Журнал №1 (61) / 2024|KELM

ПОТЕНЦІАЛ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО НАСИЛЬСТВА В ПЕДАГОГІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Вадим Акімов

здобувач ступеня доктора філософії PhD Рівненського державного гуманітарного університету (Рівне, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4967-2401

Anotation. У статті досліджуються можливості використання цифрових інструментів для протидії інформаційному насильству в освітньому середовищі. Метою дослідження є обґрунтування доцільності та розробка методичних рекомендацій щодо використання цифрових засобів для профілактики інформаційного насильства в педагогічному університеті. В якості джерел використано матеріали і методи: аналіз наукових джерел, контент-аналіз, опитування студентів, оцінка технічних характеристик цифрових інструментів. Досліджено технічний потенціал цифрових засобів, визначено їх відповідність дидактичним принципам, розроблено методичні рекомендації. Цифрові засоби навчання в зазначеному дискурсі можуть стати потужним інструментом для превенції інформаційного насильства, оскільки вони дають можливість охопити широку аудиторію, забезпечити інтерактивність, реалізувати безпечне освітнє середовище, залучити до співпраці різних учасників освітнього процесу. На основі аналізу встановлено організаційно-технічний та педагогічний потенціал використання цифрових засобів навчання (засоби діагностування, месенджери, освітні онлайн-платформи, засоби проведення відеоконференцій) у профілактиці інформаційного насильства в педагогічному закладі вищої освіти.
Keywords: У статті досліджуються можливості використання цифрових інструментів для протидії інформаційному насильству в освітньому середовищі. Метою дослідження є обґрунтування доцільності та розробка методичних рекомендацій щодо використання цифрових засобів для профілактики інформаційного насильства в педагогічному університеті. В якості джерел використано матеріали і методи: аналіз наукових джерел, контент-аналіз, опитування студентів, оцінка технічних характеристик цифрових інструментів. Досліджено технічний потенціал цифрових засобів, визначено їх відповідність дидактичним принципам, розроблено методичні рекомендації. Цифрові засоби навчання в зазначеному дискурсі можуть стати потужним інструментом для превенції інформаційного насильства, оскільки вони дають можливість охопити широку аудиторію, забезпечити інтерактивність, реалізувати безпечне освітнє середовище, залучити до співпраці різних учасників освітнього процесу. На основі аналізу встановлено організаційно-технічний та педагогічний потенціал використання цифрових засобів навчання (засоби діагностування, месенджери, освітні онлайн-платформи, засоби проведення відеоконференцій) у профілактиці інформаційного насильства в педагогічному закладі вищої освіти.

МОНІТОРИНГ ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗМІСТОВОГО НАПОВНЕННЯ ДИСЦИПЛІН ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРЕКЛАДАЧІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Петро Бочан

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри комунікативної лінгвістики і перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1473-4411

Anotation. У статті наводяться результати комплексного аналізу змістового наповнення дисципліни «Основи професійної діяльності перекладача» як ядерного компонента у підготовці перекладачів англійської мови. На основі експериментального дослідження запропоновано класифікацію підтем у формі чотирьох блоків, об’єднаних системними мережевими зв’язками з усіма іншими основними та вибірковими компонентами освітньої програми. Серед них: освітній, фахово-технічний, лінгвокультурологічний та науково-дослідний блоки. Визначено тенденції розвитку та зміни специфіки викладання профільних дисциплін у ЗВО у процесі підготовки майбутніх фахівців перекладознавчих студій на матеріалі конкретної дисципліни. Результати дослідження сприятимуть огляду і подальшій переоцінці стратегій, методів, методик і технік, які використовуються у викладанні дисциплін за професійним спрямування для запропонованої категорії здобувачів вищої освіти.
Keywords: У статті наводяться результати комплексного аналізу змістового наповнення дисципліни «Основи професійної діяльності перекладача» як ядерного компонента у підготовці перекладачів англійської мови. На основі експериментального дослідження запропоновано класифікацію підтем у формі чотирьох блоків, об’єднаних системними мережевими зв’язками з усіма іншими основними та вибірковими компонентами освітньої програми. Серед них: освітній, фахово-технічний, лінгвокультурологічний та науково-дослідний блоки. Визначено тенденції розвитку та зміни специфіки викладання профільних дисциплін у ЗВО у процесі підготовки майбутніх фахівців перекладознавчих студій на матеріалі конкретної дисципліни. Результати дослідження сприятимуть огляду і подальшій переоцінці стратегій, методів, методик і технік, які використовуються у викладанні дисциплін за професійним спрямування для запропонованої категорії здобувачів вищої освіти.

ФОРМИ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ УКРАЇНИ (40-ВІ–90-ТІ РР. XX СТ.)

Владислав Вертель

аспірант кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (Суми, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7662-7585

Anotation. У статті, на основі дослідження архівних джерел, здійснено аналіз форм еколого-натуралістичної роботи в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України (Сумська та Чернігівська область) другої половини ХХ століття. Встановлено, що у період з 40-ві по 90-ті рр. форми зазнавали істотних змін в залежності від суспільно-політичних та соціально-економічних умов в країні. У 40-60-х рр. переважали масові пересувні на стаціонарні форми (виставки, конкурси, операції). У 60–90-х рр. поряд з масовими, набуває поширення групова форма – гуртки, з широким залученням учнів до природоохоронних заходів, створенням учнівських трудових об’єднань. Позитивним було те, що зазначені форми роботи забезпечували масову зайнятість учнів, поєднували їх відпочинок з суспільно-корисною працею, сприяли дослідницькій діяльності та набуттю певного виробничого досвіду та моральних якостей. Водночас державна політика в області освіти, і тому числі позашкільної, була направлена на виховання учнів в дусі морального кодексу будівника комунізму. В роботі ЗПО все більше поширюється формалізм в питаннях якості знань, зайнятості учнів в гуртках, обліку результатів праці.
Keywords: У статті, на основі дослідження архівних джерел, здійснено аналіз форм еколого-натуралістичної роботи в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України (Сумська та Чернігівська область) другої половини ХХ століття. Встановлено, що у період з 40-ві по 90-ті рр. форми зазнавали істотних змін в залежності від суспільно-політичних та соціально-економічних умов в країні. У 40-60-х рр. переважали масові пересувні на стаціонарні форми (виставки, конкурси, операції). У 60–90-х рр. поряд з масовими, набуває поширення групова форма – гуртки, з широким залученням учнів до природоохоронних заходів, створенням учнівських трудових об’єднань. Позитивним було те, що зазначені форми роботи забезпечували масову зайнятість учнів, поєднували їх відпочинок з суспільно-корисною працею, сприяли дослідницькій діяльності та набуттю певного виробничого досвіду та моральних якостей. Водночас державна політика в області освіти, і тому числі позашкільної, була направлена на виховання учнів в дусі морального кодексу будівника комунізму. В роботі ЗПО все більше поширюється формалізм в питаннях якості знань, зайнятості учнів в гуртках, обліку результатів праці.

ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК МЕТОД ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ФІЛОЛОГІЇ ДО МІЖКУЛЬТУРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Ольга Ситнікова

аспірант кафедри загальної педагогіки та спеціальної освіти Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6861-8120

Anotation. У статті розкривається дослідницька діяльність як метод формування готовності майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії. Дослідницька діяльність є видом навчальної праці, котрий передбачає пізнавальні мотиви, сформовані знання про особливості проведення пошуку у сфері філології, умінь критично оцінювати інформацію, генерувати ідеї, втілювати їх у практичну діяльність. До компонентів дослідницької діяльності майбутнього філолога відносимо мотиваційний, теоретичний, процедурний, особистісний, рефлексивний. Специфіка готовності майбутніх філологів до міжкультурної взаємодії полягає у їхній здатності цікавитися та вивчати різноманітні явища культур народів світу, традиції, норми комунікації, мати глибокі знання про культурний доробок етносів, вміти передавати ці знання, виховуючи взаємоповагу та толерантність. Нами були розроблені дослідницькі завдання таких рівнів: рецептивно-аналітичні (рецепція інформації, її аналіз, формулювання узагальнень); трансформаційно-модифікаційні (вивчення наукового матеріалу з внесенням змін, модифікацією знань); продуктивно-креативні (дослідження різного матеріалу, його оцінювання та інтерпретація під іншим кутом зору, формулювання рекомендацій щодо його використання). Перспективи вивчення заявленої проблеми полягають у висвітленні системи цифрових технологій, які є ефективними у формуванні готовності майбутніх фахівців різного профілю до міжкультурної взаємодії.
Keywords: У статті розкривається дослідницька діяльність як метод формування готовності майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії. Дослідницька діяльність є видом навчальної праці, котрий передбачає пізнавальні мотиви, сформовані знання про особливості проведення пошуку у сфері філології, умінь критично оцінювати інформацію, генерувати ідеї, втілювати їх у практичну діяльність. До компонентів дослідницької діяльності майбутнього філолога відносимо мотиваційний, теоретичний, процедурний, особистісний, рефлексивний. Специфіка готовності майбутніх філологів до міжкультурної взаємодії полягає у їхній здатності цікавитися та вивчати різноманітні явища культур народів світу, традиції, норми комунікації, мати глибокі знання про культурний доробок етносів, вміти передавати ці знання, виховуючи взаємоповагу та толерантність. Нами були розроблені дослідницькі завдання таких рівнів: рецептивно-аналітичні (рецепція інформації, її аналіз, формулювання узагальнень); трансформаційно-модифікаційні (вивчення наукового матеріалу з внесенням змін, модифікацією знань); продуктивно-креативні (дослідження різного матеріалу, його оцінювання та інтерпретація під іншим кутом зору, формулювання рекомендацій щодо його використання). Перспективи вивчення заявленої проблеми полягають у висвітленні системи цифрових технологій, які є ефективними у формуванні готовності майбутніх фахівців різного профілю до міжкультурної взаємодії.

ІННОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ У РЕАЛІЗАЦІЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІЗНЕС-ОСВІТИ В УМОВАХ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (ІНДУСТРІЯ 4.0)

Світлана Федулова, Тетяна Коробейнікова

Світлана Федулова, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри глобальної економіки Університету імені Альфреда Нобеля (Дніпро, Україна)
Тетяна Коробейнікова, кандидат педагогічних наук, доцент, проректор із забезпечення якості освітнього процесу Університету імені Альфреда Нобеля (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5163-3890, ORCID ID: 0000-0001-9218-5409

Anotation. Об’єктом дослідження є інноваційний освітній процес в сучасних умовах економічних мегатенденції. Основна ідея дослідження сконцентрована на визначенні наслідків здійснення внутрішньо-послідовних структурних змін в освітніх програмах на основі стратегічного лідерства та компетентністно орієнтованого ставлення до бізнесу. В дослідженні використано традиційні та спеціальні методи: історико-логічний метод; методи теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; статистичний аналіз. Розроблені принципові положення формування внутрішньо-послідовної структури освітньої програми дали можливість виявити і описати потенційні наслідки впливу зазначеного знання в реалізації бізнес-освіти. Принципові положення дозволили відобразити узгодження трьох основних елементів освітніх програм: навчальних результатів; оцінювання; технологій навчання (методів навчання) разом з економічними мегатенденціями (Індустрія 4.0) та ефективною побудовою кар’єри. Запропонований науково-методичний підхід до впровадження інноваційної освітньої технології на основі формування внутрішньо-послідовної структури освітньої програми призводить до розуміння ефективного формування доданої вартості університетської бізнес-освіти. Він заснований на застосуванні трьох складових – внутрішньо-послідовної структури освітньої програми, стратегії лідерства організації та, так званої, «основної компетентності» організації. Потенційне збільшення доданої вартості можливе за рахунок капіталізації бізнес-освіти.
Keywords: Об’єктом дослідження є інноваційний освітній процес в сучасних умовах економічних мегатенденції. Основна ідея дослідження сконцентрована на визначенні наслідків здійснення внутрішньо-послідовних структурних змін в освітніх програмах на основі стратегічного лідерства та компетентністно орієнтованого ставлення до бізнесу. В дослідженні використано традиційні та спеціальні методи: історико-логічний метод; методи теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу; статистичний аналіз. Розроблені принципові положення формування внутрішньо-послідовної структури освітньої програми дали можливість виявити і описати потенційні наслідки впливу зазначеного знання в реалізації бізнес-освіти. Принципові положення дозволили відобразити узгодження трьох основних елементів освітніх програм: навчальних результатів; оцінювання; технологій навчання (методів навчання) разом з економічними мегатенденціями (Індустрія 4.0) та ефективною побудовою кар’єри. Запропонований науково-методичний підхід до впровадження інноваційної освітньої технології на основі формування внутрішньо-послідовної структури освітньої програми призводить до розуміння ефективного формування доданої вартості університетської бізнес-освіти. Він заснований на застосуванні трьох складових – внутрішньо-послідовної структури освітньої програми, стратегії лідерства організації та, так званої, «основної компетентності» організації. Потенційне збільшення доданої вартості можливе за рахунок капіталізації бізнес-освіти.

МЕТАБІБЛІОГРАФІЯ ВОУНБ ІМ. В. ОТАМАНОВСЬКОГО ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО РЕСУРСУ РЕГІОНУ

Оксана Антонюк

аспірантка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0964-4980

Anotation. У статті проведено аналіз бібліографічних, метабібліографічних посібників, які були підготовлені до ювілеїв Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Отамановського – 75, 100, 105, 110, 115 років її існування. Досліджено структуру та методологію складання зазначених посібників, виокремлено ключові особливості, які визначають їх роль у вивченні бібліографічних ресурсів регіону. Результати дослідження дозволяють визначити важливий внесок бібліографічних посібників у забезпечення доступу до бібліографічних ресурсів бібліотеки, які слугують джерелами для національних метабібліографічних посібників.
Keywords: У статті проведено аналіз бібліографічних, метабібліографічних посібників, які були підготовлені до ювілеїв Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Отамановського – 75, 100, 105, 110, 115 років її існування. Досліджено структуру та методологію складання зазначених посібників, виокремлено ключові особливості, які визначають їх роль у вивченні бібліографічних ресурсів регіону. Результати дослідження дозволяють визначити важливий внесок бібліографічних посібників у забезпечення доступу до бібліографічних ресурсів бібліотеки, які слугують джерелами для національних метабібліографічних посібників.

КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ ЦІННІСНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Лариса Горенко

кандидат мистецтвознавства, доктор філософії (Ph.D), старший науковий співробітник, відмінник освіти України, доцент кафедри музично-сценічного мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0613-6836

Anotation. У статті висвітлено культурологічні аспекти феноменології як теоретико-методичної основи формування ціннісних компетентностей майбутнього фахівця зі сценічного мистецтва в процесі професійної навчально-освітньої підготовки. Означено сутність і зміст філософії феноменології, її програмні контексти та мотиви становлення і розвитку. Розкриваються основні культурологічні постулати та принципи феноменологічної філософії, а також роль і місце феноменологічного методу у розвитку сучасної педагогічної проблематики. На засадах праксеологічного досвіду виділено структуроутворюючі детермінанти сучасних форм навчально-освітнього процесу в системі вищої мистецької освіти. Схарактеризовано й узагальнено системний зв’язок з державною концепцією культурної політики в Україні початку XXI ст., обґрунтована роль ціннісних компетентностей майбутнього фахівця зі сценічного мистецтва у формуванні творчої особистості найвищого орієнтованого професійного рівня, свідомості та самосвідомості, самоповаги й самооцінки.
Keywords: У статті висвітлено культурологічні аспекти феноменології як теоретико-методичної основи формування ціннісних компетентностей майбутнього фахівця зі сценічного мистецтва в процесі професійної навчально-освітньої підготовки. Означено сутність і зміст філософії феноменології, її програмні контексти та мотиви становлення і розвитку. Розкриваються основні культурологічні постулати та принципи феноменологічної філософії, а також роль і місце феноменологічного методу у розвитку сучасної педагогічної проблематики. На засадах праксеологічного досвіду виділено структуроутворюючі детермінанти сучасних форм навчально-освітнього процесу в системі вищої мистецької освіти. Схарактеризовано й узагальнено системний зв’язок з державною концепцією культурної політики в Україні початку XXI ст., обґрунтована роль ціннісних компетентностей майбутнього фахівця зі сценічного мистецтва у формуванні творчої особистості найвищого орієнтованого професійного рівня, свідомості та самосвідомості, самоповаги й самооцінки.

НОРМАТИВНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО ДОБОРУ І ВІДБОРУ ПРАЦІВНИКІВ, РОБОТА ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНА З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ

Олексій Єна

заступник начальника Центру психіатричної допомоги та психофізіологічного добору Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», здобувач наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)

ORCID ID: 0009-0004-6981-3103

Anotation. Система професійного добору в державі відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування ринку праці та соціально-економічного розвитку. Вона сприяє оптимальному розподілу робочих місць та забезпеченню відповідності кандидатів на роботу вимогам та потребам різних галузей економіки, що сприяє підвищенню якості праці та конкурентоспроможності національного ринку. Розуміння понять професійного психофізіологічного добору і відбору працівників, чия діяльність пов’язана з підвищеною небезпекою має важливе значення в цьому контексті. Зокрема для їх правильного тлумачення в діючих нормативних документах, де часто терміни "добір" і "відбір" використовують як синоніми, хоча їх значення можуть бути різними. З метою приведення термінології нормативних документів, які визначають процес добору на роботи підвищеної небезпеки у відповідність один до одного, необхідно зробити роз’яснення і уточнення цих понять на прикладі діючої системи професійного психофізіологічного добору кандидатів на службу в Національну поліцію України.
Keywords: Система професійного добору в державі відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування ринку праці та соціально-економічного розвитку. Вона сприяє оптимальному розподілу робочих місць та забезпеченню відповідності кандидатів на роботу вимогам та потребам різних галузей економіки, що сприяє підвищенню якості праці та конкурентоспроможності національного ринку. Розуміння понять професійного психофізіологічного добору і відбору працівників, чия діяльність пов’язана з підвищеною небезпекою має важливе значення в цьому контексті. Зокрема для їх правильного тлумачення в діючих нормативних документах, де часто терміни "добір" і "відбір" використовують як синоніми, хоча їх значення можуть бути різними. З метою приведення термінології нормативних документів, які визначають процес добору на роботи підвищеної небезпеки у відповідність один до одного, необхідно зробити роз’яснення і уточнення цих понять на прикладі діючої системи професійного психофізіологічного добору кандидатів на службу в Національну поліцію України.

ВІДОБРАЖЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ В АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ ПРОДУКТІ

Роман Луценко

аспірант кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-5435-2050

Anotation. У статті досліджено проблематику відображення суспільно-політичного життя Великої Британії в аудіовізуальному продукті. Прикладом для аналізу слугувала телепрограма виробництва Британської Мовної Корпорації «BBC» «Not the Nine O’Clock News» («Новини не о дев’ятій вечора»), яка охоплює часовий проміжок 70-80 років XX століття. Результати дослідження встановили, що головним засобом досягнення комунікативної мети між авторами телепрограми та глядачем у відтворенні проблематики життя пересічних британців в умовах конкретної соціально-політичної ситуації полягає у аналізі суспільно-політичних процесів у британському суспільстві посередництвом іронічного та саркастичного відображення британського політичного бомонду Британії. Крім цього визначено, що головним об’єктом висміювання стали такі аспекти життя як оподаткування, невідповідність виборчих програм політичних партій очікуванням електорату.
Keywords: У статті досліджено проблематику відображення суспільно-політичного життя Великої Британії в аудіовізуальному продукті. Прикладом для аналізу слугувала телепрограма виробництва Британської Мовної Корпорації «BBC» «Not the Nine O’Clock News» («Новини не о дев’ятій вечора»), яка охоплює часовий проміжок 70-80 років XX століття. Результати дослідження встановили, що головним засобом досягнення комунікативної мети між авторами телепрограми та глядачем у відтворенні проблематики життя пересічних британців в умовах конкретної соціально-політичної ситуації полягає у аналізі суспільно-політичних процесів у британському суспільстві посередництвом іронічного та саркастичного відображення британського політичного бомонду Британії. Крім цього визначено, що головним об’єктом висміювання стали такі аспекти життя як оподаткування, невідповідність виборчих програм політичних партій очікуванням електорату.

ФРЕЙМИ-ПРОТОТИПИ РОМАНУ ДЖОНА ФАУЛЗА «КОЛЕКЦІОНЕР»

Марія Матковська

старший викладач кафедри англійської мови Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Кам'янець-Подільський, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1047-7027

Anotation. Стаття присвячена аналізу лінгво-когнітивних особливостей художнього тексту, пізнання механізмів кореляції категорій: автор – персонаж – читач (реципієнт) – інтерпретатор. Кореляція такого плану в структурі тексту базується на усвідомленні психо-лінгвістичних засобах «чинення зла» в аспекті авторського бачення й розуміння тексту та індивідуальному способі сприйняття його реципієнтом, рівень адекватності цього сприйняття. В результаті аналізу виявлено, що архетипи життя і смерть, які вербально втілені в тексті, утворено на основі інтерпретації концептуальних структур, репрезентованих колективним культурним досвідом, а прототипи – казки «Синя борода», «Красуня і Чудовисько», філософської поеми Вільяма Шекспіра «Буря» являються основою побудови та інтерпретації внутрішньої структури «Колекціонеру» на основі алюзій, метафоричних та метонімічних розширень значень тощо. Постулюється ідея, що визначальними ознаками для адекватного сприйняття тексту читачем є категорії когезії та когерентності. Когезія розглядається як спосіб з'єднання речень у тексті, що досягається повторами. Когерентність представляється як комплекс процедур, що забезпечують когнітивний потенціал тексту через встановлення логічних відношень наслідку та причинності.
Keywords: Стаття присвячена аналізу лінгво-когнітивних особливостей художнього тексту, пізнання механізмів кореляції категорій: автор – персонаж – читач (реципієнт) – інтерпретатор. Кореляція такого плану в структурі тексту базується на усвідомленні психо-лінгвістичних засобах «чинення зла» в аспекті авторського бачення й розуміння тексту та індивідуальному способі сприйняття його реципієнтом, рівень адекватності цього сприйняття. В результаті аналізу виявлено, що архетипи життя і смерть, які вербально втілені в тексті, утворено на основі інтерпретації концептуальних структур, репрезентованих колективним культурним досвідом, а прототипи – казки «Синя борода», «Красуня і Чудовисько», філософської поеми Вільяма Шекспіра «Буря» являються основою побудови та інтерпретації внутрішньої структури «Колекціонеру» на основі алюзій, метафоричних та метонімічних розширень значень тощо. Постулюється ідея, що визначальними ознаками для адекватного сприйняття тексту читачем є категорії когезії та когерентності. Когезія розглядається як спосіб з'єднання речень у тексті, що досягається повторами. Когерентність представляється як комплекс процедур, що забезпечують когнітивний потенціал тексту через встановлення логічних відношень наслідку та причинності.

ФУНКЦІЙНО-СЕМАНТИЧНЕ ТА ЕКСПРЕСИВНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ПОРІВНЯНЬ У РОМАНІ Ю. ВИННИЧУКА «ЛЮТЕЦІЯ»

Світлана Рошко

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин Ужгородського національного університету (Ужгород, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7065-0784

Anotation. У науковій статті на матеріалі постмодерного роману «Лютеція» українського письменника Ю. Винничука розглянуто функційно-семантичне та експресивне навантаження фразеологічних порівнянь у граматичній структурі речення. Для аналізу фактичного матеріалу використано описовий метод, метод суцільної вибірки, аналізу, синтезу, порівняння, системного підходу та структурно-функціональний метод. Досліджено та проаналізовано основні функціональні типи фразеологічних порівнянь та засоби їх вираження у формально-граматичній та семантико-синтаксичній структурі простого речення та досліджено функціонально-семантичне навантаження фразеологічних порівняльних конструкцій як компонентів складних речень. У проведеному дослідженні виконано комплексний функційно-семантичний, синтаксичний, стилістичний та експресивний аналіз фразеологічних порівнянь, що фігурують у мовній традиції Юрія Винничука, поглиблено знання про специфіку функціонування фразеологічних порівнянь у художньому постмодерному тексті, що дає змогу визначити місце категорії порівняння в системі сучасної української літературної мови. Основні теоретичні положення, викладені в роботі, та проаналізований у ній фактичний матеріал можуть стати вагомим внеском у подальші розробки в царині лінгвостилістики постмодерного художнього дискурсу.
Keywords: У науковій статті на матеріалі постмодерного роману «Лютеція» українського письменника Ю. Винничука розглянуто функційно-семантичне та експресивне навантаження фразеологічних порівнянь у граматичній структурі речення. Для аналізу фактичного матеріалу використано описовий метод, метод суцільної вибірки, аналізу, синтезу, порівняння, системного підходу та структурно-функціональний метод. Досліджено та проаналізовано основні функціональні типи фразеологічних порівнянь та засоби їх вираження у формально-граматичній та семантико-синтаксичній структурі простого речення та досліджено функціонально-семантичне навантаження фразеологічних порівняльних конструкцій як компонентів складних речень. У проведеному дослідженні виконано комплексний функційно-семантичний, синтаксичний, стилістичний та експресивний аналіз фразеологічних порівнянь, що фігурують у мовній традиції Юрія Винничука, поглиблено знання про специфіку функціонування фразеологічних порівнянь у художньому постмодерному тексті, що дає змогу визначити місце категорії порівняння в системі сучасної української літературної мови. Основні теоретичні положення, викладені в роботі, та проаналізований у ній фактичний матеріал можуть стати вагомим внеском у подальші розробки в царині лінгвостилістики постмодерного художнього дискурсу.

МОВНИЙ КОД У КНИЗІ «ЕККЛЕЗІАСТ» (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ)

Людмила Шаповалова

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри романо-германської філології ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» (Полтава, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8707-996X

Anotation. У статті розглядається дискурс книги «Екклезіаст» (на матеріалі французького перекладу) яка належить до Старого заповіту Біблії, має великий ступінь вірогідності для вірян та продовжує потужно впливати на свідомість людей у вигляді перекладів різними мовами. Було досліджено книгу «Екклезіаст» з точки зору використання мовного коду для створення яскравих образів та впливу на адресатів. Здійснено виокремлення, аналіз та узагальнення елементів і структури мовного коду книги «Екклезіаст» як зразка релігійного дискурсу. Було проведено аналіз, на яких рівнях реалізується мовний код у книзі «Екклезіаст» та виокремленно його лексичні, стилістичні, комунікативні, структурно-організаційні засоби для створення специфічного фону, впливу на адресата з метою вкорінення релігійної картини світу та правил поведінки через поширення власного досвіду.
Keywords: У статті розглядається дискурс книги «Екклезіаст» (на матеріалі французького перекладу) яка належить до Старого заповіту Біблії, має великий ступінь вірогідності для вірян та продовжує потужно впливати на свідомість людей у вигляді перекладів різними мовами. Було досліджено книгу «Екклезіаст» з точки зору використання мовного коду для створення яскравих образів та впливу на адресатів. Здійснено виокремлення, аналіз та узагальнення елементів і структури мовного коду книги «Екклезіаст» як зразка релігійного дискурсу. Було проведено аналіз, на яких рівнях реалізується мовний код у книзі «Екклезіаст» та виокремленно його лексичні, стилістичні, комунікативні, структурно-організаційні засоби для створення специфічного фону, впливу на адресата з метою вкорінення релігійної картини світу та правил поведінки через поширення власного досвіду.

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКОГО ЖІНОЧОГО РУХУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Христина Шолота, Олеся Антохів-Сколоздра

Христина Шолота, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)
Олеся Антохів-Сколоздра, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6514-1988, ORCID ID: 0000-0003-4374-2541

Anotation. Стаття акцентує увагу на політичних, соціальних та культурних питання українського руху в Канаді у другій половині ХХ століття. Рух відіграв важливу роль в адвокуванні гендерної рівності, збереженні культури, соціальної справедливості та боротьби за визнання як в українському, так і в канадському контексті. У статті проаналізовано діяльність ряду українських організацій у Канаді в контексті подолання стереотипів, пошуку балансу між традиційними ролями та прагненням рівних прав, та сприяння дискусіям про ідентичність та соціальні зміни. Дослідження вказує на ключову роль українських організацій у Канаді у вихованні відчуття спільності, підтримці соціальних ініціатив і сприянні ширшому жіночому руху в Канаді.
Keywords: Стаття акцентує увагу на політичних, соціальних та культурних питання українського руху в Канаді у другій половині ХХ століття. Рух відіграв важливу роль в адвокуванні гендерної рівності, збереженні культури, соціальної справедливості та боротьби за визнання як в українському, так і в канадському контексті. У статті проаналізовано діяльність ряду українських організацій у Канаді в контексті подолання стереотипів, пошуку балансу між традиційними ролями та прагненням рівних прав, та сприяння дискусіям про ідентичність та соціальні зміни. Дослідження вказує на ключову роль українських організацій у Канаді у вихованні відчуття спільності, підтримці соціальних ініціатив і сприянні ширшому жіночому руху в Канаді.

БУТТЄВІ ПРОЯВИ КОНСТРУКТИВНОЇ ТА ДЕСТРУКТИВНОЇ ХАРИЗМИ ЛЮДИНИ

Вселена Крилова (Вселена Світла)

кандидат філософських наук, докторант Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6675-3433

Anotation. У дослідженні на основі методологічних підходів Е. Фромма про буття та володарювання людини, ідей про некрофільну та біофільну орієнтації особистості, а також необхідність розкриття любові до себе як основи любові до Іншого, проводиться аналіз буттєвих аспектів деструктивної та конструктивної харизми особистості. Аналізуються об’єктивація та пригнічення людиною власної харизми у модусі володарювання, що супроводжується використанням маніпулятивних поведінкових комунікативних технік. Робиться акцент на тому, що харизма у модусі буття людини постає як органічний вияв її особистості та результат дієвої любові до себе. Доводиться, що сутнісною ознакою деструктивної харизми людини виступає світогляд, у якому панують цінності ментальної, матеріальної, креативної, соціальної або політичної влади, слави та маніпуляції. Конструктивна ж харизма – є результатом гуманістичного світогляду людини, здатної вступати у здорову, продуктивну взаємодію з Іншим, як самобутнім харизматиком. Відзначається, що така харизма людини засновується на цінностях любові та свободи, і виражається у життєвості, енергійності, спонтанності й творчості.
Keywords: У дослідженні на основі методологічних підходів Е. Фромма про буття та володарювання людини, ідей про некрофільну та біофільну орієнтації особистості, а також необхідність розкриття любові до себе як основи любові до Іншого, проводиться аналіз буттєвих аспектів деструктивної та конструктивної харизми особистості. Аналізуються об’єктивація та пригнічення людиною власної харизми у модусі володарювання, що супроводжується використанням маніпулятивних поведінкових комунікативних технік. Робиться акцент на тому, що харизма у модусі буття людини постає як органічний вияв її особистості та результат дієвої любові до себе. Доводиться, що сутнісною ознакою деструктивної харизми людини виступає світогляд, у якому панують цінності ментальної, матеріальної, креативної, соціальної або політичної влади, слави та маніпуляції. Конструктивна ж харизма – є результатом гуманістичного світогляду людини, здатної вступати у здорову, продуктивну взаємодію з Іншим, як самобутнім харизматиком. Відзначається, що така харизма людини засновується на цінностях любові та свободи, і виражається у життєвості, енергійності, спонтанності й творчості.

СУТНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ ТА ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Андрій Андрейчук

аспірант Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0785-8611

Anotation. В статті узагальнено сутність адміністративно-правового забезпечення кадрової та виховної роботи у закладах вищої освіти в Україні. Засадами якого є студентоцентризм, визнання свободи наукової творчості науково-педагогічних працівників. Доведено, що серед підрозділів закладів вищої освіти, які здійснюють забезпечувальні функції кадрова є провідною. Суб’єктами цього процесу є велика кількість органів та посадових осіб з різним адміністративно правовим статусом, зокрема Міністр освіти і науки та відповідне міністерство, ректор та ректорат, декан та деканат. Проте основними з них є науково-педагогічні та педагогічні працівники, які передають знання, навики і компетенції здобувачам освіти. Паралельно підкреслено, що відносини виховання майбутньої еліти суспільства в процесі навчання є головною функцію закладів вищої освіти, їх кадрових та виховних підрозділів.
Keywords: В статті узагальнено сутність адміністративно-правового забезпечення кадрової та виховної роботи у закладах вищої освіти в Україні. Засадами якого є студентоцентризм, визнання свободи наукової творчості науково-педагогічних працівників. Доведено, що серед підрозділів закладів вищої освіти, які здійснюють забезпечувальні функції кадрова є провідною. Суб’єктами цього процесу є велика кількість органів та посадових осіб з різним адміністративно правовим статусом, зокрема Міністр освіти і науки та відповідне міністерство, ректор та ректорат, декан та деканат. Проте основними з них є науково-педагогічні та педагогічні працівники, які передають знання, навики і компетенції здобувачам освіти. Паралельно підкреслено, що відносини виховання майбутньої еліти суспільства в процесі навчання є головною функцію закладів вищої освіти, їх кадрових та виховних підрозділів.

СЛІДЧІ ДІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КАТУВАНЬ ПОЛОНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЦИВІЛЬНИХ ОСІБ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

Дмитро Гринько

аспірант кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності Інституту права імені Князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом, співробітник Державного бюро розслідувань України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0006-2063-0028

Anotation. Наукова стаття присвячена проблемам особливостей проведення невідкладних слідчих дій та розшукових заходів встановлення підозрюваних осіб, які скоїли катування військовослужбовців та цивільних осіб на окупованих територіях України. Відзначається, що науковцями на достатньому рівні досліджені особливості початкового етапу розслідування цих злочинів, але нами вважається, що питанням подальших слідчих дій розслідування умисних вбивств військовослужбовців під час бойових дій увага приділялась науковцями ще не на достатньому рівні. Зазначається, що встановлено певні проблеми в проведенні окремих слідчих дій, зокрема, особливості огляду місця події, огляду трупу, допит підозрюваних осіб та свідків, слідчий експеримент, пошукові оперативні заходи встановлення та затримання розшукуваних осіб. Зроблено висновок, що при проведенні окремих слідчих дій при розслідуванні катувань та умисних вбивств військовослужбовців треба враховувати, що діяльність слідчого проходить в специфічних умовах розслідування (бойова обстановка, малий час для огляду місця пригоди та трупа), для чого потрібно розробити окремий алгоритм дій слідчого за умов новітніх технічних та організаційно-тактичних приймів фіксації слідів злочину та встановлення доказів по кримінальному провадженню.
Keywords: Наукова стаття присвячена проблемам особливостей проведення невідкладних слідчих дій та розшукових заходів встановлення підозрюваних осіб, які скоїли катування військовослужбовців та цивільних осіб на окупованих територіях України. Відзначається, що науковцями на достатньому рівні досліджені особливості початкового етапу розслідування цих злочинів, але нами вважається, що питанням подальших слідчих дій розслідування умисних вбивств військовослужбовців під час бойових дій увага приділялась науковцями ще не на достатньому рівні. Зазначається, що встановлено певні проблеми в проведенні окремих слідчих дій, зокрема, особливості огляду місця події, огляду трупу, допит підозрюваних осіб та свідків, слідчий експеримент, пошукові оперативні заходи встановлення та затримання розшукуваних осіб. Зроблено висновок, що при проведенні окремих слідчих дій при розслідуванні катувань та умисних вбивств військовослужбовців треба враховувати, що діяльність слідчого проходить в специфічних умовах розслідування (бойова обстановка, малий час для огляду місця пригоди та трупа), для чого потрібно розробити окремий алгоритм дій слідчого за умов новітніх технічних та організаційно-тактичних приймів фіксації слідів злочину та встановлення доказів по кримінальному провадженню.

ГНУЧКІСТЬ ПРАВИЛ ЄСПЛ ПРИ ОЦІНЮВАННІ СПРАВЕДЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Павло Полетило

аспірант кафедри кримінального права і процесу Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0328-0453

Anotation. У положеннях наукової статті автор проводить аналіз прецедентної практики ЕСПЛ щодо використання правил для забезпечення справедливості судового розгляду. Метою дослідження було дослідження тлумачень наднаціонального суду для з’ясування дефініції поняття «правило», особливостей оцінки справедливості рішень національних судів з допомогою правил, значення правил для судочинства України. Обрана мета ґрунтувалась на тому, що в українському кримінальному процесуальному законодавстві відсутнє поняття «правило», а ЄСПЛ констатує порушення справедливого розгляду в багатьох рішеннях, в тому числі і стосовно України. Саме потреба практики українського судочинства обумовили поставлену мету. Для дослідження поставленої мети досліджувались ті рішення ЄСПЛ в кримінальних справах, коли свідок обвинувачення був відсутній у судовому засіданні. Серед правил ЄСПЛ було обрано правило «єдиного чи вирішального доказу та правило (критерій) трьохступінчатого тесту, які застосовуються наднаціональним судом саме для оцінки справедливості судового розгляду.
Keywords: У положеннях наукової статті автор проводить аналіз прецедентної практики ЕСПЛ щодо використання правил для забезпечення справедливості судового розгляду. Метою дослідження було дослідження тлумачень наднаціонального суду для з’ясування дефініції поняття «правило», особливостей оцінки справедливості рішень національних судів з допомогою правил, значення правил для судочинства України. Обрана мета ґрунтувалась на тому, що в українському кримінальному процесуальному законодавстві відсутнє поняття «правило», а ЄСПЛ констатує порушення справедливого розгляду в багатьох рішеннях, в тому числі і стосовно України. Саме потреба практики українського судочинства обумовили поставлену мету. Для дослідження поставленої мети досліджувались ті рішення ЄСПЛ в кримінальних справах, коли свідок обвинувачення був відсутній у судовому засіданні. Серед правил ЄСПЛ було обрано правило «єдиного чи вирішального доказу та правило (критерій) трьохступінчатого тесту, які застосовуються наднаціональним судом саме для оцінки справедливості судового розгляду.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ: ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ

Ігор Хміль

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-5764-6106

Anotation. У статті досліджено сутнісні особливості адміністративно-правового механізму міжнародного співробітництва у сфері забезпечення національної безпеки та з’ясовано дефінітивну складову цього поняття. Проведено аналіз ключової та системоутворюючої категорії проблематики – національної безпеки. Зроблено висновок, що безпека як захищеність окремого об’єкта досягається внаслідок специфічної цілеспрямованої діяльності певних суб’єктів. Відзначено, що узагальненим об’єктом національної безпеки є національні інтереси (життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави), навколо захисту яких формується відповідна державна політика, а також належна система забезпечення. Зроблено висновок, що адміністративно-правовий механізм міжнародного співробітництва у сфері забезпечення національної безпеки – це термінологічно-правова абстракція, яка позначає сукупність сутнісно відмінних, однак взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих складових (нормативна, інституційна, інструментальна, процедурна), синергізм яких уможливлює здійснення державами спільних взаємовигідних заходів щодо охорони та захисту відповідних національних інтересів від реальних і потенційних загроз.
Keywords: У статті досліджено сутнісні особливості адміністративно-правового механізму міжнародного співробітництва у сфері забезпечення національної безпеки та з’ясовано дефінітивну складову цього поняття. Проведено аналіз ключової та системоутворюючої категорії проблематики – національної безпеки. Зроблено висновок, що безпека як захищеність окремого об’єкта досягається внаслідок специфічної цілеспрямованої діяльності певних суб’єктів. Відзначено, що узагальненим об’єктом національної безпеки є національні інтереси (життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави), навколо захисту яких формується відповідна державна політика, а також належна система забезпечення. Зроблено висновок, що адміністративно-правовий механізм міжнародного співробітництва у сфері забезпечення національної безпеки – це термінологічно-правова абстракція, яка позначає сукупність сутнісно відмінних, однак взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих складових (нормативна, інституційна, інструментальна, процедурна), синергізм яких уможливлює здійснення державами спільних взаємовигідних заходів щодо охорони та захисту відповідних національних інтересів від реальних і потенційних загроз.

СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНО -ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ІНВЕСТИЦІЙ, ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ПІД ПРИЄМНИЦТВА (БІЗНЕСУ ) В УКРАЇНІ

Ігор Валентинович Невар

здобувач кафедри адміністративного, кримінального права і процесу Інституту права ЗВО «Міжнародний університет бізнесу і права» (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-4288-6705

Anotation. Анотація. У статті досліджено систему адміністративно-правових засобів захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу) в Україні. Вказано, що недостатня теоретична та нормативно-правова розробленість категорій форм, способів і засобів захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу) є однією із основних проблем організації та реалізації в Україні оптимальної системи (моделі) адміністративно-правових засобів захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу). Утім варто підкреслити, що адміністративно-правові засоби захисту прав громадян, які нарівні з цивільно-правовими, кримінально-правовими й іншими засобами являють собою вагомий сегмент загальної системи захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу). Разом із тим форми, способи й засоби саме адміністративного захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу) з огляду на відсутність єдиної державної політики й централізованого правового регулювання у цій сфері наразі потребують впорядкування.
Keywords: Анотація. У статті досліджено систему адміністративно-правових засобів захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу) в Україні. Вказано, що недостатня теоретична та нормативно-правова розробленість категорій форм, способів і засобів захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу) є однією із основних проблем організації та реалізації в Україні оптимальної системи (моделі) адміністративно-правових засобів захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу). Утім варто підкреслити, що адміністративно-правові засоби захисту прав громадян, які нарівні з цивільно-правовими, кримінально-правовими й іншими засобами являють собою вагомий сегмент загальної системи захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу). Разом із тим форми, способи й засоби саме адміністративного захисту інвестицій, приватної власності та підприємництва (бізнесу) з огляду на відсутність єдиної державної політики й централізованого правового регулювання у цій сфері наразі потребують впорядкування.

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕІНТЕГРАЦІЇ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЯКІ ТИМЧАСОВО ПЕРЕМІСТИЛИСЯ ЗА КОРДОН ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ

Віолетта Торяник

аспірантка
Сумського державного університету (Суми, Україна)

ORCID ID: 0009-0002-0009-8629

Anotation. Анотація. Внаслідок російської повномасштабної воєнної агресії проти України близько 8 мільйонів громадян виїхали за кордон, більшість з них перебуває під тимчасовим захистом у державах-членах Європейського Союзу. Невизначеність щодо тривалості активної фази воєнних дій, економічного стану України після прийняття політичного рішення про завершення воєнних дій створюють економічні та гуманітарні виклики як для України, так і приймаючих держав. Зазначене вказує на необхідність розробки державної політики та відповідного правового механізму реінтеграції в Україні громадян, які тимчасово перемістилися за кордон внаслідок воєнних дій, з урахуванням перерахованих факторів. Основною метою статті є розробка пропозицій та рекомендацій щодо правового забезпечення реінтеграції в Україні громадян, які тимчасово перемістилися за кордон внаслідок воєнних дій. На підставі проведеного дослідження класифіковано фактори, які впливають на повернення громадян в Україну, на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх факторів віднесено строки закінчення активної фази війни; вступу України у ЄС, НАТО; умови, розмір та строки отримання Україною: репарацій, грошових коштів внаслідок конфіскації російських активів на користь України та використання їх для фінансування відновлення, отримання доходів від тимчасово заморожених російських активів, фінансування від партнерів України. До внутрішніх факторів віднесено швидкість відновлення критичної, освітньої, соціальної, житлової інфраструктури; умови та розміри соціальної підтримки громадян; швидкість створення тимчасових умов для проживання; створення умов для працевлаштування громадян з належним рівнем оплати праці. На підставі аналізу зовнішніх та внутрішніх факторів запропоновано тактичні та стратегічні напрями правових механізмів реінтеграції громадян в Україні. До тактичних правових механізмів доцільно віднести розробку та прийняття підзаконних нормативно-правових актів щодо обліку громадян України, які перебувають під тимчасовим захистом за кордоном, та системи оцінки їх потреб, у тому числі потреб у створенні умов для повернення до України; внесення змін у трудове законодавство щодо застосування дистанційної роботи як форми організації праці українських роботодавців в рамках збереження трудових відносин з громадянами України, які отримали тимчасовий захист у ЄС; розробка культурно-просвітницької кампанії для громадян України за кордоном для стимулювання повернення і залишення в Україні; розробка кредитних житлових програм для українців за кордоном (закріплення на законодавчому рівні можливостей на однакових пільгових умовах набувати житло як внутрішньо переміщеними особами, так і громадянами України за кордоном у відносно безпечних регіонах України). До стратегічних правових механізмів доцільно віднести розробку та прийняття спільної з ЄС програми добровільного повернення та реінтеграції громадян в Україну, укладання з державами-членами ЄС та іншими державами двосторонніх договорів про повернення громадян в Україну; оборонну та безпекову модернізацію України; економічне, соціальне, інфраструктурне відновлення деокупованих регіонів України.
Keywords: Анотація. Внаслідок російської повномасштабної воєнної агресії проти України близько 8 мільйонів громадян виїхали за кордон, більшість з них перебуває під тимчасовим захистом у державах-членах Європейського Союзу. Невизначеність щодо тривалості активної фази воєнних дій, економічного стану України після прийняття політичного рішення про завершення воєнних дій створюють економічні та гуманітарні виклики як для України, так і приймаючих держав. Зазначене вказує на необхідність розробки державної політики та відповідного правового механізму реінтеграції в Україні громадян, які тимчасово перемістилися за кордон внаслідок воєнних дій, з урахуванням перерахованих факторів. Основною метою статті є розробка пропозицій та рекомендацій щодо правового забезпечення реінтеграції в Україні громадян, які тимчасово перемістилися за кордон внаслідок воєнних дій. На підставі проведеного дослідження класифіковано фактори, які впливають на повернення громадян в Україну, на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх факторів віднесено строки закінчення активної фази війни; вступу України у ЄС, НАТО; умови, розмір та строки отримання Україною: репарацій, грошових коштів внаслідок конфіскації російських активів на користь України та використання їх для фінансування відновлення, отримання доходів від тимчасово заморожених російських активів, фінансування від партнерів України. До внутрішніх факторів віднесено швидкість відновлення критичної, освітньої, соціальної, житлової інфраструктури; умови та розміри соціальної підтримки громадян; швидкість створення тимчасових умов для проживання; створення умов для працевлаштування громадян з належним рівнем оплати праці. На підставі аналізу зовнішніх та внутрішніх факторів запропоновано тактичні та стратегічні напрями правових механізмів реінтеграції громадян в Україні. До тактичних правових механізмів доцільно віднести розробку та прийняття підзаконних нормативно-правових актів щодо обліку громадян України, які перебувають під тимчасовим захистом за кордоном, та системи оцінки їх потреб, у тому числі потреб у створенні умов для повернення до України; внесення змін у трудове законодавство щодо застосування дистанційної роботи як форми організації праці українських роботодавців в рамках збереження трудових відносин з громадянами України, які отримали тимчасовий захист у ЄС; розробка культурно-просвітницької кампанії для громадян України за кордоном для стимулювання повернення і залишення в Україні; розробка кредитних житлових програм для українців за кордоном (закріплення на законодавчому рівні можливостей на однакових пільгових умовах набувати житло як внутрішньо переміщеними особами, так і громадянами України за кордоном у відносно безпечних регіонах України). До стратегічних правових механізмів доцільно віднести розробку та прийняття спільної з ЄС програми добровільного повернення та реінтеграції громадян в Україну, укладання з державами-членами ЄС та іншими державами двосторонніх договорів про повернення громадян в Україну; оборонну та безпекову модернізацію України; економічне, соціальне, інфраструктурне відновлення деокупованих регіонів України.

ІНСТРУМЕНТИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ

Михайло Одуха

здобувач, Науково-дослідний інститут публічного права (м. Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0001-0898-8477

Anotation. Інструменти публічного адміністрування у сфері публічних закупівель в Україні є засобами вираження зовнішньої діяльності адміністративних органів, спрямованими на забезпечення прозорості, ефективності та законності. Основні інструменти включають підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні (індивідуальні) акти як рішення про намір укласти договір про закупівлю, що визначають переможця тендеру. Контроль (моніторинг) включає аналіз дотримання законодавства під час проведення процедур, укладення та виконання договорів про закупівлю, здійснюється уповноваженими органами для виявлення та запобігання порушенням, забезпечення якості продукції, робіт і послуг, ефективного та законного використання державних коштів, сприяє прозорості та запобіганню корупційним ризикам. Доведено, що електронне врядування, що є головним інструментом забезпечення прозорості, загальнодоступності та рівного доступу до інформації, гарантує конфіденційність даних до моменту розкриття тендерних пропозицій, сприяє чесній конкуренції через моніторингові портали.
Keywords: Інструменти публічного адміністрування у сфері публічних закупівель в Україні є засобами вираження зовнішньої діяльності адміністративних органів, спрямованими на забезпечення прозорості, ефективності та законності. Основні інструменти включають підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні (індивідуальні) акти як рішення про намір укласти договір про закупівлю, що визначають переможця тендеру. Контроль (моніторинг) включає аналіз дотримання законодавства під час проведення процедур, укладення та виконання договорів про закупівлю, здійснюється уповноваженими органами для виявлення та запобігання порушенням, забезпечення якості продукції, робіт і послуг, ефективного та законного використання державних коштів, сприяє прозорості та запобіганню корупційним ризикам. Доведено, що електронне врядування, що є головним інструментом забезпечення прозорості, загальнодоступності та рівного доступу до інформації, гарантує конфіденційність даних до моменту розкриття тендерних пропозицій, сприяє чесній конкуренції через моніторингові портали.

АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ ЩОДО ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВЧИНЕННЯ МОБІНГУ

Оксана Ярощук

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0004-3928-137X

Anotation. У статті проаналізовано законодавство зарубіжних держав щодо адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу. Вказано, що існують важливі відмінності між підходами, які різні країни задають для вирішення проблеми знущань на робочому місці. Доцільно зробити огляд підходів, прийнятих у Франції, Німеччині, Великобританії та США. Так, у Франції право подати до суду на роботодавця за знущання виникає з конкретних правових положень її трудового кодексу та кримінального кодексу, які забороняють знущання. Зроблено висновок, що для нашої держави доцільно організувати центри допомоги жертвам моббінгу, що дозволить жертвам отримати як професійну психологічну, так і юридичну допомогу вчасно та ефективно; доцільно внести зміни до КЗпПУ щодо встановлення та змістовного наповнення норм, пов’язаних та присвячених мобінгу роботодавців та конкретизації видів юридичної відповідальності за таке правопорушення; доцільно закріпити у КЗпПУ процедуру медіації, яку може ініціювати будь-яка особа, яка вважає, що стала жертвою знущань на робочому місці, або особою, звинуваченою в знущаннях.
Keywords: У статті проаналізовано законодавство зарубіжних держав щодо адміністративної відповідальності за вчинення мобінгу. Вказано, що існують важливі відмінності між підходами, які різні країни задають для вирішення проблеми знущань на робочому місці. Доцільно зробити огляд підходів, прийнятих у Франції, Німеччині, Великобританії та США. Так, у Франції право подати до суду на роботодавця за знущання виникає з конкретних правових положень її трудового кодексу та кримінального кодексу, які забороняють знущання. Зроблено висновок, що для нашої держави доцільно організувати центри допомоги жертвам моббінгу, що дозволить жертвам отримати як професійну психологічну, так і юридичну допомогу вчасно та ефективно; доцільно внести зміни до КЗпПУ щодо встановлення та змістовного наповнення норм, пов’язаних та присвячених мобінгу роботодавців та конкретизації видів юридичної відповідальності за таке правопорушення; доцільно закріпити у КЗпПУ процедуру медіації, яку може ініціювати будь-яка особа, яка вважає, що стала жертвою знущань на робочому місці, або особою, звинуваченою в знущаннях.

РОЛЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СТАНОВЛЕННІ В УКРАЇНІ СИСТЕМИ ПЕРЕХОДУ ВІД ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ДО ЦИВІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Віталій Москвич

здобувач Закладу вищої освіти «Міжнародний університет бізнесу і права»(Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-2443-0405

Anotation. Анотація. У статті детально проаналізовані повноваження органів місцевого самоврядування, які вони реалізують в рамках системи переходу від військової служби до цивільного життя. Автор систематизує означені повноваження в рамках чотирьох груп: установчі, розпорядчі, комунікативні та бюджетно-фінансові. В ході дослідження обгрунтовано необхідність виділення групи консультативно-дорадчих повноважень органів місцевого самоврядування, які передбачають інформаційно-аналітичне забезпечення системи переходу на місцевому рівні шляхом надання учасникам усієї необхідної інформації. Було доведено, що участь органів місцевого самоврядування в системі переходу обумовлена не тільки її конституційно-правовими засадами, а й практикою делегування державою окремих повноважень та необхідністю залучення ветеранів війни до вирішення питань управління територіальною громадою. Наголошено, що органи місцевого самоврядування в системі переходу від військової служби до цивільного життя реалізують свої повноваження на основі принципу системного підходу до сімей ветеранів, який передбачає врахування усіх сфер життєдіяльності (економічної спроможності, навчання та професійної реалізації, стану здоров’я, особливостей батьківського потенціалу, взаємостосунків у родині. Автор систематизує наступні недоліки участі органів місцевого самоврядування в системі переходу від військової служби до цивільного життя: нерозвиненість організаційно-правових форм діяльності, недостатня ефективність механізмів співпраці територіальних громад з іншими громадами та міжнародними інституціями. В ході дослідження аргументовано, що органи місцевого самоврядування, попри наявні проблеми, зберігають значний потенціал для реінтеграції ветеранів війни.
Keywords: Анотація. У статті детально проаналізовані повноваження органів місцевого самоврядування, які вони реалізують в рамках системи переходу від військової служби до цивільного життя. Автор систематизує означені повноваження в рамках чотирьох груп: установчі, розпорядчі, комунікативні та бюджетно-фінансові. В ході дослідження обгрунтовано необхідність виділення групи консультативно-дорадчих повноважень органів місцевого самоврядування, які передбачають інформаційно-аналітичне забезпечення системи переходу на місцевому рівні шляхом надання учасникам усієї необхідної інформації. Було доведено, що участь органів місцевого самоврядування в системі переходу обумовлена не тільки її конституційно-правовими засадами, а й практикою делегування державою окремих повноважень та необхідністю залучення ветеранів війни до вирішення питань управління територіальною громадою. Наголошено, що органи місцевого самоврядування в системі переходу від військової служби до цивільного життя реалізують свої повноваження на основі принципу системного підходу до сімей ветеранів, який передбачає врахування усіх сфер життєдіяльності (економічної спроможності, навчання та професійної реалізації, стану здоров’я, особливостей батьківського потенціалу, взаємостосунків у родині. Автор систематизує наступні недоліки участі органів місцевого самоврядування в системі переходу від військової служби до цивільного життя: нерозвиненість організаційно-правових форм діяльності, недостатня ефективність механізмів співпраці територіальних громад з іншими громадами та міжнародними інституціями. В ході дослідження аргументовано, що органи місцевого самоврядування, попри наявні проблеми, зберігають значний потенціал для реінтеграції ветеранів війни.

ДО РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ «СТАНДАРТИ» І «ПРИНЦИПИ» У ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ: ОНТОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

Ігор Попов

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права
Запорізький національний університет (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-6956-6393

Anotation. Анотація. У статті розглядаються наукові підходи та позиції стосовно розмежування понять «принципи публічної служби» та «стандарти публічної служби» в контексті сучасного стану реформування даного соціального інституту. Проаналізовано визначення принципів публічної служби, які запропоновано вважати спеціальними принципами права, яким характерні особливі ознаки. Зроблено висновок, що досліджувані категорії є взаємозалежними, але не взаємозамінними. Зʼясовано, що при аналізі процесуальних та процедурних питань діяльності публічної служби обидві категорії є застосовними, а основною відмінністю між принципами і стандартами публічної служби є їх онтологічна природа, яка безпосередньо впливає на подальшу правореалізацію та правозастосування. Визначено, що принципи є всезагальними та постійно діючими, незалежно від зовнішніх факторів, більш стійкими до соціально-політичних змін та обумовлюються особливостями розвитку правової системи країни, рівнем захисту прав, свобод та законних інтересів приватних осіб, натомість стандарти відповідають за внутрішньо організаційні процеси діяльності субʼєктів публічної служби, уніфікують ці процеси. Зʼясовано та обґрунтовано, що стандарти реалізують принципи і існують у визначених такими принципами межах.
Keywords: Анотація. У статті розглядаються наукові підходи та позиції стосовно розмежування понять «принципи публічної служби» та «стандарти публічної служби» в контексті сучасного стану реформування даного соціального інституту. Проаналізовано визначення принципів публічної служби, які запропоновано вважати спеціальними принципами права, яким характерні особливі ознаки. Зроблено висновок, що досліджувані категорії є взаємозалежними, але не взаємозамінними. Зʼясовано, що при аналізі процесуальних та процедурних питань діяльності публічної служби обидві категорії є застосовними, а основною відмінністю між принципами і стандартами публічної служби є їх онтологічна природа, яка безпосередньо впливає на подальшу правореалізацію та правозастосування. Визначено, що принципи є всезагальними та постійно діючими, незалежно від зовнішніх факторів, більш стійкими до соціально-політичних змін та обумовлюються особливостями розвитку правової системи країни, рівнем захисту прав, свобод та законних інтересів приватних осіб, натомість стандарти відповідають за внутрішньо організаційні процеси діяльності субʼєктів публічної служби, уніфікують ці процеси. Зʼясовано та обґрунтовано, що стандарти реалізують принципи і існують у визначених такими принципами межах.

СИСТЕМА АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА ТА В УКРАЇНІ: ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Олександр Шира

здобувач кафедри адміністративного, кримінального права і процесу,
Міжнародний університет бізнесу і права (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-0678-1475

Anotation. Анотація. В науковій публікації досліджується система органів адвокатського самоврядування в Республіці Польща та в Україні з метою виокремлення позитивного досвіду організації адвокатського самоврядування в Польщі та визначення можливості та доцільності його імплементації в національну юридичну практику. Адвокатське самоврядування розглядається як гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому законодавством. Методологія дослідження ґрунтується на інструментарії порівняльного законодавства, проте також активно застосовуються філософські та загальнонаукові методи дослідження. Серед спеціально-юридичних методів дослідження застосовується формально-юридичний метод, а також метод юридичного моделювання. Формулюється висновок про те, що як в Республіці Польща, так і в Україні завданнями адвокатського самоврядування є: забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; підтримання високого професійного рівня адвокатів; утворення та забезпечення діяльності органів, що можуть притягти адвоката до дисциплінарної відповідальності; створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності; забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність; забезпечення ведення реєстру адвокатів. Формулюється висновок про те, що перспективність подальшого дослідження даної тематики обумовлена необхідністю наукового узагальнення досвіду Республіки Польща у сфері правової регламентації та практичної реалізації порядку притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
Keywords: Анотація. В науковій публікації досліджується система органів адвокатського самоврядування в Республіці Польща та в Україні з метою виокремлення позитивного досвіду організації адвокатського самоврядування в Польщі та визначення можливості та доцільності його імплементації в національну юридичну практику. Адвокатське самоврядування розглядається як гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому законодавством. Методологія дослідження ґрунтується на інструментарії порівняльного законодавства, проте також активно застосовуються філософські та загальнонаукові методи дослідження. Серед спеціально-юридичних методів дослідження застосовується формально-юридичний метод, а також метод юридичного моделювання. Формулюється висновок про те, що як в Республіці Польща, так і в Україні завданнями адвокатського самоврядування є: забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; підтримання високого професійного рівня адвокатів; утворення та забезпечення діяльності органів, що можуть притягти адвоката до дисциплінарної відповідальності; створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності; забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність; забезпечення ведення реєстру адвокатів. Формулюється висновок про те, що перспективність подальшого дослідження даної тематики обумовлена необхідністю наукового узагальнення досвіду Республіки Польща у сфері правової регламентації та практичної реалізації порядку притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

ЗВІЛЬНЕННЯ КЕРІВНИКА КОМПАНІЇ: ДОСВІД НІДЕРЛАНДІВ

Людмила Пискун

аспірантка кафедри правознавства юридичного факультету
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0003-4294-400X

Anotation. Анотація. У науковій статті розглядається питання звільнення керівника компанії з урахуванням досвіду Нідерландів. Аналізуються особливості правового регулювання процесу звільнення керівників компаній, які обіймають посади статутних директорів, та порівнюються з процедурами звільнення звичайних працівників. Зокрема, досліджується специфіка призначення та звільнення керівників компаній, а також правові наслідки, пов'язані з цими процесами. Автор наголошує на важливості розуміння відмінностей між трудовими та корпоративними відносинами керівників, оскільки саме ці відмінності впливають на механізм їхнього звільнення. У статті детально розглядаються правові норми, які регулюють звільнення керівників у Нідерландах, та особливості захисту їхніх прав у контексті як трудового, так і корпоративного права. Стаття звертає увагу на складнощі, що можуть виникати у процесі звільнення керівника, якщо процедура призначення не була належним чином задокументована або виконана. Приділено судовій практиці, яка ілюструє, як у Нідерландах вирішуються спори, пов'язані зі звільненням керівників компаній. Стаття пропонує практичні рекомендації щодо забезпечення належного правового захисту керівників компаній та мінімізації ризиків під час їхнього звільнення.
Keywords: Анотація. У науковій статті розглядається питання звільнення керівника компанії з урахуванням досвіду Нідерландів. Аналізуються особливості правового регулювання процесу звільнення керівників компаній, які обіймають посади статутних директорів, та порівнюються з процедурами звільнення звичайних працівників. Зокрема, досліджується специфіка призначення та звільнення керівників компаній, а також правові наслідки, пов'язані з цими процесами. Автор наголошує на важливості розуміння відмінностей між трудовими та корпоративними відносинами керівників, оскільки саме ці відмінності впливають на механізм їхнього звільнення. У статті детально розглядаються правові норми, які регулюють звільнення керівників у Нідерландах, та особливості захисту їхніх прав у контексті як трудового, так і корпоративного права. Стаття звертає увагу на складнощі, що можуть виникати у процесі звільнення керівника, якщо процедура призначення не була належним чином задокументована або виконана. Приділено судовій практиці, яка ілюструє, як у Нідерландах вирішуються спори, пов'язані зі звільненням керівників компаній. Стаття пропонує практичні рекомендації щодо забезпечення належного правового захисту керівників компаній та мінімізації ризиків під час їхнього звільнення.

ПРАВОРЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ РІВНОСТІ НА СТАДІЇ ДОБОРУ НА ПОСАДУ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ

Андрій Кабаненко

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-3558-8566

Anotation. Анотація. У статті проаналізовано питання правореалізації принципу рівності на стадії добору на посаду публічної служби. Вказано, що в умовах адаптації публічної служби до стандартів Європейського Союзу та, відповідно, реформування національної публічної служби, важливого значення набуває дослідження принципу рівності на стадії добору на посаду публічної служби та, пов’язаних з цим, вихідних ідей, котрі покладені в основу її організації та функціонування. Особливо актуальним в Україні стало глибоке усвідомлення викликів війни перед таким принципом публічної служби, як принцип рівності. Констатовано, що система публічних органів хоч і є складною та характеризується певними особливостями, проте цей інститут чітко законодавчо врегульований з визначеними принципами публічної служби, серед яких провідне місце займає принцип рівності. Тому особливості публічної служби в окремих органах публічного адміністрування провокують неузгодженість між законодавчими актами, які регулюють питання вступу на публічну службу, та які на сучасному етапі створюють закриту систему публічної служби певного публічного органу зі специфічними умовами вступу і порядком відбору, а також підвищеною оплатою праці. Не варто розмивати оновлену модель публічної служби, а відтак доцільно дотримуватися принципів, що закладені в цю модель, проте удосконалення потребують процедури реалізації цих принципів.
Keywords: Анотація. У статті проаналізовано питання правореалізації принципу рівності на стадії добору на посаду публічної служби. Вказано, що в умовах адаптації публічної служби до стандартів Європейського Союзу та, відповідно, реформування національної публічної служби, важливого значення набуває дослідження принципу рівності на стадії добору на посаду публічної служби та, пов’язаних з цим, вихідних ідей, котрі покладені в основу її організації та функціонування. Особливо актуальним в Україні стало глибоке усвідомлення викликів війни перед таким принципом публічної служби, як принцип рівності. Констатовано, що система публічних органів хоч і є складною та характеризується певними особливостями, проте цей інститут чітко законодавчо врегульований з визначеними принципами публічної служби, серед яких провідне місце займає принцип рівності. Тому особливості публічної служби в окремих органах публічного адміністрування провокують неузгодженість між законодавчими актами, які регулюють питання вступу на публічну службу, та які на сучасному етапі створюють закриту систему публічної служби певного публічного органу зі специфічними умовами вступу і порядком відбору, а також підвищеною оплатою праці. Не варто розмивати оновлену модель публічної служби, а відтак доцільно дотримуватися принципів, що закладені в цю модель, проте удосконалення потребують процедури реалізації цих принципів.

СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, ЩО ВЧИНЯЄТЬСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Олексій Ляшенко

аспірант
Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0002-4997-5047

Anotation. Анотація. У статті систематизовано дослідження, присвячені різним аспектам протидії торгівлі людьми в умовах воєнного стану. Встановлено, що складність виявлення та документування правоохоронними органами фактів торгівлі людьми, вчиненої з використанням мережі Інтернет, зумовлена такими факторами, як: анонімність та знеособленість – 87%; доступність і віддаленість – 83%; транснаціональний характер злочинності – 81%; недосконалість правового регулювання щодо виявлення та документування торгівлі людьми, вчиненої з використанням мережі Інтернет – 79%; інші – 67%. Акцентовано увагу на тому, що серед вітчизняних науковців відсутні комплексні, ґрунтовні дослідження, присвячені протидії торгівлі людьми, вчиненій з використанням мережі Інтернет, у зв’язку з чим виникає необхідність проведення цілеспрямованого дослідження.
Keywords: Анотація. У статті систематизовано дослідження, присвячені різним аспектам протидії торгівлі людьми в умовах воєнного стану. Встановлено, що складність виявлення та документування правоохоронними органами фактів торгівлі людьми, вчиненої з використанням мережі Інтернет, зумовлена такими факторами, як: анонімність та знеособленість – 87%; доступність і віддаленість – 83%; транснаціональний характер злочинності – 81%; недосконалість правового регулювання щодо виявлення та документування торгівлі людьми, вчиненої з використанням мережі Інтернет – 79%; інші – 67%. Акцентовано увагу на тому, що серед вітчизняних науковців відсутні комплексні, ґрунтовні дослідження, присвячені протидії торгівлі людьми, вчиненій з використанням мережі Інтернет, у зв’язку з чим виникає необхідність проведення цілеспрямованого дослідження.

ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНО- ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПРАЦІВНИКА ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ

Олег Гудима

аспірант
Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» (м. Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0008-0528-6614

Anotation. Анотація. У статті досліджено зміст та особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника правоохоронного органу в Україні. Визначено, що обсяг юридичних гарантій, визначених вітчизняним законодавцем, відрізняється, залежно від правоохоронного органу та враховуючи чинник проведення реформ у правоохоронній системі. Надано авторське визначення поняттю «юридичні гарантії реалізації адміністративно-правового статусу працівника правоохоронного органу». Досліджено сутність та особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника Національної поліції України. Проаналізовано особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу директора та детектива Національного антикорупційного бюро України. Запропоновано перелік юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівником Національного антикорупційного бюро України. Досліджено особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника Бюро економічної безпеки України. Визначено необхідність здійснення модернізації таких гарантій , враховуючи тенденції економічного розвитку України. З’ясовано зміст та особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника Державного бюро розслідувань України. Визначено, що ефективність дії юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника правоохоронного органу залежить від оновлення окремих положень чинного законодавства України. Запропоновано внести зміни до чинного законодавства України, зокрема, до Закону України «Про Національну поліцію» та Кодексу адміністративного судочинства України. Запропоновано можливі шляхи удосконалення вітчизняним законодавцем юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівників правоохоронних органів. Запропоновано авторську гарантію ефективності здійснення розслідування економічних злочинів, котра має реалізовуватися на практиці через принцип комплексної взаємодії працівників Бюро з працівниками іноземних об’єднань з протидії вчиненню економічних злочинів. Надано авторське визначення вищезазначеному принципу. Запропоновано здійснити низку заходів з метою удосконалення юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівників ДБР України. Запропоновано внести зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
Keywords: Анотація. У статті досліджено зміст та особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника правоохоронного органу в Україні. Визначено, що обсяг юридичних гарантій, визначених вітчизняним законодавцем, відрізняється, залежно від правоохоронного органу та враховуючи чинник проведення реформ у правоохоронній системі. Надано авторське визначення поняттю «юридичні гарантії реалізації адміністративно-правового статусу працівника правоохоронного органу». Досліджено сутність та особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника Національної поліції України. Проаналізовано особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу директора та детектива Національного антикорупційного бюро України. Запропоновано перелік юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівником Національного антикорупційного бюро України. Досліджено особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника Бюро економічної безпеки України. Визначено необхідність здійснення модернізації таких гарантій , враховуючи тенденції економічного розвитку України. З’ясовано зміст та особливості юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника Державного бюро розслідувань України. Визначено, що ефективність дії юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівника правоохоронного органу залежить від оновлення окремих положень чинного законодавства України. Запропоновано внести зміни до чинного законодавства України, зокрема, до Закону України «Про Національну поліцію» та Кодексу адміністративного судочинства України. Запропоновано можливі шляхи удосконалення вітчизняним законодавцем юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівників правоохоронних органів. Запропоновано авторську гарантію ефективності здійснення розслідування економічних злочинів, котра має реалізовуватися на практиці через принцип комплексної взаємодії працівників Бюро з працівниками іноземних об’єднань з протидії вчиненню економічних злочинів. Надано авторське визначення вищезазначеному принципу. Запропоновано здійснити низку заходів з метою удосконалення юридичних гарантій реалізації адміністративно-правового статусу працівників ДБР України. Запропоновано внести зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІЙ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ: МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Андрій Оксентюк

здобувач
Міжнародного університету бізнесу і права (Херсон, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-6402-5017

Anotation. Анотація. Стаття присвячена вдосконаленню інституту адміністративної відповідальності за правопорушення в сільськогосподарській галузі в Україні. Увагу приділено матеріально-правовим нормам. Використано порівняльно-правовий метод, метод юридичного моделювання, методи вирішення колізій правових норм. Проаналізовано зарубіжний досвід врегулювання адміністративної відповідальності за сільськогосподарські правопорушення. Обґрунтовано, що перспективними напрямками підвищення ефективності адміністративної відповідальності за правопорушення в сільськогосподарській галузі в Україні (в матеріально-правовому аспекті) є, зокрема: систематизація адміністративної відповідальності за порушення правил насінництва і розсадництва; запровадження відповідальності осіб, які зайняли земельну ділянку самовільно, за незнищення дикорослих наркотиковмісних рослин; запровадження адміністративної відповідальності за невикористання земельної ділянки (з відтермінуванням цієї зміни до припинення або скасування воєнного стану); запозичення зарубіжного досвіду диференціації адміністративної відповідальності за правопорушення, предметом яких є земельна ділянка, залежно від площі такої ділянки; вирішення проблеми конкуренції норм, які передбачають відповідальність за порушення вимог проекту землеустрою; запровадження відповідальності за пошкодження межових знаків; розмежування відповідальності за порушення правил технічної експлуатації сільськогосподарської техніки, вчинене вперше і вчинене повторно протягом року.
Keywords: Анотація. Стаття присвячена вдосконаленню інституту адміністративної відповідальності за правопорушення в сільськогосподарській галузі в Україні. Увагу приділено матеріально-правовим нормам. Використано порівняльно-правовий метод, метод юридичного моделювання, методи вирішення колізій правових норм. Проаналізовано зарубіжний досвід врегулювання адміністративної відповідальності за сільськогосподарські правопорушення. Обґрунтовано, що перспективними напрямками підвищення ефективності адміністративної відповідальності за правопорушення в сільськогосподарській галузі в Україні (в матеріально-правовому аспекті) є, зокрема: систематизація адміністративної відповідальності за порушення правил насінництва і розсадництва; запровадження відповідальності осіб, які зайняли земельну ділянку самовільно, за незнищення дикорослих наркотиковмісних рослин; запровадження адміністративної відповідальності за невикористання земельної ділянки (з відтермінуванням цієї зміни до припинення або скасування воєнного стану); запозичення зарубіжного досвіду диференціації адміністративної відповідальності за правопорушення, предметом яких є земельна ділянка, залежно від площі такої ділянки; вирішення проблеми конкуренції норм, які передбачають відповідальність за порушення вимог проекту землеустрою; запровадження відповідальності за пошкодження межових знаків; розмежування відповідальності за порушення правил технічної експлуатації сільськогосподарської техніки, вчинене вперше і вчинене повторно протягом року.

ІНСТРУМЕНТИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ВІЙСЬКОВИХ АДМІНІСТРАЦІЙ

Віталій Ільчишин

аспірант
Київського університету інтелектуальної власності та права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0004-0097-2739

Anotation. Анотація. У статті розкрито наукову природу інструментів публічного адміністрування в правовому регулюванні військових адміністрацій. Доведено, що військові адміністрації використовують низку специфічних інструментів публічного адміністрування, які забезпечують ефективне публічне адміністрування в умовах воєнного стану. Первинним серед таких інструментів є видання підзаконних нормативно-правових актів, які встановлюють обов’язкові для виконання норми вторинного характеру до моменту правозастосування. Адміністративні акти широко застосовуються для встановлення комендантської години, визначення обмежень, необхідних для підтримання громадського порядку та забезпечення безпеки. Спеціальними адміністративними актами є забезпечення заходів щодо мобілізації ресурсів, призову на військову службу та регулювання виробничих процесів, важливих для оборони країни. Організаційні інструменти охоплюють рішення, що ухвалюються військовими адміністраціями для забезпечення належного функціонування сектору безпеки й оборони. Доведено, що як і в інших сферах суспільного життя, широко використовуються в діяльності військово-адміністративні можливості електронного врядування з урахуванням особливостей режиму воєнного стану та дотримання вимог збереження державної таємниці.
Keywords: Анотація. У статті розкрито наукову природу інструментів публічного адміністрування в правовому регулюванні військових адміністрацій. Доведено, що військові адміністрації використовують низку специфічних інструментів публічного адміністрування, які забезпечують ефективне публічне адміністрування в умовах воєнного стану. Первинним серед таких інструментів є видання підзаконних нормативно-правових актів, які встановлюють обов’язкові для виконання норми вторинного характеру до моменту правозастосування. Адміністративні акти широко застосовуються для встановлення комендантської години, визначення обмежень, необхідних для підтримання громадського порядку та забезпечення безпеки. Спеціальними адміністративними актами є забезпечення заходів щодо мобілізації ресурсів, призову на військову службу та регулювання виробничих процесів, важливих для оборони країни. Організаційні інструменти охоплюють рішення, що ухвалюються військовими адміністраціями для забезпечення належного функціонування сектору безпеки й оборони. Доведено, що як і в інших сферах суспільного життя, широко використовуються в діяльності військово-адміністративні можливості електронного врядування з урахуванням особливостей режиму воєнного стану та дотримання вимог збереження державної таємниці.

ПРОЯВИ СВОБОДИ НА СТАДІЇ УХВАЛЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ ТА ЙОГО ВИКОНАННЯ

Віктор Величко

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права
Запорізький національний університет (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0007-0783-9350

Anotation. Анотація. У статті досліджено питання прояву свободи на стадії ухвалення судового рішення в адміністративній справі та його виконання. Вказано, що здійснюючи правосуддя на основі верховенства права, суд забезпечує право кожного на справедливий судовий розгляд та повагу до інших прав і основних свобод, гарантованих Конституцією та законами України. Констатовано, що ухвалюючи рішення та здійснюючи правосуддя на основі верховенства права, суд забезпечує право кожного на справедливий судовий розгляд та повагу до інших прав і основних свобод, гарантованих Конституцією та законами України. Суть прояву свободи на стадії ухвалення судового рішення в адміністративній справі та його виконання є наріжним каменем справедливості та правової цілісності. Цей ключовий процес лежить в основі функціонування адміністративних судів та правової системи в цілому, втілюючи принципи, на яких будуються демократичні суспільства. Сутність прояву свободи у цьому процесі полягає у здатності судді вправно орієнтуватися у різноманітних аспектах справи, ретельно застосовуючи закон. Це вимагає не тільки глибокого розуміння правових принципів, але й мудрості інтерпретувати їх у контексті конкретної адміністративної справи. У цьому процесі судді повинні збалансувати букву закону з духом справедливості, приймаючи рішення, які не тільки вирішують спірне питання, але й позитивно сприяють на правозастосовну практику, тим самим формуючи майбутнє.
Keywords: Анотація. У статті досліджено питання прояву свободи на стадії ухвалення судового рішення в адміністративній справі та його виконання. Вказано, що здійснюючи правосуддя на основі верховенства права, суд забезпечує право кожного на справедливий судовий розгляд та повагу до інших прав і основних свобод, гарантованих Конституцією та законами України. Констатовано, що ухвалюючи рішення та здійснюючи правосуддя на основі верховенства права, суд забезпечує право кожного на справедливий судовий розгляд та повагу до інших прав і основних свобод, гарантованих Конституцією та законами України. Суть прояву свободи на стадії ухвалення судового рішення в адміністративній справі та його виконання є наріжним каменем справедливості та правової цілісності. Цей ключовий процес лежить в основі функціонування адміністративних судів та правової системи в цілому, втілюючи принципи, на яких будуються демократичні суспільства. Сутність прояву свободи у цьому процесі полягає у здатності судді вправно орієнтуватися у різноманітних аспектах справи, ретельно застосовуючи закон. Це вимагає не тільки глибокого розуміння правових принципів, але й мудрості інтерпретувати їх у контексті конкретної адміністративної справи. У цьому процесі судді повинні збалансувати букву закону з духом справедливості, приймаючи рішення, які не тільки вирішують спірне питання, але й позитивно сприяють на правозастосовну практику, тим самим формуючи майбутнє.

ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК ПРИНЦИП ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В МИТНИХ ОРГАНАХ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ПРАВОВИЙ ЗМІСТ

Володимир Касьян

директор Департаменту по роботі з персоналом
Державної митної служби України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-1351-9383

Anotation. Анотація. В статті висвітлено міжнародні та європейські регіональні міжнародні договори та стандарти додержання принципу доброчесності митниками. Доброчесність висвітлено як принцип (правову засаду, кваліфікуючий критер, професійну та етичну вимогу), якому мають відповідати митники, важливий аспект функціонування митних органів, та завдання належного урядування Державної митної служби. З’ясовано, що доброчесність включає ряд обов’язків та правових обмежень для державних службовців митних органів. Досліджено та виокремлено такі обов’язки та правові обмеження. Аналіз Правил етичної поведінки в Державній митній службі України показав, що окремі складові правової вимоги щодо дотримання доброчесності, в ньому не закріплені, або закріплені не належно, а тому його зміст має бути переглянутий. Утвердження доброчесності митників передбачає формування відповідної внутрішньо-організаційної системи та застосування інструментарію реалізації державної антикорупційної політики.
Keywords: Анотація. В статті висвітлено міжнародні та європейські регіональні міжнародні договори та стандарти додержання принципу доброчесності митниками. Доброчесність висвітлено як принцип (правову засаду, кваліфікуючий критер, професійну та етичну вимогу), якому мають відповідати митники, важливий аспект функціонування митних органів, та завдання належного урядування Державної митної служби. З’ясовано, що доброчесність включає ряд обов’язків та правових обмежень для державних службовців митних органів. Досліджено та виокремлено такі обов’язки та правові обмеження. Аналіз Правил етичної поведінки в Державній митній службі України показав, що окремі складові правової вимоги щодо дотримання доброчесності, в ньому не закріплені, або закріплені не належно, а тому його зміст має бути переглянутий. Утвердження доброчесності митників передбачає формування відповідної внутрішньо-організаційної системи та застосування інструментарію реалізації державної антикорупційної політики.

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

Вадим Акімов

Петро Бочан

Владислав Вертель

Ольга Ситнікова

Світлана Федулова, Тетяна Коробейнікова

Оксана Антонюк

Лариса Горенко

Олексій Єна

Роман Луценко

Марія Матковська

Світлана Рошко

Людмила Шаповалова

Христина Шолота, Олеся Антохів-Сколоздра

Вселена Крилова (Вселена Світла)

Андрій Андрейчук

Дмитро Гринько

Павло Полетило

Ігор Хміль

Ігор Валентинович Невар

Віолетта Торяник

Михайло Одуха

Оксана Ярощук

Віталій Москвич

Ігор Попов

Олександр Шира

Людмила Пискун

Андрій Кабаненко

Олексій Ляшенко

Олег Гудима

Андрій Оксентюк

Віталій Ільчишин

Віктор Величко

Володимир Касьян