Журнал №3 (63) / 2024|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ

Лія Лукіна

аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, викладач кафедри прикладної лінгвістики, зарубіжної літератури та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6133-5902

Anotation. У статті охарактеризовано особливості використання Інтернет-ресурсів у процесі професійної підготовки майбутніх учителів польської мови. Метою дослідження є проаналізувати та виявити дидактичні можливості різних Інтернет-ресурсів та веб-серверів в освітньому процесі загалом та навчанні польської мови зокрема; визначити переваги, недоліки та перспективи їх використання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів-полоністів. Визначено поняття «Інтернет-ресурси», «освітня платформа», «блог», «соціальні мережі». Представлено освітні платформи, блоги, сайти та Інтернет-сторінки для навчання польської мови різного спрямування. Описано найбільш придатні соціальні мережі, які можна використати у навчанні польської мови, з’ясовано характерні риси соціальних мереж. Виокремлено мобільні застосунки для вивчення лексики та граматики польської мови. Встановлено, що використання Інтернет-ресурсів є ефективним додатковим інструментом навчання польської мови, який інтенсифікує навчальний процес та мотивує студентів до вивчення мови.
Keywords: У статті охарактеризовано особливості використання Інтернет-ресурсів у процесі професійної підготовки майбутніх учителів польської мови. Метою дослідження є проаналізувати та виявити дидактичні можливості різних Інтернет-ресурсів та веб-серверів в освітньому процесі загалом та навчанні польської мови зокрема; визначити переваги, недоліки та перспективи їх використання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів-полоністів. Визначено поняття «Інтернет-ресурси», «освітня платформа», «блог», «соціальні мережі». Представлено освітні платформи, блоги, сайти та Інтернет-сторінки для навчання польської мови різного спрямування. Описано найбільш придатні соціальні мережі, які можна використати у навчанні польської мови, з’ясовано характерні риси соціальних мереж. Виокремлено мобільні застосунки для вивчення лексики та граматики польської мови. Встановлено, що використання Інтернет-ресурсів є ефективним додатковим інструментом навчання польської мови, який інтенсифікує навчальний процес та мотивує студентів до вивчення мови.

ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРАКТИЧНИЙ ВИМІРИ

Яна Попович, Віталій Маракін

Яна Попович, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри політології та загальноправових дисциплін Національного університету «Запорізька політехніка» (Запоріжжя, Україна)
Віталій Маракін, аспірант кафедри політології та загальноправових дисциплін Національного університету «Запорізька політехніка» (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-7509-0459, ORCID ID: 0009-0002-3496-5364

Anotation. В статті проаналізовано сучасні тенденції змін сутності, змісту і форми політичної комунікації. Визначено, що політична комунікація представляє собою комунікаційну взаємодію політичних акторів, органів державного і публічного управління і громадянського суспільства, що передбачає активну залученість громадян в прийнятті управлінських рішень, обговорення проблемних питань розвитку держави і суспільства, підтримку соціально-політичної стабільності та сталості політичної системи суспільства. Провідними чинниками соціальних змін, що впливають на розуміння, форму і зміст політичної комунікації визначено процеси глобалізації (розширення сфери політичної комунікації до глобального рівня, поява нових політичних суб’єктів і рухів тощо), інформатизації (широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій, інструментів е-демократії, соціальних мереж, посилення горизонтального і діалогового рівня політичної комунікації), інтеграції (політична комунікація в контексті інтеграції України в громадський і політичний простір наднаціональних утворень і міжнародних безпекових організацій). Визначено, що сучасна модель політичної комунікації повинна розглядатися в контексті деліберативної парадигми і комунікативного дискурсу в політиці, що ґрунтується на засадах відкритості політичних акторів і їх підзвітності громадянському суспільству, прозорості комунікативного поля, діалогічній формі комунікації і її орієнтованості на партнерську взаємодію держави, політичних інститутів і громадянського суспільства.
Keywords: В статті проаналізовано сучасні тенденції змін сутності, змісту і форми політичної комунікації. Визначено, що політична комунікація представляє собою комунікаційну взаємодію політичних акторів, органів державного і публічного управління і громадянського суспільства, що передбачає активну залученість громадян в прийнятті управлінських рішень, обговорення проблемних питань розвитку держави і суспільства, підтримку соціально-політичної стабільності та сталості політичної системи суспільства. Провідними чинниками соціальних змін, що впливають на розуміння, форму і зміст політичної комунікації визначено процеси глобалізації (розширення сфери політичної комунікації до глобального рівня, поява нових політичних суб’єктів і рухів тощо), інформатизації (широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій, інструментів е-демократії, соціальних мереж, посилення горизонтального і діалогового рівня політичної комунікації), інтеграції (політична комунікація в контексті інтеграції України в громадський і політичний простір наднаціональних утворень і міжнародних безпекових організацій). Визначено, що сучасна модель політичної комунікації повинна розглядатися в контексті деліберативної парадигми і комунікативного дискурсу в політиці, що ґрунтується на засадах відкритості політичних акторів і їх підзвітності громадянському суспільству, прозорості комунікативного поля, діалогічній формі комунікації і її орієнтованості на партнерську взаємодію держави, політичних інститутів і громадянського суспільства.

УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА В АВСТРАЛІЇ

Павло Троян

Перший секретар Посольства України в Австралії

ORCID ID: 0009-0004-4362-7353

Anotation. Попри присутність українців в Австралії ще з кінця ХІХ ст., вести мову про формування саме української громади ми можемо лише після хвилі українських емігрантів, які прибули до нової для себе країни після Другої світової війни. Переважно це були люди, віком 20-40 років, що пройшли війну, перебування в таборах військовополонених, мали чітку громадянську та політичну позицію, що зумовило специфіку формування українського середовища у нових умовах. Уникненню розчинення в австралійському соціокультурному просторі допомогла діяльність групи активістів, які переймалися розвитком українознавчих студій, видавничої справи, освіти тощо. Емігранти кінця XX ст. вже прагнули до вирішення своїх економічних проблем, а не до плекання здобутків попередніх поколінь. Російсько-українська війна продемонструвала, що українці та австралійці українського походження в Австралії переймаються долею історичної батьківщини.
Keywords: Попри присутність українців в Австралії ще з кінця ХІХ ст., вести мову про формування саме української громади ми можемо лише після хвилі українських емігрантів, які прибули до нової для себе країни після Другої світової війни. Переважно це були люди, віком 20-40 років, що пройшли війну, перебування в таборах військовополонених, мали чітку громадянську та політичну позицію, що зумовило специфіку формування українського середовища у нових умовах. Уникненню розчинення в австралійському соціокультурному просторі допомогла діяльність групи активістів, які переймалися розвитком українознавчих студій, видавничої справи, освіти тощо. Емігранти кінця XX ст. вже прагнули до вирішення своїх економічних проблем, а не до плекання здобутків попередніх поколінь. Російсько-українська війна продемонструвала, що українці та австралійці українського походження в Австралії переймаються долею історичної батьківщини.

КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ ДОНАЛЬДА ТРАМПА В ЙОГО ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВАХ ПЕРЕД ПРЕЗИДЕНТСЬКИМИ ВИБОРАМИ 2024 РОКУ

Маркіян Тхір

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології та бізнес-комунікацій ЗВО «Університет Короля Данила» (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6790-1426

Anotation. У цій статті розглядаються комунікативні стратегії, які використовував Дональд Трамп у своїх політичних промовах напередодні президентських виборів 2024 року. Він аналізує риторичні прийоми, прийоми передачі повідомлень і тематичні елементи, які визначають його підхід до публічних виступів. Дослідження підкреслює, як комунікативні стратегії кандидата у президенти США Дональда Трампа розвиваються та адаптуються у відповідь на зміну політичної динаміки та медіа-ландшафту. Висновки показують, що стиль спілкування колишнього президента США Дональда Трампа відзначається прямотою, емоційними закликами та повторенням, які служать для залучення та мобілізації його електорату. Стаття завершується розумінням ширших наслідків цих стратегій для політичної комунікації та пропонує шляхи для майбутніх досліджень у цьому напрямку.
Keywords: У цій статті розглядаються комунікативні стратегії, які використовував Дональд Трамп у своїх політичних промовах напередодні президентських виборів 2024 року. Він аналізує риторичні прийоми, прийоми передачі повідомлень і тематичні елементи, які визначають його підхід до публічних виступів. Дослідження підкреслює, як комунікативні стратегії кандидата у президенти США Дональда Трампа розвиваються та адаптуються у відповідь на зміну політичної динаміки та медіа-ландшафту. Висновки показують, що стиль спілкування колишнього президента США Дональда Трампа відзначається прямотою, емоційними закликами та повторенням, які служать для залучення та мобілізації його електорату. Стаття завершується розумінням ширших наслідків цих стратегій для політичної комунікації та пропонує шляхи для майбутніх досліджень у цьому напрямку.

СТАЛІ МОВНІ СПОЛУКИ ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ

Марія Філіпчук, Ганна Oнуфрійчук

Марія Філіпчук, кандидат філoлoгічних наук, доцент, доцент кафедри історії та культури української мoви Чернівецького націoнальнoгo університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна)
Ганна Oнуфрійчук, кандидат філoлoгічних наук, дoцент кафедри української мoви та культури Націoнальнoгo авіаційнoгo університету (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6818-6890, ORCID ID: 0000-0002-7589-4411

Anotation. Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення сталих мовних сполук, визначення їх внутрішньої форми. Вивчення типового та національного належить до пріоритетних аспектів дослідження лінгвістики, а фразеологічні одиниці, які містять у собі багатий історичний та культурний досвід народу, його цінності, вірування та світогляд, формують національну мовну картину світу українців та виступають засобом національної ідентичності. У статті аналізуємо сталі сполуки, які давно ввійшли в сучасну українську мову, і сполуки, які характерні для говіркового мовлення. З’ясовуємо внутрішню форму фразеологічних одиниць, які безпосередньо відображають актуальні події, настрої та переживання суспільства (особливо під час війни) та виступають засобом національної ідентичності. Розкриваємо внутрішню форму сталих мовних висловів, з’ясовуємо роль фразеологізмів у формуванні свідомості народу.
Keywords: Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення сталих мовних сполук, визначення їх внутрішньої форми. Вивчення типового та національного належить до пріоритетних аспектів дослідження лінгвістики, а фразеологічні одиниці, які містять у собі багатий історичний та культурний досвід народу, його цінності, вірування та світогляд, формують національну мовну картину світу українців та виступають засобом національної ідентичності. У статті аналізуємо сталі сполуки, які давно ввійшли в сучасну українську мову, і сполуки, які характерні для говіркового мовлення. З’ясовуємо внутрішню форму фразеологічних одиниць, які безпосередньо відображають актуальні події, настрої та переживання суспільства (особливо під час війни) та виступають засобом національної ідентичності. Розкриваємо внутрішню форму сталих мовних висловів, з’ясовуємо роль фразеологізмів у формуванні свідомості народу.

КРІЗЬ БІЛІ ОКУЛЯРИ ПРОПАГАНДИ: КРИТИЧНИЙ ДИСКУРС-АНАЛІЗ ВОЄННИХ НОВИН «СУСПІЛЬНОГО»

Діана Забродіна, Анна Тащенко

Діана Забродіна, студентка бакалаврату факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
Анна Тащенко, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9929-777X, ORCID ID: 0000-0002-6038-7337

Anotation. Стаття розглядає явище білої пропаганди в Україні, емпіричний етап дослідження охопив інформаційні повідомлення на базі популярного засобу масової інформації «Суспільне». Авторки наголошують на важливості аналізу як чорної, так і білої пропаганди, адже основні інструменти білої пропаганди можуть бути використані в контексті інформаційних повідомлень чорної пропаганди, і виникає проблема розрізнення видів пропаганди на інформаційному полі. Прикладом наведеного вище явища в розрізі російсько-української війни став фейковий фактчекінг, що ґрунтується на викривлених фактах – у такий спосіб медіаспоживачі хоч і мають доступ до перевірки поданої інформації, але вона є сфабрикованою, тому біла пропаганда стає лише оболонкою для повідомлень чорної пропаганди. Значну увагу у статті приділено результатам критичного дискурс-аналізу окремих актуальних кейсів новин «Суспільного». Було проаналізовано повідомлення, де порушено таку проблематику: адаптація жителів України в особливо небезпечних регіонах, мобілізація в Україні, постачання західних озброєнь та вступ України до складу ЄС і НАТО тощо. У всіх із них було виявлено риси білої пропаганди.
Keywords: Стаття розглядає явище білої пропаганди в Україні, емпіричний етап дослідження охопив інформаційні повідомлення на базі популярного засобу масової інформації «Суспільне». Авторки наголошують на важливості аналізу як чорної, так і білої пропаганди, адже основні інструменти білої пропаганди можуть бути використані в контексті інформаційних повідомлень чорної пропаганди, і виникає проблема розрізнення видів пропаганди на інформаційному полі. Прикладом наведеного вище явища в розрізі російсько-української війни став фейковий фактчекінг, що ґрунтується на викривлених фактах – у такий спосіб медіаспоживачі хоч і мають доступ до перевірки поданої інформації, але вона є сфабрикованою, тому біла пропаганда стає лише оболонкою для повідомлень чорної пропаганди. Значну увагу у статті приділено результатам критичного дискурс-аналізу окремих актуальних кейсів новин «Суспільного». Було проаналізовано повідомлення, де порушено таку проблематику: адаптація жителів України в особливо небезпечних регіонах, мобілізація в Україні, постачання західних озброєнь та вступ України до складу ЄС і НАТО тощо. У всіх із них було виявлено риси білої пропаганди.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ

Василь Папп, Неля Бошота

Василь Папп, доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту, управління економічними процесами та туризму Мукачівського державного університету (Мукачево, Україна)
Неля Бошота, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри готельно-ресторанної та музейної справи Мукачівського державного університету (Мукачево, Україна)

ORCID ID: 0009-0003-9191-3672, ORCID ID: 0000-0002-2239-830X

Anotation. У статті охарактеризовано теоретичні підходи до процесу стратегічного планування розвитку територіальних громад, з урахуванням оптимальності та раціональності використання їх потенціалів, спрямованих на підвищення ефективності та сталості. Розглянуто напрями стратегічного планування, ключові чинники успішності та рекомендації щодо оптимального використання потенціалів розвитку. Авторами охарактеризовано роль органів місцевого самоврядування, представників бізнесу та громадськості у забезпеченні сталого розвитку громад. На рівні місцевого самоврядування запропоновано рекомендації для забезпечення сталого розвитку територіальних громад на довгострокову перспективу, де значна увага приділяється вивченню потенціалу розвитку, включаючи економічні, соціальні та екологічні аспекти, що можуть бути використані для підвищення конкурентоспроможності громад. У статті здійснено класифікацію потенціалів територіальних громад та напрямів їх активізації для формування стратегічних пріоритетів їх розвитку.
Keywords: У статті охарактеризовано теоретичні підходи до процесу стратегічного планування розвитку територіальних громад, з урахуванням оптимальності та раціональності використання їх потенціалів, спрямованих на підвищення ефективності та сталості. Розглянуто напрями стратегічного планування, ключові чинники успішності та рекомендації щодо оптимального використання потенціалів розвитку. Авторами охарактеризовано роль органів місцевого самоврядування, представників бізнесу та громадськості у забезпеченні сталого розвитку громад. На рівні місцевого самоврядування запропоновано рекомендації для забезпечення сталого розвитку територіальних громад на довгострокову перспективу, де значна увага приділяється вивченню потенціалу розвитку, включаючи економічні, соціальні та екологічні аспекти, що можуть бути використані для підвищення конкурентоспроможності громад. У статті здійснено класифікацію потенціалів територіальних громад та напрямів їх активізації для формування стратегічних пріоритетів їх розвитку.

ЮРИДИЧНА ПРИРОДА АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

Олексій Березневич

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-0700-0191

Anotation. В статті виявлено та узагальнено юридичну природу адміністративних поліцейських послуг в Україні. З’ясовано, що об’єктивною основою юридичної природи адміністративних поліцейських послуг є адміністративно-сервісні послуги, які мають здійснюватися з метою найповнішого забезпечення прав, свобод та законних інтересів приватних осіб підрозділами та поліцейськими Національної поліції України. Крім того, адміністративно-примусові послуги (засоби) використовуються для забезпечення відбиття повномасштабного російського терористичного вторгнення, забезпечення громадської безпеки та інших публічних інтересів українського суспільства та держави.
Keywords: В статті виявлено та узагальнено юридичну природу адміністративних поліцейських послуг в Україні. З’ясовано, що об’єктивною основою юридичної природи адміністративних поліцейських послуг є адміністративно-сервісні послуги, які мають здійснюватися з метою найповнішого забезпечення прав, свобод та законних інтересів приватних осіб підрозділами та поліцейськими Національної поліції України. Крім того, адміністративно-примусові послуги (засоби) використовуються для забезпечення відбиття повномасштабного російського терористичного вторгнення, забезпечення громадської безпеки та інших публічних інтересів українського суспільства та держави.

ЗВ’ЯЗОК ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ТРУДОВОГО ПРАВА: ПРАВОВІ ВИКЛИКИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ РИНКУ ПРАЦІ В ЄС

Олександр Галинський

аспірант кафедри правознавства юридичного факультету Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0007-3871-0234

Anotation. Стаття досліджує взаємозв’язок між енергетичною політикою та трудовим правом у контексті Європейського Союзу (ЄС). У світлі зростаючої уваги до сталого розвитку та переходу до відновлюваних джерел енергії, особлива увага приділяється правовим викликам та наслідкам для ринку праці. Переходи до кліматичної нейтральності та «зеленої» економіки впливають на зайнятість у різних секторах, особливо в регіонах, що традиційно залежать від викопних видів палива. Стаття аналізує правові аспекти цього переходу, включаючи роль трудового законодавства у забезпеченні справедливих умов для працівників, а також політичні ініціативи, спрямовані на мінімізацію негативних наслідків для ринку праці. Висвітлено приклади успішних переходів на регіональному рівні та обговорено необхідність комплексного підходу до вирішення викликів, що постають перед працівниками та роботодавцями в умовах енергетичної трансформації.
Keywords: Стаття досліджує взаємозв’язок між енергетичною політикою та трудовим правом у контексті Європейського Союзу (ЄС). У світлі зростаючої уваги до сталого розвитку та переходу до відновлюваних джерел енергії, особлива увага приділяється правовим викликам та наслідкам для ринку праці. Переходи до кліматичної нейтральності та «зеленої» економіки впливають на зайнятість у різних секторах, особливо в регіонах, що традиційно залежать від викопних видів палива. Стаття аналізує правові аспекти цього переходу, включаючи роль трудового законодавства у забезпеченні справедливих умов для працівників, а також політичні ініціативи, спрямовані на мінімізацію негативних наслідків для ринку праці. Висвітлено приклади успішних переходів на регіональному рівні та обговорено необхідність комплексного підходу до вирішення викликів, що постають перед працівниками та роботодавцями в умовах енергетичної трансформації.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ГРАФІКІВ ВІДКЛЮЧЕННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ

Сергій Гаркавенко

аспірант кафедри цивільного, господарського права та процесу Академії адвокатури України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0005-2008-5077

Anotation. Стаття присвячена дослідженню сучасного стану енергетики та законодавства, що забезпечує регулювання застосування графіків відключення електричної енергії в Україні. В умовах перманентних ракетних обстрілів об’єктів критичної інфраструктури енергетики, учасники ринку повинні спрогнозувати та збалансувати ринок електричної енергії таким чином, щоб уникнути перевантаження електричних мереж та можливих аварій в системі. Одним із головних інструментів учасників ринку є застосування графіків відключення електричної енергії. Відповідні графіки дають змогу збалансувати мережу, уникнути дефіциту потужності та хаотичного відключення великої кількості споживачів. Встановлено, що основним нормативним актом, що регулює та забезпечує застосування графіків відключення електричної енергії в Україні, є Інструкція про складання і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 23.11.2006 № 456 та Інструкція про складання і застосування графіків погодинного відключення електроенергії, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.10.2015 № 654. Розкрито питання видів графіків, їх застосування, контроль їх виконання, взаємодія між всіма учасниками.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню сучасного стану енергетики та законодавства, що забезпечує регулювання застосування графіків відключення електричної енергії в Україні. В умовах перманентних ракетних обстрілів об’єктів критичної інфраструктури енергетики, учасники ринку повинні спрогнозувати та збалансувати ринок електричної енергії таким чином, щоб уникнути перевантаження електричних мереж та можливих аварій в системі. Одним із головних інструментів учасників ринку є застосування графіків відключення електричної енергії. Відповідні графіки дають змогу збалансувати мережу, уникнути дефіциту потужності та хаотичного відключення великої кількості споживачів. Встановлено, що основним нормативним актом, що регулює та забезпечує застосування графіків відключення електричної енергії в Україні, є Інструкція про складання і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 23.11.2006 № 456 та Інструкція про складання і застосування графіків погодинного відключення електроенергії, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.10.2015 № 654. Розкрито питання видів графіків, їх застосування, контроль їх виконання, взаємодія між всіма учасниками.

ТЕОРІЇ МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ: ОГЛЯД НАУКОВИХ ДИСКУСІЙ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Микола Кропивницький

кандидат юридичних наук (PhD)

ORCID ID: 0000-0003-0981-0774

Anotation. Стаття присвячена розгляду теорій моделювання соціального забезпечення населення крізь призму теоретичного доробку дослідників соціальної сфери. Річард Морріс Титмусс (1907–1973 рр.), один із очільників Лондонської школи економіки, класифікував держави добробуту на три моделі: а) залишкового добробуту; б) інституційного перерозподілу; в) промислової успішності. Ґ. Еспінг-Андерсен виокремив три моделі держав загального добробуту, які значною мірою перегукуються з моделями Титмусса. Ліберальна англосаксонська модель, яка забезпечує надання мінімальних соціальних стандартів, кореспондує із титмуссівською залишковою моделлю (приклади – Королівство Великобританії та Північної Ірландії, США, Канада), консервативно-корпоративна модель – із моделлю промислової успішності (приклади – Німеччина, Франція, Італія, Австрія), соціал-демократична модель країн Північної Європи – із моделлю інституційного перерозподілу. Наукова дискусія щодо моделей держав загального добробуту вийшла за межі концепції «трьох світів» Еспінга-Андерсена й породила згодом принаймні ще три моделі: а) державу загального добробуту в рамках спеціальних режимів перехідних країн Східної Європи, яку називають посткомуністичним консервативним корпоративізмом; б) сімейно-орієнтовану, конфуціанську модель Японії та нових індустріальних країн Східної Азії; в) південноєвропейську.
Keywords: Стаття присвячена розгляду теорій моделювання соціального забезпечення населення крізь призму теоретичного доробку дослідників соціальної сфери. Річард Морріс Титмусс (1907–1973 рр.), один із очільників Лондонської школи економіки, класифікував держави добробуту на три моделі: а) залишкового добробуту; б) інституційного перерозподілу; в) промислової успішності. Ґ. Еспінг-Андерсен виокремив три моделі держав загального добробуту, які значною мірою перегукуються з моделями Титмусса. Ліберальна англосаксонська модель, яка забезпечує надання мінімальних соціальних стандартів, кореспондує із титмуссівською залишковою моделлю (приклади – Королівство Великобританії та Північної Ірландії, США, Канада), консервативно-корпоративна модель – із моделлю промислової успішності (приклади – Німеччина, Франція, Італія, Австрія), соціал-демократична модель країн Північної Європи – із моделлю інституційного перерозподілу. Наукова дискусія щодо моделей держав загального добробуту вийшла за межі концепції «трьох світів» Еспінга-Андерсена й породила згодом принаймні ще три моделі: а) державу загального добробуту в рамках спеціальних режимів перехідних країн Східної Європи, яку називають посткомуністичним консервативним корпоративізмом; б) сімейно-орієнтовану, конфуціанську модель Японії та нових індустріальних країн Східної Азії; в) південноєвропейську.

ОКРЕМІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ВІДСТОРОНЕННЯ СУДДІ

Тетяна Кутельвас

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0001-5495-2854

Anotation. У статті досліджено окремі напрями підвищення ефективності адміністративно-правового забезпечення здійснення процедури відсторонення судді. Вказано, що інститут дисциплінарної відповідальності суддів відіграє важливу роль у процесі встановлення високих стандартів незалежності, професіоналізму та доброчесності судової влади. Механізм притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачений Конституцією України та Законами України «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Вищу раду правосуддя», покликаний забезпечити повну реалізацію цього права. Ефективність цього механізму визначає не лише стандарти професіоналізму та етики, які вимагаються від осіб, які здійснюють правосуддя, а й рівень довіри до судової влади в цілому. Зроблено висновок, що з метою удосконалення механізму роботи інституту дисциплінарної відповідальності суддів доцільно: 1) розробити і затвердити дисциплінарний статут судді, що містить систему конкретних справ про проступки суддів; 2) диференціювати види юридичної відповідальності (наприклад, штрафи); 3) включати до механізму юридичної відповідальності більш широке коло осіб та органів, які можуть ініціювати процедуру відсторонення залежно від вчиненого суддею правопорушення.
Keywords: У статті досліджено окремі напрями підвищення ефективності адміністративно-правового забезпечення здійснення процедури відсторонення судді. Вказано, що інститут дисциплінарної відповідальності суддів відіграє важливу роль у процесі встановлення високих стандартів незалежності, професіоналізму та доброчесності судової влади. Механізм притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачений Конституцією України та Законами України «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Вищу раду правосуддя», покликаний забезпечити повну реалізацію цього права. Ефективність цього механізму визначає не лише стандарти професіоналізму та етики, які вимагаються від осіб, які здійснюють правосуддя, а й рівень довіри до судової влади в цілому. Зроблено висновок, що з метою удосконалення механізму роботи інституту дисциплінарної відповідальності суддів доцільно: 1) розробити і затвердити дисциплінарний статут судді, що містить систему конкретних справ про проступки суддів; 2) диференціювати види юридичної відповідальності (наприклад, штрафи); 3) включати до механізму юридичної відповідальності більш широке коло осіб та органів, які можуть ініціювати процедуру відсторонення залежно від вчиненого суддею правопорушення.

ВИДАННЯ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНІ

Максим Лимар

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0002-3834-9024

Anotation. В статті розкрито, юридичну природу видання підзаконних нормативно-правових актів загальними і спеціальними адміністративними органами, які здійснюють публічне адміністрування у сфері професійного навчання в Національній поліції України. Доведено, що підзаконні нормативно-правові акти є провідним і єдиним правотворчим інструментом публічного адміністрування у сфері професійного навчання в Національній поліції України. Такі акти роз’яснюють та конкретизують норми відповідних законів, забезпечуючи чіткість, якість та ефективність адміністративної діяльності в сфері професійного поліцейського навчання, утворюючи вторинні норми адміністративного права, необхідні для організації та функціонування системи навчання, закріплюючи порядки та положення, необхідні для реалізації навчальних програм та підготовки кадрів у Національній поліції.
Keywords: В статті розкрито, юридичну природу видання підзаконних нормативно-правових актів загальними і спеціальними адміністративними органами, які здійснюють публічне адміністрування у сфері професійного навчання в Національній поліції України. Доведено, що підзаконні нормативно-правові акти є провідним і єдиним правотворчим інструментом публічного адміністрування у сфері професійного навчання в Національній поліції України. Такі акти роз’яснюють та конкретизують норми відповідних законів, забезпечуючи чіткість, якість та ефективність адміністративної діяльності в сфері професійного поліцейського навчання, утворюючи вторинні норми адміністративного права, необхідні для організації та функціонування системи навчання, закріплюючи порядки та положення, необхідні для реалізації навчальних програм та підготовки кадрів у Національній поліції.

ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЩОДО ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКАМИ: АНАЛІЗ ТА НАСЛІДКИ

Тетяна Перцова

аспірантка кафедри правознавства юридичного факультету Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0003-1522-9182

Anotation. Стаття присвячена дослідженню загальної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо порушення правил етичної поведінки працівниками. Аналіз судових рішень дозволяє зрозуміти, як Суд балансує між захистом прав працівників на свободу вираження поглядів і захистом законних інтересів роботодавців. Розглядається, як наявність або відсутність чітких етичних норм впливає на поведінку працівників у різних контекстах і як це відображається в судових рішеннях. Особлива увага приділяється аналізу критеріїв, які використовує Суд для оцінки допустимості обмеження права на свободу вираження в трудових відносинах. До таких критеріїв належать характер висловлювань, мотиви автора, потенційна шкода, завдана роботодавцю, та суворість накладеної санкції. Стаття підкреслює, що ЄСПЛ прагне забезпечити справедливий баланс між правами працівників і інтересами роботодавців. Водночас, кожен випадок вимагає ретельного аналізу всіх обставин, що дозволяє уникнути формального підходу і врахувати специфіку кожної ситуації, а саме як етичні норми та професійні обов’язки впливають на трудові відносини та правову практику в Європі.
Keywords: Стаття присвячена дослідженню загальної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо порушення правил етичної поведінки працівниками. Аналіз судових рішень дозволяє зрозуміти, як Суд балансує між захистом прав працівників на свободу вираження поглядів і захистом законних інтересів роботодавців. Розглядається, як наявність або відсутність чітких етичних норм впливає на поведінку працівників у різних контекстах і як це відображається в судових рішеннях. Особлива увага приділяється аналізу критеріїв, які використовує Суд для оцінки допустимості обмеження права на свободу вираження в трудових відносинах. До таких критеріїв належать характер висловлювань, мотиви автора, потенційна шкода, завдана роботодавцю, та суворість накладеної санкції. Стаття підкреслює, що ЄСПЛ прагне забезпечити справедливий баланс між правами працівників і інтересами роботодавців. Водночас, кожен випадок вимагає ретельного аналізу всіх обставин, що дозволяє уникнути формального підходу і врахувати специфіку кожної ситуації, а саме як етичні норми та професійні обов’язки впливають на трудові відносини та правову практику в Європі.

СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ ЗДІЙСНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Олександр Шарук

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0000-6320-7015

Anotation. Уточнено, що проблематика визначення системи суб’єктів здійснення адміністративно-правового захисту об’єктів критичної інфраструктури фінансового сектору України є актуальною та науково не розробленою. Зауважено, що це не створює суттєвих перешкод для визначення представників складу системи суб’єктів здійснення адміністративно-правового захисту об’єктів критичної інфраструктури фінансового сектору України, адже норми Закону України «Про критичну інфраструктуру» досить чітко встановлюють її обриси. Наразі можна вести мову про класичний їхній розподіл на секторальних (Міністерство фінансів України, Національний банк України), функціональних (наприклад, органи сектору безпеки, кібербезпеки) і уповноваженого (наразі – Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України) органів. Запропоновано альтернативний варіант розподілу, який дозволяє їх згрупувати за приналежністю до виконуваних задач на тих, що: 1) є репрезентацією цієї системи (Міністерство фінансів України, Національний банк України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб); 2) функціонують для виконання задач секторальних, функціональних та уповноваженого органів захисту критичної інфраструктури в Україні (наприклад, Центр кіберзахисту Національного банку України або Державний центр кіберзахисту Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України); 3) є самостійним міжвідомчим органом з виконанням спеціалізованих функцій (Рада з фінансової стабільності).
Keywords: Уточнено, що проблематика визначення системи суб’єктів здійснення адміністративно-правового захисту об’єктів критичної інфраструктури фінансового сектору України є актуальною та науково не розробленою. Зауважено, що це не створює суттєвих перешкод для визначення представників складу системи суб’єктів здійснення адміністративно-правового захисту об’єктів критичної інфраструктури фінансового сектору України, адже норми Закону України «Про критичну інфраструктуру» досить чітко встановлюють її обриси. Наразі можна вести мову про класичний їхній розподіл на секторальних (Міністерство фінансів України, Національний банк України), функціональних (наприклад, органи сектору безпеки, кібербезпеки) і уповноваженого (наразі – Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України) органів. Запропоновано альтернативний варіант розподілу, який дозволяє їх згрупувати за приналежністю до виконуваних задач на тих, що: 1) є репрезентацією цієї системи (Міністерство фінансів України, Національний банк України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб); 2) функціонують для виконання задач секторальних, функціональних та уповноваженого органів захисту критичної інфраструктури в Україні (наприклад, Центр кіберзахисту Національного банку України або Державний центр кіберзахисту Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України); 3) є самостійним міжвідомчим органом з виконанням спеціалізованих функцій (Рада з фінансової стабільності).

СУТНІСТЬ ТА РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ВОЄННИХ ДІЙ В УКРАЇНІ

Олександр Півненко

Головне управління Національної гвардії України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0009-0009-3528-609X

Anotation. Анотація. Актуалізовано тематику дослідження сутності та ролі державного управління у сфері подолання наслідків воєнних дій в Україні. Встановлено, що існуючи механізми державного реагування на кризові ситуації, що загрожують національній безпеці України, мають відносно слабку ефективність та потребують подальшого наукового розвитку. Запропоновано наведену проблематику розглядати через призму удосконалення процесів державного (публічного) управління на різних ланках державної служби. Підкреслено, що поруч із державною службою у сфері подолання наслідків воєнних дій не менш важливого значення набуває місцеве самоврядування. Визначено, що основоположним механізмом реалізації публічного управління у сфері подолання наслідків воєнних дій в Україні органами місцевого самоврядування є механізм делегування повноважень. Проведено аналіз проєктів номативно-правових актів законодавчої бази та стратегічних документі у сфері подолання наслідків збройної агресії. Обґрунтовано, що головною метою стратегічних змін повинна бути побудова цілісної державної політики щодо реінтеграції деокупованих територій України з урахуванням умов, тривалості та наслідків тимчасової окупації для жителів цих територій та Держави України. Надані напрями подальших наукових розвідок.
Keywords: Анотація. Актуалізовано тематику дослідження сутності та ролі державного управління у сфері подолання наслідків воєнних дій в Україні. Встановлено, що існуючи механізми державного реагування на кризові ситуації, що загрожують національній безпеці України, мають відносно слабку ефективність та потребують подальшого наукового розвитку. Запропоновано наведену проблематику розглядати через призму удосконалення процесів державного (публічного) управління на різних ланках державної служби. Підкреслено, що поруч із державною службою у сфері подолання наслідків воєнних дій не менш важливого значення набуває місцеве самоврядування. Визначено, що основоположним механізмом реалізації публічного управління у сфері подолання наслідків воєнних дій в Україні органами місцевого самоврядування є механізм делегування повноважень. Проведено аналіз проєктів номативно-правових актів законодавчої бази та стратегічних документі у сфері подолання наслідків збройної агресії. Обґрунтовано, що головною метою стратегічних змін повинна бути побудова цілісної державної політики щодо реінтеграції деокупованих територій України з урахуванням умов, тривалості та наслідків тимчасової окупації для жителів цих територій та Держави України. Надані напрями подальших наукових розвідок.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Олександр Кудрявцев

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0001-2458-4552

Anotation. Анотація. У статті досліджено нормативно-правові основи механізму адміністративно-правових засад використання інформаційних технологій та інформаційних ресурсів у сфері публічної служби України. Вказано, що у цифрову епоху, механізм адміністративно-правових засад використання інформаційних технологій та інформаційних ресурсів у сфері публічної служби служить не тільки показником ефективності, але й стратегічним диференціатором. Зроблено висновок, що під механізмом адміністративно-правових засад використання інформаційних технологій та інформаційних ресурсів у сфері публічної служби України можна розуміти систему адміністративно-правових методів, прийомів, засобів і способів, які використовуються у сфері публічної служби в межах своїх повноважень з метою створення необхідних умов для використання інформаційних технологій та інформаційних ресурсів у сфері публічної служби України.
Keywords: Анотація. У статті досліджено нормативно-правові основи механізму адміністративно-правових засад використання інформаційних технологій та інформаційних ресурсів у сфері публічної служби України. Вказано, що у цифрову епоху, механізм адміністративно-правових засад використання інформаційних технологій та інформаційних ресурсів у сфері публічної служби служить не тільки показником ефективності, але й стратегічним диференціатором. Зроблено висновок, що під механізмом адміністративно-правових засад використання інформаційних технологій та інформаційних ресурсів у сфері публічної служби України можна розуміти систему адміністративно-правових методів, прийомів, засобів і способів, які використовуються у сфері публічної служби в межах своїх повноважень з метою створення необхідних умов для використання інформаційних технологій та інформаційних ресурсів у сфері публічної служби України.

ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ СПОРТИВНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Євгеній Гєллєр

здобувач кафедри конституційного та адміністративного права
Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0009-0003-9138-2920

Anotation. Анотація. У статті досліджено принципи адміністративно-правового забезпечення реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості. Вказано, що існують деякі принципи адміністративно-правового забезпечення реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості, які сьогодні є загальноприйнятими. До цих принципів доцільно віднести: верховенство права, законність, рівність, підконтрольність, демократичність, пріоритет державної політики, відповідальність та самостійність, прозорість та підзвітність, участь та плюралізм, субсидіарність, дієвість, ефективність та результативність, системність та комплексність, адаптованість та креативність, цілеспрямованості, врахування думки суб’єктів реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості в процесі прийняття рішень, а також справедливість та підзвітність громаді тощо. Це оптимальний перелік засадничих принципів адміністративно-правового забезпечення реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості, завдання яких полягає в тому, щоб подолати широкі прогалини, які існують між теорією та практикою адміністративно-правового забезпечення реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості.
Keywords: Анотація. У статті досліджено принципи адміністративно-правового забезпечення реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості. Вказано, що існують деякі принципи адміністративно-правового забезпечення реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості, які сьогодні є загальноприйнятими. До цих принципів доцільно віднести: верховенство права, законність, рівність, підконтрольність, демократичність, пріоритет державної політики, відповідальність та самостійність, прозорість та підзвітність, участь та плюралізм, субсидіарність, дієвість, ефективність та результативність, системність та комплексність, адаптованість та креативність, цілеспрямованості, врахування думки суб’єктів реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості в процесі прийняття рішень, а також справедливість та підзвітність громаді тощо. Це оптимальний перелік засадничих принципів адміністративно-правового забезпечення реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості, завдання яких полягає в тому, щоб подолати широкі прогалини, які існують між теорією та практикою адміністративно-правового забезпечення реалізації політики у сфері спортивного розвитку особистості.