Журнал №2 (54) / 2023|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Марина Кабиш

кандидат філологічних наук, докторантка
Інституту професійної освіти Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0454-6065

Anotation. У статті охарактеризовано основні інноваційні технології для розвитку педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Досягнення високого рівня педагогічної майстерності є стратегічною метою сучасної освіти. Доведено: застосування обґрунтованих технологій дає змогу ефективно розвивати педагогічну майстерність викладачів загальноосвітніх дисциплін, що сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу в закладах професійної освіти загалом. Зроблено висновки, що основними інноваційними технологіями які забезпечують розвиток педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти є: технології змішаного навчання, тренінгові технології, проектні технології, кейс-технології, технології дистанційного навчання, технології проблемного навчання, імітаційно-ігрове навчання із застосуванням форм проведення процесу: тренінги, проблемні лекції, семінари-дискусії, вебінари, спецкурси, студії, школи, форми Інтернет-самоосвіти тощо.
Keywords: У статті охарактеризовано основні інноваційні технології для розвитку педагогічної майстерності викладача загальноосвітніх дисциплін закладу професійної освіти. Досягнення високого рівня педагогічної майстерності є стратегічною метою сучасної освіти. Доведено: застосування обґрунтованих технологій дає змогу ефективно розвивати педагогічну майстерність викладачів загальноосвітніх дисциплін, що сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу в закладах професійної освіти загалом. Зроблено висновки, що основними інноваційними технологіями які забезпечують розвиток педагогічної майстерності викладачів загальноосвітніх дисциплін закладів професійної освіти є: технології змішаного навчання, тренінгові технології, проектні технології, кейс-технології, технології дистанційного навчання, технології проблемного навчання, імітаційно-ігрове навчання із застосуванням форм проведення процесу: тренінги, проблемні лекції, семінари-дискусії, вебінари, спецкурси, студії, школи, форми Інтернет-самоосвіти тощо.

РОЛЬ МУЗИЧНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ВИКОНАВСТВА У РОЗВИТКУ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ НА МЕЖІ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ

Вадим Лісовий, Микола Полянко

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна)
аспірант кафедри педагогіки та методики початкової освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6232-6602; ORCID ID: 0009-0003-3509-1782

Anotation. У статті авторами розглянуто напрями взаємовпливу громадсько-культурного життя, зокрема в розрізі музично-інструментального виконавства та його впливу на систему мистецької освіти західної України на межі ХІХ-ХХ ст. та здійснено ретроспективний аналіз розвитку музичного виконавського мистецтва та педагогічного і методичного надбання, яке визначало можливості подальшого розвитку музичного мистецтва в історичному контексті європейських музичних традицій. Для проведення даного дослідження авторами було використано загальнонаукові методи аналізу, зокрема історичний, опрацювання, систематизації і узагальнення емпіричних знань, аналітичний метод порівняльного аналізу та структурно-функціональний метод. Дане дослідження дало змогу визначити подальші перспективні шляхи для розробки та застосування сучасних методів формування системи мистецької освіти з урахуванням традицій європейської музичної школи та українських культурних надбань, що утворилися в процесі розвитку культурно-мистецького життя Західної України.
Keywords: У статті авторами розглянуто напрями взаємовпливу громадсько-культурного життя, зокрема в розрізі музично-інструментального виконавства та його впливу на систему мистецької освіти західної України на межі ХІХ-ХХ ст. та здійснено ретроспективний аналіз розвитку музичного виконавського мистецтва та педагогічного і методичного надбання, яке визначало можливості подальшого розвитку музичного мистецтва в історичному контексті європейських музичних традицій. Для проведення даного дослідження авторами було використано загальнонаукові методи аналізу, зокрема історичний, опрацювання, систематизації і узагальнення емпіричних знань, аналітичний метод порівняльного аналізу та структурно-функціональний метод. Дане дослідження дало змогу визначити подальші перспективні шляхи для розробки та застосування сучасних методів формування системи мистецької освіти з урахуванням традицій європейської музичної школи та українських культурних надбань, що утворилися в процесі розвитку культурно-мистецького життя Західної України.

СИСТЕМНІ ЗВ’ЯЗКИ У СФЕРІ ФРАЗЕМІКИ НА ОСНОВІ ВИВЧЕННЯ БІБЛЕЇЗМІВ

Лілія Рускуліс, Інна Родіонова

доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови і літератури Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (Миколаїв, Україна)
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (Миколаїв, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2293-5715; ORCID ID: 0000-0002-3020-8764

Anotation. У статті досліджуються системні зв’язки у сфері фраземіки на основі вивчення біблеїзмів, теоретично та експериментально обґрунтовується запропонована система вивчення фразем української та англійської мов. Ґрунтовне вивчення фраземного складу мов показало, що фраземіка становить систему, тобто сутність взаємозумовлених чи певним чином упорядкованих елементів, що утворюють єдність. Суть системної організації фраземіки найповніше виявляється в різноманітних семантичних зв’язках між фраземами, що відображаються в таких категоріях як полісемія, омонімія синонімія та антонімія. У ході дослідження нами встановлено ряд семантичних зв’язків із 75 досліджуваних біблеїзмів, а саме: 9 полісемічних, 7 омонімічних, 8 синонімічних рядів, 11 антонімічних пар; паронімічних пар не встановлено. У результаті підтвердилася гіпотеза про те, що лексичне (фразеологічне) значення біблеїзмів не змінилося, незважаючи на давність засвоєння в українській мові, дало змогу виявити ряд послідовно-паралельної семантичної структури. Дослідження біблеїзмів у англійській мові підтвердило припущення про кореляцію із компаративно-фразеологічною моделлю, хоч переклад не завжди буває дослівним і точним.
Keywords: У статті досліджуються системні зв’язки у сфері фраземіки на основі вивчення біблеїзмів, теоретично та експериментально обґрунтовується запропонована система вивчення фразем української та англійської мов. Ґрунтовне вивчення фраземного складу мов показало, що фраземіка становить систему, тобто сутність взаємозумовлених чи певним чином упорядкованих елементів, що утворюють єдність. Суть системної організації фраземіки найповніше виявляється в різноманітних семантичних зв’язках між фраземами, що відображаються в таких категоріях як полісемія, омонімія синонімія та антонімія. У ході дослідження нами встановлено ряд семантичних зв’язків із 75 досліджуваних біблеїзмів, а саме: 9 полісемічних, 7 омонімічних, 8 синонімічних рядів, 11 антонімічних пар; паронімічних пар не встановлено. У результаті підтвердилася гіпотеза про те, що лексичне (фразеологічне) значення біблеїзмів не змінилося, незважаючи на давність засвоєння в українській мові, дало змогу виявити ряд послідовно-паралельної семантичної структури. Дослідження біблеїзмів у англійській мові підтвердило припущення про кореляцію із компаративно-фразеологічною моделлю, хоч переклад не завжди буває дослівним і точним.

БЛАЖЕННІШИЙ ЛЮБОМИР ГУЗАР: ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ

Марія Шипка

аспірантка кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Дрогобич, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9990-391X

Anotation. У статті досліджено життєвий шлях та формацію морального авторитету українського народу Любомира Гузара, його педагогічні погляди, просвітницьку та громадську діяльність як духовного лідера. Висвітлено вплив сім’ї на формування ціннісних орієнтирів та становлення його як особистості. Розглянуто основні етапи життя та діяльності, вплив на державотворчі процеси та підтримку українського суспільства. Розкрито лідерські якості, професіоналізм та інтегрований підхід задля розвитку держави і загального блага. Особливу увагу присвячено його багатогранній діяльності: релігійній, екуменічній, соціальній, благодійній, освітньо-виховній, просвітницькій, що у свою чергу вибудувала у суспільстві велику прихильність, шану та авторитетну поставу. Зазначено основні наративи Любомира Гузара, якими він підкреслював гідність кожної людини, а також акцент на безкорисливій любові до держави та усіх її громадян.
Keywords: У статті досліджено життєвий шлях та формацію морального авторитету українського народу Любомира Гузара, його педагогічні погляди, просвітницьку та громадську діяльність як духовного лідера. Висвітлено вплив сім’ї на формування ціннісних орієнтирів та становлення його як особистості. Розглянуто основні етапи життя та діяльності, вплив на державотворчі процеси та підтримку українського суспільства. Розкрито лідерські якості, професіоналізм та інтегрований підхід задля розвитку держави і загального блага. Особливу увагу присвячено його багатогранній діяльності: релігійній, екуменічній, соціальній, благодійній, освітньо-виховній, просвітницькій, що у свою чергу вибудувала у суспільстві велику прихильність, шану та авторитетну поставу. Зазначено основні наративи Любомира Гузара, якими він підкреслював гідність кожної людини, а також акцент на безкорисливій любові до держави та усіх її громадян.

ЕКЗОТИЧНА СКЛАДОВА ДЕБЮССІЗМУ: ВЗАЄМОДІЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО І ПЕРСОНАЛЬНОГО

Сергій Деоба

аспірант кафедри історії світової музики
Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8749-4482

Anotation. Екзотизм і дебюссізм розглянуто як взаємопов’язані музичні явища доби модернізму, особливу увагу приділено характеру їхньої взаємодії. Виявлено ієрархічну залежність дебюссізму (персонально-стильового феномену) від екзотизму (епохальної стильової тенденції кінця ХІХ – початку ХХ століття). Висвітлено основні позиції зарубіжної теорії екзотизму та поширені музикознавчі підходи щодо диференціації екзотизму та орієнталізму. Виокремлено комплекс музичних новацій К. Дебюссі, що позиціонуються як похідні від екзотизму, розкрито вплив екзотизму, як загальнокультурного європейського явища, на розвиток специфічного музичного феномену дебюссізму. Простежено зв’язок творчості К. Дебюссі із колективною французькою стратегією тяжіння до екзотизму. Запропоновано авторську типологію проявів екзотизму в творчості К. Дебюссі з поділом на міфологічний і географічний різновиди, з деталізацією останнього на певні підвиди. Виявлено основні географічні локації, які слугували джерелом естетичного, композиційного, образно-інтонаційного збагачення дебюссізму. Доведено багатоваріантність застосування у творах К. Дебюссі виразових засобів екзотичної природи поза конкретним географічним контекстом.
Keywords: Екзотизм і дебюссізм розглянуто як взаємопов’язані музичні явища доби модернізму, особливу увагу приділено характеру їхньої взаємодії. Виявлено ієрархічну залежність дебюссізму (персонально-стильового феномену) від екзотизму (епохальної стильової тенденції кінця ХІХ – початку ХХ століття). Висвітлено основні позиції зарубіжної теорії екзотизму та поширені музикознавчі підходи щодо диференціації екзотизму та орієнталізму. Виокремлено комплекс музичних новацій К. Дебюссі, що позиціонуються як похідні від екзотизму, розкрито вплив екзотизму, як загальнокультурного європейського явища, на розвиток специфічного музичного феномену дебюссізму. Простежено зв’язок творчості К. Дебюссі із колективною французькою стратегією тяжіння до екзотизму. Запропоновано авторську типологію проявів екзотизму в творчості К. Дебюссі з поділом на міфологічний і географічний різновиди, з деталізацією останнього на певні підвиди. Виявлено основні географічні локації, які слугували джерелом естетичного, композиційного, образно-інтонаційного збагачення дебюссізму. Доведено багатоваріантність застосування у творах К. Дебюссі виразових засобів екзотичної природи поза конкретним географічним контекстом.

ГОНЧАРСЬКИЙ ЗООМОРФНИЙ ПОСУД ЧЕРНІГІВЩИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК ХУДОЖНЄ ЯВИЩЕ

Людмила Сержант

молодша наукова співробітниця
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної академії наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-5545-9693

Anotation. У статті піднімається ряд проблем, пов’язаних з дослідженням керамічного зооморфного посуду кінця ХІХ – першої третини ХХ століття з Чернігівщини – культурно-етнографічного регіону України. Метою статті є дослідження витоків цього явища та виявлення художньо-стилістичної своєрідності творів місцевих гончарів порівняно з аналогічними творами з інших реґіонів України. Було проаналізовано зміну функції зооморфного посуду відповідно до місцевої культурної традиції, виявлено деякі спільні риси між зооморфними посудинами з даного регіону й західноєвропейськими середньовічними керамічними акваманілами, досліджено особливості авторського стилю у трактуванні форми й декору виробів, розглянуто вплив явища на розвиток української декоративної кераміки середини ХХ століття. На основі дослідження зроблено висновок, що зооморфний посуд є продуктом художньої творчості гончарів в межах ремесла, його еволюція відбувалася під впливом технологічного, образно-стильового, інноваційного та традиційного факторів.
Keywords: У статті піднімається ряд проблем, пов’язаних з дослідженням керамічного зооморфного посуду кінця ХІХ – першої третини ХХ століття з Чернігівщини – культурно-етнографічного регіону України. Метою статті є дослідження витоків цього явища та виявлення художньо-стилістичної своєрідності творів місцевих гончарів порівняно з аналогічними творами з інших реґіонів України. Було проаналізовано зміну функції зооморфного посуду відповідно до місцевої культурної традиції, виявлено деякі спільні риси між зооморфними посудинами з даного регіону й західноєвропейськими середньовічними керамічними акваманілами, досліджено особливості авторського стилю у трактуванні форми й декору виробів, розглянуто вплив явища на розвиток української декоративної кераміки середини ХХ століття. На основі дослідження зроблено висновок, що зооморфний посуд є продуктом художньої творчості гончарів в межах ремесла, його еволюція відбувалася під впливом технологічного, образно-стильового, інноваційного та традиційного факторів.

ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ У ПЕРЕКЛАДІ: МЕХАНІЗМИ ВІДТВОРЕННЯ ТА ВИКЛИКИ

Оксана Галич

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови
Київського національного лінгвістичного університету (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8800-9792

Anotation. Метою статті є виявлення та окреслення особливостей відтворення текстової категорії інтертекстуальності у перекладі. Інтертекстуальність, а саме включення у текст інших текстів у вигляді ремінісценцій, алюзій, цитат є найвиразнішою ознакою постмодернізму, неповне відтворення якої для реципієнта/читача у перекладі з мови оригіналу порушує постмодерністську поетику. У перекладацькому аспекті інтертекстуальність забезпечує та сприяє фасилітації взаємного звʼязку між трьома сторонами, які, у свою чергу, взаємодіють із текстами: автор, перекладач і читач. Найбільш поширеними способами відтворення інтертексту у перекладі, які удосконалюють механізм повноцінного сприйняття кінцевого тексту читачем, є доместикація (одомашнення) та форенізація (очуження). Одомашнення передбачає максимальну адаптацію оригінального тексту до рівня розуміння читачем історико-культурного підґрунтя твору, водночас очуження зберігає оригінальність тексту.
Keywords: Метою статті є виявлення та окреслення особливостей відтворення текстової категорії інтертекстуальності у перекладі. Інтертекстуальність, а саме включення у текст інших текстів у вигляді ремінісценцій, алюзій, цитат є найвиразнішою ознакою постмодернізму, неповне відтворення якої для реципієнта/читача у перекладі з мови оригіналу порушує постмодерністську поетику. У перекладацькому аспекті інтертекстуальність забезпечує та сприяє фасилітації взаємного звʼязку між трьома сторонами, які, у свою чергу, взаємодіють із текстами: автор, перекладач і читач. Найбільш поширеними способами відтворення інтертексту у перекладі, які удосконалюють механізм повноцінного сприйняття кінцевого тексту читачем, є доместикація (одомашнення) та форенізація (очуження). Одомашнення передбачає максимальну адаптацію оригінального тексту до рівня розуміння читачем історико-культурного підґрунтя твору, водночас очуження зберігає оригінальність тексту.

ОДЕСЬКИЙ ТЮРЕМНИЙ ЗАМОК В КОНТЕКСТІ РОЗБУДОВИ МЕРЕЖІ МІСЦЬ УВ’ЯЗНЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЯХ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

Олексій Короткий

здобувач PhD кафедри історії та філософії
Бердянського державного педагогічного університету (Бердянськ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6267-3321

Anotation. У статті досліджено хід та особливості побудови Одеського тюремного замку. Розглянуто процес затвердження проєктної документації та складнощі, які виникали в місцевої адміністрації на шляху до виділення необхідних коштів. Проаналізовано подальшу добудову всередені установи, яка відбувалась в першій половині ХІХ ст. Будівництво в’язниці в Одесі розглянуто в контексті поширення Українськими губерніями мережі кам’яних тюремних замків, які в досліджуваний період замінили собою дерев’ні остроги. Встановлено, що при побудові Одеського тюремного замку виникли типові для імперії проблеми, такі як нестача коштів в місцевому бюджеті, малі асигнації та складнощі в пошуку підрядників. Зроблено висновок, що причиною цього була відсутність системної політики в справі реорганізації місць ув’язнення. Затримка в модернізації тюрем призводила до гальмування всієї реформи.
Keywords: У статті досліджено хід та особливості побудови Одеського тюремного замку. Розглянуто процес затвердження проєктної документації та складнощі, які виникали в місцевої адміністрації на шляху до виділення необхідних коштів. Проаналізовано подальшу добудову всередені установи, яка відбувалась в першій половині ХІХ ст. Будівництво в’язниці в Одесі розглянуто в контексті поширення Українськими губерніями мережі кам’яних тюремних замків, які в досліджуваний період замінили собою дерев’ні остроги. Встановлено, що при побудові Одеського тюремного замку виникли типові для імперії проблеми, такі як нестача коштів в місцевому бюджеті, малі асигнації та складнощі в пошуку підрядників. Зроблено висновок, що причиною цього була відсутність системної політики в справі реорганізації місць ув’язнення. Затримка в модернізації тюрем призводила до гальмування всієї реформи.

БРИТАНСЬКА ЖІНОЧА ЛІРИКА НА ПЕРЕХРЕСТІ СТОЛІТЬ: ДОБА РЕСТАВРАЦІЇ – ВІКТОРІАНСЬКА ДОБА

Надія Поліщук

кандидат філологічних наук, доцент доцент кафедри світової літератури
Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)

ORCID ID: 0009-0007-6161-1955

Anotation. Стаття присвячена аналізові феноменові британської жіночої поезії ХVІІ–ХІХ ст. Увагу зосереджено на вибраних текстах лірики провідних письменниць доби Реставрації (М. Рот, К. Філіпс і А. Бен) та Вікторіанської епохи (Е. Бронте, Е. Баррет-Браунінґ, К. Россетті). Дослідження поетики ліричних творів авторок здійснено на основі комплексного використання літературознавчої методології, зокрема з царини компаративістики, структуралізму, нової і феміністичної критики. Проаналізовано провідні поетичні мотиви жіночої лірики британських письменниць (як-от мотиви любові, життя, смерті, природи, Бога) і жанрові особливості творів (головно сонета); виокремлено і розглянуто тематичні преференції кожної з поеток; виявлено характерні риси творчої індивідуальності авторок.
Keywords: Стаття присвячена аналізові феноменові британської жіночої поезії ХVІІ–ХІХ ст. Увагу зосереджено на вибраних текстах лірики провідних письменниць доби Реставрації (М. Рот, К. Філіпс і А. Бен) та Вікторіанської епохи (Е. Бронте, Е. Баррет-Браунінґ, К. Россетті). Дослідження поетики ліричних творів авторок здійснено на основі комплексного використання літературознавчої методології, зокрема з царини компаративістики, структуралізму, нової і феміністичної критики. Проаналізовано провідні поетичні мотиви жіночої лірики британських письменниць (як-от мотиви любові, життя, смерті, природи, Бога) і жанрові особливості творів (головно сонета); виокремлено і розглянуто тематичні преференції кожної з поеток; виявлено характерні риси творчої індивідуальності авторок.

ДОСВІД ПЕРЕЖИВАННЯ ВІЙНИ ВЧИТЕЛЯМИ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН: ВІД ОСОБИСТОГО ДО ПРОФЕСІЙНОГО (НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ)

Ольга Сирцова, Юрій Білай

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради (Запоріжжя, Україна)
директор Бердянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Бердянської міської ради Запорізької області (Бердянськ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7529-5251; ORCID ID: 0009-0004-3217-4678

Anotation. У статті зроблено першу спробу узагальнення досвіду переживання російсько-українського збройного конфлікту та професійної діяльності в його умовах вчителів суспільних дисциплін Запорізького регіону. Стаття базується на результатах наукового дослідження, основними методами якого були онлайн-анкетування та письмове опитування. Вибірка респондентів складається з 168 осіб, що становить близько 20% від усіх учителів суспільних дисциплін Запорізької області. В представлених результатах охарактеризовано стан функціонування системи загальної середньої освіти Запорізької області після початку широкомасштабного вторгнення російських військ. Визначено основні тенденції міграційних процесів, в яких брали участь викладачі суспільних дисциплін. Описано досвід педагогів щодо переживання окупації, встановлено основні причини та шляхи їх виїзду з тимчасово окупованих територій. Акцентовано увагу на психоемоційному стані опитаних респондентів та визначено основні тенденції та характер його зміни протягом першого року активної фази збройного конфлікту. Показані основні зміни, що відбулися у поглядах педагогів на основні завдання виховання в умовах активної фази російсько-української війни.
Keywords: У статті зроблено першу спробу узагальнення досвіду переживання російсько-українського збройного конфлікту та професійної діяльності в його умовах вчителів суспільних дисциплін Запорізького регіону. Стаття базується на результатах наукового дослідження, основними методами якого були онлайн-анкетування та письмове опитування. Вибірка респондентів складається з 168 осіб, що становить близько 20% від усіх учителів суспільних дисциплін Запорізької області. В представлених результатах охарактеризовано стан функціонування системи загальної середньої освіти Запорізької області після початку широкомасштабного вторгнення російських військ. Визначено основні тенденції міграційних процесів, в яких брали участь викладачі суспільних дисциплін. Описано досвід педагогів щодо переживання окупації, встановлено основні причини та шляхи їх виїзду з тимчасово окупованих територій. Акцентовано увагу на психоемоційному стані опитаних респондентів та визначено основні тенденції та характер його зміни протягом першого року активної фази збройного конфлікту. Показані основні зміни, що відбулися у поглядах педагогів на основні завдання виховання в умовах активної фази російсько-української війни.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАГУВАННЯ НА СКЛАДНІ СИТУАЦІЇ ПОЛІЦЕЙСЬКИМИ-СПЕЦПРИЗНАЧЕНЦЯМИ

Сергій Бойчук

аспірант кафедри соціології та психології
Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2756-5330

Anotation. Стаття презентує теоретичне та емпіричне вивчення типів орієнтацій у важких ситуаціях в практиці поліціювання. Орієнтація поліцейських при розв’язанні проблемних ситуацій є передумовою їх копінг-поведінки та складовою життєздатності людини в цілому. Метою дослідження є виявлення особливостей типів реагування на складні ситуації у поліцейських-спецпризначенців з різним рівнем життєздатності (ЖЗ). Вибірку дослідження склали 480 поліцейських. З залученням опитувальника «Типи орієнтацій у важких ситуаціях», емпірично було встановлено, що у групі з низьким рівнем ЖЗ домінують типи орієнтацій при складних ситуаціях, які свідчать скоріше про їх бажання уникнути проблему, ніж зблизитися з нею. Група з середнім рівнем ЖЗ характеризується готовністю долати перешкоди, хоча намагаються не потрапляти в такі обставини, однак вони здатні використати всі свої ресурси та досягнути позитивного результату. Досліджуванні з високим рівнем ЖЗ у складних ситуаціях бачать можливості для росту й вдосконалення, тому обирають орієнтацію на зближення з проблемою.
Keywords: Стаття презентує теоретичне та емпіричне вивчення типів орієнтацій у важких ситуаціях в практиці поліціювання. Орієнтація поліцейських при розв’язанні проблемних ситуацій є передумовою їх копінг-поведінки та складовою життєздатності людини в цілому. Метою дослідження є виявлення особливостей типів реагування на складні ситуації у поліцейських-спецпризначенців з різним рівнем життєздатності (ЖЗ). Вибірку дослідження склали 480 поліцейських. З залученням опитувальника «Типи орієнтацій у важких ситуаціях», емпірично було встановлено, що у групі з низьким рівнем ЖЗ домінують типи орієнтацій при складних ситуаціях, які свідчать скоріше про їх бажання уникнути проблему, ніж зблизитися з нею. Група з середнім рівнем ЖЗ характеризується готовністю долати перешкоди, хоча намагаються не потрапляти в такі обставини, однак вони здатні використати всі свої ресурси та досягнути позитивного результату. Досліджуванні з високим рівнем ЖЗ у складних ситуаціях бачать можливості для росту й вдосконалення, тому обирають орієнтацію на зближення з проблемою.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОЇ ПОРУБКИ АБО НЕЗАКОННОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ЗБУТУ ЛІСУ В УКРАЇНІ

Ольга Агаркова

кандидат юридичних наук, доцент кафедри поліцейської діяльності факультету підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції
Луганського навчально-наукового інституту імені Е.О. Дідоренка Донецького державного університету внутрішніх справ (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6236-4198

Anotation. У положеннях наукової статті автором проаналізовано особливості методики розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу. Виокремлено особливості проведення огляду місця події, предметів та транспортних засобів під час розслідування досліджуваного виду кримінального правопорушення. Визначено особливості вилучення, накладення арешту та зберігання тимчасово вилучених предметів і знарядь кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України. Методологія дослідження передбачає використання наступних методів: системно-структурний (для встановлення особливостей тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій); структурно-функціональний (для визначення організаційно-тактичних засад проведення огляду); статистичний (для аналізу матеріалів кримінальних проваджень, рішень суду, результатів анкетування). Використано теоретичні та узагальнюючі висновки українських юристів. В результаті проведеного аналізу, у науковій статті розроблені практичні рекомендації, на базі положень загальної теорії криміналістики та результатів узагальнення судово-слідчої практики, спрямовані на удосконалення проведення огляду під час розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу.
Keywords: У положеннях наукової статті автором проаналізовано особливості методики розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу. Виокремлено особливості проведення огляду місця події, предметів та транспортних засобів під час розслідування досліджуваного виду кримінального правопорушення. Визначено особливості вилучення, накладення арешту та зберігання тимчасово вилучених предметів і знарядь кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України. Методологія дослідження передбачає використання наступних методів: системно-структурний (для встановлення особливостей тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій); структурно-функціональний (для визначення організаційно-тактичних засад проведення огляду); статистичний (для аналізу матеріалів кримінальних проваджень, рішень суду, результатів анкетування). Використано теоретичні та узагальнюючі висновки українських юристів. В результаті проведеного аналізу, у науковій статті розроблені практичні рекомендації, на базі положень загальної теорії криміналістики та результатів узагальнення судово-слідчої практики, спрямовані на удосконалення проведення огляду під час розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу.

ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Михайло Александров

кандидат юридичних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник відділу розроблення та вдосконалення форми одягу
Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9574-232X

Anotation. У статті розглянуто сучасні проблеми визначення ефективності правового регулювання у сфері національно-патріотичного виховання. Дослідження проводилося методом аналізу. Для прогнозування проблем правового регулювання у досліджуваній сфері застосовано методи моделювання ситуації. Авторами розглянуто наукові підходи до визначення ефективності заходів національно-патріотичного виховання та правового регулювання, запропоновано тлумачення терміну «Оцінка ефективності правового регулювання у сфері національно- патріотичного виховання». З’ясовано, що основними проблемами щодо ефективності оцінки державної політики у сфері національно-патріотичного виховання є застосування кількісних показників, таких як кількість залученого населення чи виробленої медіа-продукції патріотичного спрямування без оцінки реальних потреб суспільства. Запропоновано удосконалені критерії оцінки ефективності правового регулювання «підвищення у громадян рівня володіння українською мовою» та «збільшення кількості дорослих, що пройшли курси оволодіння державною мовою». Визначено перелік правопорушень, зменшення кількості яких може свідчити про результативність державної політики національно-патріотичного виховання. Наголошено на необхідності консолідації зусиль щодо наукового обґрунтування методів оцінки ефективності правового регулювання у сфері національно-патріотичного виховання та їх імплементації у вітчизняне законодавство.
Keywords: У статті розглянуто сучасні проблеми визначення ефективності правового регулювання у сфері національно-патріотичного виховання. Дослідження проводилося методом аналізу. Для прогнозування проблем правового регулювання у досліджуваній сфері застосовано методи моделювання ситуації. Авторами розглянуто наукові підходи до визначення ефективності заходів національно-патріотичного виховання та правового регулювання, запропоновано тлумачення терміну «Оцінка ефективності правового регулювання у сфері національно- патріотичного виховання». З’ясовано, що основними проблемами щодо ефективності оцінки державної політики у сфері національно-патріотичного виховання є застосування кількісних показників, таких як кількість залученого населення чи виробленої медіа-продукції патріотичного спрямування без оцінки реальних потреб суспільства. Запропоновано удосконалені критерії оцінки ефективності правового регулювання «підвищення у громадян рівня володіння українською мовою» та «збільшення кількості дорослих, що пройшли курси оволодіння державною мовою». Визначено перелік правопорушень, зменшення кількості яких може свідчити про результативність державної політики національно-патріотичного виховання. Наголошено на необхідності консолідації зусиль щодо наукового обґрунтування методів оцінки ефективності правового регулювання у сфері національно-патріотичного виховання та їх імплементації у вітчизняне законодавство.

ПРАВО ОСОБИ НА СІМ’Ю У ПРАКТИЦІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ТА НАЦІОНАЛЬНІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ

Володимир Ватрас

доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, професор кафедри цивільного права та процесу
Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова (Хмельницький, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6822-7442

Anotation. В науковій статті здійснено дослідження проблематики визначення змісту права на сім’ю у практиці Європейського суду з прав людини та правовій доктрині України. На підставі проведеного наукового дослідження, автор прийшов до висновку, що право на сім’ю у правовій доктрині розглядається переважно в контексті того, що таке право є сімейним правом і поза сімейними відносинами не може бути реалізоване, однак належить будь-якій фізичній особі, яка має як правомочності, пов’язані із знаходженням у сім’ї, так і правомочності, які є потенційними і не обов’язково реалізуються найближчим часом (право на створення сім’ї, її захист, право на повагу до сімейного життя). Елементами права особи на сім’ю є: право на створення сім’ї, право бути членом сім’ї і право на повагу до сімейного життя та убезпечитися від втручання у нього. Якщо проаналізувати судову практику Європейського суду з прав людини, то переважно право особи на сім’ю ставало об’єктом захисту на підставі визнання порушень ст. ст. 8 та 12 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, перше – в контексті захисту прав членів уже існуючої сім’ї (передусім в частині права членів сім’ї на спілкування та стосунки, прав що підлягають захисту у зв’язку із позбавленням батьківських прав або відібранням дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав), друге – в аспекті усунення обмежень для укладання шлюбу.
Keywords: В науковій статті здійснено дослідження проблематики визначення змісту права на сім’ю у практиці Європейського суду з прав людини та правовій доктрині України. На підставі проведеного наукового дослідження, автор прийшов до висновку, що право на сім’ю у правовій доктрині розглядається переважно в контексті того, що таке право є сімейним правом і поза сімейними відносинами не може бути реалізоване, однак належить будь-якій фізичній особі, яка має як правомочності, пов’язані із знаходженням у сім’ї, так і правомочності, які є потенційними і не обов’язково реалізуються найближчим часом (право на створення сім’ї, її захист, право на повагу до сімейного життя). Елементами права особи на сім’ю є: право на створення сім’ї, право бути членом сім’ї і право на повагу до сімейного життя та убезпечитися від втручання у нього. Якщо проаналізувати судову практику Європейського суду з прав людини, то переважно право особи на сім’ю ставало об’єктом захисту на підставі визнання порушень ст. ст. 8 та 12 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, перше – в контексті захисту прав членів уже існуючої сім’ї (передусім в частині права членів сім’ї на спілкування та стосунки, прав що підлягають захисту у зв’язку із позбавленням батьківських прав або відібранням дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав), друге – в аспекті усунення обмежень для укладання шлюбу.

СІМЕЙНЕ ПРАВО ТА ІНТЕРЕС УЧАСНИКІВ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН ЯК ОБ’ЄКТИ ЗАХИСТУ

Роман Гаврік

кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права
Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова (Хмельницький, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1557-0594

Anotation. В науковій статті здійснено дослідження проблематики визначення поняття сімейного права та інтересу як об’єкту захисту, визначення змісту понять «сімейне право» та «сімейний інтерес». На підставі проведеного наукового дослідження, автор прийшов до висновку, що сімейне право – це міра можливої або дозволеної поведінки суб’єкта сімейних відносин, потенційні можливості, які можуть бути реалізовані ним, причому алгоритм такої поведінки визначається актами сімейного законодавства або іншими джерелами сімейного права, а у випадку відсутності такого визначення – сімейним договором чи розсудом самого суб’єкта, який вправі діяти будь-яким чином, щоб не порушувати права та інтереси інших осіб; це спосіб здійснення можливої чи дозволеної поведінки, в результаті чого задовольняються потреби учасника сімейних відносин, це право особи на захист. Не може бути захищене сімейне право особи, яке не ґрунтується на положеннях джерел сімейного права або суперечить їм. Сімейний інтерес є самостійним об’єктом захисту у разі, якщо йдеться про створення перешкод для реалізації інтересу (порушення інтересу), а також у випадку його невизнання чи оспорювання; для того, щоб бути захищеним, цей інтерес не повинен суперечити сімейному законодавству, порушувати сімейні права та інтереси інших осіб (у разі пріоритету інтересів цих осіб).
Keywords: В науковій статті здійснено дослідження проблематики визначення поняття сімейного права та інтересу як об’єкту захисту, визначення змісту понять «сімейне право» та «сімейний інтерес». На підставі проведеного наукового дослідження, автор прийшов до висновку, що сімейне право – це міра можливої або дозволеної поведінки суб’єкта сімейних відносин, потенційні можливості, які можуть бути реалізовані ним, причому алгоритм такої поведінки визначається актами сімейного законодавства або іншими джерелами сімейного права, а у випадку відсутності такого визначення – сімейним договором чи розсудом самого суб’єкта, який вправі діяти будь-яким чином, щоб не порушувати права та інтереси інших осіб; це спосіб здійснення можливої чи дозволеної поведінки, в результаті чого задовольняються потреби учасника сімейних відносин, це право особи на захист. Не може бути захищене сімейне право особи, яке не ґрунтується на положеннях джерел сімейного права або суперечить їм. Сімейний інтерес є самостійним об’єктом захисту у разі, якщо йдеться про створення перешкод для реалізації інтересу (порушення інтересу), а також у випадку його невизнання чи оспорювання; для того, щоб бути захищеним, цей інтерес не повинен суперечити сімейному законодавству, порушувати сімейні права та інтереси інших осіб (у разі пріоритету інтересів цих осіб).

ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Юрій Голодник

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінальної юстиції
Державного податкового університету України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-8051-1473

Anotation. На підставі дослідження наукових думок, нової адміністративно-правової доктрини, аналізу вітчизняного і міжнародного законодавства, у статті розглядаються ключові засадничі засади адміністративно-правового забезпечення діяльності правоохоронних органів. Зважуючи на те, що у своїй діяльності вітчизняні правоохоронні органи, їхні посадові особи мають постійні відносини із громадянами, наголошується, що важливу роль у цих відносинах повинні відігравати сучасні принципи адміністративного права, що і є метою роботи. Висвітлюються основні міжнародні принципи і стандарти, які зумовлюють зміст діяльності правоохоронних органів у міжнародних угодах ратифікованих Україною. Розглянуто сучасні принципи діяльності правоохоронних органів. Обґрунтовується необхідність запровадження спеціальних принципів адміністративного права в діяльність правоохоронних органів, які відповідають вітчизняній адміністративно-правовій доктрині, міжнародним стандартам і принципам, правовідносинам посадових осіб правоохоронних органів з громадянами.
Keywords: На підставі дослідження наукових думок, нової адміністративно-правової доктрини, аналізу вітчизняного і міжнародного законодавства, у статті розглядаються ключові засадничі засади адміністративно-правового забезпечення діяльності правоохоронних органів. Зважуючи на те, що у своїй діяльності вітчизняні правоохоронні органи, їхні посадові особи мають постійні відносини із громадянами, наголошується, що важливу роль у цих відносинах повинні відігравати сучасні принципи адміністративного права, що і є метою роботи. Висвітлюються основні міжнародні принципи і стандарти, які зумовлюють зміст діяльності правоохоронних органів у міжнародних угодах ратифікованих Україною. Розглянуто сучасні принципи діяльності правоохоронних органів. Обґрунтовується необхідність запровадження спеціальних принципів адміністративного права в діяльність правоохоронних органів, які відповідають вітчизняній адміністративно-правовій доктрині, міжнародним стандартам і принципам, правовідносинам посадових осіб правоохоронних органів з громадянами.

РОЗШИРЕННЯ ПРАВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЖІНОК У КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ

Олександра Голуб

аспірантка
Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-1100-5871

Anotation. У статті досліджується процес розширення прав та можливостей жінок у контексті подолання дискримінації за ознакою статі та множинної дискримінації, у тому числі щодо жінок з груп, які перебувають у несприятливому становищі. У статті проаналізовані міжнародні стандарти ООН та Ради Європи у сфері забезпечення рівних прав та можливостей осіб, котрі належать до груп у несприятливому становищі. Наголошується на тому, що національне законодавство не містить визначення поняття «множинна дискримінація», що ускладнює правозастосування антидискримінаційного законодавства. Авторка розкриває відмінності між термінами «вразливі групи», «групи, які перебувають у несприятливому становищі» та «соціальне неблагополуччя». Наведені практичні приклади розширення прав та можливостей жінок на соціальному, економічному, громадсько-політичному рівнях.
Keywords: У статті досліджується процес розширення прав та можливостей жінок у контексті подолання дискримінації за ознакою статі та множинної дискримінації, у тому числі щодо жінок з груп, які перебувають у несприятливому становищі. У статті проаналізовані міжнародні стандарти ООН та Ради Європи у сфері забезпечення рівних прав та можливостей осіб, котрі належать до груп у несприятливому становищі. Наголошується на тому, що національне законодавство не містить визначення поняття «множинна дискримінація», що ускладнює правозастосування антидискримінаційного законодавства. Авторка розкриває відмінності між термінами «вразливі групи», «групи, які перебувають у несприятливому становищі» та «соціальне неблагополуччя». Наведені практичні приклади розширення прав та можливостей жінок на соціальному, економічному, громадсько-політичному рівнях.

ПРАВОВИЙ СТАТУС НАГЛЯДОВОЇ РАДИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»

Ганна Зайкіна

здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0499-5343

Anotation. У статті розкрито правовий статус наглядової ради акціонерного товариства «Українська залізниця» як правове становище внутрішньо-функціонального органу товариства, що є суб’єктом внутрішнього управління товариства, на який покладено функцію внутрішнього контролю діяльності товариства та забезпечення діяльності правління товариства, шляхом впровадження та реалізації корпоративної стратегії, спрямованої на розвиток акціонерного товариства. Визначено, що за своїм правовим статусом наглядова рада акціонерного товариства «Українська залізниця» є колегіальним органом, що діє відповідно до вимог законодавства та статуту товариства, без права втручання у поточну діяльність Укрзалізниці, що належить до компетенції вищих органів її управління.
Keywords: У статті розкрито правовий статус наглядової ради акціонерного товариства «Українська залізниця» як правове становище внутрішньо-функціонального органу товариства, що є суб’єктом внутрішнього управління товариства, на який покладено функцію внутрішнього контролю діяльності товариства та забезпечення діяльності правління товариства, шляхом впровадження та реалізації корпоративної стратегії, спрямованої на розвиток акціонерного товариства. Визначено, що за своїм правовим статусом наглядова рада акціонерного товариства «Українська залізниця» є колегіальним органом, що діє відповідно до вимог законодавства та статуту товариства, без права втручання у поточну діяльність Укрзалізниці, що належить до компетенції вищих органів її управління.

ВЕКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ ВІДНОСИН У СФЕРІ ВІДКРИТОСТІ МІСТ: НАЦІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Роман Кірін, Володимир Шеховцов

доктор юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник, Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» (Київ, Україна)
доктор юридичних наук, доцент, декан факультету адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0089-4086; ORCID ID: 0000-0002-9101-7160

Anotation. У статті розглянуто окремі аспекти національних проблем та європейського досвіду в напрямку трансформації відносин у сфері відкритості міст. Обґрунтовано авторський підхід до формування та система- тизації нормативно-правових актів у сфері відкритості міста. Аргументовано бачення співвідношення понять «відкрите місто» та «розумне місто», виявлено основні проблеми процесу впровадження політики «відкрите місто – відкрита громада» та правового врегулювання певних відносин у цій сфері. Систематизовано сукупність відносин відкритості міст та акти їх правового регулювання, визначено та рекомендовано до використання перспективні напрями е-демократії. Запропоновано врахувати рекомендації Європейського парламенту щодо впровадження нових інструментів цифрової комунікації та відкритих і спільних платформ, а також досвіду окремих європейських міст у сфері реалізації е-урядування.
Keywords: У статті розглянуто окремі аспекти національних проблем та європейського досвіду в напрямку трансформації відносин у сфері відкритості міст. Обґрунтовано авторський підхід до формування та система- тизації нормативно-правових актів у сфері відкритості міста. Аргументовано бачення співвідношення понять «відкрите місто» та «розумне місто», виявлено основні проблеми процесу впровадження політики «відкрите місто – відкрита громада» та правового врегулювання певних відносин у цій сфері. Систематизовано сукупність відносин відкритості міст та акти їх правового регулювання, визначено та рекомендовано до використання перспективні напрями е-демократії. Запропоновано врахувати рекомендації Європейського парламенту щодо впровадження нових інструментів цифрової комунікації та відкритих і спільних платформ, а також досвіду окремих європейських міст у сфері реалізації е-урядування.

ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я ТА РОЛЬ ОРГАНІВ РАДИ ЄВРОПИ У ЙОГО ГАРАНТУВАННІ: ІСТОРІОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Владислав Костров

аспірант кафедри конституційного права
Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9932-9831

Anotation. Метою статті є дослідження двох праць українських дослідників для пошуку тих висновків та пропозицій, які стануть у нагоді не лише фахівцям з теорії держави і права (до числа яких належать автори цих робот), але й вченим-конституціоналістам. Узагальнено, які саме положення у монографічних дослідженнях відомих фахівців з теорії держави і права І.Я. Сенюти та Ю.Ю. Швеца щодо проблематики права на охорону здоров’я є важливим для конституційно-правових досліджень (у тому числі аргументація важливості конституційного законодавства для галузі медичного права; розробка аксіологічних аспектів, а саме дослідження таких цінностей, як здоров’я окремої особистості, а також громадське здоров’я; дослідження захисту прав пацієнтів Європейським судом з прав людини та інші).
Keywords: Метою статті є дослідження двох праць українських дослідників для пошуку тих висновків та пропозицій, які стануть у нагоді не лише фахівцям з теорії держави і права (до числа яких належать автори цих робот), але й вченим-конституціоналістам. Узагальнено, які саме положення у монографічних дослідженнях відомих фахівців з теорії держави і права І.Я. Сенюти та Ю.Ю. Швеца щодо проблематики права на охорону здоров’я є важливим для конституційно-правових досліджень (у тому числі аргументація важливості конституційного законодавства для галузі медичного права; розробка аксіологічних аспектів, а саме дослідження таких цінностей, як здоров’я окремої особистості, а також громадське здоров’я; дослідження захисту прав пацієнтів Європейським судом з прав людини та інші).

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ

Іван Кравченко, Роман Удовенко

доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного та інформаційного права Сумського національного аграрного університету (Суми, Україна)
аспірант кафедри адміністративного та інформаційного права Сумського національного аграрного університету (Суми, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0235-0760; ORCID ID: 0009-0005-7902-8704

Anotation. Стаття присвячується проблематиці інформаційно-правового забезпечення екологічних прав людини в умовах сталого розвитку. Акцентується увага на актуальності вказаного кола питань в умовах поступального розвитку. Для забезпечення повноти й всебічності дослідження опрацьовуються думки провідних вчених щодо поняття «екологічні права», формулюється авторське розуміння цієї дефініції з позиції визначення їх ролі відносно процесів сталого розвитку. Розглядаються й аналізуються ключові екологічні права людини у національному законодавстві, а також ті, що закріплені в міжнародних договорах й інших законодавчих актах. Висловлюється бачення щодо їх важливості з позицій раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки країни, а також захисту громадян від екологічних подразників. Здійснюється оцінка рівня інформаційно-правового забезпечення екологічних прав людини в Україні. Наголошується й робиться спроба обґрунтування необхідності посилення цього вектора державної політики на сучасному етапі.
Keywords: Стаття присвячується проблематиці інформаційно-правового забезпечення екологічних прав людини в умовах сталого розвитку. Акцентується увага на актуальності вказаного кола питань в умовах поступального розвитку. Для забезпечення повноти й всебічності дослідження опрацьовуються думки провідних вчених щодо поняття «екологічні права», формулюється авторське розуміння цієї дефініції з позиції визначення їх ролі відносно процесів сталого розвитку. Розглядаються й аналізуються ключові екологічні права людини у національному законодавстві, а також ті, що закріплені в міжнародних договорах й інших законодавчих актах. Висловлюється бачення щодо їх важливості з позицій раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки країни, а також захисту громадян від екологічних подразників. Здійснюється оцінка рівня інформаційно-правового забезпечення екологічних прав людини в Україні. Наголошується й робиться спроба обґрунтування необхідності посилення цього вектора державної політики на сучасному етапі.

СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО, ПОВ’ЯЗАНЕ ЗІ ЗБРОЙНИМ КОНФЛІКТОМ: СОЦІАЛЬНА ПРИРОДА, ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ

Інна Мельниченко

ад’юнкт кафедри кримінального права та кримінології
навчально-наукового інституту права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0009-0002-0541-7270

Anotation. В статті авторкою з’ясовується сутність, соціальна природа сексуального насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом. На підставі аналізу положень міжнародного законодавства, під сексуальним насильством пропонується розуміти насильницькі дії сексуального характеру, які прямо чи опосередковано пов’язані зі збройним конфліктом, та вчиняються в обстановці примусу. Особливістю сексуального насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом, є наявність концепції примусу, тобто добровільність згоди на сексуальні відносини апріорі не можлива через наявність обстановки примусу. Аргументовано, що сексуальне насильно, пов’язане зі збройним конфліктом, є грубим порушенням прав людини; є формою ґендерно зумовленого насильства; характеризується обстановкою примусу; використовується як військова стратегія з метою приниження, залякування); в залежності від обставин може бути воєнним злочином, злочином проти людяності або геноцидом.
Keywords: В статті авторкою з’ясовується сутність, соціальна природа сексуального насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом. На підставі аналізу положень міжнародного законодавства, під сексуальним насильством пропонується розуміти насильницькі дії сексуального характеру, які прямо чи опосередковано пов’язані зі збройним конфліктом, та вчиняються в обстановці примусу. Особливістю сексуального насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом, є наявність концепції примусу, тобто добровільність згоди на сексуальні відносини апріорі не можлива через наявність обстановки примусу. Аргументовано, що сексуальне насильно, пов’язане зі збройним конфліктом, є грубим порушенням прав людини; є формою ґендерно зумовленого насильства; характеризується обстановкою примусу; використовується як військова стратегія з метою приниження, залякування); в залежності від обставин може бути воєнним злочином, злочином проти людяності або геноцидом.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В ПИТАННІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ

Анастасія Міщенко

аспірантка кафедри політології факультету соціології та управління
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-3394-3841

Anotation. У статті зосереджена увага на реалізації співпрацї України та Європейського Союзу в питанні децентралізації. Окремо приділено увагу декільком компонентам співпраці, а саме: освітньому, фінансовому (грантовому) та правовому. На окремих прикладах продемонстровано, як саме відбувається співпраця. У даній статті освітній компонент висвітлено в межах співпраці України з ОЕСР. Мається на увазі реалізація освітніх проектів, мета яких – поділитися європейським досвідом децентралізації та розвитку регіонів, згенерувати на основі наявних можливостей подальші траєкторії розвитку та навчити ефективному місцевому самоврядуванню. Стосовно фінансового вектору співпраці, то він представлений у вигляді практичної співпраці України зі спільним проєктом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», а також програмою «U-LEAD з Європою». Правовий напрям розглянуто на прикладі надання пропозицій та рекомендацій ЄС щодо подальшого розвитку місцевого самоврядування в Україні.
Keywords: У статті зосереджена увага на реалізації співпрацї України та Європейського Союзу в питанні децентралізації. Окремо приділено увагу декільком компонентам співпраці, а саме: освітньому, фінансовому (грантовому) та правовому. На окремих прикладах продемонстровано, як саме відбувається співпраця. У даній статті освітній компонент висвітлено в межах співпраці України з ОЕСР. Мається на увазі реалізація освітніх проектів, мета яких – поділитися європейським досвідом децентралізації та розвитку регіонів, згенерувати на основі наявних можливостей подальші траєкторії розвитку та навчити ефективному місцевому самоврядуванню. Стосовно фінансового вектору співпраці, то він представлений у вигляді практичної співпраці України зі спільним проєктом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», а також програмою «U-LEAD з Європою». Правовий напрям розглянуто на прикладі надання пропозицій та рекомендацій ЄС щодо подальшого розвитку місцевого самоврядування в Україні.

ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Станіслав Сєрєбряк

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правознавства
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7207-594Х

Anotation. У статті досліджено сутність державної політики у сфері відновлення економіки нашої держави у повоєнний період. Акцентовано увагу на першочергових завданнях держави у цій сфері та основних проблемах, які можуть бути на цьому шляху. З’ясовано, що стан правового регулювання механізму відновлення економіки України не відповідає реаліям сьогодення. Запропоновано внести низку змін до законодавства у сфері державної регіональної політики з метою уточнення цілої низки понять, їхніх ознак. Доведено необхідність створення територій пріоритетного розвитку на територіях відновлення та територіях з особливими умовами для розвитку. Визначено систему нормативно-правового забезпечення державної політики у сфері відновлення економіки у повоєнний період. Проаналізовано досвід у сфері державно-приватного партнерства країн Європейського Союзу. Визначено основні напрями переформатування законодавства у повоєний період. Запропоновано шляхи удосконалення законодавства у сфері відновлення економіки України з урахування досвіду європейських держав та тих проблем, з якими стикались вони, а також сучасного стану економіки держави.
Keywords: У статті досліджено сутність державної політики у сфері відновлення економіки нашої держави у повоєнний період. Акцентовано увагу на першочергових завданнях держави у цій сфері та основних проблемах, які можуть бути на цьому шляху. З’ясовано, що стан правового регулювання механізму відновлення економіки України не відповідає реаліям сьогодення. Запропоновано внести низку змін до законодавства у сфері державної регіональної політики з метою уточнення цілої низки понять, їхніх ознак. Доведено необхідність створення територій пріоритетного розвитку на територіях відновлення та територіях з особливими умовами для розвитку. Визначено систему нормативно-правового забезпечення державної політики у сфері відновлення економіки у повоєнний період. Проаналізовано досвід у сфері державно-приватного партнерства країн Європейського Союзу. Визначено основні напрями переформатування законодавства у повоєний період. Запропоновано шляхи удосконалення законодавства у сфері відновлення економіки України з урахування досвіду європейських держав та тих проблем, з якими стикались вони, а також сучасного стану економіки держави.

ВИМОГИ ДО МОТИВУВАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Дмитро Черкез

суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
аспірант Донецького державного університету внутрішніх справ (Маріуполь, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-3785-3464

Anotation. У статті розглянуті питання вимог до мотивування судових рішень в процесі здійснення судочинства господарськими судами України. Проведено дослідження вимог до мотивування, як засобів наділення судових рішень властивостями вмотивованості та правосудності. Виокремлено різновиди основних вимог, яким повинен відповідати судовий акт господарського суду під час вирішення спорів між суб’єктами господарських правовідносин та запропоновані певні підходи для правового врегулювання правозастосовної діяльності судів.
Keywords: У статті розглянуті питання вимог до мотивування судових рішень в процесі здійснення судочинства господарськими судами України. Проведено дослідження вимог до мотивування, як засобів наділення судових рішень властивостями вмотивованості та правосудності. Виокремлено різновиди основних вимог, яким повинен відповідати судовий акт господарського суду під час вирішення спорів між суб’єктами господарських правовідносин та запропоновані певні підходи для правового врегулювання правозастосовної діяльності судів.

ПРАВОВІ ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

Оксана Шевченко, Тихін Шевченко

ад’юнкт відділу організації освітньо-наукової підготовки Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)
кандидат юридичних наук, доцент кафедри тактичної та спеціальної фізичної підготовки Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9352-9354; ORCID ID: 0000-0003-0366-7217

Anotation. У статті сформовані правові принципи забезпечення особистої безпеки поліцейського, а також відображений сучасний стан правового регулювання забезпечення особистої безпеки поліцейського в типових та екстремальних ситуаціях службової діяльності. У статті наведений аналіз нормативно-правової бази, проведене опрацювання термінологічного апарату із зазначенням відповідного тлумачення, а також проведений аналіз публікації вітчизняних вчених, що розглядають особисту безпеку поліцейського в службових та екстремальних ситуаціях, її сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення, а також перспективи розвитку. На підставі проведеного аналізу надана класифікація забезпечення особистої безпеки поліцейських в службових та екстремальних ситуаціях з метою їх подальшої класифікації. У статті надані змістовні висновки та визначені подальші напрямки наукових досліджень.
Keywords: У статті сформовані правові принципи забезпечення особистої безпеки поліцейського, а також відображений сучасний стан правового регулювання забезпечення особистої безпеки поліцейського в типових та екстремальних ситуаціях службової діяльності. У статті наведений аналіз нормативно-правової бази, проведене опрацювання термінологічного апарату із зазначенням відповідного тлумачення, а також проведений аналіз публікації вітчизняних вчених, що розглядають особисту безпеку поліцейського в службових та екстремальних ситуаціях, її сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення, а також перспективи розвитку. На підставі проведеного аналізу надана класифікація забезпечення особистої безпеки поліцейських в службових та екстремальних ситуаціях з метою їх подальшої класифікації. У статті надані змістовні висновки та визначені подальші напрямки наукових досліджень.