Журнал №7 (59) / 2023|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Ольга Большаніна

аспірантка кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету (Кривий Ріг, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9000-4982

Anotation. У статті розглядаються контекст тенденцій розвитку сучасної мистецької освіти в Україні. Визначено ключові проблеми у теперішньому становищі закладів мистецької освіти та системи викладання загалом. Детально проаналізовано й охарактеризовано зміст сучасних тенденцій, запропонованих українськими науковцями А. Козир та М. Пікчур. Визначено ключові тенденції, які відповідають ідеям та думкам, що були висловлені у теоретико-методичних роботах українськими художниками-педагогами першої половини ХХ століття. Змістовно описано суть окреслених тенденцій та надано аналіз кожної з визначених тенденцій із представниками української мистецької освіти. Сформульовано ряд тез відповідно актуальності визначених тенденцій та необхідності їх активного продовження для реалізації у мистецьких закладах освіти в Україні. Визначено важливі аспекти здійснення сформульованих тенденцій задля подальшого виховання фахової майстерності студентів мистецьких спеціальностей.
Keywords: фахова майстерність студентів мистецьких спеціальностей, декоративно-ужиткове мистецтво, викладання, загальні компетентності, проєктування освітнього середовища, професійна підготовка майбутніх педагогів, тенденції, заклад мистецької освіти

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ РУХОВИХ УМІНЬ І НАВИЧОК ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Володимир Заїка

здобувач кафедри теорії та методики фізичного виховання Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9872-360X

Anotation. У статті досліджено ефективність методики навчання рухових умінь і навичок професійної спрямованості майбутніх фахівців інформаційних технологій. Результати педагогічного експерименту встановили, що рівень соматичного здоров’я та фізичних якостей студентів інформаційних спеціальностей після впровадження експериментальної методики не погіршують показники соматичного здоров’я та рівня фізичної підготовленості майбутніх фахівців інформаційних технологій. Разом з цим показано, що ефективність впровадженої методики у процес фізичного виховання виявилася в позитивній динаміці рівня спеціальної рухової підготовленості (при p>0,05). Крім цього визначено, що удосконалення освітнього процесу фізичного виховання створює нові можливості для покращання фахової підготовки студентів інформаційних спеціальностей. При цьому результати досліджень дозволяють говорити про те, що застосування методики навчання рухових умінь і навичок професійної спрямованості на заняттях з фізичного виховання значно підвищило ефективність формування професійно значущих умінь та навичок студентів інформаційних спеціальностей. Так, аналіз навчальних досягнень майбутніх фахівців інформаційних технологій з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки показав, що у юнаків експериментальної групи рівень професійної успішності збільшився на 10,1%, а у дівчат – на 7,2% (p<0,05), тоді як у студентів контрольної групи відповідно 6,8% та 3,4% (p>0,05).
Keywords: рухові уміння і навички, інформаційні спеціальності, заняття з фізичного виховання, професійна спрямованість, здобувачі вищої освіти

РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ ЯК ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Ольга Мовчан

аспірантка спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського (Миколаїв, Україна)

ORCID ID: 0009-0003-3828-0052

Anotation. Стаття присвячена вивченню сутності та значущості розумового виховання в контексті розвитку учнів початкової школи у сучасному освітньому середовищі. У ній проаналізовано зміст понять розумовий розвиток та розумове виховання, розглянуті ключові аспекти розумового виховання, визначено його мету у контексті вимог сучасного суспільства, що прокладає шлях демократизації та національного відродження. Акцентовано увагу на тому, що розумове виховання визнається однією з ключових стратегій сучасної школи, яка має адаптуватися до основних принципів Нової української школи. З огляду на це, проаналізовано проблеми традиційного навчання та висвітлено необхідність забезпечення розумового розвитку учнів на початковому етапі навчання, враховуючи величезний обсяг інформації та стрімкий науково-технічний прогрес. Розглянуто важливість інтеграції психологічних та педагогічних знань для успішної реалізації розумового виховання, а також підкреслено роль педагогічного процесу у формуванні особистості дитини та сприянні її подальшому розвитку. Зроблено висновки щодо актуальності та необхідності впровадження інноваційних методів та підходів у систему освіти, які відповідають викликам сучасного суспільства та сприяють повноцінному розумовому розвитку молодших школярів.
Keywords: розумовий розвиток, розумова праця, формування особистості, парадигма освіти, педагогічний процес, пізнавальні здібності

КВАЛІФІКАЦІЙНІ ЦЕНТРИ ЯК СУЧАСНИЙ МЕХАНІЗМ ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Олександр Назаркін, Олег Подоляк

Олександр Назаркін, кандидат педагогічних наук, доцент доцент кафедри машинобудування, транспорту і зварювання Української інженерно-педагогічної академії (Харків, Україна)
Олег Подоляк, кандидат технічних наук, доцент завідувач кафедри машинобудування, транспорту і зварювання Української інженерно-педагогічної академії (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1384-749X, ORCID ID: 0000-0002-1477-8548

Anotation. Проведено аналіз стану і проблем впровадження та функціонування системи кваліфікаційних центрів (КЦ) в Україні. У дослідженні використані аналіз, узагальнення, математико-статистичний, графічний метод, системний підхід. Об’єктами дослідження були: нормативно-правова база, професійні стандарти, наукові публікації, реєстр кваліфікацій. Здійснено аналіз ринку послуг щодо підтвердження професійних кваліфікацій за напрямами та за територіальним принципом. Встановлено, що в Україні в цілому та в Харківському регіоні зокрема кількість КЦ не забезпечує об’єктивну потребу у таких послугах. Обгрунтовано доцільність створення КЦ за професійними кваліфікаціями «електрозварник ручного зварювання» та «токар». Проведено аналіз нормативно-правового регулювання процедури створення і акредитації КЦ і забезпечення їхнього ефективного функціонування. Описано процедуру та запропоновано алгоритм відкриття КЦ. Впровадження Національної системи кваліфікацій (НСК) в сучасних умовах надає можливість фахівцям, які мають відповідний досвід і знання, але не мають диплома, підтвердити професійну кваліфікацію та працевлаштуватися, а державі в особі роботодавців найбільш ефективно використовувати людський капітал на основі оцінки професійної компетентності кваліфікаційними центрами.
Keywords: кваліфікаційний центр, національна система кваліфікацій, професійні стандарти, результати навчання, професійна кваліфікація

КОНЦЕПТИ «ТВОРЧІСТЬ», «АВТОР», «ТВІР» У СУЧАСНОМУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОМУ ТА ПРАВОВОМУ ВИМІРАХ

Ольга Уманець, Людмила Перевалова

Ольга Уманець, кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри культурології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)
Людмила Перевалова, кандидат філософських наук, доцент, професор кафедри права Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (Харків, Україна)

ORCID ID: 0009-0008-2113-1292, ORCID ID: 0000-0001-5182-2838

Anotation. У статті висвітлено проблемні площини авторського права і суміжних прав, детерміновані глобальним значенням людського капіталу та креативності в культурі інформаційного суспільства, стильовими, жанровими, мовно-мовленнєвими, виразовими зрушеннями в художній практиці метамодерну. Окреслено дисонанс осмислення концептів «творчість» і «твір» у мистецтвознавстві в їх концептуально-змістовій та духовної значущості та у правовому полі – з результативних, матеріально-предметних, оцночно-ввартісних позицій, а також нюанси позиціонування концепту «автор». Виявлено, що визнані в мистецтвознавстві маркери сучасної художньої рефлексії – інтертекстуальність, оперування «кодами»-символами, цитатами й алюзіями, колаж, полістилістика, дифузія фольклору, академічного та масового мистецтва, пріоритет новаційної комбінованості – проблематизують у правовому полі питання оригінальності твору, сутності й специфіки цитати. Синтез мистецтв, зрушення в ієрархії їх засобів виразності, розвиток синтетичних художніх практик, обумовлена ототожненням автора і виконавця часткова фіксація твору, практика реміксування тощо позиціонуються як чинники уточнення концептів авторського права і суміжних прав.
Keywords: творчість, автор, твір, художня рефлексія, авторське право, суміжні права, метамодерн

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ОГЛЯДУ ТРУПА НА МІСЦІ ПОДІЇ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Олександр Груздь, Ольга Литвиненко

Олександр Груздь, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри організації досудового розслідування Криворізького навчально-наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх справ (Кривий Ріг, Україна)
Ольга Литвиненко, доктор філософії за спеціальністю 081 «Право», доцент кафедри організації досудового розслідування Криворізького навчально-наукового інституту Донецького державного університету внутрішніх справ (Кривий Ріг, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0370-3791

Anotation. Статтю присвячено проблемним питанням огляду трупу на місці події та подальшого негайного призначення судово-медичної експертизи трупу. Встановлено, що є певні прогалини в законодавстві, які не дають можливості слідчому повноцінно та ефективно здійснювати досудове розслідування. Проблемним питанням є законодавче визначення проведення, до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, лише огляду місця події, не вказуючи про можливість огляду трупу. Звернено увагу на те, що зволікання з оглядом трупу та подальшим призначенням судово-медичної експертизи такого трупу може негативно вплинути на збір доказової інформації. Констатовано, що огляд трупу має бути проведено якнайшвидше після його виявлення на місці події, та невідкладно після проведення його огляду призначено судово-медичну експертизу для встановлення причин смерті тощо. Запропоновано внести зміни до кримінального процесуального кодексу України, які вдосконалять діюче законодавство та покращать роботу органів досудового розслідування.
Keywords: слідчий, огляд місця події, огляд трупа, судово-медична експертиза, експерт, допустимість доказів, слідчо-оперативна група, труп

РЕАКТУАЛІЗАЦІЯ ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Mарія Кулешір

викладач кафедри германських і романських мов Київського національного лінгвістичного університету (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6538-8857

Anotation. Статтю присвячено версатильним модусам реактуалізації творчості видатного українського філософа, мислителя і літератора Григорія Сковороди, чия постать посідає чільне, без перебільшення, унікальне місце серед плеяди іконічних діячів українського культурного простору. У розвідці йдеться про нещодавні проекти осені 2023 року, присвячені переосмисленню постаті, ідей та творчості Сковороди, зокрема, музичний альбом та документальний просвітницький фільм. Наголошується, що реактуалізація Сковороди засобами популярної музики та нефікційного кіно доречна і закономірна. Артикулюється, що проекти сфокусовані навколо ідей Сковороди, які особливо пасують до воєнної дійсності в Україні, оскільки кризовий стан в українському суспільстві періоду вісімнадцятого століття суголосний певною мірою з воєнною катастрофою в нинішній Україні.
Keywords: «Skovorodance», «Сковорода. Квіти екстазу», переосмислення, українське бароко, російсько-українська війна, тожсамість

LA RÉFÉRENCE SÉMANTIQUE DES UNITÉS -UN-/-UNE ET LEURS DÉTERMINATION/ INDÉTERMINATION DANS LES PHRASÉOLOGISMES FRANÇAIS

Olga Chaplya, Victoriia Jovdii

Olga Chaplya, Maître de conférencesdu département de la philologie française du faculté des langues étrangères l’Université Nationale d’Ivane Franko de Lviv ( Lviv, Ukraine)
Victoriia Jovdii, Professeur du département des langues romanes et de la littérature étrangère Université Nationale d’Oujgorod, DFLE (Uzhhorod, Ukraine)

ORCID ID: 0000-0001-6213-3392, ORCID ID: 0000-0002-8871-4627

Anotation. Le présent article vise à examiner des caractéristiques grammaticales et communicatives de la catégorie de singularité/pluralité en phraséologie française présentée par des unités -un/-une qui peuvent exprimer en même temps la quantité numérique qu’effectuer la fonction grammaticale de l’article indéfini. Le fait est que la référence sémantique des unités -un/-une dans les phraséologismes peut-être méthaphorique. La détermination de la quantité se manifeste dans la structure onomastique interne des concepts et dans leurs génèse et polyvalence fonctionnelle. Donc le contenu sémantique de la quantité se reflète comme la determination/ indétermination tandis que de la qualité se manifeste dans la structure de la quatégorie grammaticale défini/indéfini. Cet approche d’identité sémantique a été étudiée, et a été analysée la structure sémantique des unités phraséologiques en termes de détermination / indétermination. Il est établi que la singularité déterminative est différente de la singularité indéterminative; qu’elle s'actualise aussi bien au niveau logico-sémantique ce qui qu’explique la nature étymologique des unités phraséologiques.
Keywords: la polyvalence fonctionnelle, la détermination, l’indétermination, la référence sémantique , la polyvalence fonctionnelle, la transformation, la référence sémantique, la référence quantitative, desémantisation, la fonction binaire, l’unicité/pluralité quantitative

ПОВТОР У СИСТЕМІ СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ МЕДІАТЕХНОЛОГІЙ. ЧАСТИНА 1

Лариса Шулінова

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри стилістики та мовної комунікації Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1902-9191

Anotation. Стаття є першим етапом дослідження функціонального ресурсу повтору як лінгвістичної медіатехнології в сучасній медійній комунікації. На матеріалі медійних текстів різного авторства, оприлюднених у традиційних і соціальних медіа за період із січня 2023 р. до грудня 2023 р. за допомогою загальнонаукових та спеціальних методів окремих гуманітарних наукових галузей, зокрема порівняльного та зіставного, інтерпретативного, семантико-стилістичного, контент-аналізу і моніторингу здійснено науковий аналіз лінгвістичної технології повтору з погляду функціонального та окреслено домінантні засоби її реалізації. Зʼясовано, що повтор як лінгвістична медіатехнологія реалізує текстотвірну функцію, тобто є засобом архітектоніки медійного тексту, а також функцію впливу чи маніпуляції через значущі для автора номінації, функції аксіологічну, ідентифікаційну, упізнаваності в медійних текстах різної тематики та спрямування. Засобами реалізації визначено ритмічні види повторів, ключові слова, мовні маркери, рефрени, синтаксичні засоби, перифрази й тавтологію, мовні засоби в поєднанні з невербальними, що виявляє нелінійну специфіку сучасних медійних текстів. Відзначено, що в одному тексті можуть бути за допомогою повтору різних засобів реалізовані кілька функцій.
Keywords: медійна комунікація, медійний текст, стилістична функція, мовна функція, вплив, креолізація, архітектоніка

СЕРЕДНЬОВІЧНА ТЕОРІЯ «СЕМИ КЛІМАТІВ»: НОВИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ

Ольга Борисова

доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії та суспільно-економічних дисциплін, КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0875-9065

Anotation. У статті авторка на основі аналізу історичних джерел та наукової літератури обстоює формування нового підходу до античної і середньовічної теорії «семи кліматів», яка була методологією всієї давньогрецької і середньовічної арабської космографії. Встановлюється ступінь вивчення даної проблеми в науці, аналізується важливе положення з одного із історичних джерел і викладаються власні міркування щодо того, що Klimata (κλίματα – давньогрець.) – це не штучний витвір античного чи середньовічного арабського інтелекту, а певна реальність, яку давні вчені намагалися вивчити і описати доступними їм способами і в тих традиціях та категоріях, які в той час існували. Використовуючи інтердисциплінарний підхід, авторка викладає свою точку зору на те, що собою являє феномен Klimata.
Keywords: антична космографія, арабська середньовічна космографія, доктрина модального реалізму, теорія «семи кліматів», теорія обертових світів Гьоделя

МОДЕЛЬ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЛГБТІК+: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Марія Гречаник

психологиня, аспірантка кафедри психології Запорізького національного Університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1650-3692

Anotation. Стаття розкриває результати дослідження компонентів гендерної ідентичності ЛГБТІК+. У процесі дослідження здійснено порівняльний аналіз між ЛГБТІК+ та гетеросексуальною контрольною групою, виявлено значні відмінності у ґендерному самовираженні. Встановлено, що ґендерна ідентичність представників контрольної групи значною мірою залежить від їхньої біологічної статі, тоді як учасники ЛГБТІК+ спільноти характеризуються більшою андрогінністю, а їхня ґендерна ідентичність значно менше прив’язана до біологічної статі. Здійснено регресійний аналіз для обох груп (ЛГБТІК+ та контрольної), який підкреслив важливість ґендерної ідентичності та біологічної статі у формуванні маскулінності/фемінності. У контрольній групі стать та ґендерна ідентифікація мають більш традиційний характер, у ЛГБТІК+ спільноті спостерігається більша варіативність та менш конвенціональні взаємозв’язки між ґендерною ідентичністю та ґендерними характеристиками. Відсутність значущого впливу віку та рівня освіти на індекс маскулінності/фемінності в обох групах також свідчить про обмеженість цих факторів у формуванні ґендерних характеристик.
Keywords: гендерна ідентичність, ЛГБТІК+, андрогінність маскулінність

ВІЙСЬКОВА ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРОПАГАНДИ

Карина Акопян, Валентина Шульгіна

Карина Акопян, аспірантка кафедри журналістики Національного авіаційного університету (Київ, Україна)
Валентина Шульгіна, доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики Національного авіаційного університету (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0008-9813-5873, ORCID ID: 0000-0001-9906-3033

Anotation. З часів проголошення Незалежності України військова журналістика існувала в своєму «пасивному» вигляді. Прес-офіцери, які служили у військах сумлінно виконували свій обов’язок, однак вголос про їх службову діяльність ніхто не говорив. Це було зумовлено, зокрема, невеликим інтересом суспільства до українського війська, яке у 2000-х роках особливо «занепадало». Та ситуація змінилася у 2014 році, коли Україна стала заручником неоголошеної війни з боку Російської Федерації, першим кроком якої стала анексія Криму, а згодом – прорив східних кордонів та збройна агресія на Донбасі. Відтоді військові журналісти, які несли службу у військах нарешті вийшли з тіні. А значна кількість представників цивільних медіа перекваліфікувалися на воєнних кореспондентів та стали висвітлювати бойові дії безпосередньо в місця подій. Саме тому, військова журналістика заслуговує на неабияку увагу сучасних науковців у сфері медіа, що позитивно сприятиме її відродженню та подальшому розвитку.
Keywords: інформаційна війна, пропаганда, військова журналістика, медіа, збройні сили, преса

НОВИННИЙ ДИСКУРС У ПОЛЬСЬКИХ ЗМІ НА ПРИКЛАДІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ, А САМЕ ВІД 24.02.22 РОКУ

Наталія Жуковська

аспірантка кафедри «Журналістика» факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0002-2924-4861

Anotation. Матеріал присвячений питанням новинного дискурсу. А саме, у контексті висвітлення польськими ЗМІ новин про Україну у медіапросторі. Про роботу телебачення, радіо, інтернет – порталів та газет. Визначено, що дискурс новин виконує важливу соціальну роль – виражати інтереси соціуму, а саме тому потребує додаткового вивчення. До того ж новинний дискурс має інтерактивний характер та відображає усі зміни суспільного життя. Отримані результати можуть слугувати підґрунтям для подальшого вивчення специфіки написання та подання текстів новин, інформації під час кризових та конфліктних ситуацій, зокрема війн, які на жаль. можуть відбуватися у світі.
Keywords: новинний дискурс, медіатехнології, польські ЗМІ, війна, конфлікт, агресія, медіаринок, медіапростір

ТРАНСРЕГІОНАЛІЗМ В СУЧАСНОМУ СВІТІ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО ВРЯДУВАННЯ

Віктор Щербак

кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3655-8087

Anotation. У статті розглядається специфіка горизонтальних зв’язків між регіонами різних країн, які забезпечують економічне зростання, більш ефективний обмін технологіями та ресурсами. Вивчено особливості публічного врядування, яке застосовує парадигму нового публічного менеджменту та орієнтується на підвищення результативності трансрегіональних економічних соціальних і культурних обмінів. Встановлено ознаки «національних налаштувань» щодо регіональної співпраці, а також стосовно цілей завдань та специфіки національної візії співробітництва. З’ясовано значення можливості інтенсивних контактів та просування бренду України на тих просторах, де раніше він був залежним від класичних парадигм міжнародних відносин. Вивчається науковий статус трансрегіоналізму, який на сучасному етапі формується як сукупність теорій, які належать до різних дисциплінарних галузей. Оцінюється потенціал трансрегіоналізму в умовах російсько-української війни, коли необхідним є осягнення підтримки інституційної спроможності України в її боротьбі з зовнішнім ворогом. Розкрито чинники реалій розвитку України в умовах повномасштабного вторгнення, які довели, що європейським цінностям та європейському простору економічної взаємодії немає альтернативи. Зазначено, що наявність рамкових угод та міждержавних єврорегіональних утворень відкриває шляхи до інтенсифікації контактів в усіх напрямках. Встановлено, що міждисциплінарний трансрегіоналізм надає широкий обсяг інструментів розуміння сучасної трансрегіональної співпраці.
Keywords: трансрегіоналізм, публічне врядування, новий публічний менеджмент, парадигма, трансрегіональна співпраця, економічний розвиток, громадська ініціатива

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Олександр Головач

здобувач кафедри адміністративного, кримінального права і процесу Міжнародного університету бізнеса і права (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0007-8462-3561

Anotation. В науковій публікації досліджується досвід зарубіжних країн щодо адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності. Особлива увага приділяється позитивному досвіду країн Європейського Союзу, Великій Британії та США, які мають найбільш розвинуті системи публічного адміністрування відносин у сфері підприємницької діяльності, налагоджені та ефективні системи оподаткування, демонструють позитивний досвід створення сприятливих умов для розвитку бізнесу тощо. Підкреслюється, що на особливу увагу заслуговує позитивний досвід зарубіжних країн щодо підтримки справедливого балансу між свободою підприємницької діяльності та контролем з боку органів публічної адміністрації, що проявляється в жорстких правилах декларування доходів та їх оподаткування, чим формується фінансова дисципліна та почуття соціальної відповідальності підприємців, розуміння того, що бізнес вигідніше вести за встановленими правилами, аніж виводити в тінь, ухилятися від сплати податків, використовувати працю неоформлених працівників та вчиняти інші неправомірні дії. Акцентується увага на тому, що враховуючи позитивний досвід зарубіжних країн у сфері адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності в Україні, всі національні органи публічної адміністрації повинні зосередити свою діяльність на створенні прозорих та зрозумілих умов ведення бізнесу, що виключає прояви корупції, а також відповідає юридичній практиці адміністрування бізнесу в країнах ЄС, Великій Британії та США. Крім того, пропонується запозичити позитивний досвід США щодо відсутності необхідності реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, виходячи з того, що кожна особа, за виключенням визначених законом посадових осіб органів публічної адміністрації, може вільно здійснювати підприємницьку діяльність, проте ключовою є фінансова дисципліна – своєчасна сплата податків, а також дотримання положень митного, міграційного та інших галузей законодавства.
Keywords: зарубіжний досвід, підприємницька діяльність, євроінтеграція, глобалізація, адаптація, публічна адміністрація, імплементація, відповідальність, пріоритетні напрями, удосконалення

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ ТОВАРІВ ВІЙСЬКОВОГО ТА ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В СЛОВАЧИНІ ТА УКРАЇНІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Ігор Долуда

аспірант Київського університету права та інтелектуальної власності (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4336-4034

Anotation. В статті здійснено порівняльний аналіз правового регулювання експорту та імпорту товарів військового та подвійного призначення в Словаччині та Україні, звертаючи увагу на ключові законодавчі акти, процедури отримання дозволів, а також механізми контролю та відповідальності. Проаналізовано схожі та відмінні аспекти обох систем, а також їхні взаємовідносини у контексті міжнародних стандартів та угод. Наш аналіз допоможе зрозуміти ефективність та прозорість правових механізмів, спрямованих на контроль за обігом військової та подвійної продукції, у двох важливих країнах Центральної та Східної Європи.
Keywords: правове регулювання, експорт та імпорт, товари військового та подвійного призначення, Словаччина, Україна, порівняльний аналіз, законодавчі акти, дозволи та ліцензії, контроль, відповідальність, міжнародні стандарти, угоди, ефективність, прозорість, центральна та східна Європа

СУБ’ЄКТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ВИЯВЛЕННЯ, РОЗШУКУ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ

Олена Дума

здобувач кафедри адміністративного, кримінального права і процесу Міжнародного університету бізнесу і права (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0007-3168-7748

Anotation. Метою статті визначено здійснення суб’єктної характеристики інституційного механізму здійснення державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами в сучасних умовах в Україні. Дослідження визначеної мети статті здійснено за допомогою використання діалектичних методів наукового пізнання, застосування методів аналізу та синтезу, логічних умовиводів, системно-структурного методу та методу прогнозування. З’ясовано, що визначення системи суб’єктів із пошуку активів, здобутих протиправним шляхом, вимагає розмежування категоріального апарату, пов’язаного із встановленням змісту понять «розшук», «виявлення» активів та «управління» активами. Визначено, що діяльність суб’єктів із запобігання обігу активів, здобутих протиправним шляхом, вимагає не лише пошуку таких об’єктів, але і накладення на них арешту, у разі обґрунтованості є логічним процесом, що завершує взаємодію учасників провадження. Обгрунтовано, що одним із пріоритетів діяльності із здійснення державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами, що вимагає законодавчого відображення шляхом доповнення статті 1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», є закріплення у колі обов’язків АРМА вимоги дотримання економічної ефективності використання таких активів. На підставі здійсненого аналізу суб’єктного складу відносин із управління активами визначено наявність первинних та вторинних учасників правовідносин із здійснення державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами, або наявність відносин управління та субуправління. Обгрунтовано, що в межах здійснення державної політики у сфері виявлення, розшуку та управління активами первинним управлінцем є Національне агентство, тоді як функції субуправління активами покладаються на інших учасників таких правовідносин – фізичних осіб-підприємців, або юридичних осіб різних організаційно-правових форм, що функціонують на підставі договору, укладеного в порядку оголошення конкурсу та публічної оферти.
Keywords: правовий режим, майно, публічне майно, субєктний склад, управління активами, умови

СИСТЕМА ПРИНЦИПІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Артем Зубко

кандидат юридичних наук, докторант Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2025-0202

Anotation. Об’єктом аналізу цієї публікації є адміністративна політика України як звід об’єднаних між собою ідейно-концепційних правил, які підлягають ретельному вивченню, що дозволить виявити та зрозуміти її цілі, цінності та логіку функціонування як самостійного адміністративно-правового феномену. Застосовуючи арсенал загальнонаукових методів наукового пізнання (аналіз та синтез, критичний аналіз, метод порівняння та описовий метод тощо) у кореляції із точком застосуванням спеціально-юридичних, зокрема таких як: догматичний аналіз, порівняльно-правовий аналіз, правового моделювання представлено систему принципів адміністративної політики України (частина з яких вже є невід’ємним елементом вітчизняної правової системи, а інша – має обов’язково знайти у ній свою об’єктивізацію). Розгляд заявленої проблематики завершено узагальненням про наявність кореляційного зв’язку між усталеними традиційними ідейно-концепційними правилами здійснення керівного впливу держави на державні і суспільні відносини та сучасними вимогами, спрямованими на вдосконалення управлінських процесів і досягнення стратегічних цілей розвитку держави.
Keywords: адміністративна політика, державна служба, ідейно-концепційні правила, інститути громадянського суспільства, політико-адміністративні відносини, політична служба, принципи, публічне адміністрування

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОСТУПКУ ЯК ПІДСТАВИ ПРИТЯГНЕННЯ АДВОКАТА ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Анна Зуєва

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-4436-1469

Anotation. Статтю присвячено науково-теоретичному аналізу категорії «дисциплінарний проступок адвоката» як підстави притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Досліджено теоретико-правові підходи щодо розуміння дисциплінарного проступку адвоката. Схарактеризовано суб’єктивні та об’єктивні ознаки складу дисциплінарного проступку адвоката. Запропоновано під «дисциплінарним проступком адвоката» розуміти винну, протиправну дію або бездіяльність адвоката під час здійснення ним професійної діяльності, а також іншої соціально-публічної діяльності (громадської, наукової, публіцистичної діяльності, спілкування в мережі Інтернет), що полягає у порушенні встановлених законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність та/або Правилами адвокатської етики вимог та заборон, професійних та морально-етичних обов’язків адвоката перед клієнтами, колегами та інститутом адвокатури в цілому, судом та іншими державними органами, а також суспільством загалом, що має наслідком заподіяння шкоди клієнту та/або інституту адвокатури в цілому, за яку законодавством передбачено дисциплінарну відповідальність.
Keywords: адвокат, адвокатура, адвокатська діяльність, професійна незалежна діяльність, дисциплінарна відповідальність адвоката, дисциплінарний проступок адвоката, підстави дисциплінарної відповідальності адвоката, правила адвокатської етики

ОБСТАВИНИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ОДЕРЖАННЯ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ

Ірина Козак

здобувачка кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0855-4831

Anotation. У статті під предметом доказування у кримінальному провадженні про одержання службовою особою неправомірної вигоди запропоновано розуміти сукупність (система) обставин, що складають головний та доказові факти, які підлягають доказуванню (встановленню). Важливим компонентом доказування є встановлення події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України). Оцінено доказове значення часу, місця, способу та інших обставин кримінального правопорушення. Часові параметри характеризують момент виникнення умислу на вчинення кримінального правопорушення. Спосіб кримінального правопорушення – це дії злочинця, що закономірно проходять чотири фази розвитку: інформаційно-пошукову (розвідувальну), підготовчо-організаційну, діяльнісно-операційну та забезпечення приховування слідів кримінального правопорушення. На матеріалах практики підтверджено обов’язковість встановлення форми вини, мотиву і мети правопорушника (учасників злочинної групи). Встановлено, що в КПК України у п. 2 ч. 1 ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України зазначено саме про винуватість обвинуваченого. Відповідна законодавча конструкція не в повній мірі відповідає процесу доказування на стадії досудового розслідування, оскільки, обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України.
Keywords: неправомірна вигода, службова особа, доказування, докази, кримінальне провадження, обставини, досудове розслідування

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОМИЛКИ СЛІДЧОГО ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

Андрій Колода

аспірант кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8348-8317

Anotation. Автором досліджується юридична природа процесуальних помилок, які допускає слідчий під час проведення огляду місця події, який вирізнається з-поміж інших видів слідчих дій своєю фундаментальною та природою. До суб’єктного складу, який вправі проводити огляд місця події окрім слідчого необхідно відносити також дізнавача та прокурора, які мають право та фактично проводять дану слідчу дію. Також, національним законодавцем досить розпливчато регламентований порядок надання добровільної згоди власника та користувача житла, чи іншого володіння особи на проведення огляду. Автором статті наводяться й інші процесуальні труднощі з якими стикається слідчий під час проведення огляду місця події, які, як в комплексі, так і окремо один від одного, не сприяють зменшенню вірогідності допущення стороною обвинувачення процесуальних помилок.
Keywords: процесуальна помилка, слідчий, огляд, сторона обвинувачення, огляд місця події

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОСНОВНИХ АСПЕКТІВ ДОБОРУ КЕРІВНИЦТВА ДЕРЖАВНИХ ТА МУНІЦИПАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Сергій Коренєв

здобувач Закладу вищої освіти «Міжнародний університет бізнесу і права» (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-5648-2591

Anotation. Досліджені основні міжнародні стандарти управління підприємствами державного та комунального сектору економіки у частині критеріїв та процедур призначення посадових осіб їх керівництва. Розкритий зарубіжний досвід імплементації цих міжнародних стандартів, у тому числі його частина, що висвітлює утверджені у зарубіжних державах форми реалізації відповідних кадрових повноважень органів управління державними та муніципальними підприємствами, підходи до вирішення питання про утворення та напрями діяльності спеціальних консультативно-дорадчих органів тощо. Методологічною основою цього дослідження є порівняльно-правовий метод, який дозволив зосередити увагу на стандартах та рекомендаціях щодо правового регулювання основних аспектів добору керівництва державних та муніципальних підприємств, що розробляються у міжнародно-правовій площині, та особливостях досвіду окремих зарубіжних держав, а також методи аналізу відповідних законодавчих положень, синтезу та узагальнення одержаних результатів.
Keywords: державне підприємство, комунальне підприємство, практики призначення на посади ради директорів, публічні призначення, структурований, заснований на заслугах і прозорий процес відбору керівництва

РОЗМЕЖУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ В УКРАЇНІ

Денис Москаль

здобувач кафедри адміністративного, кримінального права і процесу, Міжнародного університету бізнесу і права (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-9397-1255

Anotation. Метою наукової статті є здійснення характеристики розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та викликів сьогодення в Україні, що постали в умовах воєнного стану. Визначено, що Україні на місцевому регіональному рівні є наявним співіснування двох підсистем публічного адміністрування – системи місцевих державних адміністрацій та системи органів місцевого самоврядування. Підкреслено, що існування двох підсистем публічного адміністрування здійснення функцій держави та місцевого самоврядування вимагає налагодження дієвої взаємодії між ними, задля забезпечення ефективного врегулювання потреб територіальної громад та приватних осіб у дотриманні вимог та інтересів держави. Визначено, що реалізація співвідношення повноважень між органами МС та органами державної виконавчої влади вимагає врегулювання ряду проблем, що існують, та обумовлені як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками впливу. До об’єктивних факторів, що формують співвідношення повноважень між органами МС та територіальними управління ЦОВВ і МДА віднесено такі, як: адміністративно-територіальний устрій, політичне сприйняття ідеї децентралізації чи централізації влади в окремих регіонах України; неоднозначність та полісемантичність тлумачення змісту повноважень владних суб’єктів, що часто пов’язується із відсутністю чи недосконалістю нормативного врегулювання обсягу компетентностей адміністративних органів у різних сферах суспільного життя. Обґрунтовано, що відсутність чіткого розмежування та співвідношення повноважень органів МС та територіальних органів державної виконавчої влади призводить до виникнення проблем у здійсненні взаємодії між ними у різних сферах – інформаційній, фінансовій, екологічній, природоресурсній та ін.. Визначено, що однією із найбільш суттєвих та болючих проблем реалізації повноважень органами МС у співвідношенні із функціонування територіальних органів державної виконавчої влади є питання формування відповідних бюджетних фондів, тобто питання впровадження концепції фінансової децентралізації.
Keywords: децентралізація, місцеве самоврядування, розмежування, повноваження, нормативно-правове регулювання, ефективність

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Іван Недохлєбов

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0006-9450-2379

Anotation. У статті здійснено комплексний правовий аналіз системи суб’єктів забезпечення інформаційної безпеки в Україні. Запропоновано розділити усіх суб’єктів інформаційної безпеки в залежності від їхнього правового статусу на три групи: стратегічні суб’єкти (визначають концептуальні питання забезпечення інформаційної безпеки); розпорядчі суб’єкти (безпосередньо відповідають за реалізацію державних стратегій інформаційної безпеки); контролюючі суб’єкти (забезпечують додержання законодавства у сфері інформаційної безпеки). Доведено, що різноплановість окремих видів інформаційної діяльності виключає практичну можливість об’єднати усі повноваження в рамках конкретного органу влади, який би відповідав за інформаційну безпеку держави. Автор зазначає, що перспективним напрямом в сучасних умовах є координація взаємодії державних та недержавних суб’єктів інформаційної безпеки в рамках єдиного механізму інформаційного врядування. Зроблене припущення, що цей механізм передбачає наділення громадськості максимальним обсягом прав та залучення її до співпраці на усіх рівнях інформаційної безпеки (держава, суспільство, особистість).
Keywords: виконавчо-розпорядча діяльність, владні інституції, громадянське суспільство, інформаційна безпека, компетенція та повноваження, правовий статус, система суб’єктів

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПІДСТАВИ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ФУНКЦІЇ ЯК НАПРЯМУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Володимир Огурченко

кандидат юридичних наук, докторант Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0009-0008-1752-9740

Anotation. У статті проаналізовано публічно-правові відносини при реалізації оперативно-розшукової функції як напряму адміністративної діяльності Національної поліції України є відносинами між Національною поліцією України, як суб'єктом публічної адміністрації, та іншими суб'єктами права, які виникають у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності. Сформовано, що такі відносини характеризуються наступними особливостями: 1) специфічний суб'єктний склад (в цих відносинах беруть участь Національна поліція України, як суб'єкт публічної адміністрації, та інші суб'єкти права, у тому числі державні органи, органи місцевого самоврядування, громадяни, юридичні особи); 2) предметом відносин є оперативно-розшукова діяльність, яка спрямована на запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів; 3) метою відносин є забезпечення безпеки громадян, суспільства та держави; 4) змістом є адміністративні повноваження підрозділів Національної поліції України при реалізації оперативно-розшукової функції. Виокремлено підстав публічно-правових відносин при реалізації оперативно-розшукової функції як напряму адміністративної діяльності Національної поліції України.
Keywords: адміністративна діяльність, адміністративно-правовий механізм, адміністративно-правовий статус, гарантії законності, методи, Національна поліція України, оперативно-розшукова діяльність, повноваження, публічно-правові відносини, форми адміністративної діяльності

РЕВІЗІЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Олена Осіпова

доктор філософії з права, суддя Сумського окружного адміністративного суду (Суми, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6289-5581

Anotation. У науковій статті автор проводить аналіз чинного процесуального законодавства України щодо перегляду судових рішень судів апеляційної інстанції в касаційному порядку і, застосовуючи історичний та порівняльний методи дослідження, приходить до висновку, що законодавче обмеження права на касаційне оскарження таїть у собі певні корупційні ризики. З метою протидії корупційним проявам з боку суддів апеляційної інстанції в процесі розгляду апеляційних скарг пропонується передбачити спеціальний процесуальний антикорупційний механізм за участю суддів першої інстанції, яким надати право ініціювати перегляд судових рішень апеляційного суду в ревізійному порядку у визначених законом випадках. Для цього потрібно доповнити процесуальні кодекси окремим розділом «Перегляд судових рішень в порядку ревізії», в якому в окремих статтях виписати право суддів на ініціювання перегляду, випадки, порядок, межі та результати перегляду судових рішень в ревізійному порядку.
Keywords: корупційні прояви в судочинстві, неправосудні судові рішення, суди апеляційної інстанції, перегляд судових рішень в ревізійному порядку, судовий контроль, процесуальний антикорупційний механізм

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ НОТАРІАТУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Оксана Пилипенко

здобувач кафедри адміністративного, кримінального права і процесу Міжнародного університету бізнесу і права (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0007-5570-8179

Anotation. Статтю присвячено висвітленню питань, пов’язаних із встановленням особливостей адміністративно-правового забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері нотаріату в умовах воєнного стану шляхом визначення сутності державної політики у сфері нотаріату, встановлення стану її адміністративно-правового забезпечення, а також наслідків від впливу детермінант сучасного державотворення. Виокремлено складові державної політики в сфері нотаріату: 1) формування передумов для здійснення нотаріальної діяльності; 2) забезпечення належного здійснення нотаріальної діяльності; 3) супровідне матеріально-технічне забезпечення нотаріальної діяльності. Зроблено висновок про те, що спрямування адміністративно-правового забезпечення на суспільні відносини, що стосуються формування та реалізації державної політики в сфері нотаріату залежить від суб’єкта, що здійснює владно-розпорядчу діяльність в сфері нотаріату та форми зовнішнього закріплення застосованого ним юридичного регулятора. Встановлено, що спрямування адміністративно-правового забезпечення на суспільні відносини, що стосуються формування та реалізації державної політики в сфері нотаріату залежить від суб’єкта, що здійснює владно-розпорядчу діяльність в сфері нотаріату та форми зовнішнього закріплення застосованого ним юридичного регулятора. Запропоновано зміни до законодавства, які сприятимуть покращенню адміністративно-правового забезпечення формування та реалізації державної політики в сфері нотаріату.
Keywords: адміністративно-правове забезпечення, державна політика, нотаріат, воєнний стан, структура державної політики

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ В США І УКРАЇНІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Максим Сорока

аспірант кафедри адміністративного і кримінального права Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-5229-1063

Anotation. Вказано, у багатьох державах світу довічне позбавлення волі є найсуворішим видом покарання, яке застосовується щодо осіб, які вчинили найбільш тяжкі кримінальні злочини. Зазначено, що в загальному вигляді дослідники визначають довічне позбавлення волі як вид покарання, який надає державі право утримувати ув’язненого у в’язниці довічно, тобто до смерті. Наведено класифікацію довічного позбавлення волі як виду кримінального покарання, яку розробили британські та українські науковці. Підкреслено, що США є однією із найбільш розвинених країн світу з досить жорсткими і суровими кримінальними покараннями, що застосовуються щодо осіб, які скоюють злочини. Встановлено, що відповідно до Кримінального Кодексу України, довічне позбавлення волі в Україні встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів. Обгрунтовано пропозицію вирішення проблемних аспектів застосування довічного позбавлення волі в Україні на основі запозичення досвіду США, зокрема щодо впровадження умовно – дострокового звільнення від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Запропоновано за прикладом США в Україні створити Комісії з умовно – дострокового звільнення осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі.
Keywords: злочин, покарання, довічне позбавлення волі, правове регулювання, США, Україна

КОНЦЕПЦІЇ РОЗУМІННЯ ВИНИ У АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ

Вадим Червонописький

здобувач кафедри адміністративного, кримінального права і процесу Міжнародного університету бізнесу і права (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0001-5609-3897

Anotation. Метою статті визначено здійснення характеристики концепцій розуміння вини у адміністративно-деліктних правовідносинах. Автором підкреслено, що визначення змісту та сутності вини як елементу механізму юридичної відповідальності є актуальною тематикою сучасної юриспруденції. Автором з’ясовано, що в межах деліктного законодавства України домінуючим є підхід до розуміння вини як психічного ставлення особи до вчиненого діяння, що створює перепони до запровадження норм, що встановлюють відповідальність юридичної особи як суб’єкта адміністративно-деліктних правовідносин. Наголошено, що важливим з точки зору формування авторського концепту вини як адміністративно-деліктних правовідносин здійснення огляду наукових публікацій суміжних галузей, зокрема, адміністративного та фінансового права. Підкреслено, що здійснення адміністративно-правових та фінансово-правових досліджень з питань встановлення змісту та сутності вини як умови адміністративної відповідальності спрямовується на вирішення проблеми пошуку напрямів забезпечення ефективності запобігання правопорушень, що виникають в наслідок протиправної діяльності юридичної особи. Автором зроблено висновок, що розуміння вини в межах деліктних правовідносин виходить із застосування таких науково-теоретичних концептів, як концепт психологічної теорії та концепт поведінкової теорії. Автором аргументовано, що відповідно до змісту психологічної теорії вини її сутність полягає у встановленні певного емоційного стану людини, перебуваючи в якому особистість негативно оцінює ефективність здійснених нею дій, бездіяльності чи ухвалених рішень. Автором підкреслено, що головним недоліком психологічної теорії вини є те, полягає у тому, що вона не відображає контекстуальні та соціокультурні визначники вини, які мають значення у правовій сфері. Автором аргументовано, що вина відповідно до поведінкової теорії відноситься до об’єктивних елементів деліктних правовідносин і має визначатися як дотримання вимог правомірності, що характеризує діяльність як юридичної особи, так і фізичної особи.
Keywords: адміністративно-деліктні правовідносини, вина, фінансово-правова наука, адміністративна наука, концепт

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ОБСТАВИН, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВСТАНОВЛЕННЮ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ

Катерина Шевчишена

аспірантка Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7768-845X

Anotation. У статті розглянуто основні аспекти початкового етапу розслідування воєнних злочинів в Україні під час чого слідчий встановлює та досліджує всі обставини кримінально-правового та кримінально-процесуального значення. На основі слідчо-судової практики встановлені основні джерела отримання інформації про вчинення воєнного злочину: заяви і повідомлення, що надійшли від громадян (свідків, очевидців, потерпілих); матеріалів правоохоронних органів, військовослужбовців ЗСУ, громадської об’єднань та правозахисних організацій, ЗМІ, мережі Інтернет, публікацій мас-медіа, з матеріалів розслідувань, що виділені з інших кримінальних проваджень. Аргументовано, окремі відомості на початковому етапі розслідування воєнних злочинів в Україні встановлюються через збирання первинної інформації, що полягають у встановленні очевидців, свідків та потерпілих, з первинним отриманням від них відомостей щодо події воєнного злочину, огляд місця події, відпрацювання прилеглої території на факт слідової картини (встановлення слідів), встановлення особи злочинця та його подальший розшук.
Keywords: кримінальне провадження, розслідування, воєнні злочини, обставини, що підлягають встановленню, слідчий

ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ СУДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Наталя Шуст

аспірантка кафедри публічного управління та адміністрування Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0008-1934-9583

Anotation. У статті, авторкою на підставі позицій і думок учених узагальнено розуміння про те, що є змістом завдань та функцій судів апеляційної інстанції в Україні у контексті забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Доводиться позиція про те, що виходячи з регламентованих положень, найбільш точним і змістовним формулюванням щодо визначення завдань судів апеляційної інстанції в адміністративному судочинстві може бути лише деталізації зазначених норм за різними ознаками та структурними особливостями, що залежать від рівня суду – як то апеляційний адміністративний суд, так і від стадії судочинства, за якою останній здійснює свою діяльність. Обґрунтовано, що адміністративно-правова модель функціонування системи судоустрою Великобританії, чітко демонструє, що з урахуванням багатоскладовості функціонування відповідної системи, поліваріативності її застосування, а також низки тих важливих напрямів правозахисту та правоохорони суспільства, що забезпечуються в адміністративно-правовому порядку, визначення чіткого та змістовного переліку завдань такої діяльності є основоположним із точки зору внутрішньоорганізаційної діяльності, а визначення та змістовне наповнення, а також напрацювання механізму реалізації на практиці чітко сформульованих функцій – є ще більш пріоритетною ціллю. Утвердженою позицію про те, що завдання, як елемент адміністративно-правового статусу органу державної влади виступають загально правовими обмеженнями, щодо здійснення позакомпетенційної діяльності та потребують, на нашу думку, серйозної уваги з боку науковців і дослідників. Крім цього, функції є однією з небагатьох теоретико-правових категорій, що безпосередньо відносяться до структури правового статусу органу та чітко визначаються в законодавстві України, окремих його нормах і положеннях.
Keywords: завдання судів, функції судів, апеляційна інстанція, забезпечення прав і свобод, правосуддя, система судочинства

ПРОЦЕСУАЛЬНА ФОРМА РОЗГЛЯДУ СПРАВИ АДМІНІСТРАТИВНИМ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ірина Литвинюк

здобувач Міжнародного університету бізнесу і права (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0001-3752-0363

Anotation. Стаття присвячена дослідженню процесуальної форми розгляду справи адміністративним судом першої інстанції. З’ясовано, що судовий адміністративний процес реалізовується у певній процесуальній формі згідно встановленого порядку (послідовності), характеризується стадійністю. Процесуальна форма адміністративного судочинства передбачає необхідність врахування певних правил відправлення правосуддя, в тому числі й щодо особливостей доказування та дії принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи. Порядок розгляду справи в адміністративному судочинстві передбачає необхідність дотримання унормованого алгоритму дій суду та учасників адміністративного процесу згідно визначеної процесуальної форми. Указане спрямовано на досягнення неупередженого, справедливого та своєчасного вирішення судом справ у сфері публічно-правових відносин задля ефективного захисту прав та інтересів юридичних осіб, прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Keywords: процесуальна форма, адміністративне судочинство, стадії, суд, провадження

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПУБЛІЧНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ» ЯК КАТЕГОРІЇ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Ольга Набокова

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0003-3974-3055

Anotation. В статті запропоновано авторську концепцію публічного адміністрування, яка ґрунтується на трьох основних постулатах: 1) публічне адміністрування це зовнішньоорганізуюча діяльність, яка здійснюється суб’єктами виконавчої влади та місцевого самоврядування; 2) публічне адміністрування як «зовнішньоорієнтована діяльність», яка спрямована на втілення у життя положень Конституції та законів України, має прояв у двох сферах – в державній (як діяльність, яка в механізмі розподілу державної влади, притаманна виключно виконавчій гілці влади) і в недержавній (як зовнішньоорганізуюча діяльність органів місцевого самоврядування та їхніх публічних службовців); 3) публічне адміністрування є системо-утворюючою категорією адміністративного права. Запропоновано до предмету адміністративного права включати: а) суспільні відносини у сфері реалізації публічного адміністрування; б) внутрішньоорганізаційні (внутрішньо-управлінські) відносини, що складаються в середині публічно-владних суб’єктів (відносини субординації, службові відносини і ін.); в) адміністративно-деліктні відносини, якщо суб’єктом адміністративно-юрисдикційної діяльності виступають не органи (їхні посадові особи) виконавчої влади та місцевого самоврядування, а інші публічно-владні суб’єкти (наприклад, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди і ін.); г) суспільні відносини, які складаються в ході розгляду адміністративними судами публічно-правових спорів. Доведено, якщо термін «публічна адміністрація» використовувати при визначенні публічно-владного учасника адміністративних правовідносин, то суб’єктів адміністративного права тоді можна буде класифікувати на три види: 1) публічні адміністрації – суб’єкти публічного адміністрування та інші публічно-владні суб’єкти, які в передбачених національним законодавством випадках можуть бути учасниками адміністративно-правових відносин (Президент України, СБУ, прокуратура і ін.); 2) публічні службовці як учасники внутрішньоорганізаційних (внутрішньо-управлінських) відносин в органах публічної влади; 3) приватні особи.
Keywords: адміністративне право, категоріальний апарат адміністративного права, публічне адміністрування, суб’єкти публічного адміністрування, концепція публічного адміністрування, предмет адміністративного права

ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ СПОСОБІВ УЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ

Віктор Діденко

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6906-5017

Anotation. Наукова стаття присвячена дослідженню сучасним способам учинення кримінальних правопорушень у бюджетній сфері з урахуванням їх повноструктурності. На підставі ґрунтовного вивчення законодавчої бази, а також наукової думки провідних вчених за даною тематикою, надано визначення способу вчинення кримінального правопорушення у бюджетній сфері, зазначена їх класифікація за різними підставами. Акцентована, що даними кримінальними правопорушенням притаманні не тільки способи злочинів, а технології злочинної діяльності, які являють собою декілька взаємопов’язаних діянь, що кваліфікуються за декількома статтями КК України. Серед різноманіття способів учинення економічної протиправної діяльності визначено способи вчинення кримінальних правопорушень характерні тільки бюджетним підприємствам, установам, організаціям, як безпідставне нарахування та виплата працівнику різноманітних виплат (заробітної плати, заоохочувальних виплат); нарахування та виплата різноманітних трудових виплат особам, які фактично не працюють на підприємстві, установі, організації, але документально оформлені як працівники; використання приміщень, обладнання, яке перебуває на балансі підприємства, у власних інтересах або інтересах третіх осіб та ін. Розглянуто заволодіння бюджетними коштам у період надзвичайних ситуацій (під час воєнного стану, пандемії), як спрощення закупівлі товарів певної категорії.
Keywords: бюджетна сфера, державні кошти, досудове розслідування, кримінальні правопорушення, типові способи, криміналістична характеристика, досудове розслідування

СПОСОБИ ЗАХИСТУ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ

Володимир Рекшинський

здобувач Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-4023-3456

Anotation. Стаття присвячена з’ясуванню актуальних способів захисту соціальних прав військовослужбовців в Україні. Встановлюється, що в Україні наразі існує комплекс способів захисту соціальних прав, видова структура яких охоплює п’ять основних прийомів та процедур, що здійснюються повноважним суб’єктом у межах певних форм захисту соціальних прав військовослужбовців. Перший спосіб захисту – визнання соціального права та його обсягу, а також врахування часових обставин виникнення цього суб’єктивного права та ситуацій його порушення. Другий спосіб захисту – припинення дій, що порушують соціальні права службовців, а також заходи щодо запобігання їх повторенню у майбутньому щодо конкретного військовослужбовця, включаючи заборону на дії чи бездіяльність, що становлять ризик порушення соціального права. Третій спосіб захисту – відновлення належних умов набуття та подальшої реалізації військовослужбовцем його соціальних прав, що були порушені (нівельовані). Четвертий спосіб захисту – підтвердження незаконності дій та рішень (угод), які стали фактичною причиною порушення соціальних прав військовослужбовців. П’ятий спосіб захисту – компенсація шкоди та відшкодування збитків, спричинених порушенням соціальних прав. У висновках до статті на підставі аналізу способів захисту соціальних прав військовослужбовців в Україні обґрунтовується думка, що в їх контексті захист соціальних прав військовослужбовців постає в якості діяльності держави та суспільства, яке має очевидне соціально-правове значення (адже насамперед стосується забезпечення соціальної безпеки військовослужбовців), а відтак, має бути забезпечена (щонайперше на нормативно-правовому та інституційному рівні) не лише відповідними ефективними формами, але й способами захисту соціальних прав. При цьому самі способи захисту соціальних прав дозволяють забезпечити безпечні соціальні умови буття для військовослужбовця, який може опинитися під загрозою соціальної вразливості через порушення його соціальних прав, а також пов’язаних соціальних ризиків (викликів).
Keywords: військовослужбовець, захист соціальних прав, правовий захист, соціальна безпека, соціальне право, соціальний захист, соціальні права, способи захисту прав, форми захисту прав

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВИХ ЗАСАД ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТІВ, ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

Олександр Яловий

аспірант Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)

ORCID ID: 0009-0002-1395-6792

Anotation. У статті розглядаються актуальні проблеми забезпечення правових засад діяльності адвокатів в Україні з урахуванням теоретичних та практичних аспектів. Звертають увагу на законодавчі акти та правові норми, що регулюють адвокатську діяльність, зокрема Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Особлива увага приділяється інформаційній та кібербезпеці в адвокатській діяльності. Зазначаються заходи, необхідні для забезпечення безпеки даних клієнтів та збереження адвокатської таємниці. Пропонуються рекомендації щодо розвитку теоретичних основ інформаційної безпеки в адвокатурі з використанням міжнародного досвіду. Загалом, стаття висвітлює ключові аспекти правового статусу адвокатів, проблеми та перспективи забезпечення їх діяльності відповідно до закону, інших нормативних актів та етичних стандартів. Представлені аналіз теоретичних та практичних аспектів, що робить цю статтю корисною для дослідників, практикуючих адвокатів та владних структур, які зацікавлені в забезпеченні ефективної та надійної діяльності адвокатів у правовій системі країни.
Keywords: адвокатура, правові засади, адвокатська етика, конфіденційність даних, інформаційна безпека, кібербезпека, правосуддя, захист прав громадян

ДО ПИТАННЯ ПРО ПРАВОВИЙ МОНІТОРИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАВОЗАСТОСОВНИХ АКТІВ

Олена Буц

адвокат (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-2761-4680

Anotation. У статті порушується питання про нову для вітчизняної юридичної науки теоретичну конструкцію – правовий моніторинг ефективності правозастосовних актів. Останній пропонується розглядати як самостійний та дуже важливий вид моніторингу юридичної практики – практики правозастосування. Адже моніторинг права має значення лише у тому випадку, коли дія нормативно-правового акту оцінюється у зв’язку із правозастосовною практикою. Систематизовано основні підходи до видів правового моніторингу, які виокремлюються у доктринальних та нормативних джерелах. Проаналізовано ознаки досліджуваного явища, запропоновано авторське визначення поняття «моніторинг ефективності правозастосовних актів». Зроблено спробу визначити загальні принципи та функції правового моніторингу ефективності правозастосовних актів. Зроблено висновок про необхідність залучення структур громадянського суспільства до правового моніторингу ефективності правозастосовних актів.
Keywords: моніторинг ефективності правозастосовних актів, правозастосовний акт, правовий моніторинг, види правового моніторингу, громадянське суспільство

ДЕРЖАВНА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ З ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ

Денис Денищук

науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблем досудового розслідування Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0285-8831

Anotation. У зв’язку із підвищенням значення охорони державної таємниці в умовах сьогодення, в статті розглянуто особливості сучасного нормативно-правового врегулювання діяльності суб’єктів охорони державної таємниці в Держаній кримінально-виконавчій службі України. Доведено, що Державна кримінально-виконавча служба України є суб’єктом охорони державної таємниці але при цьому представляє з себе не один орган, а складне утворення із сукупності різноманітних суб’єктів. Дослідження проведено на прикладі нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Міністерства юстиції України, як головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері виконання кримінальних покарань, а також актів, якими унормовано діяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань – органу Державної кримінально виконавчої служби України. Визначено, що діяльність означених органів в сфері забезпечення охорони державної таємниці врегульована на рівні законів та підзаконних актів. Виявлено деякі нормативно-правові недосконалості. Запропоновано варіанти нормативно-правових змін, які можна використовувати, як при удосконаленні чинного законодавства, так і в подальшій законотворчій роботі.
Keywords: Державна кримінально-виконавча служба України (ДКВС України), державна таємниця, законопроєкт, законотворчість, інформація, Міністерство юстиції України (МЮ України), пенітенціарна система, режимно-секретний орган (РСО), секретність

ПРИНЦИПИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ

Оксана Черняк

адвокат, аспірантка кафедри адміністративного права, інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0991-4477

Anotation. Вивчення прав дитини зобов’язує фундаментального дослідження принципів на яких базується сучасна концепція прав та законних інтересів дітей. Хоча глибинне розуміння необхідності піклуватися про нащадків чи не давніше за людську цивілізацію, права дітей, у сьогоденному їх розумінні, є надбанням останніх століть та продовжують зазнавати швидких трансформацій. За останні півтора століття спостерігається докорінна зміна основоположних засад сприйняття дитини, її прав та законних інтересів. Принципи правового регулювання забезпечення прав та законних інтересів дітей в Україні змінюються, як змінюється і правова культура нашої держави, зазнаючи впливу історичних та соціальних чинників, серед яких особливе місце посідають євроінтеграційні процеси, а також технологічні зміни, що пов’язані з непереборним розповсюдженням новітніх досягнень в сфері комунікацій, біоінженерії тощо. Стаття присвячена дослідженню основних принципів та ідейних засад правового регулювання забезпечення прав та законних інтересів дітей в Україні на сучасному етапі їх розвитку. Основні висновки сформульовано наступним чином: принципам правового регулювання забезпечення прав та законних інтересі дітей в Україні притаманні динамічність, комплексність та індивідуальний підхід; на їх розвиток впливають принципи, що закладені в основу правового регулювання прав дітей у європейському правовому просторі; принципи правового регулювання забезпечення прав та законних інтересів дітей мають братися до уваги, як бажані орієнтири, усіма, хто, прямо чи опосередковано, дотичний до їх створення чи реалізації – державою, компетентними місцевими органами, організаціями громадянського суспільства.
Keywords: принципи, забезпечення прав, законні інтереси, діти, поняття, законодавство, малолітня дитина, неповнолітня дитина, права дітей, правове регулювання, захист дітей

РІВНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ

Станіслав Луценко

аспірант Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7893-9268

Anotation. У статті, спираючись на аналіз норм чинного законодавства, виділено та охарактеризовано наступні рівні забезпечення захисту інвестицій в Україні: міжнародний, національний та регіональний (місцевий). Аргументовано, що рівні забезпечення захисту інвестицій слід охарактеризувати як щаблі діяльності уповноважених на це суб’єктів, кожен з яких обумовлюється ступенем розповсюдженості їх компетенції та повноважень щодо підтримання законних інтересів інвесторів. Зроблено висновок, що міжнародний рівень забезпечення захисту інвестицій характеризується наявністю наддержавних органів, що сприяють захисту інвестицій, насамперед це стосується іноземних інвестицій. Але разом із цим міжнародним захистом можуть користуватися й вітчизняні інвестори, наприклад, через Європейський суд по правам людини. Національний рівень захисту інвестицій розкриває актуальні спроможності вітчизняної правової системи щодо підтримки законних інтересів інвесторів та створення сприятливого інвестиційного клімату, як основи для подальшого залучення інвестицій. Регіональний (місцевий) рівень проявляється в діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо адаптування та адекватного застосування норм із захисту інвестицій відповідно до соціальних, економічних, природничих, безпекових та інших умов того чи іншого регіону.
Keywords: рівні, забезпечення, захист, інвестиції, правове регулювання, міжнародні організації

ОКРЕМІ ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЗАПОБІГАННЯ КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ, ПОВ’ЯЗАНИМ ЗІ ЗЛОВЖИВАННЯМ ВПЛИВОМ

Андрій Григорчук

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0006-9436-6828

Anotation. Досліджено окремі питання удосконалення механізму запобігання кримінальним правопорушенням, пов’язаним зі зловживанням впливом. З метою удосконалення такого механізму пропонується здійснити наступні заходи: розробити та впровадити у тих сферах де відбувається взаємодія фізичних і приватних юридичних осіб з органами державної влади і місцевого самоврядування таких практик, що унеможливлюють корупційні відносини. Великою мірою це стосується необхідності подальшого підвищення рівня цифровізації послуг, що надаються громадянам та юридичним особам; налагодити систему постійного та ефективного діалогу органів державної влади і місцевого самоврядування з представниками бізнес-структур в частині того, що використання законних, а не корупційних схем ведення бізнесу є набагато вигіднішим у довгостроковій перспективі як для самого суб’єкта господарювання, так і для загального розвитку підприємництва в державі, залучення іноземних інвестицій; постійно проводити за допомогою ЗМІ інформаційних кампаній спрямованих на роз’яснення населенню шкідливості корупційних практик не лише на вищому, але й на низовому, побутовому рівнях.
Keywords: корупція, корупційне кримінальне правопорушення, запобігання корупції, зловживання впливом, запобігання кримінальним правопорушенням, пов’язаним зі зловживанням впливом

ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПРОКУРОРСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОРГАНІВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОКУРАТУРИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Юрій Варга

аспірант кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права Ужгородського національного університету (Ужгород, Україна)

ORCID ID: 0009-0001-5409-7077

Anotation. Стаття присвячена пошуку шляхів удосконалення адміністративно-правового регулювання організаційно-правових засад діяльності органів прокурорського самоврядування та органів, що забезпечують діяльність прокуратури в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду. Основою дослідження є порівняльно-правовий метод. Дослідження проведено за трьома основними напрямками: органи прокурорського самоврядування, навчання прокурорів (та, зокрема, функціонування єдиного тренінгового центру для прокурорів), а також органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо прокурорів. Визначено напрями перейняття прогресивних практик зарубіжного досвіду у сфері правового регулювання та фактичної організації діяльності органів прокурорського самоврядування та органів, що забезпечують діяльність прокуратури. Одним з таких напрямків є наділення органів прокурорського самоврядування повноваженнями у процесі призначення Генерального прокурора та вирішення питання його відставки з посади. Перспективним є введення у структуру цих органів представників парламенту, Президента, судової влади, адвокатури, представників наукової спільноти, а також громадськості, за умов чисельного переважання представників прокуратури. Слід забезпечити внесення у законодавство чітких норм щодо запобігання конфлікту інтересів у членів органу, що здійнює дисциплінарне провадження стосовно прокурорів.
Keywords: дисциплінарне провадження, конфлікт інтересів, навчання прокурорів, незалежність прокурорів, повноваження прокурорського самоврядування, представництво органів прокуратури, самоврядування прокурорів

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПРАВОПОРЯДКУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Євгеній Морозов

здобувач
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0003-4200-929X

Anotation. Анотація. Автором доводиться, що власна гідність поліцейського, а також дотичні до цієї категорії стандарти та особливості, позитивно впливають на забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина в поліцейській діяльності, оскільки особа яка не здатна зашкодити собі та своїм близьким, інстинктивно, в перспективі, не може вчиняти протиправних діянь відносно цивільного населення присягу щодо захисту якого вона дала. Поряд із цим необхідно підкреслити, що стрімкий розвиток українського суспільства та правові реалії, що інкорпорувались в соціально-правову дійсність з початком широкомасштабної збройної агресії росії проти України, зумовлюють необхідність додаткового опрацювання зазначеного проблемного питання та пошуку ефективних шляхів їх вирішення. Позитивно, на думку автора, характеризується взаємодія із громадськими урядовими і неурядовими організаціями, що сприяють підвищенню обізнаності поліцейських в сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина. Правовий статус людини і громадянина, й те коло прав, що його насичують є дуже динамічним елементом законодавства України, як у мирний час, так і зараз в період відсічі збройної агресії російської федерації. Хоч закони України і є обов'язковими до ознайомлення з усіма посадовими особами, що виконують функції держави, на нашу думку, необхідним є додаткове роз'яснення окремих норм і положень, новел законодавства, зокрема, в частині можливості реалізації визначеного на практиці. Таким чином, питання пов'язані із міжнародним досвідом, щодо забезпечення дотримання принципу прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів правопорядку та шляхів його впровадження в правову систему українського суспільства все ще залишається відкритими хоч за результатами аналізу матеріалів наведених у підрозділі нами було аргументовано низку ключових позицій що дозволять суттєво покращити відповідний напрям роботи як на рівні правової доктрини так і в практичній діяльності.
Keywords: права людини, правова охорона, відповідальність, поліція, дотримання прав, засади діяльності, міжнародний досвід.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Максим Собко

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6480-9227

Anotation. У статті автором на підставі аналізу нормативно-правового забезпечення функціонування агро-промислового комплексу України, позицій і думок учених щодо детермінантів функціонування цього процесу, а також умов і обставин, що на нього впливають, узагальнено наукове бачення та запропоновано додаткові аргументи, щодо важливості правового забезпечення агропромислового комплексу України в контексті сучасних потреб з огляду на європейську інтеграцію. Зазначається, що агропромисловий комплекс визначається як чітко сформована загальнодержавна система, що уособлює в собі різні галузі господарства та регулюється значною кількістю нормативно-правових актів, у тому числі міжнародного рівна, що потребує удосконалення, зокрема, у контексті євроінтеграційних процесів і створення єдиного, з Європейським союзом економічного простору. Перспектива подальшого наукового пошуку полягає в необхідності аналізу кожного сектору агроекономічного комплексу в контексті відповідності нормативно-правового регулювання цього сегменту, актам права Європейського союзу, що врегульовують це питання на міжнародному рівні та пошуці шляхів приведення у відповідність до нього, національного законодавства.
Keywords: гарантії в праві, державно-правова підтримка, агропромисловий комплекс, адміністративне право, воєнний стан

ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРИНЦИПИ ТРУДОВОГО ПРАВА ЯК ЗАСАДНИЧА ОСНОВА ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Ігор Пахолок

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-5841-8981

Anotation. Стаття присвячена з’ясуванню загальноправових принципів трудового права України, як засадничих основ запобігання і протидії корупції. Встановлюється, що загальноправові принципи ті засадничі ідеї, які поширюють свою дію на всю систему права, а не лише на окрему галузь права, однак в рамках кожної конкретної галузі права набувають спеціальних характеристик. Спеціальні характеристики загальноправових принципів трудового права України засвідчують можливість розгляду цих засадничих ідей в якості ідейних основ правового режиму запобігання і протидії корупції в Україні. До таких принципів загалом прийнято відносити принципи верховенства права, законності, людиноцентризму, рівності, справедливості та ін. У рамках статті особлива увага приділяється саме принципам верховенства права, людиноцентризму та правової законності. Як засаднича основа запобігання і протидії корупції принцип верховенства права: по-перше, вимагає забезпечення правової визначеності виникнення, перебігу, призупинення, припинення, і навіть відновлення трудових відносин, і навіть правових статусів суб’єктів трудового права; по-друге, вимагає існування та забезпечення державою ефективних та доступних юридичних механізмів для захисту трудових прав громадян від довільних чи незаконних дій з боку інших фізичних чи юридичних осіб, а також з боку держави та суб’єктів громадянського суспільства; по-третє, вимагає недоторканності права; по-четверте, вимагає стану, за якого право комплексно захищається державою, зокрема, шляхом забезпечення позитивної та негативної юридичної відповідальності у сфері дії трудового права.
Keywords: верховенство права, запобігання корупції, людиноцентризм, правова законність, принципи права, трудове право

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ Й БЛАГОДІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

Дмитро Титор

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0006-4190-3177

Anotation. Анотація. У науковій статті наголошено, що благодійність стала невід’ємною частиною сучасного суспільства, відіграючи важливу роль у фінансуванні соціальних проектів та заповненні прогалин у державній політиці. Натомість, зростання впливу благодійних організацій на соціальну сферу вимагає від держави вдосконалення механізмів регулювання їхньої діяльності для забезпечення прозорості та ефективності використання коштів. Тому, актуальним є розгляд правового регулювання сфери волонтерської та благодійної діяльності або гуманітарної допомоги та виокремлення факторів, що сприяють її криміналізації та вчиненню шахрайських дій. Стаття присвячена дослідженню положень законодавства та інших джерел щодо регулювання правовідносин у сфері волонтерської та благодійної діяльності або гуманітарної допомоги. Розглядаються окремі фактори та обставини, що впливають на виникнення злочинних проявів у сфері волонтерської та благодійної діяльності або гуманітарної допомоги. Проводиться порівняльний аналіз норм, які регулюють відносини у вказаній сфері.
Keywords: шахрайство, законодавче регулювання, сфера волонтерської та благодійної діяльності, сфера гуманітарної допомоги.

ІНСТИТУЦІЙНО-ЗМІСТОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Віктор Денісенко

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-6505-450X

Anotation. Анотація. У статті здійснено аналіз основних положень вітчизняного законодавства в контексті функціонування інституційного механізму забезпечення національної безпеки України в умовах цифрової трансформації. Визначено особливості інституційного забезпечення національної безпеки в умовах цифрової трансформації в Україні. Наголошено, що метою функціонування інституційного механізму є детермінація взаємодії та узгодження діяльності суб’єктів релевантних суспільних відносин, а також визначення того, яким чином уповноважений суб’єкт впливає на такі відносини. Констатовано, що забезпечення національної безпеки держави є практично неможливим за відсутності якісної та ефективної організації діяльності уповноважених суб’єктів, кожному з яких притаманний свій особливий адміністративно-правовий статус. Визначено, що система суб’єктів забезпечення національної безпеки в Україні включає: Президента України, який забезпечує національну безпеку згідно з Основним Законом України та відповідно здійснює керівництво у сферах національної безпеки і оборони; сектор безпеки і оборони; державні органи та органи місцевого самоврядування, які реалізують передбачені законодавством функції із забезпечення національної безпеки у взаємодії з органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони. Охарактеризовано склад повноважень вказаних суб’єктів забезпечення національної безпеки в Україні в умовах цифрової трансформації. Обґрунтовано доцільність градації суб’єктів забезпечення національної безпеки за такими критеріями, як: 1) специфіка правосуб’єктності (суб’єкти загальної та спеціальної компетенції); 2) специфіка адміністративно- правового регулювання (які мають владні повноваження щодо адміністративно-правового регулювання питань забезпечення національної безпеки та носії повноважень щодо втілення рішень адміністративно-правового управління у сфері національної безпеки).
Keywords: забезпечення, інституційний механізм, інформаційне суспільство, інформаційно-комунікаційні технології, національна безпека, суб’єкт забезпечення національної безпеки, сфера цифрової трансформації, цифрова трансформація, цифрові технології, цифровізація.

ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

Юрій Кошурніков

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7034-9560

Anotation. Анотація. У статті запропоновано авторське визначення поняття нормативно-правового регулювання питання впровадження електронного урядування в публічне управління. Зроблено висновок, що в сучасних правових реаліях до нормативно-правових актів, які регулюють питання впровадження електронного урядування в публічне управління відносяться: 1) Конституція України – Основний закон, на засадах якого основується правове регулювання всіх суспільно-правових відносин, які виникають в аспекті впровадження електронного урядування в сферу публічного управління; 2) міжнародні нормативно-правові акти (угоди, конвенції, договори) ратифіковані Україною, – нормативно-правові акти, які закріплюють міжнародні стандарти організації електронного урядування, міжнародної взаємодії з питань трансформації національного інформаційно-технологічного сектору, а також регламентують супутні питання, наприклад, основи кібербезпеки; 3) законодавчі акти України, положення яких регулюють порядок роботи всієї сфери публічного управління та визначають, в якій саме частині останньої електронне врядування буде доцільне для впровадження, яким результатам сприятиме, та на якій ресурсно-правовій базі функціонуватиме; 4) підзаконні нормативні документи, які регламентують сутність електронного урядування, модель та порядок реалізації його окремих складових елементів.
Keywords: правове регулювання, нормативно-правовий акт, впровадження, електронне урядування, публічне управління.

РОЛЬ ТА МІСЦЕ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВОЮ

Олег Першин

здобувач
науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0008-2850-6501

Anotation. Анотація. Наукова стаття спрямована на виявлення особливостей ролі та місця, яке посідає «економічна безпека» в управлінні державою. Предметом дослідження в ній виступають взаємовідносини в сфері «економічної безпеки». В науковій статті: з’ясовано ознаки категорії «економічна безпека»; та окреслено особливості формування державного управління в сфері «економічної безпеки» та «національної економіки». Проведене дослідження дозволило пояснити обґрунтувати позицію щодо оптимізації ролі «економічної безпеки» в управлінні державою. Результати дослідження можуть бути використані при коригуванні та розробці актів стратегічного планування в сфері економічної безпеки та розбудови національної економіки. Матеріалами дослідження обґрунтовується можливість використання об’єктивних закономірностей економіки для підвищення синхронізації Стратегій економічної безпеки та національної економіки.
Keywords: економіка, безпека, стратегія, управління, планування, політика.

ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ У СФЕРІ КОНТРОЛЮ ЗА ОБІГОМ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ НЕВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Олексій Сериков

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0001-8548-765X

Anotation. Анотація. У статті проаналізовано правові проблеми регулювання діяльності територіальних органів Національної поліції України у сфері контролю за обігом вогнепальної зброї невійськового призначення. Обґрунтовано необхідність застосування положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в процесі здійснення перевірок територіальними органами Національної поліції у сфері господарської діяльності щодо обігу вогнепальної зброї невійськового призначення. Доведено доцільність визначення переліку працівників підприємств, установ, організацій, які здійснюють господарську діяльність у сфері обігу вогнепальної зброї невійськового призначення, на рівні посадових інструкцій, затверджених наказом керівника підприємства. Обґрунтовано необхідність вироблення правового механізму, який дозволив би здійснювати комплексні перевірки у сфері контролю за обігом зброї, за участю представників Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ.
Keywords: правове регулювання, Національна поліція, вогнепальна зброя, верховенство права, законність, адміністративна діяльність.

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ТА ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ ГАРАНТІЙ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ В УКРАЇНІ

Максим Ковальчук

адвокат АО «Естер Гардіанс», кандидат юридичних наук, докторант
Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0025-3689-4628

Anotation. Анотація. Метою статті є надання загальнотеоретичної характеристики гарантій прав на землю в Україні та визначення їх поняття. У статті досліджено правову природу та зміст поняття «система гарантій прав на землю» в контексті національного земельного законодавства України. Земля, як один із ключових ресурсів держави, є об’єктом значних соціальних, економічних та політичних процесів, що обумовлює необхідність надійної системи гарантій для захисту прав власників і користувачів земельних ділянок. Належне функціонування системи гарантій прав на землю є важливою умовою стабільного розвитку держави та забезпечення соціальної справедливості в земельних правовідносинах. У ході проведеного дослідження було встановлено, що система гарантій прав на землю в Україні є складним і багаторівневим правовим інститутом, який має вирішальне значення для забезпечення належного функціонування земельних правовідносин. Право власності на землю, як один із основних конституційних прав громадян, потребує всебічного правового захисту, що обумовлює необхідність детального вивчення та вдосконалення гарантій, які його забезпечують.
Keywords: право, законодавство, земля, земельні відносини, держава, право власності.

ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Тарас Білогубка

викладач кафедри права і публічного управління
ЗВО «Університет Короля Данила» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0009-0003-5559-5128

Anotation. Анотація. У статті досліджено зарубіжний досвід правового регулювання захисту права власності та окреслено запозичення позитивних практик для України. Наголошено, що у правовому регулюванні майнових і деяких особистих немайнових відносин (інтелектуальне право) відіграє наявність правового підґрунтя, що передбачає визначення поняття власності, їхні види, а також способи їхнього захисту. Вказано, що неабиякий вплив на цей процес здійснюють правові принципи, міжнародні норми, а також звичаї, традиції цивільного права, які зумовлені особливостями історичного, культурного, економічного розвитку зарубіжних держав. Підкреслено, що право громадян на власність є недоторканним і завжди перебуває під захистом держави. У цій сфері існує низка спеціальних міжнародних правових актів, які регулюють відносини власності, а саме: Віденська конвенція 1980 року, норми торгового звичаю, такі як Інкотермс 2020, Принципи УНІДРУА та ін. Зазначено, що в Україні простежується відродження цивільно-правових норм, яке уособлюється в новітньому чинному законодавстві, зокрема в новому Цивільному кодексі України, аналіз якого виявляє генетичний зв’язок українського цивільного права з континентальним. Увесь розвиток сучасного українського цивільного законодавства свідчить про тенденцію посилення його зближення з романо-германським правом. Водночас, як і всі інші країни, Україна відчуває вплив англо-американської системи права. Зокрема, це проявляється у визнанні ролі судової практики, зростанні правового значення керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду, урізноманітненні джерел цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
Keywords: права людини, право власності, інститут приватної власності, захист права власності, способи захисту права власності, нерухоме майно, зарубіжний досвід, зарубіжне законодавство, зарубіжні країни.

ВПЛИВ МОРАЛЬНИХ ПРИНЦИПІВ НА ПРАВОВУ КУЛЬТУРУ СУСПІЛЬСТВА

Юлія Богак

викладач кафедри права і публічного управління
ЗВО «Університет Короля Данила» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-7767-6950

Anotation. Анотація. У сучасному світі моральні принципи та правова культура є невід’ємними складовими успішного функціонування суспільства. Взаємозв’язок між цими двома аспектами значною мірою визначає рівень правосвідомості громадян, ефективність правової системи та ступінь довіри до правових інституцій. Стаття присвячена дослідженню впливу моральних цінностей на формування правової культури, а також взаємодії цих елементів у контексті створення справедливого суспільства. У представленій статті також досліджується взаємозв’язок між моральними принципами та правовою культурою суспільства, підкреслюючи їхню взаємодію та вплив один на одного. Також аналізується, як моральні цінності, такі як справедливість, чесність, відповідальність, впливають на формування правосвідомості громадян та функціонування правової системи. Розглядається роль моральних принципів у розвитку правової культури. Особлива увага приділяється питанням інтеграції моральних норм у правові системи та їхній вплив на підвищення рівня довіри до правових інституцій. Стаття спрямована на виявлення шляхів гармонізації моральних та правових засад для створення стабільного та справедливого суспільства.
Keywords: мораль, моральність, правова культура, правова держава, інтеграція моральних принципів.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕТАПІВ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (КІНЕЦЬ XVIII – ПОЧАТОК ХІХ СТ.)

Сергій Гаврилко

викладач кафедри права і публічного управління
ЗВО «Університет Короля Данила» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0009-0007-7811-5982

Anotation. Анотація. У статті запропоновано періодизацію розвитку законодавства імперії Габсбургів у сфері регулювання діяльності представницьких органів влади, а також виокремлено тенденції і закономірності, що сприяли залученості пересічних громадян до політичного життя держави кінця XVIII – початку ХХ ст. Період з 1775 до 1848 рр. нами кваліфіковано, як час ліквідації старого польського і впровадження нового австрійського законодавства. Власне у 1775 р. був виданий імперський патент про створення у Львові станового сейму. Черговим етапом становлення представницьких органів влади, ми пропонуємо вважати 1848-1851 рр. Особливістю цього етапу було впровадження першої загальноімперської конституції в 1849 р. й створення двопалатного парламенту – Рейхсрату, який складався з Палати панів та Палати депутатів. Третій етап розвитку австрійського законодавства в сфері регулювання діяльності представницьких органів влади тривав впродовж 1850-х рр. і характеризувався відновленням абсолютизму. Наступний четвертий етап, що тривав з 1860 до 1918 р. умовно можна розділи на три підетапи: 1) 1860-1873 рр.; 2) 1873-1907; 3) 1907-1918 рр. Загалом це період конституціоналізму в імперії Габсбургів який ознаменувався формуванням дворівневої системи представницьких органів влади – імперського парламенту та крайових сеймів. Впродовж цього періоду мало місце прийняття «Лютневого диплому» (1860 р.), «Жовтневого патенту» (1861 р.), Конституції (1867 р.), запровадження прямих виборів до парламенту в 1873 р., заснування новою курії, що обиралася на основі загального виборчого права в 1896 р. і власне запровадження загального виборчого права для чоловіків у 1907 р.
Keywords: Австро-Угорщина, норми права, сейм, представниці органи влади, самоврядування, правова традиція.

ТИПОЛОГІЯ КОНЦЕПЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Руслан Губа

викладач кафедри права і публічного управління
ЗВО «Університет Короля Данила» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0009-0004-0807-436X

Anotation. Анотація. У статті проаналізовано фактори, що впливають на розвиток державно-правової думки й виокремлено основні типи правових ідей, які передбачали шляхи відродження національної держави. Нами виокремлено три ідеологічно обґрунтовані напрямки в межах яких розвивалася українська державно правова думка – федералістично-автономістська, консервативно-монархічна та самостійницько-націократична. Цікаво, дві останні передбачали утвердження унітарної держави, але відстоювали кардинально протилежні способи й методи боротьби за відновлення держави, а також форму державності. Спільними ідеями, що розвивалися в межах згаданих концепцій були умови, які впливали на розвиток державної думки, а відмінність полягала у баченні форми правління, повноважень центральних і представницьких органів влади, політичної ідеології, тощо. Нами запропоновано декілька чинників, що вплинули на розвиток подібних світоглядних концепцій. По-перше, це тривалий період бездержавності, в ході якого утвердилася ідея колоніального підкорення, яка одночасно і провокувала до визвольних змагань і створювала комплекс меншовартості. По-друге, на характер і зміст державної думки впливали соціально-економічні умови розвитку переважно аграрного українського суспільства. По-третє, правова думка була безпосереднім наслідком поширення різних ідеологічних впливів, що були властивими насамперед для Європи. Четвертим фактором розвитку державницьких концепцій в середовищі українців ХІХ – початку ХХ століття були внутрішні процеси пов’язані з інтенсифікацією ідеї збереження національної ідентичності в умовах русифікації (Наддніпрянщина) чи полонізації (Галичина).
Keywords: суверенітет, автономізм, федералізм, націократична концепція держави, консерватизм, монархізм, національна держава, державно-правова думка.

СУДОВИЙ НАКАЗ ЯК ВИД СУДОВОГО РІШЕННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Денис Іванцев

викладач кафедри права та публічного управління
ЗВО «Університет Короля Данила»

ORCID ID: 0009-0002-6093-481X

Anotation. Анотація. В науковій статті здійснено науково-практичний аналіз судового наказу як виду судового рішення. Критикується норма Цивільного процесуального кодексу України про те, що судовий наказ є особливою формою судового рішення та пропонуються відповідні зміни до положень Цивільного процесуального кодексу України. Доведено, судовий наказ в широкому розумінні становить собою процесуальний документ, наділений владно- імперативним характером, виданий судом з метою виконання завдань наказного провадження. Встановлено, що судовий наказ має подвійну юридичну природу, він є видом судового рішення, а також виконавчим документом, а також є ефективним інструментом захисту порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, проста та швидка процедура якого, попри незначні недоліки правового регулювання, покликана зменшити судове навантаження та темпоральні та фінансові витрати на розгляд цивільної справи в суді. Підтримується думка про те, що судовий наказ - особлива форма цивільного судочинства, яка не передбачає права суду додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин. В статті здійснено аналіз судової практики в частині видачі та відмови у видачі судового наказу. Метою наукової статті є розкриття змісту поняття судовий наказ в цивільному судочинстві, визначення його особливостей на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України.
Keywords: судовий наказ, цивільний процес, судове рішення, ухвала суду, якість судового рішення, захист прав людини.

ВРЕГУЛЮВАННЯ СПАДКОВИХ СПОРІВ В ПРОЦЕСІ МЕДІАЦІЇ: ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ТА ПРАКТИКА

Ярослав Сапіжак

викладач кафедри права і публічного управління
ЗВО «Університет Короля Данила» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0009-0004-1480-6248

Anotation. Анотація. В науковій статті розкрито питання регулювання сучасних спадкових відносин в Україні з урахуванням норм Закону України «Про медіацію». Зосереджено увагу на регулюванні спадкових спорів в процесі медіації. Встановлено, що спадкові спори в процесі медіації можуть бути вирішені декількома шляхами: до звернення до суду (позасудова медіація), під час судового процесу (медіація, яка пов’язана із судовим процесом) та під час виконання рішення суду (медіація, пов’язана із виконавчим процесом). Піддано критиці норми Закону України «Про медіацію» в частині не передбачення порядку та особливостей залучення дитини – сторони спадкового спору в медіації. Пропонується внести зміни до Закону України «Про медіацію», «Про охорону дитинства» в частині визначення порядку, способу та інших особливостей визнання дітей – стороною медіації. Пропонується в законодавстві України та в практичній площині у сфері медіації використовувати термін «спадковий спір». Доведено, що спадкові спори можуть розглядатися в процесі медіації, де обов’язковим суб’єктом є медіатор, а саме: особа- медіатор, яка відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про медіацію», чи нотаріус-медіатор, який пройшов підготовку у сфері медіації та внесений Нотаріальною палатою України в реєстр нотаріусів, які пройшли підготовку у сфері медіації, або суб’єкт, що забезпечує проведення медіації. Метою наукової статті є науково-практичний аналіз норм Закону України «Про медіацію» в частині їх застосування до спадкових спорів (конфліктів).
Keywords: спадкування, спадкові відносини, нотаріус, медіатор, суддя, медіація, спадковий спір.

РОЛЬ МОРАЛІ У ФОРМУВАННІ ЕТИЧНО-ПРАВОВИХ ОСНОВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Володимир Якубовський

викладач кафедри права і публічного управління
ЗВО «Університет Короля Данила» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0009-0003-5169-3484

Anotation. Анотація. Пропонована стаття здійснює комплексний аналіз ролі моралі як визначального чинника формування етично-правових основ громадянського суспільства. Автор акцентує увагу на тому, що саме моральні засади слугують міцним підґрунтям для побудови принципів соціальної відповідальності, справедливості та солідарності, які є невід’ємними атрибутами будь-якого демократичного суспільства. У дослідженні підкреслюється важлива роль громадянського суспільства у забезпеченні демократичних процесів, формуванні правової культури та захисті прав людини в сучасному світі. Однак, наголошується, що ефективність функціонування громадянського суспільства значною мірою залежить від наявності спільних моральних цінностей, які об’єднують індивідів та стимулюють їх до активної громадянської участі. Автор детально розглядає вплив конкретних моральних принципів, таких як чесність, відповідальність та повага до прав інших, на утвердження правової держави та розвиток соціальної справедливості. Аналізується, як ці принципи впливають на поведінку індивідів у суспільстві, формуючи їхню правосвідомість та сприяючи дотриманню правових норм.
Keywords: мораль, етичні основи, громадянське суспільство, соціальна відповідальність, правова культура, правова держава, справедливість, демократичні процеси.

ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯН З ОРГАНАМИ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ

Віталій Яремак

викладач кафедри права і публічного управління,
ЗВО «Університет Короля Данила» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-7891-3473

Anotation. Анотація. У статті досліджено взаємодію громадян з органами публічної влади в умовах цифровізації громадського контролю. Наголошено, що цифровізація значно впливає на діяльність органів публічної влади у сфері надання адміністративних послуг, сприяючи їхній більшій доступності, ефективності і якості. Цифрова трансформація є важливим напрямом правової політики Української держави. Ці пріоритети були визначені європейськими експертами у сфері впровадження систем ProZorro та e-Health, а також у запровадженні мобільного покриття 4G та запуску електронних послуг у державному і приватному секторах. Варто також вказати на посилення взаємодії й розвиток відносин держава – громадянин, крізь формування онлайн-простору через законодавчу ініціативу «Держава у смартфоні» та «Держава і я» (Дія). Зазначено, що вивчення питання сутності цифровізації як наукового поняття має міждисциплінарний характер, що детермінує наявність не тільки різних підходів до формування і впровадження цифрових відносин у діяльність органів публічної влади та інших суб’єктів права, а й зумовлює різноманіття його інтерпретацій. При цьому тема цифровізації громадського контролю, зокрема проблеми здійснення контролю за діяльністю органів публічної влади, вважається актуальною з огляду на демократичний вимір означеної проблематики. Адже ключовим чинником, що визначає значення цифровізації у сфері громадського контролю за діяльністю органів публічної влади, є можливості залучення до цієї сфери громадян України, їхніх об’єднань, інститутів громадянського суспільства загалом. розглядаючи вплив цифровізації на громадян, показником ефективності цифровізації буде саме можливість впливати на владу, а з боку органів публічної влади контроль над громадянами за допомогою цифровізації поставатиме саме у вигляді повідомлення громадянам про майбутні зміни у сфері правового регулювання суспільних відносин.
Keywords: громадський контроль, цифровізація, цифрова трансформація, диджиталізація, правова держава, громадянське суспільство, права людини, публічна влада, суспільні інтереси.

НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ДОБРОВІЛЬНОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ

Андрій Ноцик

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1344-3125

Anotation. Анотація. У статті визначено, що удосконалення адміністративно-правового регулювання організації та функціонування добровільної об’єднаної територіальної громади в Україні має бути спрямоване на: забезпечення принципу субсидіарності на законодавчому рівні; формування нової моделі стратегічного управління фінансами; вдосконалення положень спеціалізованого Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» в напрямку вдосконалення адміністративної процедури утворення та державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад; формування методики транскордонного та міжтериторіального співробітництва територіальних громад в Україні. Акцентовано увагу, що забезпечення принципу субсидіарності може бути ключовим напрямком удосконалення адміністративно-правового регулювання організації та функціонування добровільної об’єднаної територіальної громади в Україні, для гарантування субсидіарності слід на законодавчому рівні розробити чіткі критерії та процедури для делегування повноважень від центральних органів до місцевих органів влади з урахуванням специфіки територіальних громад. Одним із напрямків удосконалення адміністративно-правового регулювання організації та функціонування добровільної об’єднаної територіальної громади виділено нове стратегічне управління фінансами.
Keywords: адміністративний центр, адміністративні процедури, адміністративно-правовий статус, адміністративно-правові відносини, бюджет, державна підтримка, добровільна об’єднана територіальна громада, місцева влада, повноваження, порядок.

НАУКОВА ПОЛЕМІКА СТОСОВНО ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІВ ДІЙ УПОВНОВАЖЕНИХ ОСІБ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ МОРАЛЬНОСТІ

Микола Мовчан

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4199-2816

Anotation. Анотація. Наукова стаття присвячена деяким аспектам розслідування кримінальних правопорушень проти моральності. Розглядаються алгоритми дій уповноважених осіб відповідно до типових слідчих ситуацій, які виникають під час розслідування досліджуваної категорії протиправних діянь. Вказано, що на основі опрацювання матеріалів кримінальних проваджень та наведених позицій вчених-криміналістів нами було виділено наступні слідчі ситуації, які можуть скластися під час розслідування кримінальних правопорушень проти моральності, зокрема: є достатні відомості про вчинення протиправного діяння конкретною особою (особами), наявна повна доказова інформація; є відомості про вчинення протиправного діяння, особу злочинця не встановлено, наявна певна доказова інформація; є відомості про вчинення протиправного діяння, особу злочинця не встановлено, доказова інформація не достатня; є відомості про вчинення протиправного діяння, особу злочинця не встановлено, доказова інформація майже повністю відсутня; є відомості про факт вчинення протиправних діянь проти моральності, одержані під час проведення процесуальних дій по іншим кримінальним провадженням. До кожної з наведених ситуацій було надано відповідні алгоритми дій уповноважених осіб.
Keywords: моральність, кримінальне правопорушення, розслідування, початковий етап, типова слідча ситуація, слідча (розшукова) дія, негласна слідча (розшукова) дія, експертиза.

ГАРАНТІЇ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ АДМІНІСТРАЦІЙ: ПИТАННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ

Юрій Яндульський

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0217-3329

Anotation. Анотація. У статті здійснено спробу наукового гарантій дотримання прав людини в діяльності військових адміністрацій в Україні. Наголошено на тому, що військові адміністрації є особливим видом органів державної влади, які створюються в умовах, коли існує загроза національній безпеці або відбуваються масштабні порушення громадського порядку. Їхньою основною метою є відновлення законності та забезпечення життєдіяльності населення. Однак, розширення повноважень військових адміністрацій може призвести до обмеження прав і свобод громадян. Звернуто увагу на дуальність повноважень військових адміністрацій як органів, що поєднують функції державної влади та місцевого самоврядування у сукупності з широкими повноваженнями щодо тимчасового обмеження прав і свобод людини. Наголошено, що у системі органів державної влади України військові адміністрації мають особливий правовий статус, що врегульовано Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Keywords: державні органи влади, воєнний стан, гарантії, права і свободи людини, військові адміністрації, заходи забезпечення воєнного стану, деокупація, реінтеграція.

ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В УМОВАХ ОСОБЛИВИХ ПЕРІОДІВ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Павло Шевчук

здобувач
Науково-дослідний інститут публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-4787-1510

Anotation. Анотація. У статті проаналізовано теоретичні основи заходів забезпечення кримінального провадження та обставини особливих періодів, що мають вплив на кримінальне провадження, на основі яких виокремлено групи заходів забезпечення кримінального провадження, що потребують додаткового або окремого правового регулювання під час особливих періодів. Зроблено висновок, що науково обґрунтований підхід до вдосконалення кримінального процесуального законодавства сприятиме ефективності застосування заходів забезпечення кримінального провадження, усунення колізій та досягнення високого ступеня правової визначеності відповідного питання. Проаналізовано норми законодавства за результатами чого визначено особливі періоди щодо яких в кримінальному процесуальному законодавстві доцільно передбачити окремі процедури реалізації заходів забезпечення кримінального провадження. Перспективним напрямом подальших наукових досліджень визначено розробку схематичних алгоритмів застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження.
Keywords: заходи забезпечення, кримінальне провадження, особливі періоди, воєнний стан, надзвичайний стан, класифікація, методологія.

ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Данило Федотов

аспірант кафедри публічного управління та адміністрування
Національної академії внутрішніх справ (Київ, України)

ORCID ID: 0009-0001-9966-6296

Anotation. Анотація. Автор звертає увагу на те, що поняття адміністративно-правового механізму забезпечення інформаційної безпеки в Національній поліції України охоплює собою комплекс нормативно визначених структурно-правових компонентів, що уможливлюють здійснення та реалізацію заходів, щодо забезпечення всього, без виключення суспільства від протиправних і неправомірних дій з інформацією різного рівня та масштабу, що впливає, як на інтереси кожного громадянина окремо, так і на загальнодержавний стан дотримання засад і принципів інформаційної безпеки. Охарактеризовано та доведено, що поняття зазначеного адміністративно-правового механізму витікає із доктринальних положень національного законодавства, де визначається зміст і сутність інформаційної безпеки, а також конкретний перелік адміністративних заходів способів методів і форм забезпечення дотримання інформаційної безпеки, як на загальнодержавному так і на інших рівнях, а також окреслюється вичерпне коло суб'єктів його реалізації.
Keywords: інформація, безпека інформації, діяльність поліції, правоохорона, захист персональних даних.

ОСОБЛИВІ ФУНКЦІЇ ПЛАНУВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Євгеній Макаров

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-2767-4325

Anotation. Анотація. Стаття присвячено уточненню змісту особливих функцій планування забезпечення національної безпеки. Автором наголошується, що планування забезпечення національної безпеки є функцією, в рамках якої державою реалізується системний процес постановки цілей, розробки та здійснення комплексу заходів у відповідній сфері. Цей процес спрямований на прогнозування, запобігання та усунення як реальних, так і потенційних загроз національній безпеці у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Враховуючи це, виокремлюються такі особливості функції планування забезпечення національної безпеки: цільова спрямованість; комплексність; відповідність праву; багаторівневість тимчасових перспектив планування забезпечення національної безпеки; наявність аналітичної основи; гнучкість та адаптивність; багаторівневість та широта взаємодії суб'єктів у сфері планування забезпечення національної безпеки; оптимальне витрачання ресурсів.
Keywords: адміністративно-правова діяльність, національна безпека, планування забезпечення національної безпеки, функції держави, функція планування.

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗДОБУТКИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ, ХАРАКТЕРИСТИК УЧАСНИКІВ СУДОВОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ТА РОЛІ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ У ЙОГО СТРУКТУРІ

Анастасія Кузнєцова

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5947-0387

Anotation. Анотація. Автор констатує, що ступінь наукової розробленості проблеми щодо визначення поняття та характеристики учасників судового адміністративного процесу та місце в останньому суб’єктів владних повноважень в науковій літературі достатньо високий. З’ясовано, що значний науковий інтерес до досліджуваних питань припав на пострадянський період, адже сформувалось усвідомлення необхідності формування правової системи незалежної країни, яка прагне позбутись радянських стереотипів та підходів до організації суспільної життєдіяльності (з 1992 року до 2006 року, критерієм виокремлення якого є сформована В. Авер’яновим нова доктрина українського адміністративного права, а також прийняття КАС України). Узагальнено, що наступний період (з 2006 року по 2014 рік) характеризується розробкою як теоретичних засад адміністративного процесу та формуванням фундаментальних основ для ідентифікації характерних ознак учасників судового процесу (О. Кузьменко, Е. Демський, С. Ківалов, Т. Савон тощо), так і спеціальних положень, присвячених розкриттю місця, ролі та значення суб’єктів владних повноважень в адміністративному судочинстві України (наприклад, В. Бевзенко, І. Степанов, К. Пуданс-Шушлебіна, О. Скочиляс-Павлів, О. Джабурія).
Keywords: адміністративне судочинство, наукові здобутки, публічна адміністрація, суб’єкт владних повноважень, учасники судового процесу.

ДО ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ПРОТИДІЇ ВИКРАДЕННЮ ДІТЕЙ

Аліна Матусевич

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8665-0144

Anotation. Анотація. Статтю присвячено аналізу та дослідженню основних засад міжнародного співробітництва в сфері протидії викраденню дітей, з’ясуванню сутності та аргументації значення необхідності поглиблення та розвитку даного напрямку в українському правовому просторі, а також дослідженні конкретних нормативно-правових актів, що регламентують взаємодію української влади із міжнародним співтовариством в сфері протидії викраденню дітей. Акцентовано увагу, що викрадення дітей незалежно від правової кваліфікації (цивільної, адміністративної чи кримінально-правової) наносить незворотні збитки моральному стану дитини та впливає на формування в останньої базових принципів та засад. Будь-які правопорушення у сфері викрадення дітей безпосередньо впливають не лише на конкретну соціальну ланку, певну сім'ю, а й на весь соціум та потребують державного реагування у даному контексті, зокрема укріплення не лише внутрішньоорганізаційної структури адміністративно-правового механізму захисту прав і свобод дитини в Україні, а й інституційних трансформацій від органів правопорядку.
Keywords: права дитини, захист прав, адміністративно-правовий захист, міжнародне співробітництво, протидія викраденню дітей.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ГАРАНТУВАННЯ РІВНИХ ПРАВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Андрій Багрій

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7373-2713

Anotation. Анотація. Аналіз міжнародних та національних нормативно-правових актів свідчить про значну еволюцію підходів до регулювання цієї сфери, проте водночас вказує на наявність суттєвих правових прогалин і проблем практичного застосування закріплених гарантій рівності. Дослідження охоплює як міжнародні, так і національні правові акти, їх відповідність міжнародним стандартам, механізми реалізації та ключові проблеми, що виникають у процесі забезпечення рівноправного доступу до фізичної культури та спорту. Охарактеризовано, що міжнародні правові акти встановлюють основні принципи рівності, недискримінації, інклюзивності, доступності спортивної інфраструктури та гендерного балансу, що мають бути імплементовані у національну правову систему. Встановлено, що існуюча нормативно-правова база характеризується недостатньою імперативністю у визначенні механізмів правозастосування, що призводить до декларативного характеру багатьох положень щодо рівного доступу до фізичної культури та спорту. Констатовано, що аналіз міжнародних та національних нормативно-правових актів свідчить про значну еволюцію підходів до регулювання цієї сфери, проте водночас вказує на наявність суттєвих правових прогалин та проблем практичного застосування закріплених гарантій рівності.
Keywords: фізична культура, спорт, рівні можливості, гендерна рівність, міжнародні стандарти, правове регулювання, нормативно-правові акти, адміністративне законодавство.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Владислав Міновський

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0001-6162-7765

Anotation. Анотація. У статті досліджено правове регулювання антикорупційної діяльності Національної поліції України. Визначено, що під правовим регулюванням антикорупційної діяльності Національної поліції України потрібно розуміти: а) процес правотворчості уповноважених суб’єктів щодо врегулювання цієї (антикорупційної) діяльності з метою упорядкування, закріплення і забезпечення правоохоронних відносин у цій сфері; б) стан (ступінь) урегульованості цієї (антикорупційної) діяльності нормами права та іншими юридичними засобами. Систематизовано нормативно-правові акти за критерієм ієрархічної підпорядкованості від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили: 1) Конституція України; 2) чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 3) закони України; 4) Укази Президента України; 5) постанови Кабінету Міністрів України; 6) накази МВС України, інших міністерств, а також накази НПУ та інших державних органів.
Keywords: закон, нормативно-правовий акт, програма, положення, стратегія.

НАФТОГАЗОВА ГАЛУЗЬ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРЕДМЕТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Еліна Кривов’яз

здобувачка
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-4888-1202

Anotation. Анотація. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених, розкрито загальнотеоретичний зміст поняття «нафтогазова галузь», на основі чого зазначено, що це особлива сфера національних інтересів, задоволення котрих є неможливим поза функціонуванням органів державної влади, що користуються відповідними важелями регуляторного впливу та вступають між собою та суспільством у особливі юридичні зв’язки. Розкрито сутність нафтогазової галузі як об’єкту державного регулювання та предмету адміністративно-правового регулювання. Визначено, що газ та нафта є загальнодержавними корисними копалинами, право володіти якими має Український народ. Публічно-владне регулювання в даному випадку забезпечує врахування та реалізацію волі українського суспільства в управлінні та розподілі національно важливих, цінних та високоліквідних ресурсів, що відбувається через уповноважених суб’єктів державної влади.
Keywords: нафтогазова галузь, державне регулювання, об’єкт, предмет, адміністративно-правове регулювання.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ У СФЕРІ НЕРУХОМОСТІ

Ілля Тівоненко

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0006-4626-7614

Anotation. Анотація. Наголошено, що непрогнозовані міграційні процеси в країні, збільшення кількості вимушених переселенців, руйнування житлового фонду, внаслідок повномасштабної збройної агресії рф призводять до збільшення кількості шахрайств у сфері нерухомості. Динамічні зміни структури злочинності та постійне зростання кількості вчинених кримінальних правопорушень даної категорії зумовлюють необхідність постійно шукати шляхи вдосконалення протидії цим видам злочинних діянь. Акцентовано, що грамотне вирішення організаційних питань, які супроводжують процес досудового розслідування шахрайств у сфері нерухомості, є одним із пріоритетних напрямків діяльності слідства, що дозволяю повною мірою забезпечити виконання завдань досудового розслідування. Стаття присвячена дослідженню особливостей організації досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо шахрайства у сфері нерухомості. Автором за результатами проведеного аналізу наукової літератури, матеріалів судово-слідчої практики та проведеного опитування слідчих окреслено основні аспекти процесу організації розслідування зазначеної категорії кримінальних правопорушень, розкрито проблемні питання та запропоновано шляхи вдосконалення організації розслідування шахрайств у сфері нерухомості.
Keywords: шахрайство у сфері нерухомості, організація розслідування, шахрайство, нерухомість, досудове розслідування, планування.

ПОНЯТТЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ВНУТРІШНЬО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГО НАПРЯМКУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В УМОВАХ РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ

Олександр Могила

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0006-1098-0032

Anotation. Анотація. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства, аргументовано, що матеріально-технічне забезпечення Національної поліції України має складний та багатоаспектний характер, що особливо загострюється в умовах правового режиму воєнного стану. У широкому розумінні, матеріально-технічне забезпечення – це сукупність, у першу чергу, адміністративно-правових, а також інших суспільно-правових відносин, однією зі сторін яких є органи та підрозділи Національної поліції України, що виникають з питань набуття, володіння, використання, розподілу та управління ними державним майновими ресурсами, необхідними для виконання поліцейських завдань та функцій. Згідно до вузького розуміння, матеріально-техніне забезпечення Національної поліції – це внутрішньо-організаційний напрям адміністративної діяльності спеціально-уповноважених суб’єктів, що націлений на формування майнової та ресурсної основи діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, передусім, в межах коштів Державного бюджету України, а також управління державним майном та контроль за його цільовим використанням.
Keywords: забезпечення, матеріально-технічне забезпечення, Національна поліція, правовий режим, воєнний стан.

ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИНЦИПІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ ТА ДОБРОЧЕСНОСТІ У ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ

Дмитро Кривов’яз

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-7943-3324

Anotation. Мета статті полягає у встановленні кола та розкритті змісту принципів забезпечення законності і доброчесності в діяльності прокуратури. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених стосовно тлумачення поняття «принцип», сформульовано авторське визначення поняття принципів забезпечення законності та доброчесності у діяльності прокуратури. Виокремлено та охарактеризовано наступне коло відповідних засад: рівності та неупередженості; комплексності; невідворотності юридичної відповідальності; привалювання виховного впливу; наукової обґрунтованості та прогресивності.
Keywords: принципи, принципи права, забезпечення законності, доброчесність, прокуратура, законність і доброчесність, доброчесність прокурорів, принципи забезпечення доброчесності

НАУКОВІ ДИСПУТИ СТОСОВНО ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

Олег Ящук

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-3295-8815

Anotation. У науковій статті досліджено особливості призначення судових експертиз під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із використанням бюджетних коштів. Призначення та проведення судових експертиз є однією з основних форм використання спеціальних знань у досудовому розслідуванні без якої, у більшості випадків, не здійснюється жодне кримінальне провадження. Не є виключенням і випадки розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із використанням бюджетних коштів. Навіть навпаки, оскільки у визначеній категорії кримінальних проваджень призначення судових експертиз, а в подальшому їх швидке та ефективне проведення, є одним з найбільш важливих доказів. Призначення і проведення судових експертиз відіграє значну роль на будь-якому етапі досудового розслідування. Це пояснюється тим, що вказані процесуальні дії можуть здійснюватися як для збирання первинної доказової інформації на початковому етапі досудового розслідування, так і перевірки зазначених відомостей на подальшому його етапі.
Keywords: експертиза, судові експертизи, бюджетна сфера, досудове розслідування, кримінальні правопорушення, судова економічна експертиза, товарознавча експертиза, порівняльний матеріал, об’єкти експертного дослідження, експерт

ПОНЯТТЯ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВОГО СПОРУ У СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Андрій Овчаров

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, України)

ORCID ID: 0009-0009-5767-3664

Anotation. Анотація. Метою статті є: запропонувати авторське визначення поняття публічно-правового спору у сфері підприємництва. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених, розкрито загальнотеоретичні підходи щодо тлумачення понять «підприємництво» та «публічно-правовий спір», на основі чого з’ясовано, що публічно-правовий спір в сфері підприємництва – це суспільно-правові відносини, які виникають між носієм владних повноважень та суб’єктом підприємницької діяльності з приводу захисту останніми своїх порушених, або обмежених прав, свобод та законних інтересів, що були нанесені рішеннями, діями або бездіяльністю представника публічної влади. Виділено ключові властивості даного поняття.
Keywords: спір, правовий спір, публічно-правовий спір, підприємництво, підприємницька діяльність.

СВІТОВИЙ ДОСВІД ВИРІШЕННЯ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ СПОРІВ У СФЕРІ ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВИХ ВІДНОСИН: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

Євген Фака

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0008-1478-4332

Anotation. Анотація. Метою статті є теоретико-правова характеристика світового досвіду вирішення публічно-правових спорів у сфері державно-службових відносин. Це своєю чергою зумовлює потребу у виконанні таких завдань: 1) встановлення змісту поняття публічно-правових спорів у сфері державно-службових відносин у міжнародно- му контексті; 2) аналіз адміністративного судочинства як форми розв’язання публічно-правових спорів у сфері державно-службових відносин. У статті проаналізовано світовий досвід вирішення публічно-правових спорів у сфері державно-службових відносин. Зауважено, що позитивно може бути схарактеризовано структурування органів державної влади, які здійснюють розгляд правомірності чи неправомірності винесення тих чи інших рішень керівниками державних установ підприємств та організацій чи/або органів державної влади та їх структурних підрозділів від імені такої юридичної особи.
Keywords: право, публічний спір, державно-службові відносини, взаємодія, діяльність, вирішення спору, правовий конфлікт.

ПРАВОВІДНОСИНИ ЩОДО СТІЙКОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАНСПОРТУ В МИРНИЙ ЧАС ТА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОГО-ПРАВОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Олександр Яковець

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0008-3639-372X

Anotation. Анотація. Актуальність статті полягає в тому, що сьогодні транспорт є невід’ємною складовою інфраструктури держави, сприяє розвитку внутрішніх і міжнародних зв’язків, формує умови для функціонування інших секторів економіки та соціальної сфери. Відтак, ефективна транспортна система забезпечує раціональний розподіл ресурсів, активізує виробничі зв’язки між регіонами, підвищує конкурентоспроможність національної економіки та створює передумови для інтеграції у світові ринки. У сучасних умовах транспортна інфраструктура виступає також показником рівня розвитку держави, її технологічного потенціалу та інвестиційної привабливості. Розвиток транспортної системи стимулює інновації, сприяє екологічним і цифровим трансформаціям, створює нові можливості для сталого розвитку суспільства. Отже, транспорт є не лише засобом пересування, а й стратегічним чинником державотворення, фактором її економічного зростання та соціального поступу. Мета статті полягає у наданні характеристики правовідносини щодо стійкого функціонування транспорту в мирний час та особливий період як об’єкт адміністративного-правового дослідження. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства, виділено систему правовідносин, які виникають в процесі функціонування транспорту в мирний час та особливий період. Акцентовано увагу на тому, що в системі таких відносин особливе місце належить правовідносинам, які виникають щодо стійкого функціонування транспорту. Зроблено висновок, що правовідносини щодо стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період є важливим об’єктом адміністративно-правового дослідження, оскільки вони відображають складну систему взаємодії держави, суб’єктів господарювання та громадян у сфері забезпечення безперервної, безпечної й ефективної роботи транспортної інфраструктури. У мирний час такі правовідносини спрямовані на регулювання управлінських процесів, планування, технічного обслуговування та контролю за діяльністю транспортних підприємств, що забезпечує стабільність транспортної системи як ключового елементу економічного розвитку та соціальної мобільності. Водночас в особливий період, який, зокрема, може бути спричинений воєнними діями, надзвичайними ситуаціями або іншими загрозами національній безпеці, характер і зміст цих правовідносин зазнають суттєвих змін. Адміністративно-правові механізми переходять у режим підвищеної готовності, де пріоритетом стає оперативне управління транспортом, забезпечення обороноздатності держави, захист життя та безпеки населення, а також координація дій між цивільними та військовими структурами.
Keywords: правовідносини, стійке функціонування, транспорт, мирний час, особливий період, об’єкт, адміністративно-правове дослідження.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ І ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ

Сергій Поклад

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права, працівник Державного бюро розслідування (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0004-4992-1079

Anotation. Анотація. Мета статті полягає в наданні характеристики системі нормативно-правових засад забезпечення дисципліни і законності в діяльності Державного бюро розслідувань. У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених, запропоновано авторське визначення нормативно-правових засад забезпечення дисципліни і законності в діяльності Державного бюро розслідувань. Акцентовано увагу на тому, що чинна система нормативно-правових засад включає в себе акти не тільки адміністративної галузі, але також кримінально-процесуальні, кримінально- правові юридичні документи.
Keywords: Державне бюро розслідувань, нормативно-правові засади, нормативно-правові акти, дисципліна, законність.

ДО ХАРАКТЕРИСТИКУ ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

Сергій Рибачок

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2580-8735

Anotation. Анотація. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства України, розкрито зміст підготовки та проведення виборів в Україні, який розкривається у меті та завданнях здійснення відповідної діяльності. Акцентовано увагу на подвійності мети підготовки та проведення виборів в Україні. Завдання підготовки та проведення виборів запропоновано поділити на наступні групи: легалізуючі; суспільно- стабілізуючі; територіально-організаційні; практично-правові; фінансово-оптимізуючі; векторно-оцінюючі.
Keywords: мета, завдання, принципи, підготовка, проведення, вибори, виборчий процес.

КРИМІНОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНАМИ ПРОКУРАТУРИ В МІГРАЦІЙНІЙ СФЕРІ: ДОСВІД ДЕЯКИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Богдан Чегіль

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-9898-9398

Anotation. Анотація. У статті досліджується кримінологічна діяльність органів прокуратури в міграційній сфері через призму досвіду деяких зарубіжних країн (Німеччини, Хорватії, Італії, Франції, США). Визначено, що актуальність теми зумовлена глобальним характером міжнародної та транснаціональної злочинності, а також викликами, спричиненими масовою міграцією українців внаслідок військової агресії, що загострило проблеми злочинності на кордоні та корупційних практик. Проаналізовано, що ефективні моделі діяльності прокуратури передбачають поєднання функцій кримінального переслідування, нагляду та спеціалізованої запобіжної діяльності. Підкреслено, що прокуратура в Німеччині та Франції виконує важливу функцію контролю за законністю дій поліції у міграційній сфері, забезпечуючи дотримання прав людини. Досвід США демонструє ефективність використання потужної законодавчої бази та розгалуженої міжнародної співпраці для знищення організаційних основ транснаціональних угруповань. Запропоновано адаптувати ці практики в Україні шляхом створення спеціалізованих прокурорських підрозділів, інституційного закріплення кримінологічного аналізу як пріоритетної функції та надання пріоритету міжнародному співробітництву для ефективної протидії глобальним загрозам.
Keywords: прокуратура, кримінологічна діяльність, міграційна сфера, транснаціональна злочинність, організована злочинність, корупція, європейський досвід, правова реформа, запобіжна діяльність.

ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ НАПРЯМІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Віталій Луценко

здобувач
Науково-дослідний інститут публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3769-2679

Anotation. Анотація. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених, акцентовано увагу на тому, що успішне здійснення державної політики у сфері земельних відносин, їх належне забезпечення та розвиток не можливі без якісної адміністративно-правовою регламентації, яка має здійснюватися за цілим рядом напрямків. Виділено коло відповідних напрямі адміністративно-правового регулювання та надано їм характеристику. Наголошено, що важливим завданням законодавця є законодавчо закріпити та розкрити зміст таких напрямів.
Keywords: напрями, адміністративно-правове регулювання, земельні відносини, органи місцевого самоврядування.

МІСЦЕ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТА СТІЙКОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Віталій Монастирецький

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, України)

ORCID ID: 0009-0006-0997-7213

Anotation. Анотація. Мета статті полягає у встановленні місця Служби безпеки України в системі суб’єктів забезпечення безпеки та стійкості функціонування об’єктів критичної інфраструктури. У статті, на основі аналіз норм чинного законодавства та наукових поглядів вчених, виділено систему суб’єктів забезпечення безпеки та стійкості функціонування об’єктів критичної інфраструктури. Здійснено аналіз повноважень СБУ у відповідній сфері. Відмічено, що комплексний характер загроз, які можуть зачіпати безпеку населення, суверенітет та конституційний лад, зумовлює унікальне місце СБУ в системі суб’єктів забезпечення безпеки та стійкості функціонування досліджуваної сфери.
Keywords: інфраструктури, критична інфраструктура, суб’єкти захисту, Служба безпеки України.

ПРОЦЕДУРИ ЗАСТОСУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Анна Кабиш

здобувачка
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0002-4478-4620

Anotation. Анотація. У статті, на основі аналізу норм чинного законодавства та правозастосовної практики, надано характеристику процедурам застосування організаційних інструментів у сфері забезпечення екологічної безпеки. Зауважено, що дані процедури реалізуються з метою інформаційного забезпечення, супроводження окремих процесів прийняття адміністративних актів, а також формування фінансової, матеріально-технічної, адміністративно-управлінської та іншої основи діяльності із забезпечення екологічної безпеки. Аргументовано, що реалізація відповідних процедур не має спільного взірця та суттєво відрізняється одна від одної, як за етапами втілення, так і кінцевим результатом проведення.
Keywords: процедури, організаційні інструменти, забезпечення, екологічна безпека, нормативне регулювання.

МІСЦЕ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ ТА ШКІДЛИВОГО КОНТЕНТУ В МЕДІА У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Дмитро Шкляр

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-2231-5403

Anotation. Анотація. У статті, спираючись на аналізу наукових поглядів вчених, норм чинного законодавства та правозастосовну практику, аргументовано, що запобігання та протидія дезінформації та шкідливому контенту в медіа займає важливе місце в системі забезпечення національної безпеки Україна, оскільки в сучасних умовах інформаційний простір є повноцінним полем протистояння, здатним без застосування воєнної сили впливати на політичну стабільність, суспільну згуртованість і спроможність держави захищати власний суверенітет.
Keywords: національна безпеки, запобігання, протидія, дезінформація, шкідливий контент.

РОЗВИТОК АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ЧАСТИНІ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУР ЗДІЙСНЕННЯ АНТИДОПІНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СПОРТІ

Андрій Багрій

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8273-2815

Anotation. Анотація. У статті здійснено комплексний аналіз розвитку національного адміністративного законодавства у частині удосконалення процедур здійснення антидопінгової діяльності у спорті як специфічного сегмента публічного адміністрування, що поєднує контрольні, організаційно-управлінські та юрисдикційні елементи. Обґрунтовано, що антидопінгова діяльність у сучасних умовах виходить за межі внутрішніх регламентів спортивних федерацій і набуває ознак публічно-правової системи, у межах якої держава та уповноважені суб’єкти реалізують владні повноваження шляхом прийняття адміністративних рішень, проведення контролю, застосування процесуальних заходів, забезпечення дисциплінарного провадження та гарантування прав спортсменів. Наголошено, що ефективність антидопінгової політики напряму залежить від якості адміністративних процедур, оскільки антидопінгові рішення мають істотний вплив на правовий статус особи, її професійну репутацію та реалізацію права на заняття спортом.
Keywords: антидопінгова діяльність, адміністративне законодавство, адміністративно-юрисдикційний процес, антидопінгові процедури, дисциплінарне провадження, спорт, належна процедура, персональні дані, неповнолітні спортсмени.

ПОНЯТТЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ БЮРО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Микола Шамшур

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3983-0765

Anotation. Анотація. У статті спираючись на аналіз наукових поглядів вчених, запропоновано авторське визначення поняття «аналітична функція Бюро економічної безпеки України». Розкрито нормативно-правові засади реалізації відповідної функцію спеціальними підрозділами БЕБ. Як суттєвий недолік відмічена відсутність визначення аналітичної функції та притаманних їй особливостей в положеннях Закону України «Про Бюро економічної безпеки України». Цей негативний фактор є суттєвою прогалиною як в теоретичному плані, так і в контексті практичного механізму реалізації даного напряму роботи органу.
Keywords: аналітика, функція, аналітична функція, адміністративно-правове значення, Бюро економічної безпеки.

ПОНЯТТЯ ПРОТИДІЇ ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Віталій Палка

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1236-3559

Anotation. Анотація. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства, виділено ключові ознаки категорії «тероризм». Розкрито специфіку категорії «протидія правопорушенням» в цілому та злочинності зокрема. Сформульовано авторське визначення понять тероризм та протидія терористичній діяльності. Зроблено висновок, що протидія терористичній діяльності (тероризму) – це діяльність спеціально-уповноважених суб’єктів владних повноважень, яка направлена на встановлення та ліквідацію політичних, ідеологічних, економічних та інших детермінантів тероризму, профілактику їх виникнення, а також виявлення та припинення діяльності окремих осіб та груп, які готують або вчиняють терористичні акти, та забезпечення притягнення останніх до юридичної відповідальності.
Keywords: тероризм, терористична діяльність, протидія злочинності, протидія правопорушення.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НА КОРДОНІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ

Олексій Руденко

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7716-3859

Anotation. Анотація. У статті, на основі аналізу наукових поглядів вчених, національного та міжнародного законодавства, виділено міжнародні стандарти управління ризиками на кордоні. Аргументовано, що орієнтація на міжнародні стандарти створює сприятливе підґрунтя для формування в Україні цілісного комплексного інтегрованого підходу до управління ризиками на кордоні, який передбачає роботу як із стратегічними загрозами, які характеризуються тривалими тенденціями щодо їх формування та розвитку, так і з загрозами оперативного та тактичного рівня.
Keywords: міжнародні стандарти, управління ризиками, державний кордон, Державна прикордонна служба.

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРАВОВИХ ЗАСАД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОКУРАТУРОЮ ФУНКЦІЇ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ: ВІТЧИЗНЯНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Тетяна Мішеніна

здобувачка
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-8725-3112

Anotation. Анотація. У статті здійснено аналіз становлення та розвитку правових засад реалізації прокуратурою функції запобігання злочинам у вітчизняному та зарубіжному вимірах. Встановлено, що формування прокуратури як інституту державної влади та суб’єкта запобіжної діяльності відбувалося під впливом різних правових систем, політичних режимів і моделей кримінального судочинства, що зумовило відмінності у визначенні її місця в механізмі державної влади, обсягу повноважень та характеру участі у протидії злочинності. Дослідження історико- правового розвитку прокуратури на українських землях дало підстави дійти висновку, що еволюція її запобіжної функції мала нерівномірний і суперечливий характер, а її зміст у різні історичні періоди визначався не лише потребами забезпечення законності, а й політичними та ідеологічними чинниками.
Keywords: прокуратура, запобігання злочинам, правовий статус, функції прокуратури, прокурорський нагляд, кримінологічна діяльність, зарубіжний досвід, історико-правовий розвиток, кримінальна юстиція, законність.

СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Володимир Андрухов

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0935-2142

Anotation. Анотація. У статті, спираючись на аналіз норм чинного законодавства України та численні науково-теоретичні джерела проаналізовано інституційну систему адміністративно-правового забезпечення продовольчої безпеки. Охарактеризовано зміст і значення категорії «суб’єкт адміністративно-правового забезпечення продовольчої безпеки». Виділено систему органів державної влади, повноваження яких спрямовано на формування та підтримку умов високого рівня продовольчої безпеки на території України.
Keywords: безпека, продовольча безпека, суб’єкт, система суб’єктів, забезпечення безпеки, суб’єкти забезпечення продовольчої безпеки.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК СУБ’ЄКТІВ ПІДГОТОВКИ СПОРТИВНИХ КАДРІВ

Володимир Бирук

здобувач
Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0006-1965-2390

Anotation. Анотація. У статті, на основі опрацювання словникової, філософської та юридичної літератури, виокремлено ключові ознаки категорії «адміністративно-правовий статус». Запропоновано авторський підхід до визначення адміністративно-правового статусу закладів вищої освіти як суб’єктів підготовки спортивних кадрів. Окреслено особливості закладів спеціалізованої вищої освіти спортивного профілю зі специфічними умовами навчання. На прикладі окремих закладів вищої освіти проаналізовано унікальні аспекти формування кадрового потенціалу фізкультурно-спортивної сфери.
Keywords: підготовка, професійна підготовка, кадри, спортивні кадри, заклади вищої освіти, вища освіта.