Журнал №2 (46) / 2022|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

РОЛЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ (НА ПРИКЛАДІ ІНДУСТРІАЛЬНОГО РАЙОНУ М. ХАРКОВА)

Олена Дворник

аспірантка кафедри краєзнавчо-туристичної роботи, соціальних і гуманітарних наук Української інженерно-педагогічної академії (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7561-3432

Anotation. Статтю присвячено питанню важливості ролі педагогічних працівників у реалізації державної політики у сфері соціального захисту дітей. Проведено аналіз статистичних даних щодо кількості дітей пільгових категорій, які здобували освіту в закладах освіти Індустріального району м. Харкова впродовж 2014–2021 років. Вивчено нормативно-правові документи України, щодо яких у закладах освіти створюється база даних дітей пільгових категорій. Продемонстровано, як економічні кризи, що пов’язані з воєнними діями на Сході України та впровадженням протиепідемічних заходів щодо попередження розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19, вплинули на кількість дітей пільгових категорій у закладах освіти. Проаналізовано кількість дітей, які перебували на обліку у Службі у справах дітей Індустріального району упродовж 2018–2020 років. Сформульована роль соціального педагога в закладі освіти та зазначено проблеми у разі відсутності цієї посади. Визначено роль учителів в організації соціально-педагогічного супроводу дітей пільгових категорій. Запропоновано рекомендації щодо підвищення якості надання соціальних послуг сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах в Україні.
Keywords: Статтю присвячено питанню важливості ролі педагогічних працівників у реалізації державної політики у сфері соціального захисту дітей. Проведено аналіз статистичних даних щодо кількості дітей пільгових категорій, які здобували освіту в закладах освіти Індустріального району м. Харкова впродовж 2014–2021 років. Вивчено нормативно-правові документи України, щодо яких у закладах освіти створюється база даних дітей пільгових категорій. Продемонстровано, як економічні кризи, що пов’язані з воєнними діями на Сході України та впровадженням протиепідемічних заходів щодо попередження розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19, вплинули на кількість дітей пільгових категорій у закладах освіти. Проаналізовано кількість дітей, які перебували на обліку у Службі у справах дітей Індустріального району упродовж 2018–2020 років. Сформульована роль соціального педагога в закладі освіти та зазначено проблеми у разі відсутності цієї посади. Визначено роль учителів в організації соціально-педагогічного супроводу дітей пільгових категорій. Запропоновано рекомендації щодо підвищення якості надання соціальних послуг сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах в Україні.

РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ ВИДІВ РУХОВОЇ КООРДИНАЦІЇ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ПОСТАВИ ДІТЕЙ 7–10 РОКІВ

Валентин Лукіянчук

аспірант кафедри теорії та методики фізичного виховання Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4645-0934

Anotation. На основі виявленого взаємозв᾽язку рівня прояву різних видів рухової координації зі станом постави дітей 7–10 років обґрунтовано і розроблено методику розвитку координаційних здібностей дітей 7–10 років із порушеннями постави. У дослідженні використано такі методи, як: аналіз та узагальнення педагогічної теорії та практики; емпіричні (метод індексів, соматоскопія, педагогічне тестування; методи математико-статистичної обробки даних). У результаті дослідження визначено основні види порушень постави дітей 7–10 років, підтверджено зумовленість виникнення дефектів постави у школярів астеноїдним типом тілобудови. Встановлено взаємозв᾽язок між станом постави дітей 7–10 років та рівнем прояву окремих видів рухової координації: статичної рівноваги, динамічної рівноваги, координованості рухів, координаційних здібностей у разі зміни положення тіла. Розроблено методику розвитку координаційних здібностей молодших школярів із порушеннями постави, суть якої полягає у акцентованому впливі на вестибулярний, руховий та зоровий аналізатори за допомогою системи вправ, спрямованих на управління рухами в просторі в умовах статичних положень та під час руху.
Keywords: На основі виявленого взаємозв᾽язку рівня прояву різних видів рухової координації зі станом постави дітей 7–10 років обґрунтовано і розроблено методику розвитку координаційних здібностей дітей 7–10 років із порушеннями постави. У дослідженні використано такі методи, як: аналіз та узагальнення педагогічної теорії та практики; емпіричні (метод індексів, соматоскопія, педагогічне тестування; методи математико-статистичної обробки даних). У результаті дослідження визначено основні види порушень постави дітей 7–10 років, підтверджено зумовленість виникнення дефектів постави у школярів астеноїдним типом тілобудови. Встановлено взаємозв᾽язок між станом постави дітей 7–10 років та рівнем прояву окремих видів рухової координації: статичної рівноваги, динамічної рівноваги, координованості рухів, координаційних здібностей у разі зміни положення тіла. Розроблено методику розвитку координаційних здібностей молодших школярів із порушеннями постави, суть якої полягає у акцентованому впливі на вестибулярний, руховий та зоровий аналізатори за допомогою системи вправ, спрямованих на управління рухами в просторі в умовах статичних положень та під час руху.

ІННОВАЦІЙНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМЛИВОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Ольга Макарук

викладач кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Коломия, Івано-Франківська область, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2894-077Х

Anotation. У статті актуалізовано необхідність пошуку та впровадження інновацій у професійній освіті, впровадження нових методик, інноваційного технологічного інструментарію навчання майбутнього вчителя як оперативної реакції на виклики сучасності. Проаналізовано деякі складники інноваційного технологічного інструментарію щодо підготовки майбутнього вчителя до формування підприємливості молодших школярів. Окреслено інноваційні технології та методи навчання, які використовують у професійній освіті: інформаційні технології, робота в команді, кейс-метод, гра, проблемне навчання, контекстне навчання, тренінг, індивідуальне навчання, міждисциплінарне навчання, проєктна діяльність тощо. Для підготовки майбутнього вчителя до формування підприємливості молодших школярів пропоновано використовувати словесні (розповідь, дискусія, пояснення, бесіда, мінілекції, інструктаж), наочні (демонстрація, показ операцій і процесів, спостереження) і практичні (вправи, розв’язання завдань, практичні роботи) методи. Проаналізовано методичні особливості деяких зазначених методів (зокрема, словесних) у разі використання їх у навчальному тренінгу. Виокремлено орієнтовні критерії оцінки ігрової діяльності студентів під час проведення навчально-педагогічних ігор. Наведено приклади навчально-педагогічних ігор, проєктних технологій, конструктивних у площині порушеної проблеми. Визначено перспективи подальших наукових розвідок.
Keywords: У статті актуалізовано необхідність пошуку та впровадження інновацій у професійній освіті, впровадження нових методик, інноваційного технологічного інструментарію навчання майбутнього вчителя як оперативної реакції на виклики сучасності. Проаналізовано деякі складники інноваційного технологічного інструментарію щодо підготовки майбутнього вчителя до формування підприємливості молодших школярів. Окреслено інноваційні технології та методи навчання, які використовують у професійній освіті: інформаційні технології, робота в команді, кейс-метод, гра, проблемне навчання, контекстне навчання, тренінг, індивідуальне навчання, міждисциплінарне навчання, проєктна діяльність тощо. Для підготовки майбутнього вчителя до формування підприємливості молодших школярів пропоновано використовувати словесні (розповідь, дискусія, пояснення, бесіда, мінілекції, інструктаж), наочні (демонстрація, показ операцій і процесів, спостереження) і практичні (вправи, розв’язання завдань, практичні роботи) методи. Проаналізовано методичні особливості деяких зазначених методів (зокрема, словесних) у разі використання їх у навчальному тренінгу. Виокремлено орієнтовні критерії оцінки ігрової діяльності студентів під час проведення навчально-педагогічних ігор. Наведено приклади навчально-педагогічних ігор, проєктних технологій, конструктивних у площині порушеної проблеми. Визначено перспективи подальших наукових розвідок.

КУЛЬТУРА ЯК ОСВІТА, ВИХОВАННЯ І СПОСІБ ЖИТТЯ НОТАРІУСА

Наталія Манойло

кандидат філософських наук, докторант Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6369-7437

Anotation. У статті розглянуті основні складові елементи, які містить у собі смисловий зміст слова культура. Розглядається думка, що нотаріус, чия професійна діяльність підпорядкована утвердженню в суспільстві високої правової культури, є водночас носієм не лише правосвідомості, але й високого рівня всього циклу суспільних дисциплін. Первинне значення, яке має слово культура, означає обробку не тільки природного середовища, починаючи із землі, але й обробку вродженого природного характеру, який далеко не завжди відіграє суспільствотворчу функцію. Звідси й постійні конфлікти не тільки між окремими людьми, характери яких різноспрямовані, але й між народами, включно до війни на фізичне знищення. Протидіяти такому напрямку існування людства здатна така культура поведінки, яка формується системою освіти й виховання, цілеспрямована на розвиток тих здібностей, які кожна людина здатна розвинути собі на користь, а також на користь суспільству та природному середовищу.
Keywords: У статті розглянуті основні складові елементи, які містить у собі смисловий зміст слова культура. Розглядається думка, що нотаріус, чия професійна діяльність підпорядкована утвердженню в суспільстві високої правової культури, є водночас носієм не лише правосвідомості, але й високого рівня всього циклу суспільних дисциплін. Первинне значення, яке має слово культура, означає обробку не тільки природного середовища, починаючи із землі, але й обробку вродженого природного характеру, який далеко не завжди відіграє суспільствотворчу функцію. Звідси й постійні конфлікти не тільки між окремими людьми, характери яких різноспрямовані, але й між народами, включно до війни на фізичне знищення. Протидіяти такому напрямку існування людства здатна така культура поведінки, яка формується системою освіти й виховання, цілеспрямована на розвиток тих здібностей, які кожна людина здатна розвинути собі на користь, а також на користь суспільству та природному середовищу.

ХАРАКТЕРИСТИКА МЕДІАОСВІТНІХ ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ, НЕОБХІДНИХ МАЙБУТНІМ УЧИТЕЛЯМ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Галина Марченко

аспірантка кафедри професійно-педагогічної, спеціальної освіти, андрагогіки та управління Житомирського державного університету імені Івана Франка (Житомир, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4542-6470

Anotation. У статті наведено основні медіаосвітні онлайн-ресурси, що необхідні майбутнім учителям початкової школи в професійній діяльності. Метою статті було проаналізувати й охарактеризувати медіаосвітні онлайн-ресурси, що сприяють професійному становленню майбутнього учителя початкової школи в Україні. У роботі використовуються методи теоретичного дослідження: порівняльний аналіз онлайн-ресурсів, їх узагальнення та систематизація. Основні результати досліджень: виокремлено онлайн-платформи для майбутніх учителів початкової школи, що сприяють формуванню умінь сприйняття, аналізу, інтерпретації отриманої інформації, розвитку критичного мислення, здатності розрізняти правдиві та неправдиві джерела інформації, тобто підвищенню рівня медіакомпетентності у цілому; наведено приклади доступних освітніх курсів з медіаграмотності для самоосвіти майбутніх фахівців. Перспективи подальших досліджень полягають у виокремленні методичних рекомендацій для розвитку медіаосвіти майбутніх учителів початкової школи в університетах України.
Keywords: У статті наведено основні медіаосвітні онлайн-ресурси, що необхідні майбутнім учителям початкової школи в професійній діяльності. Метою статті було проаналізувати й охарактеризувати медіаосвітні онлайн-ресурси, що сприяють професійному становленню майбутнього учителя початкової школи в Україні. У роботі використовуються методи теоретичного дослідження: порівняльний аналіз онлайн-ресурсів, їх узагальнення та систематизація. Основні результати досліджень: виокремлено онлайн-платформи для майбутніх учителів початкової школи, що сприяють формуванню умінь сприйняття, аналізу, інтерпретації отриманої інформації, розвитку критичного мислення, здатності розрізняти правдиві та неправдиві джерела інформації, тобто підвищенню рівня медіакомпетентності у цілому; наведено приклади доступних освітніх курсів з медіаграмотності для самоосвіти майбутніх фахівців. Перспективи подальших досліджень полягають у виокремленні методичних рекомендацій для розвитку медіаосвіти майбутніх учителів початкової школи в університетах України.

МЕТОД ЛІТЕРАТУРНОЇ БЕСІДИ ЯК АКТИВНА ТВОРЧА ФОРМА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СИСТЕМІ Ц. БАЛТАЛОНА

Людмила Новаківська

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, Черкаська область, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2817-0696

Anotation. Метою дослідження є аналіз поглядів Ц. Балталона щодо впровадження у викладання словесності нових творчих форм організації занять. Вихідні методологічні позиції дослідження складають історико-педагогічні погляди на освіту, психолого-педагогічні теорії розвитку художніх здібностей школярів та педагогічні теорії розвитку творчих якостей особистості. Ці методологічні установки визначили методи дослідження: історико-ретроспективний, порівняльний, метод аналізу проблеми. У статті аналізується розділ «Про літературні бесіди» з «Посібника для літературних бесід та письмових робіт» Ц. Балталона. Відзначено, що у методичній системі Ц. Балталона літературні бесіди тісно пов’язані з розвитком усного та писемного мовлення. Літературна бесіда як метод - це активна творча форма вивчення літературного твору. Вона потребує живого обміну думками. Підготовка до бесіди змушує учнів поставитися уважніше до читання, звертатися по допомогу критики для складання власного судження. Таким чином, бесіди поглиблюють процес читання, вимагаючи самостійної праці та активної підготовки.
Keywords: Метою дослідження є аналіз поглядів Ц. Балталона щодо впровадження у викладання словесності нових творчих форм організації занять. Вихідні методологічні позиції дослідження складають історико-педагогічні погляди на освіту, психолого-педагогічні теорії розвитку художніх здібностей школярів та педагогічні теорії розвитку творчих якостей особистості. Ці методологічні установки визначили методи дослідження: історико-ретроспективний, порівняльний, метод аналізу проблеми. У статті аналізується розділ «Про літературні бесіди» з «Посібника для літературних бесід та письмових робіт» Ц. Балталона. Відзначено, що у методичній системі Ц. Балталона літературні бесіди тісно пов’язані з розвитком усного та писемного мовлення. Літературна бесіда як метод - це активна творча форма вивчення літературного твору. Вона потребує живого обміну думками. Підготовка до бесіди змушує учнів поставитися уважніше до читання, звертатися по допомогу критики для складання власного судження. Таким чином, бесіди поглиблюють процес читання, вимагаючи самостійної праці та активної підготовки.

ФОЛЬКЛОР ЯК ДИСЦИПЛІНА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ: ІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ

Лілія Овдійчук

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та літератури ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» (Рівне, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0268-5969

Anotation. У статті розкрито особливості інтеграційного вивчення курсу «Фольклор» у процесі підготовки майбутніх учителів української мови і літератури. Виокремлено інтеграційно-літературознавчу компетентність та форми, засоби, методи її формування. Репрезентовано види міждисциплінарної інтеграції: зовнішньопредметну та внутрішньопредметну. Зовнішньопредметна інтеграція відбувається через залучення знань із суміжних гуманітарних наук: історії і культури України та дисциплін літературознавчого циклу «Вступ до літературознавства», «Історія української літератури». Виявлено, що міжмистецька інтеграція можлива у процесі сприймання і розуміння фольклорних творів з графікою, музикою, живописом. іншими видами мистецтв. У статті окреслено інтеграцію на діяльнісному рівні, яка відбувається через упровадження у традиційний навчальний процес стратегій критичного мислення, ІКТ; поєднання форм навчання: навчальної та позанавчальної діяльності; шляхом дистанційного навчанням з аудиторним; навчальної та науково-дослідницької краєзнавчої діяльності. Представлено авторську методику інтеграційного вивчення курсу «Фольклор» і доведено, що знаннєвий та діяльнісний компоненти взаємодіють, формуючи у майбутніх учителів української мови та літератури інтеграційно-літературознавчу компетентність.
Keywords: У статті розкрито особливості інтеграційного вивчення курсу «Фольклор» у процесі підготовки майбутніх учителів української мови і літератури. Виокремлено інтеграційно-літературознавчу компетентність та форми, засоби, методи її формування. Репрезентовано види міждисциплінарної інтеграції: зовнішньопредметну та внутрішньопредметну. Зовнішньопредметна інтеграція відбувається через залучення знань із суміжних гуманітарних наук: історії і культури України та дисциплін літературознавчого циклу «Вступ до літературознавства», «Історія української літератури». Виявлено, що міжмистецька інтеграція можлива у процесі сприймання і розуміння фольклорних творів з графікою, музикою, живописом. іншими видами мистецтв. У статті окреслено інтеграцію на діяльнісному рівні, яка відбувається через упровадження у традиційний навчальний процес стратегій критичного мислення, ІКТ; поєднання форм навчання: навчальної та позанавчальної діяльності; шляхом дистанційного навчанням з аудиторним; навчальної та науково-дослідницької краєзнавчої діяльності. Представлено авторську методику інтеграційного вивчення курсу «Фольклор» і доведено, що знаннєвий та діяльнісний компоненти взаємодіють, формуючи у майбутніх учителів української мови та літератури інтеграційно-літературознавчу компетентність.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Тетяна Панюк, Людмила Боровик

Тетяна Панюк, кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри економічної теорії Рівненського державного гуманітарного університету (Рівне, Україна)
Людмила Боровик, кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, доцент кафедри теорії і методики журналістської творчості Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (Рівне, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2494-6111, 0000-0002-2494-6111

Anotation. На основі проведеного дослідження теоретичного складника соціальної відповідальності закладів вищої освіти визначено, що сучасні заклади освіти є посередниками між внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами, які здатні запропонувати різні соціально-економічні й політичні рішення. Досліджено важливість та актуальність ролі університетської соціальної відповідальності на ринку освітніх послуг. Охарактеризовано сутність і складники соціальної відповідальності університету. Зазначено, що соціальна відповідальність вищої освіти ґрунтується на важливих положеннях, які були висвітлені під час Всесвітньої конференції з вищої освіти. Обґрунтовано, що сучасні заклади вищої освіти, дотримуючись цих положень та розвиваючи свої конкурентні переваги, повинні враховувати вимоги й динаміку глобального середовища освітнього процесу, ефективно співпрацювати із зовнішніми та внутрішніми стейкхолдерами. Описано виміри, рівні, форми проявів, зовнішні та внутрішні вектори реалізації, через які відбувається робота університетської соціальної відповідальності.
Keywords: На основі проведеного дослідження теоретичного складника соціальної відповідальності закладів вищої освіти визначено, що сучасні заклади освіти є посередниками між внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами, які здатні запропонувати різні соціально-економічні й політичні рішення. Досліджено важливість та актуальність ролі університетської соціальної відповідальності на ринку освітніх послуг. Охарактеризовано сутність і складники соціальної відповідальності університету. Зазначено, що соціальна відповідальність вищої освіти ґрунтується на важливих положеннях, які були висвітлені під час Всесвітньої конференції з вищої освіти. Обґрунтовано, що сучасні заклади вищої освіти, дотримуючись цих положень та розвиваючи свої конкурентні переваги, повинні враховувати вимоги й динаміку глобального середовища освітнього процесу, ефективно співпрацювати із зовнішніми та внутрішніми стейкхолдерами. Описано виміри, рівні, форми проявів, зовнішні та внутрішні вектори реалізації, через які відбувається робота університетської соціальної відповідальності.

МУЗИЧНА ПІДГОТОВКА НА КОРОТКОСТРОКОВИХ КУРСАХ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ЦЕРКОВНОПАРАФІЯЛЬНИХ ШКІЛ ТА ШКІЛ ГРАМОТИ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ В 90-Х РР. XIX СТ.

Ганна Петренко

аспірантка кафедри педагогіки й менеджменту освіти КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5233-4219

Anotation. Статтю присвячено діяльності короткочасних педагогічних курсів для вчителів церковнопарафіяльних шкіл Херсонської та Таврійської єпархій, що організовувалися в 90-х рр. ХІХ ст. З використанням матеріалів єпархіальної періодики автор проводить дослідження структури та специфіки функціонування педагогічних курсів, а також виокремлює особливості й методи музичної підготовки педагогів. Акцентується на організації викладання церковного співу і музики для вчителів церковнопарафіяльних шкіл та шкіл грамоти з використанням усіх наявних і необхідних ресурсів, залученням кваліфікованих педагогів для читання лекцій, проведенням практичних занять, що сприяло покращенню якості навчання в досліджуваний період. На підставі вивчених матеріалів зроблено висновок, що діяльність Херсонського та Таврійського єпархіального училищного керівництва щодо підвищення кваліфікації своїх педагогічних кадрів сприяла зростанню ефективності музичної підготовки у відповідних закладах початкової народної освіти Півдня України в 90-х рр. ХІХ ст.
Keywords: Статтю присвячено діяльності короткочасних педагогічних курсів для вчителів церковнопарафіяльних шкіл Херсонської та Таврійської єпархій, що організовувалися в 90-х рр. ХІХ ст. З використанням матеріалів єпархіальної періодики автор проводить дослідження структури та специфіки функціонування педагогічних курсів, а також виокремлює особливості й методи музичної підготовки педагогів. Акцентується на організації викладання церковного співу і музики для вчителів церковнопарафіяльних шкіл та шкіл грамоти з використанням усіх наявних і необхідних ресурсів, залученням кваліфікованих педагогів для читання лекцій, проведенням практичних занять, що сприяло покращенню якості навчання в досліджуваний період. На підставі вивчених матеріалів зроблено висновок, що діяльність Херсонського та Таврійського єпархіального училищного керівництва щодо підвищення кваліфікації своїх педагогічних кадрів сприяла зростанню ефективності музичної підготовки у відповідних закладах початкової народної освіти Півдня України в 90-х рр. ХІХ ст.

ІНОЗЕМНА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ: МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ

Тетяна Полякова, Вікторія Самаріна

Тетяна Полякова, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри міжкультурної комунікації та іноземної мови Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (Харків, Україна)
Вікторія Самаріна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри ділової іноземної мови та перекладу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3353-2228, ORCID ID: 0000-0003-1794-4879

Anotation. Викладання технічної мови стає дедалі актуальнішим у сучасному європейському суспільстві, що характеризується різними «рухами», проте групи студентів стають більш диференційованими, а викладачі, які зазвичай не є експертами в певній галузі, зазнають труднощів зі створенням курсів для студентів, оскільки можливості для навчання чи підвищення кваліфікації трапляються не часто. Є багато питань, які залишаються відкритими або частково розкритими, і єдина відповідь на них не завжди можлива, однак все одно варто спробувати представити вирішення таких проблемних питань. Необхідно показати, як саме та за допомогою яких засобів та інструментів можна описати спеціалізовані мови, а також те, який вплив це може чинити на викладання.
Keywords: Викладання технічної мови стає дедалі актуальнішим у сучасному європейському суспільстві, що характеризується різними «рухами», проте групи студентів стають більш диференційованими, а викладачі, які зазвичай не є експертами в певній галузі, зазнають труднощів зі створенням курсів для студентів, оскільки можливості для навчання чи підвищення кваліфікації трапляються не часто. Є багато питань, які залишаються відкритими або частково розкритими, і єдина відповідь на них не завжди можлива, однак все одно варто спробувати представити вирішення таких проблемних питань. Необхідно показати, як саме та за допомогою яких засобів та інструментів можна описати спеціалізовані мови, а також те, який вплив це може чинити на викладання.

РОЛЬ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОЦЕСАХ АДАПТАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Наталія Скибун

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри мовної підготовки Національний медичний університет імені О.О. Богомольця (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2962-4725

Anotation. У статті розглянуто вплив соціокультурного середовища на процеси адаптації іноземних здобувачів освіти, де головним інструментом комунікації виступає мова, базовий рівень підготовки іноземного студента та психологічна готовність до переїзду і навчання в іншій країні, іншому соціумі тощо. Також відзначено, що важливу роль в адаптації іноземного студента відіграє готовність закладу вищої освіти (матеріально-технічна база, викладацький та виховний склад тощо) до робити з іноземними здобувачами освіти. Відзначено роль глобалізації, уніфікації та стандартизації багатьох процесів у формуванні глобального цифрового мультикультурного, мультинаціонального, мультирелігійного толерантного суспільства, індивіди якого досить швидко адаптуються/ пристосовуються до нового місця навчання, роботи, проживання тощо. З огляду на це іноземні здобувачі освіти з таких країн швидко та легко адаптуються у нове соціокультурне середовище. Щодо вирішення питань мовної та мовленнєвої адаптації до української мови як іноземної, то запропоновано використання освітніх хабів, онлайн (віртуальних) підготовчих факультетів та онлайн (віртуальних) краєзнавчих студій задля первинної адаптації в новому мовному середовищі іноземного здобувача освіти.
Keywords: У статті розглянуто вплив соціокультурного середовища на процеси адаптації іноземних здобувачів освіти, де головним інструментом комунікації виступає мова, базовий рівень підготовки іноземного студента та психологічна готовність до переїзду і навчання в іншій країні, іншому соціумі тощо. Також відзначено, що важливу роль в адаптації іноземного студента відіграє готовність закладу вищої освіти (матеріально-технічна база, викладацький та виховний склад тощо) до робити з іноземними здобувачами освіти. Відзначено роль глобалізації, уніфікації та стандартизації багатьох процесів у формуванні глобального цифрового мультикультурного, мультинаціонального, мультирелігійного толерантного суспільства, індивіди якого досить швидко адаптуються/ пристосовуються до нового місця навчання, роботи, проживання тощо. З огляду на це іноземні здобувачі освіти з таких країн швидко та легко адаптуються у нове соціокультурне середовище. Щодо вирішення питань мовної та мовленнєвої адаптації до української мови як іноземної, то запропоновано використання освітніх хабів, онлайн (віртуальних) підготовчих факультетів та онлайн (віртуальних) краєзнавчих студій задля первинної адаптації в новому мовному середовищі іноземного здобувача освіти.

«ОСНОВИ СУРДОПЕДАГОГІКИ»: ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОГО ПОСІБНИКА НАТАЛІЇ ФЕДОРІВНИ ЗАСЕНКО

Дар’я Хрипун

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, Черкаська область, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8982-6308

Anotation. У положеннях наукової статті автор характеризує навчальний посібник Н. Засенко «Основи сурдопедагогіки», який був основоположним у вивченні сурдодидактики та фундаментом оволодіння студентами спеціальними методиками навчання дітей з порушеннями слуху. Визначено, що матеріал запропонованих тем у посібнику включав короткі історичні відомості, які допоможуть створити цілісне уявлення про розвиток і здобутки сурдопедагогічної теорії та практики. Зазначено, що видатний сурдопедагог у своїй праці основну увагу звертала на з’ясування причин набутої форми глухоти та туговухості, які важливо знати вчителю-дефектологу. Проаналізовано розділи, присвячені питанням спеціального навчання та виховання дітей з порушеннями слуху дошкільного та шкільного віку. У статті визначено, що велику увагу у навчальному посібнику Н. Засенко приділяє професійно-технічній та вищій освіті осіб з порушеннями слуху, що дозволяла випускникам спеціальних шкіл продовжувати своє навчання й отримувати високий рівень професійної підготовки.
Keywords: У положеннях наукової статті автор характеризує навчальний посібник Н. Засенко «Основи сурдопедагогіки», який був основоположним у вивченні сурдодидактики та фундаментом оволодіння студентами спеціальними методиками навчання дітей з порушеннями слуху. Визначено, що матеріал запропонованих тем у посібнику включав короткі історичні відомості, які допоможуть створити цілісне уявлення про розвиток і здобутки сурдопедагогічної теорії та практики. Зазначено, що видатний сурдопедагог у своїй праці основну увагу звертала на з’ясування причин набутої форми глухоти та туговухості, які важливо знати вчителю-дефектологу. Проаналізовано розділи, присвячені питанням спеціального навчання та виховання дітей з порушеннями слуху дошкільного та шкільного віку. У статті визначено, що велику увагу у навчальному посібнику Н. Засенко приділяє професійно-технічній та вищій освіті осіб з порушеннями слуху, що дозволяла випускникам спеціальних шкіл продовжувати своє навчання й отримувати високий рівень професійної підготовки.

МИСТЕЦТВО РУКОТВОРНОГО ГРАФІЧНОГО НАПИСУ У ВІЗУАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ МІСТА: МОРФОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Єлизавета Пандирєва

аспірантка кафедри теорії та історії мистецтв, викладач кафедри візуальних практик Харківської державної академії дизайну і мистецтв (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5479-7700

Anotation. У статті досліджено морфологічний аспект рукотворних графічних написів на прикладі графіті, європейського каліграфіті та рисованого шрифту у візуальному середовищі міста. Охарактеризовано першоелементи шрифтового мистецтва: крапку, лінію та образотворчу площину. Визначено, що залежно від натиску та напрямку руху пензля, валика, аерозольного балончика чи іншого інструменту основні елементи літер в усталеній формі рукотворних графічних написів, з’єднуючись між собою, займають певне положення та виконують різні функції. Проаналізовано морфологічну будову графіті, каліграфіті та рисованого шрифту, виявлено спільні й відмінні їх особливості. З’ясовано, як шрифтові пропорції впливають на показник оптимальної читабельності напису. Доведено, що будь-який рукотворний графічний напис можна умовно поділити на два складники: художній образ і шрифт, які є невід’ємними частинами один одного. Також встановлено значимість естетичної концепції рукотворного графічного напису у візуальному середовищі міста.
Keywords: У статті досліджено морфологічний аспект рукотворних графічних написів на прикладі графіті, європейського каліграфіті та рисованого шрифту у візуальному середовищі міста. Охарактеризовано першоелементи шрифтового мистецтва: крапку, лінію та образотворчу площину. Визначено, що залежно від натиску та напрямку руху пензля, валика, аерозольного балончика чи іншого інструменту основні елементи літер в усталеній формі рукотворних графічних написів, з’єднуючись між собою, займають певне положення та виконують різні функції. Проаналізовано морфологічну будову графіті, каліграфіті та рисованого шрифту, виявлено спільні й відмінні їх особливості. З’ясовано, як шрифтові пропорції впливають на показник оптимальної читабельності напису. Доведено, що будь-який рукотворний графічний напис можна умовно поділити на два складники: художній образ і шрифт, які є невід’ємними частинами один одного. Також встановлено значимість естетичної концепції рукотворного графічного напису у візуальному середовищі міста.

ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНДУРИСТІВ У ЗБЕРЕЖЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Маргарита Примак

аспірантка кафедри образотворчого мистецтва, музикознавства та культурології Навчально-наукового інституту культури і мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (Суми, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4881-3532

Anotation. У положеннях наукової статті автор проводить дослідження просвітницької діяльності бандуристів у процесі збереження традицій музичної культури України. Автором проаналізовано низку матеріалів з обраної теми. У статті розглянуто процес появи та розвитку просвітницької діяльності бандуристів. До появи бандурного мистецтва в Україні існувало кобзарство, яке й стало передумовою розвитку бандурного просвітництва. Кобзарі були першими просвітниками свого народу та популяризували українську музичну культуру. Бандурне мистецтво в даній статті постає як важливий компонент української музичної культури. Досліджено сучасний стан музичного просвітництва бандуристів та вплив на нього сучасних подій на території нашої держави. Автором доведено важливість бандурного мистецтва у збереженні українських музичних традицій. Бандурне мистецтво, як і музична культура в цілому, потребує поширення та популяризації в Україні та за кордоном.
Keywords: У положеннях наукової статті автор проводить дослідження просвітницької діяльності бандуристів у процесі збереження традицій музичної культури України. Автором проаналізовано низку матеріалів з обраної теми. У статті розглянуто процес появи та розвитку просвітницької діяльності бандуристів. До появи бандурного мистецтва в Україні існувало кобзарство, яке й стало передумовою розвитку бандурного просвітництва. Кобзарі були першими просвітниками свого народу та популяризували українську музичну культуру. Бандурне мистецтво в даній статті постає як важливий компонент української музичної культури. Досліджено сучасний стан музичного просвітництва бандуристів та вплив на нього сучасних подій на території нашої держави. Автором доведено важливість бандурного мистецтва у збереженні українських музичних традицій. Бандурне мистецтво, як і музична культура в цілому, потребує поширення та популяризації в Україні та за кордоном.

ХОРЕОГРАФІЧНА КУЛЬТУРА В КУЛЬТУРОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Лілія Савчин

кандидат історичних наук, доцент, докторант Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8537-142Х

Anotation. У статті виявлено тенденції хореографічної культури, як наукову, так і практичну складові частини в системі культурологічних знань. Цілком передбачувано, що сучасні дослідники звертаються до опису нових напрямків та стилів хореографії як самостійного виду художньої культури кінця ХХ – початку ХХІ століть. Проаналізовано тенденції доцільності використання типологічного методу (узагальнення) в дослідженні хореографічної культури. Використані методи структурного аналізу системи культурологічних знань та бібліографічний метод. Ми досліджуємо хореографічну культуру як естетичний феномен усвідомлення специфіки і своєрідності етносу. Уперше проаналізовано хореографічну культуру в площині культурологічних знань, обґрунтовано доцільність використання хореографії на тлі наукових досліджень. Інтерпретація духовних проявів провідних науковців і митців у процесі застосування біографічного методу є запорукою проведення комплексного дослідження, в якому культурологія уможливлює висвітлення гуманістичної парадигми.
Keywords: У статті виявлено тенденції хореографічної культури, як наукову, так і практичну складові частини в системі культурологічних знань. Цілком передбачувано, що сучасні дослідники звертаються до опису нових напрямків та стилів хореографії як самостійного виду художньої культури кінця ХХ – початку ХХІ століть. Проаналізовано тенденції доцільності використання типологічного методу (узагальнення) в дослідженні хореографічної культури. Використані методи структурного аналізу системи культурологічних знань та бібліографічний метод. Ми досліджуємо хореографічну культуру як естетичний феномен усвідомлення специфіки і своєрідності етносу. Уперше проаналізовано хореографічну культуру в площині культурологічних знань, обґрунтовано доцільність використання хореографії на тлі наукових досліджень. Інтерпретація духовних проявів провідних науковців і митців у процесі застосування біографічного методу є запорукою проведення комплексного дослідження, в якому культурологія уможливлює висвітлення гуманістичної парадигми.

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 1920–1930-Х РР. У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

Тетяна Гуменюк, Борис Драмарецький

Тетяна Гуменюк, доктор філософських наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з науково-методичної роботи Київського національного університету культури і мистецтв (Київ, Україна)
Борис Драмарецький, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України (Київ, Україна), доцент Київського національного університету культури і мистецтв (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9210-6424, ORCID ID: 0000-0003-3569-6784

Anotation. Розглядається регуляторний вплив держави на культуру в 1920–1930-х рр., що спрямовувався на руйнування попередніх культурних традицій та створення нової «пролетарської культури». Методологія базується на використанні історичного й аналітичного методів. Застосовано також структурний і проблемно-хронологічний методи. У дослідженні визначено діяльність створених більшовиками державних органів із поширення пропаганди, проведення політичної роботи та популяризації комуністичної влади. Репресивні структури карали будь-які прояви свободи шляхом залякування, арешту, ув’язнення, фізичного знищення. З метою заборони будь-якої іншої позиції, окрім офіційної, були створені адміністративна, попередня та каральна цензура. Зазначено, що наприкінці 1930-х рр. більшовики переважно досягли поставленої мети. У масовій свідомості відбулася тотальна підміна світоглядних уявлень, у суспільстві запанували страх і доноси, а діячі культури, рятуючи власне життя, змушені були прославляти партію та її вождів під впливом офіційної критики й загрози арешту.
Keywords: Розглядається регуляторний вплив держави на культуру в 1920–1930-х рр., що спрямовувався на руйнування попередніх культурних традицій та створення нової «пролетарської культури». Методологія базується на використанні історичного й аналітичного методів. Застосовано також структурний і проблемно-хронологічний методи. У дослідженні визначено діяльність створених більшовиками державних органів із поширення пропаганди, проведення політичної роботи та популяризації комуністичної влади. Репресивні структури карали будь-які прояви свободи шляхом залякування, арешту, ув’язнення, фізичного знищення. З метою заборони будь-якої іншої позиції, окрім офіційної, були створені адміністративна, попередня та каральна цензура. Зазначено, що наприкінці 1930-х рр. більшовики переважно досягли поставленої мети. У масовій свідомості відбулася тотальна підміна світоглядних уявлень, у суспільстві запанували страх і доноси, а діячі культури, рятуючи власне життя, змушені були прославляти партію та її вождів під впливом офіційної критики й загрози арешту.

СЕМІОТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕКСТІВ АНГЛОМОВНОЇ ТУРИСТИЧНОЇ РЕКЛАМИ

Наталія Куспісь

асистент кафедри іноземних мов, аспірантка кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4221-9281

Anotation. Стаття присвячена лінгвістичному дослідженню англомовних рекламних текстів туристичної галузі. У статті окреслено поняття семіотики як науки про знаки та знакові системи та туристичного рекламного тексту. Основна увага зосереджена на знаковій реалізації та інтерпретації рекламних текстів. У дослідженні використано такі методи, як: аналітичний метод – для аналізу словесного та візуального компонента реклами, описовий метод – для окреслення загальної проблеми та метод узагальнення – для підсумку отриманих результатів. У процесі дослідження десяти рекламних текстів виявлено часте застосування синтаксичних та стилістичних мовних засобів, аналізуючи вербальні та візуальні рекламні елементи. Таким чином, від коректного поєднання як вербальних, так і візуальних елементів буде залежати, який ефект така реклама справить на клієнта, та чи захоче він скористатися певним видом послуг.
Keywords: Стаття присвячена лінгвістичному дослідженню англомовних рекламних текстів туристичної галузі. У статті окреслено поняття семіотики як науки про знаки та знакові системи та туристичного рекламного тексту. Основна увага зосереджена на знаковій реалізації та інтерпретації рекламних текстів. У дослідженні використано такі методи, як: аналітичний метод – для аналізу словесного та візуального компонента реклами, описовий метод – для окреслення загальної проблеми та метод узагальнення – для підсумку отриманих результатів. У процесі дослідження десяти рекламних текстів виявлено часте застосування синтаксичних та стилістичних мовних засобів, аналізуючи вербальні та візуальні рекламні елементи. Таким чином, від коректного поєднання як вербальних, так і візуальних елементів буде залежати, який ефект така реклама справить на клієнта, та чи захоче він скористатися певним видом послуг.

ОБРАЗИ КАЇНА Й АВЕЛЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЛЕГЕНДАХ І АПОКРИФАХ

Олена Ткаченко

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9643-9127

Anotation. Біблійна оповідь про Каїна та Авеля дуже лаконічна, за її рамками залишилося чимало відомостей про першого братовбивцю та його жорстокий вчинок. Людська фантазія продовжила історію Каїна, щедро доповнюючи її апокрифічними деталями й даючи відповіді на нез’ясовані питання. На матеріалі вивчення українських легенд, апокрифів та художньої літератури у статті даються відповіді на найцікавіші з них. У фольклорі історія двох братів, як правило, профанувалася – таким чином український народ наближав її до свого розуміння та побуту. В інтерпретації образу Каїна в українських апокрифах та художній літературі, створеній за її мотивами, виразно проявлені гностичні філософія та космогонія. Українські легенди й апокрифи шляхом доповнення, профанації та альтернативного погляду на біблійну історію Каїна й Авеля подали самобутню інтерпретацію цих вічних образів.
Keywords: Біблійна оповідь про Каїна та Авеля дуже лаконічна, за її рамками залишилося чимало відомостей про першого братовбивцю та його жорстокий вчинок. Людська фантазія продовжила історію Каїна, щедро доповнюючи її апокрифічними деталями й даючи відповіді на нез’ясовані питання. На матеріалі вивчення українських легенд, апокрифів та художньої літератури у статті даються відповіді на найцікавіші з них. У фольклорі історія двох братів, як правило, профанувалася – таким чином український народ наближав її до свого розуміння та побуту. В інтерпретації образу Каїна в українських апокрифах та художній літературі, створеній за її мотивами, виразно проявлені гностичні філософія та космогонія. Українські легенди й апокрифи шляхом доповнення, профанації та альтернативного погляду на біблійну історію Каїна й Авеля подали самобутню інтерпретацію цих вічних образів.

АВТОПОРТРЕТ ЯК ІНСТРУМЕНТ САМОПІЗНАННЯ ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО САМОВІДНОВЛЕННЯ ХУДОЖНИКА

Олена Завгородня

доктор психологічних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник лабораторії методології і теорії психології Інститут імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8786-8707

Anotation. У статті проаналізовано створення візуального автопортрету як особливу спосіб самопізнання, а також як інструмент самовідновлення після травми. Окреслено психологічні механізми опрацювання травматичних переживань художника. Це, зокрема, механізм екстерналізації, який дає змогу побачити й розглянути травму як окрему зовнішню сутність, репрезентовану у візуальних метафорах. Механізм художньої проєкції внутрішнього світу людини на створювані образи сприяє інтеграції різних шарів свідомого і несвідомого та самопізнанню особи. Завдяки механізму художньої емпатії здійснюється вихід особи за межі власного «Я», перехід в «змінений стан» творчого функціонування; забезпечується процес моделювання «Я» за образом іншої істоти або явища. Осяяння в процесі автопортретування дають художнику нове самовідчуття, нове бачення себе й свого покликання. Осмислюючи своє життя, долаючи свої страждання, митець структурує у своїх творах також душевний досвід інших людей, стихію їхніх пристрастей і страждань, здійснюючи таким чином внесок у культурну скарбницю людства.
Keywords: У статті проаналізовано створення візуального автопортрету як особливу спосіб самопізнання, а також як інструмент самовідновлення після травми. Окреслено психологічні механізми опрацювання травматичних переживань художника. Це, зокрема, механізм екстерналізації, який дає змогу побачити й розглянути травму як окрему зовнішню сутність, репрезентовану у візуальних метафорах. Механізм художньої проєкції внутрішнього світу людини на створювані образи сприяє інтеграції різних шарів свідомого і несвідомого та самопізнанню особи. Завдяки механізму художньої емпатії здійснюється вихід особи за межі власного «Я», перехід в «змінений стан» творчого функціонування; забезпечується процес моделювання «Я» за образом іншої істоти або явища. Осяяння в процесі автопортретування дають художнику нове самовідчуття, нове бачення себе й свого покликання. Осмислюючи своє життя, долаючи свої страждання, митець структурує у своїх творах також душевний досвід інших людей, стихію їхніх пристрастей і страждань, здійснюючи таким чином внесок у культурну скарбницю людства.

ВПЛИВ МІЖСТАТЕВИХ ВІДМІННОСТЕЙ НА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ СДУГ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Владислав Князєв

аспірант кафедри психології Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9599-7429

Anotation. У роботі наведено результати теоретичного та емпіричного дослідження ступеню вираженості відмінностей у хлопчиків та дівчинок молодшого шкільного віку із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Було виявлено тісний зв’язок між статтю та такими змінними, як «Імпульсивність та Гіперактивність», «Реакції опозиції» та «Тривожно-депресивні симптоми» за опитувальником Вандербільта (кореляція на рівні 0,01). Крім того, виявлено зв’язок із такими змінними, як «Дефіцит уваги», «Інші поведінкові проблеми» та «Соціальна адаптація» (кореляція на рівні 0,05). У завданнях із таблицями Шульте було виявлено зв’язок між статтю та кількістю помилок при пошуку цифр у прямій послідовності (кореляція на рівні 0,01), а також зв’язок із кількістю часу при пошуку цифр у зворотній послідовності та кількістю помилок при пошуку цифр у зворотній послідовності (кореляція на рівні 0,05). За результатами виконання діагностичної методики «Дробинка самооцінки було виявлено відмінності між групами на рівні 0,164 (кореляція на рівні 0,01). Отримані данні було враховано при подальшій організації корекційно-розвивальної роботи.
Keywords: У роботі наведено результати теоретичного та емпіричного дослідження ступеню вираженості відмінностей у хлопчиків та дівчинок молодшого шкільного віку із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Було виявлено тісний зв’язок між статтю та такими змінними, як «Імпульсивність та Гіперактивність», «Реакції опозиції» та «Тривожно-депресивні симптоми» за опитувальником Вандербільта (кореляція на рівні 0,01). Крім того, виявлено зв’язок із такими змінними, як «Дефіцит уваги», «Інші поведінкові проблеми» та «Соціальна адаптація» (кореляція на рівні 0,05). У завданнях із таблицями Шульте було виявлено зв’язок між статтю та кількістю помилок при пошуку цифр у прямій послідовності (кореляція на рівні 0,01), а також зв’язок із кількістю часу при пошуку цифр у зворотній послідовності та кількістю помилок при пошуку цифр у зворотній послідовності (кореляція на рівні 0,05). За результатами виконання діагностичної методики «Дробинка самооцінки було виявлено відмінності між групами на рівні 0,164 (кореляція на рівні 0,01). Отримані данні було враховано при подальшій організації корекційно-розвивальної роботи.

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО

Ганна Падалка

кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії, іноземних мов та суспільно-гуманітарних дисциплін Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3738-9019

Anotation. У статті розглянуто роль академічної мобільності у сучасному освітньому просторі в мирний час та під час воєнних дій на території України. Вітчизняні заклади освіти досить швидко адаптувалися до реалій існування в умовах воєнного стану і ведення бойових дій та відновили навчальний процес (онлайн та змішаний формати навчання). Внутрішня академічна мобільність сприяла поновленню навчання у ЗВО та успішному вки здобувачів освіти, які використовують академічну мобільність для продовження навчання за кордоном, зважаючи на їх морально-психологічний стан в умовах окупації, перебування в епіцентрі бойових дій втрату близьких, житла і майна та евакуації. Таким чином, питання безпеки, морально-психологічний спокій та гарні умови продовження навчання у закордонних закладах вищої освіти формують нові вимоги до мотивації, установки та ситуації для продовження навчання за кордоном в умовах воєнного стану.
Keywords: У статті розглянуто роль академічної мобільності у сучасному освітньому просторі в мирний час та під час воєнних дій на території України. Вітчизняні заклади освіти досить швидко адаптувалися до реалій існування в умовах воєнного стану і ведення бойових дій та відновили навчальний процес (онлайн та змішаний формати навчання). Внутрішня академічна мобільність сприяла поновленню навчання у ЗВО та успішному вки здобувачів освіти, які використовують академічну мобільність для продовження навчання за кордоном, зважаючи на їх морально-психологічний стан в умовах окупації, перебування в епіцентрі бойових дій втрату близьких, житла і майна та евакуації. Таким чином, питання безпеки, морально-психологічний спокій та гарні умови продовження навчання у закордонних закладах вищої освіти формують нові вимоги до мотивації, установки та ситуації для продовження навчання за кордоном в умовах воєнного стану.

МЕДІА-СКАНДАЛИ ЯК ТРИГЕР ГЛОБАЛЬНОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО ДИСКУРСУ

Віолета Походєєва

аспірантка кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8003-7465

Anotation. Стаття спрямована на визначення медіа-скандалів як тригерів формування глобального антикорупційного дискурсу. Медіа-скандали, які стали предметом даного дослідження, мали одну спільну рису. Вони сприяли формуванню глобального антикорупційного дискурсу, спільного для таких різних країн, як Сполучені Штати Америки та Французька республіка, Мексиканські Сполучені Штати, Республіка Індія, тощо. Виникаючи у період з другої половини ХХ століття та перші десятиліття ХХІ століття, антикорупційні медіа-скандали швидко поширювались світом та ставали надбанням громадськості у глобальному вимірі. У статті розглядається феномен медіа-скандалу в умовах сучасної медіатизованої політики. Важливим є розглядати медіа-скандал саме у сфері політичної корупції, адже там він набуває найбільшого резонансу, що в майбутньому призводить до формування глобального антикорупційного дискурсу. Медіа відіграють особливу роль у формуванні антикорупційної свідомості громадян та мають великий вплив на регулювання політичних процесів на регіональному, національному та глобальному рівнях.
Keywords: Стаття спрямована на визначення медіа-скандалів як тригерів формування глобального антикорупційного дискурсу. Медіа-скандали, які стали предметом даного дослідження, мали одну спільну рису. Вони сприяли формуванню глобального антикорупційного дискурсу, спільного для таких різних країн, як Сполучені Штати Америки та Французька республіка, Мексиканські Сполучені Штати, Республіка Індія, тощо. Виникаючи у період з другої половини ХХ століття та перші десятиліття ХХІ століття, антикорупційні медіа-скандали швидко поширювались світом та ставали надбанням громадськості у глобальному вимірі. У статті розглядається феномен медіа-скандалу в умовах сучасної медіатизованої політики. Важливим є розглядати медіа-скандал саме у сфері політичної корупції, адже там він набуває найбільшого резонансу, що в майбутньому призводить до формування глобального антикорупційного дискурсу. Медіа відіграють особливу роль у формуванні антикорупційної свідомості громадян та мають великий вплив на регулювання політичних процесів на регіональному, національному та глобальному рівнях.

ПОДАТКОВІ СТИМУЛИ У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ

Марина Правдюк

кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку та оподаткування в галузях економіки Вінницького національного аграрного університету (Вінниця, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1420-8604

Anotation. У статті висвітлено актуальні проблеми податкового законодавства в особливі періоди функціонування держави (надзвичайна ситуація, воєнний стан) та роль податкового стимулювання у підтримці економіки і громадян. Розглянуто особливості правового регулювання податкових відносин у період воєнного стану. Визначено специфічні особливості та надано характеристику податкових стимулів. Податкові стимули розглянуто як правові засоби, встановлені податковим законодавством, за допомогою яких відбувається створення сприятливих умов для платників податків, що полягають у зміні обсягів податкового обов’язку платників податків чи спрощення процедури його реалізації. На підставі порівняння норм чинного законодавства надана загальна характеристика стану унормування податкового стимулювання. Здійснено аналіз законодавчих змін, що стосуються запровадження податкових стимулів в умовах надзвичайної ситуації та воєнного стану, а саме податкових пільг та особливого режиму оподаткування. Зроблено висновок про те, що податкові стимули в особливих умовах функціонування держави (надзвичайна ситуація, воєнний стан) є одним із найважливіших юридичних інструментів підтримання економіки держави та її громадян.
Keywords: У статті висвітлено актуальні проблеми податкового законодавства в особливі періоди функціонування держави (надзвичайна ситуація, воєнний стан) та роль податкового стимулювання у підтримці економіки і громадян. Розглянуто особливості правового регулювання податкових відносин у період воєнного стану. Визначено специфічні особливості та надано характеристику податкових стимулів. Податкові стимули розглянуто як правові засоби, встановлені податковим законодавством, за допомогою яких відбувається створення сприятливих умов для платників податків, що полягають у зміні обсягів податкового обов’язку платників податків чи спрощення процедури його реалізації. На підставі порівняння норм чинного законодавства надана загальна характеристика стану унормування податкового стимулювання. Здійснено аналіз законодавчих змін, що стосуються запровадження податкових стимулів в умовах надзвичайної ситуації та воєнного стану, а саме податкових пільг та особливого режиму оподаткування. Зроблено висновок про те, що податкові стимули в особливих умовах функціонування держави (надзвичайна ситуація, воєнний стан) є одним із найважливіших юридичних інструментів підтримання економіки держави та її громадян.

ІНТЕГРАТИВНА МОДЕЛЬ СОЦІО-ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Аліна Шашенкова, Ольга Шукалова

Аліна Шашенкова, аспірантка Української інженерно-педагогічної академії, молодший науковий співробітник Державної установи «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» (Харків, Україна)
Ольга Шукалова, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки, психології, початкової освіти та освітнього менеджменту Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8622-6582, ORCID ID: 0000-0002-5127-3987

Anotation. Стаття присвячена дослідженню моделі соціо-емоційної компетентності. За допомогою комплексу теоретичних методів (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) розглянуто авторські та концептуальні напрацювання, встановлений широкий перелік компонентів конструкта, але констатована відсутність єдиної інтегративної структури. Шляхом теоретичного моделювання побудована авторська модель соціо-емоційної компетентності, концептуальною базою якої виступили розробки О. Рендон та В. Семенова, а також концепції “CASEL”, “NESET”, “MESH”. До складу моделі увійшли такі елементи, як: соціо-емоційна обізнаність, самоусвідомлення, соціо-емоційне усвідомлення, самокерування, соціальне керування, самоефективність. Визначено, що модель є інтегративною стосовно напрацювань провідних закордонних дослідників, має консолідуючий характер, а також володіє стійкими ієрархічними зв’язками між компонентами. Перспективу подальших розвідок вбачаємо в емпіричній перевірці узгодженості компонентів запропонованої моделі на дослідницькій вибірці.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню моделі соціо-емоційної компетентності. За допомогою комплексу теоретичних методів (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) розглянуто авторські та концептуальні напрацювання, встановлений широкий перелік компонентів конструкта, але констатована відсутність єдиної інтегративної структури. Шляхом теоретичного моделювання побудована авторська модель соціо-емоційної компетентності, концептуальною базою якої виступили розробки О. Рендон та В. Семенова, а також концепції “CASEL”, “NESET”, “MESH”. До складу моделі увійшли такі елементи, як: соціо-емоційна обізнаність, самоусвідомлення, соціо-емоційне усвідомлення, самокерування, соціальне керування, самоефективність. Визначено, що модель є інтегративною стосовно напрацювань провідних закордонних дослідників, має консолідуючий характер, а також володіє стійкими ієрархічними зв’язками між компонентами. Перспективу подальших розвідок вбачаємо в емпіричній перевірці узгодженості компонентів запропонованої моделі на дослідницькій вибірці.

НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ ТЕЛЕВІЗІЙНІ ПРОГРАМИ У СПОЛУЧЕНОМУ КОРОЛІВСТВІ, США І РОСІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТ ІМІДЖУ ТЕЛЕКАНАЛІВ

Роксолана Кравченко

аспірантка кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9063-4282

Anotation. Науково-популярні телепрограми посідають дуже важливе місце у світі як елемент престижу телеканалу і країни загалом. Такі передачі мають досить високі рейтинги переглядів у Західних країнах. І як свідчать результати дослідження Pew Research Center, приміром, у США 81% опитаних дивляться телепрограми, пов’язані з наукою, наукову фантастику переглядають 49% респондентів. Телепрограми такого спрямування позиціонують країни як технологічно конкурентоспроможні. Також трансляція науково-популярних програм сприяє розвитку освіти та науки в країні. За допомогою методів опитування та контентаналізу було проведено дослідження, яке засвідчило, що науково-популярне телебачення у Сполученому Королівстві, а також США на сьогодні є затребуваним і має подальші перспективи для розвитку. У Росії ж рівень зацікавлення телевізійним контентом такого спрямування досить низький. У статті також ідеться про те, що сучасна науково-популярна тележурналістика переходить і на інші платформи, такі як YouTube, таким чином залучаючи аудиторію різних вікових категорій.
Keywords: Науково-популярні телепрограми посідають дуже важливе місце у світі як елемент престижу телеканалу і країни загалом. Такі передачі мають досить високі рейтинги переглядів у Західних країнах. І як свідчать результати дослідження Pew Research Center, приміром, у США 81% опитаних дивляться телепрограми, пов’язані з наукою, наукову фантастику переглядають 49% респондентів. Телепрограми такого спрямування позиціонують країни як технологічно конкурентоспроможні. Також трансляція науково-популярних програм сприяє розвитку освіти та науки в країні. За допомогою методів опитування та контентаналізу було проведено дослідження, яке засвідчило, що науково-популярне телебачення у Сполученому Королівстві, а також США на сьогодні є затребуваним і має подальші перспективи для розвитку. У Росії ж рівень зацікавлення телевізійним контентом такого спрямування досить низький. У статті також ідеться про те, що сучасна науково-популярна тележурналістика переходить і на інші платформи, такі як YouTube, таким чином залучаючи аудиторію різних вікових категорій.

ДІЛОВА КАР’ЄРА: ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Анатолій Гуз, Ольга Мітенко

Анатолій Гуз, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри організації захисту інформації з обмеженим доступом Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій Національної академії Служби безпеки України (Київ, Україна)
Ольга Мітенко, доктор філософії, старший викладач кафедри організації захисту інформації з обмеженим доступом Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій Національної академії Служби безпеки України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1531-5043, ORCID ID: 0000-0002-2913-7962

Anotation. Стаття присвячена розгляду поняття «кар’єра» та етапів її розвитку у сучасних умовах. Авторами розглянуто визначення зазначеного феномену з позицій різних галузей знань у вузькому та широкому значеннях, на основі чого виокремлено характерні ознаки поняття. Досліджено видову класифікацію кар’єри, а саме: міжорганізаційну, внутрішньоорганізаційну, горизонтальну, вертикальну, спеціалізовану та неспеціалізовану види кар’єри та їхні особливості. Виділено шість основних етапів розвитку професійної кар’єри, серед яких – попередній, або передвиробничий, початковий етап, або етап становлення, етап просування, етап досягнення успіху, етап завершення, етап відставки. Автори акцентують увагу на факторах, які впливають на формування кар’єри (економічні, соціально-економічні, соціально-психологічні, соціально-демографічні та культурні). Авторами проведено аналіз сучасного етапу розвитку ринку праці з урахуванням запровадження дистанційної форми навчання та роботи. У цьому контексті розглянуто професійні вимоги, які висуваються до працівників, а також окреслено можливі труднощі та проблемні ситуації, пов’язані із переходом до дистанційної форми.
Keywords: Стаття присвячена розгляду поняття «кар’єра» та етапів її розвитку у сучасних умовах. Авторами розглянуто визначення зазначеного феномену з позицій різних галузей знань у вузькому та широкому значеннях, на основі чого виокремлено характерні ознаки поняття. Досліджено видову класифікацію кар’єри, а саме: міжорганізаційну, внутрішньоорганізаційну, горизонтальну, вертикальну, спеціалізовану та неспеціалізовану види кар’єри та їхні особливості. Виділено шість основних етапів розвитку професійної кар’єри, серед яких – попередній, або передвиробничий, початковий етап, або етап становлення, етап просування, етап досягнення успіху, етап завершення, етап відставки. Автори акцентують увагу на факторах, які впливають на формування кар’єри (економічні, соціально-економічні, соціально-психологічні, соціально-демографічні та культурні). Авторами проведено аналіз сучасного етапу розвитку ринку праці з урахуванням запровадження дистанційної форми навчання та роботи. У цьому контексті розглянуто професійні вимоги, які висуваються до працівників, а також окреслено можливі труднощі та проблемні ситуації, пов’язані із переходом до дистанційної форми.

СПІВРОБІТНИЦТВО З ЄС ЯК МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Ірина Дудко, В’ячеслав Пашковський

Ірина Дудко, доктор політичних наук, професор, професор кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління і державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
В’ячеслав Пашковський, аспірант Національного інституту стратегічних досліджень (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8881-8274, ORCID ID: 0000-0002-4471-2400

Anotation. Стаття пов’язана з обговоренням міжнародного співробітництва як механізму функціонального забезпечення системи інформаційної безпеки України. Відповідно до методів політичного аналізу розглядаються політико-правові засади, а також процес практичного співробітництва України з таким іноземним партнером у сфері стратегічних комунікацій, як Європейський Союз. Зазначене співробітництво розглядається у форматі впливової сили протидії Росії та захисту інформаційної сфери України в умовах російської інформаційної війни.
Keywords: Стаття пов’язана з обговоренням міжнародного співробітництва як механізму функціонального забезпечення системи інформаційної безпеки України. Відповідно до методів політичного аналізу розглядаються політико-правові засади, а також процес практичного співробітництва України з таким іноземним партнером у сфері стратегічних комунікацій, як Європейський Союз. Зазначене співробітництво розглядається у форматі впливової сили протидії Росії та захисту інформаційної сфери України в умовах російської інформаційної війни.

ЗАКОНОДАВЧІ КОЛІЗІЇ В ПИТАННЯХ ПЕРЕРАХУНКУ ПЕНСІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ЯК НАСЛІДОК НЕДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ ПРАВОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ УРЯДОМ ТА РОЛЬ СУДУ В УСУНЕННІ ВІДПОВІДНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ

Ігор Бабич

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4264-7221

Anotation. Стаття присвячена законодавчим колізіям у питаннях перерахунку пенсій військовослужбовцям як наслідку недотримання принципу правової визначеності урядом та огляду ролі суду в усуненні відповідної проблематики. У статті встановлено, що споживчі ціни на товари та послуги постійно зростають, а «умовне» підвищення пенсій нерідко залишається виключно на папері, оскільки в українському правовому полі подекуди одні законодавчі акти суперечать іншим, породжуючи непорозуміння, відсутність правової визначеності, паплюження легітимних очікувань та, зрештою, створюють юридичний цугцванг. Автором констатується, що сучасний соціальний захист військових – це комплексна діяльність суспільства і держави, яка має на увазі чітку адресність та спрямована на забезпечення ефективності нормативно-правових актів, котрі регламентують відповідні пільги, гарантії й компенсації військовослужбовцям, наявність яких прямо пов’язується з особливостями службових обов’язків, що покладаються на останніх. У статті також звертається увага на стратегічно неправильні дії уряду в контексті пенсій військовослужбовцям (зокрема, їх перерахунку) на прикладі двох постанов: Постанови № 704 від 30.08.2017 р. та Постанови № 103 від 21.02.2018 р. Як підсумок визначено, що суди можуть доволі дієво усувати законодавчі колізії за певних умов. Саме для цього у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині було запроваджено інститут зразкових справ. Проте не слід забувати, що суди все ж таки не повинні переймати на себе функції законодавчої або виконавчої гілок влади, й нормотворення в Україні повинне нарешті позбавитися тяжіння до суперечностей та розмитих, незрозумілих формулювань.
Keywords: Стаття присвячена законодавчим колізіям у питаннях перерахунку пенсій військовослужбовцям як наслідку недотримання принципу правової визначеності урядом та огляду ролі суду в усуненні відповідної проблематики. У статті встановлено, що споживчі ціни на товари та послуги постійно зростають, а «умовне» підвищення пенсій нерідко залишається виключно на папері, оскільки в українському правовому полі подекуди одні законодавчі акти суперечать іншим, породжуючи непорозуміння, відсутність правової визначеності, паплюження легітимних очікувань та, зрештою, створюють юридичний цугцванг. Автором констатується, що сучасний соціальний захист військових – це комплексна діяльність суспільства і держави, яка має на увазі чітку адресність та спрямована на забезпечення ефективності нормативно-правових актів, котрі регламентують відповідні пільги, гарантії й компенсації військовослужбовцям, наявність яких прямо пов’язується з особливостями службових обов’язків, що покладаються на останніх. У статті також звертається увага на стратегічно неправильні дії уряду в контексті пенсій військовослужбовцям (зокрема, їх перерахунку) на прикладі двох постанов: Постанови № 704 від 30.08.2017 р. та Постанови № 103 від 21.02.2018 р. Як підсумок визначено, що суди можуть доволі дієво усувати законодавчі колізії за певних умов. Саме для цього у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині було запроваджено інститут зразкових справ. Проте не слід забувати, що суди все ж таки не повинні переймати на себе функції законодавчої або виконавчої гілок влади, й нормотворення в Україні повинне нарешті позбавитися тяжіння до суперечностей та розмитих, незрозумілих формулювань.

БАГАТОАСПЕКТНІ ПІДХОДИ ЦИВІЛІСТІВ ДО РОЗУМІННЯ ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ ДОГОВОРУ СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА

Олег Біланов

викладач кафедри філософії та суспільних наук Полтавського державного медичного університету (Полтава, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9245-7638

Anotation. Тема сурогатного материнства не є новою для багатьох держав. Етичні питання щодо його застосування актуальні й на сьогодні. Постійні дискусії серед учених спричинені невирішеними правовими проблемами на законодавчому рівні у досліджуваній сфері. Виходячи з аналізу нормативно-правових актів та положень цивільного законодавства, питання щодо регулювання відносин у сфері сурогатного материнства залишаються на розсуд сторін, які укладають між собою відповідний договір. Вчені по-різному характеризують договір сурогатного материнства та визначають його істотні умови. Наявні різні бачення характеру правовідносин, що виникають у результаті застосування сурогатного материнства. Метою статті було вивчення та аналіз багатоаспектності поглядів цивілістів щодо вказаних питань, суттєву увагу приділено визначенню предмета договору сурогатного материнства. Підсумовано, що трапляються дослідження, в яких вчені пропонують договір сурогатного материнства розглядати як договір оренди, підряду або надання послуг. У результаті дослідження автором зроблено висновки, що питання щодо ідентифікації договору сурогатного материнства у чинному законодавстві залишається відкритим, що є підставою для подальших наукових розробок у галузі цивільного права.
Keywords: Тема сурогатного материнства не є новою для багатьох держав. Етичні питання щодо його застосування актуальні й на сьогодні. Постійні дискусії серед учених спричинені невирішеними правовими проблемами на законодавчому рівні у досліджуваній сфері. Виходячи з аналізу нормативно-правових актів та положень цивільного законодавства, питання щодо регулювання відносин у сфері сурогатного материнства залишаються на розсуд сторін, які укладають між собою відповідний договір. Вчені по-різному характеризують договір сурогатного материнства та визначають його істотні умови. Наявні різні бачення характеру правовідносин, що виникають у результаті застосування сурогатного материнства. Метою статті було вивчення та аналіз багатоаспектності поглядів цивілістів щодо вказаних питань, суттєву увагу приділено визначенню предмета договору сурогатного материнства. Підсумовано, що трапляються дослідження, в яких вчені пропонують договір сурогатного материнства розглядати як договір оренди, підряду або надання послуг. У результаті дослідження автором зроблено висновки, що питання щодо ідентифікації договору сурогатного материнства у чинному законодавстві залишається відкритим, що є підставою для подальших наукових розробок у галузі цивільного права.

РОЛЬ МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ ДО МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ У ФІНАНСУВАННІ ВИДАТКІВ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Євгенія Боковикова

аспірантка кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0577-3569

Anotation. У роботі визначено роль міжбюджетних трансфертів до місцевих бюджетів у фінансуванні видатків держави в умовах воєнного стану. Проаналізовано зміни бюджетного законодавства щодо складу учасників бюджетного процесу, переліку їхніх повноважень, особливостей надання і використання міжбюджетних трансфертів. Перелік учасників бюджетного процесу в умовах дії воєнного стану, що наведений у чинному законодавстві, доповнено військовими і військово-цивільними адміністраціями. Визначено місце міжбюджетних трансфертів серед джерел фінансування незапланованих витрат бюджету, пов’язаних із забезпеченням потреб Збройних сил України, територіальної оборони, а також потреб цивільного населення в умовах дії воєнного стану. За результатами порівняльного аналізу норм законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів констатовано наявність суттєвих відмінностей у механізмах фінансування потреб держави за рахунок коштів субвенцій до місцевих бюджетів. Доведено необхідність залучення коштів місцевих бюджетів для забезпечення потреб окремих верств населення і галузей економіки в умовах дії воєнного стану.
Keywords: У роботі визначено роль міжбюджетних трансфертів до місцевих бюджетів у фінансуванні видатків держави в умовах воєнного стану. Проаналізовано зміни бюджетного законодавства щодо складу учасників бюджетного процесу, переліку їхніх повноважень, особливостей надання і використання міжбюджетних трансфертів. Перелік учасників бюджетного процесу в умовах дії воєнного стану, що наведений у чинному законодавстві, доповнено військовими і військово-цивільними адміністраціями. Визначено місце міжбюджетних трансфертів серед джерел фінансування незапланованих витрат бюджету, пов’язаних із забезпеченням потреб Збройних сил України, територіальної оборони, а також потреб цивільного населення в умовах дії воєнного стану. За результатами порівняльного аналізу норм законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів констатовано наявність суттєвих відмінностей у механізмах фінансування потреб держави за рахунок коштів субвенцій до місцевих бюджетів. Доведено необхідність залучення коштів місцевих бюджетів для забезпечення потреб окремих верств населення і галузей економіки в умовах дії воєнного стану.

РОЗВИТОК ПРАКТИКИ ОБ’ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ СТОСОВНО НАЛЕЖНОГО СУБ’ЄКТА ЗДІЙСНЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КЕРІВНИЦТВА

Ірина Гловюк

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5685-3702

Anotation. Стаття присвячена дослідженню розвитку практики Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду стосовно процесуального оформлення визначення слідчого, який уповноважений на здійснення досудового розслідування, та прокурора, який здійснюватиме процесуальне керівництво, та відкриття відповідних документів у порядку ст. 290 КПК України. Досліджено три постанови, блоки питань, які там вирішувалися, щодо процесуальних рішень, їх оформлення, відкриття у порядку ст. 290 КПК України. Висловлено авторську позицію щодо процесуального оформлення визначення слідчого, який уповноважений на здійснення досудового розслідування, та прокурора, який здійснюватиме процесуальне керівництво, наслідків відсутності відповідних рішень, у тому числі стосовно допустимості зібраних доказів, а також правил відкриття у порядку ст. 290 КПК України. Аргументовано, що тенденціями судової практики ОП ККС ВС по цих проблемах є такі: формалізація визначення; відсутність відповідних документів тягнуть за собою визнання недопустимості зібраних доказів за критерієм неналежності суб’єкта збирання; відомості про прокурора/слідчого у ЄРДР не є формальним та змістовим замінником процесуального рішення; відкриття відповідних процесуальних рішень щодо слідчого має бути здійснено у разі виникнення сумнівів стосовно наявності повноважень у слідчого.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню розвитку практики Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду стосовно процесуального оформлення визначення слідчого, який уповноважений на здійснення досудового розслідування, та прокурора, який здійснюватиме процесуальне керівництво, та відкриття відповідних документів у порядку ст. 290 КПК України. Досліджено три постанови, блоки питань, які там вирішувалися, щодо процесуальних рішень, їх оформлення, відкриття у порядку ст. 290 КПК України. Висловлено авторську позицію щодо процесуального оформлення визначення слідчого, який уповноважений на здійснення досудового розслідування, та прокурора, який здійснюватиме процесуальне керівництво, наслідків відсутності відповідних рішень, у тому числі стосовно допустимості зібраних доказів, а також правил відкриття у порядку ст. 290 КПК України. Аргументовано, що тенденціями судової практики ОП ККС ВС по цих проблемах є такі: формалізація визначення; відсутність відповідних документів тягнуть за собою визнання недопустимості зібраних доказів за критерієм неналежності суб’єкта збирання; відомості про прокурора/слідчого у ЄРДР не є формальним та змістовим замінником процесуального рішення; відкриття відповідних процесуальних рішень щодо слідчого має бути здійснено у разі виникнення сумнівів стосовно наявності повноважень у слідчого.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ВІДПУСТОК В УКРАЇНІ ТА СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇНАХ

Діана Дмитренко

аспірант кафедри трудового права та права соціального забезпечення Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1320-4008

Anotation. У публікації досліджується правове регулювання окремих видів соціальних відпусток в Україні та країнах скандинавської правової моделі. Автором проведено комплексний порівняльно-правовий аналіз відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за хворою дитиною або дитиною з інвалідністю. Виявлено, що законодавство країн скандинавської правової моделі в галузі соціальних відпусток є менш деталізованим порівняно із законодавством України. Зроблено висновок, що правове регулювання соціальних відпусток в Україні значною мірою відповідає європейським стандартам, однак автор наголошує на доцільності запозичення досвіду країн Північної Європи та імплементації положень до трудового законодавства України щодо таких питань: відпустки працівникам у зв’язку з викиднем або народженням мертвої дитини; щорічної відпустки працівникам, які виховують дитину з інвалідністю II та III груп; відпустки працівникам для проходження курсів із догляду за дитиною з тяжким захворюванням або інвалідністю.
Keywords: У публікації досліджується правове регулювання окремих видів соціальних відпусток в Україні та країнах скандинавської правової моделі. Автором проведено комплексний порівняльно-правовий аналіз відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за хворою дитиною або дитиною з інвалідністю. Виявлено, що законодавство країн скандинавської правової моделі в галузі соціальних відпусток є менш деталізованим порівняно із законодавством України. Зроблено висновок, що правове регулювання соціальних відпусток в Україні значною мірою відповідає європейським стандартам, однак автор наголошує на доцільності запозичення досвіду країн Північної Європи та імплементації положень до трудового законодавства України щодо таких питань: відпустки працівникам у зв’язку з викиднем або народженням мертвої дитини; щорічної відпустки працівникам, які виховують дитину з інвалідністю II та III груп; відпустки працівникам для проходження курсів із догляду за дитиною з тяжким захворюванням або інвалідністю.

ЛІДЕРСТВО НА БОРТУ

Олеся Ізбаш

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри загальноправових дисциплін Національного університету «Одеська морська академія» (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7629-1957

Anotation. Безпека судноплавства пов’язана з людським фактором, який включає психологічний стан людини при прийнятті рішень та їх реалізації. Тому сьогодні актуальним є питання лідерських якостей членів екіпажу, а особливо офіцерів. Проблема розвитку лідерства в морській галузі завжди розглядалася поверхово, оскільки вважалося, що якості лідера і керівника нерозривно пов’язані, мало уваги приділялося управлінню багатонаціональним екіпажем у зв’язку з формуванням екіпажу, більшість із яких – це люди однієї національності. У літературі існує багато підходів до розуміння лідера і менеджера, але лише деякі теоретики і практики почали звертати увагу на їх відмінності, що вплинуло на перегляд концепції лідерства в морській сфері, поставило питання вивчення лідерських якостей екіпажу задля безпеки судноплавства.
Keywords: Безпека судноплавства пов’язана з людським фактором, який включає психологічний стан людини при прийнятті рішень та їх реалізації. Тому сьогодні актуальним є питання лідерських якостей членів екіпажу, а особливо офіцерів. Проблема розвитку лідерства в морській галузі завжди розглядалася поверхово, оскільки вважалося, що якості лідера і керівника нерозривно пов’язані, мало уваги приділялося управлінню багатонаціональним екіпажем у зв’язку з формуванням екіпажу, більшість із яких – це люди однієї національності. У літературі існує багато підходів до розуміння лідера і менеджера, але лише деякі теоретики і практики почали звертати увагу на їх відмінності, що вплинуло на перегляд концепції лідерства в морській сфері, поставило питання вивчення лідерських якостей екіпажу задля безпеки судноплавства.

ПРЕДСТАВНИКИ МІЖНАРОДНИХ ІНСТИТУЦІЙ ТА ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ ЯК СУБ’ЄКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ У СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ

Яна Казьміна-Воронець

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4264-1221

Anotation. У статті аналізуються вітчизняні та міжнародні документи та нормативно-правові акти, які створюють умови для впровадження Європейського зеленого курсу у сільське господарство України. Європейська практика впровадження Європейського зеленого курсу переконливо доводить, що без об’єднаних зусиль влади, громадянського суспільства та бізнесу не може бути ефективного та сталого розвитку країни у напрямі досягнення кліматично нейтрального статусу. Робиться висновок, що громадські інституції як суб’єкти впровадження Європейського зеленого курсу у сільське господарство України у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, статутними документами, що визначають види їхньої діяльності, до яких, якщо узагальнити, належать: внесення пропозицій до органів державної влади з питань реформування сільського господарства у напрямі його «озеленення»; участь у розробці та обговорення законопроєктів, проєктів доповнень та змін до чинних нормативно-правових актів; популяризація Європейського зеленого курсу та «зеленого» сільського господарства; сприяння розвитку сільської місцевості.
Keywords: У статті аналізуються вітчизняні та міжнародні документи та нормативно-правові акти, які створюють умови для впровадження Європейського зеленого курсу у сільське господарство України. Європейська практика впровадження Європейського зеленого курсу переконливо доводить, що без об’єднаних зусиль влади, громадянського суспільства та бізнесу не може бути ефективного та сталого розвитку країни у напрямі досягнення кліматично нейтрального статусу. Робиться висновок, що громадські інституції як суб’єкти впровадження Європейського зеленого курсу у сільське господарство України у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, статутними документами, що визначають види їхньої діяльності, до яких, якщо узагальнити, належать: внесення пропозицій до органів державної влади з питань реформування сільського господарства у напрямі його «озеленення»; участь у розробці та обговорення законопроєктів, проєктів доповнень та змін до чинних нормативно-правових актів; популяризація Європейського зеленого курсу та «зеленого» сільського господарства; сприяння розвитку сільської місцевості.

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КОЛА СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Олександр Коваленко

аспірант кафедри адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки Навчально-наукового інституту права Сумський державного університету (Суми, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7416-1251

Anotation. Статтю присвячено встановленню кола суб’єктів адміністративної відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності. Здійснено аналіз окремих норм глави 12 Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою з’ясування, хто може виступати суб’єктами адміністративних проступків, що посягають на суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення підприємницької діяльності в Україні. За результатами вивчення вимог окремих норм чинного адміністративно-деліктного законодавства України сформовано авторський підхід до класифікації суб’єктів адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у підприємницькій діяльності шляхом об’єднання в такі групи: суб’єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність (засновники або учасники); посадові або службові особи суб’єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність; посадові особи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Keywords: Статтю присвячено встановленню кола суб’єктів адміністративної відповідальності за правопорушення у підприємницькій діяльності. Здійснено аналіз окремих норм глави 12 Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою з’ясування, хто може виступати суб’єктами адміністративних проступків, що посягають на суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення підприємницької діяльності в Україні. За результатами вивчення вимог окремих норм чинного адміністративно-деліктного законодавства України сформовано авторський підхід до класифікації суб’єктів адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у підприємницькій діяльності шляхом об’єднання в такі групи: суб’єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність (засновники або учасники); посадові або службові особи суб’єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність; посадові особи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

НОВІТНІ ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОЦЕСІ

Аліса Кожевнікова

аспірантка кафедри адміністративного та інформаційного права Сумського національного аграрного університету (Cуми, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5808-2411

Anotation. У статті розглянуто застосування новітніх електронних технологій у виконавчому процесі, а саме: автоматизовану систему виконавчого провадження, електронний виконавчий документ, сервіс державних послуг «Дія», перспективи використання штучного інтелекту. Звертається увага на вже існуючу цифрову інформаційну систему у виконавчому процесі, яка надає можливість доступу сторін виконавчого провадження до інформаційної бази даних автоматизованої системи виконавчого провадження через інструменти електронної ідентифікації. Окрім того, з урахуванням стрімкого розвитку інформаційних технологій досліджується перспектива розвитку та застосування технології штучного інтелекту у виконавчому процесі. Запропоновано розробити програмне забезпечення, яке дозволило б з урахуванням технології штучного інтелекту повністю автоматизувати процедуру виконання судового рішення з моменту отримання виконавцем від суду виконавчого документа і до моменту перерахування коштів стягувачу за виконавчим документом. Перспектива подальших наукових досліджень полягає в науковому вивченні технології «блокчейн» як складової частини новітніх інформаційних технологій у виконавчому процесі України.
Keywords: У статті розглянуто застосування новітніх електронних технологій у виконавчому процесі, а саме: автоматизовану систему виконавчого провадження, електронний виконавчий документ, сервіс державних послуг «Дія», перспективи використання штучного інтелекту. Звертається увага на вже існуючу цифрову інформаційну систему у виконавчому процесі, яка надає можливість доступу сторін виконавчого провадження до інформаційної бази даних автоматизованої системи виконавчого провадження через інструменти електронної ідентифікації. Окрім того, з урахуванням стрімкого розвитку інформаційних технологій досліджується перспектива розвитку та застосування технології штучного інтелекту у виконавчому процесі. Запропоновано розробити програмне забезпечення, яке дозволило б з урахуванням технології штучного інтелекту повністю автоматизувати процедуру виконання судового рішення з моменту отримання виконавцем від суду виконавчого документа і до моменту перерахування коштів стягувачу за виконавчим документом. Перспектива подальших наукових досліджень полягає в науковому вивченні технології «блокчейн» як складової частини новітніх інформаційних технологій у виконавчому процесі України.

ВИКОРИСТАННЯ ДОПОМОГИ СУДОВО-МЕДИЧНОГО ЕКСПЕРТА (СПЕЦІАЛІСТА) ШЛЯХОМ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СЛІДІВ (РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ)

Людмила Кривда, Руслан Кривда

Людмила Кривда, аспірантка ІІ курсу кафедри криміналістики Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)
Руслан Кривда, кандидат медичних наук, доцент, лікар судово-медичний експерт 3 кваліфікаційного класу судово-медичного експерта Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9193-3823, ORCID ID: 0000-0002-4320-1174

Anotation. У статті досліджено використання допомоги судово-медичного експерта (спеціаліста) шляхом експертного дослідження слідів (речовин біологічного походження), описано імунохроматографічні методи, які використовуються з метою встановлення наявності біологічних рідин, та оцінено можливість їх потенційного застосування в судово-медичній експертній практиці. Обґрунтовано, що широке впровадження в судово-медичну експертну практику сучасних імунохроматографічних тестів із метою ідентифікації основних біологічних рідин людського походження у слідах на речових доказах в умовах огляду місця події та в лабораторії значно підвищить ефективність і якість проведення сучасної комплексної судово-медичної експертизи.
Keywords: У статті досліджено використання допомоги судово-медичного експерта (спеціаліста) шляхом експертного дослідження слідів (речовин біологічного походження), описано імунохроматографічні методи, які використовуються з метою встановлення наявності біологічних рідин, та оцінено можливість їх потенційного застосування в судово-медичній експертній практиці. Обґрунтовано, що широке впровадження в судово-медичну експертну практику сучасних імунохроматографічних тестів із метою ідентифікації основних біологічних рідин людського походження у слідах на речових доказах в умовах огляду місця події та в лабораторії значно підвищить ефективність і якість проведення сучасної комплексної судово-медичної експертизи.

ФАКТИЧНІ ШЛЮБНІ ВІДНОСИНИ ТА ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЇХ УЧАСНИКІВ

Тетяна Кузь

викладач кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Західноукраїнського національного університету (Тернопіль, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6854-9230

Anotation. Ця стаття присвячена комплексному аналізу фактичних шлюбних відносин та висвітленню проблем захисту особистих та майнових прав чоловіка та жінки в таких відносинах. У статті розкрито поняття фактичного шлюбу, визначено ознаки фактичних шлюбних відносин, а також умови, дотримання яких є обов’язковим у разі укладення фактичного шлюбу, а саме: шлюбний вік, добровільність шлюбу, одношлюбність та заборона перебувати у шлюбі родичам; спільне проживання; спільний побут; спільне виховання дітей; публічне виявлення подружніх відносин перед третіми особами; взаємна матеріальна підтримка один одного. Також проаналізовано проблеми, які виникають у фактичному шлюбі, що повязані з особистими немайновими відносинами та відносинами належності та поділу їхнього майна. Автором проаналізовано законодавство та судову практику і запропоновано шляхи вирішення таких проблем.
Keywords: Ця стаття присвячена комплексному аналізу фактичних шлюбних відносин та висвітленню проблем захисту особистих та майнових прав чоловіка та жінки в таких відносинах. У статті розкрито поняття фактичного шлюбу, визначено ознаки фактичних шлюбних відносин, а також умови, дотримання яких є обов’язковим у разі укладення фактичного шлюбу, а саме: шлюбний вік, добровільність шлюбу, одношлюбність та заборона перебувати у шлюбі родичам; спільне проживання; спільний побут; спільне виховання дітей; публічне виявлення подружніх відносин перед третіми особами; взаємна матеріальна підтримка один одного. Також проаналізовано проблеми, які виникають у фактичному шлюбі, що повязані з особистими немайновими відносинами та відносинами належності та поділу їхнього майна. Автором проаналізовано законодавство та судову практику і запропоновано шляхи вирішення таких проблем.

МЕХАНІЗМИ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ У ВОЄННИЙ ЧАС

Сергій Лисенко

доктор юридичних наук, професор, ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», заступник завідувача кафедри національної безпеки

ORCID ID: 0000-0002-7050-5536

Anotation. У статті розглядається становлення та визначення сутності адміністративно-правового механізму спеціальних операцій в інформаційному середовищі під час воєнного стану в Україні. Наведено результати аналізу наявних світових підходів до створення адміністративно-правових механізмів щодо проведення спеціальних операцій, що у воєнний час буде найбільш ефективним у будь-якому інформаційному середовищі. Розглядаються проблеми вирішення адміністративно-правових питань, що гальмують процес впровадження загальнодоступної інформації, вдосконалення навичок, автоматизації робочих процесів та машинного навчання, а також програмних рішень. У процесі дослідження виявлено, що натепер проблема адміністративно-правових механізмів щодо проведення спеціальних операцій в інформаційному середовищі залишається найбільш актуальною в Україні.
Keywords: У статті розглядається становлення та визначення сутності адміністративно-правового механізму спеціальних операцій в інформаційному середовищі під час воєнного стану в Україні. Наведено результати аналізу наявних світових підходів до створення адміністративно-правових механізмів щодо проведення спеціальних операцій, що у воєнний час буде найбільш ефективним у будь-якому інформаційному середовищі. Розглядаються проблеми вирішення адміністративно-правових питань, що гальмують процес впровадження загальнодоступної інформації, вдосконалення навичок, автоматизації робочих процесів та машинного навчання, а також програмних рішень. У процесі дослідження виявлено, що натепер проблема адміністративно-правових механізмів щодо проведення спеціальних операцій в інформаційному середовищі залишається найбільш актуальною в Україні.

ОБ’ЄКТ ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ОДИН ЗІ СКЛАДНИКІВ ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ПОДАТКОВОГО ОБОВ’ЯЗКУ

Олександр Мандзюк

аспірант кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6941-9198

Anotation. У статті досліджено процес виникнення правовідносин з приводу оподаткування. Під час дослідження використано доктринальний метод, який дав змогу охарактеризувати різноманітні підходи науковців до підстав виникнення правовідносин зі справляння податку на доходи фізичних осіб та їх значення у подальшій реалізації процедур виконання податкового обов’язку. Проведено порівняльно-правовий аналіз конституційного закріплення податкового обов’язку в законодавствах декількох країн. Обґрунтовано недоцільність пов’язування підстав виникнення, зміни чи припинення податкових правовідносин або тільки з об’єктом оподаткування, або тільки з юридичним фактом, оскільки передумовою виникнення податкових правовідносин виступають податкова правосуб’єктність та податково-правова норма, а підставою їх виникнення, функціонування і припинення – відповідний юридичний факт. За відсутності однієї із вказаних передумов правовідносини не можуть виникнути.
Keywords: У статті досліджено процес виникнення правовідносин з приводу оподаткування. Під час дослідження використано доктринальний метод, який дав змогу охарактеризувати різноманітні підходи науковців до підстав виникнення правовідносин зі справляння податку на доходи фізичних осіб та їх значення у подальшій реалізації процедур виконання податкового обов’язку. Проведено порівняльно-правовий аналіз конституційного закріплення податкового обов’язку в законодавствах декількох країн. Обґрунтовано недоцільність пов’язування підстав виникнення, зміни чи припинення податкових правовідносин або тільки з об’єктом оподаткування, або тільки з юридичним фактом, оскільки передумовою виникнення податкових правовідносин виступають податкова правосуб’єктність та податково-правова норма, а підставою їх виникнення, функціонування і припинення – відповідний юридичний факт. За відсутності однієї із вказаних передумов правовідносини не можуть виникнути.

ВЗАЄМОДІЯ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ ТА ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНИХ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО РОЗСЛІДУВАННЯ ФАКТІВ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Віра Навроцька

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3407-7984

Anotation. У статті розглянуто питання про розмежування юрисдикції між національними судами та Міжнародним кримінальним судом. Констатовано, що у разі виникнення суперечки між державою та Міжнародним кримінальним судом щодо розмежуванню юрисдикції у конкретному провадженні саме Суд вправі прийняти обов’язкове та остаточне для держави рішення. З огляду на положення міжнародного права проаналізовано питання співпраці з Міжнародним кримінальним судом держав, що не є його учасницями, а також правові наслідки відмови від такої співпраці. Розглянуто питання відповідності українського кримінального, кримінального процесуального та конституційного законодавства Статуту Міжнародного кримінального суду. На основі проведеного дослідження автором обґрунтовано необхідність внесення деяких змін та доповнень до законодавства України.
Keywords: У статті розглянуто питання про розмежування юрисдикції між національними судами та Міжнародним кримінальним судом. Констатовано, що у разі виникнення суперечки між державою та Міжнародним кримінальним судом щодо розмежуванню юрисдикції у конкретному провадженні саме Суд вправі прийняти обов’язкове та остаточне для держави рішення. З огляду на положення міжнародного права проаналізовано питання співпраці з Міжнародним кримінальним судом держав, що не є його учасницями, а також правові наслідки відмови від такої співпраці. Розглянуто питання відповідності українського кримінального, кримінального процесуального та конституційного законодавства Статуту Міжнародного кримінального суду. На основі проведеного дослідження автором обґрунтовано необхідність внесення деяких змін та доповнень до законодавства України.

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОМ ВОЄНІЗОВАНИХ ТА ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ

Роман Осуховський

старший викладач кафедри оперативно-розшукової діяльності Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7810-7244

Anotation. Актуальність статті полягає в тому, що розвиток суспільства прискорюється у тому числі за рахунок оптимізації процесів, пов’язаних із отриманням, накопиченням, аналізом та використанням інформації. Використання можливостей штучного інтелекту, аналітичних продуктів та електронної комунікації дозволяє працівнику поліції, не виходячи з кабінету, встановлювати осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, та документувати протиправну діяльність. Проведення кримінального аналізу дозволяє прогнозувати процеси та вибирати найбільш раціональні рішення. У статті досліджене питання інформаційно-аналітичного забезпечення протидії не передбаченим законом воєнізованим та збройним формуванням. Визначені етапи роботи з інформацією та запропоновані напрями удосконалення інформаційно-аналітичної роботи шляхом створення реєстру осіб, які проходять за матеріалами кримінального провадження, а також створення інформаційної підсистеми для накопичення інформації, здобутої під час досудового розслідування.
Keywords: Актуальність статті полягає в тому, що розвиток суспільства прискорюється у тому числі за рахунок оптимізації процесів, пов’язаних із отриманням, накопиченням, аналізом та використанням інформації. Використання можливостей штучного інтелекту, аналітичних продуктів та електронної комунікації дозволяє працівнику поліції, не виходячи з кабінету, встановлювати осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, та документувати протиправну діяльність. Проведення кримінального аналізу дозволяє прогнозувати процеси та вибирати найбільш раціональні рішення. У статті досліджене питання інформаційно-аналітичного забезпечення протидії не передбаченим законом воєнізованим та збройним формуванням. Визначені етапи роботи з інформацією та запропоновані напрями удосконалення інформаційно-аналітичної роботи шляхом створення реєстру осіб, які проходять за матеріалами кримінального провадження, а також створення інформаційної підсистеми для накопичення інформації, здобутої під час досудового розслідування.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ ПРАЦІВНИКУ

Ольга Панченко

кандидат юридичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу докторантури та ад’юнктури Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4365-0495

Anotation. Метою статті є дослідження процесуальних гарантій відшкодування моральної шкоди працівнику. Методологія. У процесі дослідження були використані такі методи наукового пізнання, як: монографічний, системно-структурний, нормативно-догматичний, логічний, метод узагальнення. Результати дослідження. Визначено поняття юридичних гарантій захисту прав, свобод та обов’язків людини та громадянина загалом та процесуальних гарантій зокрема. Встановлено, що процесуальні гарантії відшкодування моральної шкоди працівнику закріплені у низці нормативно-правових актів України та відповідних постановах пленумів Верховного Суду. Доведено, що трудові спори суди розглядають у порядку цивільного судочинства, відповідно, на них поширюються норми ЦПК України. Висновки. Позовна заява має бути складена відповідно до норм ЦПК України. Подати позов працівник має право у межах позовної давності; якщо цей строк був пропущений, суд може його поновити, але лише за наявності поважних причин, які суд оцінює на власний розсуд у кожному окремому випадку. У разі вирішення питання відшкодування моральної шкоди працівнику з’ясуванню підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння працедавця, наявність причинного зв’язку та вини роботодавця.
Keywords: Метою статті є дослідження процесуальних гарантій відшкодування моральної шкоди працівнику. Методологія. У процесі дослідження були використані такі методи наукового пізнання, як: монографічний, системно-структурний, нормативно-догматичний, логічний, метод узагальнення. Результати дослідження. Визначено поняття юридичних гарантій захисту прав, свобод та обов’язків людини та громадянина загалом та процесуальних гарантій зокрема. Встановлено, що процесуальні гарантії відшкодування моральної шкоди працівнику закріплені у низці нормативно-правових актів України та відповідних постановах пленумів Верховного Суду. Доведено, що трудові спори суди розглядають у порядку цивільного судочинства, відповідно, на них поширюються норми ЦПК України. Висновки. Позовна заява має бути складена відповідно до норм ЦПК України. Подати позов працівник має право у межах позовної давності; якщо цей строк був пропущений, суд може його поновити, але лише за наявності поважних причин, які суд оцінює на власний розсуд у кожному окремому випадку. У разі вирішення питання відшкодування моральної шкоди працівнику з’ясуванню підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння працедавця, наявність причинного зв’язку та вини роботодавця.

ОСОБЛИВОСТІ ДОКАЗУВАННЯ У КОРПОРАТИВНИХ СПОРАХ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ТОВАРИСТВ

Анна Сливінська

аспірантка кафедри економічного права та економічного судочинства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4727-2842

Anotation. Статтю присвячено дослідженню проблематики різних аспектів доказування у корпоративних спорах щодо оскарження рішень органів управління товариств. Розкрито поняття предмету доказування, особливості тягаря доказування у даній категорії спорів, зокрема, обґрунтовано необхідність його покладення на юридичну особу-відповідача у окремих випадках. Особливу увагу присвячено специфіці стандарту доказування: розкрито його зміст, основні види стандартів доказування на підставі аналізу правової доктрини та зарубіжного досвіду. Досліджено проблеми імплементації у господарське процесуальне законодавство стандарту доказування «вірогідність доказів» як аналогу зарубіжного стандарту «баланс вірогідностей». Проаналізовано застосування стандартів доказування у корпоративних спорах щодо оскарження рішень органів управління товариств при розгляді справи по суті, а також заяв про забезпечення позову у таких справах.
Keywords: Статтю присвячено дослідженню проблематики різних аспектів доказування у корпоративних спорах щодо оскарження рішень органів управління товариств. Розкрито поняття предмету доказування, особливості тягаря доказування у даній категорії спорів, зокрема, обґрунтовано необхідність його покладення на юридичну особу-відповідача у окремих випадках. Особливу увагу присвячено специфіці стандарту доказування: розкрито його зміст, основні види стандартів доказування на підставі аналізу правової доктрини та зарубіжного досвіду. Досліджено проблеми імплементації у господарське процесуальне законодавство стандарту доказування «вірогідність доказів» як аналогу зарубіжного стандарту «баланс вірогідностей». Проаналізовано застосування стандартів доказування у корпоративних спорах щодо оскарження рішень органів управління товариств при розгляді справи по суті, а також заяв про забезпечення позову у таких справах.

СУТНІСНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ «КАРАНТИН»

Оксана Чернецька

аспірантка кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету «Одеська юридична академія» (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2748-9956

Anotation. Натепер весь світ живе в умовах карантину. З поширенням наприкінці 2019 року невідомої епідемії, яка згодом дістала назву коронавірусна хвороба (COVID-19), світ стикнувся з новою проблемою, яка полягала у швидкому темпі поширення невідомої хвороби. Саме тому першочерговим завданням стало вдосконалення протиепідемічних заходів, які б не допустили поширення епідемії. Одним з найбільш ефективних заходів у боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) став карантин. У статті надано сутнісно-понятійну характеристику поняття «карантин» в українському законодавстві, зокрема: виокремлено ознаки карантину як протиепідемічного заходу обмежувального характеру; здійснено порівняльний аналіз поняття «карантин» з іншими протиепідемічними заходами, такими як «обсервація», «ізоляція» та «самоізоляція»; зроблено висновок, що, на відміну від обсервації, ізоляції та самоізоляції, карантин усе ж таки є найефективнішим заходом у боротьбі з поширенням інфекційних хвороб, оскільки сфера дії карантину набагато ширша. У статті зазначено, що карантин – це не просто обмежувальний захід, а правовий режим, який спрямовано не тільки на боротьбу з інфекційною хворобою, але й на її ліквідацію.
Keywords: Натепер весь світ живе в умовах карантину. З поширенням наприкінці 2019 року невідомої епідемії, яка згодом дістала назву коронавірусна хвороба (COVID-19), світ стикнувся з новою проблемою, яка полягала у швидкому темпі поширення невідомої хвороби. Саме тому першочерговим завданням стало вдосконалення протиепідемічних заходів, які б не допустили поширення епідемії. Одним з найбільш ефективних заходів у боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) став карантин. У статті надано сутнісно-понятійну характеристику поняття «карантин» в українському законодавстві, зокрема: виокремлено ознаки карантину як протиепідемічного заходу обмежувального характеру; здійснено порівняльний аналіз поняття «карантин» з іншими протиепідемічними заходами, такими як «обсервація», «ізоляція» та «самоізоляція»; зроблено висновок, що, на відміну від обсервації, ізоляції та самоізоляції, карантин усе ж таки є найефективнішим заходом у боротьбі з поширенням інфекційних хвороб, оскільки сфера дії карантину набагато ширша. У статті зазначено, що карантин – це не просто обмежувальний захід, а правовий режим, який спрямовано не тільки на боротьбу з інфекційною хворобою, але й на її ліквідацію.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МОДЕЛЕЙ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Євген Чорний

аспірант кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Західноукраїнського національного університету (Тернопіль, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6944-1355

Anotation. Стаття присвячена дослідженню наявної натепер в Україні проблеми низького рівня регулювання державно-приватного партнерства (ДПП) у секторі транспортних шляхів України. В основу дослідження покладено пошук та аналіз міжнародної практики застосування різних моделей та виділення різних етапів розвитку ДПП. Автором досліджено як погляди вітчизняних науковців на це питання, так і рекомендації міжнародного інституту AMPG International стосовно покращення регулювання ДПП, збільшення його ефективності, впровадження нових інструментів та моделей управління процесами ДПП. Під час дослідження автором виявлено відсутність деяких інструментів щодо ДПП та умов їх реалізації, а також можливість для покращення моделі ДПП в Україні.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню наявної натепер в Україні проблеми низького рівня регулювання державно-приватного партнерства (ДПП) у секторі транспортних шляхів України. В основу дослідження покладено пошук та аналіз міжнародної практики застосування різних моделей та виділення різних етапів розвитку ДПП. Автором досліджено як погляди вітчизняних науковців на це питання, так і рекомендації міжнародного інституту AMPG International стосовно покращення регулювання ДПП, збільшення його ефективності, впровадження нових інструментів та моделей управління процесами ДПП. Під час дослідження автором виявлено відсутність деяких інструментів щодо ДПП та умов їх реалізації, а також можливість для покращення моделі ДПП в Україні.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ЯК ГАРАНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ УЧАСНИКІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПІД ЧАС ОБРАННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ У ВИГЛЯДІ ЗАСТАВИ

Катерина Широка

аспірант Державного вищого навчального закладу «Прикарпатського національного університету імені Василя Стефанника» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7110-7244

Anotation. У статті досліджуються проблеми правозастосовної практики в аспекті забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування під час обрання запобіжного заходу у вигляді застави. Визначено основну мету реалізації повноважень слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави. Окреслено чинники, які сприяють забезпеченню таких прав. Визначено об’єкт гарантій, процесуальні критерії, які враховуються під час обрання запобіжного заходу у вигляді застави. На основі аналізу правозастосовної практики виокремлено обставини, які стали підставою для скасування ухвали слідчого судді першої інстанції та постановлення нової. Окреслено питання визначення розміру застави під час обрання запобіжного заходу та визначено критерії для визначення розміру застави.
Keywords: У статті досліджуються проблеми правозастосовної практики в аспекті забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування під час обрання запобіжного заходу у вигляді застави. Визначено основну мету реалізації повноважень слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави. Окреслено чинники, які сприяють забезпеченню таких прав. Визначено об’єкт гарантій, процесуальні критерії, які враховуються під час обрання запобіжного заходу у вигляді застави. На основі аналізу правозастосовної практики виокремлено обставини, які стали підставою для скасування ухвали слідчого судді першої інстанції та постановлення нової. Окреслено питання визначення розміру застави під час обрання запобіжного заходу та визначено критерії для визначення розміру застави.