та обґрунтовано доцільність розроблення окремого ресурсного закону «Про природні лікувальні ресурси» для спеціального правового регулювання засад їх використання, збереження та охорони.

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПРОФІЛЬ ЯК КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА ПРАЦІВНИКА

Іван Зима, Людмила Боровик

кандидат медичних наук, доктор наук з державного управління, доцент, заслужений лікар України, академік Міжнародної кадрової академії (Рівне, Україна)
кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, доцент кафедри теорії і методики журналістської творчості Міжнародного економіко- гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (Рівне, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-5063-949Х; ORCID ID: 0000-0002-8997-0577
Anotation. В статті досліджено та охарактеризовано компетентнісний профіль працівника як його конкурентна перевага. Проведений аналіз досліджень поняття «компетентність». Визначено, що сучасні проблеми розвитку компетенцій працівників, підвищення кваліфікації, перепідготовки, навчання та кар’єрний зріст мають важливе значення. З’ясовано, що управлінський персонал повинен мати у своєму розпорядженні інструменти, які допоможуть зрозуміти компетентність працівників. Доведено, що апарат управління повинен удосконалювати та розвивати свої знання у вимірі професійної компетентності. Запропоновано вважати сукупність властивостей, необхідних для професійної діяльності, компетентнісним профілем працівника.
Keywords: В статті досліджено та охарактеризовано компетентнісний профіль працівника як його конкурентна перевага. Проведений аналіз досліджень поняття «компетентність». Визначено, що сучасні проблеми розвитку компетенцій працівників, підвищення кваліфікації, перепідготовки, навчання та кар’єрний зріст мають важливе значення. З’ясовано, що управлінський персонал повинен мати у своєму розпорядженні інструменти, які допоможуть зрозуміти компетентність працівників. Доведено, що апарат управління повинен удосконалювати та розвивати свої знання у вимірі професійної компетентності. Запропоновано вважати сукупність властивостей, необхідних для професійної діяльності, компетентнісним профілем працівника.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ

Інна Найда

кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри права
Київського кооперативного інституту бізнесу і права (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-7296-7884
Anotation. Статтю присвячено актуальній проблемі впливу історичної пам’яті на розвиток патріотизму. У статті проаналізовано вплив історичної пам’яті на особливості національно-патріотичного виховання як однієї із складових удосконалення державного управління. Визначено, що історична пам’ять втілює і віддзеркалює в собі процес відродження української нації. Патріотичне виховання молоді є одним з найважливіших завдань політичної соціалізації в будь-якій країні. Зазначено, що становлення ідентичності розпочинається від народження людини і триває впродовж усього життя. Визначено, що знання про історію своєї держави сприяє розвитку у школярів національної ідентичності, розвитку любові і поваги до своєї Батьківщини, гордість за її минуле і майбутнє.
Keywords: Статтю присвячено актуальній проблемі впливу історичної пам’яті на розвиток патріотизму. У статті проаналізовано вплив історичної пам’яті на особливості національно-патріотичного виховання як однієї із складових удосконалення державного управління. Визначено, що історична пам’ять втілює і віддзеркалює в собі процес відродження української нації. Патріотичне виховання молоді є одним з найважливіших завдань політичної соціалізації в будь-якій країні. Зазначено, що становлення ідентичності розпочинається від народження людини і триває впродовж усього життя. Визначено, що знання про історію своєї держави сприяє розвитку у школярів національної ідентичності, розвитку любові і поваги до своєї Батьківщини, гордість за її минуле і майбутнє.

ОБМЕЖЕННЯ МАЙНОВИХ АВТОРСЬКИХ ПРАВ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Юліан Акулов

аспірант кафедри інтелектуальної власності
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-6710-140X
Anotation. У статті досліджено правові засади обмеження майнових авторських прав в мережі Інтернет за законодавством окремих зарубіжних країн. Спільним для різних підходів при визначенні обмежень авторських прав є: використанню підлягає як правило не весь твір, а його частина. Виключення можуть складати твори, які за своєю суттю не завжди можуть бути частково використані без втрати сутності та цілісності (наприклад фотографічний твір, невеликий малюнок тощо); таке використання має некомерційний характер (наукова, освітня сфера, демонстрація під час судового провадження тощо). Зазначено, що встановлення нових правил використання результатів творчої діяльності в мережі Інтернет відбувається шляхом пошуку компромісних рішень в умовах одночасного поєднання протилежних явищ, а саме: встановлення жорстких обмежень щодо використання творів в мережі та посилення відповідальності за поширення піратського контенту з однієї сторони, та розширення способів і можливостей вільного використання творів, як невід’ємного права на свободу інформації, культурного розвитку та інноваційної діяльності, які поширюються в практичній площині.
Keywords: У статті досліджено правові засади обмеження майнових авторських прав в мережі Інтернет за законодавством окремих зарубіжних країн. Спільним для різних підходів при визначенні обмежень авторських прав є: використанню підлягає як правило не весь твір, а його частина. Виключення можуть складати твори, які за своєю суттю не завжди можуть бути частково використані без втрати сутності та цілісності (наприклад фотографічний твір, невеликий малюнок тощо); таке використання має некомерційний характер (наукова, освітня сфера, демонстрація під час судового провадження тощо). Зазначено, що встановлення нових правил використання результатів творчої діяльності в мережі Інтернет відбувається шляхом пошуку компромісних рішень в умовах одночасного поєднання протилежних явищ, а саме: встановлення жорстких обмежень щодо використання творів в мережі та посилення відповідальності за поширення піратського контенту з однієї сторони, та розширення способів і можливостей вільного використання творів, як невід’ємного права на свободу інформації, культурного розвитку та інноваційної діяльності, які поширюються в практичній площині.

ІНСТРУМЕНТИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК МОВИ МІЖНАРОДНОГО (ПУБЛІЧНОГО) СПІЛКУВАННЯ В УКРАЇНІ

Богдана Балан

аспірантка
Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-9493-3279
Anotation. В статті розкриті інструменти публічного адміністрування використання англійської, як мови міжнародного (публічного) спілкування в Україні. Аргументовано, що це зовнішній вираз однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративних засобів, які використовуються на основі реалізації норм адміністративного права. Вони використовуються в адміністративній діяльності Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, закладів освіти та інших адміністративних органів. Це здійснюється з метою підвищення засобами переконання, стимулювання та наукової організації навчання володінням мотивованим поколінням англійською мовою на рівні В2 та на мінімальному рівні для спілкування для інших осіб для використання англійської мови у навчанні, науці, бізнесі, культурі, спорті, професійній діяльності та для пізнання світу (подорожей).
Keywords: В статті розкриті інструменти публічного адміністрування використання англійської, як мови міжнародного (публічного) спілкування в Україні. Аргументовано, що це зовнішній вираз однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративних засобів, які використовуються на основі реалізації норм адміністративного права. Вони використовуються в адміністративній діяльності Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, закладів освіти та інших адміністративних органів. Це здійснюється з метою підвищення засобами переконання, стимулювання та наукової організації навчання володінням мотивованим поколінням англійською мовою на рівні В2 та на мінімальному рівні для спілкування для інших осіб для використання англійської мови у навчанні, науці, бізнесі, культурі, спорті, професійній діяльності та для пізнання світу (подорожей).

КОНЦЕПТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ В УКРАЇНІ

Олександр Бондаренко

начальник відділу Управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами, та виявлення необґрунтованих активів Головного оперативного управління
Державного бюро розслідувань (Київ, Україна)
ORCID ID: 0009-0002-7140-2712
Anotation. Статтю присвячено висвітленню питань, пов’язаних із встановленням особливостей національного адміністративно-правового підходу до концепту забезпечення віртуальних активів шляхом детермінації правової природи віртуальних активів та засад їх забезпечення, виокремлення суб’єктів, уповноважених на забезпечення легалізованого порядку використання віртуальних активів, а також принципів такої діяльності. Запропоновано визначення поняття віртуального активу як нематеріального, вираженого в електронній формі блага, яке має вартісний еквівалент та використовується як об’єкт цивільних прав або (та) майно, що підлягає для використання, платіжних або інвестиційних цілей у цифровому форматі. Обґрунтовано важливість внесення змін до Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку шляхом його доповнення завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з здійснення контролю та нагляду за ринком віртуальних активів, регулювання правил функціонування постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, а також заходів щодо запобігання і протидії зловживанням і порушенням на ринку віртуальних активів.
Keywords: Статтю присвячено висвітленню питань, пов’язаних із встановленням особливостей національного адміністративно-правового підходу до концепту забезпечення віртуальних активів шляхом детермінації правової природи віртуальних активів та засад їх забезпечення, виокремлення суб’єктів, уповноважених на забезпечення легалізованого порядку використання віртуальних активів, а також принципів такої діяльності. Запропоновано визначення поняття віртуального активу як нематеріального, вираженого в електронній формі блага, яке має вартісний еквівалент та використовується як об’єкт цивільних прав або (та) майно, що підлягає для використання, платіжних або інвестиційних цілей у цифровому форматі. Обґрунтовано важливість внесення змін до Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку шляхом його доповнення завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з здійснення контролю та нагляду за ринком віртуальних активів, регулювання правил функціонування постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, а також заходів щодо запобігання і протидії зловживанням і порушенням на ринку віртуальних активів.

ПІДСТАВИ ТА ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Володимир Бондарь

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6656-0949
Anotation. У статті здійснено аналіз чинної нормативно-правової бази, що регламентує види та підстави притягнення винних осіб до юридичної відповідальності за порушення порядку проведення медико-соціальної експертизи. З’ясовано, що спеціальний нормативно-правовий акт, яким визначено процедуру проведення медико-соціальної експертизи, містить лише опосередковане закріплення юридичної відповідальності, передбаченої за порушення відповідної процедури. Зазначено, що за порушення проведення медико-соціальної експертизи її членів може бути притягнуто до чотирьох видів юридичної відповідальності: 1) дисциплінарної; 2) цивільно-правової; 3) адміністративної; 4) кримінальної. Розглянуто кожен із вказаних видів. Окреслено недоліки реалізації відповідальності за порушення порядку проведення медико-соціальної експертизи.
Keywords: У статті здійснено аналіз чинної нормативно-правової бази, що регламентує види та підстави притягнення винних осіб до юридичної відповідальності за порушення порядку проведення медико-соціальної експертизи. З’ясовано, що спеціальний нормативно-правовий акт, яким визначено процедуру проведення медико-соціальної експертизи, містить лише опосередковане закріплення юридичної відповідальності, передбаченої за порушення відповідної процедури. Зазначено, що за порушення проведення медико-соціальної експертизи її членів може бути притягнуто до чотирьох видів юридичної відповідальності: 1) дисциплінарної; 2) цивільно-правової; 3) адміністративної; 4) кримінальної. Розглянуто кожен із вказаних видів. Окреслено недоліки реалізації відповідальності за порушення порядку проведення медико-соціальної експертизи.

ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СПІЛЬНИХ СЛІДЧИХ ГРУП ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Юлія Васюта

ад’юнкт кафедри криміналістики та судової медицини
Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-2954-0230
Anotation. Наукову статтю присвячено висвітленню актуальних питань у площині правового регулювання діяльності спільних слідчих груп під час розслідування кримінальних правопорушень. Розглянуто вищу форму організації взаємодії компетентних органів держав, з огляду на теоретичний підхід формування цілісної уяви про міжнародну співпрацю. Адже від правильного та чіткого визначення передумов створення правового поля під час міжнародного співробітництва залежить стан правопорядку як всередині нашої держави, так і в міжнародному просторі. Насамперед правова регламентація діяльності спільних слідчих груп дозволить уникнути колізій та проблемних аспектів загалом під час розслідування кримінальних правопорушень й, таким чином, забезпечить гарантії захисту учасників спільних слідчих груп під час виконання службових обов’язків з урахуванням міжнародних стандартів.
Keywords: Наукову статтю присвячено висвітленню актуальних питань у площині правового регулювання діяльності спільних слідчих груп під час розслідування кримінальних правопорушень. Розглянуто вищу форму організації взаємодії компетентних органів держав, з огляду на теоретичний підхід формування цілісної уяви про міжнародну співпрацю. Адже від правильного та чіткого визначення передумов створення правового поля під час міжнародного співробітництва залежить стан правопорядку як всередині нашої держави, так і в міжнародному просторі. Насамперед правова регламентація діяльності спільних слідчих груп дозволить уникнути колізій та проблемних аспектів загалом під час розслідування кримінальних правопорушень й, таким чином, забезпечить гарантії захисту учасників спільних слідчих груп під час виконання службових обов’язків з урахуванням міжнародних стандартів.

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ БАНКРУТСТВА В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Катерина Верещагіна

адвокат, аспірантка
Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0009-0004-9814-9280
Anotation. Українському бізнесу за час війни доводилось тримати удар таких викликів як зупинка господарської діяльності, релокація потужностей, переміщення співробітників, руйнування налагодженої логістики, знищення активів підприємств, неможливість виконання зобов’язань, неможливість проведення розрахунків тощо. Умови війни можуть спричинити особливості застосування процедур банкрутства, зокрема, ускладнення їх реалізації та збільшення труднощів з виконанням правових норм. Методи дослідження в роботі використані такі: пошуковий по наявній методичній та науковій літературі із аналізом знайденого матеріалу, систематизація, аналіз документації та результатів діяльності дослідників з проблеми проведеного дослідження. Правове забезпечення процесу банкрутства в умовах воєнного стану є дуже важливим аспектом для підтримки економічної стійкості та відновлення економіки в зоні конфлікту. Необхідно покращувати законодавство, створювати спеціалізовані суди, проводити навчання фахівців та підтримувати міжнародну співпрацю.
Keywords: Українському бізнесу за час війни доводилось тримати удар таких викликів як зупинка господарської діяльності, релокація потужностей, переміщення співробітників, руйнування налагодженої логістики, знищення активів підприємств, неможливість виконання зобов’язань, неможливість проведення розрахунків тощо. Умови війни можуть спричинити особливості застосування процедур банкрутства, зокрема, ускладнення їх реалізації та збільшення труднощів з виконанням правових норм. Методи дослідження в роботі використані такі: пошуковий по наявній методичній та науковій літературі із аналізом знайденого матеріалу, систематизація, аналіз документації та результатів діяльності дослідників з проблеми проведеного дослідження. Правове забезпечення процесу банкрутства в умовах воєнного стану є дуже важливим аспектом для підтримки економічної стійкості та відновлення економіки в зоні конфлікту. Необхідно покращувати законодавство, створювати спеціалізовані суди, проводити навчання фахівців та підтримувати міжнародну співпрацю.

СВІТОВИЙ БАНКІВСЬКИЙ ТРЕНД: CBDC ЯК ВИКЛИК КРИПТОВАЛЮТАМ

Сергій Грицай

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри галузевого права та загальноправових дисциплін
Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-0051-6149
Anotation. Нові цифрові форми грошей можуть забезпечити дешевші та швидші платежі, розширити фінансову інклюзію, підвищити стійкість та конкуренцію серед постачальників платіжних послуг, а також полегшити транскордонні перекази. Для цього необхідно прийняти непрості політичні рішення: уточнити ролі державного та приватного секторів у забезпеченні безпеки та регулюванні цифрових форм грошей. Мета дослідження: еволюційний вибір центральних банків щодо оцифрування своїх фіатних валют на тлі розвитку крипто-активів. Мета статті визначає методи дослідження: використано загальнонаукові методи дослідження та спеціально-юридичні методи пізнання. Що в цілому дозволило зробити правильні висновки. Сталий підхід до підривних FinTech-технологій полягає в усуненні їх шкідливих наслідків. На них чекає новий етап існування, вже на правовій основі, де домінуватимуть більш відповідальні гравці. CBDC завдячує своєю появою саме стрімкому зростанню криптовалют. Саме їхні перемоги та поразки – це корисний досвід, який лише прискорює процес неминучого впровадження CBDC. На фоні розвитку CBDC є ймовірність більш жорсткого регулювання криптовалют та спад їх популярності.
Keywords: Нові цифрові форми грошей можуть забезпечити дешевші та швидші платежі, розширити фінансову інклюзію, підвищити стійкість та конкуренцію серед постачальників платіжних послуг, а також полегшити транскордонні перекази. Для цього необхідно прийняти непрості політичні рішення: уточнити ролі державного та приватного секторів у забезпеченні безпеки та регулюванні цифрових форм грошей. Мета дослідження: еволюційний вибір центральних банків щодо оцифрування своїх фіатних валют на тлі розвитку крипто-активів. Мета статті визначає методи дослідження: використано загальнонаукові методи дослідження та спеціально-юридичні методи пізнання. Що в цілому дозволило зробити правильні висновки. Сталий підхід до підривних FinTech-технологій полягає в усуненні їх шкідливих наслідків. На них чекає новий етап існування, вже на правовій основі, де домінуватимуть більш відповідальні гравці. CBDC завдячує своєю появою саме стрімкому зростанню криптовалют. Саме їхні перемоги та поразки – це корисний досвід, який лише прискорює процес неминучого впровадження CBDC. На фоні розвитку CBDC є ймовірність більш жорсткого регулювання криптовалют та спад їх популярності.

АКТУАЛЬНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МЕДІАТОРНИХ МЕХАНІЗМІВ: ДОСВІД США ТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Олег Заверуха

кандидат юридичних наук, голова
Восьмого апеляційного адміністративного суду (Львів, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-7340-9726
Anotation. Стаття присвячена розгляду медіації серед методів альтернативного вирішення правових спорів. Увага приділена генезі розвитку медіації, наведено переваги медіації перед судовим розглядом та арбітражем, ураховано економічну ефективність медіації. Медіація розглядається як високоефективний метод вирішення суперечок, який спирається на допомогу незалежної третьої сторони, медіатора, для полегшення спілкування, переговорів і врегулювання між сторонами. Зроблено акцент на принциповій відмінності перспектив застосування медіації в Україні та США, адже у цій країні можливість застосування медіації закладена вже при визначенні структурної побудови контролюючих органів та їх функціонального призначення. Обґрунтовано нагальну необхідність розробки та імплементації медіаторних механізмів вирішення податкових спорів в Україні, що може допомогти зменшити навантаження на судову систему та надати платникам податків більш ефективні та рентабельні засоби вирішення їхніх суперечок з контролюючими органами.
Keywords: Стаття присвячена розгляду медіації серед методів альтернативного вирішення правових спорів. Увага приділена генезі розвитку медіації, наведено переваги медіації перед судовим розглядом та арбітражем, ураховано економічну ефективність медіації. Медіація розглядається як високоефективний метод вирішення суперечок, який спирається на допомогу незалежної третьої сторони, медіатора, для полегшення спілкування, переговорів і врегулювання між сторонами. Зроблено акцент на принциповій відмінності перспектив застосування медіації в Україні та США, адже у цій країні можливість застосування медіації закладена вже при визначенні структурної побудови контролюючих органів та їх функціонального призначення. Обґрунтовано нагальну необхідність розробки та імплементації медіаторних механізмів вирішення податкових спорів в Україні, що може допомогти зменшити навантаження на судову систему та надати платникам податків більш ефективні та рентабельні засоби вирішення їхніх суперечок з контролюючими органами.

АДМІНІСТРАТИВНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ СТАРОСТИ ЯК ПОСАДОВОЇ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Олександр Зименко

аспірант кафедри адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки Навчально-наукового інституту права
Сумський державного університету (Суми, Україна)
ORCID ID: 0009-0002-5278-1411
Anotation. У статті з’ясовано сутність поняття адміністративної правосуб’єктності старости як посадової особи місцевого самоврядування, встановлено її основні структурні елементи, розкрито їх особливості. Досліджено науковий матеріал з основ загальної теорії права щодо встановлення особливостей та з’ясування сутності поняття «правосуб’єктність», проаналізовано підходи науковців щодо виділення її основних елементів. Вивчено деякі погляди науковців щодо трактування поняття «адміністративна правосуб’єктність» та визначення її структурних складових у теорії адміністративного права. Окрему увагу приділено висвітленню наукових точок зору вчених- адміністративістів стосовно розкриття таких правових категорій, як «адміністративна правоздатність» та «адміністративна дієздатність». Розкрито сутність адміністративної правоздатності старости та визначено умови, за наявності яких вона виникає. Відображене розуміння адміністративної дієздатності старости як посадової особи місцевого самоврядування, встановлено моменти її виникнення та припинення. Сформульоване авторське визначення поняття «адміністративна правосуб’єктність старости як посадової особи місцевого самоврядування»
Keywords: У статті з’ясовано сутність поняття адміністративної правосуб’єктності старости як посадової особи місцевого самоврядування, встановлено її основні структурні елементи, розкрито їх особливості. Досліджено науковий матеріал з основ загальної теорії права щодо встановлення особливостей та з’ясування сутності поняття «правосуб’єктність», проаналізовано підходи науковців щодо виділення її основних елементів. Вивчено деякі погляди науковців щодо трактування поняття «адміністративна правосуб’єктність» та визначення її структурних складових у теорії адміністративного права. Окрему увагу приділено висвітленню наукових точок зору вчених- адміністративістів стосовно розкриття таких правових категорій, як «адміністративна правоздатність» та «адміністративна дієздатність». Розкрито сутність адміністративної правоздатності старости та визначено умови, за наявності яких вона виникає. Відображене розуміння адміністративної дієздатності старости як посадової особи місцевого самоврядування, встановлено моменти її виникнення та припинення. Сформульоване авторське визначення поняття «адміністративна правосуб’єктність старости як посадової особи місцевого самоврядування»

ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ДО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ

Олександр Кувіла

аспірант кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права
Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова (Чернівці, Україна)
ORCID ID: 0009-0006-5987-2518
Anotation. Автором у статті зроблено спробу сформулювати дефініцію поняття «адміністративно-правове забезпечення доступу осіб з інвалідністю до правосуддя». З цією метою зазначено про зміст поняття «особа з інвалідністю» та виокремлено особливості чотирьох видів порушень, які спричиняють інвалідність у людини; проаналізовано низку визначень категорій, дотичних до досліджуваного поняття; виокремлено ключові ознаки досліджуваної категорії. Відповідні висновки підкріплені наведенням думок науковців стосовно змісту правового забезпечення і похідних категорій, а також практичних аспектів, пов’язаних з умовами доступності сфери правосуддя для відповідної категорії населення. Акцентовано на ключовій ролі у відповідному процесі держави в особі владних органів. Насамкінець наведено авторську дефініцію адміністративно-правового забезпечення доступу осіб з інвалідністю до правосуддя, в якій акцентовано на його спрямованості на упорядкування відповідних правовідносин з метою забезпечення, охорони та захисту прав людей з інвалідністю.
Keywords: Автором у статті зроблено спробу сформулювати дефініцію поняття «адміністративно-правове забезпечення доступу осіб з інвалідністю до правосуддя». З цією метою зазначено про зміст поняття «особа з інвалідністю» та виокремлено особливості чотирьох видів порушень, які спричиняють інвалідність у людини; проаналізовано низку визначень категорій, дотичних до досліджуваного поняття; виокремлено ключові ознаки досліджуваної категорії. Відповідні висновки підкріплені наведенням думок науковців стосовно змісту правового забезпечення і похідних категорій, а також практичних аспектів, пов’язаних з умовами доступності сфери правосуддя для відповідної категорії населення. Акцентовано на ключовій ролі у відповідному процесі держави в особі владних органів. Насамкінець наведено авторську дефініцію адміністративно-правового забезпечення доступу осіб з інвалідністю до правосуддя, в якій акцентовано на його спрямованості на упорядкування відповідних правовідносин з метою забезпечення, охорони та захисту прав людей з інвалідністю.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ПРИРОДА БУЛІНГУ В УКРАЇНІ

Олександра Луців

здобувач кафедри адміністративного та конституційного права
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)
ORCID ID: 0009-0006-2437-8675
Anotation. Із початком війни чимало українських громадян, в тому числі й дітей, змушені були тимчасово покинути територію України, ставши біженцями. Чимало дітей потрапило до інтеграційних класів, хтось до звичайних національних шкіл, хтось потрапив до не дружнього середовища, причому яке виходить далеко за межі власно освітнього процесу. Вивчення рішень по адміністративним справам свідчить про ухвалення нелогічного рішення, і порушенням принципів адміністративного законодавства, адже до відповідальності притягається не особа, яка безпосередньо вчинила адміністративне правопорушення, а її батьки (ст. 184 КУпАП невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей). Відсутність ефективної практики застосування адміністративного законодавства щодо відповідальності за вчинення булінгe є одним із напрямів, який суттєво впливає на адміністративно-правову протидію булінгу в Україні. У статті сформовано сучасне розуміння поняття булінгу, обґрунтовано важливість вивчення історичних передумов формування булінгу в конкретній країні, виділено апріорні та апостеріорні ознаки адміністративного делікту, наведено аргументацію, що булінг є триваючим адміністративним правопорушенням.
Keywords: Із початком війни чимало українських громадян, в тому числі й дітей, змушені були тимчасово покинути територію України, ставши біженцями. Чимало дітей потрапило до інтеграційних класів, хтось до звичайних національних шкіл, хтось потрапив до не дружнього середовища, причому яке виходить далеко за межі власно освітнього процесу. Вивчення рішень по адміністративним справам свідчить про ухвалення нелогічного рішення, і порушенням принципів адміністративного законодавства, адже до відповідальності притягається не особа, яка безпосередньо вчинила адміністративне правопорушення, а її батьки (ст. 184 КУпАП невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей). Відсутність ефективної практики застосування адміністративного законодавства щодо відповідальності за вчинення булінгe є одним із напрямів, який суттєво впливає на адміністративно-правову протидію булінгу в Україні. У статті сформовано сучасне розуміння поняття булінгу, обґрунтовано важливість вивчення історичних передумов формування булінгу в конкретній країні, виділено апріорні та апостеріорні ознаки адміністративного делікту, наведено аргументацію, що булінг є триваючим адміністративним правопорушенням.

СУТНІСТЬ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ В УКРАЇНІ

Володимир Марчук

аспірант
Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-8545-9114
Anotation. В статті з'ясовано сутність публічного адміністрування боротьби з організованою злочинністю. Узагальнено, що це засади об’єктивної необхідності захистити суспільство та його цінності від загроз організованої злочинності. Підкреслено, що зазначене не повинно залишатися на рівні декларації, а має бути імплементовано в законодавство, практику правозастосування, правоохоронну діяльність та незалежну, справедливу систему судочинства. Боротьба суб’єктами публічної адміністрації з організованою злочинністю має здійснюватися в рамках засади законності, що є складовою принципу верховенства права. Згідно з якою адміністративні органи мають здійснювати свої повноваження виключно у межах наданих законом уповноважень. Боротьба з організованою злочинністю включає в себе не тільки репресивні правові засоби, але й превентивні інструменти публічного адміністрування.
Keywords: В статті з'ясовано сутність публічного адміністрування боротьби з організованою злочинністю. Узагальнено, що це засади об’єктивної необхідності захистити суспільство та його цінності від загроз організованої злочинності. Підкреслено, що зазначене не повинно залишатися на рівні декларації, а має бути імплементовано в законодавство, практику правозастосування, правоохоронну діяльність та незалежну, справедливу систему судочинства. Боротьба суб’єктами публічної адміністрації з організованою злочинністю має здійснюватися в рамках засади законності, що є складовою принципу верховенства права. Згідно з якою адміністративні органи мають здійснювати свої повноваження виключно у межах наданих законом уповноважень. Боротьба з організованою злочинністю включає в себе не тільки репресивні правові засоби, але й превентивні інструменти публічного адміністрування.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Ірина Наконечна

кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри загальноправових дисциплін
Національної академії Служби безпеки України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-9405-4621
Anotation. У статті представлено класифікаційний поділ нормативно-правових засад реалізації адміністративно-правового механізму забезпечення національної безпеки України в умовах євроінтеграції за чинником сфери їхнього спрямування. Визначено, що такими є: 1) нормативно-правові акти, що регулюють забезпечувальну діяльність у сфері національної безпеки в умовах євроінтеграції; 2) нормативно-правові акти, що визначають компетенцію суб’єктів забезпечення національної безпеки України в умовах євроінтеграції та основні принципи їхньої діяльності; 3) нормативно-правові акти, що визначають алгоритми діяльності суб’єктів забезпечення національної безпеки України загалом, зокрема в умовах євроінтеграції є внутрішньоструктурними/ зовнішніми; 4) нормативно-правові акти, що регулюють організаційні аспекти діяльності суб’єктів забезпечення національної безпеки України в умовах євроінтеграції є ресурсними/ кадровими.
Keywords: У статті представлено класифікаційний поділ нормативно-правових засад реалізації адміністративно-правового механізму забезпечення національної безпеки України в умовах євроінтеграції за чинником сфери їхнього спрямування. Визначено, що такими є: 1) нормативно-правові акти, що регулюють забезпечувальну діяльність у сфері національної безпеки в умовах євроінтеграції; 2) нормативно-правові акти, що визначають компетенцію суб’єктів забезпечення національної безпеки України в умовах євроінтеграції та основні принципи їхньої діяльності; 3) нормативно-правові акти, що визначають алгоритми діяльності суб’єктів забезпечення національної безпеки України загалом, зокрема в умовах євроінтеграції є внутрішньоструктурними/ зовнішніми; 4) нормативно-правові акти, що регулюють організаційні аспекти діяльності суб’єктів забезпечення національної безпеки України в умовах євроінтеграції є ресурсними/ кадровими.

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ ЯК СПОСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ

Олександра Паращенко

аспірант кафедри фінансового права, асистент кафедри фінансового права
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)
ORCID ID: 0009-0001-0284-0308
Anotation. У положеннях статті автор розкриває зміст такого явища як оптимізація оподаткування. Останнє здійснюється автором шляхом аналізу змісту податкових правовідносин. Особливу увагу автор приділяє таким елементам змісту, як юридичні обов’язки та суб’єктивні права платників податків. Ураховуючи вказаний підхід, оптимізація оподаткування визначається автором як суб’єктивне право платників податків. У статті акцентується на тому, що право на оптимізацію оподаткування прямо не передбачено в законодавстві, а витікає із змісту приписів законодавства. Науковець у цій роботі розкриває один із способів реалізації оптимізації оподаткування, а саме: спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Указану позицію автор аргументує низькими ставками єдиного податку та спрощеним веденням обліку та звітності, які притаманні такому спеціальному податковому режиму. Досліджуваний спеціальний податковий режим, на думку автора, є законно передбаченим способом оптимізації оподаткування.
Keywords: У положеннях статті автор розкриває зміст такого явища як оптимізація оподаткування. Останнє здійснюється автором шляхом аналізу змісту податкових правовідносин. Особливу увагу автор приділяє таким елементам змісту, як юридичні обов’язки та суб’єктивні права платників податків. Ураховуючи вказаний підхід, оптимізація оподаткування визначається автором як суб’єктивне право платників податків. У статті акцентується на тому, що право на оптимізацію оподаткування прямо не передбачено в законодавстві, а витікає із змісту приписів законодавства. Науковець у цій роботі розкриває один із способів реалізації оптимізації оподаткування, а саме: спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Указану позицію автор аргументує низькими ставками єдиного податку та спрощеним веденням обліку та звітності, які притаманні такому спеціальному податковому режиму. Досліджуваний спеціальний податковий режим, на думку автора, є законно передбаченим способом оптимізації оподаткування.

ВІДНОВЛЕННЯ НЕЧИННИХ АБО ЗМІНЕНИХ НОРМ КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ

В’ячеслав Плескач

здобувач ступеня доктора філософії (право)
Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-4854-4328
Anotation. Ця стаття присвячена питанню відновлення чинності або попередньої редакції закону, який втратив чинність або був змінений іншим законом, який надалі був визнаний неконституційним. У статті розглядаються доктринальні джерела та практика конституційних судів України, Молдови, Болгарії, Латвії, Чехії та Словаччини, які містять аргументи як на користь такого відновлення, так і проти нього. За результатами дослідження відзначено, що основним чинником, який обумовлює можливість чи неможливість такого відновлення, є застосовуваний принцип дії рішення Конституційного Суду в часі. Незважаючи на це, навіть у країнах зі схожим правовим регулюванням підходи до вирішення цього питання неоднакові. В статті відзначено, що відновлення чинності або попередньої редакції закону, який втратив чинність або був змінений неконституційним законом, є допустимим судовим прийомом. Однак його автоматичне застосування небажано. Натомість Конституційний Суд має бути уповноважений на власний розсуд обирати коли застосовувати цей прийом.
Keywords: Ця стаття присвячена питанню відновлення чинності або попередньої редакції закону, який втратив чинність або був змінений іншим законом, який надалі був визнаний неконституційним. У статті розглядаються доктринальні джерела та практика конституційних судів України, Молдови, Болгарії, Латвії, Чехії та Словаччини, які містять аргументи як на користь такого відновлення, так і проти нього. За результатами дослідження відзначено, що основним чинником, який обумовлює можливість чи неможливість такого відновлення, є застосовуваний принцип дії рішення Конституційного Суду в часі. Незважаючи на це, навіть у країнах зі схожим правовим регулюванням підходи до вирішення цього питання неоднакові. В статті відзначено, що відновлення чинності або попередньої редакції закону, який втратив чинність або був змінений неконституційним законом, є допустимим судовим прийомом. Однак його автоматичне застосування небажано. Натомість Конституційний Суд має бути уповноважений на власний розсуд обирати коли застосовувати цей прийом.

ПРИНЦИПИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СЛІДЧОГО В УКРАЇНІ

Василь Полковніков

аспірант
Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-8255-5963
Anotation. В статті виявлені та узагальнені принципи правового статусу слідчого. Аргументовано, що це основоположні найбільш сталі засади які визначають порядок, спосіб відбору і призначення слідчих, проходження ними кар'єри, звільнення та засади виконання ними загальноправових там кримінально процесуальних прав та обов’язків. Доведено що принципи правового статусу слідчого поділяються на принцип верховенства права, складовою якої є принцип законності, кримінально-процесуальні та службові принципи слідчого. З’ясовано, що принцип верховенство права є фундаментальною засадою досудового розслідування, гарантію справедливості і законності, захисту прав і свобод людини на цьому та послідуючих етапах кримінального процесу, зокрема слідчий відповідності до нього розуміє, що ніхто не стоїть вище права. Принципи службового права в правовому статусі слідчого визначають якісні особливості відбору, призначення та проходження служби слідчим.
Keywords: В статті виявлені та узагальнені принципи правового статусу слідчого. Аргументовано, що це основоположні найбільш сталі засади які визначають порядок, спосіб відбору і призначення слідчих, проходження ними кар'єри, звільнення та засади виконання ними загальноправових там кримінально процесуальних прав та обов’язків. Доведено що принципи правового статусу слідчого поділяються на принцип верховенства права, складовою якої є принцип законності, кримінально-процесуальні та службові принципи слідчого. З’ясовано, що принцип верховенство права є фундаментальною засадою досудового розслідування, гарантію справедливості і законності, захисту прав і свобод людини на цьому та послідуючих етапах кримінального процесу, зокрема слідчий відповідності до нього розуміє, що ніхто не стоїть вище права. Принципи службового права в правовому статусі слідчого визначають якісні особливості відбору, призначення та проходження служби слідчим.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ ПОДАННЯ СКАРГ СПОЖИВАЧІВ У СФЕРІ РЕКЛАМИ В УКРАЇНІ

Марія Пономаренко

аспірант юридичного факультету
Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-5018-5670
Anotation. Статтю присвячено дослідженню процедури подання скарги споживачів щодо захисту своїх прав у сфері реклами в Україні. Проведено аналіз нормативно-правової бази України у сфері захисту прав споживачів реклами та аналіз останніх досліджень відомих науковців у сфері захисту прав споживачів реклами. Детально розглянуто процедуру подання скарг споживачів у сфері реклами та процедуру розгляду скарг споживачів у сфері реклами в Україні контролюючим органом. Визначено недоліки у роботі контролючих органів у сфері захисту прав споживачів реклами (на прикладі Держпродспоживслужби). Проведено порівняльний аналіз статистичних даних звернень громадян до Держпродспоживслужби за захистом порушених прав споживачів за останні чотири роки (2019, 2020, 2021, 2022) роки, результати якого викладені у діаграмі.
Keywords: Статтю присвячено дослідженню процедури подання скарги споживачів щодо захисту своїх прав у сфері реклами в Україні. Проведено аналіз нормативно-правової бази України у сфері захисту прав споживачів реклами та аналіз останніх досліджень відомих науковців у сфері захисту прав споживачів реклами. Детально розглянуто процедуру подання скарг споживачів у сфері реклами та процедуру розгляду скарг споживачів у сфері реклами в Україні контролюючим органом. Визначено недоліки у роботі контролючих органів у сфері захисту прав споживачів реклами (на прикладі Держпродспоживслужби). Проведено порівняльний аналіз статистичних даних звернень громадян до Держпродспоживслужби за захистом порушених прав споживачів за останні чотири роки (2019, 2020, 2021, 2022) роки, результати якого викладені у діаграмі.

ПРИНЦИПИ ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ (НАГЛЯДУ) У СФЕРІ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Юлія Пустовіт

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права
Державного тоговельно-економічного університету (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-1845-7044
Anotation. У роботі розглянуто проблемні питання сутності дефініцій «принцип контрою» та «принцип нагляду», проаналізовано сучасні погляди дослідників щодо вивчення принципів контролю (нагляду) загалом і у конкретній сфері відповідно, їхньої ідентифікації в системі контролю (за його складовими, видами та формами). Встановлено, що поняття «принцип контрою» та «принцип нагляду» є видовим поняттями від родового поняття «принцип права» та основного поняття «принцип», що проявляється через зіставлення їхніх ознак. Визначено, що поняття «принципи контролю (нагляду)» з притаманною йому сукупністю всіх ознак є способом трансформації основних принципів права. У статті проаналізовано нормативно-правові акти сфери контролю (нагляду) у сфері харчової промисловості. Виокремлено принципи контролю (нагляду) у сфері харчової промисловості.
Keywords: У роботі розглянуто проблемні питання сутності дефініцій «принцип контрою» та «принцип нагляду», проаналізовано сучасні погляди дослідників щодо вивчення принципів контролю (нагляду) загалом і у конкретній сфері відповідно, їхньої ідентифікації в системі контролю (за його складовими, видами та формами). Встановлено, що поняття «принцип контрою» та «принцип нагляду» є видовим поняттями від родового поняття «принцип права» та основного поняття «принцип», що проявляється через зіставлення їхніх ознак. Визначено, що поняття «принципи контролю (нагляду)» з притаманною йому сукупністю всіх ознак є способом трансформації основних принципів права. У статті проаналізовано нормативно-правові акти сфери контролю (нагляду) у сфері харчової промисловості. Виокремлено принципи контролю (нагляду) у сфері харчової промисловості.

РЕАЛІЗАЦІЯ ДИСПОЗИТИВНОГО МЕТОДУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯЯ ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ

Альбіна Савінова

аспірант кафедри податкового права
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, адвокат (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-2509-4368
Anotation. У статті досліджено метод правового регулювання, як категорію теорії права, виділено два основні методи – імперативний та диспозитивний, визначено їх головні ознаки. Звернено увагу на диспозитивність як приватно-правове явище, на основі наукових досягнень представлено підходи до її розуміння. Через розгляд особливостей методу фінансового права, виокремлено характеристики методу податкового права та зазначено форми виявлення свободи суб’єктів податкових відносин під час виконання ними своїх обов’язків. Шляхом наведення прикладів конкретних податкових пільг і підстав їх введення в законодавство, розкрито прояви диспозитивності під час регулювання податкових відносин. Установлено, що податкова диспозитивність заснована на імперативності і застосовується у межах, передбачених податково-правовими нормами. Зазначено відмінність прояву диспозитивного методу у відносинах приватно-правової і публічно-правової спрямованості. Так, учасники перших направлені на реалізацію суб’єктивних прав, а других – на виконання юридичних зобов’язань.
Keywords: У статті досліджено метод правового регулювання, як категорію теорії права, виділено два основні методи – імперативний та диспозитивний, визначено їх головні ознаки. Звернено увагу на диспозитивність як приватно-правове явище, на основі наукових досягнень представлено підходи до її розуміння. Через розгляд особливостей методу фінансового права, виокремлено характеристики методу податкового права та зазначено форми виявлення свободи суб’єктів податкових відносин під час виконання ними своїх обов’язків. Шляхом наведення прикладів конкретних податкових пільг і підстав їх введення в законодавство, розкрито прояви диспозитивності під час регулювання податкових відносин. Установлено, що податкова диспозитивність заснована на імперативності і застосовується у межах, передбачених податково-правовими нормами. Зазначено відмінність прояву диспозитивного методу у відносинах приватно-правової і публічно-правової спрямованості. Так, учасники перших направлені на реалізацію суб’єктивних прав, а других – на виконання юридичних зобов’язань.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Станіслав Сєрєбряк

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правознавства
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-7207-594X
Anotation. У статті досліджено сутність процесу модернізації політики держави у сфері функціонування спеціальних режимів господарювання. З’ясовано, що стан правового регулювання механізму здійснення господарської діяльності в нашій державі не відповідає потребам сьогодення. Виокремлено етапи модернізації підходів щодо правового регулювання відносин у сфері господарювання з моменту проголошення незалежності України. Доведено актуальність застосування засобів антикризового регулювання економіки, зумовлено пандемією та військовими діями на території України. Досліджено ключові напрямки державної політики у сфері правового регулювання спеціальних режимів господарювання. Визначено систему нормативно-правового забезпечення державної політики у сфері господарювання на різних етапах економічного розвитку країни. Проаналізовано нормативно- правові акти, які були прийняті в умовах дії правового режиму воєнного стану, спрямовані на стабілізацію ситуації в економічній системі нашої держави. Запропоновано низку напрямів, спрямованих на вдосконалення державної політики у сфері правового регулювання спеціальних режимів здійснення господарської діяльності, з урахуванням наявного європейського досвіду, а також поточної ситуації в Україні.
Keywords: У статті досліджено сутність процесу модернізації політики держави у сфері функціонування спеціальних режимів господарювання. З’ясовано, що стан правового регулювання механізму здійснення господарської діяльності в нашій державі не відповідає потребам сьогодення. Виокремлено етапи модернізації підходів щодо правового регулювання відносин у сфері господарювання з моменту проголошення незалежності України. Доведено актуальність застосування засобів антикризового регулювання економіки, зумовлено пандемією та військовими діями на території України. Досліджено ключові напрямки державної політики у сфері правового регулювання спеціальних режимів господарювання. Визначено систему нормативно-правового забезпечення державної політики у сфері господарювання на різних етапах економічного розвитку країни. Проаналізовано нормативно- правові акти, які були прийняті в умовах дії правового режиму воєнного стану, спрямовані на стабілізацію ситуації в економічній системі нашої держави. Запропоновано низку напрямів, спрямованих на вдосконалення державної політики у сфері правового регулювання спеціальних режимів здійснення господарської діяльності, з урахуванням наявного європейського досвіду, а також поточної ситуації в Україні.

ҐЕНЕЗА ТА РОЗВИТОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУТУ ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ ОСІБ ЗА ОСОБЛИВИХ ОБСТАВИН

Сергій Сидоренко

здобувач наукового ступеня кандидата юридичних наук
Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-0759-2945
Anotation. Положення представленої наукової статті містять огляд становлення та розвитку правового регулювання інституту зниклих безвісти осіб за особливих обставин. Охарактеризовано передумови формування правового регулювання інституту зниклих безвісти осіб за особливих обставин, які полягають у комплексності правової природи даного інституту. Виокремлено внутрішні та зовнішні фактори, які впливали на ґенезу та подальший розвиток правового регулювання інституту зниклих безвісти осіб за особливих обставин. Автором аргументовано причинно-наслідковий зв'язок підстав прийняття домінуючого нормативно-правового акту у регулюванні відносин інституту зниклих безвісти осіб - Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», обґрунтовано його актуальність та виокремлено переваги. В статті наведено перелік нормативно-правових актів, які складають правове регулювання інституту зниклих безвісти осіб в умовах сьогодення.
Keywords: Положення представленої наукової статті містять огляд становлення та розвитку правового регулювання інституту зниклих безвісти осіб за особливих обставин. Охарактеризовано передумови формування правового регулювання інституту зниклих безвісти осіб за особливих обставин, які полягають у комплексності правової природи даного інституту. Виокремлено внутрішні та зовнішні фактори, які впливали на ґенезу та подальший розвиток правового регулювання інституту зниклих безвісти осіб за особливих обставин. Автором аргументовано причинно-наслідковий зв'язок підстав прийняття домінуючого нормативно-правового акту у регулюванні відносин інституту зниклих безвісти осіб - Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», обґрунтовано його актуальність та виокремлено переваги. В статті наведено перелік нормативно-правових актів, які складають правове регулювання інституту зниклих безвісти осіб в умовах сьогодення.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

Владислав Соколов

аспірант кафедри фінансового права
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-8988-4452
Anotation. Стаття присвячено розгляду податкового законодавства Європейського Союзу як актуального джерела запозичення механізму функціонування податку на додану вартість. В статті висвітлено поняття платника податку на додану вартість та його організаційно – правові форми. Також наведене право країн-учасниць віднести до платників податків будь-яку приватну особу, яка час від часу продає такі речі, як земля або будівлі. Також наведені особливості оподаткування державних органів, розділяючи приватну та публічну сфери їх існування. Наведена детальна класифікація товарів і послуг в залежності від країни з якою та до якої поставляється товар або здійснюється надання послуги. В залежності від чого виділяється: 1) товари, які компанія постачає в країну ЄС; 2) придання товарів в підприємством в Європейському Союзі або суб’єктом що не підлягає оподаткуванню, проте за певних випадків вважається платником ПДВ; 3) Надання послуг юридичною особою на території ЄС.
Keywords: Стаття присвячено розгляду податкового законодавства Європейського Союзу як актуального джерела запозичення механізму функціонування податку на додану вартість. В статті висвітлено поняття платника податку на додану вартість та його організаційно – правові форми. Також наведене право країн-учасниць віднести до платників податків будь-яку приватну особу, яка час від часу продає такі речі, як земля або будівлі. Також наведені особливості оподаткування державних органів, розділяючи приватну та публічну сфери їх існування. Наведена детальна класифікація товарів і послуг в залежності від країни з якою та до якої поставляється товар або здійснюється надання послуги. В залежності від чого виділяється: 1) товари, які компанія постачає в країну ЄС; 2) придання товарів в підприємством в Європейському Союзі або суб’єктом що не підлягає оподаткуванню, проте за певних випадків вважається платником ПДВ; 3) Надання послуг юридичною особою на території ЄС.

НОТАРІАТ ЯК ФОРМА ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Анна Толстих

аспірант кафедри господарсько-правових дисциплін та економічної безпеки
Донецького державного університету внутрішніх справ (Кропивницький, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6550-4152
Anotation. Статтю присвячено дослідженню нотаріату як альтернативної форми захисту прав суб’єктів господарювання. У статті розкрито суть нотаріату як інституту охорони прав. Аналізуються науково-теоретичні підходи до діяльності нотаріату у сфері захисту прав субєктів господарювання. Розкривається зміст превентивної функції нотаріальної діяльності. Автор визначає місце й роль нотаріату в системі органів юстиції та інших органів державної влади. Також у статті окреслено особливості ряду нотаріальних дій, безпосередньо пов’язаних з реалізацією захисту прав субєктів господарювання. Проаналізовано зв'язок нотаріату із судовою системою, виокремлено схожі риси даних правових інститутів та суттєві відмінності. При написанні роботи використовувалось декілька методів наукового дослідження: системний, формально-логічний, формально-юридичний, порівняльно- правовий. В результаті дослідження узагальнено можливості застосування нотаріату з метою захисту прав суб'єктів господарювання.
Keywords: Статтю присвячено дослідженню нотаріату як альтернативної форми захисту прав суб’єктів господарювання. У статті розкрито суть нотаріату як інституту охорони прав. Аналізуються науково-теоретичні підходи до діяльності нотаріату у сфері захисту прав субєктів господарювання. Розкривається зміст превентивної функції нотаріальної діяльності. Автор визначає місце й роль нотаріату в системі органів юстиції та інших органів державної влади. Також у статті окреслено особливості ряду нотаріальних дій, безпосередньо пов’язаних з реалізацією захисту прав субєктів господарювання. Проаналізовано зв'язок нотаріату із судовою системою, виокремлено схожі риси даних правових інститутів та суттєві відмінності. При написанні роботи використовувалось декілька методів наукового дослідження: системний, формально-логічний, формально-юридичний, порівняльно- правовий. В результаті дослідження узагальнено можливості застосування нотаріату з метою захисту прав суб'єктів господарювання.

ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ЗА ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Вячеслав Труба, Ольга Потопахіна

доктор юридичних наук, професор, ректор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (Одеса, Україна)
кандидат юридичних наук, доцент, кафедра цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Одеса, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-7782-2166; ORCID ID: 0009-0002-6321-7488
Anotation. У науковій статті здійснене теоретико-правове дослідження правового регулювання припинення трудового договору за чинним законодавством України. Визначено та проаналізовано зміни у правовій регламентації припинення трудового договору у період дії воєнного стану в Україні, які запроваджені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022р. № 2136-1Х та іншми законодавчими актами. Досліджено, що поняття «припинення трудового договору» за своїм змістом є більш широким поняттям, ніж поняття «розірвання трудового договору». Термін «розірвання трудового договору» вже передбачає в собі припинення трудових правовідносин одностороннім волевиявленням (чи найманого працівника, чи роботодавця або осіб, які не є стороною трудового договору). «Звільнення найманого працівника» означає проведення послідовно взаємопов’язаних невідкладних дій роботодавця щодо юридичного оформлення припинення трудових відносин з працівником. Також поняття «припинення трудового договору» за своїм змістом принципово відрізняється й від таких понять, як «призупинення трудового договору», «відсторонення від роботи», «вивільнення працівників», «анулювання трудового договору». Під припиненням трудового договору розуміється закінчення дії трудових правовідносин за угодою (згодою) сторін, волевиявленням сторін або третіх осіб, які не є їх стороною, а також з підстав, які не залежать від волі сторін, в порядку, визначеному законодавством.
Keywords: У науковій статті здійснене теоретико-правове дослідження правового регулювання припинення трудового договору за чинним законодавством України. Визначено та проаналізовано зміни у правовій регламентації припинення трудового договору у період дії воєнного стану в Україні, які запроваджені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022р. № 2136-1Х та іншми законодавчими актами. Досліджено, що поняття «припинення трудового договору» за своїм змістом є більш широким поняттям, ніж поняття «розірвання трудового договору». Термін «розірвання трудового договору» вже передбачає в собі припинення трудових правовідносин одностороннім волевиявленням (чи найманого працівника, чи роботодавця або осіб, які не є стороною трудового договору). «Звільнення найманого працівника» означає проведення послідовно взаємопов’язаних невідкладних дій роботодавця щодо юридичного оформлення припинення трудових відносин з працівником. Також поняття «припинення трудового договору» за своїм змістом принципово відрізняється й від таких понять, як «призупинення трудового договору», «відсторонення від роботи», «вивільнення працівників», «анулювання трудового договору». Під припиненням трудового договору розуміється закінчення дії трудових правовідносин за угодою (згодою) сторін, волевиявленням сторін або третіх осіб, які не є їх стороною, а також з підстав, які не залежать від волі сторін, в порядку, визначеному законодавством.

СУЧАСНІ МЕТОДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Неллі Цибульник

кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри правоохоронної діяльності та поліцеїстики
Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-5128-0511
Anotation. У статті автор аналізує сучасні методи нормативно-правового регулювання, які стають об’єктивно необхідними у зв’язку з розвитком правової доктрини, новими викликами та загрозами державній безпеці України, а також правам і основоположним свободам її громадян. Автор пропонує наукове визначення сучасних методів нормативно-правового регулювання сектору безпеки, оскільки наразі наукова доктрина адміністративного права не містить визначення цього поняття. Автор підкреслює, що поняття «безпека» є дуже широким та полягає у відсутності будь-яких загроз державі, її населенню, а також правопорядку. Наміри України вступити до Європейського Союзу також відіграють важливе значення, оскільки у процесі проведення реформування українського законодавства до стандартів ЄС необхідно враховувати сучасні методи нормативно-правового регулювання. Саме такий підхід буде запорукою ефективного нормативно-правового регулювання сектору безпеки держави, а також забезпечення прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності.
Keywords: У статті автор аналізує сучасні методи нормативно-правового регулювання, які стають об’єктивно необхідними у зв’язку з розвитком правової доктрини, новими викликами та загрозами державній безпеці України, а також правам і основоположним свободам її громадян. Автор пропонує наукове визначення сучасних методів нормативно-правового регулювання сектору безпеки, оскільки наразі наукова доктрина адміністративного права не містить визначення цього поняття. Автор підкреслює, що поняття «безпека» є дуже широким та полягає у відсутності будь-яких загроз державі, її населенню, а також правопорядку. Наміри України вступити до Європейського Союзу також відіграють важливе значення, оскільки у процесі проведення реформування українського законодавства до стандартів ЄС необхідно враховувати сучасні методи нормативно-правового регулювання. Саме такий підхід буде запорукою ефективного нормативно-правового регулювання сектору безпеки держави, а також забезпечення прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності.