Журнал №5 (41) vol. 1 / 2021|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ У СФЕРІ ОХОРОНИ І ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Надія Кравчук

аспірантка кафедри краєзнавчо-туристичної роботи, соціальних і гуманітарних наук
Української інженерно-педагогічної академії (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-0269-8778
Anotation. У статті наведено результати педагогічного експерименту зі впровадження технології формування компетентності у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності в процесі підвищення кваліфікації.
Keywords: У статті наведено результати педагогічного експерименту зі впровадження технології формування компетентності у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності в процесі підвищення кваліфікації.

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ: ДОСВІД СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ ТА КАНАДИ

Анастасія Кузьменко

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри романо-германської філології та перекладу
Білоцерківського національного аграрного університету (Біла Церква,Україна)
ORCID ID: 0000-0003-1189-1438
Anotation. Якість вищої освіти, зокрема культура академічної доброчесності, стала нагальним питанням сьо- годенної освіти й науки. У статті з’ясовано, що в США культура академічної доброчесності посідає провідне місце в освіті й науці. Тут гарно розвинена система забезпечення відповідальної поведінки всіх учасників освітньо-наукового процесу шляхом якісної та результативної розробки Кодексів академічної доброчесності, посібни- ків, заходів, а також систем превентивного характеру й санкціонування. У Канаді активно формується культура академічної доброчесності на всіх рівнях освіти, започатковується її опанування на дошкільному етапі навчання. Діють постійні організації, проводяться щорічні конференції, форуми тощо. Фундаментальними принципами, що забезпечують дотримання етичних норм науковців та освітян, уважають доступ, підхід, відповідальність, деталі- зацію та підтримку.
Keywords: Якість вищої освіти, зокрема культура академічної доброчесності, стала нагальним питанням сьо- годенної освіти й науки. У статті з’ясовано, що в США культура академічної доброчесності посідає провідне місце в освіті й науці. Тут гарно розвинена система забезпечення відповідальної поведінки всіх учасників освітньо-наукового процесу шляхом якісної та результативної розробки Кодексів академічної доброчесності, посібни- ків, заходів, а також систем превентивного характеру й санкціонування. У Канаді активно формується культура академічної доброчесності на всіх рівнях освіти, започатковується її опанування на дошкільному етапі навчання. Діють постійні організації, проводяться щорічні конференції, форуми тощо. Фундаментальними принципами, що забезпечують дотримання етичних норм науковців та освітян, уважають доступ, підхід, відповідальність, деталі- зацію та підтримку.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ТЕХНОЛОГІЯХ НАУЧІННЯ

Катерина Луцько, Оксана Круглик

Катерина Луцько, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)
Оксана Круглик, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені М. Д. Ярмаченка факультету спеціальної та інклюзивної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-5832-7861, ORCID ID: 0000-0002-9632-6579
Anotation. У статті розкриваються інноваційні підходи до научіння інтелектуально-перцептивних та комуніка- тивних дій дітей з особливими освітніми потребами. Акцент у цьому дослідженні робиться на поєднанні процесів сприймання і розуміння мовлення із задіянням інтелектуального потенціалу дитини, її особистісних ресурсів. Особливу роль у процесах научіння дітей молодшого шкільного віку відіграє підручник із мовно-літературної освітньої галузі, де вбачається підвищення функціональних навантажень на методичні апарати. Зміст текстів може змінюватись, а рівень розвитку психічних процесів, уміння і навички, сформовані в початковій школі, забез- печують надалі дитині свідоме читання будь-яких текстів, успішну реалізацію інтелектуально-комунікативної та пізнавальної діяльності. Ефективність технологій научіння як процесу і як результату залежить не лише від методичних апаратів, а й від методів навчання. Метод научіння інтелектуально-перцептивних дій, метод марку- вання і метод прогнозування реалізовані авторами в підготовці підручників нового покоління для дітей з особли- вими освітніми потребами.
Keywords: У статті розкриваються інноваційні підходи до научіння інтелектуально-перцептивних та комуніка- тивних дій дітей з особливими освітніми потребами. Акцент у цьому дослідженні робиться на поєднанні процесів сприймання і розуміння мовлення із задіянням інтелектуального потенціалу дитини, її особистісних ресурсів. Особливу роль у процесах научіння дітей молодшого шкільного віку відіграє підручник із мовно-літературної освітньої галузі, де вбачається підвищення функціональних навантажень на методичні апарати. Зміст текстів може змінюватись, а рівень розвитку психічних процесів, уміння і навички, сформовані в початковій школі, забез- печують надалі дитині свідоме читання будь-яких текстів, успішну реалізацію інтелектуально-комунікативної та пізнавальної діяльності. Ефективність технологій научіння як процесу і як результату залежить не лише від методичних апаратів, а й від методів навчання. Метод научіння інтелектуально-перцептивних дій, метод марку- вання і метод прогнозування реалізовані авторами в підготовці підручників нового покоління для дітей з особли- вими освітніми потребами.

ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Лян Цзе

аспірантка кафедри педагогіки
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (Одеса, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-2664-2514
Anotation. Статтю присвячено висвітленню теоретичної та методичної платформи проблеми формування естетичної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в закладах вищої педагогічної освіти. Спи- раючись на результати аналізу наукових джерел, висвітлено сутність феномена «естетична компетентність май- бутнього вчителя музичного мистецтва» (системний, інтегративний професійно-особистісний конструкт (з дина- мічним поліфункційним поелементним складом), що характеризується наявністю комплексу теоретичних знань мистецькознавчого спрямування та блоку практичних умінь у галузі естетики; детермінує його здатність до світо- глядного сприйняття педагогічної дійсності й культурних координат у вимірах ключових естетичних ідентифі- каторів (Прекрасне/Потворне, Трагічне/Комічне); віддзеркалює здатність педагога-митця адекватно вирішувати професійні завдання, послуговуючись арсеналом естетично-педагогічних засобів), розкрито його компонентне наповнення та специфічні ознаки сформованості. Представлено зміст і структуру спеціально розробленого елек- тивного курсу «Естетична компетентність майбутнього вчителя мистецьких дисциплін» для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня освіти. Здійснено верифікацію ефективності впровадження елективного курсу в освітньому середовищі педагогічного університету.
Keywords: Статтю присвячено висвітленню теоретичної та методичної платформи проблеми формування естетичної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в закладах вищої педагогічної освіти. Спи- раючись на результати аналізу наукових джерел, висвітлено сутність феномена «естетична компетентність май- бутнього вчителя музичного мистецтва» (системний, інтегративний професійно-особистісний конструкт (з дина- мічним поліфункційним поелементним складом), що характеризується наявністю комплексу теоретичних знань мистецькознавчого спрямування та блоку практичних умінь у галузі естетики; детермінує його здатність до світо- глядного сприйняття педагогічної дійсності й культурних координат у вимірах ключових естетичних ідентифі- каторів (Прекрасне/Потворне, Трагічне/Комічне); віддзеркалює здатність педагога-митця адекватно вирішувати професійні завдання, послуговуючись арсеналом естетично-педагогічних засобів), розкрито його компонентне наповнення та специфічні ознаки сформованості. Представлено зміст і структуру спеціально розробленого елек- тивного курсу «Естетична компетентність майбутнього вчителя мистецьких дисциплін» для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня освіти. Здійснено верифікацію ефективності впровадження елективного курсу в освітньому середовищі педагогічного університету.

ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ РОДИН, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ З ВАДАМИ РОЗВИТКУ

Ольга Реброва

аспірантка
Інституту спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії правових наук України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-9540-7556
Anotation. У статті розглянуто теоретичні підходи до вивчення психологічного супроводу родин, які мають дітей з вадами розвитку. Проаналізовано характерні для батьків особливості, які виховують дітей з особливими освітніми потребами. Визначено, що одним із основним шляхів психологічної допомоги батькам, які виховують дітей з вадами розвитку, є психологічний супровід. Надано авторське визначення поняття психологічного супро- воду родини, які мають дитину з особливими освітніми потребами, – це метод активного, комплексного, динаміч- ного впливу на розвиток індивідів для своєчасного визначення поведінкових та особистісних порушень у дитини й забезпечення системної допомоги дитині та її батькам. Визначено, що психологічний супровід родин, що виховують дитину з особливими освітніми потре- бами, – багатоаспектне поєднання різних методів діагностичної, корекційної та терапевтичної роботи з дітьми і батьками; системна технологія, належна культура щодо забезпечення підтримки й допомоги дитині та родині з метою розв’язання завдань особистісного розвитку, міжособистісної комунікації, соціа- лізації та інтеграції.
Keywords: У статті розглянуто теоретичні підходи до вивчення психологічного супроводу родин, які мають дітей з вадами розвитку. Проаналізовано характерні для батьків особливості, які виховують дітей з особливими освітніми потребами. Визначено, що одним із основним шляхів психологічної допомоги батькам, які виховують дітей з вадами розвитку, є психологічний супровід. Надано авторське визначення поняття психологічного супро- воду родини, які мають дитину з особливими освітніми потребами, – це метод активного, комплексного, динаміч- ного впливу на розвиток індивідів для своєчасного визначення поведінкових та особистісних порушень у дитини й забезпечення системної допомоги дитині та її батькам. Визначено, що психологічний супровід родин, що виховують дитину з особливими освітніми потре- бами, – багатоаспектне поєднання різних методів діагностичної, корекційної та терапевтичної роботи з дітьми і батьками; системна технологія, належна культура щодо забезпечення підтримки й допомоги дитині та родині з метою розв’язання завдань особистісного розвитку, міжособистісної комунікації, соціа- лізації та інтеграції.

ОНОВЛЕННЯ ТРАДИЦІЇ В НОВІТНЬОМУ ПРОЄКТУВАННІ ДЕКОРУ СВЯТО-УСПЕНСЬКОГО МОНАСТИРЯ В БАХЧИСАРАЇ

Катерина Вільховецька

аспірант кафедри дизайну і технологій
Київського національного університету культури і мистецтв (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-5251-4252
Anotation. На прикладі оздоблення Свято-Успенського печерного монастиря (м. Бахчисарай, Крим) розгляну- то можливість узгодження традиційного та новаторського підходів в оздобленні храмового простору. Показано, як застосування традиційних технік у поєднанні з новими стилістичними, композиційними та колористичними рішеннями, а також вирішення типових сакральних сюжетів і образів у нетипових для них техніках і матеріалах змінюють сприйняття й упереджене ставлення до церковного мистецтва. Розширення стилістичних, технологіч- них та навіть географічних меж (у разі запозичення деталей, характерних для храмового мистецтва різних країн та інших релігій / конфесій) розширює межі та силу його впливу. Дослідження доводить, яким широким може бути спектр можливостей візуальної проповіді в сучасному православ’ї за умови не лише дотримання традиції, а й її оновлення.
Keywords: На прикладі оздоблення Свято-Успенського печерного монастиря (м. Бахчисарай, Крим) розгляну- то можливість узгодження традиційного та новаторського підходів в оздобленні храмового простору. Показано, як застосування традиційних технік у поєднанні з новими стилістичними, композиційними та колористичними рішеннями, а також вирішення типових сакральних сюжетів і образів у нетипових для них техніках і матеріалах змінюють сприйняття й упереджене ставлення до церковного мистецтва. Розширення стилістичних, технологіч- них та навіть географічних меж (у разі запозичення деталей, характерних для храмового мистецтва різних країн та інших релігій / конфесій) розширює межі та силу його впливу. Дослідження доводить, яким широким може бути спектр можливостей візуальної проповіді в сучасному православ’ї за умови не лише дотримання традиції, а й її оновлення.

МУЛЬТИІНСТРУМЕНТАЛІЗМ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧИХ ПРОЄКТІВ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

Дмитро Голобородов, Олександр Плохотнюк

Дмитро Голобородов, аспірант кафедри музичного мистецтва та хореографії Навчально-наукового інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (Старобільськ, Україна)
Олександр Плохотнюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музичного мистецтва та хореографії Навчально-наукового інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (Старобільськ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-9744-0026, ORCID ID: 0000-0003-0444-1615
Anotation. У зв’язку з можливістю погіршення епідеміологічних умов під час навчально-виховного процесу в закладах вищої освіти, коли карантинні обмеження дозволяють працювати лише дистанційно, перед музикан- тами постають серйозні проблеми щодо організації колективних форм музикування, таких як ансамблі, оркестри, хори тощо. Не є винятком у таких ситуаціях і виконання сольних творів у супроводі оркестру. Метою статті є вивчення специфіки реалізації музикантами творчих проєктів в умовах карантину й виявлення дієвости мульти- інструменталізму як засобу реалізації творчих проєктів в умовах жорстких карантинних обмежень. На прикладі джазової обробки М. Ферґюсона теми твору М. Римського-Корсакова «Шехеразада» розглядається процес ство- рення музичного супроводу для соліста-трубача. Водночас партії музикантів оркестру були зіграні однією люди- ною. Під час дослідження були використані такі методи: емпіричні (спостереження, порівняння, експеримент), загальнологічні (аналіз, синтез). Доведено, що мультиінструменталізм слід розглядати як один із засобів під час створення творчих проєктів в умовах локдауну. Результати дослідження можуть бути використані музикантами- солістами й артистами оркестрів різного складу під час праці в умовах карантину.
Keywords: У зв’язку з можливістю погіршення епідеміологічних умов під час навчально-виховного процесу в закладах вищої освіти, коли карантинні обмеження дозволяють працювати лише дистанційно, перед музикан- тами постають серйозні проблеми щодо організації колективних форм музикування, таких як ансамблі, оркестри, хори тощо. Не є винятком у таких ситуаціях і виконання сольних творів у супроводі оркестру. Метою статті є вивчення специфіки реалізації музикантами творчих проєктів в умовах карантину й виявлення дієвости мульти- інструменталізму як засобу реалізації творчих проєктів в умовах жорстких карантинних обмежень. На прикладі джазової обробки М. Ферґюсона теми твору М. Римського-Корсакова «Шехеразада» розглядається процес ство- рення музичного супроводу для соліста-трубача. Водночас партії музикантів оркестру були зіграні однією люди- ною. Під час дослідження були використані такі методи: емпіричні (спостереження, порівняння, експеримент), загальнологічні (аналіз, синтез). Доведено, що мультиінструменталізм слід розглядати як один із засобів під час створення творчих проєктів в умовах локдауну. Результати дослідження можуть бути використані музикантами- солістами й артистами оркестрів різного складу під час праці в умовах карантину.

МУНДШТУК ДЛЯ САКСОФОНА: ГЕОМЕТРИЧНІ ЗМІНИ ТА ЕКСПЕРИМЕНТИ З МАТЕРІАЛАМИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

Андрій Гудзик

аспірант кафедри виконавського мистецтва
Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6163-4953
Anotation. Вибір мундштука дуже важливий для музиканта. Саме в мундштуці зароджується звук, тембр і колір, які надають виконанню індивідуальності й дозволяють досягнути необхідної виразності. Знайти найбільш підходящий і зручний мундштук може бути дуже важко. Можливо, саме тому відомі музиканти беруть участь у створенні цього маленького, але такого важливого елемента духового інструменту, допомагаючи майстрам досягнути необхідних якостей і бажаного звучання. Дизайн і параметри мундштука поєднують в собі зручність і свободу звучання, що дозволяє музиканту опанувати бажані тонкощі артикуляції. Асортимент мундштуків дуже широкий. Це полегшує роботу зі звуком у нижньому, середньому й високому регістрі. Мундштук повинен ідеально підходити для акустичної гри, створюючи насичений тембрами широкий звук. Правильно підібрана модель буде зручною як для музикантів, які грають в оркестрах, так і для солістів, створюючи якісний звук і забезпечуючи максимальний комфорт самому виконавцю.
Keywords: Вибір мундштука дуже важливий для музиканта. Саме в мундштуці зароджується звук, тембр і колір, які надають виконанню індивідуальності й дозволяють досягнути необхідної виразності. Знайти найбільш підходящий і зручний мундштук може бути дуже важко. Можливо, саме тому відомі музиканти беруть участь у створенні цього маленького, але такого важливого елемента духового інструменту, допомагаючи майстрам досягнути необхідних якостей і бажаного звучання. Дизайн і параметри мундштука поєднують в собі зручність і свободу звучання, що дозволяє музиканту опанувати бажані тонкощі артикуляції. Асортимент мундштуків дуже широкий. Це полегшує роботу зі звуком у нижньому, середньому й високому регістрі. Мундштук повинен ідеально підходити для акустичної гри, створюючи насичений тембрами широкий звук. Правильно підібрана модель буде зручною як для музикантів, які грають в оркестрах, так і для солістів, створюючи якісний звук і забезпечуючи максимальний комфорт самому виконавцю.

НЕКАНОНІЧНІ ІКОНИ ГАЛИЧИНИ ХІХ−ХХ СТ.: ІСТОРІЯ, ТИПОЛОГІЯ, СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Віталій Козінчук

доктор філософії, доцент, доцент кафедри богослов’я ПЗВО «Івано-Франківська академія Івана Золотоустого», член Національної спілки художників України, провідний науковий співробітник Музею мистецтв Прикарпаття, докторант Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-8518-5686
Anotation. У статті досліджено історико-суспільні явища й події, котрі пов’язані з генезисом іконографії в Галичині. Визначено технологічні прийоми, декоративні характеристики й засоби художньої виразності нека- нонічних ікон. Здійснено типологічний аналіз творів, на основі якого простежено діахронію типів для кожної типології групи, виявлено архетип і простежено його стереотипні зміни. До середини ХІХ ст. іконописна справа функціонувала у вигляді майстерень, цехів, а їхня діяльність мала творчо-мистецьке спрямування. Доведено, що іконопис має свої регіональні особливості, а механізмом їх збереження є художня традиція іконографічного кано- ну. Висвітлено стан виготовлення неканонічних ікон у Галичині, про що свідчить діяльність сучасних осередків іконопису. У виготовленні неканонічних ікон відбуваються зміни напрямів і стилів, взаємовпливів народного та професійного мистецтва, помічено розвиток від матеріально-практичної сфери до духовно-культурної, які при цьому зберігають взаємодію зі стильовими напрямами.
Keywords: У статті досліджено історико-суспільні явища й події, котрі пов’язані з генезисом іконографії в Галичині. Визначено технологічні прийоми, декоративні характеристики й засоби художньої виразності нека- нонічних ікон. Здійснено типологічний аналіз творів, на основі якого простежено діахронію типів для кожної типології групи, виявлено архетип і простежено його стереотипні зміни. До середини ХІХ ст. іконописна справа функціонувала у вигляді майстерень, цехів, а їхня діяльність мала творчо-мистецьке спрямування. Доведено, що іконопис має свої регіональні особливості, а механізмом їх збереження є художня традиція іконографічного кано- ну. Висвітлено стан виготовлення неканонічних ікон у Галичині, про що свідчить діяльність сучасних осередків іконопису. У виготовленні неканонічних ікон відбуваються зміни напрямів і стилів, взаємовпливів народного та професійного мистецтва, помічено розвиток від матеріально-практичної сфери до духовно-культурної, які при цьому зберігають взаємодію зі стильовими напрямами.

ОБ’ЄКТ МОУШН-ДИЗАЙНУ ЯК ЯВИЩЕ СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ У КІНО

Віталій Прокопчук

аспірант кафедри графічного дизайну
Київського національного університету культури і мистецтв (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-8143-9626
Anotation. У статті висвітлено принципи утворення об’єкту моушн-дизайну як явища, цілісності продукованої синтезом мистецтв у кіно, котра має свій драматургічний, образний складник, ґенеза якого походить від живопи- су, фото, театру й кінематографу. Автор буде намагатися реконструювати власне логіку взаємодії моушн-дизайну й кінематографічного твору. Ця взаємодія буде розглядатися як синтез мистецтв. Визначено основні принципи прояву синтезу мистецтв, котрий проявляється при створенні об’єкту моушн-дизайну в кіно. Охарактеризова- но ключові художні драматургічні елементи, котрими оперує режисер, дизайнер, простіше кажучи, продуцент об’єкту моушн у кінофільмі. Автор звертає увагу й описує моушн як породжуючу первинну моделючу систему, а не як суто декоративний інструмент у кіно, підкреслює, що об’єкти моушн містять поетику кінематографу, есте- тику кадру і слова, вираженого в графічному тексті.
Keywords: У статті висвітлено принципи утворення об’єкту моушн-дизайну як явища, цілісності продукованої синтезом мистецтв у кіно, котра має свій драматургічний, образний складник, ґенеза якого походить від живопи- су, фото, театру й кінематографу. Автор буде намагатися реконструювати власне логіку взаємодії моушн-дизайну й кінематографічного твору. Ця взаємодія буде розглядатися як синтез мистецтв. Визначено основні принципи прояву синтезу мистецтв, котрий проявляється при створенні об’єкту моушн-дизайну в кіно. Охарактеризова- но ключові художні драматургічні елементи, котрими оперує режисер, дизайнер, простіше кажучи, продуцент об’єкту моушн у кінофільмі. Автор звертає увагу й описує моушн як породжуючу первинну моделючу систему, а не як суто декоративний інструмент у кіно, підкреслює, що об’єкти моушн містять поетику кінематографу, есте- тику кадру і слова, вираженого в графічному тексті.

РОЛЬ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПОРТОВИХ МІСТ-ПОБРАТИМІВ ОДЕСИ ТА ВАНКУВЕРА В УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКИХ ВІДНОСИНАХ

Анатолій Бодруг

аспірант кафедри історії України
Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (Одеса, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6718-4957
Anotation. У статті розглядаються механізми культурного співробітництва України й Канади на прикладі вза- ємин портових міст-побратимів Одеси (Одеська область, Україна) і Ванкувера (провінція Британська Колумбія, Канада). Актуальність роботи підтверджується сучасними глобальними випробуваннями, що супроводжуються економічним напруженням, пандемією, мілітаристськими настроями й підривом державних підвалин. Саме нині Україні важливо зберегти дипломатичні відносини з низкою стратегічних партнерів, якою є насамперед Кана- да, і разом спрямувати ресурси на розвиток культурних традицій. У публікації розглядається генезис феномена міського побратимства, аналізується діяльність української діаспори Канади, загальні культурні проєкти міст- побратимів, творчість одеської інтелігенції та міських організацій. Для досягнення мети були залучені необхідні джерела, історіографія, а також методи: аналіз, історико-порівняльний та історико-генетичний. Об’єктом роботи є українсько-канадські відносини, а предметом – аналіз співпраці між Одесою та Ванкувером. Стаття розкриває питання проявів культурного полілогу різних етнічних груп.
Keywords: У статті розглядаються механізми культурного співробітництва України й Канади на прикладі вза- ємин портових міст-побратимів Одеси (Одеська область, Україна) і Ванкувера (провінція Британська Колумбія, Канада). Актуальність роботи підтверджується сучасними глобальними випробуваннями, що супроводжуються економічним напруженням, пандемією, мілітаристськими настроями й підривом державних підвалин. Саме нині Україні важливо зберегти дипломатичні відносини з низкою стратегічних партнерів, якою є насамперед Кана- да, і разом спрямувати ресурси на розвиток культурних традицій. У публікації розглядається генезис феномена міського побратимства, аналізується діяльність української діаспори Канади, загальні культурні проєкти міст- побратимів, творчість одеської інтелігенції та міських організацій. Для досягнення мети були залучені необхідні джерела, історіографія, а також методи: аналіз, історико-порівняльний та історико-генетичний. Об’єктом роботи є українсько-канадські відносини, а предметом – аналіз співпраці між Одесою та Ванкувером. Стаття розкриває питання проявів культурного полілогу різних етнічних груп.

АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОЇ РИТОРИКИ ДОНАЛЬДА ТРАМПА ТА ДЖО БАЙДЕНА НА ОСНОВІ ЇХ ВИСТУПІВ НА ГЕНЕРАЛЬНІЙ АСАМБЛЕЇ ООН

Дамір Єнікєєв

аспірант кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-4008-4045
Anotation. У статті аналізуються виступи Дональда Трампа й Джо Байдена на Генасамблеї ООН. У ході висту- пу були озвучені основні проблеми світу, шляхи їх розв’язання та можливі виклики майбутнього. Цей вид виступу має ритуальний характер і певні правила, яких повинен дотримуватися мовець. Водночас оратор використовує широкий арсенал стилістичних засобів і прийомів спілкування з аудиторією та за їх допомогою впливає на неї. Спікер повинен створити свій правильний образ для кращого контакту з аудиторією. Також тому, хто виступає, необхідно бути обережним, щоб не помилитися під час виступу. На основі нашого дослідження ми наводимо приклади різних ораторських прийомів, у тому числі ораторських помилок, які певною мірою впливають на зміст доповіді.
Keywords: У статті аналізуються виступи Дональда Трампа й Джо Байдена на Генасамблеї ООН. У ході висту- пу були озвучені основні проблеми світу, шляхи їх розв’язання та можливі виклики майбутнього. Цей вид виступу має ритуальний характер і певні правила, яких повинен дотримуватися мовець. Водночас оратор використовує широкий арсенал стилістичних засобів і прийомів спілкування з аудиторією та за їх допомогою впливає на неї. Спікер повинен створити свій правильний образ для кращого контакту з аудиторією. Також тому, хто виступає, необхідно бути обережним, щоб не помилитися під час виступу. На основі нашого дослідження ми наводимо приклади різних ораторських прийомів, у тому числі ораторських помилок, які певною мірою впливають на зміст доповіді.

ТИПОЛОГІЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У ТВОРАХ Л. КОНОНОВИЧА ПРО ТРОЯНІВ ОБЕРІГ

Ярослава Зуєнко

аспірантка кафедри української літератури
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-4389-1670
Anotation. У статті розглянуто типологію жіночих образів у повісті «Пекельний звіздар» і романі «Чиги- ринський сотник» Л. Кононовича. Визначено, що у досліджуваних творах функціонують три основних групи жіночих образів – помічниці (чарівниця Леся, молодша богиня Дана, поляниця Злата), які допомагають голо- вним героям і матері (богиня Лада, наймичка діда Галая) і нечиста сила (темна богиня Мокоша, літавиці, відьми та інші). Окремі жіночі образи синтезовані: у них поєднуються риси різних типів (нечистої сили та матері, нечи- стої сили і помічниці). Акцентовано увагу на відмінностях авторської інтерпретації образів нечистої сили (літа- виць, відьом) і їхніх прототипів (літавиці зображені не спокусницями, а воїтельками, повністю переосмислене походження відьом-бісуркань), що дало підстави для їх аналізу у контексті міфопеї художнього світу творів про Троянів оберіг, а не фольклорної традиції.
Keywords: У статті розглянуто типологію жіночих образів у повісті «Пекельний звіздар» і романі «Чиги- ринський сотник» Л. Кононовича. Визначено, що у досліджуваних творах функціонують три основних групи жіночих образів – помічниці (чарівниця Леся, молодша богиня Дана, поляниця Злата), які допомагають голо- вним героям і матері (богиня Лада, наймичка діда Галая) і нечиста сила (темна богиня Мокоша, літавиці, відьми та інші). Окремі жіночі образи синтезовані: у них поєднуються риси різних типів (нечистої сили та матері, нечи- стої сили і помічниці). Акцентовано увагу на відмінностях авторської інтерпретації образів нечистої сили (літа- виць, відьом) і їхніх прототипів (літавиці зображені не спокусницями, а воїтельками, повністю переосмислене походження відьом-бісуркань), що дало підстави для їх аналізу у контексті міфопеї художнього світу творів про Троянів оберіг, а не фольклорної традиції.

ПОМИНАЛЬНІ МОТИВИ В ГУЦУЛЬСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ ОБРЯДІВ «ГРІТИ ДІДА»

Василь Іванчук

аспірант кафедри етнології і археології
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-8251-8708
Anotation. На основі етнографічних записів кінця ХІХ – початку ХХ ст., сучасних польових фіксацій розгля- нуто гуцульські весняні обряди «гріти діда». Визначено, що вони мають безпосереднє відношення до померлих і ґрунтуються на різних за змістом та часом виникнення поминальних мотиваціях: палення вогнища покликане «зігрівати» душі, полегшувати їх міжпросторове переміщення і може бути трансформованим обрядом трупоспа- лення небіжчиків; дитячі обходи та обдаровування їх милостинею базуються на смисловому ототожненні цих осіб із померлими та медіативному посередництві між «цим» і «тим світом»; фігурування в обрядах хліба, «кукуців», води, яєць належить до ритуального «годування» та «напування» покійників; взаємозалежність орнітоморфних хлібців із маністичними віруваннями про ототожнення душ померлих із птахами. Встановлено, що через окремі предмети, місце виконання, зв’язок із апотропеїчними мотивами обряди «гріти діда» співвідносяться з землероб- ським культом та культом вогню.
Keywords: На основі етнографічних записів кінця ХІХ – початку ХХ ст., сучасних польових фіксацій розгля- нуто гуцульські весняні обряди «гріти діда». Визначено, що вони мають безпосереднє відношення до померлих і ґрунтуються на різних за змістом та часом виникнення поминальних мотиваціях: палення вогнища покликане «зігрівати» душі, полегшувати їх міжпросторове переміщення і може бути трансформованим обрядом трупоспа- лення небіжчиків; дитячі обходи та обдаровування їх милостинею базуються на смисловому ототожненні цих осіб із померлими та медіативному посередництві між «цим» і «тим світом»; фігурування в обрядах хліба, «кукуців», води, яєць належить до ритуального «годування» та «напування» покійників; взаємозалежність орнітоморфних хлібців із маністичними віруваннями про ототожнення душ померлих із птахами. Встановлено, що через окремі предмети, місце виконання, зв’язок із апотропеїчними мотивами обряди «гріти діда» співвідносяться з землероб- ським культом та культом вогню.

ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МАНІПУЛЮВАННЯ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Катерина Іванчук

аспірантка кафедри східної філології
Київського національного лінгвістичного університету (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-1260-6347
Anotation. Статтю присвячено особливостям маніпулятивного впливу у мережі, який здійснюється завдяки інформаційним можливостям і комунікативному потенціалу Інтернету. У статті розкрито сутність поняття «маніпулювання» та описані його основні складники. Доведено, що структури нових медіа (соціальні мережі і сервіси Інтернет) вирішують цілий спектр немедій- них завдань, що впливає на розвиток політики, бізнесу, журналістики, освіти, питань захисту інформаційного простору від маніпулятивних впливів. Під час дослідження мовного маніпулятивного впливу в Інтернеті розкрита сутність особливостей комуніка- ційної технології, а саме властивостей електронних засобів масової інформації (ЗМІ). Аналіз мовних маніпуляцій у текстах Інтернет-ЗМІ показав його відмінність від мовного впливу у друкованих засобах. Зроблено висновок, що майбутні війни ґрунтуються на технологіях маніпуляції, алгоритмах поведінки, стере- отипах діяльності, а наукові пошуки у напрямку подальшого лінгвістичного вивчення мовних маніпуляцій у мере- жі Інтернет мають значні дослідницькі перспективи.
Keywords: Статтю присвячено особливостям маніпулятивного впливу у мережі, який здійснюється завдяки інформаційним можливостям і комунікативному потенціалу Інтернету. У статті розкрито сутність поняття «маніпулювання» та описані його основні складники. Доведено, що структури нових медіа (соціальні мережі і сервіси Інтернет) вирішують цілий спектр немедій- них завдань, що впливає на розвиток політики, бізнесу, журналістики, освіти, питань захисту інформаційного простору від маніпулятивних впливів. Під час дослідження мовного маніпулятивного впливу в Інтернеті розкрита сутність особливостей комуніка- ційної технології, а саме властивостей електронних засобів масової інформації (ЗМІ). Аналіз мовних маніпуляцій у текстах Інтернет-ЗМІ показав його відмінність від мовного впливу у друкованих засобах. Зроблено висновок, що майбутні війни ґрунтуються на технологіях маніпуляції, алгоритмах поведінки, стере- отипах діяльності, а наукові пошуки у напрямку подальшого лінгвістичного вивчення мовних маніпуляцій у мере- жі Інтернет мають значні дослідницькі перспективи.

ТВОРЧІСТЬ ДОСТОЄВСЬКОГО В МОДЕРНІСТСЬКІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГЕНРІ МІЛЛЕРА

Оксана Нешута

аспірантка кафедри германських мов і зарубіжної літератури факультету іноземної філології
Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Кам’янець-Подільський, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-9192-5193
Anotation. У статті досліджується творчість американського письменника Генрі Міллера – модерніста, літе- ратурного послідовника Ф.М. Достоєвського. Творчі способи Міллера інтерпретувати М.Ф. Достоєвського ста- ли прикладом інтертекстуальності в новітній світовій літературі. У розробці проведено аналіз текстів романів «Тропік козерога», «Нексус», «Сексус» і «Плексус», проаналізовано художні засоби реалізації категорії інтертекстуальності (ремінісценція, алюзія та пародія) і проведено компаративний аналіз романів М.Ф. Достоєвського та Г. Міллера, використовуючи порівняльно-типологічний, біографічний та інтертекстуальний методи досліджен- ня. Задля глибокого розуміння рецепції М.Ф. Достоєвського в романах Г. Міллера в статті розглянута критична оцінка постаті М.Ф. Достоєвського, описана міллерівська концепція нової революційної прози. Перспективою подальшого дослідження є вивчення «міллерівського Достоєвського» в експліцитному вираженні й на рівні імп- ліцитної художньої рецепції. Результати дослідження можуть бути використанні в програмі вивчення новітньої літератури.
Keywords: У статті досліджується творчість американського письменника Генрі Міллера – модерніста, літе- ратурного послідовника Ф.М. Достоєвського. Творчі способи Міллера інтерпретувати М.Ф. Достоєвського ста- ли прикладом інтертекстуальності в новітній світовій літературі. У розробці проведено аналіз текстів романів «Тропік козерога», «Нексус», «Сексус» і «Плексус», проаналізовано художні засоби реалізації категорії інтертекстуальності (ремінісценція, алюзія та пародія) і проведено компаративний аналіз романів М.Ф. Достоєвського та Г. Міллера, використовуючи порівняльно-типологічний, біографічний та інтертекстуальний методи досліджен- ня. Задля глибокого розуміння рецепції М.Ф. Достоєвського в романах Г. Міллера в статті розглянута критична оцінка постаті М.Ф. Достоєвського, описана міллерівська концепція нової революційної прози. Перспективою подальшого дослідження є вивчення «міллерівського Достоєвського» в експліцитному вираженні й на рівні імп- ліцитної художньої рецепції. Результати дослідження можуть бути використанні в програмі вивчення новітньої літератури.

ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ УДАРНИХ ГЕЛІКОПТЕРІВ МІ-24 В УМОВАХ АСИМЕТРИЧНОЇ ПРОТИДІЇ

Олександр Потоцький

ад’юнкт штатний науково-організаційного відділу
Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів, Україна)
ORCID ID: 0000–0001–9954–5809
Anotation. Стаття присвячена новому погляду на роль і місце ударних гелікоптерів в умовах організації слаб- шим у воєнному відношенні противником протидії їх застосуванню шляхом асиметричного впливу. У військово- історичному дослідженні на основі ретроспективної оцінки досвіду бойового застосування ударних гелікоптерів Мі-24 армійської авіації СРСР в Афганістані, Російської Федерації в Чечні й України на Донбасі проведено кри- тичний аналіз спроможності цього виду зброї адаптуватися до складних викликів асиметричної війни. Зроблено висновок, що армійська авіація СРСР набула істотного досвіду щодо застосування ударних гелікоптерів в аси- метричних війнах, проте збройні сили Росії та України продовжували демонструвати перевагу парадигми «кла- сичної війни» до набуття власного досвіду. Як показала практика «гібридної війни» в контексті військової агресії Росії проти України, питання подальшого дослідження концептуальних та організаційно-функціональних засад асиметричного протиборства є надзвичайно актуальними.
Keywords: Стаття присвячена новому погляду на роль і місце ударних гелікоптерів в умовах організації слаб- шим у воєнному відношенні противником протидії їх застосуванню шляхом асиметричного впливу. У військово- історичному дослідженні на основі ретроспективної оцінки досвіду бойового застосування ударних гелікоптерів Мі-24 армійської авіації СРСР в Афганістані, Російської Федерації в Чечні й України на Донбасі проведено кри- тичний аналіз спроможності цього виду зброї адаптуватися до складних викликів асиметричної війни. Зроблено висновок, що армійська авіація СРСР набула істотного досвіду щодо застосування ударних гелікоптерів в аси- метричних війнах, проте збройні сили Росії та України продовжували демонструвати перевагу парадигми «кла- сичної війни» до набуття власного досвіду. Як показала практика «гібридної війни» в контексті військової агресії Росії проти України, питання подальшого дослідження концептуальних та організаційно-функціональних засад асиметричного протиборства є надзвичайно актуальними.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Людмила Киш

кандидат економічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та економічної кібернетики
Вінницького національного аграрного університету (Вінниця, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-3664-3871
Anotation. Інтернет забезпечив більшу видимість у глобальному ланцюжку поставок, оскільки покупці та про- давці набагато ближче та легше контактують. Нині більшість подорожей покупців із придбання продуктів у цих сегментах починається в Інтернеті за допомогою пошукових систем, рекомендацій у соціальних мережах, оглядів сторінок Інтернету або цифрової реклами. Аграрний сектор є одним із небагатьох секторів, де електронна комер- ція ще має бути запровадженою. Причинами цього становища є те, що ланцюжок агропостачання часто контр- олюється добре закріпленими посередниками, і логістична проблема поводження зі швидкопсувною продукцією є складною. Успішне втілення електронної комерції для сільськогосподарської продукції допоможе покращити фінансовий стан виробників та економічне зростання країни. Технологічні основи електронної комерції допо- магають розширити ринкові канали сільськогосподарської продукції, усвідомлюючи масштаб та організаційну сферу обігу сільськогосподарської продукції, скорочуючи посередників у розподілі і транзакційні витрати. Стрім- ке зростання використання Інтернету за останні п'ять років дозволило засвоїти нову технологію та випробувати хмарні послуги. Торгові портали, що діють онлайн, нездатні досягти цілей сільськогосподарської електронної комерції.
Keywords: Інтернет забезпечив більшу видимість у глобальному ланцюжку поставок, оскільки покупці та про- давці набагато ближче та легше контактують. Нині більшість подорожей покупців із придбання продуктів у цих сегментах починається в Інтернеті за допомогою пошукових систем, рекомендацій у соціальних мережах, оглядів сторінок Інтернету або цифрової реклами. Аграрний сектор є одним із небагатьох секторів, де електронна комер- ція ще має бути запровадженою. Причинами цього становища є те, що ланцюжок агропостачання часто контр- олюється добре закріпленими посередниками, і логістична проблема поводження зі швидкопсувною продукцією є складною. Успішне втілення електронної комерції для сільськогосподарської продукції допоможе покращити фінансовий стан виробників та економічне зростання країни. Технологічні основи електронної комерції допо- магають розширити ринкові канали сільськогосподарської продукції, усвідомлюючи масштаб та організаційну сферу обігу сільськогосподарської продукції, скорочуючи посередників у розподілі і транзакційні витрати. Стрім- ке зростання використання Інтернету за останні п'ять років дозволило засвоїти нову технологію та випробувати хмарні послуги. Торгові портали, що діють онлайн, нездатні досягти цілей сільськогосподарської електронної комерції.

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ В ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Юлія Короцінська

аспірантка кафедри психології та соціальної роботи
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця,Україна)
ORCID ID: 0000-0002-7273-3962
Anotation. У статті розглянуто мотивацію до емоційної саморегуляції та описано значення мотиваційного ком- поненту в структурі емоційної саморегуляції юнака. Наведено та проаналізовано зовнішні та внутрішні мотиви, що спонукають юнаків до вдосконалення навичок емоційної саморегуляції. Наведено авторську програму формування мотивації до емоційної саморегуляції осіб юнацького віку з опо- рою на ключові вікові особливості (новоутворення, соціальну ситуацію розвитку, цінності та потреби). Акцентується увага на важливості саморозвитку в структурі особистості юнака. Стверджується, що мотивація до емоційної саморегуляції виступає рушійною силою саморозвитку, зокрема у формуванні таких особистісних рис, як емоційна самосвідомість, емоційна компетентність та емоційна зрілість. Перспективою подальших дослі- джень слід вважати вивчення внутрішніх особистісних детермінант емоційної саморегуляції в юнацькому віці.
Keywords: У статті розглянуто мотивацію до емоційної саморегуляції та описано значення мотиваційного ком- поненту в структурі емоційної саморегуляції юнака. Наведено та проаналізовано зовнішні та внутрішні мотиви, що спонукають юнаків до вдосконалення навичок емоційної саморегуляції. Наведено авторську програму формування мотивації до емоційної саморегуляції осіб юнацького віку з опо- рою на ключові вікові особливості (новоутворення, соціальну ситуацію розвитку, цінності та потреби). Акцентується увага на важливості саморозвитку в структурі особистості юнака. Стверджується, що мотивація до емоційної саморегуляції виступає рушійною силою саморозвитку, зокрема у формуванні таких особистісних рис, як емоційна самосвідомість, емоційна компетентність та емоційна зрілість. Перспективою подальших дослі- джень слід вважати вивчення внутрішніх особистісних детермінант емоційної саморегуляції в юнацькому віці.

ПИТАННЯ ВПЛИВУ ІДЕЙ ЄЖИ ҐЄДРОЙЦЯ Й БОГДАНА ОСАДЧУКА НА СУЧАСНИЙ СТАН ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПРИМИРЕННЯ

Павло Лодин

заступник голови громадської організації «Центр політичних наративів демократії» (Чернівці, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-9472-2028
Anotation. У 2020 році виповнилося 20 років від дня смерті Єжи Ґедройця і 100 років від дня народження Богдана Осадчука, редактора паризької «Культури» та її постійного автора відповідно. На сторінках еміграційного часопису сформувалася політична програма, елементи якої стали основою східної політики Польщі після падіння комунізму. Фактично Б. Осадчук зробив значний внесок в українську частину програми «Культура», яка припинила виходити, згідно із заповітом, зі смертю редактора Є. Ґедройця. Метою статті є аналіз відносин між незалежною Україною та Польщею в контексті програмних ідей еміграційного журналу, (не)актуальність модифікації бачення Є. Ґедройця й Б. Осадчука для сьогодення.
Keywords: У 2020 році виповнилося 20 років від дня смерті Єжи Ґедройця і 100 років від дня народження Богдана Осадчука, редактора паризької «Культури» та її постійного автора відповідно. На сторінках еміграційного часопису сформувалася політична програма, елементи якої стали основою східної політики Польщі після падіння комунізму. Фактично Б. Осадчук зробив значний внесок в українську частину програми «Культура», яка припинила виходити, згідно із заповітом, зі смертю редактора Є. Ґедройця. Метою статті є аналіз відносин між незалежною Україною та Польщею в контексті програмних ідей еміграційного журналу, (не)актуальність модифікації бачення Є. Ґедройця й Б. Осадчука для сьогодення.

ЕТНОПОЛІТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У РЕСПУБЛІЦІ СЛОВЕНІЯ

Ольга Мороз

здобувач третього рівня освіти (науково-освітнього) кафедри політології та міжнародних відносин
Маріупольського державного університету (Маріуполь, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-6094-5765
Anotation. Дослідження етнополітичного менеджменту Словенії є важливою науковою проблемою в контексті виявлення та використання на практиці позитивних/негативних моментів, формування пропозицій щодо подаль- шого реформування державних структур, що займаються меншинною проблематико. Під час аналізу обраної проблематики авторка керувалася різноманітним методологічним інструментарієм. Однак найбільш виправда- ним було використання методу системного аналізу, адже ми оперували поняттям системи державних органів та установ. З’ясовано, що система органів етнополітичного менеджменту в Словенії є надзвичайно розгалудже- ною, однак провідну роль у ній відіграє урядове Управління у справах національностей, яке координує діяльність усіх інших органів та установ. Стаття визначає основні проблеми й напрями діяльності установ етнополітичного менеджменту та місце проблематики окремих меншин у кожній із них. Обгрунтовано авторське твердження про недосконалість системи захисту прав меншин у Словенії, дублювання повноважень і бюрократизацію апарату.
Keywords: Дослідження етнополітичного менеджменту Словенії є важливою науковою проблемою в контексті виявлення та використання на практиці позитивних/негативних моментів, формування пропозицій щодо подаль- шого реформування державних структур, що займаються меншинною проблематико. Під час аналізу обраної проблематики авторка керувалася різноманітним методологічним інструментарієм. Однак найбільш виправда- ним було використання методу системного аналізу, адже ми оперували поняттям системи державних органів та установ. З’ясовано, що система органів етнополітичного менеджменту в Словенії є надзвичайно розгалудже- ною, однак провідну роль у ній відіграє урядове Управління у справах національностей, яке координує діяльність усіх інших органів та установ. Стаття визначає основні проблеми й напрями діяльності установ етнополітичного менеджменту та місце проблематики окремих меншин у кожній із них. Обгрунтовано авторське твердження про недосконалість системи захисту прав меншин у Словенії, дублювання повноважень і бюрократизацію апарату.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЙКРАЩИХ ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ ЯК ПРІОРИТЕТ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ

Жанна Петрочко, Наталія Датченко

Жанна Петрочко, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)
Наталія Датченко, аспірант Київського університету імені Бориса Грінченка, координатор проєктів із захисту дитини Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-4413-1243, ORCID ID: 0000-0002-1378-3476
Anotation. У положеннях наукової статті автори розглядають сутність концепції «найкращі інтереси дитини» в контексті організації соціальних послуг для сімей з дітьми. У статті проаналізовано висновки науковців щодо суб’єктності й потреб дитини, а також міжнародне та національне нормативно-правове забезпечення захисту прав дитини, її найкращих інтересів. Дослідницька увага приділена трьом вимірам концепції «найкращі інтереси дитини»: праву дитини; першочерговому принципу при тлумаченні норм права; правилу процедури. Соціальні послуги визначено як один із засобів забезпечення найкращих інтересів дитини. Проаналізовано фактори, які впливають на якість соціальних послуг для сімей з дітьми.
Keywords: У положеннях наукової статті автори розглядають сутність концепції «найкращі інтереси дитини» в контексті організації соціальних послуг для сімей з дітьми. У статті проаналізовано висновки науковців щодо суб’єктності й потреб дитини, а також міжнародне та національне нормативно-правове забезпечення захисту прав дитини, її найкращих інтересів. Дослідницька увага приділена трьом вимірам концепції «найкращі інтереси дитини»: праву дитини; першочерговому принципу при тлумаченні норм права; правилу процедури. Соціальні послуги визначено як один із засобів забезпечення найкращих інтересів дитини. Проаналізовано фактори, які впливають на якість соціальних послуг для сімей з дітьми.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

Марина Приходько

ад’юнкт кафедри публічного управління та адміністрування
Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-7570-2152
Anotation. Формування безпечного освітнього середовища, а також доброзичливої атмосфери в закладах осві- ти є запорукою успішної боротьби з булінгом (цькуванням). Зменшення проявів цькування, а також профілактика та запобігання булінгу можливе завдяки розробленню комплексних заходів і чіткого алгоритму дій, спрямованих на протидії цьому суспільно негативному явищу. Саме тому метою публікації є аналіз антибулінгового досвіду зарубіжних країн (Норвегії, США, Канади, Фінляндії Азербайджану, Республіки Білорусь, Вірменії, Казахстану, Республіки Молдова, Російської Федерації), а саме: застосування юридичної відповідальності, а також антибулін- гових програм і їх реалізації задля імплементації ефективних положень у національне законодавство. На підставі загальнонаукових методів пізнання (емпіричного аналізу, синтезу, конкретизації, індукції, порівняння) запропо- новано пропозиції щодо вдосконалення антибулінгової політики України. Перспективою подальших досліджень є формулювання авторської позиції щодо шляхів удосконалення адміністративної відповідальності за булінг (цькування) в Україні.
Keywords: Формування безпечного освітнього середовища, а також доброзичливої атмосфери в закладах осві- ти є запорукою успішної боротьби з булінгом (цькуванням). Зменшення проявів цькування, а також профілактика та запобігання булінгу можливе завдяки розробленню комплексних заходів і чіткого алгоритму дій, спрямованих на протидії цьому суспільно негативному явищу. Саме тому метою публікації є аналіз антибулінгового досвіду зарубіжних країн (Норвегії, США, Канади, Фінляндії Азербайджану, Республіки Білорусь, Вірменії, Казахстану, Республіки Молдова, Російської Федерації), а саме: застосування юридичної відповідальності, а також антибулін- гових програм і їх реалізації задля імплементації ефективних положень у національне законодавство. На підставі загальнонаукових методів пізнання (емпіричного аналізу, синтезу, конкретизації, індукції, порівняння) запропо- новано пропозиції щодо вдосконалення антибулінгової політики України. Перспективою подальших досліджень є формулювання авторської позиції щодо шляхів удосконалення адміністративної відповідальності за булінг (цькування) в Україні.

ЩОДО ЕФЕКТИВНОСТІ СПОСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Олександр Бахур

аспірант кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету
Донецького національного університету імені Василя Стуса (Вінниця, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-5725-5210
Anotation. Стаття присвячується дослідженню застосування способів захисту прав на об’єкти інтелектуаль- ної власності. Аналізуються проблеми та суперечності чинного законодавства України, що регулюють відноси- ни інтелектуальної діяльності. Доводиться, що істотна роль належить цивільно-правовим способам і методам захисту прав інтелектуальної власності. Проведено аналіз загальних та спеціальних способів захисту таких прав. Встановлено, що провідне місце для розв’язання спорів, пов’язаних із порушенням прав інтелектуальної влас- ності, належить судовим органам, а тому не менш важливим видається формування усталеної судової практи- ки вирішення таких спорів. Окрім того, досліджується законодавство закордонних країн, яке регулює зазначене питання. Сформовано висновки щодо вдосконалення захисного механізму національного законодавства в частині належної конкретизації умов і порядку застосування способів захисту, системності правового регулювання і його відповідності реальним відносинам.
Keywords: Стаття присвячується дослідженню застосування способів захисту прав на об’єкти інтелектуаль- ної власності. Аналізуються проблеми та суперечності чинного законодавства України, що регулюють відноси- ни інтелектуальної діяльності. Доводиться, що істотна роль належить цивільно-правовим способам і методам захисту прав інтелектуальної власності. Проведено аналіз загальних та спеціальних способів захисту таких прав. Встановлено, що провідне місце для розв’язання спорів, пов’язаних із порушенням прав інтелектуальної влас- ності, належить судовим органам, а тому не менш важливим видається формування усталеної судової практи- ки вирішення таких спорів. Окрім того, досліджується законодавство закордонних країн, яке регулює зазначене питання. Сформовано висновки щодо вдосконалення захисного механізму національного законодавства в частині належної конкретизації умов і порядку застосування способів захисту, системності правового регулювання і його відповідності реальним відносинам.

ЕКЗИСТЕНЦІАЛІСТИЧНІ ПІДХОДИ В ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА ХХ СТОРІЧЧЯ: СПРОБА КЛАСИФІКАЦІЇ

Ірина Бесага

аспірантка кафедри загальноправових дисциплін Інституту права
Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-2736-4985
Anotation. У західноєвропейській екзистенціалістичній філософії права представлене розмаїття підходів до вирішення питань праворозуміння. Систематизоване представлення спектра способів екзистенціалістичного осмислення права предбачає виокремлення класифікаційних критеріїв, які дозволяли би зробити розмежування між наявними напрямами екзистенціалістичної філософії права, відмежувати їх від інших філософсько-правових учень. Мета нашої розвідки і полягатиме у спробі розроблення згаданої класифікації на матеріалах західноєвро- пейських філософсько-правових концепцій ХХ сторіччя. У статті аналізуються наявні погляди на класифікацію філософсько-правових підходів і концепцій праворозуміння. За результатами проведеного дослідження філософ- сько-правові концепції екзистенціалістичного спрямування розмежовано за: 1) буттєвим місцем розгортання дій- сного / екзистенційного права; 2) визначальними чинниками формування дійсного права; 3) характером право- вого досвіду, необхідного для вироблення правового рішення; 4) роллю державних нормативних установлень для вироблення екзистенційного правового рішення; 5) співвідношенням форм соціального існування людини та її дійсного існування; 6) значущістю соціальної ролі особи, яка має сформувати екзистенційну правову вимогу; 7) ступенем соціологізації концепцій.
Keywords: У західноєвропейській екзистенціалістичній філософії права представлене розмаїття підходів до вирішення питань праворозуміння. Систематизоване представлення спектра способів екзистенціалістичного осмислення права предбачає виокремлення класифікаційних критеріїв, які дозволяли би зробити розмежування між наявними напрямами екзистенціалістичної філософії права, відмежувати їх від інших філософсько-правових учень. Мета нашої розвідки і полягатиме у спробі розроблення згаданої класифікації на матеріалах західноєвро- пейських філософсько-правових концепцій ХХ сторіччя. У статті аналізуються наявні погляди на класифікацію філософсько-правових підходів і концепцій праворозуміння. За результатами проведеного дослідження філософ- сько-правові концепції екзистенціалістичного спрямування розмежовано за: 1) буттєвим місцем розгортання дій- сного / екзистенційного права; 2) визначальними чинниками формування дійсного права; 3) характером право- вого досвіду, необхідного для вироблення правового рішення; 4) роллю державних нормативних установлень для вироблення екзистенційного правового рішення; 5) співвідношенням форм соціального існування людини та її дійсного існування; 6) значущістю соціальної ролі особи, яка має сформувати екзистенційну правову вимогу; 7) ступенем соціологізації концепцій.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРОВОКАЦІЮ КОРУПЦІЙНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ В ЗАРУБІЖНОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ

Володимир Веретянніков

здобувач Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (Сєвєродонецьк, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-7513-2292
Anotation. У науковій статті в режимі критичного компаративістського аналізу було опрацьовано нормативні приписи та релевантну правозастосовну практику щодо протидії провокаційним діянням в окремих європейських країнах, зокрема в державах Центральної та Східної Європи. Визначено, що зарубіжний досвід, напрацювання, окремі дискусійні положення про підстави та форми кримінальної відповідальності за провокацію зберігають актуальність для України в контексті її євроінтеграційних прагнень, гармонізації вітчизняної правової систе- ми (зокрема, сфери кримінально-правового регулювання) із системами держав – членів Європейського Союзу. На прикладі досліджуваного кримінально-правового феномену продемонстровано практичну значущість порів- няльно-правових досліджень у галузі кримінального права.
Keywords: У науковій статті в режимі критичного компаративістського аналізу було опрацьовано нормативні приписи та релевантну правозастосовну практику щодо протидії провокаційним діянням в окремих європейських країнах, зокрема в державах Центральної та Східної Європи. Визначено, що зарубіжний досвід, напрацювання, окремі дискусійні положення про підстави та форми кримінальної відповідальності за провокацію зберігають актуальність для України в контексті її євроінтеграційних прагнень, гармонізації вітчизняної правової систе- ми (зокрема, сфери кримінально-правового регулювання) із системами держав – членів Європейського Союзу. На прикладі досліджуваного кримінально-правового феномену продемонстровано практичну значущість порів- няльно-правових досліджень у галузі кримінального права.

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА РЕҐЛАМЕНТАЦІЯ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ

Надія Войтенко

аспірант кафедри конституційного права та прав людини
Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-4282-8872
Anotation. У положеннях наукової статті автор проводить комплексний аналіз чинного виборчого законодав- ства в контексті конституційно-правової реґламентації виборчих прав громадян на місцевих виборах, з урахуван- ням закордонного досвіду. Під час дослідження проблематики наукової статті були використанні загальні та спе- ціально-правові методи: системний аналіз, порівняльно-правовий, діалектичний підхід, системно-структурний, застосовані прийоми наукового пізнання, що передбачають мета та завдання наукового дослідження. У статті досліджено виборчі цензи, установлені законодавцем щодо суб’єктів місцевих виборів, з урахуванням наукових підходів до розуміння принципу загального виборчого права. У результаті проведеного комплексного досліджен- ня конституційно-правової реґламентації виборчих прав громадян на місцевих виборах автор дійшов висновку, що реалізація виборчого права громадянами на місцевих виборах можлива лише за умови відповідності цього права принципу загальності, обов’язок забезпечення яким повною мірою покладається на державну владу, яка зобов’язана створити такі умови, за яких кожен індивід виборчих прав мав би реальну можливість реалізувати своє конституційне виборче право під час місцевих виборів.
Keywords: У положеннях наукової статті автор проводить комплексний аналіз чинного виборчого законодав- ства в контексті конституційно-правової реґламентації виборчих прав громадян на місцевих виборах, з урахуван- ням закордонного досвіду. Під час дослідження проблематики наукової статті були використанні загальні та спе- ціально-правові методи: системний аналіз, порівняльно-правовий, діалектичний підхід, системно-структурний, застосовані прийоми наукового пізнання, що передбачають мета та завдання наукового дослідження. У статті досліджено виборчі цензи, установлені законодавцем щодо суб’єктів місцевих виборів, з урахуванням наукових підходів до розуміння принципу загального виборчого права. У результаті проведеного комплексного досліджен- ня конституційно-правової реґламентації виборчих прав громадян на місцевих виборах автор дійшов висновку, що реалізація виборчого права громадянами на місцевих виборах можлива лише за умови відповідності цього права принципу загальності, обов’язок забезпечення яким повною мірою покладається на державну владу, яка зобов’язана створити такі умови, за яких кожен індивід виборчих прав мав би реальну можливість реалізувати своє конституційне виборче право під час місцевих виборів.

ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СКАРГИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ

Емілія Дмитренко, Юрій Циганок

Емілія Дмитренко, доктор юридичних наук, професор кафедри адміністративного та фінансового права Юридичного інституту Київського національного економічного університету (Київ, Україна)
Юрій Циганок, аспірант кафедри адміністративного та фінансового права Юридичного інституту Київського національного економічного університету (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-1469-052X, ORCID ID: 0000-0002-2308-8848
Anotation. У статті розглянуто сутність і особливості нового для законодавства України інституту консти- туційної скарги, з’ясовано можливість його застосування для захисту прав платників податків. Проаналізова- но статистику розгляду конституційних скарг із питань оподаткування в Конституційному Суді України із часу запровадження цього інституту, здійснено порівняльно-правовий аналіз зі статистикою розгляду справ цієї кате- горії в судах загальної юрисдикції. Розглянуто встановлений спеціальним законом порядок подання та розгляду конституційної скарги, а також правові наслідки ухвалення рішень за скаргою. На підставі проведеного аналізу зроблено припущення щодо причин низької ефективності інституту конституційної скарги в захисті прав платни- ків податків в Україні.
Keywords: У статті розглянуто сутність і особливості нового для законодавства України інституту консти- туційної скарги, з’ясовано можливість його застосування для захисту прав платників податків. Проаналізова- но статистику розгляду конституційних скарг із питань оподаткування в Конституційному Суді України із часу запровадження цього інституту, здійснено порівняльно-правовий аналіз зі статистикою розгляду справ цієї кате- горії в судах загальної юрисдикції. Розглянуто встановлений спеціальним законом порядок подання та розгляду конституційної скарги, а також правові наслідки ухвалення рішень за скаргою. На підставі проведеного аналізу зроблено припущення щодо причин низької ефективності інституту конституційної скарги в захисті прав платни- ків податків в Україні.

СВОЄЧАСНІСТЬ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У СИСТЕМІ СТАНДАРТІВ ЗАХИСТУ ПРАВ ОСОБИ

Артур Донченко

аспірант
Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6283-464X
Anotation. Стаття присвячена дослідженню своєчасності кримінальних процесуальних рішень у системі меха- нізмів забезпечення прав і законних інтересів особи. На підставі аналізу критеріїв розумності строків криміналь- ного провадження зроблено висновок, що своєчасність кримінальних процесуальних рішень є одним із меха- нізмів забезпечення такого права. Сформульовано основні елементи ефективності розслідування кримінального правопорушення як одного зі стандартів захисту прав людини. Визначено місце своєчасності в механізмі забез- печення права особи на ефективне розслідування кримінального правопорушення. Приділено увагу дослідженню питання механізму забезпечення права на захист. Зроблено висновок, що своєчасність кримінальних процесуаль- них рішень у межах строку, передбаченого чинним Кримінально-процесуальним кодексом України, є «невиди- мим» механізмом забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, таких як право на розумність строків; право на захист; право на ефективне розслідування кримінального правопорушення.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню своєчасності кримінальних процесуальних рішень у системі меха- нізмів забезпечення прав і законних інтересів особи. На підставі аналізу критеріїв розумності строків криміналь- ного провадження зроблено висновок, що своєчасність кримінальних процесуальних рішень є одним із меха- нізмів забезпечення такого права. Сформульовано основні елементи ефективності розслідування кримінального правопорушення як одного зі стандартів захисту прав людини. Визначено місце своєчасності в механізмі забез- печення права особи на ефективне розслідування кримінального правопорушення. Приділено увагу дослідженню питання механізму забезпечення права на захист. Зроблено висновок, що своєчасність кримінальних процесуаль- них рішень у межах строку, передбаченого чинним Кримінально-процесуальним кодексом України, є «невиди- мим» механізмом забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, таких як право на розумність строків; право на захист; право на ефективне розслідування кримінального правопорушення.

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Світлана Задерейко

кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного та адміністративного права
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-0336-0023
Anotation. У статті визначено сучасні технології протидії корупції в умовах побудови ефективної правової сис- теми держави. Визначено, що технології протидії корупції, будучи системою методів, способів і засобів здійснен- ня антикорупційних нарисів, застосовуються на різних стадіях підготовки і прийняття правових норм, а також правозастосування, відіграють важливу роль у своєчасному і систематичному виявленні дефектів, юридичних помилок і корупціогенних факторів. Зазначено, що особливої уваги заслуговує такий вид інформаційних техноло- гій, активно використовуваний інститутами громадянського суспільства, як загальнодоступні джерела інформації про факти корупції у мережі Інтернет (веб-сайти, блоги і мікроблоги). Зроблено висновок, що технології протидії корупції, як стандартні, що потребують постійного вдосконалення у частині відповідності об’єктивним реаліям, так і нові, дозволяють не тільки попередити шкідливі наслідки вчинення корупційних правопорушень, але і під- вищити якість законотворчості, її ефективність, оптимізуючи управлінські процеси.
Keywords: У статті визначено сучасні технології протидії корупції в умовах побудови ефективної правової сис- теми держави. Визначено, що технології протидії корупції, будучи системою методів, способів і засобів здійснен- ня антикорупційних нарисів, застосовуються на різних стадіях підготовки і прийняття правових норм, а також правозастосування, відіграють важливу роль у своєчасному і систематичному виявленні дефектів, юридичних помилок і корупціогенних факторів. Зазначено, що особливої уваги заслуговує такий вид інформаційних техноло- гій, активно використовуваний інститутами громадянського суспільства, як загальнодоступні джерела інформації про факти корупції у мережі Інтернет (веб-сайти, блоги і мікроблоги). Зроблено висновок, що технології протидії корупції, як стандартні, що потребують постійного вдосконалення у частині відповідності об’єктивним реаліям, так і нові, дозволяють не тільки попередити шкідливі наслідки вчинення корупційних правопорушень, але і під- вищити якість законотворчості, її ефективність, оптимізуючи управлінські процеси.

СПЕЦІАЛЬНІ ОЗНАКИ СУБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 281 КК УКРАЇНИ

Олександр Квітка

аспірант
Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-9116-8188
Anotation. У дослідженні проаналізовано суб’єкта порушення правил повітряних польотів (ст. 281 Криміналь- ного кодексу України). Визначено, що такий суб’єкт є спеціальним, а його додатковою обов’язковою негативною ознакою є пряма законодавча вказівка в цій нормі на те, що особа не є працівником повітряного транспорту. Підкреслено, що для констатації відсутності працівника повітряного транспорту необхідно встановити відсутність принаймні однієї з чотирьох ознак: 1) належність до працівників авіаційного транспорту (авіаційного персона- лу); 2) перебування у трудових відносинах із підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту; 3) наявність обов’язків, що стосуються убезпечення польотів повітряних суден, 4) безпосередній зв’язок обов’язків працівника з учиненим ним діянням. Залежно від унормованості діяльності, тобто характеру правил безпеки польотів, що можуть порушуватися винним, запропоновано виокремити суб’єктів порушення правил повітряних польотів, діяльність яких унормова- на (наявне свідоцтво авіаційного персоналу, допуск до здійснення діяльності), а також таких, діяльність яких не внормована (сторонні щодо безпеки повітряних польотів особи).
Keywords: У дослідженні проаналізовано суб’єкта порушення правил повітряних польотів (ст. 281 Криміналь- ного кодексу України). Визначено, що такий суб’єкт є спеціальним, а його додатковою обов’язковою негативною ознакою є пряма законодавча вказівка в цій нормі на те, що особа не є працівником повітряного транспорту. Підкреслено, що для констатації відсутності працівника повітряного транспорту необхідно встановити відсутність принаймні однієї з чотирьох ознак: 1) належність до працівників авіаційного транспорту (авіаційного персона- лу); 2) перебування у трудових відносинах із підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту; 3) наявність обов’язків, що стосуються убезпечення польотів повітряних суден, 4) безпосередній зв’язок обов’язків працівника з учиненим ним діянням. Залежно від унормованості діяльності, тобто характеру правил безпеки польотів, що можуть порушуватися винним, запропоновано виокремити суб’єктів порушення правил повітряних польотів, діяльність яких унормова- на (наявне свідоцтво авіаційного персоналу, допуск до здійснення діяльності), а також таких, діяльність яких не внормована (сторонні щодо безпеки повітряних польотів особи).

ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ ЗАСТОСУВАННЯ РІШЕНЬ ВЕРХОВНОГО СУДУ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Євгеній Лазоренко

прокурор відділу організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді
Чернігівської обласної прокуратури, аспірант Академії Державної пенітенціарної служби України (Чернігів, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-5635-3521
Anotation. Стаття присвячена вивченню питання розвитку, адаптування та впровадження судового прецеден- та в кримінальному процесуальному праві насамперед України та в країнах континентальної Європи загалом. Зокрема, автор, застосовуючи порівняльно-правовий метод, аналізує класичне визначення поняття «судовий пре- цедент», виводить його типові ознаки, які у подальшому зіставляє з конкретними прикладами правових висно- вків, ухвалених в Україні Верховним Судом, та доходить висновку про їх тотожність. На підставі проаналізованих ознак судового прецеденту (правового висновку), а також специфіки континентального прецеденту автор дохо- дить висновку про необхідність запровадження суворих меж, які би сприяли виробленню авторитетності рішень Верховного Суду, сталості кримінального процесу. Автором запропоновані такі межі, як: час, суб’єкт, простір (предмет), об’єкт, правова та судова регламентація.
Keywords: Стаття присвячена вивченню питання розвитку, адаптування та впровадження судового прецеден- та в кримінальному процесуальному праві насамперед України та в країнах континентальної Європи загалом. Зокрема, автор, застосовуючи порівняльно-правовий метод, аналізує класичне визначення поняття «судовий пре- цедент», виводить його типові ознаки, які у подальшому зіставляє з конкретними прикладами правових висно- вків, ухвалених в Україні Верховним Судом, та доходить висновку про їх тотожність. На підставі проаналізованих ознак судового прецеденту (правового висновку), а також специфіки континентального прецеденту автор дохо- дить висновку про необхідність запровадження суворих меж, які би сприяли виробленню авторитетності рішень Верховного Суду, сталості кримінального процесу. Автором запропоновані такі межі, як: час, суб’єкт, простір (предмет), об’єкт, правова та судова регламентація.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ У ПРАКТИЦІ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Тетяна Малашенкова

аспірантка
Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-3509-2550
Anotation. Забезпечення єдиної практики притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності є важливим для належного функціонування двох фундаментальних інститутів статусу суддів: інституту незалежності суддів та інституту дисциплінарної відповідальності. Чи може навантаження виправдати помилки й так звільнити від дисциплінарної відповідальності. Аналіз практики Вищої ради правосуддя та Верховного Суду показує, що все залежить від конкретних обставин, не кожну помилку можна виправдати надмірним навантаженням. Суд у практи- ці реалізує принцип «повного судового розгляду» дисциплінарної справи, не лише перевіряючи дотримання фор- мальних вимог щодо дисциплінарного провадження, а й повністю оцінюючи підстави для дисциплінарного стяг- нення. Вивчення прецедентної практики Верховного Суду підтвердило правильність гіпотези про «вертикальний конфлікт тлумачення», що виникає між підходами до оцінки діяльності судді дисциплінарним і судовим органами.
Keywords: Забезпечення єдиної практики притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності є важливим для належного функціонування двох фундаментальних інститутів статусу суддів: інституту незалежності суддів та інституту дисциплінарної відповідальності. Чи може навантаження виправдати помилки й так звільнити від дисциплінарної відповідальності. Аналіз практики Вищої ради правосуддя та Верховного Суду показує, що все залежить від конкретних обставин, не кожну помилку можна виправдати надмірним навантаженням. Суд у практи- ці реалізує принцип «повного судового розгляду» дисциплінарної справи, не лише перевіряючи дотримання фор- мальних вимог щодо дисциплінарного провадження, а й повністю оцінюючи підстави для дисциплінарного стяг- нення. Вивчення прецедентної практики Верховного Суду підтвердило правильність гіпотези про «вертикальний конфлікт тлумачення», що виникає між підходами до оцінки діяльності судді дисциплінарним і судовим органами.

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В УКРАЇНІ: РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Ангеліна Олійниченко

державний експерт експертної групи з питань формування стратегії Директорату стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції Міністерства соціальної політики України (Київ, Україна), аспірантка відділу дослідження проблем кримінального та кримінально-виконавчого права Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-1897-3997
Anotation. Сьогодні домашнє насильство має різні прояви – як адміністративне правопорушення, так і кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством. Після визнання домашнього насильства злочином постало питання профілактики цього суспільно небезпечного діяння, яке є надзвичайно важливим, соціально значущим та актуальним завданням, вирішення якого має міждисциплінарний характер. Тому метою дослідження є формування чинної системи профілактичних державних заходів в Україні та надання рекомендацій щодо вдосконалення. Завданням є вивченням наявних кроків держави у формуванні політики щодо профілактики домашнього насильства й охарактеризувати стан реалізації державної політики з досліджуваного питання. Як результат дослідження, за допомогою компаративістському методу дослідження сформовано проблеми реалізації сформованої державної політики в Україні та запропоновано шляхи вирішення.
Keywords: Сьогодні домашнє насильство має різні прояви – як адміністративне правопорушення, так і кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством. Після визнання домашнього насильства злочином постало питання профілактики цього суспільно небезпечного діяння, яке є надзвичайно важливим, соціально значущим та актуальним завданням, вирішення якого має міждисциплінарний характер. Тому метою дослідження є формування чинної системи профілактичних державних заходів в Україні та надання рекомендацій щодо вдосконалення. Завданням є вивченням наявних кроків держави у формуванні політики щодо профілактики домашнього насильства й охарактеризувати стан реалізації державної політики з досліджуваного питання. Як результат дослідження, за допомогою компаративістському методу дослідження сформовано проблеми реалізації сформованої державної політики в Україні та запропоновано шляхи вирішення.

ПРАВОВЫЕ ОСОБЕННОСТИ ВИДА СПЕЦИАЛЬНОГО ПОЛЬЗОВАНИЯ ОБЪЕКТОВ ЖИВОТНОГО МИРА – ДОБЫВАНИЕ (ПРИОБРЕТЕНИЕ) ДИКИХ ЖИВОТНЫХ С ЦЕЛЬЮ ИХ СОДЕРЖАНИЯ И РАЗВЕДЕНИЯ В ПОЛУВОЛЬНЫХ УСЛОВИЯХ ИЛИ В НЕВОЛЕ

Алексей Онищенко

аспирант кафедры экологического права
Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого (Харьков, Украина)
ORCID ID: 0000-0002-0369-9334
Anotation. Статья посвящена анализу специального вида пользования объектов животного мира, а имен- но добывания (приобретения) диких животных с целью содержания и разведения в полувольных условиях или в неволе. Также важной задачей является осуществление разграничения данного вида от других, поскольку исто- рически сложилось, что только охота и рыболовство всегда были в поле зрения Украины. Именно поэтому право- вое регулирование данных видов специального пользования объектов животного мира является наиболее урегу- лированным в государстве. Большое значение имеют научные позиции ученых в области экологического права.
Keywords: Статья посвящена анализу специального вида пользования объектов животного мира, а имен- но добывания (приобретения) диких животных с целью содержания и разведения в полувольных условиях или в неволе. Также важной задачей является осуществление разграничения данного вида от других, поскольку исто- рически сложилось, что только охота и рыболовство всегда были в поле зрения Украины. Именно поэтому право- вое регулирование данных видов специального пользования объектов животного мира является наиболее урегу- лированным в государстве. Большое значение имеют научные позиции ученых в области экологического права.

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ МОМЕНТУ ЗАКІНЧЕННЯ ФОРМАЛЬНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ-РОЗГОЛОШЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ

Тімеа Прокопчук

аспірант юридичного факультету
Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6056-4121
Anotation. У статті розглянуто проблеми визначення моменту закінчення кримінальних правопорушень-роз- голошень інформації з обмеженим доступом. За допомогою методу системно-структурного аналізу кримінально- го закону та регулятивного законодавства, а також у результаті узагальнення судової практики та наявних у науко- вій літературі підходів до визначення моменту закінчення кримінальних правопорушень-розголошень інформації з обмеженим доступом автор детально проаналізував окреслену проблематику. Автором визначено, що перева- жаючий у науковій літературі підхід щодо визначення моменту закінчення формального юридичного складу роз- голошення інформації в цілому є правильним, однак потребує уточнення: закінченим злочин варто вважати не з моменту ознайомлення зі змістом відомостей, а з моменту заволодіння адресатом інформацією з обмеженим доступом. Судам варто встановлювати, чи особа отримала (в широкому сенсі) цю інформацію, тобто чи перейшло воно в її володіння (на її електронну пошту надійшов лист, вона завантажила файл, вона отримала накопичувач з інформацією). Цих відомостей достатньо для визнання кримінального правопорушення закінченим, оскільки регулятивна норма права буде порушена.
Keywords: У статті розглянуто проблеми визначення моменту закінчення кримінальних правопорушень-роз- голошень інформації з обмеженим доступом. За допомогою методу системно-структурного аналізу кримінально- го закону та регулятивного законодавства, а також у результаті узагальнення судової практики та наявних у науко- вій літературі підходів до визначення моменту закінчення кримінальних правопорушень-розголошень інформації з обмеженим доступом автор детально проаналізував окреслену проблематику. Автором визначено, що перева- жаючий у науковій літературі підхід щодо визначення моменту закінчення формального юридичного складу роз- голошення інформації в цілому є правильним, однак потребує уточнення: закінченим злочин варто вважати не з моменту ознайомлення зі змістом відомостей, а з моменту заволодіння адресатом інформацією з обмеженим доступом. Судам варто встановлювати, чи особа отримала (в широкому сенсі) цю інформацію, тобто чи перейшло воно в її володіння (на її електронну пошту надійшов лист, вона завантажила файл, вона отримала накопичувач з інформацією). Цих відомостей достатньо для визнання кримінального правопорушення закінченим, оскільки регулятивна норма права буде порушена.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ Й ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ І ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Юлія Самойленко

аспірант кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності
Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (Дніпро, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-5020-4966
Anotation. У статті здійснено аналіз міжнародних стандартів захисту персональних даних, виокремлено шля- хи можливого впровадження зарубіжного досвіду правового регулювання та практики діяльності органів публіч- ної адміністрації щодо реалізації механізмів захисту персональних даних у вітчизняну модель захисту персональ- них даних. Зокрема, запропоновано й обґрунтовано: 1) запровадити процедуру ліцензування баз даних із захисту пер- сональних даних, яка повинна надаватися органом виконавчої влади, на який покладені функції захисту прав у сфері захисту персональних даних; 2) уніфікувати процедури реєстрації баз персональних даних, що забезпечує їх облік і дає змогу інформувати громадян про можливості доступу до своїх персональних даних; 3) запровадити реєстр розпорядників персональних даних; 4) запровадити сертифікацію автоматизованих інформаційних систем, призначених для обробки персональних даних, що має на меті створення необхідного рівня захисту персональних даних; 5) покласти на Міністерство цифрової трансформації України обов’язок здійснювати моніторинг інтернет ресурсів на предмет виявлення порушень законодавства про захист персональних даних і порушувати перед Упо- вноваженим питання про застосування відповідних заходів впливу на порушників.
Keywords: У статті здійснено аналіз міжнародних стандартів захисту персональних даних, виокремлено шля- хи можливого впровадження зарубіжного досвіду правового регулювання та практики діяльності органів публіч- ної адміністрації щодо реалізації механізмів захисту персональних даних у вітчизняну модель захисту персональ- них даних. Зокрема, запропоновано й обґрунтовано: 1) запровадити процедуру ліцензування баз даних із захисту пер- сональних даних, яка повинна надаватися органом виконавчої влади, на який покладені функції захисту прав у сфері захисту персональних даних; 2) уніфікувати процедури реєстрації баз персональних даних, що забезпечує їх облік і дає змогу інформувати громадян про можливості доступу до своїх персональних даних; 3) запровадити реєстр розпорядників персональних даних; 4) запровадити сертифікацію автоматизованих інформаційних систем, призначених для обробки персональних даних, що має на меті створення необхідного рівня захисту персональних даних; 5) покласти на Міністерство цифрової трансформації України обов’язок здійснювати моніторинг інтернет ресурсів на предмет виявлення порушень законодавства про захист персональних даних і порушувати перед Упо- вноваженим питання про застосування відповідних заходів впливу на порушників.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПІДСТАВИ ЗАЛУЧЕННЯ ФАХІВЦІВ ДОСЛІДНО-ВИПРОБУВАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРІЙ СИСТЕМИ ДСНС ЯК СПЕЦІАЛІСТІВ ДО УЧАСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ У СПРАВАХ ПО ПОЖЕЖАХ

Дмитро Середа, Руслан Климась

Дмитро Середа, науковий співробітник відділу досліджень, статистики пожеж та надзвичайних ситуацій науково-дослідного центру протипожежного захисту Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту (Київ, Україна)
Руслан Климась, начальник відділу досліджень, статистики пожеж та надзвичайних ситуацій Науково-дослідного центру протипожежного захисту Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-9645-5864, ORCІD ID: 0000-0001-8570-6392
Anotation. Проаналізовано механізми залучення спеціалістів дослідно-випробувальних лабораторій територі- альних органів ДСНС до участі в кримінальному провадженні у справах по пожежах. Акцентовано на визначенні процесуального статусу спеціаліста. За результатами аналізу норм Кримінального процесуального кодексу Украї- ни визначено підстави можливого залучення фахівців лабораторій як спеціалістів до участі в кримінальному про- вадженні у справах по пожежах; виокремлено форми їх залучення (для надання безпосередньої технічної допо- моги; для надання консультацій із питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок; для надання висновків із питань, що належать до сфери їхніх знань, під час досудового розслідування кримінальних проступ- ків; для надання письмових роз’яснень під час дослідження доказів у суді) та використання спеціальних знань.
Keywords: Проаналізовано механізми залучення спеціалістів дослідно-випробувальних лабораторій територі- альних органів ДСНС до участі в кримінальному провадженні у справах по пожежах. Акцентовано на визначенні процесуального статусу спеціаліста. За результатами аналізу норм Кримінального процесуального кодексу Украї- ни визначено підстави можливого залучення фахівців лабораторій як спеціалістів до участі в кримінальному про- вадженні у справах по пожежах; виокремлено форми їх залучення (для надання безпосередньої технічної допо- моги; для надання консультацій із питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок; для надання висновків із питань, що належать до сфери їхніх знань, під час досудового розслідування кримінальних проступ- ків; для надання письмових роз’яснень під час дослідження доказів у суді) та використання спеціальних знань.