Журнал №2 (62) / 2024|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Світлана Звєкова

аспірантка кафедри загальної педагогіки і спеціальної освіти
Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-6120-2903

Anotation. Анотація. У сучасних умовах для успішної кар'єри висококваліфікованого фахівця є надзвичайно важливими соціальні та особистісні якості, такі як готовність до рішучих та цілеспрямованих дій, постійне прагнення до самовдосконалення та творчого пошуку, здатність до підвищення ефективності своєї діяльності, а також вміння використовувати новітні інформаційні технології, котрі відіграють значну роль у різних сферах життя, включаючи освіту. Впровадження цих технологій в освітній процес сприяє формуванню дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти. Дослідницька діяльність стимулює розвиток аналітичного мислення, творчого підходу до вирішення проблем, а також розвиток відповідних психологічних якостей, таких як креативність та самостійність. Інноваційні методи навчання, наприклад, кейс-методи, мультимедійні матеріали, інтерактивні платформи та онлайн- курси, допомагають студентам отримувати нові знання та навички у більш ефективний та цікавий спосіб. Це сприяє активізації їхньої дослідницької позиції, а також вміння самостійно проводити дослідження, аналізувати інформацію та робити висновки. Інноваційні технології відкривають нові можливості для розвитку наукових методів, підвищення мотивації до навчання та інтеграції теоретичних знань з практичними завданнями.
Keywords: Анотація. У сучасних умовах для успішної кар'єри висококваліфікованого фахівця є надзвичайно важливими соціальні та особистісні якості, такі як готовність до рішучих та цілеспрямованих дій, постійне прагнення до самовдосконалення та творчого пошуку, здатність до підвищення ефективності своєї діяльності, а також вміння використовувати новітні інформаційні технології, котрі відіграють значну роль у різних сферах життя, включаючи освіту. Впровадження цих технологій в освітній процес сприяє формуванню дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти. Дослідницька діяльність стимулює розвиток аналітичного мислення, творчого підходу до вирішення проблем, а також розвиток відповідних психологічних якостей, таких як креативність та самостійність. Інноваційні методи навчання, наприклад, кейс-методи, мультимедійні матеріали, інтерактивні платформи та онлайн- курси, допомагають студентам отримувати нові знання та навички у більш ефективний та цікавий спосіб. Це сприяє активізації їхньої дослідницької позиції, а також вміння самостійно проводити дослідження, аналізувати інформацію та робити висновки. Інноваційні технології відкривають нові можливості для розвитку наукових методів, підвищення мотивації до навчання та інтеграції теоретичних знань з практичними завданнями.

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА ЯК ФОРМА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ФІЛОЛОГІЇ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ

Діана Кривоніс

викладач кафедри іноземних мов професійного спрямування
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-8560-4826

Anotation. Анотація. У статті досліджується проблема модернізації системи освіти в Україні. Обґрунтовується ідея, що проходження студентами педагогічної практики сприятиме підготовці майбутніх вчителів до інноваційної діяльності. Проводиться аналіз основних видів професійної діяльності, які передбачають засвоєння суб'єктами педагогічної практики наступних функцій: конструктивної, мобілізаційної, організаторської, комунікативної, інформаційної, орієнтаційної, розвиваючої, дослідницької. Формування готовності студентів вишу до інновацій здійснюється під час педпрактики через сприйняття, дослідження та освоєння існуючих методичних розробок; адаптацію до нових умов; перейняття інноваційного досвіду інших вчителів; розроблення власних нововведень (методів, форм, технологій навчання та виховання) для досягнення необхідних результатів; організації та проведення експериментів; підтримці сприятливого клімату в інноваційному педагогічному співтоваристві. Розглядаються інноваційні освітні технології залучені практикантами під час навчання іноземним мовам (інтерактивні технології навчання, технологія Case study, технологія проектного навчання, технологія портфоліо, інформаційно-комунікаційні (комп'ютерні) технології, технології дистанційного навчання), особливості та переваги їх використання. Розкриваються чинники, які можуть перешкоджати реалізації інноваційної діяльності.
Keywords: Анотація. У статті досліджується проблема модернізації системи освіти в Україні. Обґрунтовується ідея, що проходження студентами педагогічної практики сприятиме підготовці майбутніх вчителів до інноваційної діяльності. Проводиться аналіз основних видів професійної діяльності, які передбачають засвоєння суб'єктами педагогічної практики наступних функцій: конструктивної, мобілізаційної, організаторської, комунікативної, інформаційної, орієнтаційної, розвиваючої, дослідницької. Формування готовності студентів вишу до інновацій здійснюється під час педпрактики через сприйняття, дослідження та освоєння існуючих методичних розробок; адаптацію до нових умов; перейняття інноваційного досвіду інших вчителів; розроблення власних нововведень (методів, форм, технологій навчання та виховання) для досягнення необхідних результатів; організації та проведення експериментів; підтримці сприятливого клімату в інноваційному педагогічному співтоваристві. Розглядаються інноваційні освітні технології залучені практикантами під час навчання іноземним мовам (інтерактивні технології навчання, технологія Case study, технологія проектного навчання, технологія портфоліо, інформаційно-комунікаційні (комп'ютерні) технології, технології дистанційного навчання), особливості та переваги їх використання. Розкриваються чинники, які можуть перешкоджати реалізації інноваційної діяльності.

ЗВ’ЯЗОК НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ ІЗ КУЛЬТУРОЮ ТА МЕНТАЛЬНІСТЮ МЕШКАНЦІВ З ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ УКРАЇНИ

Алла Дяченко

кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри промислового дизайну і комп’ютерних технологій, деканка факультету декоративно-прикладного мистецтва
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, членкиня Спілки дизайнерів України, членкиня Національної спілки художників України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4496-5931

Anotation. Анотація. Стаття присвячена дослідженню зв'язку народних промислів з культурою та ментальністю мешканців різних історико-етнографічних регіонів України. Вона розкриває значення народних художніх ремесел у формуванні культурної ідентичності, аналізуючи вплив культурних особливостей і ментальності на їх розвиток. Автори вказують на важливість збереження та розвитку української культури, підкреслюючи роль декоративно-прикладного мистецтва, в тому числі вишивки, гончарства, ковальства, у відображенні унікальності українського народу. Стаття висвітлює історичний розвиток народних промислів, їх взаємозв'язок з ментальністю мешканців та їх роль у формуванні національних цінностей. Дослідження також зосереджено на змінах у народному одязі та на важливості адаптації народних промислів до сучасних умов. Автори роблять висновок, що народні художні промисли є не лише зберігачами культурних цінностей, а й стратегічним ресурсом для розвитку регіонів, впливаючи на створення робочих місць та формування іміджу регіону, а також є актуальним елементом національної культури.
Keywords: Анотація. Стаття присвячена дослідженню зв'язку народних промислів з культурою та ментальністю мешканців різних історико-етнографічних регіонів України. Вона розкриває значення народних художніх ремесел у формуванні культурної ідентичності, аналізуючи вплив культурних особливостей і ментальності на їх розвиток. Автори вказують на важливість збереження та розвитку української культури, підкреслюючи роль декоративно-прикладного мистецтва, в тому числі вишивки, гончарства, ковальства, у відображенні унікальності українського народу. Стаття висвітлює історичний розвиток народних промислів, їх взаємозв'язок з ментальністю мешканців та їх роль у формуванні національних цінностей. Дослідження також зосереджено на змінах у народному одязі та на важливості адаптації народних промислів до сучасних умов. Автори роблять висновок, що народні художні промисли є не лише зберігачами культурних цінностей, а й стратегічним ресурсом для розвитку регіонів, впливаючи на створення робочих місць та формування іміджу регіону, а також є актуальним елементом національної культури.

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ІНФОГРАФІКИ В КОНТЕКСТІ ВЕБСЕРЕДОВИЩА

Іван Селіванов

аспірант, асистент кафедри дизайну та основ архітектури
Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка» (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3416-3620

Anotation. Анотація. Дана стаття аналізує розвиток вебінфографіки, від простих візуальних засобів до комплексних цифрових презентацій, підкреслюючи як технологічні зміни та соціальні медіа вплинули на її дизайн та значення у сучасному інформаційному просторі. Актуальність дослідження зумовлена потребою розуміння історичних етапів розвитку інфографіки в контексті вебсередовища, враховуючи стрімкий прогрес цифрових технологій та їх вплив на візуальну комунікацію. Мета статті полягає в тому, щоб розробити періодизацію еволюції інфографіки в контексті вебсередовища, охарактеризувати ключові технологічні інновації та оцінити їхній вплив на методики візуалізації інформації. Методологічна основа дослідження включає історичний аналіз для виявлення та систематизації етапів розвитку інфографічної презентації та оцінки впливу соціокультурних та технологічних факторів на її дизайн. Описовий аналіз використовується для детального вивчення виражальних особливостей вебінфографіки та змін у її передачі інформації. Загалом, стаття висвітлює потенціал сучасних технологій для покращення графічної комунікації та закладає основу для подальших досліджень у сфері інноваційних методів візуалізації даних.
Keywords: Анотація. Дана стаття аналізує розвиток вебінфографіки, від простих візуальних засобів до комплексних цифрових презентацій, підкреслюючи як технологічні зміни та соціальні медіа вплинули на її дизайн та значення у сучасному інформаційному просторі. Актуальність дослідження зумовлена потребою розуміння історичних етапів розвитку інфографіки в контексті вебсередовища, враховуючи стрімкий прогрес цифрових технологій та їх вплив на візуальну комунікацію. Мета статті полягає в тому, щоб розробити періодизацію еволюції інфографіки в контексті вебсередовища, охарактеризувати ключові технологічні інновації та оцінити їхній вплив на методики візуалізації інформації. Методологічна основа дослідження включає історичний аналіз для виявлення та систематизації етапів розвитку інфографічної презентації та оцінки впливу соціокультурних та технологічних факторів на її дизайн. Описовий аналіз використовується для детального вивчення виражальних особливостей вебінфографіки та змін у її передачі інформації. Загалом, стаття висвітлює потенціал сучасних технологій для покращення графічної комунікації та закладає основу для подальших досліджень у сфері інноваційних методів візуалізації даних.

ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРТЕПІАННОГО ЦИКЛУ ЖАННИ КОЛОДУБ «ДИТЯЧИЙ АЛЬБОМ»

Римма Сулим

кандидат мистецтвознавства, доцент (Суми, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3409-424X

Anotation. Анотація. Стаття присвячена дослідженню фортепіанного циклу Жанни Колодуб «Дитячий альбом», який адресований дітям молодшого шкільного віку. Уперше в українському музикознавстві здійснено детальний аналіз усіх восьми мініатюр цього циклу, охарактеризовано художньо-образний зміст кожної п'єси і розкрито їх стильові особливості. У процесі дослідження використано системний підхід, що передбачає різні методи музикознавчого аналізу (інтонаційного, структурного, гармонічного, стильового). У результаті дослідження з'ясовано, що у цьому творі композиторка вдало відтворила характерні для дитячої музики художньо-образні сфери: світ дитячих ігор та розваг, пейзажну замальовку, жанрову народну сценку, образи птахів і відображення різних настроїв сучасних дітей. Встановлено, що у цьому циклі має місце типовий для сучасного музичного мистецтва синтез різних стилів: поряд із неофольклорними тенденціями, ознаками неокласицизму та експресіонізму, у деяких мініатюрах використано джазові ритми і гармонії. Вказано також на те, що у п’єсах цього циклу застосовано елементи таких новітніх композиторських технік, як сонористика, мінімалізм, полідіатоніка, політональність і навіть деякі шумові ефекти.
Keywords: Анотація. Стаття присвячена дослідженню фортепіанного циклу Жанни Колодуб «Дитячий альбом», який адресований дітям молодшого шкільного віку. Уперше в українському музикознавстві здійснено детальний аналіз усіх восьми мініатюр цього циклу, охарактеризовано художньо-образний зміст кожної п'єси і розкрито їх стильові особливості. У процесі дослідження використано системний підхід, що передбачає різні методи музикознавчого аналізу (інтонаційного, структурного, гармонічного, стильового). У результаті дослідження з'ясовано, що у цьому творі композиторка вдало відтворила характерні для дитячої музики художньо-образні сфери: світ дитячих ігор та розваг, пейзажну замальовку, жанрову народну сценку, образи птахів і відображення різних настроїв сучасних дітей. Встановлено, що у цьому циклі має місце типовий для сучасного музичного мистецтва синтез різних стилів: поряд із неофольклорними тенденціями, ознаками неокласицизму та експресіонізму, у деяких мініатюрах використано джазові ритми і гармонії. Вказано також на те, що у п’єсах цього циклу застосовано елементи таких новітніх композиторських технік, як сонористика, мінімалізм, полідіатоніка, політональність і навіть деякі шумові ефекти.

СТАН ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ НА ПЕРЕДОДНІ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ В 2014 Р.

Олег Ананьїн

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, старший офіцер Головного експертно-криміналістичного центру
Державної прикордонної служби України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8757-1663

Anotation. Анотація. В статті представлено результати історичного дослідження щодо стану Державної прикордонної служби України на початку 2014 р., що дозволяє отримати загальне уявлення про результати реформ, які відбувалися в українському прикордонному відомстві з 2000 р. Саме з того року в реформуванні Державної прикордонної служби було взято курс на впровадження принципів охорони кордону, прийнятих в державах Європейського Союзу. Крім того викликають певний історичний інтерес питання щодо безпосереднього стану в якому перебувала національна прикордонна інституція України, що відповідала за охорону державного кордону напередодні російської збройної агресії 2014 р. Наголошено, що в результаті реформ, станом на початок 2014 р. Державна прикордонна служба вже являла собою правоохоронний орган європейського зразка, який здійснював охорону державного кордону України правоохоронними методами. ЇЇ організаційна структура та система управління була побудована на зразок прикордонних інституцій держав Європейського Союзу.
Keywords: Анотація. В статті представлено результати історичного дослідження щодо стану Державної прикордонної служби України на початку 2014 р., що дозволяє отримати загальне уявлення про результати реформ, які відбувалися в українському прикордонному відомстві з 2000 р. Саме з того року в реформуванні Державної прикордонної служби було взято курс на впровадження принципів охорони кордону, прийнятих в державах Європейського Союзу. Крім того викликають певний історичний інтерес питання щодо безпосереднього стану в якому перебувала національна прикордонна інституція України, що відповідала за охорону державного кордону напередодні російської збройної агресії 2014 р. Наголошено, що в результаті реформ, станом на початок 2014 р. Державна прикордонна служба вже являла собою правоохоронний орган європейського зразка, який здійснював охорону державного кордону України правоохоронними методами. ЇЇ організаційна структура та система управління була побудована на зразок прикордонних інституцій держав Європейського Союзу.

ТРАДИЦІЇ ІСТОРИЗМУ Й МІФОЛОГІЗМУ В ТВОРЧОСТІ ТОНІ МОРРІСОН

Інесса Анікіна, Тетяна Мельник

Інесса Анікіна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри прикладної лінгвістики, зарубіжної літератури та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, Україна)
Тетяна Мельник, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології, перекладу та зарубіжної літератури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-2760-8422, ORCID ID: 0000-0002-2258-7389

Anotation. Анотація. Статтю присвячено аналізу творчості Тоні Моррісон в аспекті застосування традицій історизму та міфологізму. Головну увагу зосереджено на інтертекстуальних елементах, таких як біблійні алюзії, ремінісценції та імена персонажів, що мають глибокі культурні, а також історичні значення. У статті розглянуто біблійні посилання в романах Т. Моррісон, зокрема в «Пісні Соломона» та «Коханій», що підкреслює глибоке занурення авторки в релігійні контексти. Окреслено вплив масової культури на формування ідентичності персонажів, особливо в контексті недосяжних стандартів краси та їхнього впливу на афроамериканське суспільство. У статті запропоновано власне тлумачення понять «історизм» і «міфологізм». На основі цього тлумачення творчість Т. Моррісон розглядається як багатошарова структура, яка досліджує психологічні, соціальні та культурні проблеми афроамериканської спільноти крізь призму міфологічних й історичних наративів, що підкреслюють важливість культурної пам’яті та традицій у процесі формування ідентичності. У завершальній частині статті запропоновано перспективи подальших досліджень, зокрема порівняльний аналіз її творчості з іншими афроамериканськими авторами та використання психоаналітичного підходу для глибшого розуміння її літературної техніки та тематики. Таким чином, стаття пропонує багатогранний підхід до вивчення творчості Тоні Моррісон з огляду на її значущість у контексті американської літератури та культурної спадщини афроамериканського народу.
Keywords: Анотація. Статтю присвячено аналізу творчості Тоні Моррісон в аспекті застосування традицій історизму та міфологізму. Головну увагу зосереджено на інтертекстуальних елементах, таких як біблійні алюзії, ремінісценції та імена персонажів, що мають глибокі культурні, а також історичні значення. У статті розглянуто біблійні посилання в романах Т. Моррісон, зокрема в «Пісні Соломона» та «Коханій», що підкреслює глибоке занурення авторки в релігійні контексти. Окреслено вплив масової культури на формування ідентичності персонажів, особливо в контексті недосяжних стандартів краси та їхнього впливу на афроамериканське суспільство. У статті запропоновано власне тлумачення понять «історизм» і «міфологізм». На основі цього тлумачення творчість Т. Моррісон розглядається як багатошарова структура, яка досліджує психологічні, соціальні та культурні проблеми афроамериканської спільноти крізь призму міфологічних й історичних наративів, що підкреслюють важливість культурної пам’яті та традицій у процесі формування ідентичності. У завершальній частині статті запропоновано перспективи подальших досліджень, зокрема порівняльний аналіз її творчості з іншими афроамериканськими авторами та використання психоаналітичного підходу для глибшого розуміння її літературної техніки та тематики. Таким чином, стаття пропонує багатогранний підхід до вивчення творчості Тоні Моррісон з огляду на її значущість у контексті американської літератури та культурної спадщини афроамериканського народу.

АПОФЕОЗ УМАНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ ЛІТА 1941 РОКУ: ПОЇЗДКА А. ГІТЛЕРА ТА Б. МУССОЛІНІ НА СХІДНИЙ ФРОНТ

Катерина Москальчук

аспірантка кафедри історії України та всесвітньої історії
Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (Кропивницький, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1393-3945

Anotation. Анотація. На початку серпня 1941 року військам німецької групи армій «Південь» вдалось оточити та знищити 6-у та 12-у радянські армії неподалік міста Умань. Вперше в ході Східної кампанії військам Вермахту вдалось захопити у полон двох командувачів армій (генерал-лейтенант І. Музиченка та генерал-майора П. Понєдєліна). Успіхи в «Уманському оточенні» відкрили шлях для подальшого успішного наступу німецьких військових з’єднань на Київ та в район економічно важливого Донецького промислового басейну. Особливе значення подій на початку серпня для реалізації плану «Барбаросса» підкреслює візит А. Гітлера та Б. Муссоліні в Умань. Поїздка стала потужним ідеологічним інструментом на окупованій території України та серйозним викликом для Радянського Союзу та його союзників.
Keywords: Анотація. На початку серпня 1941 року військам німецької групи армій «Південь» вдалось оточити та знищити 6-у та 12-у радянські армії неподалік міста Умань. Вперше в ході Східної кампанії військам Вермахту вдалось захопити у полон двох командувачів армій (генерал-лейтенант І. Музиченка та генерал-майора П. Понєдєліна). Успіхи в «Уманському оточенні» відкрили шлях для подальшого успішного наступу німецьких військових з’єднань на Київ та в район економічно важливого Донецького промислового басейну. Особливе значення подій на початку серпня для реалізації плану «Барбаросса» підкреслює візит А. Гітлера та Б. Муссоліні в Умань. Поїздка стала потужним ідеологічним інструментом на окупованій території України та серйозним викликом для Радянського Союзу та його союзників.

ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ В МАСОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ

Світлана Суворова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов
Придніпровської державної академії будівництва і архітектури (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-5341-2963

Anotation. Анотація. Категорія простору, як і категорія часу, співвідносить текст із певною ситуацією, але вже не з течією. Художній простір відрізняється від реального подібно до стосунків на шкалі часу. Реальний простір глобальний, безперервний і подільний. Художній простір відтворює ці властивості і додає до них ще одну – конкретність. Речі не лише конституюють простір, але й структурно його організовують – ці слова про міфопоетичний простір можна застосувати до всього художнього. Крім того, художній простір має певну рамку або орієнтацію щодо центру, цим центром є суб’єкт цілого тексту, його автор, а рамки задаються ним. Порівняно з розмовним текстом, який також містить ознаку антропоцентричності, художній текст вирізняється зваженістю просторового вирішення: воно не продиктовано реальною ситуацією, а є одним із компонентів авторського задуму.
Keywords: Анотація. Категорія простору, як і категорія часу, співвідносить текст із певною ситуацією, але вже не з течією. Художній простір відрізняється від реального подібно до стосунків на шкалі часу. Реальний простір глобальний, безперервний і подільний. Художній простір відтворює ці властивості і додає до них ще одну – конкретність. Речі не лише конституюють простір, але й структурно його організовують – ці слова про міфопоетичний простір можна застосувати до всього художнього. Крім того, художній простір має певну рамку або орієнтацію щодо центру, цим центром є суб’єкт цілого тексту, його автор, а рамки задаються ним. Порівняно з розмовним текстом, який також містить ознаку антропоцентричності, художній текст вирізняється зваженістю просторового вирішення: воно не продиктовано реальною ситуацією, а є одним із компонентів авторського задуму.

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Володимир Таран, Таісія Гайворонська

Володимир Таран, доктор філософських наук, професор, професор кафедри соціальної роботи Національного університету «Запорізька політехніка» (Запоріжжя, Україна)
Таісія Гайворонська, кандидат філософських наук, доцент, декан факультету соціальних наук Національного університету «Запорізька політехніка» (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1581-2565, ORCID ID: 0000-0002-1165-0194

Anotation. Анотація. У статті аналізується проблема формування соціальної політики в Україні. Конкретним визначенням такої політики звичайно виступає модель держави, котра корелює із закріпленими в Конституції її типовими ознаками, базовими принципами функціонування та сформованою в суспільстві системою цінностей. Формування такої моделі потребує стабільності. Україна ж є перехідною, нестабільною державою, в якій триває процес переходу від радянського типу держави до сучасної європейської. Його підживлює збереження діаметрально протилежних поглядів на перспективи розвитку української державності, що не дозволяє чітко дотримуватися реалізації закладеного в Конституції України типу української держави і заважає визначенню базових підходів щодо соціальної політики держави. Серйозним випробуванням на цьому шляху стала військова агресій Росії, яка вплинула на всі аспекти суспільного життя. В політиці це призвело до «блукання» між різними ідеологічними концепціями розвитку України (ліберальної, безідеологічної, україно-центричної, авторитарної), що відповідають різним типам держав з різними принципами соціальної політики. А це представляє перешкоду на шляху розробки чіткої її моделі в сучасній Україні.
Keywords: Анотація. У статті аналізується проблема формування соціальної політики в Україні. Конкретним визначенням такої політики звичайно виступає модель держави, котра корелює із закріпленими в Конституції її типовими ознаками, базовими принципами функціонування та сформованою в суспільстві системою цінностей. Формування такої моделі потребує стабільності. Україна ж є перехідною, нестабільною державою, в якій триває процес переходу від радянського типу держави до сучасної європейської. Його підживлює збереження діаметрально протилежних поглядів на перспективи розвитку української державності, що не дозволяє чітко дотримуватися реалізації закладеного в Конституції України типу української держави і заважає визначенню базових підходів щодо соціальної політики держави. Серйозним випробуванням на цьому шляху стала військова агресій Росії, яка вплинула на всі аспекти суспільного життя. В політиці це призвело до «блукання» між різними ідеологічними концепціями розвитку України (ліберальної, безідеологічної, україно-центричної, авторитарної), що відповідають різним типам держав з різними принципами соціальної політики. А це представляє перешкоду на шляху розробки чіткої її моделі в сучасній Україні.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ КРИЗИ ТА САМООЦІНКА ПСИХІЧНОГО СТАНУ

Борис Біліловець, Олена Нежинська

Борис Біліловець, студент Навчально-наукового інституту психології Університету економіки та права «КРОК» (Київ, Україна)
Олена Нежинська, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, педагогіки та суспільних дисциплін, Державного податкового університету (Ірпінь, Україна)

ORCID ID: 0009-0001-3556-8515, ORCID ID: 0000-0002-0800-356X

Anotation. Анотація. У статті визначений рівень самоактуалізації дорослих під час кризових ситуацій, зокрема війни в Україні, за допомогою емпіричного дослідження, яке було проведене серед біженців, внутрішньо переміщених осіб (надалі – ВПО) та дітей ВПО. Зокрема визначено, що 27% дорослих мають високий рівень самоактуалізації, 43% середній, а 30% низький. Загалом це вказує на те, що переважна більшість досліджуваних дорослих здатна до навчання, використання власних вмінь та навичок, адаптації до кризових ситуацій та здатні до самореалізації на даний час також попри всі випробування. Щодо дітей, то вони є тривожними, досить багато із них мають різного рівня прояви невротизму, скаржаться на постійно негативний настрій, здатні проявляти агресію, є надмірно чутливими до подразників, велика частина з них має низький рівень зацікавленості та концентрації уваги, що вказує на потребу в професійній психологічній допомозі.
Keywords: Анотація. У статті визначений рівень самоактуалізації дорослих під час кризових ситуацій, зокрема війни в Україні, за допомогою емпіричного дослідження, яке було проведене серед біженців, внутрішньо переміщених осіб (надалі – ВПО) та дітей ВПО. Зокрема визначено, що 27% дорослих мають високий рівень самоактуалізації, 43% середній, а 30% низький. Загалом це вказує на те, що переважна більшість досліджуваних дорослих здатна до навчання, використання власних вмінь та навичок, адаптації до кризових ситуацій та здатні до самореалізації на даний час також попри всі випробування. Щодо дітей, то вони є тривожними, досить багато із них мають різного рівня прояви невротизму, скаржаться на постійно негативний настрій, здатні проявляти агресію, є надмірно чутливими до подразників, велика частина з них має низький рівень зацікавленості та концентрації уваги, що вказує на потребу в професійній психологічній допомозі.

ПЕРСПЕКТИВИ СОЦІОЛОГІЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ І НЕБЕЗПЕКИ ЦИФРОВОГО ПОЗИТИВІЗМУ

Володимир Ніколаєнко

PhD соціологічних наук, доцент кафедри соціології та політичних наук факультету міжнародних відносин
Національного авіаційного університету (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4648-6048

Anotation. Анотація. З огляду на інтенсивний розвиток науки, яка увійшла в корпус соціологічних наук під назвою діджитальної або цифрової соціології (digital sociology), а також з огляду на те, що вже сама назва науки відіграє функцію своєрідної методологічної настанови, бо в ній, як правило, має бути точна вказівка на її предмет і метод, є потреба уточнити як означену назву, так і, відповідно, логічні визначення предмету і методу. Автор доводить, що, назва «соціологія цифровізації» є більш точною, бо в ній чітко вказується на те, що соціологія ‒ це метод дослідження, а предметом є цифровізація як система соціально орієнтованих дій, яка тягне за собою вагомі структурні зміни в суспільстві, завдяки яким формується цифрове суспільство та, відповідно, цифрова культура, а також велика низка похідних від неї, а саме, цифрова нерівність, цифровий розрив і таке інше. В статті піддано аналізу цифровий позитивізм як латентну методологічну установку, яка, насправді, замість намагання досягти максимальної об’єктивності в соціальних дослідженнях, тяжіє до суб’єктивізму, з яким пов’язана низка небезпек соціального порядку.
Keywords: Анотація. З огляду на інтенсивний розвиток науки, яка увійшла в корпус соціологічних наук під назвою діджитальної або цифрової соціології (digital sociology), а також з огляду на те, що вже сама назва науки відіграє функцію своєрідної методологічної настанови, бо в ній, як правило, має бути точна вказівка на її предмет і метод, є потреба уточнити як означену назву, так і, відповідно, логічні визначення предмету і методу. Автор доводить, що, назва «соціологія цифровізації» є більш точною, бо в ній чітко вказується на те, що соціологія ‒ це метод дослідження, а предметом є цифровізація як система соціально орієнтованих дій, яка тягне за собою вагомі структурні зміни в суспільстві, завдяки яким формується цифрове суспільство та, відповідно, цифрова культура, а також велика низка похідних від неї, а саме, цифрова нерівність, цифровий розрив і таке інше. В статті піддано аналізу цифровий позитивізм як латентну методологічну установку, яка, насправді, замість намагання досягти максимальної об’єктивності в соціальних дослідженнях, тяжіє до суб’єктивізму, з яким пов’язана низка небезпек соціального порядку.

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАКІВ ІЗ ФАБІНГОМ

Юлія Рукштель

аспірант кафедри психіатрії, медичної та спеціальної психології
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

ORCID ID: 0000-0002-0052-3982

Anotation. Анотація. У роботі представлено результати експериментального дослідження визначення особливостей соціально-психологічної адаптації підлітків та юнаків які мають прояви фабінгу. Методи дослідження включали: аналіз, порівняння, узагальнення й систематизацію наукових надбань із обраної проблематики; констатуючий психодіагностичний експеримент та статистично-математичну обробку даних (проведено: кореляційний аналіз за К. Пірсоном, аналіз за коефіцієнтом каппа Коєна). Вибірка дослідження включала опитування 316 осіб, віком 15–17 років – 141 особу та 144 особи віком 18–21 рік. За результатами встановлено, що для обох груп респондентів показники Bc нижчі за 0,05. При цьому для підлітків ці значення за деякими аспектами соціально-психологічної адаптації є дещо вищими ніж для юнаків. Порівнюючи показники каппа Коєна (Kw) відзначено, що в обох групах фабінг має негативний вплив на рівень адаптації та психологічний комфорт. Однак у юнаків виявлено сильніший вплив фабінгу на їхню соціально-психологічну адаптацію порівняно з підлітками. Це може вказувати на те, що з віком проблеми, пов'язані з фабінгом, можуть поглиблюватися, вимагаючи більшої уваги та психологічної корекції.
Keywords: Анотація. У роботі представлено результати експериментального дослідження визначення особливостей соціально-психологічної адаптації підлітків та юнаків які мають прояви фабінгу. Методи дослідження включали: аналіз, порівняння, узагальнення й систематизацію наукових надбань із обраної проблематики; констатуючий психодіагностичний експеримент та статистично-математичну обробку даних (проведено: кореляційний аналіз за К. Пірсоном, аналіз за коефіцієнтом каппа Коєна). Вибірка дослідження включала опитування 316 осіб, віком 15–17 років – 141 особу та 144 особи віком 18–21 рік. За результатами встановлено, що для обох груп респондентів показники Bc нижчі за 0,05. При цьому для підлітків ці значення за деякими аспектами соціально-психологічної адаптації є дещо вищими ніж для юнаків. Порівнюючи показники каппа Коєна (Kw) відзначено, що в обох групах фабінг має негативний вплив на рівень адаптації та психологічний комфорт. Однак у юнаків виявлено сильніший вплив фабінгу на їхню соціально-психологічну адаптацію порівняно з підлітками. Це може вказувати на те, що з віком проблеми, пов'язані з фабінгом, можуть поглиблюватися, вимагаючи більшої уваги та психологічної корекції.

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЯК МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ НА ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ АВТОМОБІЛЬНИМИ ДОРОГАМИ В УКРАЇНІ

Юрій Вершигора

аспірант Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку
Національного університету «Львівська політехніка» (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-3394-7562

Anotation. Анотація. Забезпечення ефективного та підзвітного управління автомобільними дорогами України є ключовим фактором для розвитку економіки. Державний контроль та регулювання відіграють основну роль у цій сфері, сприяючи дотриманню законодавства, якості та безпеці дорожньої інфраструктури. Метою роботи є проведення розширеного аналізу основних форм та методів державного регулювання та контролю у сфері дорожнього господарства України та їх систематизацію. Для цього здійснено аналіз практики державного контролю та регулювання, наукових статей та законодавства. В роботі досліджено основні функції та повноваження державних органів управління, проаналізовано процес отримання дозволів на будівництво, та ремонт автомобільних доріг. Розглянуто форми та методи державного контролю за дотриманням вимог законодавства. Зроблено висновок, що державний контроль та регулювання відіграють важливу роль у забезпеченні ефективного та підзвітного управління автомобільними дорогами України. Існують різні форми та методи державного контролю, які використовуються для перевірки дотримання законодавства, якості та безпеки дорожньої інфраструктури. Необхідно постійно вдосконалювати систему державного контролю та регулювання для забезпечення її ефективності та відповідності сучасним викликам.
Keywords: Анотація. Забезпечення ефективного та підзвітного управління автомобільними дорогами України є ключовим фактором для розвитку економіки. Державний контроль та регулювання відіграють основну роль у цій сфері, сприяючи дотриманню законодавства, якості та безпеці дорожньої інфраструктури. Метою роботи є проведення розширеного аналізу основних форм та методів державного регулювання та контролю у сфері дорожнього господарства України та їх систематизацію. Для цього здійснено аналіз практики державного контролю та регулювання, наукових статей та законодавства. В роботі досліджено основні функції та повноваження державних органів управління, проаналізовано процес отримання дозволів на будівництво, та ремонт автомобільних доріг. Розглянуто форми та методи державного контролю за дотриманням вимог законодавства. Зроблено висновок, що державний контроль та регулювання відіграють важливу роль у забезпеченні ефективного та підзвітного управління автомобільними дорогами України. Існують різні форми та методи державного контролю, які використовуються для перевірки дотримання законодавства, якості та безпеки дорожньої інфраструктури. Необхідно постійно вдосконалювати систему державного контролю та регулювання для забезпечення її ефективності та відповідності сучасним викликам.

ОРГАНІЗАЦІЯ МОЛОДІЖНОЇ РОБОТИ НА БАЗІ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: РОЛЬ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Гладков Кирило

аспірант кафедри державного управління і місцевого самоврядування
Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7677-1966

Anotation. Анотація. У статті здійснено аналіз напрямів організації молодіжної роботи на базі закладів позашкільної освіти та визначено роль органів державної влади і місцевого самоврядування щодо розвитку системи позашкільної освіти в контексті реалізації державної молодіжної політики. Узагальнено результати наукових досліджень вітчизняних науковців з питань публічного управління в системі позашкільної освіти в контексті реалізації державної молодіжної політики. На основі порівняльної характеристики визначено, що позашкільна освіта та молодіжна робота мають релевантні мету і завдання, а також подібні форми взаємодії з дітьми та молоддю. Виокремлено спектр можливих напрямів організації молодіжної роботи на базі закладів позашкільної освіти. На основі статистичних даних визначено, що використовуючи розгалужену мережу закладів позашкільної освіти можливо розширити молодіжну інфраструктуру, що в свою чергу відкриває нові можливості для розвитку системи позашкільної освіти. Виокремлено проблему забезпечення права молоді на позашкільну освіту в закладах позашкільної освіти, а також надано приклади управлінських рішень щодо вирішення зазначеного питання. Визначено першочергові вектори в діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування щодо організації молодіжної роботи на базі закладів позашкільної освіти та створення молодіжного простору. Акцентовано увагу на актуальності питання розвитку молодіжної інфраструктури через систему позашкільної освіти.
Keywords: Анотація. У статті здійснено аналіз напрямів організації молодіжної роботи на базі закладів позашкільної освіти та визначено роль органів державної влади і місцевого самоврядування щодо розвитку системи позашкільної освіти в контексті реалізації державної молодіжної політики. Узагальнено результати наукових досліджень вітчизняних науковців з питань публічного управління в системі позашкільної освіти в контексті реалізації державної молодіжної політики. На основі порівняльної характеристики визначено, що позашкільна освіта та молодіжна робота мають релевантні мету і завдання, а також подібні форми взаємодії з дітьми та молоддю. Виокремлено спектр можливих напрямів організації молодіжної роботи на базі закладів позашкільної освіти. На основі статистичних даних визначено, що використовуючи розгалужену мережу закладів позашкільної освіти можливо розширити молодіжну інфраструктуру, що в свою чергу відкриває нові можливості для розвитку системи позашкільної освіти. Виокремлено проблему забезпечення права молоді на позашкільну освіту в закладах позашкільної освіти, а також надано приклади управлінських рішень щодо вирішення зазначеного питання. Визначено першочергові вектори в діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування щодо організації молодіжної роботи на базі закладів позашкільної освіти та створення молодіжного простору. Акцентовано увагу на актуальності питання розвитку молодіжної інфраструктури через систему позашкільної освіти.

ПРАВО НА СВОБОДУ ДУМКИ ТА СВОБОДУ ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ: НОРМАТИВНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ТА СУДОВА ПРАКТИКА

Світлана Мілінчук

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0008-4797-225X

Anotation. Анотація. У статті проаналізовано судову практику та нормативне закріплення права на свободу думки та свободу вираження поглядів. Вказано, що ставлення до свободи думки розуміється через систему гарантій, нормативні засади регулювання права на свободу думки, завдяки яким стає можливим реалізація цього права, охорона від протиправних посягань тощо. Адже мало лише декларування права на свободу думки й слова – важливим є встановлення певних нормативних засад регулювання права на свободу думки, тобто закріплення певних умов та засобів, що забезпечують існування свободи думки в демократичному суспільстві. Питання реалізації та забезпечення свободи думки є надзвичайно важливим сьогодні. Право на свободу думки закріплено законодавчо і гарантується як вітчизняним законодавством, так і нормами міжнародного права. Важливим є встановлення певних гарантій права на свободу думки, тобто закріплення певних умов та засобів, які забезпечують існування свободи слова та інформації в демократичному суспільстві.
Keywords: Анотація. У статті проаналізовано судову практику та нормативне закріплення права на свободу думки та свободу вираження поглядів. Вказано, що ставлення до свободи думки розуміється через систему гарантій, нормативні засади регулювання права на свободу думки, завдяки яким стає можливим реалізація цього права, охорона від протиправних посягань тощо. Адже мало лише декларування права на свободу думки й слова – важливим є встановлення певних нормативних засад регулювання права на свободу думки, тобто закріплення певних умов та засобів, що забезпечують існування свободи думки в демократичному суспільстві. Питання реалізації та забезпечення свободи думки є надзвичайно важливим сьогодні. Право на свободу думки закріплено законодавчо і гарантується як вітчизняним законодавством, так і нормами міжнародного права. Важливим є встановлення певних гарантій права на свободу думки, тобто закріплення певних умов та засобів, які забезпечують існування свободи слова та інформації в демократичному суспільстві.

РЕАЛІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ ЩОДО ГАРАНТУВАННЯ БЕЗПЕКИ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Олена Погорілець

науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблем досудового розслідування
Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4739-4441

Anotation. Анотація. Статтю присвячено порівняльному аналізу повноважень поліцейських Національної поліції України, зокрема, працівників підрозділів ювенальної превенції, поліцейських Департаменту патрульної поліції (так звані шкільні офіцери поліції) та поліцейських поліції охорони (офіцери служби освітньої безпеки), які провадять формування безпечного освітнього середовища й профілактичну діяльність у закладах освіти, зокрема діяльність, спрямовану на захист прав і свобод дітей в умовах повномасштабної війни, визначення проблемних питань щодо вдосконалення їхньої роботи та шляхи вирішення. Наголошено, що в результаті дослідження правового механізму організації роботи поліцейських у закладах освіти встановлено, що існують проблемні питання. Аргументовано, що наявність неузгодженості на нормативному рівні в порядку взаємодії між поліцейськими Департаменту патрульної поліції, інспекторами підрозділів ювенальної превенції та, зокрема, поліцейськими поліції охорони при запоруці безпеки дитини у загальноосвітніх закладах може негативно впливати на спільні цілі та завдання профілактичної та безпекової діяльності, оскільки відсутнє чітке законодавче врегулювання цього питання.
Keywords: Анотація. Статтю присвячено порівняльному аналізу повноважень поліцейських Національної поліції України, зокрема, працівників підрозділів ювенальної превенції, поліцейських Департаменту патрульної поліції (так звані шкільні офіцери поліції) та поліцейських поліції охорони (офіцери служби освітньої безпеки), які провадять формування безпечного освітнього середовища й профілактичну діяльність у закладах освіти, зокрема діяльність, спрямовану на захист прав і свобод дітей в умовах повномасштабної війни, визначення проблемних питань щодо вдосконалення їхньої роботи та шляхи вирішення. Наголошено, що в результаті дослідження правового механізму організації роботи поліцейських у закладах освіти встановлено, що існують проблемні питання. Аргументовано, що наявність неузгодженості на нормативному рівні в порядку взаємодії між поліцейськими Департаменту патрульної поліції, інспекторами підрозділів ювенальної превенції та, зокрема, поліцейськими поліції охорони при запоруці безпеки дитини у загальноосвітніх закладах може негативно впливати на спільні цілі та завдання профілактичної та безпекової діяльності, оскільки відсутнє чітке законодавче врегулювання цього питання.