Журнал №6 (34) vol. 1 / 2020|KELM

СПИСОК ПРИКРІПЛЕНИХ ФАЙЛІВ

ҐЕНЕЗА БІМОДАЛЬНО-БІЛІНГВАЛЬНОГО ПІДХОДУ В ОСВІТІ ОСІБ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ

Наталія Адамюк, Олена Дробот

Наталія Адамюк, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу навчання жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)
Олена Дробот, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу навчання жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4927-6257, ORCID ID: 0000-0002-0762-5148

Anotation. У положеннях наукової статті висвітлено передумови виникнення бімодально-білінгвального під- ходу в освіті осіб із порушеннями слуху. Розкрито наслідки Міланської конференції з освіти глухих (1880 р.), що вплинули на розвиток освіти зазначених осіб та сформували фундамент монолінгвального підходу у навчанні глу- хих та напівглухих осіб. Акцентовано увагу на виявлені згодом недоліки зазначеного підходу на здобуття освіти глухими та напівглухими особами. Розкрито розуміння комунікативної методології освіти осіб із порушеннями слуху через уточнення специфіки монолінгвального та бімодально-білінгвального підходів. Дано уявлення про ґенезу бімодально-білінгвального підходу в освіті глухих та напівглухих здобувачів освіти, що спрямована на формування здобувача освіти як компетентного бімодального білінгва. Розкрито зміст класифікації технологій бімодально-білінгвальної організації освітнього процесу для осіб із порушеннями слуху.
Keywords: У положеннях наукової статті висвітлено передумови виникнення бімодально-білінгвального під- ходу в освіті осіб із порушеннями слуху. Розкрито наслідки Міланської конференції з освіти глухих (1880 р.), що вплинули на розвиток освіти зазначених осіб та сформували фундамент монолінгвального підходу у навчанні глу- хих та напівглухих осіб. Акцентовано увагу на виявлені згодом недоліки зазначеного підходу на здобуття освіти глухими та напівглухими особами. Розкрито розуміння комунікативної методології освіти осіб із порушеннями слуху через уточнення специфіки монолінгвального та бімодально-білінгвального підходів. Дано уявлення про ґенезу бімодально-білінгвального підходу в освіті глухих та напівглухих здобувачів освіти, що спрямована на формування здобувача освіти як компетентного бімодального білінгва. Розкрито зміст класифікації технологій бімодально-білінгвальної організації освітнього процесу для осіб із порушеннями слуху.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ЕТНОПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МУЗИЧНИХ КЕРІВНИКІВ ЗДО У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Ірина Байкова

музичний керівник
Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 Харківської міської ради» (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5222-0465

Anotation. У статті автор експериментально перевіряє технологію розвитку етнопедагогічної компетентності музичних керівників ЗДО у міжкурсовий період підвищення їхньої кваліфікації у двох варіантах її реалізації (з різним комплексом педагогічних умов): перший варіант – упровадження першої і другої педагогічних умов роз- витку етнопедагогічної компетентності, другий – упровадження усіх трьох педагогічних умов розвитку досліджу- ваної компетентності. Технологія охоплювала три етапи педагогічного експерименту: констатувальний, форму- вальний, контрольний. На формувальному етапі у науково-методичній роботі з музичними керівниками найбільш результативними формами роботи виявилися: районні (міські) методичні об’єднання, семінар, семінар-практи- кум, серія онлайн-засідань, тренінг, дослідницько-пошукова, самоосвітня діяльність, методичні заходи у форматі інтерактивного клубу, а також інтерактивні, ігрові методи: брейстромінг, дискусія, педагогічні ігрові та імітаційні вправи, ділові ігри, методи емоційного впливу, інформаційного насичення тощо, спрямованих на комплексний розвиток усіх складників досліджуваної компетентності педагога-музиканта. Аналіз результатів експерименталь- ного дослідження засвідчив дієвість розробленої педагогічної технології та уможливив висновок, що найбільш ефективною є комплексна реалізація одночасно всіх трьох педагогічних умов: 1) психолого-педагогічна підтрим- ка та стимулювання педагога-музиканта з боку адміністрації ЗДО у сфері професійної діяльності, спрямовані на етнопедагогізацію процесу музичного розвитку дошкільників; 2) урізноманітнення форм, упровадження дослід- ницьких та інтерактивних методів науково-методичної роботи музичного керівника, наповнених етнопедагогіч- ним змістом; 3) створення для музичних керівників освітнього середовища міжкультурного спілкування, органі- зація взаємодії цієї категорії педагогів із носіями різних етнокультур, представниками громадських організацій національних меншин тощо у форматі інтерактивного клубу «Калейдоскоп етнокультур».
Keywords: У статті автор експериментально перевіряє технологію розвитку етнопедагогічної компетентності музичних керівників ЗДО у міжкурсовий період підвищення їхньої кваліфікації у двох варіантах її реалізації (з різним комплексом педагогічних умов): перший варіант – упровадження першої і другої педагогічних умов роз- витку етнопедагогічної компетентності, другий – упровадження усіх трьох педагогічних умов розвитку досліджу- ваної компетентності. Технологія охоплювала три етапи педагогічного експерименту: констатувальний, форму- вальний, контрольний. На формувальному етапі у науково-методичній роботі з музичними керівниками найбільш результативними формами роботи виявилися: районні (міські) методичні об’єднання, семінар, семінар-практи- кум, серія онлайн-засідань, тренінг, дослідницько-пошукова, самоосвітня діяльність, методичні заходи у форматі інтерактивного клубу, а також інтерактивні, ігрові методи: брейстромінг, дискусія, педагогічні ігрові та імітаційні вправи, ділові ігри, методи емоційного впливу, інформаційного насичення тощо, спрямованих на комплексний розвиток усіх складників досліджуваної компетентності педагога-музиканта. Аналіз результатів експерименталь- ного дослідження засвідчив дієвість розробленої педагогічної технології та уможливив висновок, що найбільш ефективною є комплексна реалізація одночасно всіх трьох педагогічних умов: 1) психолого-педагогічна підтрим- ка та стимулювання педагога-музиканта з боку адміністрації ЗДО у сфері професійної діяльності, спрямовані на етнопедагогізацію процесу музичного розвитку дошкільників; 2) урізноманітнення форм, упровадження дослід- ницьких та інтерактивних методів науково-методичної роботи музичного керівника, наповнених етнопедагогіч- ним змістом; 3) створення для музичних керівників освітнього середовища міжкультурного спілкування, органі- зація взаємодії цієї категорії педагогів із носіями різних етнокультур, представниками громадських організацій національних меншин тощо у форматі інтерактивного клубу «Калейдоскоп етнокультур».

ВЗАИМОСВЯЗЬ АУДИТОРНЫХ ЗАНЯТИЙ С ВНЕАУДИТОРНОЙ ТРУДОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ В ПРОЦЕССЕ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ

Виктория Балакирева

кандидат педагогических наук, доцент, заведующая кафедрой педагогических технологий начального образования
Южноукраинский национальный педагогический университет имени К.Д. Ушинского (Одесса, Украина)

ORCID ID: 0000-0001-5361-5568

Anotation. В статье определена и обоснована эффективность применения взаимосвязи аудиторных занятий с внеаудиторной трудовой деятельностью в процессе подготовки будущих учителей начальной школы. Раскрыта сущность понятий «аудиторная образовательная деятельность», «внеаудиторная образовательная деятельность». Описаны некоторые виды аудиторной (интерактивные лекции, семинары, дискуссии, кейс-стади, ролевые и деловые игры, игровое проектирование) и внеаудиторной (тренинги, педагогические кружки, мастер-классы, выставочная деятельность, педагогическая практика) образовательной деятельности будущих учителей в процес- се их подготовки к организации трудового обучения младших школьников. Сделан вывод о том, что взаимосвязь аудиторной и внеаудиторной образовательной деятельности влияет на формирование и развитие у будущих учи- телей начальной школы необходимых знаний, умений и навыков по организации трудового обучения младших школьников и, следовательно, выступает одним из педагогических условий подготовки студентов к такой работе в будущей профессиональной деятельности.
Keywords: В статье определена и обоснована эффективность применения взаимосвязи аудиторных занятий с внеаудиторной трудовой деятельностью в процессе подготовки будущих учителей начальной школы. Раскрыта сущность понятий «аудиторная образовательная деятельность», «внеаудиторная образовательная деятельность». Описаны некоторые виды аудиторной (интерактивные лекции, семинары, дискуссии, кейс-стади, ролевые и деловые игры, игровое проектирование) и внеаудиторной (тренинги, педагогические кружки, мастер-классы, выставочная деятельность, педагогическая практика) образовательной деятельности будущих учителей в процес- се их подготовки к организации трудового обучения младших школьников. Сделан вывод о том, что взаимосвязь аудиторной и внеаудиторной образовательной деятельности влияет на формирование и развитие у будущих учи- телей начальной школы необходимых знаний, умений и навыков по организации трудового обучения младших школьников и, следовательно, выступает одним из педагогических условий подготовки студентов к такой работе в будущей профессиональной деятельности.

ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ США

Тетяна Боднар

аспірант кафедри педагогіки та інноваційної освіти
Національний університет «Львівська політехніка» (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1497-5955

Anotation. Невпинний розвиток інформаційно-комунікативних технологій піддає змінам майже кожну сферу суспільного життя, що все частіше зачіпає й освітній простір. Із сучасними тенденціями в освіті та за умов, що «диктує» суспільству COVID-19 майже рік, постає потреба в нових чи хоча б оновлених ефективних освітніх засобах, інструментах, технологіях, щоб умотивувати сучасного студента не відвертатись від науки і продовжувати здобувати знання так, як це було раніше. Сьогодні гейміфікація вважається однією з найкращих мотивувальних технологій, що використовується в процесі навчання не лише школярів, а й студентів, оскільки ця технологія забез- печує свободу вибору, надання миттєвого зворотного зв’язку, можливість працювати в команді тощо. Звичайно, в кожній технології є свої переваги та недоліки, однак практика гейміфікованої технології у вищій школі США має все ж більше переваг, тому інтенсивно використовується майже в кожному американському закладі вищої освіти. Для кращого розуміння того, що таке гейміфікація, як її можна використовувати в процесі навчання, як часто цю технологію використовують у закладах вищої освіти США, а також її ефективності загалом проведено теоретич- ний аналіз наукових публікації, праць зарубіжних науковців, взято до уваги коментарі студентів обох країн.
Keywords: Невпинний розвиток інформаційно-комунікативних технологій піддає змінам майже кожну сферу суспільного життя, що все частіше зачіпає й освітній простір. Із сучасними тенденціями в освіті та за умов, що «диктує» суспільству COVID-19 майже рік, постає потреба в нових чи хоча б оновлених ефективних освітніх засобах, інструментах, технологіях, щоб умотивувати сучасного студента не відвертатись від науки і продовжувати здобувати знання так, як це було раніше. Сьогодні гейміфікація вважається однією з найкращих мотивувальних технологій, що використовується в процесі навчання не лише школярів, а й студентів, оскільки ця технологія забез- печує свободу вибору, надання миттєвого зворотного зв’язку, можливість працювати в команді тощо. Звичайно, в кожній технології є свої переваги та недоліки, однак практика гейміфікованої технології у вищій школі США має все ж більше переваг, тому інтенсивно використовується майже в кожному американському закладі вищої освіти. Для кращого розуміння того, що таке гейміфікація, як її можна використовувати в процесі навчання, як часто цю технологію використовують у закладах вищої освіти США, а також її ефективності загалом проведено теоретич- ний аналіз наукових публікації, праць зарубіжних науковців, взято до уваги коментарі студентів обох країн.

МОНІТОРИНГ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕДАГОГІЧНОЮ ВЗАЄМОДІЄЮ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗВО

Тетяна Борова, Аліса Марчук

Тетяна Борова, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, іноземної філології та перекладу Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (Харків, Україна)
Аліса Марчук, аспірантка кафедри педагогіки, іноземної філології та перекладу Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1765-4425, ORCID ID: 0000-0003-3694-9245

Anotation. У статті визначено сутність поняття моніторингу в освітній галузі. Охарактеризовано основні його завдання та процедури проведення. Обґрунтовано необхідність застосування кваліметричної моделі як інструменту моніторингу. Проаналізовано принципи побудови кваліметричної моделі. Виокремлено фактори та показники кваліметричної моделі управління педагогічною взаємодією викладача і студента. Зазначено вплив застосування кваліметричної моделі управління педагогічною взаємодією викладача і сту- дента на процеси рефлексії, що є основою для самокорекції та саморегуляції освітньої діяльності. Проде- монстровано приклад застосування кваліметричної моделі управління педагогічною взаємодією викладача і студента. Зроблено висновок щодо дієвості такої моделі, алгоритм дій якої провокує студента до активної взаємодії з усіма стейкхолдерами освітнього процесу, що формує моделі поведінки та розвиток необхідних компетентностей, зокрема трансферабельних, для їх застосування у майбутній професійній діяльності, що підвищить його конкурентоздатність на ринку праці, а викладача спонукає до подальшого професійного розвитку.
Keywords: У статті визначено сутність поняття моніторингу в освітній галузі. Охарактеризовано основні його завдання та процедури проведення. Обґрунтовано необхідність застосування кваліметричної моделі як інструменту моніторингу. Проаналізовано принципи побудови кваліметричної моделі. Виокремлено фактори та показники кваліметричної моделі управління педагогічною взаємодією викладача і студента. Зазначено вплив застосування кваліметричної моделі управління педагогічною взаємодією викладача і сту- дента на процеси рефлексії, що є основою для самокорекції та саморегуляції освітньої діяльності. Проде- монстровано приклад застосування кваліметричної моделі управління педагогічною взаємодією викладача і студента. Зроблено висновок щодо дієвості такої моделі, алгоритм дій якої провокує студента до активної взаємодії з усіма стейкхолдерами освітнього процесу, що формує моделі поведінки та розвиток необхідних компетентностей, зокрема трансферабельних, для їх застосування у майбутній професійній діяльності, що підвищить його конкурентоздатність на ринку праці, а викладача спонукає до подальшого професійного розвитку.

ФОРМУВАННЯ ОПОРНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ

Ольга Борщ

заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади
Валківська міська рада Харківської області (Валки, Харківська область, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-5891-0651

Anotation. Проведено аналіз думок науковців щодо умов, етапів, технологій формування опорних закладів освіти в умовах децентралізації України як нових освітніх систем. Проаналізовано процес децентралізації та його реалізації в управлінні освітнім закладом, що активно розвивається внаслідок упровадження адміністративної реформи та ство- рення нової системи регіонального управління освітою в об’єднаних територіальних громадах, на які відтепер покла- дено функції та повноваження з управління освітою. Конкретизовано розвиток реформування освіти щодо модерніза- ції закладів освіти сільської місцевості. З’ясовано сутність децентралізованого управління, провідною ознакою якого є передання функції управління від центральних органів до найближчого рівня замовників освіти. Також зосереджено увагу на залученні громадського впливу на розв’язання проблем освіти, посилення ролі місцевих органів управління освітою в ухваленні рішень, зростання автономії шкіл в управлінні їх ресурсами.
Keywords: Проведено аналіз думок науковців щодо умов, етапів, технологій формування опорних закладів освіти в умовах децентралізації України як нових освітніх систем. Проаналізовано процес децентралізації та його реалізації в управлінні освітнім закладом, що активно розвивається внаслідок упровадження адміністративної реформи та ство- рення нової системи регіонального управління освітою в об’єднаних територіальних громадах, на які відтепер покла- дено функції та повноваження з управління освітою. Конкретизовано розвиток реформування освіти щодо модерніза- ції закладів освіти сільської місцевості. З’ясовано сутність децентралізованого управління, провідною ознакою якого є передання функції управління від центральних органів до найближчого рівня замовників освіти. Також зосереджено увагу на залученні громадського впливу на розв’язання проблем освіти, посилення ролі місцевих органів управління освітою в ухваленні рішень, зростання автономії шкіл в управлінні їх ресурсами.

РОЛЬ ОСВІТНІХ АСОЦІАЦІЙ І СПІЛОК У РОЗВИТКУ ФОРМАЛЬНОЇ ТА НЕФОРМАЛЬНОЇ ЖІНОЧОЇ ОСВІТИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ 1860–1870-х рр.

Оксана Заболотна, Інна Кравчук

Оксана Заболотна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, Черкаська область, Україна)
Інна Кравчук, аспірантка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (Умань, Черкаська область, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4901-1053, ORCID ID: 0000-0002-1780-780X

Anotation. У статті розглянуто вплив освітніх асоціацій і спілок на розвиток жіночої освіти у Великій Британії у 1860–1870-х рр. У середині ХІХ ст. жінки не мали доступу до вищої освіти, їх часто не допускали до засідань наукових спільнот. Назріла необхідність у організаціях, які би представляли інтереси жінок, зокрема у сфері освіти. Їхні лідерки намагалися поширити ідею збільшення освітніх можливостей жінок і ліквідації гендерної дискримінації в освіті як основної передумови самореалізації жінок. Впливові жіночі освітні асоціації та спілки поступово досягають поставлених цілей: організовують курси лекцій для жінок спочатку за межами універси- тетів, пізніше – у їхніх стінах, відкривають жіночі заклади середньої та подальшої освіти; їхня діяльність була одним із ключових факторів для надання жінкам доступу до вищої освіти.
Keywords: У статті розглянуто вплив освітніх асоціацій і спілок на розвиток жіночої освіти у Великій Британії у 1860–1870-х рр. У середині ХІХ ст. жінки не мали доступу до вищої освіти, їх часто не допускали до засідань наукових спільнот. Назріла необхідність у організаціях, які би представляли інтереси жінок, зокрема у сфері освіти. Їхні лідерки намагалися поширити ідею збільшення освітніх можливостей жінок і ліквідації гендерної дискримінації в освіті як основної передумови самореалізації жінок. Впливові жіночі освітні асоціації та спілки поступово досягають поставлених цілей: організовують курси лекцій для жінок спочатку за межами універси- тетів, пізніше – у їхніх стінах, відкривають жіночі заклади середньої та подальшої освіти; їхня діяльність була одним із ключових факторів для надання жінкам доступу до вищої освіти.

ПРИНЦИПИ ПРОЄКТУВАННЯ БІМОДАЛЬНО-БІЛІНГВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ГЛУХИХ І НАПІВГЛУХИХ ОСІБ

Анна Замша, Наталія Адамюк

Анна Замша, кандидат психологічних наук, завідувач відділу навчання жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)
Наталія Адамюк, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу навчання жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8843-035X, ORCID ID: 0000-0002-4927-6257

Anotation. У статті розглянуто проблему створення бімодально-білінгвального освітнього середовища, фунда- ментальною характеристикою якого є паритетне використання національних жестової та словесної мов як засобів навчання, виховання та розвитку. Жестово-словесна модель організації освітнього середовища ґрунтується на усуненні комунікативних бар’єрів, що виникають внаслідок невідповідності умов навчання та виховання мож- ливостям сприймання і продукування мовлення у глухих і напівглухих здобувачів освіти. Зміст статті є результа- том теоретичного аналізу проблеми впровадження бімодально-білінгвального підходу в освітній процес глухих і напівглухих здобувачів освіти. У цій статті описано основні принципи проєктування бімодально-білінгвального освітнього середовища, такі як: принцип комунікативної функціональності; індивідуальної комунікативної спрямованості; мовної паритет- ності; бімодально-білінгвальної наскрізності; превентивно-промоційний принцип; принцип мовної сепарації; компенсаторно-абілітаційної орієнтованості; комунікативної множинності.
Keywords: У статті розглянуто проблему створення бімодально-білінгвального освітнього середовища, фунда- ментальною характеристикою якого є паритетне використання національних жестової та словесної мов як засобів навчання, виховання та розвитку. Жестово-словесна модель організації освітнього середовища ґрунтується на усуненні комунікативних бар’єрів, що виникають внаслідок невідповідності умов навчання та виховання мож- ливостям сприймання і продукування мовлення у глухих і напівглухих здобувачів освіти. Зміст статті є результа- том теоретичного аналізу проблеми впровадження бімодально-білінгвального підходу в освітній процес глухих і напівглухих здобувачів освіти. У цій статті описано основні принципи проєктування бімодально-білінгвального освітнього середовища, такі як: принцип комунікативної функціональності; індивідуальної комунікативної спрямованості; мовної паритет- ності; бімодально-білінгвальної наскрізності; превентивно-промоційний принцип; принцип мовної сепарації; компенсаторно-абілітаційної орієнтованості; комунікативної множинності.

СПІВПРАЦЯ УНІВЕРСИТЕТУ З ДЕРЖАВОЮ, БІЗНЕСОМ ТА СУСПІЛЬСТВОМ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО ЗРОСТАННЯ

Світлана Зиміна

аспірант відділу інтернаціоналізації вищої освіти
Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-4858-8793

Anotation. Стаття присвячена аналізу співпраці університетів із державою, бізнесом і суспільством у сучас- них соціально-економічних умовах. Нами проведено порівняння особливостей щодо фінансування, формування інфраструктури й взаємодії зі стейкхолдерами університетів «атлантичної» та «континентальної» моделей вищої освіти. Проаналізовано низку зовнішніх і внутрішніх факторів, які негативно впливають на рівень інноваційнос- ті вітчизняних університетів. Розглянуто сучасні моделі партнерства між університетом та іншими учасниками інноваційних процесів, які є типовими для країн, різних за рівнем економічного розвитку. Проаналізовано форми співпраці, що використовуються університетами. Показано низку переваг співпраці для кожного учасника, залученого у взаємодію. Окреслено найтиповіші бар’єри, які негативно впливають на розвиток співпраці між вітчиз- няними університетами й бізнесом щодо реалізації спільних інноваційних ініціатив.
Keywords: Стаття присвячена аналізу співпраці університетів із державою, бізнесом і суспільством у сучас- них соціально-економічних умовах. Нами проведено порівняння особливостей щодо фінансування, формування інфраструктури й взаємодії зі стейкхолдерами університетів «атлантичної» та «континентальної» моделей вищої освіти. Проаналізовано низку зовнішніх і внутрішніх факторів, які негативно впливають на рівень інноваційнос- ті вітчизняних університетів. Розглянуто сучасні моделі партнерства між університетом та іншими учасниками інноваційних процесів, які є типовими для країн, різних за рівнем економічного розвитку. Проаналізовано форми співпраці, що використовуються університетами. Показано низку переваг співпраці для кожного учасника, залученого у взаємодію. Окреслено найтиповіші бар’єри, які негативно впливають на розвиток співпраці між вітчиз- няними університетами й бізнесом щодо реалізації спільних інноваційних ініціатив.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗІЇ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Олена Ісаєва

начальник відділу дошкільної, інклюзивної освіти та соціального захисту
Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6405-1427

Anotation. У статті розглянуто нормативно-правовий аспект передумови виникнення та розвитку інклюзивної освіти в Україні на початку ХХІ століття, особливості розвитку спеціальної освіти в умовах становлення інклю- зивної моделі навчання в Україні. Здійснено аналіз стану нормативної бази у сфері освіти дітей з особливостями розвитку. Доведено необхідність зв’язку між інклюзивними й спеціальними закладами задля забезпечення якісної інклюзивної освіти, розкрито шляхи такої співпраці.
Keywords: У статті розглянуто нормативно-правовий аспект передумови виникнення та розвитку інклюзивної освіти в Україні на початку ХХІ століття, особливості розвитку спеціальної освіти в умовах становлення інклю- зивної моделі навчання в Україні. Здійснено аналіз стану нормативної бази у сфері освіти дітей з особливостями розвитку. Доведено необхідність зв’язку між інклюзивними й спеціальними закладами задля забезпечення якісної інклюзивної освіти, розкрито шляхи такої співпраці.

ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ГАРВАРДСЬКІЙ МЕДИЧНІЙ ШКОЛІ (1870–1900-ті рр.)

Алла Куліченко

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Запорізького державного медичного університету (Запоріжжя, Україна), докторант кафедри педагогіки
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (Суми, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-1469-3816

Anotation. У 1870–1900-ті рр., попри напружену соціальну, економічну та політичну ситуацію у країні, Гарвардська медична школа була непересічним закладом медичної освіти, де професорсько-викладацький склад активно провадив не тільки освітню, а й організаційну та наукову інноваційну діяльність. Аналіз, систематизація, узагальнення науково-педагогічних джерел і метод історико-педагогічної реконструкції подій і фактів дозволили висвітлити інноваційну діяльність Гарвардської медичної школи у 1870–1900-х рр. Варто зазначити, що після призначення Ч. Еліота президентом Гарвардського університету на початку 1870-х рр. Гарвардська медична шко- ла привернула до себе значну увагу, оскільки мала позитивні перспективи розвитку. Зміни почалися в освітньому процесі – як для студентів, так і викладачів. Наукова й організаційна інноваційна діяльність продовжили роз- виватися. Крім того, інноваційна діяльність була індивідуальною та колективною. Викладачі експериментували з навчальним планом, засновували нові кафедри, запроваджували цікаві й дієві методи викладання й електив- ні курси на четвертому році навчання, долучалися до розробки нових інструментів та апаратів, демонстрували успішні операції, відкривали нові хвороби, пропонували революційні методи лікування тощо. Студенти ставали відповідальнішими та відданими майбутній професії, отримуючи необхідні знання, уміння та навички відповід- но до тогочасних викликів суспільства. Актуальним для майбутніх розвідок вважаємо висвітлення нормативно- правової бази інноваційної діяльності медичних коледжів університетів США в історичному розрізі.
Keywords: У 1870–1900-ті рр., попри напружену соціальну, економічну та політичну ситуацію у країні, Гарвардська медична школа була непересічним закладом медичної освіти, де професорсько-викладацький склад активно провадив не тільки освітню, а й організаційну та наукову інноваційну діяльність. Аналіз, систематизація, узагальнення науково-педагогічних джерел і метод історико-педагогічної реконструкції подій і фактів дозволили висвітлити інноваційну діяльність Гарвардської медичної школи у 1870–1900-х рр. Варто зазначити, що після призначення Ч. Еліота президентом Гарвардського університету на початку 1870-х рр. Гарвардська медична шко- ла привернула до себе значну увагу, оскільки мала позитивні перспективи розвитку. Зміни почалися в освітньому процесі – як для студентів, так і викладачів. Наукова й організаційна інноваційна діяльність продовжили роз- виватися. Крім того, інноваційна діяльність була індивідуальною та колективною. Викладачі експериментували з навчальним планом, засновували нові кафедри, запроваджували цікаві й дієві методи викладання й електив- ні курси на четвертому році навчання, долучалися до розробки нових інструментів та апаратів, демонстрували успішні операції, відкривали нові хвороби, пропонували революційні методи лікування тощо. Студенти ставали відповідальнішими та відданими майбутній професії, отримуючи необхідні знання, уміння та навички відповід- но до тогочасних викликів суспільства. Актуальним для майбутніх розвідок вважаємо висвітлення нормативно- правової бази інноваційної діяльності медичних коледжів університетів США в історичному розрізі.

ПИТАННЯ НАРОДНОСТІ У ТВОРАХ І В ЖИТТІ ІСТОРИКА КУЛЬТУРИ ОЛЕКСІЯ СЕЛІВАЧОВА

Алла Гаврилюк

аспірантка кафедри івент-менеджменту й індустрії дозвілля
Київський національний університет культури і мистецтв (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6833-6462

Anotation. Олексій Селівачов (1887–1919) народився в Москві, навчався в Мюнхенському та Лейпцизько- му університетах, викладав російську мову та літературу в Дуббельні (нині Латвія), Новочеркаську (Росія), Вільні (нині Литва), Харкові (нині Україна). Його роботи пов’язані з філософією, психологією та філологією. Вони друкуються з 1916 р. і донині. Стаття базується на публікаціях і рукописах Селівачова (майже 15 робіт), біографічних фактах, приватній кореспонденції (збереглося близько двохсот адресованих йому листів) й інших джерелах інформації. Дослідження цього вченого виявляють зміни в обсязі та розумінні понять народності, національності, націоналізму та культурної належності у різних напрямах європейської думки ХІХ – початку ХХ століть, часті збіги в архаїчній свідомості понять народу, мови, віри. У ліберальній думці Нового Часу зростає секуляризація, десакралізація та релігійна толерантність. Водночас консервативні концепції відроджують, освя- чують і поетизують етнічні цінності. Крім релігійного, розвивається культурний прозелітизм, а також уявлення про особливу цінність вибраних рас і племен. Однак ці протилежні ідеї давно співіснують у стародавніх цивіліза- ціях, тому завдання сучасної науки, на наш погляд, полягає в їх плідній гармонізації.
Keywords: Олексій Селівачов (1887–1919) народився в Москві, навчався в Мюнхенському та Лейпцизько- му університетах, викладав російську мову та літературу в Дуббельні (нині Латвія), Новочеркаську (Росія), Вільні (нині Литва), Харкові (нині Україна). Його роботи пов’язані з філософією, психологією та філологією. Вони друкуються з 1916 р. і донині. Стаття базується на публікаціях і рукописах Селівачова (майже 15 робіт), біографічних фактах, приватній кореспонденції (збереглося близько двохсот адресованих йому листів) й інших джерелах інформації. Дослідження цього вченого виявляють зміни в обсязі та розумінні понять народності, національності, націоналізму та культурної належності у різних напрямах європейської думки ХІХ – початку ХХ століть, часті збіги в архаїчній свідомості понять народу, мови, віри. У ліберальній думці Нового Часу зростає секуляризація, десакралізація та релігійна толерантність. Водночас консервативні концепції відроджують, освя- чують і поетизують етнічні цінності. Крім релігійного, розвивається культурний прозелітизм, а також уявлення про особливу цінність вибраних рас і племен. Однак ці протилежні ідеї давно співіснують у стародавніх цивіліза- ціях, тому завдання сучасної науки, на наш погляд, полягає в їх плідній гармонізації.

СЕМАНТИКА ЯДЕРНИХ ЛЕКСЕМ ПОНЯТІЙНОГО ПОЛЯ КОНЦЕПТУ «ОБОВ’ЯЗОК» У КРИМСЬКОТАТАРСЬКІЙ МОВІ

Айше Арнаутова, Алі Арнаутов

Айше Арнаутова, старший викладач кафедри східної філології Навчально-наукового інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (Київ, Україна)
Алі Арнаутов, магістр кафедри східної філології Навчально-наукового інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-7105-7464, ORCID ID: 0000-0002-9340-6039

Anotation. У пропонованій статті вперше розглядається тема концепту «обов’язок» у кримськотатарській мові. Беручи до уваги стан мови, рівень дослідженості лексикології та лексикографії кримськотатарської мови, відсутність тлумачного, етимологічного, історичного, орфоепічного та інших словників, із вивченого матеріалу можемо зробити висновок, що концепт «обов’язок» у кримськотатарській мові має широке значення. У структурі концепту «обов’язок» у кримськотатарській мові на перший план виходить не зовнішнє, що йде від держави, начальника або іншої інстанції спонукання, а те, що є моральним почуттям людини, його внутрішній голос, голос совісті, який нагадує про певний обов’язок, котрий необхідно виконати. На позначення релігійного обов’язку в кримськотатарській мові вживаються запозичені арабізми, сполучення арабізмів і тюркізмів, а також власне кримськотатарські лексеми (крт): арабізми بجاو (ваджіб) і ضرف (фард), крт borc (бордж), boyun-borc-…, kerek (треба, потрібно, необхідно), араб. قلطم (mıtlaq) (обов’язково) + крт kerek (треба, потрібно, необхідно), араб. mıtlaqа дієслово + крт malı). Слова بجاو (ваджіб) і ضرف (фард) у своєму початковому значенні синонімічні, проте прихильність кримських татар до ханафітського напряму, як і в арабо- мовних ханафітів, ідентично відобразилася й у мові. Своєю чергою, соціальний обов’язок відображається лексемами lâzim (араб.) і kerek (крт). Іноді kerek/kerekli вживається разом із лексемою olğan, утвореною від дієслова olmaq (олмакъ) (бути). Якщо слово kerek опуска- ється і використовується зобов’язальний спосіб від інфінітива etmek за допомогою афіксів -malı/-meli, семантика речення не змінюється. Важливо також зазначити, що для посилення семантики обов’язковості може застосову- ватися позичений арабізм قلطم (mıtlaq).
Keywords: У пропонованій статті вперше розглядається тема концепту «обов’язок» у кримськотатарській мові. Беручи до уваги стан мови, рівень дослідженості лексикології та лексикографії кримськотатарської мови, відсутність тлумачного, етимологічного, історичного, орфоепічного та інших словників, із вивченого матеріалу можемо зробити висновок, що концепт «обов’язок» у кримськотатарській мові має широке значення. У структурі концепту «обов’язок» у кримськотатарській мові на перший план виходить не зовнішнє, що йде від держави, начальника або іншої інстанції спонукання, а те, що є моральним почуттям людини, його внутрішній голос, голос совісті, який нагадує про певний обов’язок, котрий необхідно виконати. На позначення релігійного обов’язку в кримськотатарській мові вживаються запозичені арабізми, сполучення арабізмів і тюркізмів, а також власне кримськотатарські лексеми (крт): арабізми بجاو (ваджіб) і ضرف (фард), крт borc (бордж), boyun-borc-…, kerek (треба, потрібно, необхідно), араб. قلطم (mıtlaq) (обов’язково) + крт kerek (треба, потрібно, необхідно), араб. mıtlaqа дієслово + крт malı). Слова بجاو (ваджіб) і ضرف (фард) у своєму початковому значенні синонімічні, проте прихильність кримських татар до ханафітського напряму, як і в арабо- мовних ханафітів, ідентично відобразилася й у мові. Своєю чергою, соціальний обов’язок відображається лексемами lâzim (араб.) і kerek (крт). Іноді kerek/kerekli вживається разом із лексемою olğan, утвореною від дієслова olmaq (олмакъ) (бути). Якщо слово kerek опуска- ється і використовується зобов’язальний спосіб від інфінітива etmek за допомогою афіксів -malı/-meli, семантика речення не змінюється. Важливо також зазначити, що для посилення семантики обов’язковості може застосову- ватися позичений арабізм قلطم (mıtlaq).

НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ ЯК ОСНОВА БАГАТОПАРТІЙНОСТІ УКРАЇНИ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ

Ярослав Білик

аспірант кафедри історії та етнографії України
Одеський національний політехнічний університет (Одеса, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-8970-4677

Anotation. Статтю присвячено дослідженню історіографії зі становлення багатопартійності в Україні, здій- снено аналіз основних праць науковців. Вивчення історіографічної бази відбувається з погляду Народного руху України як ідейно-концептуальної і соціально-кадрової бази багатопартійності. З огляду на це, увага приділяється особистостям, що творили історію незалежної України. Історичний підхід визначений як провідний у публікації. Специфіка цієї роботи передбачає застосування комплексного міждисциплінарного підходу. Серед пріоритетних методів слід назвати компаративістський і системний. Автор акцентує увагу на великій джерельній базі Народно- го руху України, насамперед на монографіях, написаних учасниками політичних подій (В’ячеславом Чорноволом, Левком Лук’яненком, Віталієм Дончиком, Лесем Танюком та ін.). Втім ще не написані історичні портрети, окрім В. Чорновола та І. Драча – головних фігурантів становлення демократичних процесів. Аналіз наукової літератури показав відсутність досліджень ролі української інтелігенції у державотворчих процесах. Доведено, що історія Української республіканської партії та Демократичної партії України досі залишається на маргінесах досліджень.
Keywords: Статтю присвячено дослідженню історіографії зі становлення багатопартійності в Україні, здій- снено аналіз основних праць науковців. Вивчення історіографічної бази відбувається з погляду Народного руху України як ідейно-концептуальної і соціально-кадрової бази багатопартійності. З огляду на це, увага приділяється особистостям, що творили історію незалежної України. Історичний підхід визначений як провідний у публікації. Специфіка цієї роботи передбачає застосування комплексного міждисциплінарного підходу. Серед пріоритетних методів слід назвати компаративістський і системний. Автор акцентує увагу на великій джерельній базі Народно- го руху України, насамперед на монографіях, написаних учасниками політичних подій (В’ячеславом Чорноволом, Левком Лук’яненком, Віталієм Дончиком, Лесем Танюком та ін.). Втім ще не написані історичні портрети, окрім В. Чорновола та І. Драча – головних фігурантів становлення демократичних процесів. Аналіз наукової літератури показав відсутність досліджень ролі української інтелігенції у державотворчих процесах. Доведено, що історія Української республіканської партії та Демократичної партії України досі залишається на маргінесах досліджень.

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ІНШОМОВНИХ ЛЕКСЕМ У ТВОРЧОСТІ ЛІНИ КОСТЕНКО

Вікторія Бойко

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри зарубіжної літератури та основ риторики
Комунальний заклад вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» (Вінниця, Україна)

Anotation. Загальновідомо, що лексика є тим мовним рівнем, у який найбільше проникають різні запо- зичення. Іншомовна лексика потрапляє в будь-яку мову внаслідок контактів народу-носія з іншими наро- дами. Ці контакти бувають найрізноманітнішими: політичними, торгово-економічними, військовими, науково-культурними. Саме в тих лексичних групах, які стосуються цих контактів, і слід чекати найбільшого проникнення іншомовної лексики. Протягом віків український народ мав політичні, економічні, культурні зв’язки з іншими народами, що яскра- во відбилися і в мові у вигляді різноманітних слів та (рідше) словотворчих елементів. У світі, очевидно, немає жодної мови, яка б не мала іншомовних слів. Це цілком нормативне явище поповне- ння власної лексики внаслідок привнесення нових реалій, синонімічних рядів на граматичному рівні. Творчість Ліни Костенко (поетичний часопис другої половини XX століття) приваблює дослідників україн- ського слова заглибленістю в його семантичні можливості, які яскравіють небаченими гранями в ракурсі оригі- нальної образності мислення видатної української поетеси-сучасниці. Л. Костенко – майстриня поетичної метафори. Оперуючи словами різних частин мови, поетеса творить непо- вторні метафоричні вислови. Найчастіше Ліна Костенко використовує в метафорах якісні прикметники. Так, для оцінки інтенсивності ознаки вживаються прикметники, що містять оцінку або виражають позитивні чи негативні емоції, наприклад: Мої кохані, милі вороги! (Костенко, 1989: 150); Жорстокий клекіт бою (Костенко, 1989: 316). Образність мови в поезіях Л. Костенко не вичерпується тропами. За допомогою слів із конкретним значенням поетеса малює пластичні зримі й відчутні образи. Однак тропи особливо сконцентровано виявляють характер образного мислення автора, в них відтворюється не тільки індивідуальність письменника, а й дух епохи, характер народу. Метафора, епітет – цікаві документи для вивчення поглядів, настроїв, смаків творця. Водночас тропи – це величезне поле для лінгвістичного дослідження (Костюк, 1999: 79). Своєрідною константою індивідуального стилю є органічна вписаність образної системи Л. Костенко в широ- кий культурний контекст світового рівня.
Keywords: Загальновідомо, що лексика є тим мовним рівнем, у який найбільше проникають різні запо- зичення. Іншомовна лексика потрапляє в будь-яку мову внаслідок контактів народу-носія з іншими наро- дами. Ці контакти бувають найрізноманітнішими: політичними, торгово-економічними, військовими, науково-культурними. Саме в тих лексичних групах, які стосуються цих контактів, і слід чекати найбільшого проникнення іншомовної лексики. Протягом віків український народ мав політичні, економічні, культурні зв’язки з іншими народами, що яскра- во відбилися і в мові у вигляді різноманітних слів та (рідше) словотворчих елементів. У світі, очевидно, немає жодної мови, яка б не мала іншомовних слів. Це цілком нормативне явище поповне- ння власної лексики внаслідок привнесення нових реалій, синонімічних рядів на граматичному рівні. Творчість Ліни Костенко (поетичний часопис другої половини XX століття) приваблює дослідників україн- ського слова заглибленістю в його семантичні можливості, які яскравіють небаченими гранями в ракурсі оригі- нальної образності мислення видатної української поетеси-сучасниці. Л. Костенко – майстриня поетичної метафори. Оперуючи словами різних частин мови, поетеса творить непо- вторні метафоричні вислови. Найчастіше Ліна Костенко використовує в метафорах якісні прикметники. Так, для оцінки інтенсивності ознаки вживаються прикметники, що містять оцінку або виражають позитивні чи негативні емоції, наприклад: Мої кохані, милі вороги! (Костенко, 1989: 150); Жорстокий клекіт бою (Костенко, 1989: 316). Образність мови в поезіях Л. Костенко не вичерпується тропами. За допомогою слів із конкретним значенням поетеса малює пластичні зримі й відчутні образи. Однак тропи особливо сконцентровано виявляють характер образного мислення автора, в них відтворюється не тільки індивідуальність письменника, а й дух епохи, характер народу. Метафора, епітет – цікаві документи для вивчення поглядів, настроїв, смаків творця. Водночас тропи – це величезне поле для лінгвістичного дослідження (Костюк, 1999: 79). Своєрідною константою індивідуального стилю є органічна вписаність образної системи Л. Костенко в широ- кий культурний контекст світового рівня.

МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ (1991–2020)

Наталія Бойко

магістр історії, аспірантка факультету історії, політології і міжнародних відносин
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9616-0708

Anotation. Статтю присвячено формуванню та еволюції міграційної політики британських урядів на сучасному етапі. Автор аналізує чинні закони про міграцію, прийняті британськими урядами з 1990 до 2020 рр. Активний роз- виток міграційного законодавства розпочався під час прем’єрства консерватора Джона Мейджора (1990–1997). Проте консервативний уряд робив кроки лише у напрямі квотування міграційних потоків. Основною метою міграційного законодавства Сполученого Королівства було комплексне вирішення проблеми міграції як загрози національній без- пеці. Особлива увага приділяється міграційній діяльності лейбористського уряду Тоні Блера (1997–2007) та коаліцій- них консервативних урядів як найбільш лояльних та ворожих щодо імміграції. Конкуренція між партійними прин- ципами контрольованої (лейбористської) та жорсткої (консервативної) міграції за їх каденції призвела до ухвалення відповідних законів. За своєю суттю та змістом вони були розроблені для подолання міграційної кризи в країні, що зростала. Підкреслюється важливість засобів масової інформації та інформаційної пропаганди у відображенні іммі- грації як тренду внутрішньої політики Великобританії та ключової причини Brexit (2016–2019).
Keywords: Статтю присвячено формуванню та еволюції міграційної політики британських урядів на сучасному етапі. Автор аналізує чинні закони про міграцію, прийняті британськими урядами з 1990 до 2020 рр. Активний роз- виток міграційного законодавства розпочався під час прем’єрства консерватора Джона Мейджора (1990–1997). Проте консервативний уряд робив кроки лише у напрямі квотування міграційних потоків. Основною метою міграційного законодавства Сполученого Королівства було комплексне вирішення проблеми міграції як загрози національній без- пеці. Особлива увага приділяється міграційній діяльності лейбористського уряду Тоні Блера (1997–2007) та коаліцій- них консервативних урядів як найбільш лояльних та ворожих щодо імміграції. Конкуренція між партійними прин- ципами контрольованої (лейбористської) та жорсткої (консервативної) міграції за їх каденції призвела до ухвалення відповідних законів. За своєю суттю та змістом вони були розроблені для подолання міграційної кризи в країні, що зростала. Підкреслюється важливість засобів масової інформації та інформаційної пропаганди у відображенні іммі- грації як тренду внутрішньої політики Великобританії та ключової причини Brexit (2016–2019).

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ІСЛАМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ІРАН ІЗ ДЕЯКИМИ КРАЇНАМИ ПЕРСЬКОЇ ЗАТОКИ

Василіса Бондаренко

аспірант кафедри міжнародних відносин та світової політики
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4100-8554

Anotation. У науковій праці презентовано ґрунтовний аналіз взаємовідносин Ісламської Республіки Іран із ключовими факторами міжнародно-політичного та торговельно-економічного процесу в регіоні Перської затоки, які входять до складу Ради співпраці арабських держав Перської затоки, заснованої у 1981 році. Значна час- тина цієї статті представляє відносини між Ісламською Республікою Іран та Королівством Саудівської Аравії, які з початку їх установлення переживали різні стадії розвитку, як-от періоди зближення, співробітництва, фази конфронтації різноманітного характеру з відповідних питань, та постійно перебували у вирі подій. Погіршення взаємовідносин між вищезазначеними країнами заклало свій початок у результаті завершення Ісламської рево- люції у 1979 році, яка неймовірними темпами поширилася на всю територію Ірану та популяризувалася на регіо- нальному рівні. Беручи до уваги якість цих взаємовідносин сьогодні, можна з упевненістю стверджувати, що цей міжнародний діалог переживає етап найскладнішої та найнапруженішої фази після 2016 року. Не один рік країни перебували у конфліктних ситуаціях у регіоні Близького Сходу (безпосередньо у таких гарячих точках, як Сирія, Ємен, Ліван та Ірак). Наукова стаття репрезентує дослідження торговельно-економічних відносин та брифінг політичного діалогу Тегерана з іншими факторами вищезазначеної асоціації. Наголошується на важливості присутності релігійного фактора в цьому питанні, який закладений у відносини між усіма учасниками міжнародно-політичного діалогу та широко демонструється в основі сунітсько-шиїтського протистояння, а також використання релігійних дикта- тур із метою досягнення власних політичних цілей у регіоні близькосхідного простору.
Keywords: У науковій праці презентовано ґрунтовний аналіз взаємовідносин Ісламської Республіки Іран із ключовими факторами міжнародно-політичного та торговельно-економічного процесу в регіоні Перської затоки, які входять до складу Ради співпраці арабських держав Перської затоки, заснованої у 1981 році. Значна час- тина цієї статті представляє відносини між Ісламською Республікою Іран та Королівством Саудівської Аравії, які з початку їх установлення переживали різні стадії розвитку, як-от періоди зближення, співробітництва, фази конфронтації різноманітного характеру з відповідних питань, та постійно перебували у вирі подій. Погіршення взаємовідносин між вищезазначеними країнами заклало свій початок у результаті завершення Ісламської рево- люції у 1979 році, яка неймовірними темпами поширилася на всю територію Ірану та популяризувалася на регіо- нальному рівні. Беручи до уваги якість цих взаємовідносин сьогодні, можна з упевненістю стверджувати, що цей міжнародний діалог переживає етап найскладнішої та найнапруженішої фази після 2016 року. Не один рік країни перебували у конфліктних ситуаціях у регіоні Близького Сходу (безпосередньо у таких гарячих точках, як Сирія, Ємен, Ліван та Ірак). Наукова стаття репрезентує дослідження торговельно-економічних відносин та брифінг політичного діалогу Тегерана з іншими факторами вищезазначеної асоціації. Наголошується на важливості присутності релігійного фактора в цьому питанні, який закладений у відносини між усіма учасниками міжнародно-політичного діалогу та широко демонструється в основі сунітсько-шиїтського протистояння, а також використання релігійних дикта- тур із метою досягнення власних політичних цілей у регіоні близькосхідного простору.

ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ ЯК КОНСТРУКТ МЕНЕДЖМЕНТУ НАУКОВО-ОСВІТНІХ ПРОЕКТІВ

Дмитро Вакало

аспірант кафедри філософії
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Мелітополь, Запорізька область, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-5709-6320

Anotation. Статтю присвячено визначенню сутності і ролі філософської рефлексії як конструкта науково-освіт- нього менеджменту, здатного підсилити сучасну інноваційну науково-освітню проектну діяльність. Концептуалізацію та теоретичне обґрунтування здійснено на основі критичної (філософсько-наукової) аналітики специфічної реальності, що представлена у категоріально-логічних формах. Синтез, узагальнення і презентація доцільних способів перетво- рення предмета наукового пізнання представлена в дослідницьких і перетворювальних діях: розкрито функціональ- ний потенціал філософії для менеджменту науково-освітнього проектування як функціонально-світоглядної (гума- ністична, соціально-аксіологічна, культурно-виховна, пояснювальна або інформативно-експлікаційна функції), загальнометодологічної (конструктивно-евристична, координаційна, синтезувальна і логіко-методологічна функції) та філософської рефлексії як концептуалізації, теоретизації й конструкта вдосконалення менеджменту науково- освітніх проектів. Результати дослідницьких дій підтверджено рефлексивними процедурами емпіричного порядку (предметності мислення), які опосередковано доводять ефективність використання науково-освітнім менеджментом філософської рефлексії.
Keywords: Статтю присвячено визначенню сутності і ролі філософської рефлексії як конструкта науково-освіт- нього менеджменту, здатного підсилити сучасну інноваційну науково-освітню проектну діяльність. Концептуалізацію та теоретичне обґрунтування здійснено на основі критичної (філософсько-наукової) аналітики специфічної реальності, що представлена у категоріально-логічних формах. Синтез, узагальнення і презентація доцільних способів перетво- рення предмета наукового пізнання представлена в дослідницьких і перетворювальних діях: розкрито функціональ- ний потенціал філософії для менеджменту науково-освітнього проектування як функціонально-світоглядної (гума- ністична, соціально-аксіологічна, культурно-виховна, пояснювальна або інформативно-експлікаційна функції), загальнометодологічної (конструктивно-евристична, координаційна, синтезувальна і логіко-методологічна функції) та філософської рефлексії як концептуалізації, теоретизації й конструкта вдосконалення менеджменту науково- освітніх проектів. Результати дослідницьких дій підтверджено рефлексивними процедурами емпіричного порядку (предметності мислення), які опосередковано доводять ефективність використання науково-освітнім менеджментом філософської рефлексії.

ХУДОЖНЯ РЕЦЕПЦІЯ АНТИКОЛОНІАЛЬНИХ ІДЕЙ У ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЙНОМУ ТРАКТАТІ «КНИГА БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ» М. КОСТОМАРОВА

Юлія Величковська

ORCID ID: 0000-0003-4560-6447

Anotation. У статті досліджуються особливості презентації антиколоніальних ідей у філософсько-релігійному трактаті «Книга буття українського народу» М. Костомарова в художньому висвітленні. Завданнями дослідження є виявлення зв’язку між художньо забарвленою лексикою та ідейним змістом твору. У процесі аналізу філософсько- релігійного трактату використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, спостереження, добору та систематизації матеріалу. Історико-літературний, проблемно-тематичний та філософських підходи сприяли дослідженню зв’язку художньої лексики та мовних зворотів з антиколоніальними ідеями. У результаті дослідження виявлено вживання таких тропів, як метафора, метонімія, епітет, порівняння, уособлення, спрямованих на висвітлення колоніальних проблем та оновлення сарматського міфу. Доведено, що залучення вульгаризмів, афоризмів і біблеїзмів у контекст філософсько-релігійного трактату посприяло відображенню філософського змісту твору. Розглянуто зв’язок бароко- вого, класичного та романтичного стилів у творенні ідеї українського національного відродження.
Keywords: У статті досліджуються особливості презентації антиколоніальних ідей у філософсько-релігійному трактаті «Книга буття українського народу» М. Костомарова в художньому висвітленні. Завданнями дослідження є виявлення зв’язку між художньо забарвленою лексикою та ідейним змістом твору. У процесі аналізу філософсько- релігійного трактату використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, спостереження, добору та систематизації матеріалу. Історико-літературний, проблемно-тематичний та філософських підходи сприяли дослідженню зв’язку художньої лексики та мовних зворотів з антиколоніальними ідеями. У результаті дослідження виявлено вживання таких тропів, як метафора, метонімія, епітет, порівняння, уособлення, спрямованих на висвітлення колоніальних проблем та оновлення сарматського міфу. Доведено, що залучення вульгаризмів, афоризмів і біблеїзмів у контекст філософсько-релігійного трактату посприяло відображенню філософського змісту твору. Розглянуто зв’язок бароко- вого, класичного та романтичного стилів у творенні ідеї українського національного відродження.

НАЙУЖИВАНІШІ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ ВИРАЗНОСТІ В ПОЕЗІЇ МАХМУДА КИРИМЛИ (НА ПРИКЛАДІ ПОЕМИ «ЮСУФ І ЗУЛЕЙХА»)

Афізе Емірамзаєва

старший викладач кафедри східної філології Навчально-наукового інституту філології та журналістики
Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського

ORCID ID: 0000-0001-7679-321Х

Anotation. У статті проаналізовано поему «Юсуф і Зулейха», яка є об’єктом постійних наукових розвідок, але її мовознавчий аспект залишається ще не дослідженим. Розглянуто найуживаніші художні засоби поеми М. Кирим- ли, які відіграють важливу роль, підкреслюючи індивідуальний стиль автора і розмаїття кримськотатарської мови. Визначено функції використаних тропів і стилістичних фігур на прикладі поеми «Юсуф і Зулейха». Описано вживання автором стилістичних фігур, за допомогою яких він глибоко та експресивно передає свої міркування про життя, природу і людські цінності. Мова та індивідуальний стиль, зокрема вживання стилістичних засобів художньої виразності, класичних творів українських та зарубіжних поетів і письменників привертають увагу багатьох дослідників. У кримсько- татарському літературознавстві й мовознавстві наразі немає цілісних завершених досліджень із цієї теми, чим і зумовлена актуальність нашої роботи. Завдяки таким ученим, як К. Конуратли, Р. Фазил, А. Кокієва, здійсне- но транслітерацію твору з давньокримськотатарської писемності на латинографічний та кирилографічний текст, а також проаналізовано поему. У пропонованій статті вперше розглядаються стилістичні функції фігур і тропів, що найчастіше вживаються, а саме: метафора, епітет, гіпербола, градація, інверсія, що вказують на високий рівень розвитку художньої літера- тури та літературної мови кримських татар у ХІІ–ХІІІ ст.
Keywords: У статті проаналізовано поему «Юсуф і Зулейха», яка є об’єктом постійних наукових розвідок, але її мовознавчий аспект залишається ще не дослідженим. Розглянуто найуживаніші художні засоби поеми М. Кирим- ли, які відіграють важливу роль, підкреслюючи індивідуальний стиль автора і розмаїття кримськотатарської мови. Визначено функції використаних тропів і стилістичних фігур на прикладі поеми «Юсуф і Зулейха». Описано вживання автором стилістичних фігур, за допомогою яких він глибоко та експресивно передає свої міркування про життя, природу і людські цінності. Мова та індивідуальний стиль, зокрема вживання стилістичних засобів художньої виразності, класичних творів українських та зарубіжних поетів і письменників привертають увагу багатьох дослідників. У кримсько- татарському літературознавстві й мовознавстві наразі немає цілісних завершених досліджень із цієї теми, чим і зумовлена актуальність нашої роботи. Завдяки таким ученим, як К. Конуратли, Р. Фазил, А. Кокієва, здійсне- но транслітерацію твору з давньокримськотатарської писемності на латинографічний та кирилографічний текст, а також проаналізовано поему. У пропонованій статті вперше розглядаються стилістичні функції фігур і тропів, що найчастіше вживаються, а саме: метафора, епітет, гіпербола, градація, інверсія, що вказують на високий рівень розвитку художньої літера- тури та літературної мови кримських татар у ХІІ–ХІІІ ст.

ТВОРЧІСТЬ КАРЕЛА ЗАПА 30–60-х рр. ХІХ ст. З ПОГЛЯДУ ЛІТЕРАТУРНОЇ ІМАГОЛОГІЇ

Соломія Кость

старший викладач кафедри іноземних мов
Львівський торговельно-економічний університет (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9044-6035

Anotation. Карел Зап – відомий чеський літератор і діяч національного відродження 30–60-х рр. ХІХ ст. Він багато писав у своїх творах про літературу, культуру, звичаї та побут інших слов’янських народів, зокрема поль- ського й українського. На цій підставі авторка розглядає етноімагологічний аспект його творчості, тобто літера- турний етнообраз життя інших народів. У статті з’ясовано жанрову структуру літературного етнообразу, основні національні наративи-дискурси та ідейно-концептуальні засади, які визначили суть літературних етнообразів. Авторка доводить, що К. Зап, еволюціонуючи від ідеї слов’янської взаємності до ідеї національної, утверджував романтичний культ національної самобутності культури інших етносів, право на національне самовизначення. Він прагнув до утвердження справедливості у міжслов’янських взаєминах, для нього «інший» не був чужим, якщо в «іншому» поєднувалися любов до рідного, національного з повагою до цінностей національного від- родження слов’янських народів. У цьому й полягав гуманістичний сенс його літературних етнообразів. У статті використано контактологічний, типологічний, дискурсивний методи й етноімагологічний підхід.
Keywords: Карел Зап – відомий чеський літератор і діяч національного відродження 30–60-х рр. ХІХ ст. Він багато писав у своїх творах про літературу, культуру, звичаї та побут інших слов’янських народів, зокрема поль- ського й українського. На цій підставі авторка розглядає етноімагологічний аспект його творчості, тобто літера- турний етнообраз життя інших народів. У статті з’ясовано жанрову структуру літературного етнообразу, основні національні наративи-дискурси та ідейно-концептуальні засади, які визначили суть літературних етнообразів. Авторка доводить, що К. Зап, еволюціонуючи від ідеї слов’янської взаємності до ідеї національної, утверджував романтичний культ національної самобутності культури інших етносів, право на національне самовизначення. Він прагнув до утвердження справедливості у міжслов’янських взаєминах, для нього «інший» не був чужим, якщо в «іншому» поєднувалися любов до рідного, національного з повагою до цінностей національного від- родження слов’янських народів. У цьому й полягав гуманістичний сенс його літературних етнообразів. У статті використано контактологічний, типологічний, дискурсивний методи й етноімагологічний підхід.

АНТРОПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДЕНДІЗМУ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ (НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ А. ПУШКІНА «ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН»)

Артур Малиновський, Анна Бикова

Артур Малиновський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової літератури Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (Одеса, Україна)
Анна Бикова, бакалавр філології, студент магістратури факультету польської філології Варшавського університету (Варшава, Польща)

ORCID ID: 0000-0001-5687-6413, ORCID ID: 0000-0003-4686-1415

Anotation. Одеса, як місто з унікальною творчою енергією, уже стала об’єктом естетичного прийому за час свого становлення. Статус вільного порту дозволив південному місту прийняти європейську культуру та сфе- ри соціально-економічного життя. Дендізм знайшов тут живильне середовище. Місцевого екзотичного колориту та справжньої семантики він набув в Одесі. У «Фрагментах подорожі Євгенія Онєгіна» цей історико-культурний феномен має синкретичний образ. Це вторинна трансплантована модель імперської манери пітерського денді та фронтальний вигляд європейського денді з одеською екзотикою. Немає сумнівів, що межі між ними є досить порівняльними, оскільки суть дендізму припускає нестабільність та маргінальне соціальне становище. Очевидно, цей статус дозволив уважно спостерігати за світом. Текст «фрагментів» досягає цілісності, хоч і не монолітної, а «зібраної», яка складена з різнорідних строкатих плям одеського життя. Погляд на повсякденне ділове життя та прозаїчно неприємний вуличний мотлох, «епікурейський» ескіз пиття кави на тлі пробудження та мерехтіння екзотичним морським містом та сферою «внутрішнього» життя гедоністичної компанії молодих людей представлені однаково, але в різному ступені контуру. Усі ці мерехтіння різними кольорами мерехтять у калейдоскопічній зміні пострілу. Картинки приводяться в рух і з’єднуються лорнеткою. Вони наділені якістю тілесності, антропологічними кодами та сигналами, які читач повинен розшифрувати. Певна структура формує і вписується в жанрові рамки «фізіології» багатоликого, багатокультурного, толе- рантного міста.
Keywords: Одеса, як місто з унікальною творчою енергією, уже стала об’єктом естетичного прийому за час свого становлення. Статус вільного порту дозволив південному місту прийняти європейську культуру та сфе- ри соціально-економічного життя. Дендізм знайшов тут живильне середовище. Місцевого екзотичного колориту та справжньої семантики він набув в Одесі. У «Фрагментах подорожі Євгенія Онєгіна» цей історико-культурний феномен має синкретичний образ. Це вторинна трансплантована модель імперської манери пітерського денді та фронтальний вигляд європейського денді з одеською екзотикою. Немає сумнівів, що межі між ними є досить порівняльними, оскільки суть дендізму припускає нестабільність та маргінальне соціальне становище. Очевидно, цей статус дозволив уважно спостерігати за світом. Текст «фрагментів» досягає цілісності, хоч і не монолітної, а «зібраної», яка складена з різнорідних строкатих плям одеського життя. Погляд на повсякденне ділове життя та прозаїчно неприємний вуличний мотлох, «епікурейський» ескіз пиття кави на тлі пробудження та мерехтіння екзотичним морським містом та сферою «внутрішнього» життя гедоністичної компанії молодих людей представлені однаково, але в різному ступені контуру. Усі ці мерехтіння різними кольорами мерехтять у калейдоскопічній зміні пострілу. Картинки приводяться в рух і з’єднуються лорнеткою. Вони наділені якістю тілесності, антропологічними кодами та сигналами, які читач повинен розшифрувати. Певна структура формує і вписується в жанрові рамки «фізіології» багатоликого, багатокультурного, толе- рантного міста.

КОНЦЕПТУАЛЬНА СЕМАНТИКА ЖІНОЧОГО МОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ В. ВУЛФ «НА МАЯК»)

Марія Матковська

доцент кафедри англійської мови
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (Кам’янець-Подільський, Хмельницька область, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1047-7027

Anotation. Стаття присвячена лінгво-семантичному аналізу жіночого мовлення на концептуальному рівні на основі твору «На Маяк» британської письменниці Вірджинії Вулф. Увагу зосереджено на дослідженні особли- востей внутрішнього життя головних героїв твору, проблемі взаєморозуміння та гармонізації стосунків між ними. Автор аналізує внутрішню когнітивно-мовленнєву діяльність головних персонажів твору, а саме: їхнє став- лення до життя, творчості, незалежності, сім’ї, будинку, природи, моралі, поєднання ідеального й матеріального, плинного й вічного у перспективі пізнання світу та пізнання себе в цьому світі. Представлення багатократної сві- домості, що тяжіє до загального центру – це значний внесок у розвиток світової літератури, зроблений В. Вулф. Дослідження людської свідомості часто співвідноситься автором із поняттями часу, пам’яті, простору, образності, символіки й метафорики. Специфічним є те, що твори В. Вулф не обмежуються свідомістю однієї особистості, але увага читача переміщується від персонажа до персонажа. У результаті аналізу висвітлено основні риси жіночого мовлення британок вікторіанської епохи, як-от раціо- нальність, незалежність, творчість, рівноправність жінок із чоловіками, самодостатність, емоційність. Постулюється ідея, що стратегії і тактики комунікативної взаємодії жінок як носіїв британської культури орі- єнтовані на рівноправні взаємини із чоловічим ментальним і комунікативним простором (починаючи ще з ран- ньоновоанглійського періоду розвитку мови).
Keywords: Стаття присвячена лінгво-семантичному аналізу жіночого мовлення на концептуальному рівні на основі твору «На Маяк» британської письменниці Вірджинії Вулф. Увагу зосереджено на дослідженні особли- востей внутрішнього життя головних героїв твору, проблемі взаєморозуміння та гармонізації стосунків між ними. Автор аналізує внутрішню когнітивно-мовленнєву діяльність головних персонажів твору, а саме: їхнє став- лення до життя, творчості, незалежності, сім’ї, будинку, природи, моралі, поєднання ідеального й матеріального, плинного й вічного у перспективі пізнання світу та пізнання себе в цьому світі. Представлення багатократної сві- домості, що тяжіє до загального центру – це значний внесок у розвиток світової літератури, зроблений В. Вулф. Дослідження людської свідомості часто співвідноситься автором із поняттями часу, пам’яті, простору, образності, символіки й метафорики. Специфічним є те, що твори В. Вулф не обмежуються свідомістю однієї особистості, але увага читача переміщується від персонажа до персонажа. У результаті аналізу висвітлено основні риси жіночого мовлення британок вікторіанської епохи, як-от раціо- нальність, незалежність, творчість, рівноправність жінок із чоловіками, самодостатність, емоційність. Постулюється ідея, що стратегії і тактики комунікативної взаємодії жінок як носіїв британської культури орі- єнтовані на рівноправні взаємини із чоловічим ментальним і комунікативним простором (починаючи ще з ран- ньоновоанглійського періоду розвитку мови).

РЕГІОНИ, ПОТОКИ І МЕТОДИ-ЗБІРКИ: РОЗШИРЕННЯ КОНЦЕПТУ МЕРЕЖІ В АКТОРНО-МЕРЕЖЕВІЙ ТЕОРІЇ

Михайло Акулов

магістр соціології

ORCID ID: 0000-0002-6987-1029

Anotation. Статтю присвячено дослідженню внутрішніх концептуальних протиріч у підході, що отримав назву «акторно-мережева теорія». Позначаються траєкторії розвитку концепту мережі, розглядаються його недоліки та обмеження та аналізуються альтернативні концепти в працях А. Мол та Д. Ло (регіон, потік, метод-збірка та хінтерланд). На основі порівняльного аналізу текстів Б. Латура та М. Каллона з працями їхніх послідовників (Дж. Ло, А. Мол та ін.) виокремлено траєкторію розвитку концептуальної схеми ANT на прикладі збагачення понятійного апарату теорії, зокрема доповнення поняття мережі поняттями регіону, потоку, методу-збірки та хін- терланду. Показано, як у ході застосування теорії до емпіричних кейсів здійснюються спроби долання, по-перше, асиметричності відносин між акторами в мережах, а по-друге, уявлення про мережу як про незалежне утворення, що відділене від оточуючого світу та проводить власну демаркацію своїх меж. Робиться висновок щодо транс- формації концептуальних стратегій ANT, здійснених Дж. Ло та А. Мол: від доповнення існуючої концепції мереж вони переходять до створення власних концептуальних побудов, в яких поняття «мережа» майже зникає.
Keywords: Статтю присвячено дослідженню внутрішніх концептуальних протиріч у підході, що отримав назву «акторно-мережева теорія». Позначаються траєкторії розвитку концепту мережі, розглядаються його недоліки та обмеження та аналізуються альтернативні концепти в працях А. Мол та Д. Ло (регіон, потік, метод-збірка та хінтерланд). На основі порівняльного аналізу текстів Б. Латура та М. Каллона з працями їхніх послідовників (Дж. Ло, А. Мол та ін.) виокремлено траєкторію розвитку концептуальної схеми ANT на прикладі збагачення понятійного апарату теорії, зокрема доповнення поняття мережі поняттями регіону, потоку, методу-збірки та хін- терланду. Показано, як у ході застосування теорії до емпіричних кейсів здійснюються спроби долання, по-перше, асиметричності відносин між акторами в мережах, а по-друге, уявлення про мережу як про незалежне утворення, що відділене від оточуючого світу та проводить власну демаркацію своїх меж. Робиться висновок щодо транс- формації концептуальних стратегій ANT, здійснених Дж. Ло та А. Мол: від доповнення існуючої концепції мереж вони переходять до створення власних концептуальних побудов, в яких поняття «мережа» майже зникає.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР В УКРАЇНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОСЛІДЖЕНЬ ЦІННОСТЕЙ

Ольга Безрукова, Олег Бондаренко

Ольга Безрукова, доктор соціологічних наук, доцент, завідувач кафедри галузевої соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)
Олег Бондаренко, керівник Громадської організації «Соціальні дослідження та тренінгові компанії» (Запоріжжя, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-4305-6218, ORCID ID: 0000-0001-8904-3290

Anotation. У статті доведено, що соціально-економічний простір визначає розвиток економічної сфери за допомогою інституційних норм, санкцій та соціальних практик. Дослідження ціннісних аспектів соціально-еко- номічного простору в сучасній Україні має як науково-теоретичний вимір, так і практичний. Сконцентровано ува- гу на тому, що за умов зовнішньої агресії та часткової втрати державного суверенітету українські державні інсти- туції деградують, зважаючи на системну корумпованість. Високий рівень толерантності до корупції в суспільстві є суттєвою перешкодою для соціально-економічного розвитку. Виконання цього завдання забезпечить розвиток соціально-економічного простору України. Підкреслено, що дослідження цінностей сприяє соціально-економіч- ному розвитку України, розбудові демократії, розвитку правової, соціальної та незалежної держави. Для вивчення та пояснення ціннісних засад соціально-економічного простору проведено серію фокус-груп у різних регіонах України. Були використані методи кабінетних досліджень, порівняльного аналізу та якісних досліджень. Прове- дений аналіз дав змогу стверджувати, що українці розуміють системну корумпованість у державі та чітко співвід- носять це з власним низьким рівнем життя. За умов системної корупції та часткової втрати державного суверені- тету в Україні соціально-економічний простір виробляє деструктивні соціальні відносини. Саме це є перешкодою для розвитку суспільства. Водночас українці намагаються перекласти на державу забезпечення власних потреб, що є передумовою поширення патерналістських очікувань громадян.
Keywords: У статті доведено, що соціально-економічний простір визначає розвиток економічної сфери за допомогою інституційних норм, санкцій та соціальних практик. Дослідження ціннісних аспектів соціально-еко- номічного простору в сучасній Україні має як науково-теоретичний вимір, так і практичний. Сконцентровано ува- гу на тому, що за умов зовнішньої агресії та часткової втрати державного суверенітету українські державні інсти- туції деградують, зважаючи на системну корумпованість. Високий рівень толерантності до корупції в суспільстві є суттєвою перешкодою для соціально-економічного розвитку. Виконання цього завдання забезпечить розвиток соціально-економічного простору України. Підкреслено, що дослідження цінностей сприяє соціально-економіч- ному розвитку України, розбудові демократії, розвитку правової, соціальної та незалежної держави. Для вивчення та пояснення ціннісних засад соціально-економічного простору проведено серію фокус-груп у різних регіонах України. Були використані методи кабінетних досліджень, порівняльного аналізу та якісних досліджень. Прове- дений аналіз дав змогу стверджувати, що українці розуміють системну корумпованість у державі та чітко співвід- носять це з власним низьким рівнем життя. За умов системної корупції та часткової втрати державного суверені- тету в Україні соціально-економічний простір виробляє деструктивні соціальні відносини. Саме це є перешкодою для розвитку суспільства. Водночас українці намагаються перекласти на державу забезпечення власних потреб, що є передумовою поширення патерналістських очікувань громадян.

ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Альона Липецька

аспірант кафедри психології
Львівський національний університет імені Івана Франка (Львів, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-8676-3871

Anotation. У статті наведено результати емпіричного дослідження особливостей сприймання архітектурного середовища місцевими жителями, добровільно переміщеними та вимушено переміщеними особами. Діагностич- ний інструментарій містить такі блоки: вимір сприймання архітектурного середовища, суб’єктивного благополуч- чя жителів, рівень прив’язаності до місця та соціально-психологічної адаптації до цього середовища. Сформова- но три групи з характерним типом сприймання середовища: індиферентна група, група «безпечне–привабливе» та група «небезпечне–непривабливе». Визначено особливості цих груп за рівнем суб’єктивного благополуччя, соці- ально-психологічної адаптації та прив’язаності до місця. Виявлено основні фактори, які впливають на особливос- ті сприймання архітектурного середовища: «Сумлінність», «Спокій», «Зрілість», «Комунікативність», «Комфорт», «Екологічність», «Спрямованість», «Естетичність», «Діяльність», «Поступливість», «Впевненість», «Природ- ність». Підсумовано, що існують значущі відмінності в сприйманні архітектурного середовища, тому перспекти- вою подальших розвідок є проведення ґрунтовного емпіричного дослідження взаємозв’язку та взаємовпливу рівня суб’єктивного благополуччя місцевих та переміщених жителів з особливостями сприймання цього середовища.
Keywords: У статті наведено результати емпіричного дослідження особливостей сприймання архітектурного середовища місцевими жителями, добровільно переміщеними та вимушено переміщеними особами. Діагностич- ний інструментарій містить такі блоки: вимір сприймання архітектурного середовища, суб’єктивного благополуч- чя жителів, рівень прив’язаності до місця та соціально-психологічної адаптації до цього середовища. Сформова- но три групи з характерним типом сприймання середовища: індиферентна група, група «безпечне–привабливе» та група «небезпечне–непривабливе». Визначено особливості цих груп за рівнем суб’єктивного благополуччя, соці- ально-психологічної адаптації та прив’язаності до місця. Виявлено основні фактори, які впливають на особливос- ті сприймання архітектурного середовища: «Сумлінність», «Спокій», «Зрілість», «Комунікативність», «Комфорт», «Екологічність», «Спрямованість», «Естетичність», «Діяльність», «Поступливість», «Впевненість», «Природ- ність». Підсумовано, що існують значущі відмінності в сприйманні архітектурного середовища, тому перспекти- вою подальших розвідок є проведення ґрунтовного емпіричного дослідження взаємозв’язку та взаємовпливу рівня суб’єктивного благополуччя місцевих та переміщених жителів з особливостями сприймання цього середовища.

ОСОБИСТІСНІ МОТИВАЦІЇ ТА ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІЗ СУБ’ЄКТИВНИМ СПРИЙНЯТТЯМ ЩАСТЯ ЗА ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ

Оксана Марута

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник відділу медичної психології
Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6374-6278

Anotation. У результаті проведених досліджень встановлено, що складники суб’єктивного сприйняття щастя у хворих на психічні розлади пов’язані з певними характеристиками мотиваційного профілю (суспільна актив- ність, мотивація розвитку, комфорту, споживання). Під час проведення психотерапії доцільно враховувати описа- ні кореляції суб’єктивного сприйняття щастя.
Keywords: У результаті проведених досліджень встановлено, що складники суб’єктивного сприйняття щастя у хворих на психічні розлади пов’язані з певними характеристиками мотиваційного профілю (суспільна актив- ність, мотивація розвитку, комфорту, споживання). Під час проведення психотерапії доцільно враховувати описа- ні кореляції суб’єктивного сприйняття щастя.

ПЕРСПЕКТИВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ У ЄДИНІЙ ДЕРЖАВНІЙ СИСТЕМІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ (ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Сергій Єременко

кандидат технічних наук, доцент, полковник служби цивільного захисту, заступник начальника з навчальної роботи
Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-3685-4713

Anotation. Статтю присвячено вивченню основних підходів до розв’язання проблем підвищення управління єдиною державною системою цивільного захисту України, її інформаційно-правового забезпечення. Висвітле- но актуальність потреби вдосконалення механізмів організаційно-правового регулювання у цій сфері, доведе- но необхідність надання пріоритетності процесам інформатизації управління у справі забезпечення цивільного захисту в Україні. Зроблено наголос на необхідності використання міжнародного досвіду в організації заходів реагування на кризові ситуації та створенні організаційно-правових систем (кризових платформ) реагування на загрози, онлайн-систем підтримки прийняття рішень у режимі реального часу. Акцентовано увагу на необхіднос- ті існування спеціалізованої системи підтримки прийняття рішень у рамках функціональної підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту України, що дозволяє досягти комплексності в урегулюванні кризових ситуацій як внутрішньодержавного, так і міжнародного характеру. Окреслено перспективні напрями співробіт- ництва України та Європейського Союзу із метою запровадження інноваційних проєктів щодо розробки систем підтримання прийняття рішень, спрямованих на розвиток Єдиної державної системи цивільного захисту України.
Keywords: Статтю присвячено вивченню основних підходів до розв’язання проблем підвищення управління єдиною державною системою цивільного захисту України, її інформаційно-правового забезпечення. Висвітле- но актуальність потреби вдосконалення механізмів організаційно-правового регулювання у цій сфері, доведе- но необхідність надання пріоритетності процесам інформатизації управління у справі забезпечення цивільного захисту в Україні. Зроблено наголос на необхідності використання міжнародного досвіду в організації заходів реагування на кризові ситуації та створенні організаційно-правових систем (кризових платформ) реагування на загрози, онлайн-систем підтримки прийняття рішень у режимі реального часу. Акцентовано увагу на необхіднос- ті існування спеціалізованої системи підтримки прийняття рішень у рамках функціональної підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту України, що дозволяє досягти комплексності в урегулюванні кризових ситуацій як внутрішньодержавного, так і міжнародного характеру. Окреслено перспективні напрями співробіт- ництва України та Європейського Союзу із метою запровадження інноваційних проєктів щодо розробки систем підтримання прийняття рішень, спрямованих на розвиток Єдиної державної системи цивільного захисту України.

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЕКОНОМІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Олександр Крамарьов

науковий співробітник лабораторії економічних досліджень
Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України (Дніпро, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0350-6213

Anotation. Стаття присвячена проблемі пошуку оптимального критерію оцінки раціонального використання сільськогосподарських земель, котрий формує базис стратегічного напряму вдосконалення механізму економіч- ного стимулювання раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. На основі абстрактно-логічного, системного й порівняльних аналізів згруповано та порівняно критерії, що інтегрують у собі сукупність кваліметричних показників раціонального використання земель сільськогосподар- ського призначення. Виділено найбільш оптимальні критерії оцінки, які інтегрують найбільшу сукупність показ- ників, що найбільш повно характеризують ступінь раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. Серед найбільш значущих інтегральних критеріїв, які можуть слугувати основою для економічних регулято- рів, варто виділити три загальні критерії: 1) урожайність за певний проміжок часу; 2) виконання й дотримання вимог сівозмін; 3) показники родючості ґрунту (гумус, NPK). Вибрано чотири критерії загальних показників оцінки раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. Усі ці критерії оцінені за шість- ма характеристиками.
Keywords: Стаття присвячена проблемі пошуку оптимального критерію оцінки раціонального використання сільськогосподарських земель, котрий формує базис стратегічного напряму вдосконалення механізму економіч- ного стимулювання раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. На основі абстрактно-логічного, системного й порівняльних аналізів згруповано та порівняно критерії, що інтегрують у собі сукупність кваліметричних показників раціонального використання земель сільськогосподар- ського призначення. Виділено найбільш оптимальні критерії оцінки, які інтегрують найбільшу сукупність показ- ників, що найбільш повно характеризують ступінь раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. Серед найбільш значущих інтегральних критеріїв, які можуть слугувати основою для економічних регулято- рів, варто виділити три загальні критерії: 1) урожайність за певний проміжок часу; 2) виконання й дотримання вимог сівозмін; 3) показники родючості ґрунту (гумус, NPK). Вибрано чотири критерії загальних показників оцінки раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. Усі ці критерії оцінені за шість- ма характеристиками.

ПОТЕНЦІАЛ КРАЇН РИНКУ СУБСАХАРСЬКОЇ АФРИКИ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ Й ЕКСПОРТУ М’ЯСА ТА М’ЯСНИХ ПРОДУКТІВ

Богдан Шаповал

аспірант відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9242-0552

Anotation. У статті ознайомлено з потенційно привабливими для експорту м’ясної продукції країнами регіону Субсахарської Африки, розглянуто перспективні для експорту українського м’яса та м’ясних продуктів ринки. Відібрано та проаналізована аналітичні дані імпорту, експорту й виробництва м’яса та м’ясної продукції країнами Субсахарської Африки. Досліджено вподобання споживачів і методики виходу на ринки країн. Вивчено еконо- мічні й політичні чинники, що мають вплив на зовнішньоекономічну діяльність країн. У результаті проведеного дослідження відібрано чотири країни з регіону, що є найпривабливішими для експорту м’ясної продукції: Анголу, Гану, Кот-Д’Івуар і Конго. Визначено головні тенденції у виробництві, імпорті й споживанні м’яса та м’ясної про- дукції, запропоновано моделі виходу на кожен із ринків і продукцію, що має попит у відповідних країнах.
Keywords: У статті ознайомлено з потенційно привабливими для експорту м’ясної продукції країнами регіону Субсахарської Африки, розглянуто перспективні для експорту українського м’яса та м’ясних продуктів ринки. Відібрано та проаналізована аналітичні дані імпорту, експорту й виробництва м’яса та м’ясної продукції країнами Субсахарської Африки. Досліджено вподобання споживачів і методики виходу на ринки країн. Вивчено еконо- мічні й політичні чинники, що мають вплив на зовнішньоекономічну діяльність країн. У результаті проведеного дослідження відібрано чотири країни з регіону, що є найпривабливішими для експорту м’ясної продукції: Анголу, Гану, Кот-Д’Івуар і Конго. Визначено головні тенденції у виробництві, імпорті й споживанні м’яса та м’ясної про- дукції, запропоновано моделі виходу на кожен із ринків і продукцію, що має попит у відповідних країнах.

ПОНЯТИЕ ОПЕРАТИВНО-РОЗЫСКНОГО ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЯМ, СОВЕРШАЕМЫМ МОЛОДЕЖЬЮ

Вадим Бабакин

кандидат юридических наук, доцент, научный сотрудник отдела организации научно-исследовательской и патентной деятельности научно-исследовательского центра
Национальный университет гражданской защиты Украины (Харьков, Украина)

ORCID ID: 0000-0002-7157-0241

Anotation. В статье рассмотрено понятие оперативно-розыскного противодействия преступлениям, совер- шаемым молодёжью. При этом проанализированы различные научные точки зрения на исследуемый вопрос, по которому изложены и научные позиции авторов. Детализация функции противодействия исследованным пре- ступлениям с учетом статуса и специфики деятельности полиции позволила определить и систематизировать ее элементы в данном аспекте. Обоснована целесообразность применения понятия «противодействие преступлени- ям» вместо устойчивого «борьба с преступностью», что подтверждается изменениями в политике государства, тенденциями в юридической терминологии и с применением в законодательстве. Определено общее понимание содержания противодействия преступлениям, которое характеризуется индивидуальными ее элементами и спо- собствует обеспечению нормального развития общества, упорядоченности таких отношений, урегулированных правом, выражает реальное, практическое осуществление законности. Предложено авторское определение поня- тия оперативно-розыскного противодействия преступлениям, совершаемым молодёжью, что обосновано в теоре- тическом и прикладном значении.
Keywords: В статье рассмотрено понятие оперативно-розыскного противодействия преступлениям, совер- шаемым молодёжью. При этом проанализированы различные научные точки зрения на исследуемый вопрос, по которому изложены и научные позиции авторов. Детализация функции противодействия исследованным пре- ступлениям с учетом статуса и специфики деятельности полиции позволила определить и систематизировать ее элементы в данном аспекте. Обоснована целесообразность применения понятия «противодействие преступлени- ям» вместо устойчивого «борьба с преступностью», что подтверждается изменениями в политике государства, тенденциями в юридической терминологии и с применением в законодательстве. Определено общее понимание содержания противодействия преступлениям, которое характеризуется индивидуальными ее элементами и спо- собствует обеспечению нормального развития общества, упорядоченности таких отношений, урегулированных правом, выражает реальное, практическое осуществление законности. Предложено авторское определение поня- тия оперативно-розыскного противодействия преступлениям, совершаемым молодёжью, что обосновано в теоре- тическом и прикладном значении.

ОБ’ЄКТИВНЕ ПОСТАВЛЕННЯ У ВИНУ ЯК СУТНІСНА ПРОБЛЕМА ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕОБЕРЕЖНЕ СПІВЗАПОДІЯННЯ

Артур Бабич

аспірант відділу дослідження проблем кримінального та кримінально-виконавчого права
Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0003-0614-1165

Anotation. Статтю присвячено дослідженню актуальних проблем притягнення до кримінальної відповідаль- ності за необережне заподіяння шкоди кількома суб’єктами, так зване необережне співзаподіяння. Особлива увага автором звертається на необхідність аналізу процесу інкримінування в аспекті співвідношення суб’єктивного та об’єктивного поставлення у вину під час учинення необережних кримінальних правопорушень зусиллями кіль- кох суб’єктів. Установлено, що критика об’єктивного інкримінування є неспроможною і випадки об’єктивного поставлення у вину не є поодинокими. Автором зосереджено увагу на прикладах прояву об’єктивного інкриміну- вання під час необережного співзаподіяння та надано ґрунтовний аналіз необхідності врахування індивідуальних психофізіологічних якостей, ролі і внеску кожного з учасників необережного спричинення шкоди. На підставі аналізу законодавчих та доктринальних положень автором підкреслено домінування об’єктивного начала у ході реалізації кримінальної відповідальності за необережне співзаподіяння. Неминучість існування такого начала пояснюється саме доцільністю, яка в ситуаціях подібного роду переважає над ідеєю законності, виступаючи необ- хідним критерієм кримінального-правового впливу.
Keywords: Статтю присвячено дослідженню актуальних проблем притягнення до кримінальної відповідаль- ності за необережне заподіяння шкоди кількома суб’єктами, так зване необережне співзаподіяння. Особлива увага автором звертається на необхідність аналізу процесу інкримінування в аспекті співвідношення суб’єктивного та об’єктивного поставлення у вину під час учинення необережних кримінальних правопорушень зусиллями кіль- кох суб’єктів. Установлено, що критика об’єктивного інкримінування є неспроможною і випадки об’єктивного поставлення у вину не є поодинокими. Автором зосереджено увагу на прикладах прояву об’єктивного інкриміну- вання під час необережного співзаподіяння та надано ґрунтовний аналіз необхідності врахування індивідуальних психофізіологічних якостей, ролі і внеску кожного з учасників необережного спричинення шкоди. На підставі аналізу законодавчих та доктринальних положень автором підкреслено домінування об’єктивного начала у ході реалізації кримінальної відповідальності за необережне співзаподіяння. Неминучість існування такого начала пояснюється саме доцільністю, яка в ситуаціях подібного роду переважає над ідеєю законності, виступаючи необ- хідним критерієм кримінального-правового впливу.

ДО ПИТАННЯ ПРО ЦИФРОВІЗАЦІЮ ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНИМИ СОЦІАЛЬНИМИ ДОПОМОГАМИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Наталія Вознюк

старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін
Волинський національний університет імені Лесі Українки (Луцьк, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-6705-0497

Anotation. Питання цифрової трансформації економічної, політичної, соціальної та інших сфер життя суспіль- ства набувають особливої актуальності в умовах реалізації обраного Україною курсу на Європейську інтеграцію. Наукова стаття присвячена дослідженню актуальних правових та організаційних проблем оптимізації процедури забезпечення державними соціальними допомогами у межах цифровізації соціальної сфери. Автором проана- лізовано можливість впливу розвитку цифрових технологій на структуру процедури забезпечення державними соціальними допомогами. З’ясовано, що цифровізація процедури приведе до її спрощення та універсалізації, стане передумовою кодифікації законодавства у сфері державних соціальних допомог. У статті визначено основні ризики цифровізації процедури забезпечення державними соціальними допомогами та організаційно-правові механізми їх мінімізації. Внесено загальні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України.
Keywords: Питання цифрової трансформації економічної, політичної, соціальної та інших сфер життя суспіль- ства набувають особливої актуальності в умовах реалізації обраного Україною курсу на Європейську інтеграцію. Наукова стаття присвячена дослідженню актуальних правових та організаційних проблем оптимізації процедури забезпечення державними соціальними допомогами у межах цифровізації соціальної сфери. Автором проана- лізовано можливість впливу розвитку цифрових технологій на структуру процедури забезпечення державними соціальними допомогами. З’ясовано, що цифровізація процедури приведе до її спрощення та універсалізації, стане передумовою кодифікації законодавства у сфері державних соціальних допомог. У статті визначено основні ризики цифровізації процедури забезпечення державними соціальними допомогами та організаційно-правові механізми їх мінімізації. Внесено загальні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України.

ВПЛИВ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ СПАДКОДАВЦЯ НА ПРАВА СПАДКОЄМЦІВ: НАСЛІДКИ НЕВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ЗА СПАДКОВИМ ДОГОВОРОМ

Аліна Гончарова

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства Навчально-наукового інституту права
Сумський державний університет (Суми, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9815-0394

Anotation. У статті досліджено наукові підходи до правового регулювання процесу переходу прав на майно при укладенні спадкового договору та наслідки невиконання взятих зобов’язань. Цивільне законодавство перед- бачає два види переходу права власності до спадкоємців: у порядку спадкування й оформлення спадкового дого- вору. У юридичній практиці такий договір не часто використовується. Це зумовлено, по-перше, необізнаністю населення, по-друге, відсутністю відпрацьованого механізму використання спадкового договору. З моменту виді- лення спадкового договору як окремого інституту цивільного права науковці дискутують і досліджують основні положення спадкового договору, а саме права й обов’язки сторін, відповідальність за неналежне виконання умов договору.
Keywords: У статті досліджено наукові підходи до правового регулювання процесу переходу прав на майно при укладенні спадкового договору та наслідки невиконання взятих зобов’язань. Цивільне законодавство перед- бачає два види переходу права власності до спадкоємців: у порядку спадкування й оформлення спадкового дого- вору. У юридичній практиці такий договір не часто використовується. Це зумовлено, по-перше, необізнаністю населення, по-друге, відсутністю відпрацьованого механізму використання спадкового договору. З моменту виді- лення спадкового договору як окремого інституту цивільного права науковці дискутують і досліджують основні положення спадкового договору, а саме права й обов’язки сторін, відповідальність за неналежне виконання умов договору.

СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБЛЕНОСТІ ПРОБЛЕМ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ, ПОВ’ЯЗАНИМ ЗІ СФЕРОЮ НАДРОКОРИСТУВАННЯ

Юрій Єрмаков

кандидат юридичних наук, доцент
Головне управління Національної поліції у місті Києві (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-9400-0604

Anotation. У статі проведено аналіз наукової розробленості проблем протидії екологічним злочинам і проти довкілля, які пов’язані зі сферою надрокористування. Проведений аналіз наукових праць свідчить про розробле- ність проблемних питань, пов’язаних із протидією екологічних злочинів і проти довкілля. Розкрито криміналіс- тичні аспекти розслідування екологічних злочинів і проти довкілля. У цих працях автори торкаються окремих питань (способу вчинення, особи злочинця), пов’язаних із надрокористуванням, які розкриваються лише част- ково й у контексті досліджуваних робіт. Незважаючи на наявність широкого масиву наукових публікацій, низка питань лишаються невирішеними та потребують наукового опрацювання та надання певних науково-практичних пропозицій для їх вирішення. Це зумовлює необхідність комплексної розробки проблематики протидії злочинам у сфері надрокористування.
Keywords: У статі проведено аналіз наукової розробленості проблем протидії екологічним злочинам і проти довкілля, які пов’язані зі сферою надрокористування. Проведений аналіз наукових праць свідчить про розробле- ність проблемних питань, пов’язаних із протидією екологічних злочинів і проти довкілля. Розкрито криміналіс- тичні аспекти розслідування екологічних злочинів і проти довкілля. У цих працях автори торкаються окремих питань (способу вчинення, особи злочинця), пов’язаних із надрокористуванням, які розкриваються лише част- ково й у контексті досліджуваних робіт. Незважаючи на наявність широкого масиву наукових публікацій, низка питань лишаються невирішеними та потребують наукового опрацювання та надання певних науково-практичних пропозицій для їх вирішення. Це зумовлює необхідність комплексної розробки проблематики протидії злочинам у сфері надрокористування.

ПРИПИНЕННЯ РЕЧОВИХ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ

Олег Ільків

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука (Рівне, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-0659-1855

Anotation. У статті досліджуються підстави припинення користування земельною ділянкою, зокрема в разі нецільового використання земельної ділянки, яка є об’єктом права приватної власності або речового права на постійне користування нею. Автор зазначає, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї кате- горії земель не вважається зміною її цільового призначення, та здійснює аналіз матеріалів судової практики. Слід розрізняти підстави й правові наслідки припинення землекористування в разі порушення публічних приписів і суб’єктивних цивільних прав власника земельної ділянки. Підкреслено положення, що норми земельного зако- нодавства України встановлюють порядок переходу до власника права власності на земельну ділянку на підставі цивільноправових договорів, а право користування – на підставі договору оренди. Методологія дослідження ґрунтується на використанні як загальнонаукових (діалектичний, логічний, систем- но-структурний та інші), так і спеціальних методів (історичний, порівняльний та інші). У ході проведеного дослідження автором пропонується здійснити поправки в ряд нормативно-правових актів: щодо права власника земельної ділянки вимагати розірвання договору й припинення сервітуту за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення; доповнення норм цивільного законодавства щодо умов розі- рвання договору у зв’язку з нецільовим використанням земельної ділянки або істотною зміною обставин.
Keywords: У статті досліджуються підстави припинення користування земельною ділянкою, зокрема в разі нецільового використання земельної ділянки, яка є об’єктом права приватної власності або речового права на постійне користування нею. Автор зазначає, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї кате- горії земель не вважається зміною її цільового призначення, та здійснює аналіз матеріалів судової практики. Слід розрізняти підстави й правові наслідки припинення землекористування в разі порушення публічних приписів і суб’єктивних цивільних прав власника земельної ділянки. Підкреслено положення, що норми земельного зако- нодавства України встановлюють порядок переходу до власника права власності на земельну ділянку на підставі цивільноправових договорів, а право користування – на підставі договору оренди. Методологія дослідження ґрунтується на використанні як загальнонаукових (діалектичний, логічний, систем- но-структурний та інші), так і спеціальних методів (історичний, порівняльний та інші). У ході проведеного дослідження автором пропонується здійснити поправки в ряд нормативно-правових актів: щодо права власника земельної ділянки вимагати розірвання договору й припинення сервітуту за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення; доповнення норм цивільного законодавства щодо умов розі- рвання договору у зв’язку з нецільовим використанням земельної ділянки або істотною зміною обставин.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ – ЧЛЕНІВ ЄС У СФЕРІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ ОРГАНІЧНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Ірина Кльопова

аспірантка кафедри права Європейського Союзу
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-002-3768-8481

Anotation. Стаття присвячена особливостям правового регулювання стандартизації та сертифікації органічної сільськогосподарської продукції в Європейському Союзі. Зауважено, що вагомим чинником у розвитку право- вого регулювання сфери органічної продукції є зростальний попит серед покупців на органічні товари. У межах дослідження розглянуто останні зміни у сфері правової регламентації органічного сільського господарства Євро- пейського Союзу. Зокрема, здійснено аналіз одного з важливих нормативно-правових актів, який був прийнятий у межах органічної гарантійної системи, – Регламент Європейського парламенту й Ради Європейського союзу № 2018/848 від 30 травня 2018 року «Про органічне виробництво й маркування органічної продукції та скасу- вання Регламенту Ради ЄС № 834/2007», що набуде законної сили з 1 січня 2022 року. Установлено, що важли- вим чинником удосконалення та змін правового регулювання ринку органічної сільськогосподарської продукції є постійний моніторинг застосування закріплених у документах положень щодо їх відповідності практичним потребам, які виникають під час обігу такої продукції. Звертається увага на те, що однією зі специфічних рис регламентування суспільних відносин у сфері органічного сільського господарства є впровадження дворівневої системи гарантування якості органічної сільськогосподарської продукції – на рівні Європейського Союзу й на рівні держав-членів.
Keywords: Стаття присвячена особливостям правового регулювання стандартизації та сертифікації органічної сільськогосподарської продукції в Європейському Союзі. Зауважено, що вагомим чинником у розвитку право- вого регулювання сфери органічної продукції є зростальний попит серед покупців на органічні товари. У межах дослідження розглянуто останні зміни у сфері правової регламентації органічного сільського господарства Євро- пейського Союзу. Зокрема, здійснено аналіз одного з важливих нормативно-правових актів, який був прийнятий у межах органічної гарантійної системи, – Регламент Європейського парламенту й Ради Європейського союзу № 2018/848 від 30 травня 2018 року «Про органічне виробництво й маркування органічної продукції та скасу- вання Регламенту Ради ЄС № 834/2007», що набуде законної сили з 1 січня 2022 року. Установлено, що важли- вим чинником удосконалення та змін правового регулювання ринку органічної сільськогосподарської продукції є постійний моніторинг застосування закріплених у документах положень щодо їх відповідності практичним потребам, які виникають під час обігу такої продукції. Звертається увага на те, що однією зі специфічних рис регламентування суспільних відносин у сфері органічного сільського господарства є впровадження дворівневої системи гарантування якості органічної сільськогосподарської продукції – на рівні Європейського Союзу й на рівні держав-членів.

ЗЛОВЖИВАННЯ БЕНЕФІЦІАРНИМ ПРАВОМ ВЛАСНОСТІ: ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАКТИКА ТА ДОСВІД УКРАЇНИ

Анастасія Косенкова

аспірант кафедри фінансового права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) старший консультант
People Advisory Services в EY Україна

ORCID ID: 0000-0002-6858-2639

Anotation. У статті автор проводить аналіз позицій науковців щодо концепції «зловживання правом» як теоре- тичної категорії, а також щодо ознак, які її визначають; крім того, звертає увагу на практичну сторону застосування цієї концепції, аналізуючи рішення Європейського суду справедливості та положення національного українського законодавства. Визначено зв’язок між концепціями «зловживання правом» і «бенефіціарний власник» на осно- ві аналізу міжнародної та національної судової практики. Автор доходить висновку, що зловживання правами, передбаченими угодами про уникнення міжнародного оподаткування, може виявлятися у створенні фіктивних фінансових структур задля зниження ставки податку або звільнення від оподаткування доходу. Це не відповідає цілям угод і надає право контролюючим органам відмовити у застосуванні пільг, передбачених угодами.
Keywords: У статті автор проводить аналіз позицій науковців щодо концепції «зловживання правом» як теоре- тичної категорії, а також щодо ознак, які її визначають; крім того, звертає увагу на практичну сторону застосування цієї концепції, аналізуючи рішення Європейського суду справедливості та положення національного українського законодавства. Визначено зв’язок між концепціями «зловживання правом» і «бенефіціарний власник» на осно- ві аналізу міжнародної та національної судової практики. Автор доходить висновку, що зловживання правами, передбаченими угодами про уникнення міжнародного оподаткування, може виявлятися у створенні фіктивних фінансових структур задля зниження ставки податку або звільнення від оподаткування доходу. Це не відповідає цілям угод і надає право контролюючим органам відмовити у застосуванні пільг, передбачених угодами.

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ, ЯКА ВЧИНИЛА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

Юлія Лимаренко

аспірант відділу кримінологічних досліджень
Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України (Харків, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-9108-5350

Anotation. У статті автор наводить кримінологічну характеристику особистості злочинця, який вчинив домаш- нє насильство. Соціально-демографічні, морально-психологічні та кримінально-правові ознаки було виділено шляхом дослідження архівних кримінальних справ, пов’язаних з домашнім насильством, розглянутих судами міста Харків та Харківської області за період 2016–2019 рр. Також у статті здійснено порівняння отриманих результатів із даними інших науковців, які досліджували питання домашнього насильства в інші періоди часу. Результати дослідження, відображені у статті, надали можливість виділити типові риси, які притаманні особис- тості кривдника. Такі риси є взаємопов’язаними складовими портрету особи, яка вчинила домашнє насильство, врахування яких під час розроблення заходів протидії та запобігання, на нашу думку, дозволить зменшити кіль- кість випадків домашнього насильства.
Keywords: У статті автор наводить кримінологічну характеристику особистості злочинця, який вчинив домаш- нє насильство. Соціально-демографічні, морально-психологічні та кримінально-правові ознаки було виділено шляхом дослідження архівних кримінальних справ, пов’язаних з домашнім насильством, розглянутих судами міста Харків та Харківської області за період 2016–2019 рр. Також у статті здійснено порівняння отриманих результатів із даними інших науковців, які досліджували питання домашнього насильства в інші періоди часу. Результати дослідження, відображені у статті, надали можливість виділити типові риси, які притаманні особис- тості кривдника. Такі риси є взаємопов’язаними складовими портрету особи, яка вчинила домашнє насильство, врахування яких під час розроблення заходів протидії та запобігання, на нашу думку, дозволить зменшити кіль- кість випадків домашнього насильства.

ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА СВОБОДУ ТА ОСОБИСТУ НЕДОТОРКАНІСТЬ

Вікторія Мірковець

здобувач аспірантури
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (Київ, Україна)

ORCID ID: 0000-0002-1083-2519

Anotation. У статті автором досліджуються проблемні питання забезпечення права на свободу й особисту недоторканість у разі застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Автором проаналізовано основні повноваження прокурора та різні думки щодо доцільності виокремлення нагляду за дотриманням прав і свобод людини в межах прокурорського нагляду, оскільки прокурор є обвинувачем. Визначено, що прокурор- ський нагляд являє собою дієву систему процесуальних засобів щодо забезпечення права на свободу й особисту недоторканість під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Проаналізовано розбіж- ності в реґламентації повноважень прокурора щодо забезпечення права на свободу й особисту недоторканість у нормативних актах різного рівня, а також проаналізовано питання врегулювання проблеми дублювання повно- важень прокурора і слідчого судді. У результаті проведеного аналізу сутнісних ознак та змісту прокурорського нагляду відмежовано його від судового контролю.
Keywords: У статті автором досліджуються проблемні питання забезпечення права на свободу й особисту недоторканість у разі застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Автором проаналізовано основні повноваження прокурора та різні думки щодо доцільності виокремлення нагляду за дотриманням прав і свобод людини в межах прокурорського нагляду, оскільки прокурор є обвинувачем. Визначено, що прокурор- ський нагляд являє собою дієву систему процесуальних засобів щодо забезпечення права на свободу й особисту недоторканість під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Проаналізовано розбіж- ності в реґламентації повноважень прокурора щодо забезпечення права на свободу й особисту недоторканість у нормативних актах різного рівня, а також проаналізовано питання врегулювання проблеми дублювання повно- важень прокурора і слідчого судді. У результаті проведеного аналізу сутнісних ознак та змісту прокурорського нагляду відмежовано його від судового контролю.

РОЗВИТОК ЮРИДИЧНИХ КЛІНІК У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ

Роман Мудрак

аспірант четвертого року денної форми навчання
Західноукраїнський національний університет (Тернопіль, Україна)

ORCID ID: 0000-0001-6614-4099

Anotation. На підставі аналізу широкого кола джерел у статті розкрито питання історії становлення юридичних клінік у Сполучених Штатах Америки, виділено етапи розвитку клінічної практики як форми навчання, конкре- тизовано цілі юридичної клінічної практики. Досліджено наукові праці вітчизняних та закордонних учених, які обґрунтовували необхідність створення юридичних клінік у структурі вищих навчальних закладів та їх викорис- тання в навчальному процесі з метою набуття студентами практичних навичок професії юриста, а також із метою забезпечення доступу вразливих верств населення до безоплатної правової допомоги. Зроблено спробу усунути наявні неузгодженості та заповнити прогалини в дослідженні генези становлення юридичної клінічної освіти.
Keywords: На підставі аналізу широкого кола джерел у статті розкрито питання історії становлення юридичних клінік у Сполучених Штатах Америки, виділено етапи розвитку клінічної практики як форми навчання, конкре- тизовано цілі юридичної клінічної практики. Досліджено наукові праці вітчизняних та закордонних учених, які обґрунтовували необхідність створення юридичних клінік у структурі вищих навчальних закладів та їх викорис- тання в навчальному процесі з метою набуття студентами практичних навичок професії юриста, а також із метою забезпечення доступу вразливих верств населення до безоплатної правової допомоги. Зроблено спробу усунути наявні неузгодженості та заповнити прогалини в дослідженні генези становлення юридичної клінічної освіти.