Журнал №8 (44) vol. 2 / 2021|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

ОБҐРУНТУВАННЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Ольга Мазуренко

викладач англійської мови Кіровоградського медичного фахового коледжу імені Є.Й. Мухіна (Кропивницький, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1733-1650

Anotation. З метою уявлення цілісності процесу формування готовності до професійної взаємодії майбутніх магістрів медицини було вибрано метод педагогічного моделювання. У теоретичному аспекті моделювання – це метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю). Модель – це штучно створений об’єкт у вигляді схеми, фізичних конструкцій, знакових форм або формул, який, будучи подібним досліджуваному об’єкту (або явищу), відображає і відтворює в простішому вигляді структуру, властивості, взаємозв’язки і відносини між елементами цього об’єкта; «конкретизований образ абстрактного узагальнення практичного досвіду, схематична репрезентація багатокомпонентної дидактичної системи організації і забезпечення навчання студентів у медичних ЗВО, яка визначає логіку і методику цього процесу; уявний чи умовний (зображення, опис, схема та ін.) образ якого-небудь об’єкта, процесу або явища, що використовується як його представник.
Keywords: З метою уявлення цілісності процесу формування готовності до професійної взаємодії майбутніх магістрів медицини було вибрано метод педагогічного моделювання. У теоретичному аспекті моделювання – це метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю). Модель – це штучно створений об’єкт у вигляді схеми, фізичних конструкцій, знакових форм або формул, який, будучи подібним досліджуваному об’єкту (або явищу), відображає і відтворює в простішому вигляді структуру, властивості, взаємозв’язки і відносини між елементами цього об’єкта; «конкретизований образ абстрактного узагальнення практичного досвіду, схематична репрезентація багатокомпонентної дидактичної системи організації і забезпечення навчання студентів у медичних ЗВО, яка визначає логіку і методику цього процесу; уявний чи умовний (зображення, опис, схема та ін.) образ якого-небудь об’єкта, процесу або явища, що використовується як його представник.

СВЯЩЕННОЕ «БЕЗМОЛВИЕ» ВИКТОРИИ ПОЛЕВОЙ: О СОВРЕМЕННОМ МУЗЫКАЛЬНОМ ИСТОЛКОВАНИИ ИСИХАСТСКОЙ ТРАДИЦИИ

Елена Наумова

кандидат искусствоведения, доцент, доцент кафедры истории мировой музыки Национальной музыкальной академии Украины имени П.И. Чайковского (Киев, Украина)

ORCID ID: 0000-0003-4551-0891

Anotation. В статье рассматривается оркестрово-хоровое творчество современной украинской композиторки Виктории Полевой. На материале кантаты «Слово Симеона» для сопрано, смешанного хора и симфонического оркестра (2002) изучаются аспекты влияния исихастской традиции. Обозначены фундаментальные положения исихазма как христианского мистического мировоззрения и духовной практики аскетизма. Изучены генезис, специфические особенности и ключевые этапы в эволюции исихазма. Освещены постулаты православного христианства сквозь призму религиозно-поэтического памятника исихастской традиции – «Божественных гимнов» Симеона Нового Богослова. Концептуальная и композиционно-структурная стороны кантаты «Слово Симеона» изучаются в свете преломления мистической духовной практики «умно́го делания».
Keywords: В статье рассматривается оркестрово-хоровое творчество современной украинской композиторки Виктории Полевой. На материале кантаты «Слово Симеона» для сопрано, смешанного хора и симфонического оркестра (2002) изучаются аспекты влияния исихастской традиции. Обозначены фундаментальные положения исихазма как христианского мистического мировоззрения и духовной практики аскетизма. Изучены генезис, специфические особенности и ключевые этапы в эволюции исихазма. Освещены постулаты православного христианства сквозь призму религиозно-поэтического памятника исихастской традиции – «Божественных гимнов» Симеона Нового Богослова. Концептуальная и композиционно-структурная стороны кантаты «Слово Симеона» изучаются в свете преломления мистической духовной практики «умно́го делания».

КЛАСИЧНІ ТА НОВАТОРСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ В ПОРТРЕТНОМУ ЖАНРІ У ТВОРЧОСТІ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ РИСУНКА НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Андрій Нікітін

старший викладач кафедри рисунка Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4932-4842

Anotation. У статті розглянуто класичні та новаторські тенденції в портретному жанрі на початку ХХІ ст. на прикладі творчості викладачів кафедри рисунка НАОМА. Проаналізовано творчий доробок викладачів, зокрема портретного жанру, а саме професорів В. Бистрякова, В. Нікітіна, доцента В. Свинарьова, старших викладачів Т. Гончаренка, А. Гайдара, та їх внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва. Методологія дослідження ґрунтується на сукупності наукових методів, провідними з яких є іконологічний, іконографічний, порівняльно-історичний, культурно-історичний і історико-біографічний, що сприяло комплексному вивченню портретного жанру у творчому доробку митців кафедри рисунка. На основі дослідження автор зазначив вміле використання надбань та досвіду попередніх поколінь, синтез і застосування новітніх ідей та новаторських підходів у вирішенні тих чи інших творчих завдань.
Keywords: У статті розглянуто класичні та новаторські тенденції в портретному жанрі на початку ХХІ ст. на прикладі творчості викладачів кафедри рисунка НАОМА. Проаналізовано творчий доробок викладачів, зокрема портретного жанру, а саме професорів В. Бистрякова, В. Нікітіна, доцента В. Свинарьова, старших викладачів Т. Гончаренка, А. Гайдара, та їх внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва. Методологія дослідження ґрунтується на сукупності наукових методів, провідними з яких є іконологічний, іконографічний, порівняльно-історичний, культурно-історичний і історико-біографічний, що сприяло комплексному вивченню портретного жанру у творчому доробку митців кафедри рисунка. На основі дослідження автор зазначив вміле використання надбань та досвіду попередніх поколінь, синтез і застосування новітніх ідей та новаторських підходів у вирішенні тих чи інших творчих завдань.

КОНЦЕПТУАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТАНКОВОГО ЖИВОПИСУ КИТАЮ В УМОВАХ ВПЛИВУ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ХХ СТ.

Хуан Сін

аспірант Харківської державної академії дизайну і мистецтв (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0783-6786

Anotation. Наукова стаття присвячена комплексному аналізу концептуально-стилістичних засад формування станкового живопису Китаю в умовах впливу західноєвропейської культури ХХ ст. Акцентовано увагу на тому, що в загальних аспектах розвиток і формування станкового живопису Китаю ХХ ст. є важливими складниками становлення образотворчого мистецтва загалом, адже особлива увага приділяється не так історичній хронології, як процесам і закономірностям появи різних напрямів станкового живопису. Складна політична та культурна ситуація на початку ХХ ст. спонукала майстрів шукати нові шляхи для розвитку мистецтва Китаю. У середовищі традиціоналістів з’явилися художники, які бачили вихід із ситуації завдяки синтезу східної та західної культур, у результаті чого такий імпульс сформував ціле покоління майстрів, котрі після навчання в Європі повернулися на батьківщину.
Keywords: Наукова стаття присвячена комплексному аналізу концептуально-стилістичних засад формування станкового живопису Китаю в умовах впливу західноєвропейської культури ХХ ст. Акцентовано увагу на тому, що в загальних аспектах розвиток і формування станкового живопису Китаю ХХ ст. є важливими складниками становлення образотворчого мистецтва загалом, адже особлива увага приділяється не так історичній хронології, як процесам і закономірностям появи різних напрямів станкового живопису. Складна політична та культурна ситуація на початку ХХ ст. спонукала майстрів шукати нові шляхи для розвитку мистецтва Китаю. У середовищі традиціоналістів з’явилися художники, які бачили вихід із ситуації завдяки синтезу східної та західної культур, у результаті чого такий імпульс сформував ціле покоління майстрів, котрі після навчання в Європі повернулися на батьківщину.

СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОЇ ОБРАЗНОСТІ У ПІЗНІХ МОТЕТАХ АНТОНА БРУКНЕРА: ВИКОНАВЧІ АКЦЕНТИ

Юань Чжан

аспірант творчої аспірантури Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1561-9805

Anotation. У статті розглядаються пізні духовні мотети Антона Брукнера в аспекті релігійного світогляду композитора. Крізь призму християнської свідомості австрійського поліфоніста висвітлюються біографічні факти та історія створення церковних хорів у 1868–1896 рр. У результаті аналітичного дослідження розкрито особливості музичного трактування символічного змісту канонічних текстів мотетів із погляду унікального «містичного досвіду» композитора. Доведено актуальність сучасного вивчення духовної музики композитора у філософсько-богословському та психологічно-аналітичному аспектах.
Keywords: У статті розглядаються пізні духовні мотети Антона Брукнера в аспекті релігійного світогляду композитора. Крізь призму християнської свідомості австрійського поліфоніста висвітлюються біографічні факти та історія створення церковних хорів у 1868–1896 рр. У результаті аналітичного дослідження розкрито особливості музичного трактування символічного змісту канонічних текстів мотетів із погляду унікального «містичного досвіду» композитора. Доведено актуальність сучасного вивчення духовної музики композитора у філософсько-богословському та психологічно-аналітичному аспектах.

ВНУТРІШНЯ ТЕАТРАЛЬНІСТЬ ЦИКЛУ ГУГО ВОЛЬФА «ІТАЛІЙСЬКА КНИГА ПІСЕНЬ»: ВИКОНАВСЬКО-ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Чжен Ван

аспірантка творчої аспірантури Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4836-7381

Anotation. У статті розглянуто феномен театральності в музиці у контексті камерно-вокального циклу «Italienisches Liederbuch» австрійського композитора Гуго Вольфа. Звернено увагу на аспекти театральності в музиці: видовищність, дієвість та ігрове начало. З’ясовано різницю між внутрішньою та зовнішньою театральністю, зокрема, у камерно-вокальній творчості Г. Вольфа. Важливим аспектом виконавської інтерпретації є двошаровість семантики внутрішньої театральності, семантичне декодування «видовищно-театральної пластичності» (за Т. Куришевою). Акцентується увага на виконавській специфіці внутрішньої театральності у циклі «Italienisches Liederbuch», зокрема на ігровому дійстві; грі між реальним та суб’єктивним світами; діалозі «вокаліст – концертмейстер», «виконавець – виконавиця»; індивідуалізації, суб’єктивізації; можливості нескінченного розгортання смислів, що виявляє глибинні смислові шари «звучного» і «незвучного» інтерпретованого тексту.
Keywords: У статті розглянуто феномен театральності в музиці у контексті камерно-вокального циклу «Italienisches Liederbuch» австрійського композитора Гуго Вольфа. Звернено увагу на аспекти театральності в музиці: видовищність, дієвість та ігрове начало. З’ясовано різницю між внутрішньою та зовнішньою театральністю, зокрема, у камерно-вокальній творчості Г. Вольфа. Важливим аспектом виконавської інтерпретації є двошаровість семантики внутрішньої театральності, семантичне декодування «видовищно-театральної пластичності» (за Т. Куришевою). Акцентується увага на виконавській специфіці внутрішньої театральності у циклі «Italienisches Liederbuch», зокрема на ігровому дійстві; грі між реальним та суб’єктивним світами; діалозі «вокаліст – концертмейстер», «виконавець – виконавиця»; індивідуалізації, суб’єктивізації; можливості нескінченного розгортання смислів, що виявляє глибинні смислові шари «звучного» і «незвучного» інтерпретованого тексту.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАСЛУЖЕНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ АНСАМБЛЬ ТАНЦЮ УКРАЇНИ ІМЕНІ ПАВЛА ВІРСЬКОГО В РАДЯНСЬКІЙ ПЕРІОДИЦІ 1950–1980-Х РР.

Вікторія Шумілова

заслужена артистка України, доцент кафедри хореографії Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4203-6832

Anotation. Вивчення історіографічних джерел, опублікованих у радянській періодиці впродовж 1950– 1980-х рр., дозволило встановити чимало важливих фактів із творчої діяльності Державного ансамблю танцю УРСР. Зокрема, у публікації було уточнено історичні відомості щодо ранньої концертної діяльності колективу; з’ясовано особливості репетиційної роботи артистів під керівництвом П. Вірського, зафіксовані безпосередніми спостерігачами тренувального процесу (авторами публікацій); складено повноцінне уявлення про репертуар колективу, зокрема про ті танцювальні номери, які вийшли з концертних програм ансамблю після розвалу СРСР: «Жовтнева легенда», «Сестри», «На кукурудзяному полі», «Колгоспна полька» тощо; взято до уваги невідомі факти з мистецьких біографій окремих артистів Державного ансамблю танцю УРСР; знайдено відомості про гастрольні маршрути колективу поза межами України.
Keywords: Вивчення історіографічних джерел, опублікованих у радянській періодиці впродовж 1950– 1980-х рр., дозволило встановити чимало важливих фактів із творчої діяльності Державного ансамблю танцю УРСР. Зокрема, у публікації було уточнено історичні відомості щодо ранньої концертної діяльності колективу; з’ясовано особливості репетиційної роботи артистів під керівництвом П. Вірського, зафіксовані безпосередніми спостерігачами тренувального процесу (авторами публікацій); складено повноцінне уявлення про репертуар колективу, зокрема про ті танцювальні номери, які вийшли з концертних програм ансамблю після розвалу СРСР: «Жовтнева легенда», «Сестри», «На кукурудзяному полі», «Колгоспна полька» тощо; взято до уваги невідомі факти з мистецьких біографій окремих артистів Державного ансамблю танцю УРСР; знайдено відомості про гастрольні маршрути колективу поза межами України.

УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ: КАТЕГОРІАЛЬНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ У ПОЛІ ДИСКУСІЇ

Ганна Щербакова

аспірантка кафедри культурології та міжкультурних комунікацій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9376-969X

Anotation. Метою дослідження є напрацювання авторського підходу стосовно визначення категорій і понять, які рефлектують сучасні соціокультурні особливості весільного дійства. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та піддати аналізу сучасні підходи в досліджуваній сфері. Наукова новизна роботи полягає в розведенні соціокультурних функцій й визначень стосовно тлумачення таких категорій, як обряд й ритуал. Обряд, на нашу думку, має стійкий публічний історико-культурний характер, у якому насамперед проявляються традиції й звичаї, притаманні певному соціуму, культурі. Ритуал, на нашу думку, має комплексний характер, який відображає, перш за все, глибинні формальні структури, що є характерними для відправлення, в тому числі, культових дій, певних сакральних обрядодій. Визначено, що сучасний весільно-шлюбний ритуал повноцінно виражає динамічний характер організації й проведення весілля, яке зазнає багато змін у сенсі впливу багатьох чинників і факторів – соціально-політичного, соціально-економічного й соціально-культурного характеру.
Keywords: Метою дослідження є напрацювання авторського підходу стосовно визначення категорій і понять, які рефлектують сучасні соціокультурні особливості весільного дійства. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та піддати аналізу сучасні підходи в досліджуваній сфері. Наукова новизна роботи полягає в розведенні соціокультурних функцій й визначень стосовно тлумачення таких категорій, як обряд й ритуал. Обряд, на нашу думку, має стійкий публічний історико-культурний характер, у якому насамперед проявляються традиції й звичаї, притаманні певному соціуму, культурі. Ритуал, на нашу думку, має комплексний характер, який відображає, перш за все, глибинні формальні структури, що є характерними для відправлення, в тому числі, культових дій, певних сакральних обрядодій. Визначено, що сучасний весільно-шлюбний ритуал повноцінно виражає динамічний характер організації й проведення весілля, яке зазнає багато змін у сенсі впливу багатьох чинників і факторів – соціально-політичного, соціально-економічного й соціально-культурного характеру.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ В УМОВАХ ВИХОДУ ДЕРЖАВИ З ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Валерія Митрощенко

аспірантка кафедри політології та міжнародних відносин Маріупольський державний університет (Маріуполь, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4403-3969

Anotation. Досліджено теоретичні та практичні аспекти модернізації партійної системи Великобританії в умовах виходу держави з Європейського Союзу. Проаналізовано різноманітні вектори впливу процесу виходу з ЄС на формування партійних передвиборчих програм. Показано місце та роль політичних партій у процесі виходу Великобританії з ЄС. Визначено, що конституції (політичні програми) та виборчі маніфести (передвиборчі платформи) основних британських політичних партій пройшли значну модернізацію, змістивши позиції як Лейбористської, так і Консервативної партії з лівого (соціалістичного) та правого (націоналістичного) флангів відповідно ближче до центру, що фактично дає змогу окреслити ідеологію консерваторів як правоцентристську, а лейбористів – як лівоцентристську. Наголошується, що британська партійна система проходить суттєву модернізацію відповідно до викликів порядку денного та громадського ставлення до вироблення шляхів вирішення відповідних політичних, соціально-економічних, культурно-духовних проблем, які не в останню чергу формуються за активної участі ЗМІ та соціальних мереж.
Keywords: Досліджено теоретичні та практичні аспекти модернізації партійної системи Великобританії в умовах виходу держави з Європейського Союзу. Проаналізовано різноманітні вектори впливу процесу виходу з ЄС на формування партійних передвиборчих програм. Показано місце та роль політичних партій у процесі виходу Великобританії з ЄС. Визначено, що конституції (політичні програми) та виборчі маніфести (передвиборчі платформи) основних британських політичних партій пройшли значну модернізацію, змістивши позиції як Лейбористської, так і Консервативної партії з лівого (соціалістичного) та правого (націоналістичного) флангів відповідно ближче до центру, що фактично дає змогу окреслити ідеологію консерваторів як правоцентристську, а лейбористів – як лівоцентристську. Наголошується, що британська партійна система проходить суттєву модернізацію відповідно до викликів порядку денного та громадського ставлення до вироблення шляхів вирішення відповідних політичних, соціально-економічних, культурно-духовних проблем, які не в останню чергу формуються за активної участі ЗМІ та соціальних мереж.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УРСР У ПЕРІОД «ЗАСТОЮ»

Наталія Новородовська

аспірантка кафедри історії та культури України Університету імені Григорія Сковороди в Переяславі (Переяслав, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7369-4344

Anotation. У статті розглядається вплив радянської політики русифікації на зміну мовної ідентичності населення. Висвітлено регіональні особливості цих процесів. Населення Південно-Східного регіону і Криму у цьому аспекті найбільше постраждало від русифікації. Натомість в окремих західних областях УРСР спостерігалися протилежні процеси, які зумовлювали зростання частки україномовного населення і зниження російськомовного. Це пояснюється збереженням серед населення Заходу традиційних національних цінностей. Детально проаналізовано дані переписів населення упродовж 1959–1989 рр. Встановлено, що зростання абсолютних і відносних показників російськомовних людей в УРСР спостерігалося саме у період «застою». Це стало закономірним наслідком русифікації усіх сфер суспільно-політичного життя, зокрема освіти. З’ясовано, що інтернаціоналізація суспільства передбачала ліквідацію мовних, національних, культурних особливостей населення УРСР з метою перетворення його на частину спільності «радянський народ». Відповідно до цього мовна політика стала ключовим елементом денаціоналізації суспільства. Перепис населення 1989 р. засвідчив значну зміну мовної ідентичності населення УРСР. Попередні дослідження показали, що найбільшого розмаху зміна мовної структури населення набула саме упродовж періоду «застою». Наслідки політики русифікації цього періоду відчутні й на сучасному етапі українського державотворення.
Keywords: У статті розглядається вплив радянської політики русифікації на зміну мовної ідентичності населення. Висвітлено регіональні особливості цих процесів. Населення Південно-Східного регіону і Криму у цьому аспекті найбільше постраждало від русифікації. Натомість в окремих західних областях УРСР спостерігалися протилежні процеси, які зумовлювали зростання частки україномовного населення і зниження російськомовного. Це пояснюється збереженням серед населення Заходу традиційних національних цінностей. Детально проаналізовано дані переписів населення упродовж 1959–1989 рр. Встановлено, що зростання абсолютних і відносних показників російськомовних людей в УРСР спостерігалося саме у період «застою». Це стало закономірним наслідком русифікації усіх сфер суспільно-політичного життя, зокрема освіти. З’ясовано, що інтернаціоналізація суспільства передбачала ліквідацію мовних, національних, культурних особливостей населення УРСР з метою перетворення його на частину спільності «радянський народ». Відповідно до цього мовна політика стала ключовим елементом денаціоналізації суспільства. Перепис населення 1989 р. засвідчив значну зміну мовної ідентичності населення УРСР. Попередні дослідження показали, що найбільшого розмаху зміна мовної структури населення набула саме упродовж періоду «застою». Наслідки політики русифікації цього періоду відчутні й на сучасному етапі українського державотворення.

УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ У ВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ 1911 РОКУ ДО РЕЙХСРАТУ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ

Ганна Паска, Андрій Королько

Ганна Паска, аспірантка за спеціальністю 032 «Історія та археологія» Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (Івано-Франківськ, Україна)
Андрій Королько, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-3485-5392, ORCID ID: 0000-0001-7435-5806

Anotation. У 1911 р. відбулися останні в історії Австро-Угорської монархії вибори до Рейхсрату, що вдруге відбувалися за новим виборчим законом. Активною участю в цих виборах позначилася Українська радикальна партія (УРП), яка висувала своїх кандидатів у восьми округах Східної Галичини. Основними формами передвиборчої агітації радикалів були організація народних віч та випуск газети «Громадський голос». У своїй політичній програмі УРП спиралася на селянство та сільську інтелігенцію. Під час виборів 1911 р. спостерігалося незначне зменшення популярності УРП, що було спричинено внутріпартійними непорозуміннями, фінансовими труднощами. За результатами виборів УРП з електоральним ядром 8,5% виборців краю була другою за впливовістю українською політичною силою Східної Галичини після Української національно-демократичної партії (УНДП). Методологічною основою статті слугували принципи об’єктивності, історизму, різноманітності джерельної бази. У роботі використано методи аналізу і синтезу, проблемно-хронологічний, біографічний, просопографічний методи для вивчення життя та діяльності історичної постаті, метод внутрішньої критики джерел.
Keywords: У 1911 р. відбулися останні в історії Австро-Угорської монархії вибори до Рейхсрату, що вдруге відбувалися за новим виборчим законом. Активною участю в цих виборах позначилася Українська радикальна партія (УРП), яка висувала своїх кандидатів у восьми округах Східної Галичини. Основними формами передвиборчої агітації радикалів були організація народних віч та випуск газети «Громадський голос». У своїй політичній програмі УРП спиралася на селянство та сільську інтелігенцію. Під час виборів 1911 р. спостерігалося незначне зменшення популярності УРП, що було спричинено внутріпартійними непорозуміннями, фінансовими труднощами. За результатами виборів УРП з електоральним ядром 8,5% виборців краю була другою за впливовістю українською політичною силою Східної Галичини після Української національно-демократичної партії (УНДП). Методологічною основою статті слугували принципи об’єктивності, історизму, різноманітності джерельної бази. У роботі використано методи аналізу і синтезу, проблемно-хронологічний, біографічний, просопографічний методи для вивчення життя та діяльності історичної постаті, метод внутрішньої критики джерел.

ХУДОЖНЯ РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ ТІЛЕСНОГО ЗАДОВОЛЕННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ГАСТИКИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ

Юрій Телець

аспірант IV року навчання за спеціальністю 035 Філологія («Теорія літератури») Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4860-6004

Anotation. У статті проаналізовано способи художньої реалізації тілесного задоволення крізь призму гастики в сучасній українській прозі на основі романів Софії Андрухович «Фелікс Австрія» та Ярослави Литвин «Рік розпусти Клауса Отто Баха». Зокрема, зосереджено увагу на визначенні змісту базової термінології, окреслено генезу, розвиток і концептуальний характер тілесних задоволень, досліджено та проаналізовано їх трансформації в контексті постмодерних творів, визначено способи конструювання біхевіористичної тактики гедоністично орієнтованого персонажа на основі усвідомленої та репрезентованої ним гастичної інтенції. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що їжа, її приготування, подача та споживання є одним зі способів реалізації практики тілесного задоволення, в основу якого закладена не фізіологічна потреба індивіда втамувати голод та отримати необхідні речовини для повноцінного функціонування організму, а гедоністичні інтенції, пов՚язані з питаннями саморепрезентації, раціонального ескапізму, каталізації емоційно-чуттєвої сфери та доместифікації чужої національної ментальності.
Keywords: У статті проаналізовано способи художньої реалізації тілесного задоволення крізь призму гастики в сучасній українській прозі на основі романів Софії Андрухович «Фелікс Австрія» та Ярослави Литвин «Рік розпусти Клауса Отто Баха». Зокрема, зосереджено увагу на визначенні змісту базової термінології, окреслено генезу, розвиток і концептуальний характер тілесних задоволень, досліджено та проаналізовано їх трансформації в контексті постмодерних творів, визначено способи конструювання біхевіористичної тактики гедоністично орієнтованого персонажа на основі усвідомленої та репрезентованої ним гастичної інтенції. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що їжа, її приготування, подача та споживання є одним зі способів реалізації практики тілесного задоволення, в основу якого закладена не фізіологічна потреба індивіда втамувати голод та отримати необхідні речовини для повноцінного функціонування організму, а гедоністичні інтенції, пов՚язані з питаннями саморепрезентації, раціонального ескапізму, каталізації емоційно-чуттєвої сфери та доместифікації чужої національної ментальності.

КОНКУРЕНТНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОГО МЕДІАМАРКЕТИНГУ РЕКЛАМНИХ АГЕНТСТВ В УКРАЇНІ

Яніна Лісун, Євгенія Кияниця

Яніна Лісун, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики та реклами Київського націоннального торговельно-економічного університету (Київ, Україна)
Євгенія Кияниця, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, доцент кафедри журналістики та реклами Київського націоннального торговельно-економічного університету (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5250-2809, ORCID ID: 0000-0002-9629-9865

Anotation. У статті проведено конкурентний аналіз діяльності провідних рекламних агентств України у мережі Інтернет, зокрема у соціальних медіа (Facebook, Instagram, YouTube). Використано комплексну систему оцінки маркетингової діяльності за напрямами: платформи онлайн-присутності, рекламна діяльність, імідж. Дослідження містить порівняння ключових показників діяльності рекламних агентств у мережі Інтернет, аналіз стратегії Інтернет-просування, моделювання стратегій ефективного просування бренду в мережі Інтернет. Авторами використано низку інструментів моніторингу й оцінки маркетингвової діяльності рекламного агенства на платформах онлайн-присутності: сервіси веб-аналітики (Google Analytics, SimilarWeb, PR-CY); сервіси аналітики сторінок у соціальних мережах (Popsters, RivalIQ); сервіси менеджменту інтернет-реклами Google Ads. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення підходів до просування бренду рекламного агенств у мережі інтернет.
Keywords: У статті проведено конкурентний аналіз діяльності провідних рекламних агентств України у мережі Інтернет, зокрема у соціальних медіа (Facebook, Instagram, YouTube). Використано комплексну систему оцінки маркетингової діяльності за напрямами: платформи онлайн-присутності, рекламна діяльність, імідж. Дослідження містить порівняння ключових показників діяльності рекламних агентств у мережі Інтернет, аналіз стратегії Інтернет-просування, моделювання стратегій ефективного просування бренду в мережі Інтернет. Авторами використано низку інструментів моніторингу й оцінки маркетингвової діяльності рекламного агенства на платформах онлайн-присутності: сервіси веб-аналітики (Google Analytics, SimilarWeb, PR-CY); сервіси аналітики сторінок у соціальних мережах (Popsters, RivalIQ); сервіси менеджменту інтернет-реклами Google Ads. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення підходів до просування бренду рекламного агенств у мережі інтернет.

ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ ТА БАТЬКІВ У ЗАМІСНИХ ФОРМАХ БАТЬКІВСТВА

Віра Синякова

кандидат педагогічних наук, доцент Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9750-6942

Anotation. У статті проаналізовано перебіг адаптаційного процесу в замісних формах батьківства. З огляду на аналіз попередніх наукових розвідок визначено поняття «сімейна адаптація», охарактеризовано етапи адаптації підлітка в замісних формах батьківства, розкрито емоційні бар’єри взаємоадаптації в замісній сім’ї. Зазначено, що важливим аспектом соціально-психологічного супроводу замісних форм батьківства є ознайомлення замісних батьків із наявністю адаптаційних труднощів та можливими шляхами їх подолання. Супровід замісних форм батьківства розкрито через єдність чотирьох функцій: діагностика сутності проблеми, що виникла; інформування про сутність проблеми та шляхи її вирішення; консультування на етапі прийняття рішення та вироблення плану вирішення проблеми; первинна допомога на етапі реалізації плану рішення.
Keywords: У статті проаналізовано перебіг адаптаційного процесу в замісних формах батьківства. З огляду на аналіз попередніх наукових розвідок визначено поняття «сімейна адаптація», охарактеризовано етапи адаптації підлітка в замісних формах батьківства, розкрито емоційні бар’єри взаємоадаптації в замісній сім’ї. Зазначено, що важливим аспектом соціально-психологічного супроводу замісних форм батьківства є ознайомлення замісних батьків із наявністю адаптаційних труднощів та можливими шляхами їх подолання. Супровід замісних форм батьківства розкрито через єдність чотирьох функцій: діагностика сутності проблеми, що виникла; інформування про сутність проблеми та шляхи її вирішення; консультування на етапі прийняття рішення та вироблення плану вирішення проблеми; первинна допомога на етапі реалізації плану рішення.

МІСЦЕ УКРАЇНИ У СТРАТЕГІЧНИХ НАРАТИВАХ РОСІЇ

Дем’ян Шевко

аспірант Національного інституту стратегічних досліджень (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4349-2220

Anotation. Російська політична еліта створила особливий набір стратегічних наративів та використовує його для просування свого бачення міжнародної системи, виправдання агресивної зовнішньої політики та зміцнення внутрішньої легітимності. Досі не змирившись із фактом існування незалежної України, Росія розглядає її історію, культуру та населення як частину власної ідентичності. Наслідком цього стала гібридна агресія проти України, що розпочалася у 2014 році. Стаття містить короткий огляд теорії стратегічних наративів, що була сформульована та розвинена у роботах Аліссона Міскімона, Бена О’Лофлінома та Лаури Розель, а також аналіз стратегічних наративів Росії в контексті її української політики на трьох рівнях: 1) наративи міжнародної системи (system narratives); 2) наративи ідентичності (identity narratives); 3) тематичні наративи (policy narratives). Як емпіричні матеріали використовуються офіційні документи РФ та виступи представників російської правлячої верхівки.
Keywords: Російська політична еліта створила особливий набір стратегічних наративів та використовує його для просування свого бачення міжнародної системи, виправдання агресивної зовнішньої політики та зміцнення внутрішньої легітимності. Досі не змирившись із фактом існування незалежної України, Росія розглядає її історію, культуру та населення як частину власної ідентичності. Наслідком цього стала гібридна агресія проти України, що розпочалася у 2014 році. Стаття містить короткий огляд теорії стратегічних наративів, що була сформульована та розвинена у роботах Аліссона Міскімона, Бена О’Лофлінома та Лаури Розель, а також аналіз стратегічних наративів Росії в контексті її української політики на трьох рівнях: 1) наративи міжнародної системи (system narratives); 2) наративи ідентичності (identity narratives); 3) тематичні наративи (policy narratives). Як емпіричні матеріали використовуються офіційні документи РФ та виступи представників російської правлячої верхівки.

ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА БІЗНЕСУ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО УПРАВЛІНСЬКОГО ДОСВІДУ

Евеліна Овчарук

аспірантка кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0168-438X

Anotation. Дослідження присвячене виявленню особливостей процесу нормативно-правового регулювання взаємодії держави та бізнесу в Україні. На основі аналізу нормативно-правової бази – законів України, кодексів України, указів Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України – виокремлено шість взаємопов’язаних етапів. На першому етапі (1991–2003 рр.) відбулося формування концептуальних засад державної політики з підтримки підприємництва; на другому етапі (2004–2009 рр.) відбулося запровадження європейських підходів та принципів державного нагляду та над суб’єктами господарювання; особливістю третього етапу (2010–2014 рр.) стала розбудова співробітництва держави та приватного бізнесу на засадах партнерства; четвертий етап (2015–2019 рр.) характеризується гармонізацією положень законодавства України із законодавством Європейського Союзу; період з 2020 р. по теперішній час визначено як п’ятий етап, що характеризується підтримкою інвестиційних проєктів для залучення в Україну внутрішніх та зовнішніх інвестицій.
Keywords: Дослідження присвячене виявленню особливостей процесу нормативно-правового регулювання взаємодії держави та бізнесу в Україні. На основі аналізу нормативно-правової бази – законів України, кодексів України, указів Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України – виокремлено шість взаємопов’язаних етапів. На першому етапі (1991–2003 рр.) відбулося формування концептуальних засад державної політики з підтримки підприємництва; на другому етапі (2004–2009 рр.) відбулося запровадження європейських підходів та принципів державного нагляду та над суб’єктами господарювання; особливістю третього етапу (2010–2014 рр.) стала розбудова співробітництва держави та приватного бізнесу на засадах партнерства; четвертий етап (2015–2019 рр.) характеризується гармонізацією положень законодавства України із законодавством Європейського Союзу; період з 2020 р. по теперішній час визначено як п’ятий етап, що характеризується підтримкою інвестиційних проєктів для залучення в Україну внутрішніх та зовнішніх інвестицій.

ФАКТИЧНИЙ СКЛАД ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ІЗ БЕЗПІДСТАВНОГО ЗБАГАЧЕННЯ

Ткачук Анастасія

аспірантка Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0117-4638

Anotation. У статті висвітлено загальну характеристику фактичного складу зобов’язань із безпідставного збагачення. Проаналізовано наукові дослідження та погляди щодо фактичного складу зобов’язань із безпідставного збагачення. Розглянуто складові елементи фактичного складу зобов’язань із безпідставного збагачення. Висвітлено питання стосовно визначення суб’єкта, якому належить право власності на майно, та наведено кілька основних поглядів науковців. Сформовано висновки про протиправність, що має об’єктивний характер і визначається з урахуванням чинного на конкретний момент законодавства. Розглянуто практичну реалізацію застосування інституту зобов’язань із безпідставного збагачення. У роботі визначено обов’язкові елементи фактичного складу та з’ясовано, що факти, що породжують безпідставне збагачення як склад безпідставного збагачення, не залежать від їх правомірності/неправомірності.
Keywords: У статті висвітлено загальну характеристику фактичного складу зобов’язань із безпідставного збагачення. Проаналізовано наукові дослідження та погляди щодо фактичного складу зобов’язань із безпідставного збагачення. Розглянуто складові елементи фактичного складу зобов’язань із безпідставного збагачення. Висвітлено питання стосовно визначення суб’єкта, якому належить право власності на майно, та наведено кілька основних поглядів науковців. Сформовано висновки про протиправність, що має об’єктивний характер і визначається з урахуванням чинного на конкретний момент законодавства. Розглянуто практичну реалізацію застосування інституту зобов’язань із безпідставного збагачення. У роботі визначено обов’язкові елементи фактичного складу та з’ясовано, що факти, що породжують безпідставне збагачення як склад безпідставного збагачення, не залежать від їх правомірності/неправомірності.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ІЗ СУБ’ЄКТАМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) МАЙНА, ОДЕРЖАНОГО ВНАСЛІДОК УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ

Олександр Клименко

аспірант наукової лабораторії проблем протидії злочинності Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2132-3515

Anotation. У статті охарактеризовані напрями взаємодії слідчих з Державною службою фінансового моніторингу України та Агентством з розшуку та менеджменту активів, Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з метою накладення арешту на такі активи та їх конфіскації; виявлення, розшуку і управління активами. Встановлено, що організація взаємодії слідчих з іншими органами під час розслідування легалізації (відмивання) майна, одержаного внаслідок ухилення від сплати податків, відбувається в процесуальних і непроцесуальних формах. Вибір форми взаємодії зумовлений характером слідчої ситуації, безпосередньо залежить від слідчого й реалізується за його ініціативою та під особистим процесуальним контролем.
Keywords: У статті охарактеризовані напрями взаємодії слідчих з Державною службою фінансового моніторингу України та Агентством з розшуку та менеджменту активів, Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з метою накладення арешту на такі активи та їх конфіскації; виявлення, розшуку і управління активами. Встановлено, що організація взаємодії слідчих з іншими органами під час розслідування легалізації (відмивання) майна, одержаного внаслідок ухилення від сплати податків, відбувається в процесуальних і непроцесуальних формах. Вибір форми взаємодії зумовлений характером слідчої ситуації, безпосередньо залежить від слідчого й реалізується за його ініціативою та під особистим процесуальним контролем.

КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ СПОСОБІВ ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (КІБЕРЗЛОЧИНІВ)

Ярослав Неділько

аспірант кафедри кримінального процесу та криміналістики Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1483-3479

Anotation. У статті досліджено особливості способу вчинення кіберзлочинів як елементу криміналістичної характеристики та надано визначення цього поняття. Розглянуто основні підходи вчених до визначення поняття «спосіб вчинення кримінального правопорушення», що своєю чергою дало змогу навести сучасне визначення способу вчинення кримінальних правопорушень, що вчиняються з використанням інформаційних технологій (кіберзлочинів). Проаналізовано генезис способів вчинення комп’ютерних злочинів та їх трансформацію в кримінальні правопорушення, що вчиняються з використанням інформаційних технологій (кіберзлочини). За результатами дослідження наведено класифікацію способів вчинення кримінальних правопорушень, що вчиняються з використанням інформаційних технологій (кіберзлочинів). Зауважено, що кримінальні правопорушення зазначеної категорії мають динамічний характер (постійно змінюються), через що досить складно виокремити конкретні способи їх вчинення.
Keywords: У статті досліджено особливості способу вчинення кіберзлочинів як елементу криміналістичної характеристики та надано визначення цього поняття. Розглянуто основні підходи вчених до визначення поняття «спосіб вчинення кримінального правопорушення», що своєю чергою дало змогу навести сучасне визначення способу вчинення кримінальних правопорушень, що вчиняються з використанням інформаційних технологій (кіберзлочинів). Проаналізовано генезис способів вчинення комп’ютерних злочинів та їх трансформацію в кримінальні правопорушення, що вчиняються з використанням інформаційних технологій (кіберзлочини). За результатами дослідження наведено класифікацію способів вчинення кримінальних правопорушень, що вчиняються з використанням інформаційних технологій (кіберзлочинів). Зауважено, що кримінальні правопорушення зазначеної категорії мають динамічний характер (постійно змінюються), через що досить складно виокремити конкретні способи їх вчинення.

МЕТОДИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ЮВЕНАЛЬНОЇ ПРЕВЕНЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Каріна Пісоцька

викладач кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9108-2640

Anotation. У статті розглянуто методи адміністративної діяльності підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України. Проаналізовано наукові погляди вчених щодо загального поняття методу в адміністративній діяльності Національної поліції. Розкрито особливості та сутність методів поліції у сфері захисту прав дитини. На основі наукового аналізу досліджень вчених запропоновано визначення поняття методу адміністративної діяльності підрозділів ювенальної превенції Національної поліції. Охарактеризовано класифікацію методів, які застосовує поліція у своїй діяльності щодо забезпечення прав і свобод дитини. Визначено поняття методу переконання в діяльності підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України як пріоритетного методу, який застосовує поліція в адміністративної діяльності щодо забезпечення прав і свобод дитини. Виокремлено та запропоновано заходи профілактичної спрямованості з метою формування в дитини внутрішньої потреби в законній поведінці.
Keywords: У статті розглянуто методи адміністративної діяльності підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України. Проаналізовано наукові погляди вчених щодо загального поняття методу в адміністративній діяльності Національної поліції. Розкрито особливості та сутність методів поліції у сфері захисту прав дитини. На основі наукового аналізу досліджень вчених запропоновано визначення поняття методу адміністративної діяльності підрозділів ювенальної превенції Національної поліції. Охарактеризовано класифікацію методів, які застосовує поліція у своїй діяльності щодо забезпечення прав і свобод дитини. Визначено поняття методу переконання в діяльності підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України як пріоритетного методу, який застосовує поліція в адміністративної діяльності щодо забезпечення прав і свобод дитини. Виокремлено та запропоновано заходи профілактичної спрямованості з метою формування в дитини внутрішньої потреби в законній поведінці.

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ: ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРАКТИК ТА МЕТОДІВ

Тетяна Плетньова

аспірантка кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6762-2299

Anotation. Стаття присвячена дослідженню подальших шляхів реформування державної служби України з урахуванням визначених Національним агентством України з питань державної служби стратегічних цілей до 2023 року та відповідно до європейських стандартів державного управління, які ґрунтуються на принципах всеохоплюючого управління якістю. Зважаючи на те, що одним із таких принципів є «розвиток і залучення персоналу», автор наголошує на необхідності застосування органами державної служби України інноваційних, сучасних та прогресивних методів та інструментів управління персоналом на державній службі, з урахуванням вже наявного досвіду зарубіжних країн. У роботі стисло розкривається зміст найбільш дієвих інструментів і методів управління персоналом на державній службі, застосування яких сприятиме підвищенню результативності, ефективності та якості державної служби загалом, а також професіоналізації та компетентності кожного окремого державного службовця. Новизна підходу, вибраного автором, полягає в розгляді питання управління персоналом на державній службі як невід’ємної складової частини системи управління якістю.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню подальших шляхів реформування державної служби України з урахуванням визначених Національним агентством України з питань державної служби стратегічних цілей до 2023 року та відповідно до європейських стандартів державного управління, які ґрунтуються на принципах всеохоплюючого управління якістю. Зважаючи на те, що одним із таких принципів є «розвиток і залучення персоналу», автор наголошує на необхідності застосування органами державної служби України інноваційних, сучасних та прогресивних методів та інструментів управління персоналом на державній службі, з урахуванням вже наявного досвіду зарубіжних країн. У роботі стисло розкривається зміст найбільш дієвих інструментів і методів управління персоналом на державній службі, застосування яких сприятиме підвищенню результативності, ефективності та якості державної служби загалом, а також професіоналізації та компетентності кожного окремого державного службовця. Новизна підходу, вибраного автором, полягає в розгляді питання управління персоналом на державній службі як невід’ємної складової частини системи управління якістю.

ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ

Андрій Правдюк

кандидат юридичних наук, доцент кафедри права Вінницького національного аграрного університету (Вінниця, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5248-8111

Anotation. У статті розглянуто проблеми правового статусу суб’єктів конституційного права власності на землю на сучасному етапі. Здійснено аналіз наукової думки щодо правового статусу суб’єктів конституційного права власності на землю. Наголошено на важливості чіткого правового регулювання зазначеного права власності та необхідності неухильного дотримання конституційних норм в умовах адміністративної та земельної реформи. Здійснено аналіз відповідності конституційним нормам законодавчих актів, які визначають суб’єктів права власності на землю, встановлюють їхні права та обов’язки. Зазначено, що суб’єктами конституційного права власності на землю є український народ, громадяни, юридичні особи, держава, територіальні громади. Розглянуто сутність правового статусу зазначеного кола суб’єктів.
Keywords: У статті розглянуто проблеми правового статусу суб’єктів конституційного права власності на землю на сучасному етапі. Здійснено аналіз наукової думки щодо правового статусу суб’єктів конституційного права власності на землю. Наголошено на важливості чіткого правового регулювання зазначеного права власності та необхідності неухильного дотримання конституційних норм в умовах адміністративної та земельної реформи. Здійснено аналіз відповідності конституційним нормам законодавчих актів, які визначають суб’єктів права власності на землю, встановлюють їхні права та обов’язки. Зазначено, що суб’єктами конституційного права власності на землю є український народ, громадяни, юридичні особи, держава, територіальні громади. Розглянуто сутність правового статусу зазначеного кола суб’єктів.

ГЕНДЕРНЕ ПОЛОЖЕННЯ V. КЛАУЗУЛА ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ДО ТЕКСТУ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ УГОД

Катерина Рашевська

аспірантка кафедри міжнародного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9090-1934

Anotation. У положеннях статті авторка здійснює зіставлення гендерного положення та клаузули про права людини в текстах зовнішньоторговельних угод (ЗТУ). Превалюючими методами дослідження є порівняльно-правовий (виявлення переваг та недоліків згаданих положень у контексті впливу на систему прав людини) та герменевтичний (тлумачення міжнародних договорів, переважно задля виявлення оптимального формулювання правозахисної норми в ЗТУ). У статті окреслено позитивні та негативні наслідки включення гендерних положень та клаузули про права людини до ЗТУ, обґрунтовано важливість проведення аналізу впливу ЗТУ на розвиток системи прав людини та необхідність передбачення наглядових механізмів за дотриманням відповідних положень. Було зроблено висновок про примат міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. Окрім того, виявлено, що клаузула про права людини за умови її закріплення разом із засобами правового забезпечення та аналізом впливу ЗТУ на правозахисні аспекти є більш ефективною, аніж гендерне положення. Позитивний досвід формулювання гендерного положення, а також конкретні механізми дотримання клаузули про права людини в ЗТУ є перспективними напрямами подальших досліджень.
Keywords: У положеннях статті авторка здійснює зіставлення гендерного положення та клаузули про права людини в текстах зовнішньоторговельних угод (ЗТУ). Превалюючими методами дослідження є порівняльно-правовий (виявлення переваг та недоліків згаданих положень у контексті впливу на систему прав людини) та герменевтичний (тлумачення міжнародних договорів, переважно задля виявлення оптимального формулювання правозахисної норми в ЗТУ). У статті окреслено позитивні та негативні наслідки включення гендерних положень та клаузули про права людини до ЗТУ, обґрунтовано важливість проведення аналізу впливу ЗТУ на розвиток системи прав людини та необхідність передбачення наглядових механізмів за дотриманням відповідних положень. Було зроблено висновок про примат міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. Окрім того, виявлено, що клаузула про права людини за умови її закріплення разом із засобами правового забезпечення та аналізом впливу ЗТУ на правозахисні аспекти є більш ефективною, аніж гендерне положення. Позитивний досвід формулювання гендерного положення, а також конкретні механізми дотримання клаузули про права людини в ЗТУ є перспективними напрямами подальших досліджень.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ПОЛІЦЕЙСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Христина Солнцева

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9404-8029

Anotation. У статті автор аналізує види поліцейської діяльності з позиції їх адміністративно-правової характеристики. Зокрема, розглянуті доктринальні визначення поліцейської діяльності, наголошено на відсутності законодавчого визначення цього поняття, а також проаналізовано основні ознаки поліцейської діяльності та визначено основну мету такої діяльності, а саме: забезпечення законності та правопорядку, а також захист прав і свобод людини і громадянина. Особлива увага приділена класифікації видів та виокремленню підвидів поліцейської діяльності. У статті автор виокремлює основні проблеми, які виникають під час здійснення поліцейської діяльності, зокрема низький рівень довіри населення до органів Національної поліції, що негативно впливає на ефективність діяльності поліцейських, а також пропонує шляхи та способи вирішення окреслених проблем.
Keywords: У статті автор аналізує види поліцейської діяльності з позиції їх адміністративно-правової характеристики. Зокрема, розглянуті доктринальні визначення поліцейської діяльності, наголошено на відсутності законодавчого визначення цього поняття, а також проаналізовано основні ознаки поліцейської діяльності та визначено основну мету такої діяльності, а саме: забезпечення законності та правопорядку, а також захист прав і свобод людини і громадянина. Особлива увага приділена класифікації видів та виокремленню підвидів поліцейської діяльності. У статті автор виокремлює основні проблеми, які виникають під час здійснення поліцейської діяльності, зокрема низький рівень довіри населення до органів Національної поліції, що негативно впливає на ефективність діяльності поліцейських, а також пропонує шляхи та способи вирішення окреслених проблем.

ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ У РАМКАХ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

Артур Таранов

аспірант кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2155-0231

Anotation. Стаття присвячена висвітленню окремих проблем правового регулювання перерозподілу фінансових ресурсів у процесі реалізації міжбюджетних відносин. Наголошується на відсутності єдиного розуміння в детермінації міжбюджетних відносин, аналізуються підходи вчених та законодавця до визначення їхніх суттєвих рис. Увагу приділено висвітленню причин існування сучасної моделі міжбюджетних відносин (необхідність досягнення збалансованості дохідних частин бюджетів різних рівнів; різна дохідна спрямованість територій; потреба належного виконання завдань як центральних органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування тощо). Наведено критерії виокремлення різних видів міжбюджетних відносин та їх класифікацію в горизонтальному та вертикальному розрізі за визначеними критеріями. Диференційовано форми субсидіювання та вилучення коштів, окреслено основні напрями реалізації міжбюджетних відносин у процесі застосування механізму міжбюджетних трансфертів. Вагома увага приділена принципам, за якими має будуватися система міжбюджетних відносин у сучасній демократичній державі.
Keywords: Стаття присвячена висвітленню окремих проблем правового регулювання перерозподілу фінансових ресурсів у процесі реалізації міжбюджетних відносин. Наголошується на відсутності єдиного розуміння в детермінації міжбюджетних відносин, аналізуються підходи вчених та законодавця до визначення їхніх суттєвих рис. Увагу приділено висвітленню причин існування сучасної моделі міжбюджетних відносин (необхідність досягнення збалансованості дохідних частин бюджетів різних рівнів; різна дохідна спрямованість територій; потреба належного виконання завдань як центральних органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування тощо). Наведено критерії виокремлення різних видів міжбюджетних відносин та їх класифікацію в горизонтальному та вертикальному розрізі за визначеними критеріями. Диференційовано форми субсидіювання та вилучення коштів, окреслено основні напрями реалізації міжбюджетних відносин у процесі застосування механізму міжбюджетних трансфертів. Вагома увага приділена принципам, за якими має будуватися система міжбюджетних відносин у сучасній демократичній державі.

СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЗІ ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ

Татаренко Олена

аспірант кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9282-1196

Anotation. У статті досліджуються особливості законодавчого закріплення компетенцій органів місцевого самоврядування зі встановлення місцевих податків і зборів в умовах сьогодення. Обґрунтовано, що ціллю законодавця є нормативне позначення допустимих меж впливу на місцеве оподаткування органів місцевого самоврядування, а до завдань, які треба виконати для її досягнення, варто зарахувати: 1) нормативне закріплення компетенції; 2) визначення сфери (об’єму) компетенції. Виокремлено ключові ознаки визначення меж компетенції місцевих рад зі встановлення місцевих податків і зборів.
Keywords: У статті досліджуються особливості законодавчого закріплення компетенцій органів місцевого самоврядування зі встановлення місцевих податків і зборів в умовах сьогодення. Обґрунтовано, що ціллю законодавця є нормативне позначення допустимих меж впливу на місцеве оподаткування органів місцевого самоврядування, а до завдань, які треба виконати для її досягнення, варто зарахувати: 1) нормативне закріплення компетенції; 2) визначення сфери (об’єму) компетенції. Виокремлено ключові ознаки визначення меж компетенції місцевих рад зі встановлення місцевих податків і зборів.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ ЗА ПРАВОМ ЄС

Андрій Шульгін

аспірант кафедри цивільного права Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4603-7584

Anotation. Статтю присвячено правовим підходам до визначення електронних грошей. З’ясовано, що електронні кошти є окремою формою традиційних грошей та окремою формою розрахунків, наближених до безготівкових. Розглянуто зміст міжнародно-правового регулювання обігу електронних грошей на регіональному рівні за правом ЄС.
Keywords: Статтю присвячено правовим підходам до визначення електронних грошей. З’ясовано, що електронні кошти є окремою формою традиційних грошей та окремою формою розрахунків, наближених до безготівкових. Розглянуто зміст міжнародно-правового регулювання обігу електронних грошей на регіональному рівні за правом ЄС.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ ПЕРСОНАЛУ У ПУБЛІЧНІЙ СФЕРІ

Олена Лєнь

аспірантка кафедри публічного адміністрування Міжрегіональної Академії управління персоналом (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7499-2810

Anotation. У статті розглянуто кадрову безпеку, яка посідає у структурі економічної безпеки чільне місце. Визначено, що кадрова безпека являє собою процес запобігання потенційним і реальним загрозам (ризикам), пов’язаним з персоналом публічного сектору (використанням трудового потенціалу, розвитком людського капіталу, управлінням людськими ресурсами, удосконаленням трудових відносин тощо). У цьому разі може йтися, з одного боку, про неусвідомлену загрозу з боку персоналу публічної служби (наприклад, некомпетентність, недбалість, випадкову помилку), а з іншого – про усвідомлені дії, пов’язані з крадіжкою, шахрайством, саботажем, хабарництвом, розголошенням комерційної таємниці та іншими протиправними діями службовців. Доведено, що найважливішим елементом у процесі забезпечення безпеки на державному рівні є наповненість служби управління службовцями необхідної кваліфікації та високого рівня компетенції. Констатовано, що якщо не дотримуватись цієї вимоги, то виникає ризикована ситуація, внаслідок помилкових дій у процесі найму службовців, розробки системи мотивації та стимулювання, проведення контрольних заходів, а також звільнення службовців. Наголошено на тому, що кадрова безпека, будучи елементом економічної безпеки, орієнтована на роботу з персоналом публічної служби.
Keywords: У статті розглянуто кадрову безпеку, яка посідає у структурі економічної безпеки чільне місце. Визначено, що кадрова безпека являє собою процес запобігання потенційним і реальним загрозам (ризикам), пов’язаним з персоналом публічного сектору (використанням трудового потенціалу, розвитком людського капіталу, управлінням людськими ресурсами, удосконаленням трудових відносин тощо). У цьому разі може йтися, з одного боку, про неусвідомлену загрозу з боку персоналу публічної служби (наприклад, некомпетентність, недбалість, випадкову помилку), а з іншого – про усвідомлені дії, пов’язані з крадіжкою, шахрайством, саботажем, хабарництвом, розголошенням комерційної таємниці та іншими протиправними діями службовців. Доведено, що найважливішим елементом у процесі забезпечення безпеки на державному рівні є наповненість служби управління службовцями необхідної кваліфікації та високого рівня компетенції. Констатовано, що якщо не дотримуватись цієї вимоги, то виникає ризикована ситуація, внаслідок помилкових дій у процесі найму службовців, розробки системи мотивації та стимулювання, проведення контрольних заходів, а також звільнення службовців. Наголошено на тому, що кадрова безпека, будучи елементом економічної безпеки, орієнтована на роботу з персоналом публічної служби.