Журнал №8 (44) vol. 1 / 2021|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

ФОРМУВАННЯ АВТОРСЬКОГО КРЕДО ІНДИВІДА В УМОВАХ STEM-ІНТЕГРАЦІЙНИХ ІННОВАЦІЙ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ОСВІТИ

Вікторія Атаманчук, Петро Атаманчук

Вікторія Атаманчук, доктор філологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу інформаційно-дидактичного моделювання Національного центру «Мала академія наук України» (Київ, Україна)
Петро Атаманчук, доктор педагогічних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України (відділення фізики та астрономії), експерт Наукової ради Міністерства освіти і науки України, експерт Національного фонду досліджень України, віцепрезидент Академічного товариства Міхала Балудянського (Словаччина); Заслужений працівник освіти України (Кам’янець-Подільський, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-5211-2480, ORCID ID: 0000-0002-3646-8946
Anotation. Матеріал публікації віддзеркалює способи і наслідки управлінських впливів на процес формування компетентнісних і світоглядних якостей індивіда, які синтезовані та узагальнені презентованим доробком. Доцільність здійснюваних нами наукових досліджень доказово співвідносили з необхідністю значного підвищення рейтингу професій природничо-наукових галузей, який сьогодні катастрофічно низький. Схвалена Кабміном «Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)» та STEM-інтеграційні інновації сучасної освіти орієнтують на підвищення рівня природничо-наукової обізнаності індивіда, що згодом сприятиме реалізації важливих державних програм. Унаслідок численних апробацій, наукових аналітик, конкурсів, експертиз, наукових конференцій, опонування дисертацій тощо віднаходились визначальні лінії досліджень та впроваджень, на підставі чого обґрунтовано таке: формування найвищих рівнів компетентностей і світогляду (вміння, навички, переконання, готовність до вчинку, звичка, авторське педагогічне кредо) є наслідком подолання кризових явищ в освіті; показником готовності індивіда досягати окреслених цілей є його здатність фантазувати, висувати гіпотези, планувати, розробляти проєкти тощо. Використання авторських книг у навчанні студентів підтвердило ефективність упровадження технології бінарних цілеорієнтацій.
Keywords: Матеріал публікації віддзеркалює способи і наслідки управлінських впливів на процес формування компетентнісних і світоглядних якостей індивіда, які синтезовані та узагальнені презентованим доробком. Доцільність здійснюваних нами наукових досліджень доказово співвідносили з необхідністю значного підвищення рейтингу професій природничо-наукових галузей, який сьогодні катастрофічно низький. Схвалена Кабміном «Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)» та STEM-інтеграційні інновації сучасної освіти орієнтують на підвищення рівня природничо-наукової обізнаності індивіда, що згодом сприятиме реалізації важливих державних програм. Унаслідок численних апробацій, наукових аналітик, конкурсів, експертиз, наукових конференцій, опонування дисертацій тощо віднаходились визначальні лінії досліджень та впроваджень, на підставі чого обґрунтовано таке: формування найвищих рівнів компетентностей і світогляду (вміння, навички, переконання, готовність до вчинку, звичка, авторське педагогічне кредо) є наслідком подолання кризових явищ в освіті; показником готовності індивіда досягати окреслених цілей є його здатність фантазувати, висувати гіпотези, планувати, розробляти проєкти тощо. Використання авторських книг у навчанні студентів підтвердило ефективність упровадження технології бінарних цілеорієнтацій.

ВНУТРІШКІЛЬНА МЕТОДИЧНА РОБОТА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК ОДНА З ФОРМ ПІДВИЩЕННЯ ЇХ КВАЛІФІКАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ (1945–1991 РР.))

Наталія Басараб

аспірантка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика педагогічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-2702-6716
Anotation. У статті зроблено спробу охарактеризувати роль внутрішкільної методичної роботи як однієї з найбільш активних та результативних форм у процесі підвищення кваліфікації вчителів початкової школи. У всі часи іноземної окупації Західної України влада вважала школи засобом денаціоналізації населення, утвердження своєї імперської політики на окупованих територіях. Зміст освіти і виховання в них відповідав політиці поневолення українського народу, позбавлення його історичної пам’яті, національної свідомості. Українське населення тримали у культурному занепаді. Незважаючи на історичні процеси, які наклали відбиток на розвиток освіти, в тому числі на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, методична робота у школі здійснювалася практично постійно і найбільш повно враховувала запити та потреби вчителів, динамічно реагувала на потреби педагогічної практики. Її зміст визначався загальними цілями державної політики в галузі освіти і конкретними завданнями, що стосувалися колективу загалом чи педагогічного працівника зокрема.
Keywords: У статті зроблено спробу охарактеризувати роль внутрішкільної методичної роботи як однієї з найбільш активних та результативних форм у процесі підвищення кваліфікації вчителів початкової школи. У всі часи іноземної окупації Західної України влада вважала школи засобом денаціоналізації населення, утвердження своєї імперської політики на окупованих територіях. Зміст освіти і виховання в них відповідав політиці поневолення українського народу, позбавлення його історичної пам’яті, національної свідомості. Українське населення тримали у культурному занепаді. Незважаючи на історичні процеси, які наклали відбиток на розвиток освіти, в тому числі на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, методична робота у школі здійснювалася практично постійно і найбільш повно враховувала запити та потреби вчителів, динамічно реагувала на потреби педагогічної практики. Її зміст визначався загальними цілями державної політики в галузі освіти і конкретними завданнями, що стосувалися колективу загалом чи педагогічного працівника зокрема.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ХУДОЖНІХ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ У ФОРМУВАННІ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СУЧАСНОГО СТУДЕНТА

Дмитро Боклах

викладач кафедри іноземних мов та професійної комунікації факультету міжнародних відносин Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Луганськ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-0691-7034
Anotation. Художній англомовний текст уміщує разом із комунікативною, соціокультурною сферами естетичну домінанту, що обумовлює художньо-ціннісні вектори розвитку сучасної особистості. Естетична культура у контексті вивчення іноземної мови постає тлом для формування загальної культури особистості на мистецьких засадах рецепції оригінального тексту. У дослідженні використано аналіз і синтез науково-методичної, філософської літератури, дедукцію її основних положень, конкретизацію та узагальнення отриманих висновків, розглянутих крізь призму системного підходу. Художній текст у вивченні англійської мови має кроскультурні компоненти епохи, авторський стиль, засоби мовної виразності, що продукують утворення лінгвального та пізнавально-мистецького змісту, пов’язаного з ідеалами чуттєвої сфери прекрасного. У рамках вузівського викладання іноземної мови естетичну культуру студента формує синтез видів мистецтв, поєднаних саме літературою, що уможливлює актуалізацію всіх видів мовленнєвої діяльності. Автор наголошує на теоретичному потенціалі використання художніх текстів на заняттях англійської мови задля формування мистецьких смаків, чуттєвості, емоційності студентства. Перспективи роботи полягають у розробленні методики формування естетичної культури здобувачів вищої освіти засобами англомовних оригінальних текстів.
Keywords: Художній англомовний текст уміщує разом із комунікативною, соціокультурною сферами естетичну домінанту, що обумовлює художньо-ціннісні вектори розвитку сучасної особистості. Естетична культура у контексті вивчення іноземної мови постає тлом для формування загальної культури особистості на мистецьких засадах рецепції оригінального тексту. У дослідженні використано аналіз і синтез науково-методичної, філософської літератури, дедукцію її основних положень, конкретизацію та узагальнення отриманих висновків, розглянутих крізь призму системного підходу. Художній текст у вивченні англійської мови має кроскультурні компоненти епохи, авторський стиль, засоби мовної виразності, що продукують утворення лінгвального та пізнавально-мистецького змісту, пов’язаного з ідеалами чуттєвої сфери прекрасного. У рамках вузівського викладання іноземної мови естетичну культуру студента формує синтез видів мистецтв, поєднаних саме літературою, що уможливлює актуалізацію всіх видів мовленнєвої діяльності. Автор наголошує на теоретичному потенціалі використання художніх текстів на заняттях англійської мови задля формування мистецьких смаків, чуттєвості, емоційності студентства. Перспективи роботи полягають у розробленні методики формування естетичної культури здобувачів вищої освіти засобами англомовних оригінальних текстів.

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ

Олена Васильченко

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов професійного спрямування Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-0363-890X
Anotation. Основна увага дослідження зосереджена на з’ясуванні основних питань, необхідних для процесу формування гендерної культури студентів університету, яка розглядає прояв унікальних гендерних характеристик студентів як умову їхньої ефективної майбутньої професійної діяльності та спонукає студентів зрозуміти, що гендерні упередження та стереотипи є бар’єрами для подальшого міжособистісного спілкування та продуктивного життя. Проведені теоретичний аналіз, спостереження та інтерв’ю студентів дали змогу визначити основні питання, які необхідно розглянути в навчальному змісті дисципліни задля формування гендерної культури студентів університету. Ідея гендерної рівності як одна з основних цінностей сучасного демократичного суспільства стала основою для процесу формування гендерної культури студентів. Задля формування гендерної культури студентів було визначено основні напрями сприяння ефективному засвоєнню студентами основних компонентів гендерної культури. Процес формування гендерної культури студентів університету відбувався під час занять із дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування».
Keywords: Основна увага дослідження зосереджена на з’ясуванні основних питань, необхідних для процесу формування гендерної культури студентів університету, яка розглядає прояв унікальних гендерних характеристик студентів як умову їхньої ефективної майбутньої професійної діяльності та спонукає студентів зрозуміти, що гендерні упередження та стереотипи є бар’єрами для подальшого міжособистісного спілкування та продуктивного життя. Проведені теоретичний аналіз, спостереження та інтерв’ю студентів дали змогу визначити основні питання, які необхідно розглянути в навчальному змісті дисципліни задля формування гендерної культури студентів університету. Ідея гендерної рівності як одна з основних цінностей сучасного демократичного суспільства стала основою для процесу формування гендерної культури студентів. Задля формування гендерної культури студентів було визначено основні напрями сприяння ефективному засвоєнню студентами основних компонентів гендерної культури. Процес формування гендерної культури студентів університету відбувався під час занять із дисципліни «Іноземна мова професійно-комунікативного спрямування».

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКІСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ІЗ ЕТНОДИЗАЙНУ

Алла Дяченко

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теоретичних дисциплін і професійної освіти Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-4496-5931
Anotation. У статті проаналізовано трактування сутності категорій «етнодизайн», «етнос», «дизайн» і «педагогічні умови для професійної підготовки студентів із етнодизайну». Відображено важливість розвитку художньої компетентності студентів XXI століття у рамках професійної підготовки з етнодизайну у закладах вищої освіти шляхом реалізації належних педагогічних умов. Представлено основні педагогічні умови для забезпечення якісної професійної підготовки студентів з етнодизайну. Проаналізовано етнодизайнерські компетенції в оновленій навчальній програмі підготовки бакалаврів і магістрів на основі Інтегрованого середовища розробки. Зроблено висновок про те, що найбільш важливим є забезпечення якісного навчального процесу студентів факультетів дизайну й етнодизайну з акцентом на вивченні цінностей національної культури та мистецтва, співпраці з народними майстрами й освоєнні методів художньої інтерпретації національних надбань. Отримані результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчальної системи та забезпечення належних педагогічних умов задля формування художньої компетентності студентів закладів вищої освіти, що дасть змогу покращити поточну якість вищої освіти під час формування майбутніх фахівців.
Keywords: У статті проаналізовано трактування сутності категорій «етнодизайн», «етнос», «дизайн» і «педагогічні умови для професійної підготовки студентів із етнодизайну». Відображено важливість розвитку художньої компетентності студентів XXI століття у рамках професійної підготовки з етнодизайну у закладах вищої освіти шляхом реалізації належних педагогічних умов. Представлено основні педагогічні умови для забезпечення якісної професійної підготовки студентів з етнодизайну. Проаналізовано етнодизайнерські компетенції в оновленій навчальній програмі підготовки бакалаврів і магістрів на основі Інтегрованого середовища розробки. Зроблено висновок про те, що найбільш важливим є забезпечення якісного навчального процесу студентів факультетів дизайну й етнодизайну з акцентом на вивченні цінностей національної культури та мистецтва, співпраці з народними майстрами й освоєнні методів художньої інтерпретації національних надбань. Отримані результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчальної системи та забезпечення належних педагогічних умов задля формування художньої компетентності студентів закладів вищої освіти, що дасть змогу покращити поточну якість вищої освіти під час формування майбутніх фахівців.

АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРАЦЯХ СУЧАСНИХ ФАХІВЦІВ ЯК ФАКТОРУ РОЗВИТКУ ПСИХОСОМАТИЧНО ЗДОРОВОЇ ОСОБИСТОСТІ

Олексій Корнієнко

кандидат психологічних наук, доцент (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-7014-5940
Anotation. У статті автор включає аналітичний огляд досліджень нових феноменів у загальноприйнятій парадигмі загальної, вікової, медичної психології, психіатрії. Новими феноменами автор вважає «психологічну безпеку» як чинник «психосоматично здорової особистості» у функціонуванні навчально-освітнього середовища. Основними методами дослідження виділеної проблеми є теоретико-методологічний аналіз публікацій фахівців із дотриманням логічного балансу між висвітленням ранніх праць провідних психологів із емпіричними дослідженнями вчених сучасності на межі динамічних передхворобливих змін показників психічного, фізичного, соціального, морально-духовного здоров’я усіх учасників навчального процесу: учнів, студентів, педагогічного колективу, батьків. Автор статті сконцентрував увагу на порівняльному аналізі основних публікацій, висвітленню протилежних позицій фахівців. Для реалізації медико-психологічних, психодіагностичних, корекційних, психотерапевтичних програм для фахівців може бути цінним знайомство із правильним розумінням поняття «психологічна безпека», різних її рівнів, із виділенням зовнішніх і внутрішніх загроз «психологічної безпеки», наслідками її порушення.
Keywords: У статті автор включає аналітичний огляд досліджень нових феноменів у загальноприйнятій парадигмі загальної, вікової, медичної психології, психіатрії. Новими феноменами автор вважає «психологічну безпеку» як чинник «психосоматично здорової особистості» у функціонуванні навчально-освітнього середовища. Основними методами дослідження виділеної проблеми є теоретико-методологічний аналіз публікацій фахівців із дотриманням логічного балансу між висвітленням ранніх праць провідних психологів із емпіричними дослідженнями вчених сучасності на межі динамічних передхворобливих змін показників психічного, фізичного, соціального, морально-духовного здоров’я усіх учасників навчального процесу: учнів, студентів, педагогічного колективу, батьків. Автор статті сконцентрував увагу на порівняльному аналізі основних публікацій, висвітленню протилежних позицій фахівців. Для реалізації медико-психологічних, психодіагностичних, корекційних, психотерапевтичних програм для фахівців може бути цінним знайомство із правильним розумінням поняття «психологічна безпека», різних її рівнів, із виділенням зовнішніх і внутрішніх загроз «психологічної безпеки», наслідками її порушення.

ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕАТРАЛЬНОЇ РЕЖИСЕРКИ АЛЛИ БАБЕНКО (1960–2010-ТІ РОКИ): ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

Тетяна Батицька

керівник літературно-драматургічної частини Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (Львів, Україна), аспірантка відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського Національної академії наук України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-4429-2554
Anotation. У статті увагу зосереджено на жіночій проблематиці у творчості української режисерки 1960– 2010-х років Алли Бабенко. Методом стильового аналізу виокремлено художні особливості окремих вистав режисерки. Розглянуто низку її знакових постановок, здійснених у різні періоди творчості, в Казанському драматичному театрі імені В. Качалова 1971–1975 рр. («А зорі тут тихі» Б. Васильєва, «Минулого літа в Чулімську» О. Вампілова, «Дикунка» О. Островського), Національному театрі імені Марії Заньковецької у 1990-ті рр. на Великій сцені («Чорна пантера, білий ведмідь» та «Брехня» В. Винниченка, «Мадам Боварі» за Г. Флобером) і у 2000–2010 рр. на Камерній сцені («Дім з мезоніном» за А. Чеховим, «Спогад про Саломею» Р. Горака). Окреслено риси, притаманні трактуванню образу жінки в цих роботах, акцентовано на варіативності висвітлення гендерного аспекту в різні періоди. Зроблено спробу розмежувати присутність у полізмістовній творчості Бабенко різних категорій – фемінності та профемінізму, наголошено на їх впливі на творчий вияв режисерки загалом.
Keywords: У статті увагу зосереджено на жіночій проблематиці у творчості української режисерки 1960– 2010-х років Алли Бабенко. Методом стильового аналізу виокремлено художні особливості окремих вистав режисерки. Розглянуто низку її знакових постановок, здійснених у різні періоди творчості, в Казанському драматичному театрі імені В. Качалова 1971–1975 рр. («А зорі тут тихі» Б. Васильєва, «Минулого літа в Чулімську» О. Вампілова, «Дикунка» О. Островського), Національному театрі імені Марії Заньковецької у 1990-ті рр. на Великій сцені («Чорна пантера, білий ведмідь» та «Брехня» В. Винниченка, «Мадам Боварі» за Г. Флобером) і у 2000–2010 рр. на Камерній сцені («Дім з мезоніном» за А. Чеховим, «Спогад про Саломею» Р. Горака). Окреслено риси, притаманні трактуванню образу жінки в цих роботах, акцентовано на варіативності висвітлення гендерного аспекту в різні періоди. Зроблено спробу розмежувати присутність у полізмістовній творчості Бабенко різних категорій – фемінності та профемінізму, наголошено на їх впливі на творчий вияв режисерки загалом.

НОВІТНІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ХХІ СТОЛІТТЯ

Євген Єременко

аспірант кафедри теорії та історії музичного виконавства Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-0399-769X
Anotation. У статті висвітлюються новітні стратегії розвитку української композиторської творчості початку ХХІ століття, що пов’язані з новим етапом культури – метамодернізмом. У зв’язку з множинністю технік сучасних композиторських практик відзначено неможливість їх диференціації з точки зору стильової приналежності. Розглянуто головні метамодерністичні стратегії в українській музичній творчості, що представлені практиками «нова простота», «нова меланхолія», «нова сентиментальність», «новий романтизм», «нова сакральність». У цьому контексті акцентується увага на винаході нової універсальності музичного метамодернізму, яка демонструє композиторську необмеженість у виборі композицій, стилів, жанрів, використанні митцями усього архіву людських знань у музичних практиках. З’ясовано повернення українських композиторів до таких основних інтенцій музичних смислів, як краса та ясність музичного вираження, консонансність в системі музичної мови, використання принципів простої фактури та музичних «лексем» минулого, що дозволяють композиторам знайти в музиці більш глибокі буттєві основи.
Keywords: У статті висвітлюються новітні стратегії розвитку української композиторської творчості початку ХХІ століття, що пов’язані з новим етапом культури – метамодернізмом. У зв’язку з множинністю технік сучасних композиторських практик відзначено неможливість їх диференціації з точки зору стильової приналежності. Розглянуто головні метамодерністичні стратегії в українській музичній творчості, що представлені практиками «нова простота», «нова меланхолія», «нова сентиментальність», «новий романтизм», «нова сакральність». У цьому контексті акцентується увага на винаході нової універсальності музичного метамодернізму, яка демонструє композиторську необмеженість у виборі композицій, стилів, жанрів, використанні митцями усього архіву людських знань у музичних практиках. З’ясовано повернення українських композиторів до таких основних інтенцій музичних смислів, як краса та ясність музичного вираження, консонансність в системі музичної мови, використання принципів простої фактури та музичних «лексем» минулого, що дозволяють композиторам знайти в музиці більш глибокі буттєві основи.

НЕКАНОНІЧНА УКРАЇНСЬКА ІКОНА ХХІ СТ.

Віталій Козінчук

доктор філософії, доцент, доцент кафедри богослов’я ПЗВО «Івано-Франківська академія Івана Золотоустого, член Національної спілки художників України, провідний науковий співробітник Музею мистецтв Прикарпаття, докторант Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-8518-5686
Anotation. У статті досліджено історико-суспільні явища й події, пов’язані з генезисом іконографії в Україні. Визначено технологічні прийоми, декоративні характеристики та засоби художньої виразності неканонічних ікон. Здійснено типологічний аналіз творів, на основі якого простежено діахронію типів для кожної типології групи, виявлено архетип і його стереотипні зміни. До середини ХХ ст. іконописна справа функціонувала у вигляді майстерень, цехів, діяльність котрих мала творчо-мистецьке спрямування. Доведено, що іконопис має свої регіональні особливості, а механізмом їхнього збереження виступає художня традиція іконографічного канону. Висвітлено стан виготовлення неканонічних ікон у Галичині, про що свідчить діяльність сучасних осередків іконопису. У виготовленні неканонічних ікон відбуваються зміни напрямів і стилів, взаємовпливів народного та професійного мистецтва, помічено розвиток від матеріально-практичної сфери до духовно-культурної, які зберігають взаємодію зі стильовими напрямами.
Keywords: У статті досліджено історико-суспільні явища й події, пов’язані з генезисом іконографії в Україні. Визначено технологічні прийоми, декоративні характеристики та засоби художньої виразності неканонічних ікон. Здійснено типологічний аналіз творів, на основі якого простежено діахронію типів для кожної типології групи, виявлено архетип і його стереотипні зміни. До середини ХХ ст. іконописна справа функціонувала у вигляді майстерень, цехів, діяльність котрих мала творчо-мистецьке спрямування. Доведено, що іконопис має свої регіональні особливості, а механізмом їхнього збереження виступає художня традиція іконографічного канону. Висвітлено стан виготовлення неканонічних ікон у Галичині, про що свідчить діяльність сучасних осередків іконопису. У виготовленні неканонічних ікон відбуваються зміни напрямів і стилів, взаємовпливів народного та професійного мистецтва, помічено розвиток від матеріально-практичної сфери до духовно-культурної, які зберігають взаємодію зі стильовими напрямами.

МОДЕЛІ ПРОДЮСУВАННЯ В ЕКРАННІЙ КУЛЬТУРІ

Сергій Лавренюк

здобувач Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ,Україна)
ORCID ID: 0000-0002-9979-5688
Anotation. У статті автор здійснює аналіз думок науковців та кінематографістів-практиків щодо статусу продюсера в кіно і особливостей культури виробництва екранного продукту в контексті різних продюсерських моделей – американської та європейської. У даній науковій статті досліджується походження та розвиток продюсерських моделей в екранній культурі, виявляється їх взаємовплив та вплив на сучасний фільмовиробничий процес в Україні. Доводиться необхідність запозичення світового продюсерського досвіду у вітчизняному культурному просторі у контексті екранного виробництва. Автор статті визначає основні ознаки моделей продюсування, виокремлює ключові фігури в продюсерських моделях, розкриває специфіку їх діяльності, аргументує та уточнює зміст понять «кінопродюсер», «модель» як певних специфічних поєднань взаємопов’язаних елементів, розглядає моделі співпраці продюсера і режисера в процесі створення екранного продукту. Практична значимість дослідження полягає у розширенні арсеналу знань щодо специфіки продюсерських моделей в кіно. Це уможливлює використання таких знань у навчальних курсах з теорії та історії кіно, режисури, продюсерської діяльності.
Keywords: У статті автор здійснює аналіз думок науковців та кінематографістів-практиків щодо статусу продюсера в кіно і особливостей культури виробництва екранного продукту в контексті різних продюсерських моделей – американської та європейської. У даній науковій статті досліджується походження та розвиток продюсерських моделей в екранній культурі, виявляється їх взаємовплив та вплив на сучасний фільмовиробничий процес в Україні. Доводиться необхідність запозичення світового продюсерського досвіду у вітчизняному культурному просторі у контексті екранного виробництва. Автор статті визначає основні ознаки моделей продюсування, виокремлює ключові фігури в продюсерських моделях, розкриває специфіку їх діяльності, аргументує та уточнює зміст понять «кінопродюсер», «модель» як певних специфічних поєднань взаємопов’язаних елементів, розглядає моделі співпраці продюсера і режисера в процесі створення екранного продукту. Практична значимість дослідження полягає у розширенні арсеналу знань щодо специфіки продюсерських моделей в кіно. Це уможливлює використання таких знань у навчальних курсах з теорії та історії кіно, режисури, продюсерської діяльності.

ВІДКРИТТЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ НА ЖИТОМИРЩИНІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1920-Х Р

Микола Бондарчук

аспірант кафедри історії України історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка (Житомир, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-3230-2156
Anotation. У статті автор аналізує думки науковців, котрі досліджують проблему дитячої безпритульності в радянській Україні в роки утвердження більшовицької системи. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі проблеми виявів указаної проблематики в цьому регіоні. Нова економічна політика радянської держави впродовж 1920-х рр. реалізовувалася на тлі посилення виявів різних соціальних аномалій. Боротьба з ними відбувалася в часи важкого соціально-економічного становища. Як показує аналіз архівних джерел, радянська влада надавала цим заходам, насамперед їх припиненню, вагоме значення. Ці проблеми викликані різними чинниками й катаклізмами в суспільстві. Також це стосується подій недавньої на той час Першої світової війни та державно-визвольних змагань в Україні 1917–1921 рр. Створення Волинської комісії допомоги дітям у 1923 р. сприяло зменшенню розвитку дитячої безпритульності в регіоні, а також створено низку закладів для проживання таких дітей.
Keywords: У статті автор аналізує думки науковців, котрі досліджують проблему дитячої безпритульності в радянській Україні в роки утвердження більшовицької системи. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі проблеми виявів указаної проблематики в цьому регіоні. Нова економічна політика радянської держави впродовж 1920-х рр. реалізовувалася на тлі посилення виявів різних соціальних аномалій. Боротьба з ними відбувалася в часи важкого соціально-економічного становища. Як показує аналіз архівних джерел, радянська влада надавала цим заходам, насамперед їх припиненню, вагоме значення. Ці проблеми викликані різними чинниками й катаклізмами в суспільстві. Також це стосується подій недавньої на той час Першої світової війни та державно-визвольних змагань в Україні 1917–1921 рр. Створення Волинської комісії допомоги дітям у 1923 р. сприяло зменшенню розвитку дитячої безпритульності в регіоні, а також створено низку закладів для проживання таких дітей.

ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ В МУЗЕЇ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ УКРАЇНИ У ПРАЗІ (1939–1945)

Наталія Ворон

аспірантка кафедри історії України, етнології та краєзнавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-0682-4444
Anotation. У статті охарактеризовано проблему збереження історико-культурної спадщини у Музеї визвольної боротьби у Празі та її значення для подальшого вивчення правдивої, несфальсифікованої історії України. Авторка наголошує на тому, що це було одне з основних завдань діяльності музею. Детально розкрито, які саме джерела з історії Української революції 1917–1921 рр., Карпатської України, української еміграції зібрані та збережені співробітниками й благодійниками музею в період Другої світової війни. На основі архівних джерел та історіографічного доробку авторка доходить висновку, що наявність матеріальних та писемних джерел унеможливлює фальсифікацію важливих сторінок історії та культури України. Саме матеріали, зібрані в МВБУ, дають змогу сучасним науковцям досліджувати широкий спектр діяльності української еміграції в Чехословаччині зокрема та української історії загалом.
Keywords: У статті охарактеризовано проблему збереження історико-культурної спадщини у Музеї визвольної боротьби у Празі та її значення для подальшого вивчення правдивої, несфальсифікованої історії України. Авторка наголошує на тому, що це було одне з основних завдань діяльності музею. Детально розкрито, які саме джерела з історії Української революції 1917–1921 рр., Карпатської України, української еміграції зібрані та збережені співробітниками й благодійниками музею в період Другої світової війни. На основі архівних джерел та історіографічного доробку авторка доходить висновку, що наявність матеріальних та писемних джерел унеможливлює фальсифікацію важливих сторінок історії та культури України. Саме матеріали, зібрані в МВБУ, дають змогу сучасним науковцям досліджувати широкий спектр діяльності української еміграції в Чехословаччині зокрема та української історії загалом.

ХВОРОБИ, ЛІКУВАЛЬНІ ПРАКТИКИ ТА ЧУДОТВОРНІ ЗЦІЛЕННЯ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНЦІВ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI – XVII СТ.

Інна Гончаренко

аспірантка кафедри історії та археології Маріупольського державного університету (Маріуполь, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6759-9976
Anotation. Статтю присвячено малодослідженій в українській історіографії проблемі повсякденних лікувальних практик православного населення раннього Нового часу. Із застосуванням наративного, історико-генетичного, ретроспективного та порівняльного методів аналізуються погляди освічених кіл православного суспільства (духовенства, шляхти, дворянства, козаків, міщан) на хворобу, зцілювальні стратегії та практики на основі православної літератури, лікарських порадників, мемуарів тощо. З’ясовано, що православна церква значно вплинула на формування уявлень про хворобу та лікувальні практики, обов’язковим елементом зцілення було чудо. Водночас у суспільстві були поширені альтернативні практики, тому що професійна медична допомога була доступна одиницям, а населення рятувалося самолікуванням із застосуванням як цілющих рослин, так і досить екзотичних магічних засобів.
Keywords: Статтю присвячено малодослідженій в українській історіографії проблемі повсякденних лікувальних практик православного населення раннього Нового часу. Із застосуванням наративного, історико-генетичного, ретроспективного та порівняльного методів аналізуються погляди освічених кіл православного суспільства (духовенства, шляхти, дворянства, козаків, міщан) на хворобу, зцілювальні стратегії та практики на основі православної літератури, лікарських порадників, мемуарів тощо. З’ясовано, що православна церква значно вплинула на формування уявлень про хворобу та лікувальні практики, обов’язковим елементом зцілення було чудо. Водночас у суспільстві були поширені альтернативні практики, тому що професійна медична допомога була доступна одиницям, а населення рятувалося самолікуванням із застосуванням як цілющих рослин, так і досить екзотичних магічних засобів.

СПРИЙНЯТТЯ ФОРМУЛ МОВНОЇ АГРЕСІЇ РЕЦИПІЄНТАМИ: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Наталія Єльнікова

старша викладачка кафедри українознавства факультету № 2 Харківського національного університету внутрішніх справ (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-5061-8226
Anotation. У статті здійснено спробу визначити, які актуальні методики соціолінгвістичних експериментів можуть бути доречними під час вивчення ситуації мовної агресії в інтернет-спілкуванні, а також дослідити ситуацію мовного протистояння з погляду використання різних комунікативних стратегій. Висловлено припущення, що сьогодні одним із продуктивних методів отримання соціолінгвістичних даних є метод анкетування, або метод питального аркуша. Необхідність проведення експерименту пояснюється постійною потребою розроблення експериментальних методик, які допоможуть передбачити ситуацію мовної агресії й уникати негативних наслідків такого спілкування. За результатами опитування зроблено припущення, що серед мовних одиниць, які є перспективними для творення агресивної комунікації, переважають лексеми, котрі містять негативну оцінку у прямому значенні; фразеологізми з негативнооцінним змістом; вигукові конструкції, що посилюють негативну оцінку. Важливу роль виконує синтаксична побудова тексту.
Keywords: У статті здійснено спробу визначити, які актуальні методики соціолінгвістичних експериментів можуть бути доречними під час вивчення ситуації мовної агресії в інтернет-спілкуванні, а також дослідити ситуацію мовного протистояння з погляду використання різних комунікативних стратегій. Висловлено припущення, що сьогодні одним із продуктивних методів отримання соціолінгвістичних даних є метод анкетування, або метод питального аркуша. Необхідність проведення експерименту пояснюється постійною потребою розроблення експериментальних методик, які допоможуть передбачити ситуацію мовної агресії й уникати негативних наслідків такого спілкування. За результатами опитування зроблено припущення, що серед мовних одиниць, які є перспективними для творення агресивної комунікації, переважають лексеми, котрі містять негативну оцінку у прямому значенні; фразеологізми з негативнооцінним змістом; вигукові конструкції, що посилюють негативну оцінку. Важливу роль виконує синтаксична побудова тексту.

ПСИХОМЕТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ВАЛІДИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРСІЇ ОПИТУВАЛЬНИКА ДІАДНОГО КОПІНГУ (DCI) Г. БОДЕНМАННА

Олена Абрамюк

аспірант кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-0391-8568
Anotation. Мета дослідження – валідизувати українську версію Опитувальника діадного копінгу (Dyadic Coping Inventory (DCI)) Г. Боденманна. Методика DCI вимірює діадний копінг партнерів, коли один або обидва партнери відчувають стрес. Точніше, DCI вимірює суб’єктивну оцінку власних копінг-зусиль та копінг-поведінку свого партнера, а також спільний діадний копінг під час переживання спільного стресу. Адаптація опитувальника проводилася відповідно до стандартного алгоритму адаптації іншомовних психодіагностичних методів: перекладено англомовну версію опитувальника українською мовою, перевірено його ретестову надійність, внутрішню узгодженість та валідність. На основі вибірки з 306 шлюбних пар (N = 612) в Україні підтверджено українську версію DCI через аналіз її факторної структури та психометричних властивостей. Результати підтвердили теоретично припущену факторну структуру DCI. Українська версія DCI є надійним та валідним інструментом вимірювання діадного копінгу в українських подружніх парах.
Keywords: Мета дослідження – валідизувати українську версію Опитувальника діадного копінгу (Dyadic Coping Inventory (DCI)) Г. Боденманна. Методика DCI вимірює діадний копінг партнерів, коли один або обидва партнери відчувають стрес. Точніше, DCI вимірює суб’єктивну оцінку власних копінг-зусиль та копінг-поведінку свого партнера, а також спільний діадний копінг під час переживання спільного стресу. Адаптація опитувальника проводилася відповідно до стандартного алгоритму адаптації іншомовних психодіагностичних методів: перекладено англомовну версію опитувальника українською мовою, перевірено його ретестову надійність, внутрішню узгодженість та валідність. На основі вибірки з 306 шлюбних пар (N = 612) в Україні підтверджено українську версію DCI через аналіз її факторної структури та психометричних властивостей. Результати підтвердили теоретично припущену факторну структуру DCI. Українська версія DCI є надійним та валідним інструментом вимірювання діадного копінгу в українських подружніх парах.

ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ ЗАСОБАМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ

Анастасія Баранова

аспірантка кафедри психології Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-7195-5803
Anotation. У статті представлено розроблену програму тренінгу формування лідерського потенціалу в юнацькому віці «Лідер є в кожному з нас», спрямованого на збільшення мотивації до активної лідерської позиції, налаштування на успіх та результат, розвиток організаторських, комунікативних здібностей, креативного мислення, бажання активної самореалізації. Програму соціально-психологічного тренінгу розроблено на основі дослідження та створеної моделі соціально-психологічних чинників формування лідерського потенціалу в юнацькому віці. Перевірку робочих гіпотез дослідження передбачено за допомогою розроблення та впровадження соціально-психологічної тренінгової програми у роботу старшої школи. У статті подається розгорнута розробка тренінгової програми з докладним описом кожної з її частин. Загальний обсяг програми складається з 16 годин, це 8 занять по 2 години. Програма може бути використана у роботі навчальних закладів, а саме школи, ліцею, гімназії та коледжу.
Keywords: У статті представлено розроблену програму тренінгу формування лідерського потенціалу в юнацькому віці «Лідер є в кожному з нас», спрямованого на збільшення мотивації до активної лідерської позиції, налаштування на успіх та результат, розвиток організаторських, комунікативних здібностей, креативного мислення, бажання активної самореалізації. Програму соціально-психологічного тренінгу розроблено на основі дослідження та створеної моделі соціально-психологічних чинників формування лідерського потенціалу в юнацькому віці. Перевірку робочих гіпотез дослідження передбачено за допомогою розроблення та впровадження соціально-психологічної тренінгової програми у роботу старшої школи. У статті подається розгорнута розробка тренінгової програми з докладним описом кожної з її частин. Загальний обсяг програми складається з 16 годин, це 8 занять по 2 години. Програма може бути використана у роботі навчальних закладів, а саме школи, ліцею, гімназії та коледжу.

КОМПЛЕМЕНТАРНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НА МЕТАПАРАДИГМАЛЬНОМУ РІВНІ

Aлла Желєзко

кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних та гуманітарних студій Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-3664-986X
Anotation. У статті обґрунтовано важливість застосування комплементарного підходу у пошуках нового методологічного інструментарію у дослідженнях теорії та історії міжнародних відносин. Висвітлено інтегративні підходи до вивчення теорії та історії пізнання у сфері міжнародних відносин, що вимагають нового теоретичного осмислення та пошуку сучасних методологічних інструментів із суміжних наук. Виявлено, що методологія дослідження галузі міжнародних відносин у різних напрямах взаємодії між суб’єктами міжнародних відносин належить до систематизованих та кодифікованих способів тестування теорії. Дослідження надскладних та різних систем міжнародних відносин у конкретно-історичних умовах та їх трансформація потребують поєднання теоретико-методологічних моделей наявних парадигм із побудовою матричної схеми взаємозв’язків між суб’єктами міжнародних відносин відповідної історичної епохи.
Keywords: У статті обґрунтовано важливість застосування комплементарного підходу у пошуках нового методологічного інструментарію у дослідженнях теорії та історії міжнародних відносин. Висвітлено інтегративні підходи до вивчення теорії та історії пізнання у сфері міжнародних відносин, що вимагають нового теоретичного осмислення та пошуку сучасних методологічних інструментів із суміжних наук. Виявлено, що методологія дослідження галузі міжнародних відносин у різних напрямах взаємодії між суб’єктами міжнародних відносин належить до систематизованих та кодифікованих способів тестування теорії. Дослідження надскладних та різних систем міжнародних відносин у конкретно-історичних умовах та їх трансформація потребують поєднання теоретико-методологічних моделей наявних парадигм із побудовою матричної схеми взаємозв’язків між суб’єктами міжнародних відносин відповідної історичної епохи.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Людмила Киш

кандидат економічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та економічної кібернетики Вінницького національного аграрного університету (Вінниця, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-3664-3871
Anotation. Сьогодні дуже важливо визначити ключові позиції промислових підприємств у зазначених сферах для формування стратегічних траєкторій розвитку бізнесу, успішна інноваційна діяльність якого визначає економічне зростання та процвітання всієї світової економіки. Саме стратегічний менеджмент дає змогу сучасним підприємствам і організаціям не лише забезпечити отримання бажаного результату в умовах цифровізації всіх бізнес-процесів, але й закласти основу для інноваційного розвитку, що забезпечує високий рівень конкурентоспроможності світової економіки. Цифровізація є одним із головних факторів економічного зростання та конкурентоспроможності бізнесу. Використання цифрових технологій дає змогу підприємствам усіх галузей економіки розвиватися швидше, краще та ефективніше. Це викликає широкий інтерес до концепції цифрової економіки та цифровізації. Мету дослідження обумовила необхідність ідентифікації напрямів подолання перешкод та викликів, спричинених цифровізацією, на діяльність підприємств. Метою дослідження є аналіз впливу цифровізації на підприємства та наукове обґрунтування стратегій подолання викликів та перешкод на шляху розвитку.
Keywords: Сьогодні дуже важливо визначити ключові позиції промислових підприємств у зазначених сферах для формування стратегічних траєкторій розвитку бізнесу, успішна інноваційна діяльність якого визначає економічне зростання та процвітання всієї світової економіки. Саме стратегічний менеджмент дає змогу сучасним підприємствам і організаціям не лише забезпечити отримання бажаного результату в умовах цифровізації всіх бізнес-процесів, але й закласти основу для інноваційного розвитку, що забезпечує високий рівень конкурентоспроможності світової економіки. Цифровізація є одним із головних факторів економічного зростання та конкурентоспроможності бізнесу. Використання цифрових технологій дає змогу підприємствам усіх галузей економіки розвиватися швидше, краще та ефективніше. Це викликає широкий інтерес до концепції цифрової економіки та цифровізації. Мету дослідження обумовила необхідність ідентифікації напрямів подолання перешкод та викликів, спричинених цифровізацією, на діяльність підприємств. Метою дослідження є аналіз впливу цифровізації на підприємства та наукове обґрунтування стратегій подолання викликів та перешкод на шляху розвитку.

МОТИВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ВИБОРУ МОЛОДДЮ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЙ ЯК СФЕРИ БІЗНЕСУ І ТВОРЧОСТІ

Віта Гоян, Олесь Гоян

Віта Гоян, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри кіно- і телемистецтва Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
Олесь Гоян, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-1207-3800, ORCID ID: 0000-0002-4264-2613
Anotation. У статті йдеться про сучасне розуміння термінів «телебачення» і «радіомовлення» в контексті осмислення ролі технологій, поступу аудіовізуальних медіа та мистецтв, базових аспектів теорії телерадіожурналістики, сучасних наукових і просвітницьких журналістикознавчих концептів та уявлення молоді про телебачення і радіомовлення як сферу творчої, підприємницької та професійної діяльності. За допомогою методів опитування, спостереження та інтерв’ю авторами статті зібрана інформація під час спілкування зі студентами провідних українських вищих шкіл журналістики протягом 2020–2021 років, яка сприяла досягненню мети та реалізації завдань дослідження. Метою статті є визначення рівнів мотивації молоді щодо вибору телебачення і радіомовлення як сфери професійної діяльності, потенційного місця роботи, можливого виду власного бізнесу, зрештою, реалізації творчих амбіцій.
Keywords: У статті йдеться про сучасне розуміння термінів «телебачення» і «радіомовлення» в контексті осмислення ролі технологій, поступу аудіовізуальних медіа та мистецтв, базових аспектів теорії телерадіожурналістики, сучасних наукових і просвітницьких журналістикознавчих концептів та уявлення молоді про телебачення і радіомовлення як сферу творчої, підприємницької та професійної діяльності. За допомогою методів опитування, спостереження та інтерв’ю авторами статті зібрана інформація під час спілкування зі студентами провідних українських вищих шкіл журналістики протягом 2020–2021 років, яка сприяла досягненню мети та реалізації завдань дослідження. Метою статті є визначення рівнів мотивації молоді щодо вибору телебачення і радіомовлення як сфери професійної діяльності, потенційного місця роботи, можливого виду власного бізнесу, зрештою, реалізації творчих амбіцій.

ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ

Тетяна Гулаткан

аспірантка кафедри теорії і філософії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-1580-7718
Anotation. Права людини універсальні: вони є правом кожної людини і ніхто не повинен заслуговувати їх; права людини невідчужувані: ніхто не може втратити ці права так само, як і перестати бути людиною; права людини неподільні: ніхто не може вирішити, що якісь із прав менш важливі. Так, права людини не надаються жодними органами влади, держава повинна лише їх гарантувати. Держави мають юридичний обов’язок захищати права людини, гарантувати кожній людині можливість реалізовувати свої права. Багато країн приєдналися до міжнародних договорів про права людини, права закріплені у національних конституціях і національному законодавстві, а за порушення передбачена відповідальність. Незважаючи на нерівномірність рівня захисту прав людини у кожній державі, багато урядів світу реалізують політику та програми, що покращують добробут своїх громадян. Міжнародна підтримка, внутрішній тиск із боку різноманітних організацій можуть позитивно змінити ситуацію.
Keywords: Права людини універсальні: вони є правом кожної людини і ніхто не повинен заслуговувати їх; права людини невідчужувані: ніхто не може втратити ці права так само, як і перестати бути людиною; права людини неподільні: ніхто не може вирішити, що якісь із прав менш важливі. Так, права людини не надаються жодними органами влади, держава повинна лише їх гарантувати. Держави мають юридичний обов’язок захищати права людини, гарантувати кожній людині можливість реалізовувати свої права. Багато країн приєдналися до міжнародних договорів про права людини, права закріплені у національних конституціях і національному законодавстві, а за порушення передбачена відповідальність. Незважаючи на нерівномірність рівня захисту прав людини у кожній державі, багато урядів світу реалізують політику та програми, що покращують добробут своїх громадян. Міжнародна підтримка, внутрішній тиск із боку різноманітних організацій можуть позитивно змінити ситуацію.

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИВЛАСНЕННЯ, ЗАВОЛОДІННЯ ВІЙСЬКОВИМ МАЙНОМ ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ, ВЧИНЕНЕ ВІЙСЬКОВОЮ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ

Валерій Дем’яновський

аспірант кафедри кримінального процесу та криміналістики факультету № 1 Інституту з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції Львівського державного університету внутрішніх справ (Львів, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-4177-9992
Anotation. У статті розглянуто теоретичні питання, пов’язані з криміналістичною характеристикою привласнення, заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене військовою службовою особою. Детально проаналізовані такі складові частини криміналістичної характеристики, як спосіб підготовки, вчинення та приховування кримінального правопорушення, обстановка вчинення кримінального правопорушення, особа злочинця, предмет злочинного посягання, типові сліди кримінального правопорушення. Проаналізовано думки вітчизняних і зарубіжних учених, фахівців у галузі кримінального права, кримінального процесу, криміналістики щодо дослідження питань криміналістичної характеристики військових кримінальних правопорушень. Нами сформульовано мету дослідження, а саме детальний аналіз основних елементів криміналістичної характеристики привласнення, заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене військовою службовою особою, що значно допоможе слідчим, детективам та іншим підрозділам у їх практичній діяльності під час розслідування кримінальних правопорушень цієї спрямованості.
Keywords: У статті розглянуто теоретичні питання, пов’язані з криміналістичною характеристикою привласнення, заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене військовою службовою особою. Детально проаналізовані такі складові частини криміналістичної характеристики, як спосіб підготовки, вчинення та приховування кримінального правопорушення, обстановка вчинення кримінального правопорушення, особа злочинця, предмет злочинного посягання, типові сліди кримінального правопорушення. Проаналізовано думки вітчизняних і зарубіжних учених, фахівців у галузі кримінального права, кримінального процесу, криміналістики щодо дослідження питань криміналістичної характеристики військових кримінальних правопорушень. Нами сформульовано мету дослідження, а саме детальний аналіз основних елементів криміналістичної характеристики привласнення, заволодіння військовим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене військовою службовою особою, що значно допоможе слідчим, детективам та іншим підрозділам у їх практичній діяльності під час розслідування кримінальних правопорушень цієї спрямованості.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З АВІАЦІЙНИХ (ПОВІТРЯНИХ) ПЕРЕВЕЗЕНЬ

Ірина Доденко

аспірантка кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-3357-1884
Anotation. Питання щодо періодизації правового регулювання певного виду суспільних відносин постійно виникає у юридичній літературі. Сьогодні вчені-юристи виділяють періодизацію розвитку інвестиційного законодавства без означення економічної сфери, задля якої вкладаються такі кошти, а також розпочинають відлік із моменту здобуття Україно незалежності. Тож виникає нагальна потреба в означенні періодів розвитку інвестиційного законодавства. Стаття присвячена питанню визначення основних періодів розвитку інвестиційного законодавства у сфері повітряних перевезень за часів СРСР до моменту створення незалежної України. Окремо розглядається питання щодо порядку регулювання здійснення повітряних перевезень як на міжнародному рівні, так і в період існування СРСР. Автор пов’язує правове регулювання авіаційних перевезень із «зародками» реалізації способів вкладення коштів у певну сферу економічної, соціально значущої діяльності.
Keywords: Питання щодо періодизації правового регулювання певного виду суспільних відносин постійно виникає у юридичній літературі. Сьогодні вчені-юристи виділяють періодизацію розвитку інвестиційного законодавства без означення економічної сфери, задля якої вкладаються такі кошти, а також розпочинають відлік із моменту здобуття Україно незалежності. Тож виникає нагальна потреба в означенні періодів розвитку інвестиційного законодавства. Стаття присвячена питанню визначення основних періодів розвитку інвестиційного законодавства у сфері повітряних перевезень за часів СРСР до моменту створення незалежної України. Окремо розглядається питання щодо порядку регулювання здійснення повітряних перевезень як на міжнародному рівні, так і в період існування СРСР. Автор пов’язує правове регулювання авіаційних перевезень із «зародками» реалізації способів вкладення коштів у певну сферу економічної, соціально значущої діяльності.

БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ДОСТУП СЛІДЧОГО ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ: ПРОЦЕСУАЛЬНІ НЮАНСИ ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ

Валерія Жукова

аспірант кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ (Київ, Україна), детектив Національного антикорупційного бюро України
ORCID ID: 0000-0003-4124-7985
Anotation. Статтю присвячено дослідженню процесуального порядку збирання доказів у кримінальному провадженні шляхом безпосереднього доступу слідчого до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних (далі все разом та кожен окремо – інформаційні системі, ІС) державних органів. Зазначено про наявність у детективів Національного антикорупційного бюро України права безпосереднього доступу до ІС державних органів на підставі профільного закону. Здійснено аналіз отримання інформації з ІС в розрізі таких способів збирання доказів, як витребування, отримання та огляд документів, тимчасовий доступ до документів. Резюмовано про відсутність необхідності судового дозволу на тимчасовий доступ до документів у разі отримання інформації детективом з ІС на законних підставах. Сформульовано висновок про доцільність проведення огляду електронних документів в ІС, висловлено пропозиції щодо необхідних складових частин протоколу огляду.
Keywords: Статтю присвячено дослідженню процесуального порядку збирання доказів у кримінальному провадженні шляхом безпосереднього доступу слідчого до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних (далі все разом та кожен окремо – інформаційні системі, ІС) державних органів. Зазначено про наявність у детективів Національного антикорупційного бюро України права безпосереднього доступу до ІС державних органів на підставі профільного закону. Здійснено аналіз отримання інформації з ІС в розрізі таких способів збирання доказів, як витребування, отримання та огляд документів, тимчасовий доступ до документів. Резюмовано про відсутність необхідності судового дозволу на тимчасовий доступ до документів у разі отримання інформації детективом з ІС на законних підставах. Сформульовано висновок про доцільність проведення огляду електронних документів в ІС, висловлено пропозиції щодо необхідних складових частин протоколу огляду.

ОРИГІНАЛЬНІ (ІННОВАЦІЙНІ) ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ЯК ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ ЗА ДОГОВОРАМИ КЕРОВАНОГО ДОСТУПУ

Олександр Зосименко

аспірант Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0001-6375-0691
Anotation. У науковій статті розкриваються питання, які пов’язані із застосуванням в Україні нового правового механізму доступу до лікарських засобів, а саме договору керованого доступу. Досліджується предмет закупівлі за договорами керованого доступу. Автор висвітлює підходи у визначенні критеріїв інноваційності, за якими лікарські засоби можуть бути віднесені до категорії оригінального (інноваційного) лікарського засобу. Проаналізовано положення національних нормативно-правових актів щодо договорів керованого доступу, визначення термінів «лікарський засіб» та «оригінальний (інноваційний) лікарський засіб». Досліджено зарубіжний досвід у підході до визначення критеріїв новизни, переваг, за якими лікарський засіб відноситься до інноваційних, та законодавче закріплення класифікації інновацій у фармацевтичній сфері. На підставі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
Keywords: У науковій статті розкриваються питання, які пов’язані із застосуванням в Україні нового правового механізму доступу до лікарських засобів, а саме договору керованого доступу. Досліджується предмет закупівлі за договорами керованого доступу. Автор висвітлює підходи у визначенні критеріїв інноваційності, за якими лікарські засоби можуть бути віднесені до категорії оригінального (інноваційного) лікарського засобу. Проаналізовано положення національних нормативно-правових актів щодо договорів керованого доступу, визначення термінів «лікарський засіб» та «оригінальний (інноваційний) лікарський засіб». Досліджено зарубіжний досвід у підході до визначення критеріїв новизни, переваг, за якими лікарський засіб відноситься до інноваційних, та законодавче закріплення класифікації інновацій у фармацевтичній сфері. На підставі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.

ЗМІСТ ГРАНТОВОГО ДОГОВОРУ

Марія Костів

аспірант Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-8478-1056
Anotation. У статті авторка досліджує особливості грантового договору, зокрема його істотні умови. Окрему увагу приділено дослідженню поняття «грант» та його правової природи. Зроблено висновок, що грант – це кошти, що надаються на безповоротній, строковій основі на реалізацію цілей, встановлених благодійником, з наступним звітом про їх використання. Крім цього, у статті розглянуто проблемні питання процесу вибору застосовного права до грантового договору у випадку, якщо однією зі сторін є іноземний благодійник.
Keywords: У статті авторка досліджує особливості грантового договору, зокрема його істотні умови. Окрему увагу приділено дослідженню поняття «грант» та його правової природи. Зроблено висновок, що грант – це кошти, що надаються на безповоротній, строковій основі на реалізацію цілей, встановлених благодійником, з наступним звітом про їх використання. Крім цього, у статті розглянуто проблемні питання процесу вибору застосовного права до грантового договору у випадку, якщо однією зі сторін є іноземний благодійник.

ЗМІСТ І МОДЕЛІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВОНАСТУПНИЦТВА В ОСНОВНИХ ЗАКОНАХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН

Михайло Куян

аспірант Інституту законодавства Верховної Ради України (Київ, Україна)
ORCID ID: 0000-0002-1913-5277
Anotation. У статті досліджуються зміст та моделі конституційного правонаступництва в основних законах європейських країн. Зміст конституційного правонаступництва розглядається у контексті визначених у конституційних актах підстав дострокового припинення повноважень президента та покладення його обов’язків на інших посадових осіб державних органів. Розглянуто три основні моделі конституційного правонаступництва, що реалізуються у конституційних актах європейських країн. Перша модель пов’язана з тимчасовим виконанням повноважень президента головою однієї з палат парламенту. У рамках другої моделі розглянуто повноваження президента, що за відповідних підстав можуть бути покладені на уряд або голову уряду. Третю модель характеризує заміщення посади президента віцепрезидентом. Акцентується на відсутності прямого зв’язку тієї чи іншої моделі правонаступництва із відтвореною у конституції формою правління в державі та підкреслюється їх кореляція із принципом поділу державної влади.
Keywords: У статті досліджуються зміст та моделі конституційного правонаступництва в основних законах європейських країн. Зміст конституційного правонаступництва розглядається у контексті визначених у конституційних актах підстав дострокового припинення повноважень президента та покладення його обов’язків на інших посадових осіб державних органів. Розглянуто три основні моделі конституційного правонаступництва, що реалізуються у конституційних актах європейських країн. Перша модель пов’язана з тимчасовим виконанням повноважень президента головою однієї з палат парламенту. У рамках другої моделі розглянуто повноваження президента, що за відповідних підстав можуть бути покладені на уряд або голову уряду. Третю модель характеризує заміщення посади президента віцепрезидентом. Акцентується на відсутності прямого зв’язку тієї чи іншої моделі правонаступництва із відтвореною у конституції формою правління в державі та підкреслюється їх кореляція із принципом поділу державної влади.

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ НЕДІЙСНОСТІ ІПОТЕКИ

Ольга Ліпатнікова

аспірантка кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)
ORCID ID: 0000-0003-0058-8572
Anotation. У роботі розкриваються сучасні проблеми одного із поширених видів застави – іпотеки – у площині її недійсності. Висвітлено загальні та спеціальні підстави недійсності іпотеки. Авторка акцентувала увагу на особливостях судової практики у справах про визнання іпотеки недійсною. Загальною підставою недійсності договору іпотеки авторка визнала недотримання у договорі усіх істотних умов, які були визначені за законом як обов’язкові. Проаналізовано зв’язок недійсності договору іпотеки і добросовісної поведінки його сторін під час укладання договору на прикладі передання в іпотеку майна, яке є спільною власністю. Досліджено специфіку наслідків визнання іпотеки недійсною, застосування позовної давності до позовних вимог про визнання недійсною іпотеки, порядок обчислення строку позовної давності.
Keywords: У роботі розкриваються сучасні проблеми одного із поширених видів застави – іпотеки – у площині її недійсності. Висвітлено загальні та спеціальні підстави недійсності іпотеки. Авторка акцентувала увагу на особливостях судової практики у справах про визнання іпотеки недійсною. Загальною підставою недійсності договору іпотеки авторка визнала недотримання у договорі усіх істотних умов, які були визначені за законом як обов’язкові. Проаналізовано зв’язок недійсності договору іпотеки і добросовісної поведінки його сторін під час укладання договору на прикладі передання в іпотеку майна, яке є спільною власністю. Досліджено специфіку наслідків визнання іпотеки недійсною, застосування позовної давності до позовних вимог про визнання недійсною іпотеки, порядок обчислення строку позовної давності.